Обговорення законодавства 15



Сторінка17/17
Дата конвертації04.02.2018
Розмір0.89 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ




І ЗБЕРЕГТИ ПРИРОДУ, І ЗАБЕЗПЕЧИТИ СУДНОПЛАВСТВО

Наташа Крістл, «Одеські вісті», 22.07.2010

Міжнародна громадськість, особливо країни, розташовані на берегах Дунаю, уважно стежать за реконструкцією глибоководного суднового ходу Дунай – Чорне море.

Причин такої зацікавленості – кілька. Насамперед, зрозуміло, прагнення зберегти унікальну природу дельти Дунаю, яка є нашим спільним багатством. Але не менш важливий і економічний аспект. Адже у розвиткові судноплавства на Дунаї зацікавлені всі європейські країни. Як же об’єднати ці дві мети?

Висловити свою думку ми попросили міжнародного експерта, голову міжнародної організації «Коридор 7», президента Інтернаціональної навігаційної асоціації на ділянці Австрії пана Отто Шветц.

– Пане Шветц, якої Ви думки з приводу конфлікту між Україною та Румунією, пов’язаного з ГСХ Дунай – Чорне море?

– Я переконаний, що всі країни дельти Дунаю однаковою мірою володіють правом мати доступ як  до самої ріки, так і до виходів у Чорне море. З другого боку, існують певні правила, що забезпечують  захист навколишнього середовища Дунайського регіону, і цих правил повинні дотримуватися.

Русло Бистре – дуже коротка притока Дунаю, і це  забезпечує швидкий вихід до моря.

Україна, розпочавши будівництво ГСХ, припустилася помилки, не провівши вчасно необхідних консультацій і узгоджень умов будівництва, як того вимагають міжнародні норми. Потрібно було б запросити румунських і міжнародних експертів відвідати регіон. Це дало б їм можливість переконатися, що навколишньому середовищу не було завдано збитку. Що втім, пізніше і підтвердили міжнародні експерти.

До того ж слід взяти до уваги, що йдеться не про спорудження нового каналу; цей судноплавний хід існує з п’ятдесятих років минулого століття.

Дельта Дунаю – дуже чутливий живий організм, що потребує захисту і охорони. Це один з небагатьох регіонів незайманої природи, які поки ще збереглися у Європі. Тваринний світ і рослинність тут надзвичайно багаті. Але ми також повинні враховувати, що населенню цього регіону потрібні умови для життя, і розвитку економіки. Тому Міжнародна Комісія щодо захисту річки Дунай, Дунайська Комісія та Комісія по Саві, за участі «Коридора 7» підготували спільний документ, що визначає механізм розвитку інфраструктури внутрішнього судноплавства і який обумовлює шляхи подолання подібних проблем. Я гадаю, що Україна та Румунія повинні провести прямі білатеральні консультації – як розв’язувати цю проблему; у тому разі, якщо їм не вдасться дійти згоди, необхідну допомогу повинно надати Європейське співтовариство.

Втім, є й інший аспект цього конфлікту. Відомо, що глибоководний судновий хід Дунай – Чорне море значно дешевший від румунських судноплавних каналів. Гадаю, необхідна спільна конференція за участю ЄС, «Коридора 7», України та Румунії, на якій її учасники дійшли б висновку, як розв’язувати цю проблему у майбутньому.

Я все ж гадаю, що конфлікт – справа минула. Наскільки мені відомо, ціла низка зустрічей була проведена за участю міністрів закордонних справ України та Румунії, представників Фонду дикої природи, а також координаторів щодо судноплавства Європейського співтовариства. На цих зустрічах у Брюсселі, їхні учасники дійшли висновку, що ситуація, пов’язана з Бистрим, більше не є екологічною проблемою. Таким чином, це скоріше економічна суперечка між двома країнами.

– Експерти зараз обговорюють цілу низку компенсаційних заходів. Що, на Вашу думку, можуть включати такі заходи? 

– Реставрація і відновлення заплав річки, а також осушених раніше сільськогосподарських угідь, що стали пусткою і штучно створених рибних ставків, здається мені цікавою ідеєю, і її слід здійснити. Відновлення озер Нижнього Дунаю також дуже важливо. Як правило, ці озера оточені чудовою природою. У населення повинна бути можливість насолоджуватися цим, хоча, зрозуміло, необхідні і певні обмежувальні правила. Це, звичайно, не означає, що ці красиві місця повинні бути доступні винятково для невеликих привілейованих груп або для дослідників і експертів. Унікальна природа українського Придунав’я  повинна радувати справжніх її шанувальників.

– Яка, на Ваш погляд, роль місцевої адміністрації, міжнародних організацій і Європейської Комісії?

– Насамперед, ця ідея повинна бути обговорена зацікавленими організаціями, Європейською Комісією, а також представниками адміністрації Румунії та України. Впевнений, робота над цим проектом стимулюватиме і транскордонну співпрацю. Зі свого досвіду можу сказати, що Україна та Румунія уже успішно реалізують  спільний проект на Буковині. У районі Сучави і Чернівців представники обох прикордонних країн здійснюють найтіснішу співпрацю, що, зрозуміло, можливо лише за наявності відповідної політичної волі.

У нас є добрий досвід роботи спільної австро-словацької комісії, яка фокусує свою увагу на питаннях  якості води. Гадаю, Україні і Румунії слід би створити таку ж організацію, яка б діяла під наглядом ЄС і Міжнародної Комісії щодо захисту річки Дунай. Тому що Україна не є членом Євросоюзу, але є країною, яка межує з ЄС, у неї є всі шанси скористатися перевагами цього статусу і взяти участь у найрізноманітніших програмах Європейського співтовариства.



Автор - прес-консультант Міжнародної Комісії щодо захисту Дунаю.

http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=19228

ЗВІЛЬНЕННЯ




ВОЛОДИМИР ПОЛОЧАНІНОВ: «НЕ ШУКАЙТЕ ПІДТЕКСТУ В МОЄМУ ЗВІЛЬНЕННІ. ЙОГО НЕ ІСНУЄ»

Петро Зубенко, «Київська правда», 22.07.2010

Перші серйозні кадрові зміни в новій обласній владі — посаду першого заступника голови Київської облдержадміністрації залишає Володимир Полочанінов.

Для багатьох ця новина стала справжньою несподіванкою. В команді губернатора А. Присяжнюка Володимир Геннадійович очолював економічний блок — по суті, штаб, де розроблялися стратегія і тактика важливих для області і країни реформ. Про причини своєї відставки В. Полочанінов розповів сам в ексклюзивному інтерв'ю "КП".

— Володимире Геннадійовичу, і не шкода залишати справу після того, як за вашої безпосередньої участі на Київщині було розпочато стільки проектів?

— Залишати справу і залишати посаду — різні речі. За великим рахунком, з області я нікуди не йду. Не складаю повноважень депутата обласної ради і голови бюджетної комісії. І ті проекти, які я ініціював, зокрема у сфері економіки та фінансів, — теж не збираюся залишати чи виходити з них. Я й надалі входжу до складу координаційної групи з підготовки інвестиційного форуму, братиму активну участь у розробці концепції розвитку Київської області, а також бюджету на 2011 рік. Як депутат обласної ради стежитиму за виконанням тих доручень та розпоряджень голови обласної адміністрації, які безпосередньо впливають на наповнення бюджету. Повноважень для цього вистачає. Продовжуватимемо роботу, яку ми розпочинали спільно з губернатором і всією командою, з відновлення та збалансування влади. Перші її результати очевидні: Президент України видав відповідний указ, згідно з яким кандидатури представників центральних органів влади в областях та районах при призначенні на посаду обов'язково повинні погоджуватися з керівниками місцевих адміністрацій відповідного рівня.

— Тоді адресую вам питання, яке цікавить багатьох: який справжній підтекст вашого звільнення? Політика, особистий конфлікт чи щось інше?

— Порадив би вам не витрачати марно часу, не шукати ніяких підтекстів. Причина мого звільнення — винятково  моя особиста ініціатива, і лежить вона не в площині конфлікту, а в морально-етичній.

Якщо ви помітили, моє звільнення співпало з прийняттям у Верховній Раді Закону про вибори в органи місцевого самоврядування, які відбудуться 31 жовтня. Такий збіг не випадковий. Ні для кого не секрет, що я очолюю в області іншу політичну силу (В.Полочанінов є головою обласної організації "Фронту змін". — П.З.), яку сам формував і розкручував "з нуля". Зрозуміло, у мене залишилися певні зобов'язання перед людьми, з якими ми її разом розбудовували, — а в нас нині 40 осередків по всій області.

Так-от, наша політична сила прийняла рішення йти на місцеві вибори. Питання стояло, як кажуть, "руба": або залишити цих людей і продовжити роботу на своїй посаді, або звільнятися. Поєднати ці речі, за моїми уявленнями, принципово неможливо. Я не можу займатися виборчою кампанією опозиційної на сьогодні політичної сили і водночас знаходитися всередині президентської вертикалі. Я вважаю, неетично переховуватися на лікарняних чи у відпустках і паралельно вести політичні справи — вибачте, ці "дешеві" прийоми не для мене. 

Не скажу, що вибір був легким, але я його зробив. Більш того: якби я вирішив залишитися на посаді та увійти до Партії регіонів, то в мене була реальна можливість потрапити до першої п'ятірки виборчого списку цієї політсили в обласну раду та стати членом ради партії в області.

— Чи обговорювали ви з губернатором свою відставку? Як він поставився до вашого вибору?

— У мене була серйозна і відверта розмова з Анатолієм Йосиповичем — людиною, яку я насправді дуже поважаю і до думки якої прислуховуюсь. За три місяці нашої з ним спільної роботи я здобув неоціненний досвід. Я виклав йому свої аргументи, він з ними погодився. Жодних зауважень чи претензій до моєї роботи в нього не було.

Те, що я робив на посаді першого заступника, робитиму й зараз. Пригадуєте, коли надійшов проект Податкового кодексу, на першому ж публічному засіданні я сказав, незважаючи на те, що був представником влади: у пропонованому вигляді цей документ приймати не можна. З таким кодексом від нас втечуть усі інвестори. А наступного дня Президент України висловив схожу думку для журналістів. Мені зателефонували більше 20 знайомих з одним питанням: звідки ти знав, що скаже Президент? На що я відповів: а ви не хочете збагнути, що Президент, прислухавшись до думки суспільства, зрозумів, що над документом ще треба попрацювати?

Якщо в Бюджетному кодексі є положення, які корисні для нашої області, захищають інтереси її жителів (скажімо, транспортний збір, використання втрат сільгоспвиробництва, позашкільна освіта і т.д. — більшість наших зауважень і пропозицій враховано), то, хоча ідеальних законів і не буває, все ж варто визнати: документ має прогресивний дух і багато в чому відповідає потребам області та країни. А запропонований Податковий кодекс — відверто, має більше недоліків, ніж переваг.

— І все-таки, Володимире Геннадійовичу, де ви бачите своє місце після 31 жовтня?

— Ви не перший, хто запитує мене про це. Люди цікавляться: а якими будуть дії вашої команди після місцевих виборів? З ким будете об'єднуватися?

Ну, по-перше, ці вибори ще треба пройти, а новий виборчий закон, який передбачає одним з пунктів обов'язковість реєстрації партійних осередків за рік до дати голосування, здатний ускладнити життя багатьом політсилам. Ми ще не вирішили, у якому форматі підемо на вибори, але вірю, що в новій обласній раді у нас обов'язково буде своя фракція. А з ким далі об'єднуватись, то, в даному разі, більш важливо не з ким, а для чого. Якщо позиція Партії регіонів в Київській області у ключових питаннях не зміниться, залишиться такою ж, як і нині: працювати над концепцією розвитку області, генпланами населених пунктів, схемами планування територій, загальною стратегією на найближчі 5-10 років, поліпшенням добробуту людей, ліквідацією заборгованості із зарплати і т.д., — тобто якщо в нас будуть однакові погляди на різні теми, то, безумовно, ми будемо разом. Якщо ні — що ж, станемо опонентами.

Розумієте, на рівні Київської області, скажімо, питання вступу України до НАТО — другорядне. Набагато важливіше, як область виконуватиме свій бюджет наступного року, які школи, дитсадки, спортмайданчики, палаци культури будуть збудовані. І взагалі, на рівні регіонів завжди треба звертати увагу на регіональні проблеми і на підходи до їх вирішення.

— Не виключаєте для себе і можливості переходу в опозицію?

— Не бачу в цьому трагедії. У цивілізованих країнах зміст опозиційної діяльності — не тотальна війна "на знищення", а конструктивна критика неефективних дій влади. Опозиція висловлює свою незгоду із запропонованою моделлю розвитку. При цьому влада веде процеси так, як вона задекларувала їх на виборах, а опозиція виконує контрольні функції, апелюючи при потребі до суспільства.

У нас же нині деякі представники опозиції — це ніби представники іншої країни, які вічно перебувають у стані війни. Згадайте яйця та димові шашки в парламенті. Це нонсенс, повинен бути здоровий глузд, навіть в опозиційній діяльності. Рано чи пізно будь-яка опозиція стає владою, а тому, на мій погляд, досить вже знищувати один одного і рити один одному ями. Від такої діяльності страждають, перш за все , не політики, а звичайні українці. Люди мудрі, не зважаючи на сучасні виборчі технології, вони зроблять правильний вибір , і в органах місцевого самоврядування з'являться нові обличчя, люди нової "якості". Я вважаю: взагалі неефективно витрачати сили і кошти на модернізацію економіки, законодавства, інфраструктури, виробничих потужностей і при цьому не модернізувати владу. На мій погляд, в політиці , як в спорті, треба вміти вчасно піти, інакше, весь час програючи, але існуючи на "авторитеті" минулих досягнень, ризикуєш перетворитися або на посміховисько, або, ще гірше, на об'єкт всенародного співчуття.



http://www.kiev-pravda.kiev.ua/index.php?article=3726&PHPSESSID=ac32eb491ed73833004af5d2eddfa31e

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ




АБІТУРІЄНТИ ПРО ПОДАЧУ ДОКУМЕНТІВ У ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Юлія Белкот, «Проскурів», 22.07.2010, Хмельницька обл.



Оля Василишина, колегіум імені В.Козубняка:

— Поки що мені вдалось подати документи до ХНУ та ХУУПу. Черги були не надто великими й атмосфера була доволі сприятливою. Першого дня до ХНУ документи принесли 150 абітурієнтів. Спочатку черга рухалася швидко, потім сповільнилася. Можна лише поспівчувати приймальній комісії! Не обійшлось і без суперечок, але вважаю це нормальним, адже така кількість людей ніяк не матиме єдиної думки. Страшенно здивувала чутка, що в Києві бійки, вибиті двері, міліція, забирали в наручниках, приїздила швидка допомога... У нашому місті подача документів відбувалася спокійно, на чесній основі, за винятком деяких абітурієнтів ХУУПу, яким допомогли пройти без черги. Мене підтримувала своєю присутністю мама. Разом ми сподіваємося на краще.



Юля Стецюк, ЗОШ № 9:

— Усі потрібні документи для вступу вже подала до ХНУ. Тішить, що все відбулося дисципліновано, а в недовгій “живій” черзі стояти було доволі зручно. До кожного абітурієнта приділяли достатньо уваги, аби оформити потрібні папери без зайвих помилок. Жодних корупційних проявів я не помітила. На мою думку, все пройшло чесно. Чергу займали діти, їх батьки та навіть бабусі. Я була з батьком, обійшлося все спокійно.



Андрій Гнаповський, колегіум імені В.Козубняка:

— Уже встиг подати документи в ХУУП, за планом — ХНУ, а також Львівський та Київський національні університети. Усі потрібні папери здав 19 липня, в цей день охочих виявилося 250 осіб. У ХУУПі черга щодня формувалася нова, доводилось приходити аж на п’яту-шосту ранку, щоб зайняти місце та не бути сотим у списку. Розповідали, що в ХНУ ситуація склалась простіше: черги хоч і великі, абітурієнтів приймали швидко. Хабарництва не помітив, адже комісія працювала відкрито. На оформлення кожної заяви на прийняття до вузу витрачалось приблизно 20-30 хвилин. Більшість сварок під стінами університету починалися, як не дивно, через батьків. Мої ж батьки загостреною емоційністю не відзначались.



Христина Редчук, технологічний багатопрофільний ліцей:

— Вдалося подати документи в ХУУП та ХНУ, в планах — НАДПСУ. Про черги згадую з жахом! У перші дні людей було незліченно! Одразу згадую жарти про український менталітет, адже спостерігати довелося справжній хаос: крики, сварки, на щастя, без бійок. Дочекатися своєї черги було просто нереально. До списку нас внесли, але одразу попередили, що всіх прийняти не встигнуть. Прийшовши наступного дня, відчуваєш повний розпач, адже список сформували заново і записуватися потрібно ще раз. Хабарництва не помітила. Здивувало те, що майже всі були з батьками. Свіжого повітря і так бракувало, а ще батьки тримали за ручку та пропихали своїх уже повнолітніх дітей. Я подавала документи сама, батьки лише морально підтримували.



Олександр Батарін, ліцей № 17:

— У Хмельницькому документи ще не подавав, серед усіх вищих навчальних закладів найбільше подобається Київська політехніка. Переживань, пов’язаних зі вступом, звичайно, багато, але сподіваюся на успіх. Довгими чергами мене не залякати, адже знаю, що для вступу потрібно витратити немало часу. Деякі мої знайомі стояли в черзі 2-3 дні. Я незабаром вирушу подавати документи до Києва з другом, батьків не турбуватиму. Хвилююся лише за погоду, страшенна спека не радує. Адже стояти під палючим сонцем доведеться не одну годину.

* * *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 22 липня 2010 року включно.



Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:

demchenko_o@rada.gov.ua

або телефоном:  255-25-43,


Демченко Олені Анатоліївні.



Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   17

Схожі:

Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 13
На закарпатті оптимізація мережі навчальних закладів стримується чинним законодавством 16
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 10
Житомирский губернатор предупреждает, чтобы с ним не заигрывали "теневые" дельцы… 8
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 16
Сильная украина объявляет национальный праймериз рейтинговый отбор кандидатов на выборы 15
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 9
Ми відкриті до співпраці та діалогу з чеською республікою в галузі економіки, інвестицій, культури 9
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 4
Борис філатов поділився з україною позитивним досвідом дніпропетровщини зі стабілізації ситуації 7
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 8
Государства Виктор Янукович недоволен результатами работы власти за минувший год
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 4
Підтримувати потрібно того, хто робить, свого. І саме таким є володимир литвин 12
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 3
Угорщина планує відкрити три пункти пропуску й збудувати автобан до кордону з україною 9
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 6
Неузгоджені з громадськістю тарифи можуть стати причиною референдуму за відставку міської влади? 3
Обговорення законодавства 15 iconОбговорення законодавства 12
Потрепав действующий уголовный кодекс, нардепы готовятся рассмотреть проект уголовно-процессуального 12


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка