О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр



Сторінка24/25
Дата конвертації09.04.2017
Розмір1.34 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

VІ. Виконання ситуативних вправ для створення діалогів.




  • Скласти й розіграти діалог, можливий між дев’ятикласником та працівником шкільної бібліотеки наприкінці навчального року. Мета дев’ятикласника: з’ясувати, чи може він після закінчення навчання у школі користуватися бібліотечними підручниками в процесі підготовки до вступу до технікуму протягом літа.


  • Скласти й розіграти діалог, можливий між випускником дев’ятого класу й секретарем приймальної комісії професійно-технічного училища (технікуму). Мета випускника: здати документи для вступу, з’ясувати форму та дату проведення співбесіди.


  • Скласти й розіграти діалог між двома випускниками дев’ятого класу наприкінці літа: один з них вступив на навчання до професійно-технічного училища, другий навчатиметься у десятому класі. Кожен обстоює слушність свого вибору.

VІІ. Підведення підсумків уроку.



VІІІ. Домашнє завдання. П.33, вправа 441.

Уроки № 82-83

Зв’язне мовлення


Контрольний твір-роздум у публіцистичному стилі

на морально-етичну тему

Мета: з’ясувати рівень сформованості загальних текстотворчих умінь, рівень орфографічної й пунктуаційної грамотності; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей, формувати високі моральні риси; розвивати увагу, пам’ять, уяву, мислення, зокрема удосконалювати навички виконувати такі мисленнєві дії, як аналіз, синтез, конкретизація, узагальнення, формулювання тез і добір переконливих аргументів на їх підтвердження чи спростування, критичне оцінювання фактів і явищ; розвивати писемне мовлення, удосконалювати навички самостійної роботи.

Обладання: зразки учнівських творів.

Хід уроку




І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над твором.
*Зачитування вчителем двох-трьох зразків творів-роздумів на морально-етичну тему. Обговорення творів.
Зразки творів.
Чи легко бути молодим



План твору

І. Яку частину суспільства називають молоддю.

ІІ. Вічна проблема бвтьків і дітей.


  1. Деформовані в тоталітарному суспільстві сімейні стосунки.

  2. Економічне становище молоді.

  3. Масова культура колись і сьогодні.

  4. Чи варто говорити про політичні права молодих.

ІІІ. Чи має молодь перспективи на майбутнє.
Як стверджує підручник соціології, молодь – це частина населення країни віком від 14 до 30 років. Кожен прдеставник цієї категорії характеризується букетом характерних рис, які ретельно досліджуються чималим гуртом учених. Той же гурт не менш ретельно досліджує риси, характерні для інших груп суспільства, наприклад, пенсіонерів, інвалідів, ветеранів війни, малозабезпечених чи багатодітних сімей.

Коли ми чуємо щось про молодь? Звісно, не тоді, коли йдеться про наyкові відкриття (де ви бачили молодих учених?), не тоді, коли йдеться про досягнення мистецтва (хто ж фінансуватиме ставорення шедеврів жовтодзьобими?). Про молодь говорять тоді, коли трапився якийсь бешкет. А ще – у зв’язку з класичною, безсмертною проблемою “батьки і діти”.

Як і слід того чекати, батьки безперервно нарікають на своїх чад: вчитися не хочуть, працювати не рвуться, чим тільки голова забита... Діти відповідно висловлюють скарги на батьків: не дозволяють, не купують, не сприяють, не дають. І ще: сварять, ображають, принижують. Мало хто вголос розкаже, що його лупцюють, але ж і таке буває...

Мабуть, саме такі непорозуміння у сім’ї є важливою складовою отієї класичної проблеми батьків і дітей. Хтозна, як там у них в Aмериці, кажуть, що й там з цим непросто, а ось у нашій багатостраждальній Україні, очевидно, не обійшлося без деформації родинних стосунків. Якщо насилля так довго прогресувало у тоталітарному суспільстві, як же воно могло не проникнути у сім’ї?

Традиції українського родинного виховання передбачали послух молодших старшим, якнайвищий авторитет батька, схиляння перед матір’ю, проте навряд чи народна педагогіка схвалювала грубощі, безапеляційність, взаємну брутальність. Це вже відкриття останніх десятиліть.

Не поліпшує стосунків між батьками й дітьми повна економічна залежність останніх від перших. Якщо доводиться жебрати в матері гроші на морозиво чи дискотеку, тут не до гармонійних стосунків. Заробляти? Де? Яким чином? Сьогодні це проблема проблем.

Схоже, що вимушена гіперопіка молодих батьками у матеріальному відношенні – це теж наше відкриття. Опитування суспільної думки в Болгарії дало змогу визначити, що в тій країні своє майбутнє з матеріальним становищем батьків пов’язує більш ніж третина молоді (в нас це, мабуть, 99 відсотків). А от США пасуть у цьому задніх – там надії на матеріальну забезпеченість батьків покладають усього 12 відсотків молодих громадян, у Швеції – 7, а у Японії справи взагалі кепські – на збагачення у майбутньому завдяки батькам сподівається всього 3 відсотки молоді. Може, там є де заробити на морозиво й жувальну гумку?

Звичайно, ми розглядаємо проблему молоді з точки зору молоді шкільної. Проте навряд чи й студентові вистачить його стипендії на щось, крім цієї самої гумки. А мізерної зарплатні того, кому пощастило працевлаштуватися, на що може вистачити? Ось і будь за таких умов (безгрошів’я – запорука комплексу неповноцінності!) слухняним і лагідним....

Не останньою серед причин незгод між дітьми й батьками є ота сама масова культура молодих. Ну чому це тато не хоче слухати рокових музикантів? Може, недочуває, треба звук посилити? Може, чогось там не зpозумів, то треба поставити касету ще раз, і вдруге, і вп’яте... Відчуваєте, які ми, молоді, уперті й затяті? А може, наше нахабство – то реакція на репресивні обіцянки батьків: магнітофон викину, драні на колінах джинси спалю, бандитів друзів (варіанти: наркоманів, рокерів, сектантів) порозганяю!!!

Щодо масової культури, ми дещо обізнані. Знаємо, що виникла вона у шістдесятих роках і в усіх країнах була виявом несприйняття молоддю лицемірства “дорослого” суспільства. Тоді це був нестримний потяг до природності, самостійності. А чим усе це обернулося сьогодні для нас? Що ми можемо виборювати у виснаженої копійчаною працею матері й дратівливого, замордованого інфляційними негараздами батька? Ой, не маємо ми рації, не маємо. Але від розуміння того ні дітям, ні батькам не легшає.

Які політичні права має нині молодь, принаймні шкільна? Та й уся наша молодь - від 18 років і далі – до 30? Вона, як у мудрій пісні співається, має право мати право.

Які перспективи має сьогоднішня молодь? Закінчити успішно школу, вступити до училища, технікуму, пізніше й до вузу. Ще потому – одержати цікаву роботу, мати гарну сім’ю і так далі, так далі. Це перспективи життя кожної молодої людини у будь-якій країні. І в будь-якій країні для реалізації таких перспектив необхідно докласти зусиль. Докласти праці. І менше дратуватися й сваритися з батьками. Бути добрим i наполегливим.


Ніщо повніш не скаже про суспільство, як ставлення його до предківських могил
План
І. Дедалі більше занедбаних могил на кладовищах.

ІІ. Осквернення поховань для нас не рідкість.



  1. Парк на Аскольдовій могилі.

  2. Де могила гетьмана Сагайдачного?

  3. Потрійне вбивство міністра Столипіна.

ІІІ. Ставлення до пам’яті померлих засвідчує рівень культури суспільства.
Хто з нас не приносить квіти на могили рідних? Хто в поминальний день не запалює свічечку на могилці бабусі чи прадіда? Хто не поливає калини або берези біля хреста?

Але дедалі більшає на кладовищах занедбаних і недоглянутих поховань. Це впадає у вічі, це ятрить серце. Проте не дивує. Навіть осквернення могил предків не є, на жаль, для нас дивовижею.

Знаєте, як сказано в сучасних довідниках про Аскольдову могилу в Києві? Що це “частина паркового комплексу на схилах правого берега Дніпра”. Проте насправді там кладовище! 882 року тут було поховано вбитого загарбником Олегом київського князя Аскольда. З кінця ХVІІІ століття тут ховали видатних киян. Тут знайшли вічний спочинок актор М.Соловцов, льотчик М.Нестеров, історик В.Тарновський.

Путівники замовчують, що 1934 року уряд іидав наказ знищити кладовище “Aскольдова могила”, на його місці обладнати парк, а мармурові надгробки використати для виготовлення бюстів вождів революції. Сьогодні кияни, прогулюючись тут, мимохіть топчуть могили професора медицини Ф.Мерінга, родини київських промисловців-меценатів Терещенків та багатьох інших.

Хто не знає, що до Київського Боягоявленського братства гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний вступив разом з усім військом запорозьким? На утримання Братстської школи та монастиря славетний полководець виділяв значні кошти. Згідно із заповітом, Сагайдачний був похований на цвинтарі Братського монастиря 1622 року. Де тепер та свята для нас могила? Кажуть, над нею було збудовано їдальню для курсантів, бо за радянської влади на місці Братської школи було створено військове училище...

1 вересня 1911 року в Київському оперному театрі під час вистави революціонером-терористом був смертельно поранений царський міністр Столипін. Небіжчика було вирішено поховати на Аскольдовій могилі, проте цар наполіг на Лаврі.

Тоді ж було оголошено збирання коштів на спорудження пам’ятника міністрові. 1912 року монумент було зведено на Думській площі (нині майдан Незалежності).

У дні лютневої революції 1917 року над пам’ятником було споруджено шибеницю. Статую повісили над постаментом, потім скинули. Так Столипіна “вбили” вдруге.

Столипіна “вбили” й утретє – в 60-ті роки минулого століття. Знявши надгробок, могилу зрівняли з землею й заасфальтувати. Лише у 90-х роках надгробок відновлено й могилу опоряджено.

Звісно, особу Столипіна можна оцінювати по-різному: можна вважати його видатним реформатором, можна сатрапом, який уперше оголосив українців “інородцями”. Гетьмана Сагайдачного можна визнавати геніальним дипломатом, а можна дратуватися з його пропольської політики. Можна стверджувати, що вбивство князя Аскольда прийшлим володарем – то лише легенда. Не можна лише одного – знущатися з мертвих.

В усі часи осквернення могил предків усіма народами вважалося за найстрашніший злочин. За ставленням до пам’яті померлих, за станом збереження кладовищ можна безпомилково визначаити рівень цивілізованості держави та рівень культури суспільства.
План аналізу учнівського твору


  1. Чи розкрито у творі тему. Чи виразно прочитується головна думка.

  2. Наскільки цікавим (актуальним) є дібраний до твору матеріал. Чи вдало його систематизовано.

  3. Чи правильно побудовано роздум (наскільки чітко сформульовано тезу, якою мірою переконливою й вичерпною є аргументація, чи випливають з усього сказаного чіткі висновки), опис і розповідь (якщо елементи цих типів мовлення наявні у тексті).

  4. Наскільки відповідає текст твору вимогам певного стилю (в даному разі – публіцистичного).

  5. Чи правильно структуровано текст твору (чи доречним є вступ, чи логічний висновок).

  6. Графічне оформлення роботи. Орфографічна й пунктуаційна грамотність.

* Інструктаж до написання твору (див. план уроку № ).


ІІІ. Робота учнів над письмовим твором-роздумом.
* Обмірковування вибраної з-поміж запропонованих теми, самостійне складання плану твору, робота на чернетці.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25

Схожі:

О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconТелебачення. Кіно. Музика клас Мазур О. Г. с. Покутинці,2014. – 69с. Посібник являє собою плани-конспекти уроків до теми
Посібник являє собою плани-конспекти уроків до теми «Мистецтво». (Телебачення. Кіно. Музика) до підручника А. М. Несвіт (Підручник...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconОлександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина друга
Слово І його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням І використанням
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconОлександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення
Повторення відомостей про види мовленнєвої діяльності. Різновиди читання й аудіювання
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconРідна мова Зошит для контрольного оцінювання 9 клас Упорядник: Н. Синіцька Синіцька Н. С. Рідна мова
М. Вох, вчитель української мови та літератури Зіньківського нвк, «Вчитель – методист»
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconУроків /Т. В. Абросимова, О. В. Абросимова. Х.: Ранок-Веста, 2002. 222 с. Сер. "На допомогу вчителю"
Абросимова, Т. В. Німецька мова: 6 кл.: Плани-конспекти уроків /Т. В. Абросимова, О. В. Абросимова. – Х.: Ранок-Веста, 2002. – 222...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconКонспекти уроків музичне мистецтво 5 клас І семестр за новою навчальною програмою
Мета: ознайомити дітей з тим, як виникла музика. Розвивати естетичні смаки дітей, прививати їм любов до слухання музики, вміння аналізувати...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр icon"Центри різноманітності та походження культурних рослин"
Розділ Плани-конспекти уроків біології з використанням матеріалу про вітчихняних вчених-біологів
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр icon11 б (профільний рівень) Українська мова Підручник. 
Підручник.  Глазова О. П., Кузнецов Ю. Б. Українська мова: Підруч для 11 класу загальноосвіт навч закл. / О. П. Глазова, Ю. Б. Кузнецов;...
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconОрієнтовні плани-конспекти уроків для 5 класу з факультативного курсу «Біблійна історія та християнська етика» Дніпропетровськ, 2013
Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Лист іітзо мон укра
О. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр iconПлани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр
Значення періоду відбудови для подальшого розвитку України в другій половині ХХ ст


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка