Обрання до парламенту



Сторінка6/6
Дата конвертації17.01.2018
Розмір1.12 Mb.
1   2   3   4   5   6

У результаті у 1982 році Велика Британія опиняється на дев’ятому місці серед торгівельних партнерів СРСР з числа промислово-розвинених капіталістичних країн, що не співвідноситься до потенціальних можливостей двох держав.

У країні розгортається широкомасштабна антирадянська кампанія. Уряд, не порадившись із думкою спортивної спільноти і Британського олімпійського комітету, приймає рішення про бойкот Московської олімпіади.ХХVІ з’їзд КПРС, підводячи підсумки розвитку відносин із Великою Британією, із жалем констатував погіршення у їхньому розвитку, яке відбулося не з вини СРСР.

Остаточно радянсько-англійські стосунки погіршилися після вводу радянських військ в Афганістан. Незважаючи на усе інше, цей район давно входив в інтереси Британії. [143]

Послідували політичні й економічні санкції проти СРСР. Лише відсутність підтримки союзників по Європейському Співтовариству не дали змогу Тетчер зовсім заморозити стосунки.

Немає сумнівів у тому, що серед британських політиків були люди, котрі вважали, що однобока орієнтація на політику та адміністрацію США, яка лякала своїх союзників « глобальною комуністичною загрозою», іде вроздріб корінним інтересам Великої Британії. У значному ступені під впливом зросту критичних виступів на свою адресу, з другої половини 1983 року, консервативний уряд почав демонструвати бажання внести корективи у свою політику по відношенню до СРСР та інших соціалістичних країн. 14 жовтня 1983 року на конференції консервативної партії прем’єр-міністр заявила: «Ми повинні жити разом на одній планеті. Це пояснює те, що при поставлених умовах нам слід виявляти готовність вести переговори з радянськими керівниками і не впускати можливості для налагодження діалогу в інтересах як Заходу, так і Сходу».[144]

Не можна було не помітити, що заклики до нормалізації відносин з СРСР співпали за часом із початком фактичного розміщення американських ракет на британській землі.

14 жовтня 1983 року лорд-мер Лондону давав традиційний щорічний бенкет, на який зазвичай запрошуються посли і на якому, як правило, виступають члени уряду. На цей раз оратором була М.Тетчер. У своїй промові вона докладно зупинилась на стосунках Англії із СРСР та іншими соціалістичними країнами. «Я виступаю за покращення стосунків між Сходом і Заходом. Ми зробимо все можливе, щоб зменшити ризик виникнення війни і уникнути взаємного непорозуміння, яке може збільшити цей ризик. Британія готова при сприятливих умовах до діалогу з Радянським Союзом і країнами Східної Європи».[145] При цьому М.Тетчер оголосила, що прийняла пропозицію угорського керівництва відвідати Угорщину і здійснити візит на початку 1984 року. Присутні дипломати слухали Тетчер з деяким подивом і перш за все тому, що якраз за декілька годин до цього воєнний міністр Британії оголосив про постачання перших американських ракет В Англію, у Грінем-Комон, що вже ніяк не в’язалося з пропозицією почати з СРСР діалог на роззброєння.

Мабуть, розуміючи це, М.Тетчер додала: « Існує міф, що як тільки ми розмістимо крилаті ракети, ми зруйнуємо шанс на погодження про контроль над озброєнням з росіянами. Це неправда».[146] Далі прем’єр-міністр пояснила, як треба ставитись до питання про крилаті ракети, додавши, що, по-перше, до кінця року буде встановлено лише невелике число ракет, інші будуть поступово розміщуватись протягом наступних п’яти років, тобто до 1988 року, по-друге, вони легко можуть бути повернуті назад, як тільки буде досягнуто угоду із СРСР.

Незабаром почали з’являтися перші ознаки поліпшення стосунків між Англією та СРСР. У червні 1984 року відбувся офіційний візит міністра закордонних справ по справам Співтовариства Великої Британії Дж. Хау в СРСР. Тим самим були поновлені радянсько-англійські політичні контакти на високому рівні. На переговорах з англійською делегацією А.А.Громико висловив точку зору радянського уряду: «З свого боку Радянський Союз за те, щоб радянсько-англійські відносини розвивалися по наростаючій лінії, в інтересах народів обох країн, в інтересах миру. Це наша принципова позиція у відношенні до Англії». [147]. Важливим фактором у подальшому виведенні радянсько0англійських відносин на новий, конструктивний шлях стало перебування у Британії у грудні 1984 року делегації Верховної Ради СРСР. Делегація провела корисні зустрічі з прем’єр-міністром М. Тетчер, міністром закордонних справ Д. Хау, з іншими членами кабінету, з представниками політичних партій, ділових кіл, відвідала ряд британських промислових і сільськогосподарських фірм. Під час візиту обговорювались важливі питання сучасної міжнародної політики, радянсько-англійських відносин.

Бажання обох країн розвивати політичні контакти і наповнювати конкретним змістом відносини між країнами у торгівельно-економічній, науково-технічній, культурній та інших областях було висловлено і під час бесіди Генерального Секретаря ЦК КПРС М.С.Горбачова з прем’єр-міністром М.Тетчер 13 березня 1985 року. Говорячи про роль Англії у покращенні політичного клімату, М.С. Горбачов підкреслив: «Свій внесок у справу зміни на краще ситуації в світі могла б зробити і Велика Британія».[148]

Незабаром активізувались радянсько-англійські контакти по різним напрямкам. Вітаючи гостей із СРСР в грудні 1984 року, міністр торгівлі Англії П.Ченнон нагадав, що з усіх західноєвропейських країн Велика Британія була першою, котра підписала торгівельну угоду з СРСР, і висловив прагнення британської сторони до збільшення обсягів торгівлі. Це прагнення в значній мірі ьуло реалізовано вже у 1984 році, коли радянсько-англійський товарообіг збільшився на 20 % і склав більше 2 млрд. карбованців.

Радянсько-англійські ділові угоди збагатилися новими прогресивними формами. Так, починаючи з осені 1984 року, у рамках угоди з фірмою «Імперіал кемікл індастріз», в СРСР проводиться широкомасштабний експеримент, у ході якого англійські спеціалісти на декількох дослідних полях в СРСР уточнюють введену технологію вирощування зернових.

18 грудня М.С. Горбачов відвідав міністра сільського господарства, риболовства й продовольства М. Джоплінга. Відбулася конкретна бесіда двох політиків, які чудово розбиралися у нагальних проблемах сільського господарства.



М.С.Горбачов. Хоча СРСР виробляє 150 кг зерна на рік на одну людину, але дефіцит кормового білку стримує розвиток продуктивності тваринництва, враховуючи обмеженні можливості вирощування сої, ми змушені сіяти інші культури. Ми знаємо про ваші успіхи і зацікавлені у розвитку контактів і зв’язків між міністерствами сільського господарства обох країн. Радянських фахівців цікавить, до речі, система обробки грунту. З свого боку, Радянський Союз, якщо британці побажають, міг би поділитися своїми розробками в області селекції та біологічної інженерії.

М. Джоплінг. Сільське господарство може досягти величезних успіхів за умов його інтенсифікації і використання наукових методів ведення господарства.

У сільському господарстві Англії зайнято 2, 6 % працездатного населення країни. У 1973-1975 рр. Англія виробляла 15, 2 млн. т. зерна, а у 1984-1986 рр. – 26 млн т. Раніше Англія ввозила зерно, а зараз експортує його. У 1984 році ми продали 9 млн. тонн, Англія, котра 10 років тому забезпечувала себе продуктами лише на 40 %, зараз знаходиться на 7 місці в світі серед експортерів зерна. Англія готова поширювати з СРСР науково-технічні зв’язки в області сільського господарства.[149]

Тим не менше, потенціал в розвитку торгівельно-економічних зв’язків далеко не вичерпався. «Радянський Союз та Велика Британія у економічному відношенні доповнюють одне одного, тому можливості для товарообігу між ними практично безмежні», - заявив в інтерв’ю кореспонденту «Правди» в Лондоні один з керівників банку «Морган Гренфелл Інтернешнл» К.Девіс.

Під час зустрічі радянських парламентарів з представниками англійських ділових кіл висловлювалась думка, що обсяг взаємної торгівлі може бути збільшений на 40 – 50 %. Торгівля, в свою чергу, проводить шлях до поліпшення політичних стосунків, укріплює клімат довіри у ставленні держав з різними суспільно-економічними системами.

Курс на укріплення довіри міждержавних відносин з капіталістичними країнами, в тому числі, І з Англією, є принциповою лінією радянської зовнішньої політики. Він був знов підтверджений на Пленумі ЦК КПРС у березні 1985 року. «Ми будемо твердо йти курсом миру та мирного співробітництва. На добру волю Радянський Союз завжди відповість доброю волею, на довіру – довірою», - зазначалося на Пленумі у промові Генерального секретаря ЦК КПРС М.С. Горбачова. [150]Поширювалися й закріпилися культурні зв’язки з Великою Британією як по державній так і по лінії суспільних організацій. На початку 1985 року була підписана нова двохрічна англо-радянська угода про культурний обмін.

Зросло число концертних виступів, виставок, кіно переглядів, виступів радянських письменників, що знайомили британську спільноту з радянським культурним життям. За допомогою асоціації «Велика Британія – СРСР», заснованої за підтримкою британського уряду ще у 1959 році, у 1985 році у Лондоні була відкрита перша виставка радянської географії, яка викликала велику зацікавленість у англійців.

Миролюбною британською спільнотою та видатними політичними діячами була із схваленням зустрінута нова радянська ініціатива в області ядерного роззброєння - оголошений у квітні 1985 року мораторій на розгортання своїх ракет середньої дальності в Європі і при зупинка інших відповідних мір. Нові радянські пропозиції, як писала газета британських комуністів «Морнінг стар», дають додатковий приплив бадьорості учасникам руху за мир у Великій Британії.

На шляху до створення стабільних політичних відносин між Англією та СРСР залишалося, однак, ще багато труднощів. У Британії доволі впливові політичні кола застерігали про зближення за ідеологічними та іншими мотивами із Радянським Союзом. Це – праві консерватори, відомі своїми пронатовськими симпатіями, воєнно-промисловим комплексом, монополіями зорієнтованими на зв’язки із США та інших капіталістичних партнерів.

Однак, тверда, принципова лінія Радянського Союзу на підтримку нормальних стосунків із Великобританією, на їх розвиток в різних галузях давала надію, що здоровий глузд в кінцевому рахунку отримає перемогу. Ця лінія принесла безсумнівну користь і британському народу, в широких прошарках якого вона знаходила все більшу підтримку. Вона служить інтересам збереження тривалого миру і безпеки в Європі, що є головним життєвим прагненням народів цих країн.

Висновки
Велика Британія в 70-80-ті роки перетворилася на застійне суспільство із застійною економікою. Не те, щоб вона рухалася назад, просто всі її головні суперники уходили вперед. Рішення приймалися шляхом підписання угод між урядом, профспілками і підприємцями. У них була тенденція ділити економічний пиріг в своїх інтересах. Це було суспільство з орієнтацією скоріше на виробника, ніж на покупця.

Консервативний уряд був сповнений рішучості покласти край всьому цьому. «Він збирався уповільнити процес довготривалого спаду економіки шляхом політики «монетаризму», скорочення розходів та податкового обкладення, приборкання профспілок, відмова у субсидуванні збанкрутілим підприємствам, котрі самі не в змозі «вижити», і «приватизації» промисловості. Він виступав проти корпоратизму, колективізму та кейнсианства. Він вважав, що інфляція представляє більшу небезпеку, ніж безробіття. До профспілок, менеджерів, власникам підприємств більше вже не ставились, як до стану».[151]

У роки прем’єрства Маргарет Тетчер почав поступово змінюватись весь світ, який втомився від зростання міжнародних напружень, перегонів озброєнь.

Як прем’єру Тетчер дісталася нелегка спадщина: розвал економіки, занепад духу нації, котра переживала перетворення Британії з великої держави в країну середнього рангу. У цих умовах проявились найсильніші сторони характеру Тетчер як політика, вміння обрати шлях, який приведе до успіху, високе мистецтво обирати соратників та помічників, талановитих та енергійних.

Досягнення Тетчер часто обертались проти інтересів держави. Так, її мистецтво боротись, незвичайна здібність перемагати своїх опонентів, дозволяючи їй довго залишатись при владі, призвели до того, що багато демократичних центрів опору було нею знищені чи придушені.

Її сильні сторони – ніколи не кидати зброї, боротися до кінця – забезпечили їй репутацію у вищому ступені здатного політика і велику популярність, але вони ж обернулись проти неї. Вони призвели до того, що в країні і за її межами у неї було більше ворогів, ніж друзів, і часом Англія при ній знаходилася у стані великої ізоляції, ніж до її приходу до влади.

Тетчер нерідко називали популістом. Дійсно, деякі ідеї, висунуті нею, торкаються громадянських і патріотичних струн у душах англійців і забезпечують їй широку підтримку. Вона завжди була справжнім прагматиком, тонко відчуваючи, що необхідно сучасному британському суспільству.

«Самим значним конкретним досягненням» Тетчер її біограф К.Огден назвав «вилікування «британської хвороби», котра виявлялася у тому, що влада профспілок вийшла з-під контролю, зачастили некеровані «дикі» страйки, а закоснілі боязливі керівники були не в змозі приймати сміливі рішення». Протягом усього часу перебування Тетчер на посаді прем’єр-міністра ступінь її особистої популярності в країні постійно змінювався. Але навіть у дуже важкі часи англійці залишались дуже високої думки про свого прем’єра.

Неоконсервативному уряду на чолі з М. Тетчер упродовж 1979 – 1990 рр. вдалося приватизувати одержані у 1945 – 1960 рр. збиткові галузі та корпорації, широко запроваджувати ринкові відносини, відродити потужну верству середнього та дрібного бізнесу, що сприяло не тільки загальному оздоровленню економіки і суспільного життя, але й суттєвому поліпшенню позиції Великої Британії серед індустріально розвинених країн світу. У ході втілення своєї програми нові торі домоглися докорінної реструктуризації британського суспільства, створивши 11- мільйонну армію власників акцій, середніх та дрібних підприємців. Так трансформація суспільства, а також цілеспрямовані законодавчі акти про зайнятість значною мірою послабили деструктивну роль тред-юніонів, знизили напругу страйкової боротьби, сприяли встановленню в країні соціальної злагоди. Головними складовими практичної реформатської діяльності й економічної політики Тетчер варто вважати і відродження британської економіки, чітке розмежування прав та обов’язків між урядом і профспілками; відтворення прогресивної системи заробітної плати, що мало забезпечити стабілізацію економічного життя; значне скорочення податків на високі прибутки, що сприяло залученню нових інвестицій та інтенсифікації приватної ділової активності.

Оцінюючи в цілому підсумки діяльності Тетчер на посаді прем’єра, К.Огден пише: « Для своїх прибічників Тетчер – Геркулес, унікальний політичний колос, Що зумів відкинути лозунг соціалізму, замінив його на «вільне підприємництво плюс великі можливості».[152] Вона зломила владу профспілок, ліквідувала жорсткий урядовий контроль та виникаючі при цьому обмеження, влила нове життя в економіку, встановила минуле положення Британії у світі.

Про результати своїх зусиль на посту прем’єр-міністра М.Тетчер сказала так: « Я постаралась відкрити всі можливості перед людьми. Так, я бажаю кожному стати капіталістом, я хочу, щоб у кожної людини була належна йому власність, - чи то шматок землі, власний будинок, вкладені у якісь підприємства гроші. Теперішнього рівня демократії та благополуччя не можна було б досягти, якби не широкі права і свободи, наприклад, свобода відкрити власну справу, нехай навіть за деякими обмеженнями. Як мені здається, ми зараз живемо краще завдяки нашим свободам, в тому числі заводити свою справу і вступати у конкуренцію. Як і у спорті, у конкуренції головне не те, як швидко біжите ви, а те, як швидко біжить ваш супротивник».

Таким чином, монетаристський експеримент в дії супроводжувався надзвичайно суперечливими, багатофакторними явищами, що відображало комплекс кризових проявів, з одного боку, і спроби на цій «хвилі троянд» об’єднати сили опозиції і, зокрема, послабити сили організованого в тред-юніони робітничого класу, з іншого. У зовнішній політиці М. Тетчер шукала контактів і можливостей взаємодії у світі. Це відчиняло перед Англією підвищення її авторитету, впливу у світових справах – при виробленні питань озброєння, регіональних конфліктів, гуманітарних проблем. Про те, що вона має намір використовувати ці взаємини, свідчила явна цікавість до взаємодій СРСР з таких проблем, як ірано-іракський конфлікт, намібійське близькосхідне урегулювання, положення в Лівані та інші.

Секрет успіху М.Тетчер, на мою думку, в тому, що вона ставила перед собою хоча й сміливі, але цілком досяжні цілі, що вона вела себе як досвідчений боєць, котрий вміє не просто ризикувати, але знаючий, де ризик виправданий, доречний і необхідний, а де він рівнозначний політичному авантюризму. Політика, яку проводила Тетчер, була жорсткою, але не догматичною Маргарет Тетчер була не тільки впевненим політиком, але й прагматиком – вміла вчасно знайти проблему і внести корективи в економічну політику. Постійно запевняючи, що «ринок дійсно працює», уряд Тетчер, тим не менше, прибігав до мір державного регулювання економікою, забезпечував підтримкою деякі компанії, що опинились в скрутному становищі.

Неодноразово доля Великої Британії залежала від того, яке рішення прийме Маргарет Тетчер. Про цього політика можна сказати, що вона робила історію.

Література


1. Ананаева Е.В. О современных путях реформизма.//Полис.2001. - №5. - С.163- 173.

2. Англо-Аргентинский конфликт.// Правда. 1982. - №125.



  1. Байкова А.Н. Профсоюзное движение Великобритании 70-х – 80-х годов. – М.: Нука, 1990. – С.192.

4.Байкова А.Н. Стачка горняков Великобритании 1984 – 1985. –М.: Наука, 1986. – С.188.

  1. Беседа М.С. Горбачева с М. Тетчер. // Правда. 1985.-№73.

  2. Блейк Р. Британская перестройка.// МЭ и МО. – М.: Правда. 1989. - № 4.С.115-120.

  3. Бондарина Е.В. Политика консервативной партии Великобритании по отношению к молодёжи. –М.: Правда, 1962. – С.248-250.

  4. Васинская И.А. Внутренняя экономическая политика первого правительства М.Тэтчер (1979- 1983гг.) – М., 2000. - С. 24.

  5. Великобритания . Отв.ред. Мадзаевский – М.: Мысль. 1981. – С.429.

  6. Вольский Д. Пружины конфликта.// Новое время. - М.: Правда.1982. - № 20. – С 8-9.

  7. Воронцова С.Б. Великобритания и европейский интеграционный процесс в 70-е годы ХХ века-// Британия и Россия. – М.: РАН, 1997. – С.293.

  8. Воропаева О. Маргарет Тэтчер.//Жизнь знаменитых людей. –Мн.: 1998. - С.315-380.

  9. Воскобойников Д. Маргарет Тэтчер.//Эхо планеты. –М., 1989. - №24. - С.12-18.

  10. Выступление М.С. Горбачева в британском парламенте.// Правда. 1985. - №354.

  11. Гаджиев К.С. Современный консерватизм: опыт типологизации. -// Новая и новейшая история. - М.: Наука. 1991, - № 1. - С.55-74

  12. Галкин А.А. Рахшмир П.Ю. Консерватизм в прошлом и настоящем. – М.: Наука. 1987. - С.190.

  13. Галкин А.А. Тэтчер, тэтчеризм и российские эпигоны.// Свободная мысль. –М.: Наука. 1997. - № 2. – С12-16.

  14. Головко С.Г. Консервативна політика реформування британського тред-юніонізму у 1980-1990 рр. – К.: Знання. 1999. – С.25.

  15. Головко С.Г. Політика «нових торі» щодо тред-юніонів (1980-1990рр.). –К., 1999. – С.18.

  16. Голубев А. Леди, которая не сворачивает.//Знание – сила. 2000. - № 12. - С.18-21.

  17. Голубев А.В. Советско-английские отношения в 1979 – 1983 гг. – М., 1984. – С.22.

  18. Горбик В.О. Політичні тупики торі.- К.: Знання. 1973. – С.48.

  19. Горянський С.П. Профспілковий рух у Великобританії ( 1970 – 1990рр). –Запоріжжя, 1997. – С. 18.

  20. Денискина В.И. Политический портрет М. Тэтчер. –Мн., 1998. – С.77.

  21. Ершов С.А. Общенациональная забастовка шахтёров в Великобритании: причина, характер, значение. // Рабочий класс и современный мир. – М.: Прогресс. 1985. - № 4. - С.83-94.

  22. Замятин Л.М. Тэтчеризм // Международная жизнь. – М.: Знание. 1989 - № 6. - С.49-56.

  23. Ільїн М.В. Ковальов Б.І. Особистість у політиці: «Хто грає короля?» - // Поліс., 1991. -№ 6. – С.127-137.

  24. Мальвины. Колониальная война ХХ века. –М.: ИЛА. 1984. – С.193.

  25. Ларин В. Лондонский дневник. – М.: Политиздат. 1983. – С.223.

  26. Матвеев В.М. Великобритания: итоги политики консерваторов. – М.: Знание. 1986. – С.64.

  27. М. Тэтчер в «Известиях»//Известия .1993. – №137.

  28. Огден К. Маргарет Тэтчер: женщина у власти. – М.: Известия. 1992. – С.260.

  29. Огден К. Мэгги. Интимный портрет женщины у власти. // Иностранная литература. - М.: Известия.1991. - № 4. - С.125-226.

  30. Перегудов С.П. Маргарет Тэтчер// Вопросы истории. – М.: Правда. 1988. -№ 10. – С.60-83.

  31. Перегудов С.П. Отставка Маргарет Тэтчер// Вопросы истории. - М.: Прогресс. 1991. - № 11. - С.11-19.

  32. Перегудов С.П. Тэтчер и тэтчеризм. –М.: Наука. 1986. – С.301.

  33. Попов В.И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. – М. : Прогресс. 1991. – С.440.

  34. Попов В.И. Меняется страна традиций. – М.: МО. 1991. – С.333.

  35. Попов В.И. Политический портрет //МЭ и МО. – М.: Правда. 1990. - № 12. С.125-132.

  36. Попов В.И. Премьер. //Неделя. 1990. - № 48.

  37. Симонов В. Британия без туманов. – М.: АПН. 1985. С.311.

  38. Сироткин В.Г. Внешняя политика Великобритании в новое и новейшее время. – М.: Наука. 1988. – С.420.

  39. Советско-Английские переговоры.// Правда. 1984. - №185.

  40. Солмин А.М. Консервативное правительство Великобритании. – М.: Знание. 1985. – С.215.

  41. Солмин А.М. Политический портрет М.Тэтчер. – М.: Наука. 1982. – С.285.

  42. Степанова Н.М. Британский неоконсерватизм и трудящиеся. – М.: Наука. 1987. – С.240.

  43. Степанянц М.Т. Фемінізм. Схід. Захід. Росія. – М.: Правда. 1993. – С.320.

  44. Титов И. Под барабанный бой. //Новое время. – М., 1982 - № 17. – С.15-20.

  45. Трубайчук А.Ф. Великобританія: соціально-економічні наслідки «тетчеризму». –К. Знання. 1988. – С.16.

  46. Трубайчук А.Ф. Классовая борьба английских шахтёров (1972 – 1985гг). –К.: Наукова думка. 1988. – С.120.

  47. Трубайчук А.Ф. Черевко О.С. Особливості соціально-економічної політики британських консерваторів у 1979 – 1990рр.-//УІЖ – К.: Наукова думка. 1999. - № 2. С.125-133. ; № 3. С.88-97.

  48. Черевко О.С. Нарис політичної біографії Маргарет Тетчер //Людина і політика. – К.: Адель. 1999. -№ 4. - С.64-70.

  49. Файн Б. Может ли быть “Народным капитализм”.// Проблемы мира и социализма. - М.: Правда. 1988. - №2. – С. 73-76.

  50. Arnold B. Margaret Thatcher. – Lnd. – 1984

  51. Contemporary Record. – 1987 - № 3

  52. Economist – 1981. Oct. 10

  53. Jenkins P. Mrs. Thatcher’s Revolution. – Lnd.,1987

  54. Jones M. Thatcher’s Kingdom. – Sydney. 1984

  55. Kavanagh D. Thatcherism and British Politics. – Oxford. 1987

  56. Nairn T. The Break up of Britain., - L., 1976

  57. Haseler S. The Death of British Democracy. – L., 1076

  58. The Times. – 8.V.1982; 1.V.1982; 5.V. 1982; 6.V 1982; 24.V 1982

  59. WWW. britanica. com. /search: Thatcher Margaret/

  60. WWW. 40 a. kiev. ua. Железная леди

  61. WWW. newskoevremya. Spb. ru. Счастливая «железная леди».

1

1. Замятин Л. М. Тэтчеризм // Международная жизнь. – М.: Знание. 1989. - №6. – С.54.



22. WWW. Britanika. com/ Search: Thatcher Margaret/

33. Воскобайников Д. Маргарет Тэтчер// Эхо планеты. – М., 1989. - №24. – С.18.

44. У місті, в значній мірі , дякуючи зусиллям Ельфреда Робертса – радники магістрата міста, в неділю були зачинені всі кінотеатри і кожного разу , коли підіймалися питання про те, щоб по недільним дням були відчинені парки, басейни та інші спортивні чи звеселяючі заклади, Е. Робертс голосував проти. – В. И. Попов. Маргарет Тэтчер: человек и политик. – Мн.: Прогресс. 1991. – С. 33.

55. Jenkins P. Trs. Thatcher’s Revolushion. Lnd. 1987. p.84.

66. Воропаева О. Маргарет Т этчер. – Мн.: ООО «Кузьма». 1998. – С.10.

77. Денискина В.И. «Политический портрет М. Тетчер». – Мн. 1991. – С.7.

88. Попов В.И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. – М.: «Прогресс». 1991. – С.33.

99. Солмин А.М. Политический портрет М. Тэтчер. – М.: Наука. 1982. – С.10.

1010. Попов В.И. Маргарет Тэтчер : человек и политик. – М. Прогресс. 1991. – С.34.

1111. Денискина В.И. Политический портрет М. Тэтчер. – М. 1991. – С.10.

1212. Попов В.И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. – М.: Прогресс. 1991. – С.37.

1313. Огдэн К. Мэгги. Интимный портрет женщины у власти. // Иностранная литература. – 1991. - №4. – С.150.

1414. Попов В. И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. – М.: Прогресс. 1991. – С.38.

1515. Перегудов С.П. Маргарет Тэтчер. // Вопросы истории. – 1988. - №10. – С.61.

1616. Денискина В.И. Политический М. Тэтчер. – М.: Наука. 1982. С.51.

1717. Солмин А.М. Политический портрет М. Тэтчер. – М.: Наука. 1982. – С.14.

1818. Перегудов С.П. Маргарет Тэтчер. // Вопросы истории. – 1988. - №10. – С.62.

1919. Огден К. Мэгги. Интимный портрет женщины у власти. // Иностранная литература. – 1991. №4. – С. 184.

2020. Попов В.И. Маргарет Тэтчер: человек и политик. - М.: Прогресс. 1991. – С.40.

2121. Солмин А.М. Политический портрет М. Тэтчер. – М.: Наука. 1982. – С.15.

2222. WWW. 40a. kiev. Ua/ ideas/pover/ Железная леди.

2324. WWW. Nevskoe vremya.Spb. ru/ coi-bin/ pl/ nv : Счастливая «железная леди».

25. Перегудов С.П. «Маргарет Тетчер».// Вопросы истории – М.1988. - № 10 – С. 63.

26. Contemporary Record. 1987/ - № 3. р.13.


24


2527. Горбик В.О. «Політичні тупіки торі» - К.: Знання. 1973 - С. 40.

28. Nairn T. The Break up of Britain. L.1976. Haseler S. The Death of British Democracy. L. 1976/р.23.



26


2729. Перегудов С.П. «Маргарет Тэтчер.// Вопросы истории. – М. 1988. - № 10. –С.62

30. Pim. F. «The Politics of Concent». – 1985. р.22

31. Попов В.И. «Маргарет Тэтчер: человек и политик». – М.: Прогресс. 1991. – С. 22


28


29


3032. Огден К. «Маргарет Тэтчер:женщина у власти». – М. : Известие. 1992. – С. 210

33. Бондарина Е.В. «Политика консервативной партии Великобритании по отношению к молодёжи». – М., 1962. –С.15



3137. Черевко О. « Нарис політичної біографії Маргарет Тетчер»// Людина і політика. – 1999 . - № 4. –С. 64

38. Перегудов С.П. « Тэтчер и тэтчеризм». – М.: Наука. 1986. – С. 111



39. Солмин А.М. «Консерватичное правительство Великобритании». – М.: Знание. 1985. – С.20

32


33



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Обрання до парламенту iconДовідка уповноваженого представника ігс на участь в установчих зборах з обрання складу
Зразок біографічної довідки уповноваженого представника ігс на участь в установчих зборах з обрання складу громадської ради
Обрання до парламенту iconДовідка вацика Юрія Юрійовича правозахисника, керівника
Приклад біографічної довідки уповноваженого представника ігс на участь в установчих зборах з обрання складу громадської ради
Обрання до парламенту iconУправління культури І туризму, національностей та релігій
Найпрестижніша та найзагадковіша, безліч критикована й за невизначеність критеріїв нагородження, І за закритість процедури обрання...
Обрання до парламенту iconПроект комунікаційна стратегія верховної ради україни на 2017-2021 роки
Підготовлено у рамках виконання Плану дій Ініціативи “Відкритий парламент” на реалізацію Декларації відкритості парламенту
Обрання до парламенту iconЗасідання тридцять сьоме сесійний зал Верховної Ради України
Головуючий. Шановні депутати, продовжується робота парламенту у пленарному режимі. Я прошу оголосити в коридорі, щоб зайшли депутати...
Обрання до парламенту iconНа уроці учні мають навчитися
Б. Хмельницького, обрання Б. Хмельницького гетьманом, початок Національ­но-визвольної війни, укладення союзної угоди з кримським...
Обрання до парламенту iconАпарат верховної ради україни інформаційне управління відділ інформаційно-бібліотечного забезпечення
Комитет Верховной Рады по вопросам правовой политики будет рекомендовать парламенту вернуть на доработку законопроект президента...
Обрання до парламенту iconДовідка уповноваженого представника ігс на участь в установчих зборах з обрання складу
Чи є представник ігс на даний час народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевої ради,...
Обрання до парламенту iconПовноваження слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу як гарантія права особи на справедливий судовий розгляд
За відсутності обгрунтованої підозри особу не може бути затримано з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших...
Обрання до парламенту icon«Карпатська Україна: на світанку свободи» (бібліографічний огляд) Із гарячої любові до тебе,народе мій
Відкриваючи урочисте засідання крайового парламенту, Августин Волошин сказав: Світлий Сойме! З глибини душі відчуваю важність тих...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка