Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України



Сторінка44/50
Дата конвертації09.04.2017
Розмір9.96 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   50


Мальцев Ю. Вопрос о потерях // Самсонов А. Знать и помнить: Диалог историка с читателем. — М., 1988.

Мандельштам Й. Характер гоголевского стиля. Глава из истории русского литературного языка. — СПб. — Гельсингфорс, 1902.

Марков Е. Очерки Крыма. Картины Крымской жизни, природы и исторіи. Изд. 2–е. — СПб., 1884.

Маркс К., Енгельс Ф. Маніфест Комуністичної партії. — К., 1972.

Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — К., 1964. — т. 18.

Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения: в 50–ти т. — Изд. 2–е. — М., 1962. — т. 35.

Масенко Л. Мова і політика. — К., 1999.

Матівос Ю. Благословен мечів вогонь...// Кримська світлиця. — 1999. — 11.06.

Махновець Л. Про автора «Слова о полку Ігоревім». — К., 1989.

Мацьків Т. Гетьман Іван Мазепа в західньоевропейських джерелах 1687— 1709. — Вид. 2–е, доп. — Київ — Полтава, 1995.

Медведев А. Российская пресса о соглашении президентов // Республика. — 1993. — 11–22.09.

Медведев Д. Сильные духом. — М., 1957.

Меланченко Г. Німеччина повертає наші скарби // Українська газета. 1995. — 22.06.

Мерецков К. На службе народу: Страницы воспоминаний. — М., 1968.

Мерцалов А. Западно–германская буржуазная историография Второй мировой войны. — М., 1978.

Миллер Вс. «Хинова» Слова о полку Игореве // Известия отделения русского языка и словесности императорской Академии наук. — СПб., 1914. — т. 19. — Кн. 1. — с. 111–118.

Михайлов И. Вытеснение // Новый мир. — 1998. — № 2. — с. 147–152.

Михайлов М. Версии о флоте // Республика. — 1993. — 11–22.09.

Мицик Ю. Чи воював у «громадянську» творець Павки Корчагіна? // Кримська світлиця. — 1998. — 27.03.

Мишанич О. Українська література під забороною: 1937–1990 // Літературна Україна. — 1994. — 18.08.

Мовчанюк В. Шевченко в інтерпретації «няньок... Отечества чужого» // Літературна Україна. — 2000. — 18.05.

Можанин В. Халхин–Гол: Правда и вымысел // Зеркало недели. — 1999. — 05.06.

Молодь рішуче налаштована на капіталізм... (Результати соціологічного опитування) // Урядовий кур’єр. — 1997. — 03.06.



Моргун Ф. Честная жизнь — интересное занятие // ЮГ (Одесса). — 1995. — 23.08.

Моргун Ф. Безсмертна душа України. Задовго до салютів. Полтава, 1996.

Моргунов П. Героический Севастополь. — М., 1979.

Мороз В. До питання про походження назви «Україна»: два погляди // Матеріали до української етнології: Матеріали конференцій, наукових та польових етнологічних досліджень. — К., 1995. — Вип. 1(4).

Москаленко Я. Червоні плями історії//Кримська світлиця. — 1998. — 15.05.

Музиченко Я. Крок до повернення // Культура і життя. — 1998. — 25.01.

Музиченко Я. Об’єднана Європа — за повернення культурних цінностей // Віче. — 1998. — ч. 5. — с. 153–156.

Музиченко Я. Як протягом історії... обкрадали історію// Буковина. — 2000. — 26 липня, 2 серпня.

Муковский И. Цена победы: военные потери Украины // Зеркало недели. 1996. — 22.06.

Муратов О. Встречи с А. П. Довженко // Зеркало недели. — 1995. — 25.03.

Мусієнко О. Українців забивали як курей — за категоріями // Українська Газета. — 1993. — 16 вересня — 6 жовтня.

Мусієнко О. Розвіяні міфи. Український національно–визвольний руху Другій світовій війні //Літературна Україна. — 1999. — 28.10.

Нагибин Ю. Дневник. М., 1996.

Надеин В. Американцы считают ближневосточную политику Козырева бесцеремонной//Известия. — 1994. — 19.03.

Надинский П. Суворов в Крыму. — Симферополь, 1950.

Надинский П. Очерки истории Крыма. — Симферополь, 1951. — Ч. 1.

Наумов В. Кровавое воскресение // Детская энциклопедия. — М., 1967. — т. 8. — с. 521–523.

Начальный период войны / Под ред. генерала армии С. П. Иванова. — М., 1974.

Наша доба і література. — Львів, 1936.

Никитина О. Они хотели найти правду// Родина. — 1990. — № 3. — с. 24–28.

Николаев П. Художественные открытия Гоголя //Гоголь Н. Избранные произведения в 2–х т. — М., 1984. — т. 1.

Нилан Б. Из рассекреченных досье // Наша Республика. — 1995. — 13.10.

Шмчинов К. Українська мова у минулому і тепер // Історія української мови: Хрестоматія / Упорядники С. Ярмоленко, А. Мойсієнко. — К., 1996.

Новодворская В. Баллада о простоте // Огонек. — 1993. — № 25–26. — с. 30–31.

Новочеркасск, 1962 // Комсомольская правда. — 1989. — 02.06.



Нудьга Г. Республіка козаків (Середньовічна Європа про Січ та козаків). Львів, 1991.

Обнорский С. Избранные работы по русскому языку. — М., 1960.

Овчар П. Великий Кобзар устами України //Літературна Україна. — 1995. — 05.01.

Огієнко І. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народа / Репринтне відтвор. вид.1918 року. — К., 1991.

Огдоблин О. Московська теорія III Риму в XVI—XVIII ст. — Мюнхен, 1951.

Оглоблин О. Українсько–московська угода 1654. — Нью–Йорк, 1954.

Оглоблин О. Хмельниччина і українська держава. — Нью–Йорк, 1954.

Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба // Записки наукового товариства імени Шевченка. — Нью–Йорк, 1960. — т. 170.

Оглоблин О. Думки про сучасну українську совєтську історіографію. — Нью–Йорк, 1963.

Оглоблин О. Держава антів (IV–VII ст.) // Енциклопедія українознавства: В 3–х т. — Репринтне відтвор. вид. 1949 р. — К., 1995. — т. 2.

Одинадцятий з’їзд КП(б)У. Стенографічний бюлетень. — Харків, 1930. — N9 7.



Олена Боннер: «Ми п’ємо за успіх нашої безнадійної справи» // Україна і світ сьогодні. — 2000. — 25–31.03.

Опровержение ТАСС // Правда. — 1941. — 09.05.

Оружие Победы / Под общ. ред. В. Н. Новикова. — М., 1987.

Отечество: История, люди, регионы России: Энциклопедический словарь/ Составители А. П. Горкин, В. М. Карев. — М.: Научное изд–во «Большая Русская Энциклопедия», 1999.



Охендушко С. Злая история // Наша Республика. — 1995. — 03.02 (передрук з часопису «Утро России», Москва).

Павленко И. Обреченные триумфаторы // Родина. — 1991. — № 6–7. — с. 87–90.

Павличко С. Націоналізм, сексуальність і орієнталізм: Складний світ Агатангела Кримського. — К., 2001.

ПадалкаЛ. Происхождение и значение имени «РУСЬ». — Полтава, 1915.

Паламарчук Д. Подзвіння: Поезії. — К., 1995.

Паняк С. «Якщо я хохол, то ти — кацап!» Про дискримінацію і зневажливе ставлення до українців у Російській Федерації// Українське слово. — 1999. — 18.11.

Пастернак О. Пояснення Тризуба, герба Великого Київського князя Володимира Святого. — К., 1991.

Пастушенко Л. Як росіяни захищають мову//Кримська світлиця. — 1998. — 08.05.

Пацула Й. Про злочинну діяльність КПСС–КПУ проти населення Рівненщини в 1939–1941 рр. // ЧАС/ТІМЕ. — 1996. — 14.06.

Пашуто В., Флоря Б., Хорошкевич А. Древнерусское наследие и исторические судьбы восточного славянства. — М., 1982.

Пекарский П. Наука и литература в России при Петре Великом. — СПб., 1862.

1–й съезд Советов Союза Советских Социалистических Республик: Стенографический отчет. — М., 1922.



Перхач В. Час збирати каміння... Про засади відродження та розвитку української науково–технічної мови //Дзвін. — 2000. — № 5–6. — с. 130–135.

Петровський В. Тридцять три нескорені українці // Вечірній Київ. — 1996. — 05.04.

Петровський Г. Вибрані статті і промови. — К., 1974.

Пидлуцкий О. Что мое то мое, а что твое — то наше // Украина и мир сегодня. — 2000. — 12–18.02.

Пинзеник В. Реформи чи їх імітація // Українська Газета. — 2000. — 06.01.

Пироженко В. Походження українців: стара концепція і новітні міфи // Вісник НАН України. — 1998. — № 9–10. — с. 77–86.

Письма и бумаги императора Петра Великого. — М., 1951. — Вып. 2. — т. VIII.



Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. — К., 1993.

Півторак Г. Походження української мови в контексті етногенезу українців // Матеріали до української етнології: Матеріали конференцій, наукових та польових етнологічних досліджень. — К., 1995. — Вип. 1(4).

Півторак Г. Коли ж виникла українська мова? // Історія української мови: Хрестоматія / Упорядники С. Ярмоленко, А. Мойсієнко. — К., 1996.

«...Підлягають тотальному знищенню» // Українське слово. — 2000. — 06.01.



Платон. Сочинения в трех томах. — М., 1971. — т. 3. — Ч. 1.

Плющ В. Тривожно в Україні: куди прямує Росія? //Літературна Україна. — 1993. — 16.12.

Погодин М. Древняя русская история до монгольского ига: В 2–х т. — М., 1872. — т. 2.

Поздняков А. Последний миф. Последний ли? // Свобода. — 2000. — 27.06.

Покровский М. Возникновение Московского государства и «великорусская народность» // Историк–марксист. — 1943. — Кн. 18–19. — с. 14–28.

Покушение на тело вождя // Известия. — 1996. — 16.03.



Поліщук В. Урок для України? // Кримська світлиця. — 1999. — 10.12.

Полное собрание русских летописей. — М., 1962. — т. 1.

Полное собрание русских летописей. — М., 1987. — т. 36: Сибирские летописи. — ч. 1.

Полонська–Василенко Н. Історія України у 2–х томах / Репринтне відтвор. Мюнхенського вид. 1972–1976 рр. — К., 1993. — т. 2.

Полтава Л. До історії російщення України від 1720–го року // Російщення України: Науково–популярний збірник. — К., 1992.

Поляков В. Сила и процветание славянских народов в их единстве и согласии. Историко–политологические очерки о проблемах содружества России, Украины, Белоруссии. — Севастополь, 1998.

Полянский Э. Державная «феня» // Огонек. — 1991. — № 17. — с. 14.

Померанц Г. Как помирить Россию и Украину // Радикал. — 1993. — Ч. 20.

Пономарев О. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. — К., 1999.

Пономарев О. Московська мова — московські думки // Українська газета. — 2000. — 28.09.

Попель М. Дні в полум’ї / Перекл. з рос. В. Бажана. — К., 1968.

Попов В. 1941: тайна поражения //Новый мир. — 1998. — № 8. — с. 173–187.

Попов Н. Очерк истории Коммунистической партии (большевиков) Украины. — Изд. 5–е, исправл. и доп. — Партиздат ЦК КП(б)У, 1933.

Порицкий Л. Внимание! В небе асы! // Зеркало недели. — 1996. — 19.10.

Порицький Л. Танкісти // Військо України. — 1999. — Ч. 11–12. — с. 35.

По следам «Пути ариев». — Хмельницький, 1996.



Поспелов Е. Школьный топонимический словарь. — М., 1988.

Потто В. Кавказская война в отдельных очерках, эпизодах, легендах и биографиях. — СПб., 1886. — т. 2. — Вып. 3–4.

Потто В. Кавказская война в отдельных очерках, эпизодах, легендах и биографиях. — Тифлис, 1889. — т. 5. — Вып. 1.

Похвальное слово Виктору Суворову и эпитафия катынским полякам // Готовил ли Сталин наступательную войну против Гитлера? Незапланированная дискуссия: Сб. материалов / Сост. В. Невежин. — М., 1995.



Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. — К., 1864.

Похчебкин В. Внешняя политика Руси, России и СССР за 1000 лет в именах, датах, фактах. — М., 1999. — Вып. II: Войны и мирные договоры. — Кн. 3: Европа в первой половине XX в. Справочник.

Президент теж має національність // Українська газета. — 2000. — 28.09.



Пресняков А. Образование Великорусского государства. — Петроград, 1918.

Прилуцкий О. Что мое — то мое, а что твое — то наше // Украина и мир сегодня. — 2000. — 12–18 лютого.

Присовский Е. Правда жизни и правда поэзии // ЮГ (Одесса). — 1996. — 17.05.

Приставкин А. Я писал свой роман не для генерала Грачева // Зеркало недели. — 1995. — 25.03.

Против идеологических извращений в литературе // Правда. — 1951. — 02.07.



«Прощай, немытая Россия!» Ученые считают: распад России неизбежен и он уже идет // Огонек. — 1996. — Ч. 8. — с. 58–61.

Прыжов И. Малороссия (Южная Русь) в истории ея литературы с XI по XVIII век. — Воронеж, 1869.

Пушков О. Втрачаючи Росію. Розширення НАТО наражається на небезпеку // Українське Слово. — 1997. — 30.01.

Пыпин А., Спасович В. История славянских литератур: В 2–х т. — Изд. 2–е, перераб. и дополн. — СПб., 1879. — т. I.

Пыпин А. История русской литературы: В 2–х т. — Изд. 3–є. — СПб., 1907. — т. 1.

Рад'юнов В. Космополітизм малинковичів таки буде поховано // Кримська світлиця. — 1998. — 20.03.

Размышления о России и русских. Штрихи к истории русского национального характера: В 2–х т. / Сост. С. Иванов. — М., 1996.



Ваковский X. Безнадежное дело (О петлюровской авантюре) // Известия. — 1919. — 03.01.

Раткин С. И. Тайны Второй мировой войны: Факты, документы, версии. — Минск, 1995.

Раушнинг Г. Говорит Гитлер. Зверь из бездны. — М., 1993.

Ребіндер Б. Велесова книга: Життя та релігія слов’ян / Пер. з франц. — К., 1993.

Ремизова М. Наше историческое ничтожество? // Новый мир. — 1999. — N9 7.

Решин Е. Генерал Карбышев. Документальная повесть. — Изд. 4–е, исп. — М., 1987.

Риба ков Б. Нова концепція нашої державності // Наука і суспільство. — 1990. — Ч. 7.

Родімцев О. Твої, Батьківщино, сини. Нотатки воєнних років. — К., 1964.

Романчук О. Ультиматум: хроніка одного конфлікту між Раднаркомом РРФСР і Центральною Радою. — К., 1990.

Романчук О. Красно–коричневый вирус // Наша Республика. — 1994. — 06.01 (передрук з часопису «Шлях перемоги», Львів).

Россия и СССР в войнах XX века: Потери Вооруженных Сил. Статистическое исследование / Под общей ред. ген.–полк. Г. Кривошеева. — М., 2001.

Россия на пороге XXI века (Современные проблемы национально–государственного строительства РФ) / Под общ. ред. В. Н. Кожемякина, А. И. Подберезкина. — М., 1996.

Россия: опыт национально–государственной идеологии / Под ред. В. В. Ильина. — М., 1994.

Россия XV–XVII вв. глазами иностранцев / Подг. текстов и коммент. Ю. Лимонова. — Ленинград, 1986.

Россия — Чечня: цепь ошибок и преступлений / Сост. О. П. Орлов, А. В. Черкасов. — М., 1998.



Ротмистров П. Влияние танков на темпы наступательных операций (По опыту Второй мировой войны) // Военно–исторический журнал. — 1961. — № 1. — с. 3–17.

Ротмистров П. Время и танки. — М., 1972.

Ротмистров П. Танки на войне. — Изд. 4–е, испр. и дополн. — М., 1975.

Рубльов О., Черченко Ю. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції. — К., 1994.

Русанівський В. Давньоруська мова: міф чи реальність? // Історія української мови: Хрестоматія / Упорядники С. Ярмоленко, А. Мойсієнко. — К., 1996.

Русначенко А. Національно–визвольний рух в Україні: Середина 1950–х — початок 1990–х рр. — К., 1998.

Русские. Ред. В. А. Александров, И. В. Власова, Н. С. Полищук. — М., 1997.

Русские должны говорить по–русски: Ученые выступают против языковой агрессии, которая, по их мнению, представляет серьезную опасность для нации // Известия. — 1996. — 16.03.

Руцкой А. Обретение веры. — М., 1995.

Рыбаков Б. Проблема образования древнерусской народности в свете трудов И. В. Сталина // Вопросы истории. — 1952. — № 9. — с. 40–62.

Рыбаков Б. Древние русы (К вопросу об образовании ядра древнерусской народности в свете трудов И. В. Сталина) // Советская археология. — 1953. — т. XVII. — с. 23–104.

Рыбаков Б. Киевская Русь и русские княжества XIІ–ХІII вв. — М., 1982.

Рыбаков Б. Петр Бориславович: Поиск автора Слова о полку Игореве. — М., 1991.

Рябчук М. Дискутировать о «безъязыкости» украинской литературы можно. Особенно если пренебречь конкретными текстами // Республика. — 1993. — 4.4(19).

Савченко С. «Гремя огнем, сверкая блеском стали...» // Кримська світлиця. — 1999. — 30.07.

Савчук М. Антін Лелів: «Ідеал демократичної преси чудовий. За нього треба боротися щодня» // Молодь України. — 1996. — 30.04.

Самсонов А. Знать и помнить: Диалог историка с читателем. — М., 1988.

Самуелъсон Л. Красный колосс. Становление советского военно–промышленного комплекса. 1921–1941. — М., 2001.

Сахно А. Дело о КВУ // Киевские новости. — 1995. — 24.11.

Сахно А. Засуджено до розстрілу: 3 таємних колись архівів // Молодь України. — 1996. — 21.05.

Сахно А. Лист до Сталіна //Урядовий кур’єр. — 1996. — 25.05.

Сборник законов Украинской ССР (1938–1979): В 2–х т. — К., 1980. — т. 1. Сборник законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР (1938–1975): В 4–х т. — М., 1975. — т. 1.

Сверстюк Є. Собор у риштованні // Київ. — 1989. — Ч. 10.

Свидзинский А. Крым в общеукраинском и европейском контексте // Правда Украины. — Спеціальний випуск. — 1993. — 19.04.

Свиридова А. Сергей Ковалев: «Кризис не в Чечне, а в Москве» // Зеркало недели. — 1995. — 13.05.

Северные конвои. — 1941–1945: В документах Архивного фонда Российской Федерации. — М., 1993. — с. 4–6. — У кн.: Хрестоматия отечественной истории (1914–1945 гг.) / Под ред. А. Ф. Киселева, Э. М. Щагина. — М., 1996. — с. 608–609.



Сегеда С. Основи антропології: Навч. посібник. — К., 1995.

Седов В. Восточные славяне в VI–XIII вв. — М., 1982.

Седов В. Славяне в раннем средневековье. — М., 1995.

Седов В. Древнерусская народность. — М., 1999.

Семиряга М. Тайны сталинской дипломатии. 1939–1941. М., 1992.

Сергеевич В. Лекции и изследования по древней исторіи русскаго права. — Изд.4–е, испр. и дополн. — СПб., 1910.

Сергійчук В. Чи втретє накинуть ярмо Україні? // Независимость. — 1992. — 07.10.

Сергійчук В. Вашу «Мать» по–украински издавать? // Независимость. — 1992. — 21.10.

Сергійчук В. Над Чорним морем — синьо–жовтий стяг // Независимость. — 1992. — 04.12.

Сергійчук В. Символіка суверенності — синьо–жовта. — К., 1993.

Сергійчук В. Чому мовчать російські демократи // Українське Слово. — 1993. — 01.12.

Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944–1953 pp. Нові документи і матеріали. — К., 1998.

СизоненкоА. Недолговечные Тютюнники // Зеркало недели. — 1999. — 30.04.

Сильченко В. Самашки — чеченская Хатынь: «День победы» Грачева и Ерина // Киевские Ведомости. — 1995. — 18.04.

Симон Петлюра: символ нашої державности. — Аргентина, 1959.



Симоненко П. «Національна ідея»: міфи і реальність // Голос України. — 1996. — 21.03.

Січинський В. Чужинці про Україну. — Прага, 1942.

Січинський В. Назва України. — Авгсбург, 1948.

Січинський В. Крим: Історичний нарис. — Нью–Йорк, 1954.

Січинський В. Чужинці про Україну. — К., 1992.

Скальд. Вокруг Кронштадта // Известия Петроградского Совета рабочих и красноармейских депутатов. — 1921. — 08.03.

Скальковский А. Исторія Новой Сечи или последнего Коша Запорожскаго: Составлена из подлинных документов Запорожскаго Сечевого Архива: В 3–х ч. — Одесса, 1846.

Скляренко В. Звідки походить назва Україна // Україна. — 1991. — Ч. 1. — с. 20–59.

Скрипник М. До питання про стан українців у РРФСР // Зеркало недели. — 1995. — 17.06.

Скрытая правда войны: 1941 год. Неизвестные документы. — М., 1992.

Славному з Славних: В 15–ті роковини смерти Полк. Євгена Коновальця (1958–1953). — Париж, 1953.

Словарь русского языка: В 4–х т. — М., 1981. — т. 1.

Слово о плъку Игореве / Шдг. давньоруського тексту і прим. В. Німчука. — К., 1985.

Служинська З. Людські втрати України // Українське Слово. — 1994. — 12.01.

Смиченко–Волинська О. В ньому заговорила Україна. До проблеми витрактування Івана Котляревського як першого українського національного письменника//Літературна Україна. — 1999. — 06.05.

Соболев В. Смертельно опасно: интеллектуальный СПИД! // Часопис «Комуніст». — 1996. — Вересень. — ч. 37.

Совершенно секретно! Только для командования! Стратегия фашистской Германии в войне против СССР: Документы и материалы / Сост. полк. В. Дашичев. — М., 1967.

Советский Союз в годы Великой Отечественной войны 1941–1945. — М., 1976.

Совет Федерации рассмотрел вопрос о статусе Севастополя // Красная Звезда. — 1996. — 07.12.

Советская власть на Украине // Правда. — 1917. — 29/16.12.

Советская военная энциклопедия. — М., 1979. — т. 7, 8.

Советско–германские отношения... Сборник документов. — М., 1968. — т. 1.

Современная Русская Идея и Государство / Зюганов Г. А. (Гл. ред.). — М., 1995.



Соколов А. Курс советской истории (1917–1940): Уч. пособие для вузов. — М., 1999.

Солженицын А. Как нам обустроить Россию//Литературная газета. — 1990. — 18.09.

Соловьев В. Идолы и идеалы // Собрание сочинений. — СПб., без года изд. — т. V. 1883–1897.

Соловьев В. Русская идея // Вопросы философии и психологии. — 1909. — Кн. 100 (V).

Соловьев С. История России с древнейших времен. — СПб., 1896. Кн. 1. — т. I–V.

Соловьев С. История России с древнейших времен. — СПб., 1896. Кн. 2. — т. VI–X.



Соловьев С. История России с древнейших времен. — СПб., 1896. — т. XIV.

Соловьев С. История России с древнейших времен. — СПб., 1896. — т. XV.

Соловьев С. История России с древнейших времен: В 15–ти кн. — М., 1963. — Кн. V. — т. 10.

Соловьев С. История России с древнейших времен: В 15–ти кн. — М., 1963. — Кн. IX.— т. 17.

Соловьев С. Чтения и рассказы по истории России. — М., 1989.

Солонина Є. Чи не пора помиритись? //Літературна Україна. — 1999. — 28.10.

Сочинения В. Белинского: В 4–х т. — СПб., 1896. — т. II.

Сочинения В. Белинского: В 4–х т. — СПб., 1907. — т. IV.

Союз Советских Социалистических Республик. Доклад тов. И. Сталина // Известия. — 1922. — 27.12.



Спілка української молоді 11 Енциклопедія українознавства: У 3–х т. Перевидання в Україні. — К., 1995. — т. 3.

Срезневский В. Вадим Васильевич Пассек и его письма к И. И. Срезневскому // Русская старина. — СПб., 1893.

Срезневский В. Из первых лет научно–литературной деятельности И. И. Срезневского (Извл. из Журнала Министерства Народного Просвещения, январь, 1893). — СПб., 1898.

Срезневский В. Краткий очерк жизни и деятельности И. И. Срезневского // Сборник «Памяти И. И. Срезневского». — Петроград, 1916. — Кн. 1.

Срезневский И. Древние памятники древнего письма и языка. — СПб., 1863.

Срезневский И. О древней глаголической рукописи, хранящейся в Киевской Духовной Академии. — К., 1876.

Срезневский И. Статьи о древних русских летописях (1853–1866). — СПб., 1903.

Стадниченко Ю., Фоменко Б. Не все гаразд із правди силою у господіна Солженіцина // Українська Газета. — 1994. — 21 липня — 31 серпня.

Стаднюк И. Как начиналась война // Правда. — 1993. — 22.06.

Сталин, Берия и судьба армии Андерса в 1941–1942 гг. (Из рассекреченных архивов) // Новая и новейшая история. — 1993. — № 2. — С. 59–90.

Стенограмма: Статус Севастополя // МН Столичные новости. — 1999. — 2–9 лютого. Степанов А. Империя возвращается // Правда. — 1993. — 19.08.

Степанов Ф. Інтелігент біля замкової шпарини?! // Кримська світлиця. — 2000. — 01.12.

Стороженко А. Происхождение и сущность украинофильства: Доклад собранию членов Клуба русских националистов в Киеве, 17 ноября 1911 г. — К., 1912.

Стуруа М. Запад обвиняет Россию в нефтяном империализме // Известия. — 1995. — 30.09.

Стус В. Твори у чотирьох томах, шести книгах. — Львів, 1994. — т. 4.

Субтельний О. Україна. Історія / Пер. з англ. — К., 1991.

Суворов В. Освободитель. — СПб., 1993.

Судоплатов П. НКВД: Кровь и золото // Огонек. — 1994. — Ч. 42–43. — с. 22–25.

Сумцов Н. Харьковский период научной деятельности И. И. Срезневского// Сборник Памяти И. И. Срезневского. — Петроград, 1916. — Кн. 1.

Суперанская А., Исаева З., Исхакова X. Топонимия Крыма. — М., 1995. — Ч. I: Введение в топонимию Крыма.

Тарле Е. Донесения Якова Толстого из Парижа в III отделение //Литературное наследство. — 1937. — т. 31–32. — с. 567.

Тарле Е. Сочинения в 12–ти т. — М., 1959. — т. IX.

Татищев В. История Российская: В 7–ми т. — М. — Д., 1964. — т. 4.

«Та хто там твою Україну пригнічував?» Нетрадиційні міркування на традиційну тему//День. — 1999. — 28.07.

Тезисы о 300–летии воссоединения Украины с Россией (1654–1954). Одобрены Центральным Комитет Коммунистической партии Советского Союза//Правда. — 1954. — 12.01.

Тетерин С. Уважайте себя и других//Аргументы и факты. — 1992. — № 34.

Тинченко Я. Как одно совращение прославило Украину // Киевские ведомости. — 1998. — 18.07.

Типпельскирх К. История второй мировой войны / Пер. с нем. — М., 1956.

Ткач М. Слово о полку Ігоревім, Ігоря, сина Святославля, внука Ольгова. — К., 1998.

Тойнбі А. Дослідження історії. Скорочена версія Д. Ч. Сомервела. — Ч. 1,2.— К., 1995.

Толочко П. Древняя Русь. — К., 1987.

Толочко П. Київська Русь. — К., 1996.

Толочко О., Толочко П. Київська Русь. — К, 1998.

Толочко П. Що або хто загрожує українській мові? — К., 1998.

Толстой А. К. Избранное. — М., 1986.

Толстой А. К. Собрание сочинений в 4–х т. — М., 1964.

Толстой Л. Казаки. Хаджи–Мурат. — М., 1981.

Толстой Л. Война и мир. III и IV т. / Примеч. Л. Опульской. — М., 1983.

Трезвый взгляд из Москвы: Крым в составе Украины выгоден и России // Наша Республика. — 1993. — 23.07 (передрук з часопису «Коммерсантъ», Москва).

Три цифры из нашей истории // Аргументы и факты. — 1990. — ч. 13.

Трубайчук А. Друга світова війна: Коротка історія. — К., 1995.

Трубачев О. Славяне. Язык и история // Правда. — 1987. — 28.03.

1941 год: Документы: В 2–х кн. / Под общ. ред. акад. А. Н. Яковлева. — М., 1998.



Уинтерботэм Ф. Операция «Ультра» / Пер. с англ. — М., 1978.

Указы всепресветлейшія державнейшія Великия Государыни императрицы Екатерины Алексеевны, самодержицы всероссийской, состоявшиеся в 1764 году. — СПб., 1779.

Украина — страна, продвигающаяся к западу и сохраняющая свое место на востоке // Зеркало недели. — 1997. — 18.01.

Украинский сепаратизм в России: Идеология национального раскола. — М. 1998.

Украинский Советский Энциклопедический Словарь: В 3–х т. — К., 1988. — т. 2.

Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941 — 1945 pp. — К., 1968. — т. 3.



Ульянов Н. Русское и великорусское // Родина. — 1990. — № 3. — с. 84–88.

УПА в світлі німецьких документів / Упоряд. Т. Гунчака. — Торонто, 1983.

УПА в світлі польських документів / Опрац. і впоряд. Є. Місило. — Торонто, 1992.

Устрялов Н. История царствования Петра Великого. — СПб., 1858. — т. II.

Утворення Совєтського Союзу і його компетенції // Енциклопедія українознавства / Репринтне відтвор. вид. 1949 р. — К., 1995. — т. 2

У фарватері державної етнополітики України. На запитання головного редактора газети «Літературна Україна» Василя Плюща відповідає голова Державного комітету України у справах національностей та міграції Микола Рудько //Літературна Україна. — 1999. — 23. 12.

Ушаков Е. Не сотвори себе кумира І І Самсонов А. Знать и помнить: Диалог историка с читателем. — М., 1988.

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4–х т. / Перекл. знім. — М., 1967. — т. II.

Федорук О. Україна і Росія: діалоги у сфері переміщених культурних цінностей //Дзвін. — 1999. — Ч. 7. — с. 103–107.

Федотов Г. Полное собрание сочинений в 6–ти томах. — Париж, 1988.

Федотов Г. Судьба и грехи России: В 2–х т. — СПб., 1991.

Федотов Г. Новый град: Сб. статей. — Нью–Йорк, 1952. — Цит. за кн.: Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин. — K., 1993. — с. 11.

Фест И. Гитлер: Биография. В 3–х т. / Пер. с нем. — Пермь, 1993. — т. 3

Филин Ф. Происхождение русского, украинского и белорусского языков: Историко–диалектологический очерк. — Л., 1972.

Филиппов А. О готовности Красной Армии к войне в июне 1941 г. // Военный вестник (АПН). — 1992. — №9. — с. 3–8. — У кн.: Хрестоматия отечественной истории (1914–1945 гг.) / Под ред. А. Ф. Киселева, Э. М. Щагина. — М., 1996. — с. 498–504.

Фостій І. Семеро з восьми тисяч / Буковина. — 2000. — 14.06.

Франко І. Русько–українська література. — Чернівці, 1898.

Харченко П. Триєдина природа українського Бога // Вечірній Київ. — 1994. — 11.11.

Хвильовий М. Новели, оповідання. «Повість про санаторійну зону». «Вальдшнепи». Роман. Поетичні твори. Памфлети. — K., 1995.

Хвойка В. До питання про слов’ян // Космос древньої України. — K., 1992.

Хильгер.Густав. 1939–й: свидетельства очевидца //Дипломатический ежегодник (1989). — М., 1990. — с. 299–342.

Хмара. Толубко. Костенко. Що між ними спільного? // Світ про Україну. — 1993. — 18.08 (передрук з El Pais, Іспанія).



Xpymов М. Про культ особи та його наслідки: Доповідь на 20 з’їзді КПРС. — Нью–Йорк, 1959.

Царук О. Українська мова серед інших слов’янських: етнологічні та граматичні параметри. — Дніпропетровськ, 1998.

Цілком таємно... Секретні документи рейху про діяльність ОУН 1941–1944 pp. // Літературна Україна. — 1991. — 19.12.

Ципко А. Нужен ли еще один эксперимент? // Родина. — 1990. — №3. — с. 60–65.

Чаадаев П. Полное собрание сочинений и избранные письма: В 2–х т. — М., 1991. — т. 1.

Челеби Эвлия. Книга путешествия: Извлечение из сочинения турецкого путешественника XVII века. — М., 1961. — Вып. 1.

Челеби Эвлия. Книга путешествия: Извлечение из сочинения турецкого путешественника XVII века. — М., 1979. — Вып. 2.

Челноков А. Петербургские нацисты ставят на Г. Зюганова // Известия. — 1996. — 23.02.

Черепний Л. Исторические условия формирования русской народности до конца XV ст. // Вопросы формирования русской народности и нации: Сб. статей. — М. — Л., 1958. — с. 7–105.

Черкашин Н. Последний парад// Комсомольская правда. — 1990. — 01.03.

Чернавин В. По живому // Российская газета. — 1993. — 03.07.

Чернов В. Вячеслав Артемов: «Мое слово — здесь» // Огонек. — 1991. — № 15. — с. 28–30.

Черный Г. Войны и военная политика СССР, России и Украины, или Почему Кравчук не ввел на Печерск танки, чтобы помешать Кучме занять место Президента // Киевские ведомости. — 1995. — 04.02.

Чернышевский Н. Пролог: Роман // Полн. собр. соч. — М., 1949. — т. XIII.

Чертков А. Пелазго–фракийские племена, населявшие Италию. — М., 1853.

Чехов А. Избранные сочинения в двух томах. — М., 1986. — Том второй.

Чубатий М. Княжа Русь–Україна та виникнення трьох східнослов'янських націй. — Нью–Йорк — Париж, 1964.

Чудаков А. Реквием карельских болот // Комсомольская правда. — 1989. — 12–14.11.

Чумак В. Україна і Крим: спільність історичної долі. — К., 1993.

Чумак В. Чиєї слави місто Севастополь// Українське Слово. — 1996. — 22.02.

Шавшип В. Бастионы Севастополя: Путеводитель. — Симферополь, 1989.

Шаров Б. Коли повернеться до Києва Дмитрій Солунський // Хрещатик. — 1999. — 26.02.

Шафарик П. Славянские древности / Пер. з чешськ. И. Бодянского. — М., 1837. — т. 1. — Кн. 1.

Шахматов А. К вопросу об образовании русских наречий и русских народностей // Журнал Министерства народного просвещения. — СПб., 1899. — Апрель.

Шахматов О. До питання про початок української мови. — Без м. в., 1913.

Шахматов А. Введение в курс истории русского языка. — Петроград, 1916. — Часть I. Исторический процесс образования русских племен и наречий.

Шахматов А. Историческая морфология русского языка. — М., 1957.

Шахматов О. Короткий нарис історії української мови // Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської староукраїнщини XI—XVIII в.в. / О. Шахматов, А. Кримський; перекл. з рос. В. Дем’янчука. — К., 1922.

Шахнюк В. Оно тебе надо? // Кримська світлиця. — 1999. — 21.05.

Шевельов Ю. Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова? З проблем східнослов’янської глотогонії: Дві статті про постання української мови. — К., 1994.

Шевченко Т. Повне видання творів: У 16–ти т. / За ред. П. Зайцева. — Варшава — Львів, 1935. — т. 11: Листи.

Шевченко Т. Повне зібрання творів у шести томах. — К., 1964. — т. 6: Листи, нотатки, фольклорні записи.

Шевченко Т. Твори в п’яти томах. — К., 1979. — т. 5: Автобіографія. Щоденник. Вибрані листи.

Шерер Ж.–Б. Літопис Малоросії, або історія козаків–запорожців та козаків України, або Малоросії/ Пер. з франц. — К., 1994.

Шмелев Б. Россия в меняющемся мире // Власть. — 1996. — № 4. — с. 52–55.

Шмелев И. История танка. 1916–1996 // Энциклопедия техники. — М., 1996. — (Серия «Бронетанковая техника»).

Шницер Я. Иллюстрированная всеобщая история письмен. — СПб., 1903.

Шунков В. Танки Второй мировой войны. Иллюстрированная энциклопедия. — Мн., 1996.

Шунков В. Оружие вермахта. — Мн., 1999.

Шур Э. Молодая гвардия. Подлинная история, или Уголовное дело № 20056 // Совершенно секретно. — 1999. — №3. — с. 6–7.

Шуткевич В. Кому мешает красный флаг // Комсомольская правда. — 1989. — 19.05.

Щербаківський В. Формація українського народу. Нарис праісторії України. — Подєбради, 1937.

Щирого серця слова: 3 політехнічного Парнасу: Поезії / Упоряд. М. Лукінюка. — К., 1998.

Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5–ти т. — М., 1995. — т. 1.

Юрченко О. Українсько–російські стосунки після 1917 р. в правному аспекті. — Мюнхен, 1971.

Юрченко Ю. Країна, прибита своїми розмірами // Кримська світлиця. — 2000. — 20–26 квітня.

Яворницький Д. Історія запорозьких козаків. — Львів, 1990.

Я їхав у тому самому ешелоні... // Нова Україна. — Грудень 1991 — січень 1992. — ч. 3.



Яковлів А. Українсько–московські договори в XVII–XVIII віках. — Варшава, 1934.

Якубинский Л. История древнерусского языка. — М., 1953.

Яценко Б. Походження Тризуба // Українське слово. — 1996. — 03.10.

Яценко Б. «Слово о полку Ігоревім» та його доба. — К., 2000.

Ященко Є. Про парадокси перемоги // Розбудова держави. — 1995. — ч. 4. — с. 31–35.
2. Архівні документи (АД)
Виступ заступника Верховної Ради УРС. М. Кузьменка на шостій сесії третього скликання [<Назва документа | Назва справи (папки) зберігання>] / Стенограма засідань шостої сесії III скликання Верховної Ради Української РСР, яка відбулася 16–17 червня 1954 року: На 312 аркушах. ЦДАВОВУ145: Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 494. — Арк. 231–242.

Выполнение плана строительно–монтажных работ по Министерству жилищно–гражданского строительства за 1953 год и за 5 месяцев 1954 г.: Для бюджетной комисии Верховного Совета / Матеріали бюджетної комісії до шостої сесії III скликання Верховної Ради Української РСР. т. 3: На 396 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 501. — Арк. 29.

Дневник комиссара [Сумского] соединения [партизанских отрядов] С. В. Руднева (Машинописный экз.): На 62 с. — ЦДАВОВУ: Ф. 63. — Оп. 1. — Спр. 84. — Арк. 1–62.

Довідка Міністерства місцевої та паливної промисловості УРСР від 12 червня 1954 р. по виконанню плану за травень і 5 місяців 1954 року / Матеріали бюджетної комісії до шостої сесії III скликання Верховної Ради Української РСР. т. 3: На 396 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 501. — Арк. 145–157.

Довідка про виділення коштів на підготовчі роботи по будівництву Північно–Кримського каналу (Підписана зав. сільгоспвідділом ЦК КП України Андрієнком 16 липня 1954 р.) / Докладные записки и справки ЦК, обкомов КП Украины, министерства сельского хозяйства УССР — о недостатках по введению и освоению севооборотов в колхозах; о пересеве погибших культур; о выполнении сельхозотделом поручения ЦК в связи с поездкой в Сумскую, Харьковскую, Крымскую и др. области и другая переписка по весенней посевной / Особий сектор ЦК КП України. Загальна частина. Справа № 04/4. T. II: На 158 аркушах, 5 фото, ЦДАГОУ146: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 3716. — Арк. 98–99.

Довідник «Українська РСР. Адміністративно–територіальний поділ областей на 1 січня 1956 року» (довідник не видавався): На 402 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 465. — Арк. 1–402.

Докладная записка от 24 ноября 1945 г. секретаря Ровенского обкома КП(б)У Ильченко и начальника управления НКВД УССР Ровенской области генерал–майора Трубникова секретарю ЦК КП(б)У Хрущеву о ходе выполнения октябрьского решения ЦК КП(б)У о ликвидации ОУНовского бандитизма на территории Ровенской области за период с 15 по 25 ноября 1945 г. / Справки, информации о ходе выполнения решений ЦК КП(б)У от 10 января, 26 февраля, 30 октября 1945 г. по вопросу борьбы с украинско–немецкими националистами в Ровенской области: На 235 листах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1700. — Арк. 173–182.

Доповідна записка інформаційно–статистичного відділу Президії Верховної Ради Української РСР про скликання і проведення сесій обласних Рад депутатів трудящих в першому кварталі 1956 року / Доповідні записки, довідки відділу у питаннях роботи Рад про скликання і проведення сесій обласних Рад депутатів трудящих Української РСР: На 132 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 512. — Арк. 1–132.

Доповідь міністрів фінансів УРСР Щетиніна М. Т. на ранковому засіданні шостої сесії Верховної Ради УРСР III скликання 16 червня 1954 р. про державний бюджет Української РСР на 1954 р. і звіт про виконання державного бюджету УРСР за 1953 рік / Стенограма засідань шостої сесії III скликання Верховної Ради Української РСР, яка відбулася 16–17 червня 1954 року: На 312 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 494. — Арк. 7–46.

Звернення Головної команди Української Народної Самоохорони (УНС) до народів Уралу, Волги і Сибіру, народів Азії; до народів Кавказу / Пропагандистичні матеріали провідника Області «Косак» (З’єднання західних груп української повстанчоїармії «УПА — ЗАХІД», квітень 1943 — листопад 1944p.): На 132 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 63. — Арк. 2–3.

Итоги боевых действий с бандами УПА отдельного кавалерийского дивизиона за период с 15 августа по 20 сентября 1944 г. / Сведения, отчеты командования дивизии о борьбе с украинскими буржуазными националистами. Рапорты, сведения командиров полков в штаб дивизии и командиров батальонов в штабы полков о проведении боевых действий против ОУН–бандеровцев. Справка о создании и деятельности дивизии СС «Галиция». Протоколы допросов бандитов Украинской повстанческой армии (УПА): На 118 листах. — ЦДАГОУ: Ф. 63. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 22–23.

Краткая справка о состоянии сельского хозяйства в Крымской области (И. Зорин, 24 марта 1954 г.) / Информации и докладные записки обкомов КП Украины, министерства сельского хозяйства, правлений колхозов — о мерах по улучшению развития сельского хозяйства; о состоянии сельского хозяйства Крымской области; о вопросах землепользования. Переписка об оказании помощи колхозу «Родина Хрущева» (Хомутовка Курской области) / Особий сектор ЦК КП України. Загальна частина. Справа № 04/1. T. V: На 217 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 3701. — Арк. 189–205.

Лист Кримського облвиконкому секретареві Президії Верховної Ради УРСР В. Нижнику щодо утворення у м. Севастополі трьох виборчих округів по виборах до Верховної Ради УРСР 27 лютого 1955 р. — № 89с від 19 жовтня 1954 р. / Пропозиції облвиконкомів про утворення виборчих округів по виборах до Верховної Ради Української РСР четвертого скликання: На 108 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 476. — Арк. 41.

Наказ ч. 17 Командира Української Повстанчої Армії Клима Савура від 28 жовтня 1943 р. / Копії наказів коменданта воєнного округа Кармелюка Ярослава і інші: На 34 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 18. — Арк. 1–34.

О грубейших извращениях советской законности в Яворовском районе: Постанова Львівського обкому КП(б)У від 28 квітня 1945 p. / Партійний архів. Особий сектор / Особая папка — Постановление бюро Львовского обкома КП(б)У о грубейших извращениях советской законности в Яворовском районе: На 18 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2398. — Арк. 1–18.

О нарушении социалистической законности в районах Дрогобычской области: Доповідна записка в. о. Прокурора УРСР С. Шугурова секретареві ЦК КП(б)У Коротченку Д. С. від 5 грудня 1944 р. / Цілком таємно. Особий сектор ЦК КП(б)У / Спецсообщения, выписки из протоколов бюро обкомов КП(б)У и др. материалы о работе и нарушениях революционной законности работниками НКГБ: На 50 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1362. — Арк. 39–40.

О нарушениях социалистической законности работниками органов НКВД, НКГБ Ровенской области, военнослужащими войск НКВД по делам, прошедшим по Военной прокуратуре войск НКВД Ровенской области за время с января по декабрь 1945 года: Справка Военного прокурора войск НКВД Ровенской области Константиновича / Партійний архів. Особий сектор / Справка и переписка о работе особых инспекций УНКГБ, нарушении революционной законности работниками НКГБ: На 134 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2436. — Арк. 86–89.

О недостатках в работе органов МВД, МГБ, суда и прокуратуры по борьбе с нарушителями советской законности: Постанова бюро Тернопільського обкому КП(б)У від 13 серпня 1946 р., протокол №89, пункт 29 / Цілком таємно. Особий сектор ЦК КП(б)У / Особая папка — Постановление бюро Тернопольского обкома КП(б)У о недостатках в работе органов МВД, МГБ, суда и прокуратуры по борьбе с нарушителями советской законности. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 3680. — Арк. 1–9.

О работе облуправления МВД по Черновицкой области (без дати) / Партійний архів. Сектор особий. Таємна частина. Справки ЦК КП(б)У и другие материалы о положении дел в Черновицкой области и в парторганизации УМВД Черновицкой области: На 99 аркушах (Почато 20 серпня 1945 р.). — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 3870. — Арк. 28–35.

О состоянии сельского хозяйства Крыма: Довідка для секретаря ЦК КПУ Кириченка від 4 січня 1954 р. / Информации и справки обкомов и райкомов КП Украины о работе инструкторских групп райкомов по зонам МТС; о работе первичных парторганизаций колхозов (использовано для статьи тов. Кириченко А. И. в «Правду»); о ходе обмена партийных документов. Справки отделов ЦК о состоянии идеологической работы, сельского хозяйства, бюджета, торговли, судебно–прокурорских организаций Крымской области / Особий сектор ЦК КП України. Загальна частина. Справа №01/2. т. I: На 333 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 3590. — Арк. 105–119.

Отчет по борьбе с бандитами УПА и их пособниками по ЗКП 1 УПД147 за период с 17.10 по 3.11.44 г. / Сведения, отчеты командования дивизии о борьбе с украинскими буржуазными националистами. Рапорты, сведения командиров полков в штаб дивизии и командиров батальонов в штабы полков о проведении боевых действий против ОУН–бандеровцев. Справка о создании и деятельности дивизии СС «Галиция». Протоколы допросов бандитов Украинской повстанческой армии (УПА): На 118 листах. — ЦДАГОУ: Ф. 63. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 22–23.

О фактах грубого нарушения советской законности в области: Постанова Тернопільського обкому КП(б)У від 3 квітня 1945 р. / Партійний архів. Особий сектор / Особая папка — Постановление бюро Тернопольского обкома КП(б)У о фактах грубого нарушения советской законности в области: На 11 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2381. — Арк. 1–11.

О фактах морально–бытового разложения, нарушениях революционной законности и служебной дисциплины отдельными работниками НКВД в области: Постанова Тернопільського обкому КП(б)У від 3 травня 1945 p. / Цілком таємно. Особий сектор ЦК КП(б)У / Особая папка к протоколу 37 п. 66 — Постановление бюро Тернопольского обкома КП(б)У о фактах моральнобытового разложения, нарушениях революционной законности и служебной дисциплины отдельными работниками НКВД в области. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2378. — Арк. 1–5.

О фактах нарушений революционной законности в западных областях УССР / «Інформаційний бюллетень» організаційно–інструкторського відділу ЦК КП(б)У, №8/53,13.01.1945: На 14 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 183. — Арк. 26–39.

О [некоторых] фактах нарушений революционной законности и допущении антигосударственной практики в работе Управления НКВД по Черновицкой области: Довідка управління кадрів ЦК КП(б)У від 22 серпня 1945 p. / Партійний архів. Сектор особий. Таємна частина. Справки ЦК КП(б)У и другие материалы о положении дел в Черновицкой области и в парторганизации УМВД Черновицкой области: На 99 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 3870. — Арк. 8–12.

О фактах нарушения советских законов и неправильного отношения к местному населению [в Волынской области] / «Інформаційний бюллетень» організаційно–інструкторського відділу ЦК КП(б)У, № 36, 26 листопада 1944 р.: На 7 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1390. — Арк. 1–7.

По поводу противоречивых данных, переданных Ровенским обкомом в ЦК КП(б)У: Радиограмма «ВЧ» секретаря ЦК КП(б)У Хрущева сёкретарю Ровенского обкомпарта товарищу Бегма от 20 марта 1945 года / Справки, информации о ходе выполнения решений ЦК КП(б)У от 10 января, 26 февраля, 30 октября 1945 г. по вопросу борьбы с украинско–немецкими националистами в Ровенской области: На 235 листах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1700. — Арк. 82.

Постанова Президії Верховної Ради Української РСР «Про подання Президії Верховної Ради Російської РФСР по питанню передачі Кримської області до складу Української РСР» (протокол засідання № 49 від 13 лютого 1954 р.) / Укази та постанови Президії Верховної Ради Української РСР: На 301 аркуші. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 16. — Спр. 426. — Арк. 156–157.

Про виконання доручень, даних секретарем ЦК КП України тов. Кириченком О. І. у зв’язку з поїздкою в Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку і Кримську області: Довідка сільгоспвідділу ЦК КП України від 15 липня 1954 р. / Докладные записки и справки ЦК, обкомов КП Украины, министерства сельского хозяйства УССР — о недостатках по введению и освоению севооборотов в колхозах; о пересеве погибших культур; о выполнении сельхозотделом поручения ЦК в связи с поездкой в Сумскую, Харьковскую, Крымскую и др. области и другая переписка по весенней посевной / Особий сектор ЦК КП України. Загальна частина. Справа № 04/4. т. II: На 158 аркушах, 5 фото. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 3716. — Арк. 90–96.

Про оперативні заходи внутрішніх військ НКВД в Ровенській області проти українських націоналістів: Радіограма «ВЧ» Строкача секретареві ЦК КП(б)У Хрущову від 13 лютого 1945 р. / Справки, информации о ходе выполнения решений ЦК КП(б)У от 10 января, 26 февраля, 30 октября 1945 г. по вопросу борьбы с украинско–немецкими националистами в Ровенской области: На 235 листах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1700. — Арк. 40–43.

Протокол №3 закрытого партийного собрания парторганизации Управления НКГБ Тернопольской области от 3 апреля 1945 г. / Цілком таємно. Особий сектор ЦК КП(б)У. Особая папка — Протокол № 3 закрытого партийного собрания парторганизации Управления НКГБ Тернопольской области: На 22 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2450. — Арк. 1–22.

Протокол окружной избирательной комиссии голосования на выборах в Совет Союза Верховного Совета СССР по Севастопольскому избирательному округу №211 от 14 марта 1954 г. / Протоколи реєстрації та голосування окружних виборчих комісій по виборах до Ради Союзу Верховної Ради СРСР по Кіровоградській, Кримській, Львівській та Миколаївській областях. т. 4: На 131 аркуші. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 442. — Арк. 54–57.

Рапорт № 18 разведчиков Ф. Бочковского и И. Бутмарчука командиру Олевского партизанского отряда Федчуку за 7/ХІІ 43 г. / Сведения, отчеты командования дивизии о борьбе с украинскими буржуазными националистами. Рапорты, сведения командиров полков в штаб дивизии и командиров батальонов в штабы полков о проведении боевых действий против ОУН–бандеровцев. Справка о создании и деятельности дивизии СС «Галиция». Протоколы допросов бандитов Украинской повстанческой армии (УПА): На 118 листах. — ЦДАГОУ: Ф. 63. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 49.

Рух червоної партизанки ім. «Ковпака» по теренах округи та проведення ними терористичних дій разом з місцевими органами НКВД та істреб. батал. / З’єднання південних груп Української повстанчої армії («УПА — Південь»), група «Донбас»: Копії звітів виховної роботи та огляд бойових дій за січень — серпень 1944 р. (неповний): На 11 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 3837. — Оп. І. — Спр. 4. — Арк. 6.

Список городов Крымской области / Документи про адміністративно–територіальний поділ Київської, Кіровоградської, Кримської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Ровенської та Сталінської областей для видання довідника по Українській РСР 1954–1955 pp.: Облікові дані по адміністративно–територіальному поділу, одержані від облвиконкомів, зауваження до них. т. 2: На 361 аркуші. — ЦЦАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 408. — Арк. 111–128.

Список избирательных округов [Крымской области] по выборам в Верховный Совет УССР / Пропозиції облвиконкомів про утворення виборчих округів по виборах до Верховної Ради Української РСР четвертого скликання: На 108 аркушах. — ЦЦАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 476. — Арк. 42–43.

Список обраних депутатів Верховної Ради Української РСР IV скликання / Результати виборів до Верховної Ради Української РСР четвертого скликання та до місцевих Рад депутатів трудящих п’ятого скликання. Список та відомості про склад обраних [27 лютого 1955 p.] депутатів Верховної Ради УРСР: На 125 аркушах. — ЦЦАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 485. — Арк. 3–23.

Справка о борьбе с украинско–немецкими националистическими бандами в Ровенской области, проведенной органами НКВД, НКГБ и Внутренними войсками НКВД (Секретаря Рове некого обкома КП(б)У В. Бегма, 5 января 1945 г.) / Справки, информации о ходе выполнения решений ЦК КП(б)У от 10 января, 26 февраля, 30 октября 1945 г. по вопросу борьбы с украинско–немецкими националистами в Ровенской области: На 235 листах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1700. — Арк. 69–78.

Справка о бюджете, торговле и работе судебно–прокурорских организаций Крымской области (Крымский обком КП Украины, 20 января 1954 г.) / Информации и справки обкомов и райкомов КП Украины о работе инструкторских групп райкомов по зонам МТС; о работе первичных парторганизаций колхозов (использовано для статьи тов. Кириченко А. И. в «Правду»); о ходе обмена партийных документов. Справки отделов ЦК о состоянии идеологической работы, сельского хозяйства, бюджета, торговли, судебно–прокурорских организаций Крымской области / Особий сектор ЦК КП України. Загальна частина. Справа № 01/2. т. І: На 333 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 3590. — Арк. 93–104.

Справка по материалам расследования на начальника УМВД Черновицкой области — полковника Руденко Михаила Тимофеевича (Підписана заст. міністра внутрішніх справ України Кальченком 4 вересня 1946 р.) / Партійний архів. Сектор особий. Таємна частина. Справки ЦК КП(б)У и другие материалы о положении дел в Черновицкой области и в парторганизации УМВД Черновицкой области: На 99 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 3870. — Арк. 23–24.

Справка по некоторым вопросам партийной работы в Крымской областной парторганизации (20 января 1954 г.) / Информации и справки обкомов и райкомов КП Украины о работе инструкторских групп райкомов по зонам МТС; о работе первичных парторганизаций колхозов (использовано для статьи тов. Кириченко А. И. в «Правду»); о ходе обмена партийных документов. Справки отделов ЦК о состоянии идеологической работы, сельского хозяйства, бюджета, торговли, судебно–прокурорских организаций Крымской области / Особий сектор ЦК КП України. Загальна частина. Справа № 01/2. т. І: На 333 аркушах. — ЦЦАГОУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 3590. — Арк. 82–88.

Статистический отчет исполкома Севастопольского городского совета народных депутатов от 23 декабря 1954 г. о составе избранных судей и народных заседателей 19 декабря 1954 г. / Результата виборів народних суддів Української РСР, статистичні звіти облвиконкомів та зведений статистичний звіт про склад обраних народних суддів і засідателів УРСР: На 65 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 1. — Оп. 20. — Спр. 450. — Арк. 20–21.

Стенограмма II пленума Крымского обкома КП Украины от 13 мая 1954 года: На 111 листах (гриф: «Секретно»). — Симферополь. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 52. — Спр. 4992. — Арк. 1–111.

Стенограмма выступления тов. Хрущева Н. С. на межобластном совещании секретарей обкомов КП(б)У, начальников облуправлений НКВД и НКГБ Западных областей Украины (15. V.1945) / Партійний архів. Особий сектор. Стенограмма выступления тов. Хрущева на межобластном совещании секретарей обкомов КП(б)У, начальников облуправлений НКВД и НКГБ Западных областей УССР и совещание секретарей райкомов КП(б)У, начальников райотделов НКВД и НКГБ Львовской области: На 19 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2420. — Арк. 2–9.

Стенограмма XXV областной партийной конференции от 9–10 марта 1954 г. — Симферополь. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 52. — Спр. 4990. — Арк. 1–254.

Стенограмма областного партийного актива от 16 сентября 1954 г. — Симферополь. — ЦЦАГОУ: Ф. 1. — Оп. 52. — Спр. 5003. — Арк. 1–86.

Стенограмма совещания секретарей райкомов КП(б)У, начальников райотделов НКГБ, НКВД Львовской области в мае 1945 г. / Партійний архів. Особий сектор. Стенограмма выступления тов. Хрущева на межобластном совещании секретарей обкомов КП(б)У, начальников облуправлений НКВД и НКГБ Западных областей УССР и совещание секретарей райкомов КП(б)У, начальников райотделов НКВД и НКГБ Львовской области: На 19 аркушах. — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 2420. — Арк. 9–19.

Угода між урядом Української Радянської соціалістичної республіки і Польським комітетом національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР (Люблін, 9 вересня 1944 p.). — ЦДАГОУ: Ф. 1. — Оп. 30. — Спр. 69. — Арк. 1–15.



Що повинен знати українець у німецькій армії / Пропагандистичні матеріали провідника Області «Косак» (З’єднання західних груп української повстанчої армії «УПА–ЗАХІД», квітень 1943 — листопад 1944 р.): На 132 аркушах. — ЦДАВОВУ: Ф. 3836. — Оп. 1. — Спр. 63. — Арк. 30–31.

1 Як наголосив уже після розпаду СРСР у інтерв’ю московському «Дому и Отечеству» популярний радянський кіноактор Г. Жженов, який мав гірку нагоду достеменно — упродовж 17 років! — ознайомитися з усіма принадами радянського «раю» також і з протилежного боку колючого дроту, то була «система держстраху та держжаху («про те, що таке російський страх, його вага і значення у Історії, — зазначає у згаданій книзі Є. Габрилович, — може оповісти кожен, хто не спав ночами, жахаючись кожної машини, яка, проїжджаючи, раптом пригальмовувала коло під'їзду...» М. Л.)». Наріжними каменями тієї «системи» були «зло, лицемірство, грандіозна брехня». Між іншим, необхідність використання брехні для «торжества» комуносоціал істичного ладу передбачав ще перший фундатор цієї «ідеальної» держави, давньогрецький філософ Платон (1971. — с. 169). «Вже кому–кому, — зазначав він, — а правителям держави слід використовувати брехню як проти ворога, так і ради своїх громадян — на користь своїй державі», але «решті громадян» — у жодному разі!

2 Широко розрекламований більшовицькою ідеологією цей «Союз», утворений шляхом грандіозного одурманення більшовиками широких людських мас і водночас небаченого за масштабами їх винищення, як і царська Росія, був державою панівного російського етносу (між іншим, світ одразу ж розкусив це, вперто називаючи нове імперське утворення не Радянським Союзом, а Росією — так само, як свого часу вперто не бажав перейти від узвичаєної назви «Московія» до свіжовинайденої «Росія»). Ну, а зведене в розряд канонічного твердження про його «непорушність», яке на певний час замінило колись не менш канонічну «єдинонеподільність», теж виявиться суціль міфічним, і, здавалося б, готовий за своєю мілітарною міццю протистояти усьому світові «великий, могугній», сам розпадеться, як пророчо передрікав Г. Федотов, «від саморозкладу своєї ідеї, від спротиву економічної стихії»...

3 Ця «додаткова стаття до житія Кирила», як сказано у «Вступі» до «Матеріалів з історії виникнення найдавнішої слов’янської писемності» (Труды... — 1930. — с. IX), взята «із Хронографа 1394 р.».

4 Так званий «Літопис Аскольда», що, як наголошує один з найвідоміших його дослідників М. Брайчевський (Літопис Аскольда. — К., 2001. — с. 44, 53), є «першим історичним твором у нашій країні», а також і «першим твором вітчизняної літератури», був започаткований «близько 865–866 років і доведений, правдоподібно, до 883». Хоча повне відновлення цього літопису виявилося неможливим, усе ж таки, завдяки копіткій праці дослідників історії, вдалося реконструювати значну частину його текстів.

5 Зараз «вони зберігаються, відповідно, в Держ. публічній бібліотеці ім. Салтикова–Щедріна у Ленінграді (тепер Санкт–Петербург. — М. Л.) і Держ. бібліотеці ім. Леніна» в Москві (Жуковская, 1976. — с. 225).

6 Оповідь Храбра існує у численних переписах, один з яких, зазначали дослідники XIX ст. (Труды... — с. XLI, XLII, L), список Московської духовної академії, «носить сліди залежності від глаголичного оригіналу», а найстарший знайдено «у збірнику 1348 року». Ми ж надалі користуватимемось так званим Савинським переписом, «знайденим Прейсом і Срезневським під час їхнього подорожування Далмацією в монастирі св. Сави» — звідси його назва. Вперше надрукований в «Журнале Министерства Народного Просвещения» (ч. 59) 1848 року (там само).

7 І. Срезневський у своїй доповіді «О древней глаголической рукописи, хранящейся в Кіевской Духовной Академии (то була «частина римського «миссала» у слов’янському перекладі на давню церковно–слов’янську мову, написаного юсовою глаголицею». — М. Л.)», виголошеній 1874 року на Київському археологічному з’їзді (1876. — с. 2–3), зазначав, що, попри певні відмінності, «не може не вразити у глаголиці присутність поміж буквами особливого дивного вигляду букв грецьких і не грецьких такого ж точно зображення, як і в кирилиці...» Пізніше Ізмаїл Іванович старанно розшукував давній латинський оригінал «мисс», вміщених у глаголичному рукописі, «і дещо встиг найти — найбільше у рукописах Паризької національної бібліотеки IX–X ст.» (там само. — с. 8).

8 Детально дослідивши особливості писемності Київської школи та з’ясувавши, що притаманні їй ознаки «трапляються не тільки у південних, а й у північних регіонах країни», С. Висоцький дійшов висновку, що «це свідчить про єдину київську писемну систему на всій території [Київської] держави. Навряд чи можна сумніватися в тому, що це була державна київська писемність.... Такий висновок, — зазначає історик, — є цілком правомірним і добре узгоджується з тим, що кирилівська писемність, як і всі пов’язані з нею явища, безперечно, просувалися на східнослов’янські землі з півдня (з Болгарії до Києва і далі) на північ, а не навпаки» (1998. — с. 190).

9 Це, можливо, й була так звана протокирилиця, котра, як наголошує С. Висоцький (1998. — с. 27), «значно старша за глаголицю».

10 І на думку Б. Рибакова (1952), «у II–V ст., в епоху полів поховань черняхівського типу, можна припустити існування серед венедсько–антських племен обширного племенного союзу полян, що охоплював території від Дніпра до Вісли і, ймовірно, був створений для боротьби з Римом».

11 На думку деяких сучасних дослідників, «взяття влади в Києві... Рюриковичами було головним контрнаступом язичницьких сил на християнство» (Дем’янов, 1994. — с. 35).

12 «Показово, — зазначає Л. Залізняк (Походження... — 1996. — с. 17), — що прибічники такого незвичайно давнього віку українців, як правило, аматори, а не фахівці–історики». На думку цього відомого історика, пояснюється ця обставина тим, що «фахівці розуміють неможливість довести безперервність культурно–історичного розвитку на українських теренах від трипільської культури до історичних українців. А це необхідна умова встановлення віку будь–якого історичного явища (держави, народу, міста, культурно–історичного регіону) методами історії чи археології».

13 За таких підходів українська історія зразу ж стає винятком із загальноєвропейської. А, як зазначає доктор філології Г. Півторак (Коли ж виникла... — 1996. — с. 271), «розглядати історію українців та української мови поза часом і простором і поза історією слов’янства взагалі — це значить відриватися від наукового ґрунту й літати в хмарах мрій і фантазій». Небезпечність подібних «польотів» є самозрозуміла.

14 Однак саме такими вони були вже від самих витоків того «Союзу». Уже тоді, як зазначалося у постанові XII з’їзду РКП(б), «значна частина радянських чиновників у центрі й на місцях» сприймала його «не як союз рівноправних державних одиниць, покликаний забезпечити вільний розвиток національних республік, а як крок до ліквідації цих республік, як початок створення так званого «єдиного неподільного» (Двенадцатый... — 1923. — с. 648)...

15 Хвильовий, певно, мав на увазі відомий вислів В. Бєлінського про те, що росіяни — «спадкоємці цілого світу, не лише європейського життя, і спадкоємці по праву», наведений останнім у написаній в 1838 р. статті (Белинский, 1953. — с. 553) щодо повного зібрання творів Д. І. Фонвізіна та історичного роману М. М. Загоскіна «Юрий Милославский, или Русские в 1612 году».

16 На думку Ф. Достоєвського (1888. — с. 361), до розпаду держави, ба навіть загибелі нації можуть призвести не лише суто «фізичні» фактори: «Якщо нації не житимуть вищими, безкорисливими ідеями і вищими цілями служіння людству, а тільки служитимуть одним лише своїм «інтересам», то загинуть такі нації поза всяким сумнівом, заклякнуть, знесиляться й помруть...»

17 На це звертали увагу й численні іноземці, а англійський дипломат Д. Флетчер дійшов висновку (Размышления... — 1996. — т. 1. — с. 256–257), що простий люд московський подалі від наук, літератури і навіть «усіх військових вправ», аби «легше було утримати їх у такому рабському стані, в якому вони зараз перебувають», а інакше — якби народ той «отримав якусь освіту і краще розуміння про Бога... навряд чи зносив би таке правління».

18 «Котошихін Григорій Карпович (бл. 1630–1667) — піддячий Посольського приказу. В 1658–1661 рр. у московському посольстві, що вело перемови зі Швецією про укладання Валиєсарської угоди. У 1664 р. був пїсланий у війська князя Я. Черкаського «для ведення канцелярських справ», але перебіг до литовців. 3 1666 р. на шведській службі. На замовлення шведського уряду написав твір, виданий у 1840 р. під назвою «О России и царствовании Алексея Михайловича (у 1859 році цю працю було видрукувано у Санкт–Петербурзі, і на неї одразу ж звернули увагу російські історики, зокрема її широко використовував В. Ключевський, створюючи «Курс русской истории». — М. Л.)».

19 Незважаючи на те що згадані обставини відкрилися чи не століття тому, ще й нині декотрі автори в Україні твердять про «тисячі народу» та про те, що нібито «вся старшина, з усіх полків, з усієї України з’їхалися до Переяслава» (Анисимова..., без р. в. — с. 85). Однак, як відомо, ніякого договору з московським царем у Переяславі не ухвалювали — рада була скликана, щоб висловити підтримку намірам старшини його укласти. А сам договір було укладено в Москві у березні 1654 року, що й спричинилося до виникнення назви «Березневі статті».

20 Певно, таки не зміг передбачити, бо інакше, дійсно, не «кинув» би у ту «безодню» лихоліття. Однак уже невдовзі почав здогадуватися щодо справжніх чеснот «єдиновірних і єдинокровних» московитів. Так, коли в 1656 р. Москва не допустила українську делегацію на російсько–польські переговори, де «центральним питанням була саме доля України», гетьман, схоже, остаточно прозрів. Як свідчив І. Виговський, почувши цю звістку, Хмельницький, «як шалений, що втратив розум, закричав: уже, діти, проте не печальтеся, я знаю, як учинити: треба відступитися від руки царської величності, де Вишній Владика звелить бути — не тільки під християниним государем, хоч під бусурманом» (Історія України. — 1996. — с. 122). Може, й справді, краще було — «хоч під бусурманом». Але не вчинив — чи то не встиг, чи просто не дали здійснити того задуму...

21 Серед них — і Харківську, яку зараз дехто, навпаки, зараховує, як, скажімо, і Донецьку, до майже «чисто» російських. А ось що писав про центр Слобожанщини та «внутрішнє життя харківської інтелігенції 30–х років» XIX ст., досліджуючи ранній період наукової діяльності І. Срезневського, професор, майбутній член–кореспондент Петербурзької академії наук М. Сумцов (1898. — с. 70). «Харків тієї пори, незважаючи на існування в ньому університету, був великим українським селом, з його величезною більшістю українського населення, яке ще не встигло обрусіти; інтелігенція носила сильний український відбиток...» А що вже казати про саму «губернію»?

22 «Украйна завжди намагалася стати свобідною, — наголошував і Вольтер (1910. — с. 65), — та, будучи оточена Московією, Турецькою імперією та Польщею, вона змушена була шукати покровителя... у одній із цих держав». Як відомо, історія не визнає умовного способу творення, тому сказати, як склалася б доля України, коли б вона обрала іншого покровителя, неможливо. Але скласти уявлення про те, як саме відбився на її долі вибір, зроблений на користь «одновірної» Москви, не так уже й важко...

23 Пригадується, як у відзнятому українськими операторами в перші роки нашої незалежності фільмі про сучасну Кубань усі тамтешні мешканці старшого віку розмовляли як з кореспондентами, так і між собою звичною українською мовою, а моложавий станичний отаман розповів, що усі його предки були Громйми, однак його, відповідно до згаданого «порядку», записали вже Громовим; до речі, й добре відома в СРСР молодогвардійка Уляна Громова, як наголосив директор краснодонського музею «Молода гвардія» А. Нікітенко (Малахута, 1998), «була полтавкою» на прізвище «Громова — з наголосом на останньому складі». Не дивно, що кремлівським «інтернаціоналістам» така визивна українськість як у кубанських Громів, так і у краснодонських Громових, як кажуть росіяни, «не глянулася»...

24 Подібним же чином вдається до «вирішення» національного питання й «здемократизована» нинішня Росія. Настраханий розмахом, «розгорнутим після 1990 року гуртуванням мешканців міста в свої національні громади з метою відродження національної культури та мови», уряд Москви невідкладно вдався до заходів, спрямованих на припинення цього загрозливого явища. Перш за все, пише голова секретаріату ОУН РУХУ м. Москви Б. Поліщук (1999), «уряд Москви позбавив багато громад тих приміщень, які їм вдалося одержати в перші роки демократичної ейфорії, і практично перекрив шлях до одержання ними нових приміщень. А потім прийняв рішення про перереєстрацію всіх національних громадських організацій — за обов’язкової умови, що вони мають свої приміщення, юридичну адресу». А щоб запобігти можливим виявам «націоналізму» з боку найбільш відчайдушних членів згаданих організацій, заборонив останнім «користуватися квартирними адресами як своїми юридичними». У такий спосіб «уряд практично ліквідував, зробив нелігітимними численну кількість національних громад, поставив їх поза законом...»

25 Тобто перебувала на краю Римської імперії. Можна припустити,'що в такому випадку саме римляни мали б називати нас «українними», однак повірити в те, що наші предки, яким, певно, не менше, аніж будь–кому іншому було притаманне здорове почуття егоцентризму, упродовж століть вперто називали себе саме українцями, тобто продовжували наполягати на своїй «окраїнності», і це — попри невпинні намагання відучити їх від цієї «вади» — значно важче.

26 Він, до речі, вважає, що вперше ім’я народу «росів», або «русів», який «був частиною слов’янського масиву в перші століття нашої доби», з’явилося в описі подій VI ст. н.е.: готський історик Йордан, розповідаючи про смерть готського короля Германаріха, називає серед союзників готів «підступне плем’я росомонів», щоправда, кількома сторінками нижче Борис Олександрович у тому ж контексті вже називає їх «ворожими до Германаріха готського»; тож, на думку Рибакова, «слово «росомони» означає «руські люди», «роси», а останнє ім’я, переконаний Рибаков, «пов’язане з рікою Рось, притокою Середнього Дніпра»).

27 Черговий варіант самоназви Московії, бо, відзначає відомий дослідник історії Київської Русі П. Толочко (1987. — с. 35), «письмові джерела ніде не відобразили назви “Русь” стосовно до північноруського населення». А на час «возз’єднання» Московія, як уже зазначалося, іменувалася «государевым Московским государством».

28 І хоча з тих пір спливло не одне століття, однак навіть за цей час та наруга не забулася, а незаконне так і не стало законним, як, можливо, здавалося декому. Тож «під час засідання Священного синоду Вселенського патріарха наприкінці червня 2000 р. в черговий раз було підтверджено офіційно, що Україна є канонічною територією Константинопольського патріархату, і приєднання Київської митрополії в 1686 р. до Московського патріархату було не за прйписами церковних канонів, а тому Константинопольська церква вважає його незаконним». Унаслідок цього Вселенський патріарх Варфоломій, зустрічаючись із українською делегацією на чолі з віце–прем’єр–міністром України М. Жулинським, «підтвердив позицію Вселенської Константинопольської церкви про необхідність проведення Українського об’єднавчого православного собору та надання Єдиній Помісній Українській Церкві автокефалії» (Брунь, 2000).

29 Саме таке пояснення значення слова «Хінова» дав ще у 1913 p., незадовго до своєї смерті, відомий російський мовознавець, етнограф і археолог, професор Московського університету Вс. Міллер. У спеціально написаній з цього приводу статті (1914) він, зокрема, переконливо спростував поширене на ту пору тлумачення цього слова як «половці, половецькі». Прихильники цієї версії припускали, що воно утворене «від іменника Хин», у якому вони «вбачали Хана», конкретно — половецького хана. Однак, заперечує Міллер, «форма Хин у значенні Хана абсолютно невідома в пам’ятках писемності». Ба більше — й самб ім’я хан, наголошував він, підкріпляючи це численними прикладами, взагалі не було відоме на Русі у XII ст., позаяк навіть у XIII ст. у перший період татарського ira в руських літописах «зустрічається тільки форма з початковим


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   50

Схожі:

Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconКонспект лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень»
З позиції системного підходу науку можна розглядати як систему, що складається з наступних елементів
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconУроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу
«Нова школа кладе за головну мету здобути, дати виявитися самостійним творчим силам дитини»
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconОгляд польських підручників з історії ХІХ – початку ХХ століть під кутом зору висвітлення подій української історії

Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconЗавдання курсу
«Історії зарубіжної музики» розроблена на основі комплексного міждисциплінарного підходу, що передбачає опанування студентами матеріалу...
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconПам’ятка для представників змі щодо особливостей висвітлення судового розгляду справ у залі судового засідання
Ця Пам’ятка розроблена для забезпечення зручності та ефективності вашої роботи у Вищому адміністративному суді України під час висвітлення...
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconДержавотворчість І. Мазепи. Міфи І реалії
Особа Мазепи ще чекає безсторонньої історії, яка б змалювала його не під впливом погляду вибаченого в першій половині XVIII ст.”...
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України icon1. Вступ. Феномен української історії та культури
Особливості вітчизняної історії. Значення історії України в житті суспільства. Форми І методи роботи над курсом. Проблеми викладання...
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconІсторія містобудування Александрії Єгипетської доби еллінізму. Історіографічний аспект студент І курсу магістратури Разумович Д. А
Александрії не отримали значного висвітлення в роботах вітчизняних учених. До деяких аспектів історії містобудування та архітектури...
Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України iconКнига для читання з історії України, матеріали папки «Наш земляк-Устим Кармалюк»
Летичеві, реферати учнів, довідник з історії України, Історія України в особах, І. В. Рибак «Наш край в історії України», Книга для...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка