Оголошення Краси як єдиної мети мистецтва; призначення поета і поезії видобувати красу з усього (навіть зі зла) і зберігати її духовну цінність для вічності

“У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту), всю свою ненависть…”

• “У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту), всю свою ненависть…”

• “ Про книгу треба судити в її цілісності, і тоді із неї випливає жорстокий моральний урок ”.

• Але романтичне ХІХ ст. не було готовим до такого жорстокого сприйняття життя. Збірка “ Квіти зла ” з'явилася у червні 1857р., а вже 20 серпня за порнографічний, непристойний характер “ жорстокої книги ” Бодлера було притягнуто до судової відповідальності.

Друг Бодлера, письменник Барбе д’Орвіллі писав:

• Друг Бодлера, письменник Барбе д’Орвіллі писав:

• “Тут є таємна архітектура. План. Розрахований мудрим і вольовим поетом. “Квіти зла” – не низка ліричних уривків, розкиданих за натхненням і зібраних у книгу з єдиною метою хоч якось їх об'єднати. Це не стільки вірші, скільки поетичне творіння найстрогішої єдності. З погляду мистецтва та естетичного враження вони значно програли б,

• не будучи прочитаними у тій послідовності, як їх розташував, знаючи, що робить, поет”

У центрі уваги автора – напружене духовне буття особистості, яка шукає себе й прагне осягнути непізнану таїну світу. Ліричний герой перебуває у полоні суперечливих начал. Блукання його душі в нетрях всесвіту і власного “я” визначають мотиви збірки, серед яких основними є такі:

• У центрі уваги автора – напружене духовне буття особистості, яка шукає себе й прагне осягнути непізнану таїну світу. Ліричний герой перебуває у полоні суперечливих начал. Блукання його душі в нетрях всесвіту і власного “я” визначають мотиви збірки, серед яких основними є такі:

• боротьба Бога й Диявола, Добра і Зла, тілесного й духовного, життя і смерті, яка відбувається в душі героя;

• захоплення життям і жах від людського буття;

• призначення поета і поезії – видобувати красу з усього (навіть зі зла) і зберігати її духовну цінність для вічності;

• творча незалежність митця від натовпу;

• утвердження чарівної сили мистецтва – інтуїтивне наближення до істини;

• проголошення Краси як єдиної мети мистецтва;

• сенс буття особистості – одвічне шукання істини, постійні поривання, падіння та ін..

В творчості Бодлера поєдналися романтичні та символічні елементи;

• В творчості Бодлера поєдналися романтичні та символічні елементи;

• Вірші збірки мають двопланову структуру, де на передньому плані зображені предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, за якими прихована ідея, абстракція, що перетворює конкретні образи на символи;

• Автор утверджує велич людської душі, що прагне високого ідеалу, краси, духовності, а натовп не розуміє цих поривань – духовність беззахисна перед грубою реальністю