О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр



Сторінка2/25
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.34 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Орієнтовний план (підтеми тексту)





  1. На виставці академік Тарас Шевченко показав олійний автопортрет.

  2. Було створено образ духовного провідника народу – гетьмана чи кошового Запорозької Січі.

  3. Мета художника – втілити в образі українця нескорений дух народу.

  4. Гроші за автопортрет пішли на видання “Букваря”.


ІV. Підбиття підсумків уроку.
V. Домашнє завдання. Розповідати про текст і його ознаки.

Урок № 55


Тема: Зв’язність тексту. Актуальне членування речення: “дане” і “нове”. Типи мовлення.

Мета: поглибити знання учнів про таку важливу ознаку тексту, як зв’язність, дати поняття про предмет вивчення актуального синтаксису й темо-рематичний зв’язок між реченнями тексту як засіб забезпечення його зв’язності, поглибити знання про типологічне значення текстів, пояснивши суть темо-рематичних зв’язків між реченнями розповіді та реченнями опису; формувати вміння визначати “дане” й “нове” у реченнях різних типологічних значень, удосконалювати вміння на основі здобутих текстологічних знань визначати в тексті основний і допоміжний типи мовлення; розвивати логічне мислення, пам’ять, удосконалювати вміння й навички порівнювати, робити припущення і добирати аргументи на їх підтвердження, оперувати поняттями лінгвістичного плану; збагачувати, уточнювати й активізувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: таблиця.

Хід уроку




І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
*Пояснення вчителя.
Усе більшого поширення набуває актуальний синтаксис (від лат. асtualis – діяльний), що вивчає реальне значення й роль речення в конкретній ситуації спілкування. Автор цієї теорії, чеський мовознавець В.Матезіус, вважає, що речення слід аналізувати в двох аспектах: формальному (граматичному) й актуальному (смисловому).

Основними елементами актуального членування речення є основа висловлювання (“дане”(“відоме”) у конкретній ситуації) і ядро висловлювання (те, що повідомляється про основу висловлювання, тобто “нове”). Отже, структура речення залежить від ситуації мовлення.

Відомо, що, кожне наступне речення, з одного боку, будується на основі речення попереднього, вбираючи в себе його частину, а з другого боку, включає нову інформацію. Саме такою будовою речень і забезпечується зв’язність тексту.

Виходячи з цього, речення можна умовно поділити на дві частини. Частина, що повторює вже відому з попереднього речення інформацію, називається темою (“даним”(“відомим”). Ця частина є вихідним пунктом висловлювання думки. Друга частина речення, що включає принципово нову, не висловлювану до того інформацію, повідомляючи щось про першу частину, зветься ремою (“новим”). Рема, тобто “нове” містить у собі основний зміст повідомлення і є комунікативним центром висловлювання.

Така побудова речень забезпечує в тексті безперервне збагачення змісту й розвиток думки. Відштовхуючись від “даного”, тобто того, що вже було сказано, мовець додає “нове”, таким чином розвиваючи, “рухаючи” думку. Таке членування речення називають комунікативним або актуальним.

“Дане” служить для зв’язку речень у тексті. “Нове” забезпечує подальше розгортання змісту.

При прямому порядку слів “дане” стоїть на початку речення, “нове” – наприкінці. При зворотному порядку (за умови свідомого застосування автором інверсії) “дане” і “нове” можуть поміняютися місцями.
ІІІ. Виконання вправ на закріплення.
* Переписати з дошки, на місці крапок уставляючи пропущені букви. У кожному з речень тексту позначити “дане” й “нове”.
Якось хлопчики пр..несли мені пташ..ня, яке знайшли на бер..зі ставу під вербами. Це було маля рідкісного в нашій місцевості сокола сапсана. Сапсан..ня, судяч.. з його віку, лише вчилося літати. Мабуть, воно піднялося на крила з гнізда услід за матір’ю й полетіло, підхоплене поривом вітру. Потім воно, певно, вдар..лось об гілляку і впало додолу. Тут і знайшли його діти.

За Г.Кримчуком.


* Пояснювальний диктант. У кожному з речень записаного уривка позначити “дане” й “нове”.
Біля казанка з кашею стояв гайворон з опалим крилом. Кривим дзьобом він доставав пахуче їстиво. Каша була ще, мабуть, гаряча. Вхопиши грудочку, гайворон одразу кидав її і ждав, доки охолоне, а тоді пожадливо коватав.

Раптом підранений гайворон присів перелякано, потім пострибав у кущі, тягнучи крило. Він побачив мисливця. Данило пішов за ним і незабаром повернувся, тримаючи птаха в руках. Птах сердито каркав і намагався клюнути мисливця в руку. Той упіймав розчеріпеного дзьоба, став біля казанка навколішки і заходився годувати приблуду кашею з ложки.

За Григором Тютюнником.

Пояснення вчителя.
Важливим завданням лінгвістики тексту є дослідження особливостей типів мовлення. У працях сучасних мовознавців зазначається, що розповідь, опис та міркування (роздум) сформувалися в мові для передачі різних типів смислового значення. Розповідь відбиває дійсність у динаміці, русі, передає те, що розвивається в просторі та в часі. Опис фіксує сприйняту мовцем дійсність у статиці, непорушності, одномоментності сприйняття. Якщо розповідь і опис передають те, що реально існує, існувало або може існувати в майбутньому, то міркування фіксує те, що відбиває людська свідомість, тобто передає сприйняття мовцем довкілля в причиново-наслідкових зв’язках.

Учні повинні усвідомити, що у розповіді йдеться про послідовні дії або події, в описі – про одночасні або постійні ознаки предмета чи явища; у міркуванні (роздумі) зазначаються причини подій, ознак або явищ.


Наприклад:
І. Розповідь. Збоку від скелі, під кущ присадкуватої шипшини, понуривши голову, вискочив і побіг ховарашок, побіг-побіг, добіг до нірки, став на задні лапки. У зубах ховрашок тримав висхлий колосочок пирію. Він раз у раз поглядав на небо, де яструб, і на приржавілі кущі, де лисиця, і посмикував вусиками, наче сердився.

За М.Вінграновським.



ІІ. Опис. За будовою ховрах дещо схожий на білку. Його міцне тіло не більше 20 см завдовжки. Тулуб валькуватий, лапки короткі, хвіст на чверть коротший від довжини тіла. Спина тварини вкрита добре помітними на загальному фоні сірувато-бурого забарвлення тіла білими плямами. Вуха майже непомітні, вони більше нагадують згортки шкіри. У ротовій порожнині ховрахів є защічні мішки, у які вони збирають кормові продукти.

За О.Корнєєвим.



ІІІ. Роздум. Щоб залягти у зимову сплячку, ховрахи виривають нору. Хід до кубла вони із середини забивають землею, отже, взимку перебувають в ізольованому кублі, тому легко переносять морози. Під час зимової сплячки усі життєві процеси в організмі ховарахів припиняються, тому що вони зовсім не їдять. Температура тіла тварин узимку падає до 3 градусів. Ось чому під час сплячки ховрахи майже не втрачають накопичених восени і навесні в організмі запасів речовин.

З підручника.


Оволодіння відомостями про особливості побудови різних типів мовлення, безперечно, полегшує створення текстів певного типологічного значення. Опора на вироблені лінгвістикою тексту текстологічні поняття (тема тексту, підтема й мікротема, головна думка тексту, тема і рема (“дане” і “нове”) тощо), по-перше, забезпечує можливість формування текстотворчих умінь на свідомому рівні, по-друге, робить можливим самоконтроль.

Працюючи над створенням опису предмета, учні повинні знати, що “даним” у реченнях опису предмета є назва цього предмета або його частин, а “новим” - ознака.


Наприклад:

Д Н Н Н Д

Сливи жовті, золотисті, як липовим бджолиним медом налиті. Зверху вони

Н

ще й пудрою сизою ледь-ледь притрушені.



За Б.Комаром.

Крім опису власне предмета, поширеними є такі описи: портрет (опис зовнішності людини), пейзаж (опис картини природи, що складається з сукупності описів предметів).

У реченнях опису місця “даним” є вказівка на місце, а “новим” – назви предметів, на цьому місці розташованих. З поєднання опису місця з описами предметів, на цьому місці розташованих, складається інтер’єр (опис внутрішнього вигляду приміщення) та опис місцевості. У реченнях опису приміщення “даним” є вказівка на місце (посередині, праворуч, збоку, на стіні, у кутку, на підлозі), а “новим” – назви предметів (стіл, диван, вікно). Кожен предмет у свою чергу також має бути описаний.
Наприклад:

Д Н Д Н Н

Перед образами горіла лампада. Тут коливались голуби та писанки на

Д

нитках, приліплених воском до стелі. Посеред світлиці стояв застелений



Н Д Н

скатертю стіл. Біля стола стояли широкі лавки.

За І.Нечуєм-Левицьким.

У описі місцевості “даним” так само є вказівка на місце розташування (неподалік, посеред галявини, біля лісу, ближче до обрію), а “новим” – назви преметів (дерево, чагарник, скеля, річка). Кожен з предметів здебільшого описано.


Наприклад:
Д Н Д Н Д Н

Ген через річку видніє гатка, а далі гребля, а біля греблі бовваніє млин. А

Д Д

як прямо подивитися, то за річкою на спадистому березі височіють



Н Д Н

віковічні дерева, а поміж дерев стримлять корпуси цукрового заводу.

За Є.Гуцалом.
Розвиток думки в тексті-описі відбувається за рахунок того, що кожне наступне речення додає до вже сказаного нові ознаки описуваного предмета.

Досить часто трапляються такі різновиди опису, як опис стану людини (напр.: Я стривожився. Йому стало страшно), опис середовища (напр. У лісі тихо. Навколо було тепло й сонячно), оцінка предмета або явища (напр.: Моя мама найкраща в світі. Весна – моя улюблена пора).

Наприклад:

Навколо стихло. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо (опис середовища). У надрах хмари, чорної й низької (елементи опису предмета), зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху – так по ньому вдарило згори (опис середовища).

За Григором Тютюнником.

У реченнях тексту-розповіді “даним” є вказівка на особу, що здійснює дії, “новим” - назва дії (або події). Повідомлення про дії, які виконуються послідовно, одна за одною (нове) – це та інформація, заради якої створюється висловлювання. Послідовність виконуваних дій (подій) підкреслюється такими словами, як спочатку, пізніше, потім, тоді, після цього, нарешті (хоч такі слова й не є обов’язковими).

Наприклад:

Д Н


Пташка сиворакша, побачивши нас, випурхнула на вершечок дерева.

Д Н Н


Спочатку вона вигулькнула з плетива гілок, далі вчепилася ніжками за тонку

Н

верхівку берізки й загойдалася пустотливо, зиркаючи на нас кокетливими



Н

очицями. Після цього в гіллі різко залопотіло: ображена нашою неувагою

Д Н Н

пташина зірвалася з дерева й полетіла кудись далеко-далеко.



За В.Кавою.

У “чистому” вигляді типи мовлення трапляються дуже рідко: фрагменти різних типових значень зазвичай поєднуються, переплітаються, доповнюючи одне одного.


Наприклад:

І. Вода у річці чиста та прозора; сонцем вона пронизана її аж до самого дна. Дно чисте, лише подекуди вкрите зеленим жабуринням (опис картини природи). Вам стало важко пливти під водою (опис стану людини), і ви мерщій виринаєте з-під хвилі, струшуєте воду, розплющуєте очі і обдивляєтесь кругом себе (розповідь). Вам стає гарно, несказанно гарно серед річкової прохолоди (опис стану людини).

За Панасом Мирним.

ІІ. У своєму дуплі прокинувся сич. Прокинувся, заворушив крильми, видряпався з дупла і пішов по гілці сухого береста вгору та вгору, сонно поводячи сюди-туди головою (розповідь). Дощ мив йому маленькі гострі вушка, руду спинку та крила, лоскотав загострений клинчик хвоста. Краплі води котилися по кривому дзьобу і скапували вниз (розповідь з елементами опису предмета).

Блискавиці пролітали йому над самісінькою головою, громи котилися по його спині й розбивалися об неї громенята (опис стану природи). Вітер спробував похитнути птаха, але не похитнув і подався далі.

Сич дійшов по гілці до дупла, струснув із себе краплі дощу і повільно, вайлувато побрався на постіль з пір’я та сухого листя (розповідь).

За Григором Тютюнником.
*Опрацювання таблиці.


ТИП МОВЛЕННЯ


дане”

нове”
Опис предмета1
предмет

(або його частини)

ознаки предмета (або його частин)
Опис місця2

місце розташування

предмети
Опис стану людини

особа


ознаки стану
Опис стану середовища

елементи середовища


ознаки стану
Оцінка предмета або явища

предмет, явище


оцінка
Розповідь

особа


виконувані нею дії (події, що відбуваються)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Схожі:

О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconТелебачення. Кіно. Музика клас Мазур О. Г. с. Покутинці,2014. – 69с. Посібник являє собою плани-конспекти уроків до теми
Посібник являє собою плани-конспекти уроків до теми «Мистецтво». (Телебачення. Кіно. Музика) до підручника А. М. Несвіт (Підручник...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconОлександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина друга
Слово І його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням І використанням
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconОлександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення
Повторення відомостей про види мовленнєвої діяльності. Різновиди читання й аудіювання
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconРідна мова Зошит для контрольного оцінювання 9 клас Упорядник: Н. Синіцька Синіцька Н. С. Рідна мова
М. Вох, вчитель української мови та літератури Зіньківського нвк, «Вчитель – методист»
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconУроків /Т. В. Абросимова, О. В. Абросимова. Х.: Ранок-Веста, 2002. 222 с. Сер. "На допомогу вчителю"
Абросимова, Т. В. Німецька мова: 6 кл.: Плани-конспекти уроків /Т. В. Абросимова, О. В. Абросимова. – Х.: Ранок-Веста, 2002. – 222...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconКонспекти уроків музичне мистецтво 5 клас І семестр за новою навчальною програмою
Мета: ознайомити дітей з тим, як виникла музика. Розвивати естетичні смаки дітей, прививати їм любов до слухання музики, вміння аналізувати...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр icon"Центри різноманітності та походження культурних рослин"
Розділ Плани-конспекти уроків біології з використанням матеріалу про вітчихняних вчених-біологів
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр icon11 б (профільний рівень) Українська мова Підручник. 
Підручник.  Глазова О. П., Кузнецов Ю. Б. Українська мова: Підруч для 11 класу загальноосвіт навч закл. / О. П. Глазова, Ю. Б. Кузнецов;...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconОрієнтовні плани-конспекти уроків для 5 класу з факультативного курсу «Біблійна історія та християнська етика» Дніпропетровськ, 2013
Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Лист іітзо мон укра
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconПлани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр
Значення періоду відбудови для подальшого розвитку України в другій половині ХХ ст


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка