Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині



Сторінка2/3
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.62 Mb.
1   2   3

ЧЕРНІГІВСЬКА КОБЗАРСЬКА ШКОЛА

44.БАКЛАН О. Макіївські кобзарі //Сіверян. літопис. – 1996. – №5. – С. 47-52

Народні співці Прокіп Дуб та Іван Братиця.

45.ВИНОГРАДСЬКИЙ Ю. С. Спогади про кобзарів та лірників Менського району Чернігівщини //Нар. творчість та етнографія. – 1964. – № 1. – С. 64-66.

46.Горленко В. П. Кобзари и лирники: Очерки І-ІІІ //Киев. старина. – 1884. – Т. 8. – Янв. – С. 21-50.

Кобзарі Чернігівської губернії.

С. 30-34: Дев’ятий варіант думи “О вдове и сыновьях”, який було записано від лірника Вакуленка з Прилук.

47.ГРИМИЧ М. Виконавці українських дум //Бандура. – 2000. – Січ.-квіт. – С. 8-12.; Лип.-жовт. – С. 11-14.

Характеризується чернігівська школа. Згадуються О. Вересай та лірник Никон.

48.ГРИМИЧ М. Виконавці українських дум //Родовід. – 1992. – №4. – С. 19-25.

С. 24-25: Чернігівська традиція (перелік кобзарів з біографічними даними).

49.ГРИЦА С. Фольклор у просторі та часі: Вибрані статті. – Тернопіль: Вид-во “АСТОН”, 2000. – 226 с.

Згадуються чернігівські кобзарі: П. Братиця, О. Вересай, П. Кулик, Т. Пархоменко, А. Шут.

50.КАЛІБАБА Д. Кобзарі та лірники на Менщині //Наше слово. – 1992. – 9 січ., 16 січ., 23 січ., 4 лют., 13 лют., 15 лют., 20 лют., 22 лют., 27 лют., 5 берез., 12 берез., 14 берез., 28 берез., 2 квіт.

51.КИРДАН Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти на Україні. – К.: Муз. Україна, 1980. – 183 с.: іл., нот.

Про кобзарів і лірників, що народилися й жили на Чернігівщині: А. Бешка, П. Братицю, О. Вересая, С. Власка, А. Гребеня, П. В. Кулика, В. М. Перепелюка, І. Романенка, Д. Симоненка, П. Ткаченка, А. Шута.

52.ЛАВРОВ Ф. І. Кобзарі: Нариси з історії кобзарства України. – К.: Мистецтво, 1980. – 254 с., іл.

С. 31, 57-59, 68-96, 115-122: Про кобзарів з Чернігівщини: П. Ф. Ткаченка, Грицька Кобзаря, Остапа Вересая, Т. М. Пархоменка.

53.МАЛИНКА О. М. Кобзарі С. Власко, Д. Симоненко й лірник А. Іваницький //Первісне громадянство та його пережитки на Україні. – К., 1929. – Вип. 1.

54.МИШАСТИЙ М. Перший ансамбль кобзарів //Під прапором Леніна. – 1970. – 20 трав.

Перші бандуристи м. Ніжина: П. Циба, І. Козир, І. Пархоменко.

55.МОШИК М. Г. та ін. Кобзарі та бандуристи Сумщини: Довідник. – Суми, 1999. – 79 с.

С. 4-5: Підготовка кобзарів-бандуристів в Глухівській музичній школі.

56.НЕЧЕПА В. К. Слідами народних співців //Нар. творчість та етнографія. – 1990. – № 5. – С. 72-73.

Кобзарська Чернігівщина.

57.ОНИЩЕНКО І., Пригоровський В. Наші Гомери: (О, земле Сіверянська) //Комс. гарт. – 1967. – 17 трав.

Про кобзарів і лірників Чернігівщини.

58.ЧЕРЕМСЬКИЙ К. Гнат Хоткевич і традиційне кобзарство //Дивосвіт Гната Хоткевича: Аспекти творчої спадщини: [Матер. Наук.-практ. конф. “Творча спадщина Гната Хоткевича”, присв. 120-річчю від дня народж. Гната Хоткевича.] – Х., 1998. – С. 96-102.

Згадується так звана Глухівська кобзарська школа.

КОБЗАРСТВО ТА ЛІРНИЦТВ ЧЕРНІГІВЩИНИ В ДОСЛІДЖЕННЯХ

59.богданова о. Особливості мовноінтонаційної системи українського лірництва //Нар. творчість та етнографія. – 1998. – № 1. – С. 78-82.

Розглядаються музичні особливості лірницької творчості на прикладі Київської, Чернігівської та Полтавської губерній.



60.Васюта О. П. Музичне життя на Чернігівщині у XVIII-XIX ст.: історико-культурологічне дослідження. – Чернігів: РВК “Десн. правда”, 1997. – 212 с.

61.ГРИЦА С. Про стильові нашарування в музиці дум //Укр. музикознавство. – К.: Муз. Україна, 1971. – № 6. – С. 15-31.

С. 16: Професійно виконували думи О. Вересай, А. Шут;

С. 25: Думи, записані від П. Кулика.

62.ДУМИ: (бібліотека поета) /Упоряд. Г. А. Нудьга. – К.: Рад. письменник, 1969. – 354 с.: іл.

С. 16: Носії дум – чернігівські кобзарі І. Стрічка, А. Шут, О. Вересай, П.Братиця.

63.ДУМИ: із джерел української пісні /Упоряд. В. Г. Хоменко. – К.: Муз. Україна, 1974. – 276 с.

Характеристика і тексти дожовтневих та радянських дум. Деякі записані від чернігівських кобзарів.

64.КИРДАН Б. П. Украинский народный эпос /АН СССР, Ин-т мировой литературы им. А. М. Горького. – М.: Наука, 1965. – 352 с.

С. 116: Згадуються думи, записані на Чернігівщині П. Кулішем.

65.КОЛЕССА Ф. М. Мелодії українських народних дум. – К.: Наукова думка, 1969. – 587 с.

Виконавці дум П. Братиця, Т. Пархоменко, О. Вересай.

66.ЛАВРОВ Ф. І. Максим Рильський і українське кобзарство //Нар. творчість та етнографія. – 1965. – №2. – С. 58-63.

Вивчення поетом творчості та діяльності кобзарів, серед яких чернігівські.

67.ЛИСЕНКО М. В. Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень у виконанні кобзаря Вересая /Ред., передм. та примітки М. Гордійчука. – 2-е вид. – К.: Муз. Україна, 1978. – 95 с.: іл., нот.; 1 л. портр.

Аналіз репертуару кобзаря.

68.НАРОДНІ ДУМИ, пісні, балади /Упоряд. В. В. Яременка. – К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1970. – 335 с.

С. 28: Про запис дум від А. Шута, І. Стрічки.

69.НОЛЛ В. Моральний авторитет та суспільна роль сліпих бардів в Україні //Родовід. – 1993. – № 6. – С. 16-26.

У дослідженні етномузиколога, викладача Київського університету згадуються чернігівські кобзарі.

70.ПАЗЯК М., Пазяк Н. Поетика народних дум, її джерела і традиції: на матеріалі варіантів “Думи про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі” //Нар. творчість та етнографія. – 1998. – № 1. – С. 12-17.

Аналіз варіантів думи, яку було записано від кобзарів О. Вересая та І.Стрічки.

71.ПАРХОМЕНКО Т. Плач невільника. Втеча трьох братів з Азова //Думи. – К., 1969. – С. 58-60; 326; 99-107, 330.

Думи, які виконував кобзар.

72.ПРАВДЮК О. А. Кобзарське мистецтво та розвиток української музичної фольклористики //Нар. творчість та етнографія. – 1978. – № 6. – С. 39-47.

Вплив творчості О. Вересая на розвиток української музичної фольклористики.

73.РЕВУЦЬКИЙ В. Спогади про батька (Дмитра Ревуцького) //Музика. – 1993.– № 6. – С. 20-21.

Д. Ревуцький (народився в с. Іржавці Ічнянського р-ну) – фольклорист, винятковий знавець українських дум.

74.СИМОНЕНКО Д. Г. Смерть козака – бандуриста //Думи. – К., 1969. – С. 145-146, 333-334.

Записано у 1926 р. в с. Стольному Менського району.

75.ТИЧИНА П. Г. Остап Вересай //Твори: В 6 т. – К., 1962. – Т. 5. – С. 200-207.

Аналіз виконавської майстерності кобзаря.

76.УКРАЇНСЬКА народна поетична творчість. В. 2 т. Т. 1. Дожовтневий період /Відп. ред. М. Т. Рильський. – К.: Рад. школа, 1958. – 815 с.

С. 429-430: Про записи дум М. Цертелем від кобзаря І. Стрічки.

С. 451-456: Серед творців та виконавців дум – чернігівські кобзарі: А. Шут, О. Вересай, Т. Пархоменко та інші.

77.ХАНКО В. Опанас Сластьон і наш музичний епос: З панорами укр. кобзарства //Родовід. – 1993. – № 6. – С. 44-54.

Перебування О. Сластіона на Чернігівщині з метою вивчення кобзарської творчості у 1880-ті роки.

78.ЧЕКАН О. Народознавчі дослідження Юрія Виноградського //Нар. творчість та етнографія. – 1993. – № 4. – С. 23-37.

С. 29: Досліджується творчість сосницьких кобзарів, зокрема: П. В. Кулика, А. Шута, Т. Пархоменка, Я. Кулика та інших.

НАРОДНІ СПІВЦІ ІСТОРІЇ

ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ ЛЮБИСТОК

(р. р. народження і смерті невідомі)
Г. М. ЛЮБИСТОК – український співак-бандурист XVIII ст., народився в Прилуках. У 1730-1749 р. р. перебував при дворі цариці Єлизавети Петрівни, де цінували його як виконавця і співака. У 1749 році йому було надано дворянство і чин полковника. Пізніше він придбав землю на Полтавщині поблизу Лубен.

Жив там до смерті.


79.БІЛОКІНЬ С. Григорій Любисток //Родовід. – 1993. – № 6. – С. 10-15.

Нарис про відомого у XVIII ст. бандуриста. Був пов’язаний із родиною Розумовських, співав при дворі цариці Єлизавети Петрівни.

80.Г. В. Придворный бандурист в бегах //Киев. старина. – 1888. – XXIII. – С. 21-23.

81.ЛЮБИСТОК ГРИГОРІЙ МИХАЙЛОВИЧ (? – ? 18 ст.) //Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 380.

82.КОБЗАР Григорій Любисток //Лавров Ф. Кобзарі: Нариси з історії кобзарства України. – К.: Мистецтво, 1980. – С. 63-64.

83.МАЙДАНСЬКА С. По той бік студеного плину //Березіль. – 1992. – № 3-4. – С. 26-47.

Оповідання про Г. М. Любистка.

84.САВОН О. Мандрівні та придворні кобзарі //Правда Прилуччини. – 1990. – 15 верес.

Г. М. Любисток.

Остап Микитович Вересай

(1803 – квітень 1890)
О. М. ВЕРЕСАЙ народився в с. Калюжинці (тепер Чернігівської області) в сім`ї кріпаків. Сліпий з 4-річного віку. Навчався у кобзарів С. Кошового (с. Голінка) та Микити (с. Кладьківка) на Чернігівщині.

Близько 1852 року оселився в с. Сокиринці. Виконував думи (“Про втечу трьох братів з города Азова”, “Проводи козака”), українські народні пісні (“Нема в світі правди”, “Старий з молодою”, “Ой їхав, не заїхав” та ін.), псалми тощо.

Творчість О. Вересая привертала увагу М. Лисенка, І. Франка, Ф. Колесси, М. Грінченка та ін. Про кобзаря знав Т. Г. Шевченко. У 1860 році він подарував йому “Кобзар”.

В 1873 р. О. Вересай виступив у Києві на засіданні Південно-Західного Російського географічного товариства, в 1874 р. – на третьому археологічному з`їзді, в 1875 р. – відбулися його концерти в Петербурзі.

Його учнями були: В. Бублик (с. Никонівка), Ярохтей і Янголь (с. Березівка), А. Негрій (с. Калюжинці).

Помер О. Вересай у квітні 1890 року в с. Сокиринці Срібнянського району.

85.БУРЛАКА Ф. М. Остап Вересай: Повість – К.: Держлітвидав УРСР, 1959. – 223 с., іл.

86.ВАДЕЦКИЙ Б. Глинка: Роман. – М.: Сов. писатель, 1983. – 454 с.

С. 227-246, 297-298, 348-353, 429-433: Зустрічі видатного російського композитора М. І. Глінки з кобзарем Остапом Вересаєм.

87.ВАСЮТА О. П. Музичне життя на Чернігівщині у XVIII – XIX ст.: історико-культорологічне дослідження. – Чернігів: РВК “Десн. правда”, 1997. – 212 с.

С. 185: Вересай Остап Микитович.

88.ВАСЮТА О. П. Остап Вересай - велика спадщина кобзарства України // Тези до науково-практичної конференції “Українське кобзарство в музичному світі: традиції і сучасність”. – К., 1997. – С. 8-9.

89.ВЕРЕСАЙ О. Сокіл і соколя. Як три брати з Азова втікали. Буря на Чорному морі. Від’їзд козака //Думи. – К., 1969. – С. 75, 116-121, 330, 131-133, 331-332, 249-251, 343.

Твори, які виконував кобзар.

90.ВЕРЕСАЙ ОСТАП (1803-1890) //Енциклопедія українознавства: Перевид. в Україні. – К., 1993. – Т. 1. – С. 230-231.

91.ВЕРЕСАЙ ОСТАП МИКИТОВИЧ (1803-квіт. 1890) //Мистецтво України: Енцикл. – К., 1995. – Т. 1. – С. 305.

92.ВЕРЕСАЄВА КОБЗА //Ленінське слово. – 1988. – 4 черв.

До 185-річчя з дня народж. О. М. Вересая.

93.ВЕРЕСАЙ ОСТАП МИКИТОВИЧ (1803-1890) //Укр. літ. енцикл. – К., 1988. – Т. 1. – С. 292.

94.ВЕРТІЙ О. І. Український Гомер: Життя і творчість О. Вересая //Укр. мова і літ. в шк. – 1991. – № 12. – С. 46-39.

95.ГОРДІЙЧУК М. Остап Вересай і Микола Лисенко //Гордійчук М. Фольклор і фольклористика: Зб. ст. – К., 1979. – С. 167-178.

96.ГОМЕР у селянській свиті //Лавров Ф. Кобзарі: Нариси. – К.: Мистецтво, 1980. – С. 68-96.

97.ГУСАРЧУК Т. На щастя – не останній //Трудова слава. – 1993. – 29 верес.

До 190-річчя з дня народження кобзаря О. Вересая.

98.ГУЦАЛО Є. “Гей, Остапе Вересаю, наш Гомере невмирущий…”: [Вірш] //Вітчизна. – 1979. – № 7. – С. 9.

99.ДОНЕЦЬ Г. Остап Вересай: [Вірш] //Донець Г. Шляхи: Вірші та поема. – К., 1973. – С. 106.

100.ЖЕМЧУЖНИКОВ Л. М. Мои воспоминания из прошлог //Вступ. статья и общ. ред. А. Г. Верещагиной. – Л.: Искусство, 1971. – 446 с.

С. 151, 160-162, 172, 227, 350, 406: Про зустрічі художника із кобзарем.

101.ЖУРБА К. Брат великого Кобзаря: [Про О. Вересая] //Десн. правда.– 1963. – 26 трав.

102.ЗАБАШТА Л. Вибране: [Поезії]. – К.: Дніпро, 1977. – 383 с., 1 л. портр.

С. 232-233: Кобзар: [Про Остапа Вересая].

103.КАРАНДА О. Висока слава Вересая //Десн. правда. – 1978. – 11 лип.

Святкування 175-річчя кобзаря в с. Сокиринці Срібнянського р-ну.

104.КИЗЕНКО А. Народна любов до кобзаря //Нар. творчість та етнографія. – 1958. – № 4. – С. 158-159.

До 155-річчя з дня народження О. М. Вересая.

105.КИЗЕНКО А. Народна шана: [До 165-річчя з дня народж. Остапа Вересая] //Десн. правда. – 1970. – 19 лип.

106.КИЗЕНКО А. Тарасів побратим: [До 150-річчя з дня народж. Т. Г. Шевченка] //Десн. правда. – 1963. – 24 серп.

О. Вересай і Т. Шевченко в с. Сокиринці Срібнянського р-ну.

107.КЛИМЧУК О. Гомер, названий Остапом //Україна. – 1978. – № 32. – С. 18-19.

Нарис про кобзаря.

108.КОБЗАРІ: Комплект листівок /Упоряд. та автор тексту Б. М. Жеплинський. – К.: Мистецтво, 1991.

Портрет Остапа Вересая з біографічними даними.

109.КОБЗАРЬ Остап Вересай, его думы и песни //Киев. старина. – 1882. – Т. 3. – Авг. – С. 259-282.

Друкується текст дум Вересая, а також малюнок його бандури.

110.КОБЗАРЬ Остап Вересай: его музыка и исполняемые им народные песни /Из I тома записок Юго-западного Географического Общества. – Киев: Ун-т. типогр., 1874. – 106 с.: Ноты к думам и песням, исп. О. Вересаем.

С. 1: Русов А. А. Остап Вересай один из последних кобзарей малорусских;

С. 31: Лысенко Н. В. Характеристика музыкальных особенностей малорусских дум и песен, исполняемых кобзарем Вересаем;

С. 61: Народные песни, исполняемые Вересаем;

С. 61-80: Думы;

С. 80-92: Песни религиозно-нравственного содержания;

С. 92-110: Песни сатирического и юмористического содержания;

С. 110: Причитания Вересая. Ноты к репертуару Вересая.

111.КРАВЧЕНКО Л. Срібна струна: [До 175-річчя з дня народження Остапа Вересая] //Десн. правда. – 1978. – 14 трав.

112.КРАПИВА П. Кобзарь Остап Вересай: [К 185-летию со дня рождения] //Радуга. – 1989. – № 1. – С. 150-151.

113.КРОПИВА П. Його бандура з чистого срібла //Профспілкова газ. – 1991. – 2 листоп.

114.КРОПИВА П. Кобзар: [Остап Вересай] //Київ. – 1991. – № 3. – С. 165-166.

115.К-СКІЙ А. О музыке дум и песен Остапа Вересая //Киев. старина. – 1882. – VIII. – С. 283-287.

116.К. Ф. У. О. Кобзарь Остап Вересай, его думы и песни //Киев. старина. – 1882. – VIII. – С. 259-282.

117.ЛАВРОВ Ф. Він потрясав серця: [До 170-річчя з дня народж. О. М. Вересая] //Десн. правда. – 1973. – 19 черв.

118.ЛАВРОВ Ф. Гомер у селянській свиті: [165 років з дня народж. Остапа Вересая] //Літ. Україна. – 1970. – 9 жовт.

119.ЛАВРОВ Ф. З історії російсько-українських музичних зв`язків //Нар. творчість та етнографія. – 1974. – № 5. – С. 52-56.

Виступи О. Вересая у Петербурзі.

120.ЛАВРОВ Ф. Кобза золотая: [Про кобзаря Остапа Вересая] //Десн. правда. – 1970. – 25 верес.

121.ЛАВРОВ Ф. І. Кобзар Остап Вересай. – К.: Вид. Акад. Наук УРСР, 1955. – 99 с.; 1 л. портр.

122.ЛАВРОВ Ф. Кобзарська майстерність О. Вересая //Більшовик. – 1941. – 11 трав.

123.ЛАВРОВ Ф. Народний кобзар Остап Вересай //Людина і світ. – 1974. – № 2. – С. 43-44.

124.ЛАВРОВ Ф. Сокиринський Гомер: [Про кобзаря Остапа Вересая] //Десн. правда. – 1972. – 27 трав.

125.ЛЕУС В. Український Гомер: [До ювілею Остапа Вересая] //Ком. гарт. – 1970. – 10 жовт.

126.ЛИСЕНКО О. М. Пісенна душа народу: [Про зв’язки композитора М. Лисенка з О. Вересаєм] //Соц. культура. – 1970. – № 3. – С. 31.

127.ЛИСТ Остапа Вересая до Пантелеймона Куліша //Сучасність. – 1995. – № 1. – С. 17-18.

128.МУЗЫКАЛЬНАЯ библиография русской периодической печати XIX века. Вып. 6. 1871-1880. Ч. 1. /Сост. Т. Н. Ливанова. – М.: Сов. композитор, 1974. – 375 с.

С. 99: Література про Остапа Вересая.

129.МЕЛЬНИЧУК Г. Народні співці історії //День. – 2000. – 15 верес. – С. 8.

Згадується О. Вересай.



130.Народні думи, пісні, балади /Упоряд. В. В. Яременко. – К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1970. – 335 с.

В передмові “Пісня народу – безсмертя його” згадується Остап Вересай.

131.НОВЕ про Остапа Вересая //Десн. правда. – 1985. – 25 лют.

Про увагу фольклористів Італії до творчості славетного кобзаря.

132.НУДЬГА Г. Слава Остапа Вересая //Київ. – 1984. – № 3. – С. 130-137.

Виступи уславленого кобзаря перед делегатами ІІІ Археологічного з`їзду в Києві 1874 р. Відгуки з-за кордону.

133.О МУЗЫКЕ дум и песен Остапа Вересая //Киев. старина. – 1882. – Т. 3. – Авг. – С. 283-287.

134.ОСТАП ВЕРЕСАЙ //Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти на Україні. – К.: Муз. Україна. – 1980. – С. 95-115.

135.ОСТАП ВЕРЕСАЙ: [До 50-річчя з дня смерті класика українського кобзарства] //Більшовик. – 1942. – 19 квіт.

Спогади земляків.

136.ПИСЬМА к Остапу Вересаю П. А. Кулиша и Л. М.  Жемчужникова: (Предисл. О. Пчилки) //Киев. старина. – 1904. – Т. 84. – Февр. – С. 211-228.

Листи з 1856 по 1866 рр.

137.ПРАВДЮК О. А. Кобзарське мистецтво О. Вересая та розвиток української музичної фольклористики //Нар. творчість та етнографія. – 1978. – № 6. – С. 39-47.

138.ПРИГОРОВСЬКИЙ В. Володар народних дум //Правда Прилуччини. – 1998. – 25 лип.

До 195-річчя від дня народження О. М. Вересая.

139.РАДЧЕНКО Р. Відзначення 160-річчя з дня народження Остапа Вересая //Нар. творчість та етнографія. – 1963. – Кн. 3. – С. 146-147.

26 травня 1963 р. у с. Сокиринці Прилуцького р-ну на Чернігівщині.

140.РЕВУЦЬКИЙ Д. Українські кобзарі. Музика //Відродження. – 1993. – № 3-4. – С. 69-71.

Кобзар О. Вересай. Особливості його бандури. Уривок з кн. Д. Ревуцького “Українські думи та пісні історичні”.

141.РЕП“ЯХ С. Видатний кобзар України: [Нащадок Бояна] //Десн. правда. – 1978. – 8 лип.

142.СКУРАТІВСЬКИЙ В. Рапсод України: Обереги пам`яті //Мол. України. – 1986. – 24 лип.

143.СПІВЕЦЬ України //Поліська правда. – 1994. – 23 берез.

144.ТОВСТУХА Є. Микола Лисенко: Оповіді про композитора. – К.: Рад. письменник, 1988. – 343 с.

С. 193-200: М. В. Лисенко та кобзар Остап Вересай.

145.ХАНКО В. Опанас Сластьон і наш музичний епос: З панорами укр. кобзарства //Родовід. – 1993. – № 6. – С. 44-54.

Розповідається про петербурзький період українського художника О. Сластьона (1855-1933), коли він вивчав творчість О. Вересая.

146.ХАРЧЕНКО І. Сокиринський Гомер //Десн. правда. – 1983. – 22 трав.

До 180-річчя з дня народження видатного українського кобзаря.

147.ЮЩЕНКО О. Вибране: поезії /Передм. П. Моргаєнка. – К.: Дніпро, 1987. – 406 с.

С. 305-310: Розмова з Вересаєм через віки.

148.ЮЩЕНКО О. На землі Остапа Вересая //Нар. творчість та етнографія. – 1971. – № 6. – С. 78-82.

Роздуми поета, навіяні перебуванням в с. Сокиринці Срібнянського р-ну на вечорі, присв`яченому кобзареві О. Вересаю.

149.ЯКОВЕНКО Н. Співець народного життя //Комс. гарт. – 1978. – 16 трав.

До 175-річчя від дня народження О. Вересая.



***

150.АВЕР`ЯНОВА Н., Дудко В. Вічне Кобзареве життя //Комс. гарт. – 1984. – 2 черв.

Народний музей кобзаря О. Вересая в с. Сокиринці Срібнянського р-ну.

151.ВЕРЕСАЄВІ ВЕЧОРИ //Десн. правда. – 1970. – 13 жовт.

Вшанування пам`яті О. Вересая на Чернігівщині.

152.ІВАНЬКОВА К. Гідні людської шани і пам’яті //Срібнянщина. – 1998. – 22 лип.

Про О. Вересая та автора пам’ятника кобзарю у Сокиринцях М. І. Харченка.

153.КИЗЕНКО А. В музеї кобзаря Остапа Вересая //Нар. творчість та етнографія. – 1959. – Кн. 4. – С. 163-164.

Відкриття музею.

154.КИРИЧЕНКО В. Славному землякові нашому //Ленінське слово. – 1971. – 10 черв.

Пам`ятник О. Вересаю в с. Сокиринці Срібнянського р-ну роботи народного умільця М. І. Харченка.

155.ЛАВРОВ Ф. Кобзарю Остапу Вересаю //Пам’ятники України. – 1979. – № 2. – С. 60.

Пам`ятники, установлені в с. Сокиринцях, Срібнянського р-ну в 1971 та в 1978 роках.

156.ЛЕУС В. На землі Остапа Вересая: Пам’ятні місця Чернігівщини //Десн. правда. – 1987. – 28 жовт.

Сокиринський парк.

157.МАХІНЧУК М. Великий збір кобзарів: [В с. Сокиринці Срібнянського р-ну з нагоди 185-річчя з дня народж. Остапа Вересая] //Україна. – 1988. – № 38. – С. 1.

158.НАЗАРЕНКО О. На землі Вересая //Десн. правда. – 1978. – 8 лип.

Вшанування пам’яті кобзаря.

159.ПАЗЯК Н. М. Виставка про кобзарську діяльність Остапа Вересая //Нар. творчість та етнографія. – 1990. – № 5. – С. 88-90.

Виставка “100 літ з дня смерті Остапа Вересая” відкрилась у Київському літературно-меморіальному музеї М. Т. Рильського.

160.РЕП`ЯХ С. Щедрість [М. І. Харченка, автора скульптури Остапа Вересая в с. Сокиринці Срібнянського р-ну] //Літ. Україна. – 1970. – 3 квіт.

161.ХАРЧЕНКО А. І пам`ятник поставив рукотворний //Черніг. відом. – 1991. – № 45 (листоп). – С. 6.

Пам’ятник О. Вересаю у Сокиринцях, створений будівельником, народним майстром М. І. Харченком.

162.ЮЩЕНКО О. Рідні зорі: Лірика. – К.: Рад. письменник, 1972. – 127 с.

С. 95-97: Майстерня в саду. (М. І. Харченку – колгоспнику, скульптору-самоучці з с. Сокиринці Срібнянського р-ну, автору скульптури “Остап Вересай”).

АНДРІЙ ШУТ

(? – 1873)

АНДРІЙ ШУТ народився і жив у містечку Олександрівка (тепер село в Корюківському районі). У 17 років втратив зір. Кобзарства навчався у діда Павла Козла із с. Спаського Стародубського повіту. Вважають, що А. Шут був одним з найкращих знавців дум серед усіх кобзарів та лірників і від нього почали записувати думи (Г. Базилевич, П. Куліш, А. Метлинський). Всього кобзар знав 13 дум, 9 з яких було опубліковано – “Бідна вдова й три сини”, “Козак Нетяга Фесько Ганжа Андибер”, “Хмельницький і Барабаш”, “Гноблення України польською шляхтою й повстання проти неї”, “Богдан Хмельницький і Василь Молдавський” та ін. В репертуарі було також багато псалмів та народних пісень.

Серед учнів кобзаря були: А. Бешко, А. Гайденко та ін.

Помер А. Шут у 1873 році в с. Олександрівка.
163.АНДРІЙ ШУТ //Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці – музиканти на Україні. – К.: Муз. Україна, 1980. – С. 82-86.

164.КУЛИШ П. Записки о Южной Руси: Т. 1. Спб, 1856. –

С. 43-63: Про кобзаря А. Шута.

165.ОНИЩЕНКО І. Кобзар Андрій Шут //Комс. гарт. – 1986. – 18 січ. – (З блокнота краєзнавця).

166.ОНИЩЕНКО І. Народний співець Андрій Шут //Десн. правда. – 1979. – 13 берез.

167.ШУТ Андрій (? – 1873) //Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 663.

168.ШУТ Андрій (р. н. невід. – 1873) //УРЕ. – 2-е вид. – К., 1985. – Т. 12.– С. 454.

169.ШУТ А. Дума про невільників //Думи. – К., 1969. – С. 56-57, 326.

Дума, яку виконував кобзар.

ТЕРЕНТІЙ МАКАРОВИЧ ПАРХОМЕНКО



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині icon«Привітай мене, земле, я твій подорожній » Комар Олег Юхимович
Кома́р Олег Юхимович, відомий як Олег Орач (6 лютого 1940, с. Благовіщенка Запорізької області — 2006, Київ) — український поет,...
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині icon1806 Життєвий і творчий шлях Народився в с. Лисогори на Чернігівщині в родині дрібного поміщика
Народився в с. Лисогори на Чернігівщині в родині дрібного поміщика
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconБіографічна довідка
Володимир Іванович Сенцовський (Ященко) народився 22 липня 1952 року в селі Носелівці Борзнянського району на Чернігівщині
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconПокажчик змісту журналу “Сіверянський літопис” за 1995 – 2008 роки
Веремейчик о. Розвідувальна експедиція І.І. Ляпушкіна 1947 р на Чернігівщині. – 2008, 6, 40 – 47
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconНародилася в селі Заньки на Чернігівщині в дворянській сім’ї 3 серпня 1860р. Вона була п'ятою дитиною в сім’ї збіднілих дворян Адасовських

Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconПроект з української літератури “Незабутні “чари дитинства” Виконали учні
О. Довженко народився на Чернігівщині в українській родині, дід І прадід його теж були спадкові українці І вихідці із звичайних українських...
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconЧорногуз Олег Федорович. Біографія

Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconПрочитайте разом із учнями
Микола Побелян народився 22 червня 1948 року в селі Покошичі на Чернігівщині в родині колгоспників. Навчався в Ніжині та Криму. Був...
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconІвано-франківський національний
Адаменко Олег Максимович
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconЗаслужений професор Сумського державного університету Олег Федорович Балацький



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка