Очікувані результати



Скачати 271.79 Kb.
Дата конвертації12.08.2017
Розмір271.79 Kb.
ТипУрок



Календарне планування 11 клас І семестр
Академічний рівень -70 год. на рік


п/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати

1. Вступ. Із драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століть






Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст.

«Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г.Ібсена, А.Чехова, Дж. Б. Шоу.



Учень (учениця):

розповідає про основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст., зокрема – про «нову драматургію» та її засадничі принципи.

називає творчі знахідки та здобутки Г.Ібсена, А.Чехова, Дж. Б. Шоу.






Гéнрік ÍБСЕН (1828–1906). «Ляльковий дім»

Життєвий і творчий шлях письменника. Генрік Ібсен – норвезький письменник, зачинатель європейської «нової драматургії». Новаторство Ібсена - драматурга.

Роль Ібсена в розвитку нової європейської драматургії («ібсенізм»).


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника;

пояснює, чому норвежця Генріка Ібсена вважають зачинателем європейської «нової драматургії», новатором сцени.






«Ляльковий дім» як соціально-психологічна драма.

Учень (учениця):

розповідає про місце драми «Ляльковий дім» у житті та творчості Ібсена;

дає визначення п’єси «Ляльковий дім» як соціально-психологічної драми;

ілюструє прикладами з тексту втілення рис «нової драми» в «Ляльковому домі»;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

перелічує та ілюструє прикладами з тексту основні нововведення Ібсена - драматурга: перенесення акценту із зовнішньої дії на дію внутрішню; посилення уваги до дискусії, гострого зіткнення різних думок і позицій;

висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в творі, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Дає визначення поняття «зовнішня і внутрішня дія», «нова драма», ілюструє їх прикладами з п’єси Ібсена «Ляльковий дім».






Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі. Аналітична композиція твору.



Учень (учениця):

перелічує та ілюструє прикладами з тексту основні нововведення Ібсена - драматурга: винесення зав’язки конфлікту драми поза межі дії драми; активне використання «відкритого фіналу».

ілюструє прикладами з тексту втілення рис нової драми в «Ляльковому домі»;

дає визначення «нова драма», ілюструє прикладами з п’єси «Ляльковий дім»;



висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в творі, аргументуючи свою думку прикладами і цитатами з тексту.







Урок позакласного читання.

Театральна революція англійського драматурга Б.Шоу, міфологічна основа комедії «Пігмаліон».



Учень (учениця):

називає творчі знахідки та здобутки Б. Шоу в розвитку драматургії на прикладі п’єси «Пігмаліон».






Контрольна робота (тестові завдання, відповіді на запитання) за темою «Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст.»


Учень (учениця):

демонструє рівень засвоєних знань з теми «Основні тенденції розвитку драматургії наприкінці XIX – на початку ХХ ст.».






Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. (Перша світова війна, революції, тоталітарні режими, Друга світова війна), його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу І пол. ХХ ст. Глибокий структурний переворот в естетичній свідомості та художній творчості, формування нових принципів і структур естетико-художнього мислення та нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів.

Модернізм як некласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту ХХ ст. Кардинальні зрушення у світогляді, філософсько-науковому мисленні, формі та змісті творів. Прагнення до витворення нової «художньої мови», адекватної ментальності ХХ ст. Авангардизм 1910-20-их років і здійснювана ним «революція в мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм). Співвідношення модернізму та авангардизму, їхня естетико-художня спорідненість і специфічні риси.




Учень (учениця):

визначає розвиток модернізму і авангардизму як провідні тенденції літературного процесу першої половини ХХ століття;
висловлює судження про суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. та його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом;
визначає футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм як основні течії авангардизму 1910-20-их років.
ТЛ Дає визначення понять «авангардизм», «модернізм» (у літературі).






Доля реалізму в літературі І пол. ХХ ст., його еволюція та модифікації, пошуки нових засобів і форм художнього вираження. Елітарна та масова культура.

Учень (учениця):

висловлює судження про долю реалізму в літературі XX ст. (з одного боку – продовження традицій літератури попередніх епох, з другого – пошуки нових засобів і форм художнього вираження, взаємодія з модернізмом);
розповідає про особливості культурної ситуації в умовах тоталітаризму;
характеризує роздвоєння культурного процесу на два річища (елітарну та масову культуру) як характерну ознаку культурної ситуації ХХ століття.






Загальна характеристика модерністських явищ у художній прозі першої половини ХХ ст. Ф.Кафка, Дж. Джойс і М.Пруст як засновники («батьки») європейської модерністської прози.

Франц КÁФКА (1883–1924). «Перевтілення».

Життєвий і творчий шлях письменника. Кафка – австрійський письменник-модерніст. Своєрідність світобачення та його художнього втілення в оповіданні «Перевтілення».




Учень (учениця):

пояснює, чому Франца Кафку, Джеймса Джойса і Марселя Пруста називають засновниками («батьками») європейської модерністської прози;

характеризує світоглядні та естетичні засади модернізму в літературі, головні художні здобутки «батьків» європейської модерністської прози;

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Перевтілення».

ТЛ Дає визначення понять «гротеск», «міфотворчість», «експресіонізм».







Особливості стилю Кафки, специфіка поєднання реальності та міфотворчості у його гротесковому художньому світі.

Грегор Замза та його родина.

Підготовка до написання домашнього контрольного твору.


Учень (учениця):

називає характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Франца Кафки (поєднанні реальності та міфотворчості; підкреслено буденний, беземоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму буття «маленької людини»);

висловлює судження про особливості стосунків Грегора з його родиною.







Джеймс ДЖОЙС (1882–1941). «Джакомо Джойс»

Життєвий і творчий шлях письменника. Джойс – ірландський письменник-модерніст. Психологічне есе «Джакомо Джойс», його автобіографічний характер.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому психологічного есе «Джакомо Джойс».







Характерні риси поетики модерністських творів Джойса: «потік свідомості», елементи пародійності та іронічності, яскраво виражена інтертекстуальність.


Учень (учениця):

називає та ілюструє прикладами з тексту психологічного есе «Джакомо Джойс» характерні риси поетики модерністських творів ірландського письменника Джойса: а) використання «потоку свідомості»; б) наявність елементу пародійності й іронічності; в) інтертекстуальність.

ТЛ Дає визначення понять «потік свідомості», «інтертекстуальність», «алюзія», «ремінісценція».






Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). «Майстер і Маргарита»

Життєвий і творчий шлях російського письменника М.Булгакова. Булгаков і Київ.



Творчий шлях письменника до «внутрішньої еміграції».

Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника (зокрема про те, що М.Булгаков народився і виріс у Києві, на Андріївському узвозі є його будинок-музей, а творчість пов’язана з Україною).







Роман «Майстер і Маргарита» як вершина його творчості. Проблематика і система образів твору.

Учень (учениця):

висловлює судження про місце роману «Майстер і Маргарита» в творчому доробку письменника;

характеризує проблематику та головних героїв роману.







Особистість і влада, різні аспекти потрактування проблеми. Трагізм долі митця (майстра).

Учень (учениця):

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.







«Майстер і Маргарита» як роман-міф, його джерела, трансформація міфічних мотивів. Поєднання реальності та фантастики в романі.

Учень (учениця):

наводить приклади поєднання автором реального та ірреального в творі.







«Московські» та «єршалаїмські» розділи твору та художні засоби їхнього зв’язку. Особливості композиції твору – «роман у романі».

Учень (учениця):

розповідає про дві частини твору («єршалаїмську» і «московську») та ілюструє прикладами з тексту засоби їхнього зв’язку;

висловлює судження про особливості композиції твору Булгакова – «роман у романі» (роман Майстра про Ієшуа як складова роману Булгакова «Майстер і Маргарита»);

ТЛ Висловлює судження про особливості композиції твору (роман в романі).






Контрольний класний твір за прозовими творами літератури першої половини ХХ століття.

Учень (учениця):

висловлює судження про творчість Ф.Кафки, Дж. Джойса і М. Булгакова (за вибором), та про проблеми, що піднімаються в творах письменників -модерністів.






Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.

Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»

Життєвий і творчий шлях письменника. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

характеризує творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875–1926) як синтетичний (об’єднаний) вияв новітніх течій і тенденцій у поезії (на матеріалі творів «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»);

наводить приклади втілення в творах Р.М.Рільке мотивів: а) відчуження людини в дегуманізованому світі; б) ностальгії за втраченою єдністю людини зі світом; в) українських мотивів;

виразно читає і аналізує вірші Р.М.Рільке.

ТЛ. Дає визначення понять «модернізм», «авангардизм», а також ілюструє їх прикладами з конкретних поезій.






ҐІЙÓМ Аполлінéр (1880–1918). «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»

Життєвий і творчий шлях письменника. Еволюція французького поета Ґійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження «прямим словом». Зміна позиції щодо життя, ствердження активно-творчого ставлення до нього.




Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

характеризує творчість французького поета Ґійома Аполлінера (1880–1918) як шлях від неоромантизму до кубофутуризму;

підтверджує свої судження прикладами з текстів поезій «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»;

простежує на матеріалі згаданих поезій зміну життєвої позиції поета, ствердження активно-творчого ставлення до життя;

виразно читає і аналізує вірші Гійома Аполлінера

ілюструє прикладами з конкретних поезій поняття «модернізм», «авангардизм».






Федерíко Гарсíа ЛÓРКА (1898–1936). «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями»

Життєвий і творчий шлях іспанського поета Гарсіа Лорки, його міфопоетика. Синтез у творах міфології і фольклору з поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

визначає персоніфікацію природних сил і стихій як важливу рису стилю поета, підтверджує свої висновки прикладами з поезій «Балада про чорну тугу», «Гітара», «Газела про темну смерть», «Касида про сон під зорями»;

ілюструє прикладами з конкретних поезій поняття «модернізм», «авангардизм».

виразно читає і аналізує вірші Ф. Гарсіа Лорки.






«Срібна доба» російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії (символізм, акмеїзм, футуризм). Поети поза літературними угрупованнями. Трагічні долі митців «срібної доби».

Олексáндр БЛОК (1880–1921). «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи»

Життєвий і творчий шлях письменника. О.Блок – найвидатніший поет російського символізму.





Учень (учениця):

називає провідні модерністські й авангардистські напрями і течії «срібної доби» російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників: символізм (Блок), футуризм (Маяковський, ранній Пастернак), акмеїзм (Ахматова);

визначає символізм як перший модерністський напрям «срібної доби» російській поезії, а творчість О.Блока як один із найповніших виявів російського символізму;

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

аналізує поезії «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи», визначає наявність у них елементів символізму (звукопису, натяку, сугестії, символів тощо);

виразно читає і аналізує вірші О.Блока.

ТЛ Дає визначення поняття «символізм» а також ілюструє його прикладами з поезій О.Блока.






Аннá АХМÁТОВА (1889–1966). «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм»

Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її творчості.

Пізня поезія Ахматової («Реквієм»). Анна Ахматова і Україна.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поетеси;

пояснює, що видатна російська поетеса Анна Ахматова (справжнє ім’я – Ганна Горенко) протягом тривалого часу жила в Україні, закінчила гімназію в Києві;

визначає акмеїзм як модерністську течію «срібної доби» російській поезії, а творчість Анни Ахматової як одне з найповніших утілень можливостей акмеїзму;

аналізує поезії «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», відзначає наявність у них елементів акмеїзму (чіткість, ясність і особливу «прозорість» образів);

називає риси пізньої поезії Ахматової: вишукану «простоту» стилю, звернення до наболілих суспільних проблем («Реквієм»);

виразно читає і аналізує вірші Анни Ахматової.

ТЛ Дає визначення поняття «акмеїзм», а також ілюструє його прикладами з поезій А.Ахматової.






Борúс ПАСТЕРНÁК (1890–1960). «Визначення поезії», «По стіні збігали стрілки...», «Зимова ніч»

Життєвий і творчий шлях письменника. Пастернак і російський футуризм, неоднозначність стосунків поета з футуризмом. Еволюція поезії Пастернака.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

висловлює судження про поетичну творчість Б.Пастернака, аналізує його поезії «Визначення поезії», «По стіні збігали стрілки...», «Зимова ніч»;

виразно читає і аналізує вірші Б.Пастернака.

ТЛ Дає визначення поняття «футуризм», а також ілюструє його прикладами з поезій Б.Пастернака.






Урок розвитку мовлення.

Усний твір на тему: «Ідеали «срібної доби».



Учень (учениця):

висловлює судження про поетичні досягнення та естетичні ідеали поетів «срібної доби».






Контрольна робота (тестові завдання, відповіді на запитання) за темою «Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.»


Учень (учениця):

демонструє рівень засвоєних знань з теми «Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.»







Двополюсність світу після Другої світової війни та її зв’язки із розвитком культурного і літературного процесу. Поява «країн соціалістичної співдружності» та їхніх літератур; запровадження в них «соціалістичного реалізму» та опір йому в польській, угорській, чеській та інших літературах.

Література Західної Європи і США. Тема Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття. Поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду.

Активізація літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману й поезії Латинської Америки. Художня література в Японії.


Учень (учениця):

розповідає про провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини XX ст.;

висловлює судження про реалізацію теми Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття, а також поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду;

визначає як помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття:

активізацію літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману та поезії Латинської Америки; розквіт художньої літератури в Японії.








Нові явища та тенденції в світовій літературі 1960-70-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози (роману-параболи, роману-міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також поезії і драматургії; розквіт різних жанрів (роману-біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, роману-розслідування та ін.) «літератури факту» (non-fiction) та її вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики та антиутопії.

Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.



Учень (учениця):

розповідає про провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини XX ст.;

визначає помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття:

пожвавлення провідних жанрів інтелектуальної прози в 1960-70-х рр.;

переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.







Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя Галілея»

Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому драми «Життя Галілея»;

пояснює, що німецький драматург-новатором Брехт створив «епічний театр», де домінувала не дія, а ідея.







Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі «Життя Галілея».

Учень (учениця):

визначає проблему моральної відповідальності вчених за наслідки своїх наукових досліджень як головну в драмі «Життя Галілея».

ТЛ Пояснює поняття «епічна драма».







Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.


Учень (учениця):

висловлює судження про інтелектуальний характер драми «Життя Галілея», наявність у ній проблем, що спонукають людину до філософських роздумів;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.







Урок розвитку мовлення.

Письмовий твір за драматургією Бертольда Брехта.



Учень (учениця):

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творах Бертольда Брехта.






Альбéр KAMЮ (1913–1960). «Чума»

Життєвий і творчий шлях письменника. Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Чума»;

характеризує філософські та естетичні погляди Камю.

ТЛ Дає визначення поняття «екзистенціалізм» (як літературне явище).






Абсурд і трагічний стоїцизм у романі «Чума».

Учень (учениця):

висловлює судження про втілення в романі «Чума» рис екзистенціалізму; характеризує головних героїв твору;

пояснює, в чому полягає сенс перестороги Камю: переможні вигуки оранців супроводжуються сумнівами Ріє, який «згадав, що будь-яка радість – під загрозою..., бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години».


Календарне планування 11 клас І семестр
Рівень стандарту - 35 год. на рік


п/п

Дата

Тема уроку

Очікувані результати

І. Із літератури першої половини ХХ ст.






Бурхливий і суперечливий суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. (Перша світова війна, революції, тоталітарні режими, Друга світова війна), його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом. Зміна світоглядних та естетичних систем. Складність і неоднозначність художнього процесу І пол. ХХ ст. Глибокий структурний переворот в естетичній свідомості та художній творчості, формування нових принципів і структур естетико-художнього мислення та нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів.

Модернізм як некласична модель культури, найновіше й найпослідовніше втілення естетико-художнього перевороту ХХ ст. Кардинальні зрушення у світогляді, філософсько-науковому мисленні, формі та змісті творів. Прагнення до витворення нової «художньої мови», адекватної ментальності ХХ ст. Авангардизм 1910-20-их років і здійснювана ним «революція в мистецтві», його основні течії (футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм). Співвідношення модернізму та авангардизму, їхня естетико-художня спорідненість і специфічні риси.

Доля реалізму в літературі І пол. ХХ ст., його еволюція та модифікації, пошуки нових засобів і форм художнього вираження. Елітарна та масова культура.


Учень (учениця):

визначає розвиток модернізму і авангардизму як провідні тенденції літературного процесу першої половини ХХ століття;
висловлює судження про суспільно-історичний розвиток світу в І пол. ХХ ст. та його неоднозначні зв’язки з культурним і літературним процесом;
визначає футуризм, кубізм, дадаїзм, експресіонізм, сюрреалізм як основні течії авангардизму 1910-20-их років;
висловлює судження про долю реалізму в літературі XX ст. (з одного боку – продовження традицій літератури попередніх епох, з другого – пошуки нових засобів і форм художнього вираження, взаємодія з модернізмом);
розповідає про особливості культурної ситуації в умовах тоталітаризму;
характеризує роздвоєння культурного процесу на два річища (елітарну та масову культуру) як характерну ознаку культурної ситуації ХХ століття.
ТЛ Дає визначення понять «авангардизм», «модернізм» (у літературі).






Загальна характеристика модерністських явищ у художній прозі першої половини ХХ ст. Ф.Кафка, Дж. Джойс і М.Пруст як засновники («батьки») європейської модерністської прози.

Франц КÁФКА (1883–1924). «Перевтілення»

Життєвий і творчий шлях письменника. Кафка – австрійський письменник-модерніст. Своєрідність світобачення та його художнього втілення в оповіданні «Перевтілення».




Учень (учениця):

пояснює, чому Франца Кафку, Джеймса Джойса і Марселя Пруста називають засновниками («батьками») європейської модерністської прози;

характеризує світоглядні та естетичні засади модернізму в літературі, головні художні здобутки «батьків» європейської модерністської прози;

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Перевтілення».

ТЛ Дає визначення понять «гротеск», «міфотворчість», «експресіонізм».






Особливості стилю Кафки, специфіка поєднання реальності та міфотворчості у його гротесковому художньому світі.

Грегор Замза та його родина.

Підготовка до написання домашнього контрольного твору.


Учень (учениця):

називає характерні особливості індивідуального стилю австрійського письменника-модерніста Франца Кафки (поєднанні реальності та міфотворчості; підкреслено буденний, беземоційний опис фантастичних подій; гротескове відтворення трагізму буття «маленької людини»);

висловлює судження про особливості стосунків Грегора з його родиною.







Джеймс ДЖОЙС (1882–1941). «Джакомо Джойс»

Життєвий і творчий шлях письменника. Джойс – ірландський письменник-модерніст. Психологічне есе «Джакомо Джойс», його автобіографічний характер.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому психологічного есе «Джакомо Джойс».

ТЛ Дає визначення понять «потік свідомості», «інтертекстуальність», «алюзія», «ремінісценція».






Характерні риси поетики модерністських творів Джойса: «потік свідомості», елемент пародійності та іронічності, яскраво виражена інтертекстуальність.


Учень (учениця):

називає та ілюструє прикладами з тексту психологічного есе «Джакомо Джойс» характерні риси поетики модерністських творів ірландського письменника Джойса: а) використання «потоку свідомості»; б) наявність елементу пародійності й іронічності; в) інтертекстуальність.







Урок розвитку мовлення (письмово).

Асоціативний етюд: «Джойс: стилізація».



Учень (учениця):

демонструє вміння використання прийому «потік свідомості» у власній творчій діяльності.








Михáйло БУЛГÁКОВ (1891–1940). «Майстер і Маргарита»

Життєвий і творчий шлях російського письменника М.Булгакова. Булгаков і Київ.

Творчий шлях письменника до «внутрішньої еміграції». Роман «Майстер і Маргарита» як вершина його творчості.


Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника (зокрема про те, що М.Булгаков народився і виріс у Києві, на Андріївському узвозі є його будинок-музей, а творчість пов’язана з Україною);

висловлює судження про місце роману «Майстер і Маргарита» в творчому доробку письменника;







Проблематика і система образів роману «Майстер і Маргарита». Особистість і влада, різні аспекти потрактування проблеми. Трагізм долі митця (майстра).

Учень (учениця):

характеризує проблематику та головних героїв роману;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.






«Майстер і Маргарита» як роман-міф, його джерела, трансформація міфічних мотивів. Поєднання реальності та фантастики в романі. «Московські» та «єршалаїмську» розділи твору та художні засоби їхнього зв’язку. Особливості композиції твору – «роман у романі».

Учень (учениця):

наводить приклади поєднання автором реального та ірреального в творі;

розповідає про дві частини твору («єршалаїмську» і «московську») та ілюструє прикладами з тексту засоби їхнього зв’язку;

висловлює судження про особливості композиції твору Булгакова – «роман у романі» (роман Майстра про Ієшуа як складова роману Булгакова «Майстер і Маргарита»);

ТЛ Висловлює судження про особливості композиції твору (роман в романі).






Контрольний класний твір за романом М.Булгакова «Майстер і Маргарита».

Учень (учениця):

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі.






Глибинні зрушення в поезії початку ХХ ст. Модернізм і основні течії європейської поезії XX ст.

Рáйнер Марíя РÍЛЬКЕ (1875–1926). «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»

Життєвий і творчий шлях письменника. Синтетичний вияв новітніх течій і тенденцій в поезії австрійського поета Р.М.Рільке. Вираження традиції відчуження людини в дегуманізованому світі. Ностальгія за втраченою єдністю людини зі світом.

Рільке і Україна, українські мотиви в його творчості.
ҐІЙÓМ Аполлінéр (1880–1918). «Лорелея», «Міст Мірабо», «Зарізана голубка й водограй»

Життєвий і творчий шлях письменника. Еволюція французького поета Ґійома Аполлінера від неоромантизму до кубофутуризму. Реакція на символізм, звернення до реального, предметно-чуттєвого і його вираження «прямим словом». Зміна позиції щодо життя, ствердження активно-творчого ставлення до нього.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

характеризує творчість австрійського поета Райнера Марії Рільке (1875–1926) як синтетичний (об’єднаний) вияв новітніх течій і тенденцій у поезії (на матеріалі творів «Орфей, Евридіка, Гермес», «Ось дерево звелось...»);
розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

характеризує творчість французького поета Ґійома Аполлінера (1880–1918) як шлях від неоромантизму до кубофутуризму;

виразно читає і аналізує вірші Р.М.Рільке, Гійома Аполлінера.

ТЛ. Дає визначення понять «модернізм», «авангардизм», а також ілюструє їх прикладами з конкретних поезій.






Урок розвитку мовлення.

Усний твір за темою «Образи – символи в поезіях Райнера Марії Рільке та Ґійома Аполлінера».



Учень (учениця):

називає та аналізує образи – символи в поезіях Райнера Марії Рільке та Ґійома Аполлінера.








«Срібна доба» російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії (символізм, акмеїзм, футуризм). Поети поза літературними угрупованнями. Трагічні долі митців «срібної доби».

Олексáндр БЛОК (1880–1921). «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи»

Життєвий і творчий шлях письменника. О.Блок – найвидатніший поет російського символізму.



Аннá АХМÁТОВА (1889–1966). «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», «Реквієм»

Життєвий і творчий шлях Анни Ахматової. Акмеїзм, його естетичні засади і поетика у її творчості.

Пізня поезія Ахматової («Реквієм»). Анна Ахматова і Україна.


Учень (учениця):

називає провідні модерністські й авангардистські напрями і течії «срібної доби» російської поезії, а також їхніх найвідоміших представників: символізм (Блок), футуризм (Маяковський, ранній Пастернак), акмеїзм (Ахматова);

визначає символізм як перший модерністський напрям «срібної доби» російській поезії, а творчість О.Блока як один із найповніших виявів російського символізму;

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поета;

аналізує поезії «Незнайома», «Весно, весно, без меж і без краю...», «Скіфи», визначає наявність у них елементів символізму (звукопису, натяку, сугестії, символів тощо)

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху поетеси;

пояснює, що видатна російська поетеса Анна Ахматова (справжнє ім’я – Ганна Горенко) протягом тривалого часу жила в Україні, закінчила гімназію в Києві;

визначає акмеїзм як модерністську течію «срібної доби» російській поезії, а творчість Анни Ахматової як одне з найповніших утілень можливостей акмеїзму;

аналізує поезії «Довкола жовтий вечір ліг», «Дав мені юнь ти сутужную», відзначає наявність у них елементів акмеїзму (чіткість, ясність і особливу «прозорість» образів);

називає риси пізньої поезії Ахматової: вишукану «простоту» стилю, звернення до наболілих суспільних проблем («Реквієм»);

виразно читає і аналізує вірші О.Блока, Анни Ахматової.

ТЛ Дає визначення понять «символізм», «акмеїзм», а також ілюструє їх прикладами з поезій, що входять до розділу.






Урок позакласного читання.

Поетичний простір «срібної доби» російської літератури (О.Блок, А.Ахматова, Б. Пастернак, В. Маяковський, О. Мандельштам та ін.)



Учень (учениця):

презентує розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії «срібної доби»;

виразно читає і аналізує вірші поетів «срібної доби» (за вибором).






Контрольна робота (тестові завдання, відповіді на запитання) за темою «Література першої половини ХХ ст.».


Учень (учениця):

демонструє рівень засвоєних знань з теми «Література першої половини ХХ ст.».

Із літератури другої половини ХХ століття






Двополюсність світу після Другої світової війни та її зв’язки із розвитком культурного і літературного процесу. Тема Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття. Поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду.

Активізація літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману й поезії Латинської Америки. Художня література в Японії.

Нові явища та тенденції в світовій літературі 1960-70-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози (роману-параболи, роману-міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також поезії і драматургії; розквіт різних жанрів (роману-біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, роману-розслідування та ін.) «літератури факту» (non-fiction) та її вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики та антиутопії.

Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.



Учень (учениця):

розповідає про провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини XX ст.;
висловлює судження про реалізацію теми Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття, а також поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду.

визначає як помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття:

активізацію літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману та поезії Латинської Америки;

розквіт художньої літератури в Японії;

пожвавлення провідних жанрів інтелектуальної прози в 1960-70-х рр.;

переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.







Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя Галілея»

Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика.



Учень (учениця):

розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому драми «Життя Галілея»;

пояснює, що німецький драматург-новатором Брехт створив «епічний театр», де домінувала не дія, а ідея.

ТЛ Пояснює поняття «епічна драма».






Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі «Життя Галілея». Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.

в Учень (учениця):

висловлює судження про інтелектуальний характер драми «Життя Галілея», наявність у ній проблем, що спонукають людину до філософських роздумів;

висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

ТЛ Пояснює поняття «епічна драма».






































Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Очікувані результати iconОчікувані результати: Знати
Звів я пам'ятник свій…" Квінт Горацій Флакк поет "золотої доби". Ода "До Мельпомени" як початок традиції підбиття поетом підсумку...
Очікувані результати iconОчікувані результати навчальних досягнень учня
...
Очікувані результати iconДля дітей із зпр 5-9 класи Київ 2009 р
Основними компонентами програми є: зміст історичного навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки...
Очікувані результати iconОсновні терміни та поняття: Основні терміни та поняття
Записуємо тему та очікувані результати модуля в робочих зошитах
Очікувані результати iconТема: опозиційний рух в україні. Мета
Очікувані результати: після уроку учні будуть знати: --хронологічні рамки першої І другої хвилі арештів дисидентів; форми діяльності...
Очікувані результати iconЗвіт директора школи Власенко Тетяни Федорівни за 2015-2016 н р. Визначення проблем та очікувані результати стабільне функціонування навчального закладу та якісне надання освітніх послуг
«Про проведення обліку дітей і підлітків шкільного віку та закріплення території обслуговування за вчителями школи на 2015/2016 навчальний...
Очікувані результати iconТема. Різниця квадратів двох виразів. (Добуток різниці двох виразів на їх суму)
Очікувані результати: учні повинні знати формулу різниці квадратів, вміти чітко її формулювати (в обох напрямках), застосовувати...
Очікувані результати iconІнформація щодо наукової та науково-технічної діяльності 3 II. Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних І гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня 5
...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка