Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині



Сторінка3/3
Дата конвертації11.04.2017
Розмір0.62 Mb.
1   2   3

(28.10.1872 – 23.03.1910)
Т. М. ПАРХОМЕНКО народився 20 жовтня 1872 року у с. Волосківці Сосницького повіту Чернігівської губернії. У 13 років навчився грати на бандурі та лірі. Його вчителем був А. М. Гайденко з с. Синявка Сосницького повіту. Мав гарний голос (тенор). У 1902 році М. Лисенко організував його виступи в Київському оперному театрі. Тоді ж виступив перед учасниками ХІІ Археологічного з’їзду у м. Харків. Брав участь у заходах по відзначенню 50-річчя з дня смерті Т. Г. Шевченка, виконуючи пісні на вірші поета (“Дума з поеми “Невольник”) та про нього (“Зійшов місяць, зійшов ясний”, “Сподівалися”). У репертуарі Т, Пархоменка – 7 дум, історичні (“Пісня про Морозенка”), сатиричні, побутові пісні, 28 псалмів. Більшість дум вивчав з книжок (читав поводир), мелодії добирав сам та за допомогою М. Лисенка й О. Сластіона.

Учнями Т. Пархоменка були: А. Гребінь, П. Ткаченко.

Помер кобзар 23 березня 1910 року у с. Волосківці, де й похований.
170.БАНДУРА ЗОЛОТАЯ //Лавров Ф. Кобзарі: Нариси з історії кобзарства України. – К.: Мистецтво, 1980. – С. 115-122.

Про Т. М. Пархоменка.

171.ВІКТОРЧУК Л. Народний кобзар: [Т. М. Пархоменко] //Шлях комунізму. – 1966. – 24 трав.

172.ДУДКО В. І. Концерти Терентія Пархоменка у Чернігові //Нар. творчість та етнографія. – 1985. – № 6. – С. 74-76.

173.КАЛІБАБА Д., Соломко А. Доля кобзаря Терешка //Літ. Україна. – 1980. – 1 серп.

Цікаві подробиці з життя українського кобзаря.

174.КАЛІБАБА Д. Із спогадів про кобзаря: [Т. М. Пархоменка] //Нар. творчість та етнографія. – 1972. – № 4. – С. 67-68.

175.КАЛІБАБА Д. Кобзар Терентій Пархоменко: [До 110-річниці з дня народж.] //Колгосп. правда. – 1982. – 26 жовт.

176.КАЛІБАБА Д. Кобзар Терешко Пархоменко: (Наші земляки) //Десн. правда. – 1971. – 1 жовт.

177.КАЛІБАБА Д. “Пархоменко був хороший кобзар…”: [До 125-річчя від дня народж.] //Десн. правда. – 1997. – 4 лист.

178.КИСЛЮК С. Бандурист Т. М. Пархоменко в Мені //Колгосп. правда. – 1971. – 15 трав.

179.КИСЛЮК С. Співець народний: [Із спогадів про кобзаря Т. М. Пархоменка з с. Волосківці Мен. р-ну] //Колгосп. правда. – 1968. – 10 груд.

180.ЛАВРОВ Ф. Дзвінкі струни кобзи: [До 100-річчя з дня народж. кобзаря Т. М. Пархоменка] //Колгосп. правда. – 1972. – 11 листоп.

181.ЛАВРОВ Ф. Дзвінкоголосі струни кобзи //Десн. правда. – 1972. – 12 листоп.

Про Т. М. Пархоменка.

182.ЛАВРОВ Ф. Кобзарські думи та пісні: [До 70-річчя революції 1905-1907 років] //Дніпро. – 1976. – № 1. – С. 131-133.

Серед учнів Т. Пархоменка – П. Ф. Ткаченко.

183.ЛЕВЕНКО А. Кобзареве серце: [Про кобзаря Терентія Пархоменка з с. Волосківців Мен. р-ну] //Комс. гарт. – 1969. – 9 верес.

184.ЛЕУС В. Кобзареві струни: [Про кобзаря Т. М. Пархоменка] //Комс. гарт. – 1972. – 10 черв., 13 черв., 15 черв., 17 черв.

185.ЛЕУС В. Кобзареві струни //Десн. правда. – 1982. – 9 черв.

Нарис про зустріч Т. М. Пархоменка з композитором М. В. Лисенком.

186.ЛЕУС В. Народний кобзар: [До 110-річчя з дня народж. Т. М. Пархоменка] //Десн. правда. – 1982. – 10 листоп.

187.МАЛИНКА А. Кобзари и лирники: Терентий Пархоменко, Никифор Дудка, Алексей Побегайло // Зем. сб. Черн. Губ. – 1903. – №4.– С. 60-92.

188.МЕЛЬНИЧУК А. Терентій Пархоменко: [До 100-річчя від дня народж.] //Нар. творчість та етнографія. – 1972. – № 4. – С. 65-67.

Про внесок митця у розвиток традиційного кобзарського мистецтва.

189.МИШАСТИЙ М. Кобзар Т. М. Пархоменко в Ніжині //Під прапором Леніна. – 1969. – 17 верес.

190.МИШАСТИЙ М. Народний співець: [До 100-річчя з дня народж. нашого земляка – кобзаря Т. М. Пархоменка] //Колгосп. правда. – 1972. – 28 жовт.

191.МИШАСТИЙ М. Терентій Пархоменко //Колгосп. правда. – 1965. – 21 верес.

192.ПАРХОМЕНКО Терентій Макарович (28.Х.1872 – 23.ІІІ.1910) //Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 463.

193.ПОКОТИЛО В. Народний кобзар: [Т. М. Пархоменко] //Десн. правда. – 1966. – 30 січ.

194.СІВЕРСЬКИЙ В. Порвані струни: [Із життя кобзаря Т. М. Пархоменка] //Колгосп. правда. – 1986. – 9 січ.

195.СУПРУН Н. Кобзарський збір 1902 року //Дивосвіт Гната Хоткевича: Аспекти творчої спадщини: [Матер. наук.-практ. конф. “Творча спадщина Гната Хоткевича”, присв. 120-річчю від дня народж. Гната Хоткевича]. – Х., 1998. – С. 102-109.

Про участь Т. Пархоменка у ХІІ Всеросійському археологічному з’їзді (м. Харків) у 1902 році.

196.ХОТКЕВИЧ Г. Два поворотні пункти в історії кобзарського мистецтва //Музика масам. – 1928. – № 10-11. – С. 24-29.

Виступ кобзарів, серед яких був Т. Пархоменко, перед учасниками ХІІ археологічного з’їзду у Харкові (1902 р.)

197.ЮЖНО-РУССКАЯ песня и современные ее носители: [по поводу бандуриста Т. М. Пархоменка] /Материал собрал С. Сперанский //Сборник историко-филологического общества при институте князя Безбородько в Нежине. – К., 1904. – Т. 5.


АВРАМ РОДІОНОВИЧ ГРЕБЕНЬ (ГРЕБІНЬ)

(08.XI.1878 – 27.XII.1961)
А. Р. ГРЕБЕНЬ народився 8 листопада 1878 року в с. Березне (тепер смт. Менського району). У 20-річному віці втратив зір. Оволодів мистецтвом гри на лірі й скрипці у кобзаря Т. Пархоменка. Мандрував по Чернігівщині і Полтавщині, брав участь у революційних подіях 1905 – 1907 р., розповсюджував нелегальну літературу. Після 1907 року жив у Березні, а з 1956 – у с. Дмитрівка.

В репертуарі А. Р. Гребеня були народні думи, історичні і ліричні пісні (“Про Марусю Богуславку”, “Про самарських братів”, “Смерть козака-бандуриста” та ін.), твори на слова Т. Г. Шевченка та пісні, присвячені поетові.

Помер лірник 27 грудня 1961 р. в с. Дмитрівка Менського району.
198.АВРАМ ГРЕБІНЬ //Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці – музиканти на Україні. – К.: Муз. Україна, 1980. – С. 163-167.

199.ВЕЧОРЕНКО П. Бриніла ліра, плакала й сміялась: Із свята нар. творчості “Невмируща ліра Гребеня” //Десн. правда. – 1998. – 3 черв.

Святкування 120-річчя від дня народження лірника А. Р. Гребеня.

200.ГРЕБІНЬ А. Р. (1878 – 1961) //УРЕ. – 2-е вид. – К., 1979. – Т. 3. – С. 150.

201.ДРАПКІН Б. Березнянський лірник: [До 110-річчя з дня народження Аврама Гребеня] //Комс. гарт. – 1988. – 3 груд.

202.ДРАПКІН Б. Лірник солов“їного краю //Колгосп. правда. – 1989. – 21 січ.

203.ДУДКО І. П. Лірник Аврам Гребень //Нар. творчість та етнографія. – 1979. – № 4. – С. 101-103.

204.ЖУРБА К. Свято в Дмитрівці //Десн. правда. – 1959. – 24 трав.

Присвячене А. Р. Гребеню.

205.КАЛІБАБА Д. Свято лірника Гребеня //Наше слово. – 1998. – 6 черв.

До 120-річчя з дня народження.

206.КАЛІБАБА Д. Невмируща ліра Аврама Гребеня: [До 120-річчя від дня народж.] //Десн. правда. – 1998. – 4 листоп.

Творчий портрет народного співака-лірника.

207.ЛІРНИК Аврам Гребень //Нар. творчість та етнографія. – 1962. – Кн. 2. – С. 159.

208.ПОЛОТАЙ М. П. Лірник Аврам Гребень – народний музика //Нар. творчість та етнографія. – 1958. – № 4. – С. 111-115.

209.ЮСОВ А. Лирник Гребень. – М.: Сов. композитор, 1961. – 46 с.

Народные певцы и музыканты.

ПЕТРО ФЕДОРОВИЧ ТКАЧЕНКО (ГАЛАШКО)

(02.І.1879 – 03.І.1919)
П. Ф. Ткаченко (прізвисько – Галашко) народився 2 січня 1879 року в с. Синявка тепер Менського району в родині бідного селянина, колишнього кріпака пана Лисанецького.

Осліпнувши в дитинстві, він пов’язав свою долю з бандурою. Його вчителем став кобзар Терентій Пархоменко.

До свого репертуару митець включив українські народні (історичні, соціально-побутові, жартівливі), революційні пісні, пісні на слова Т. Г. Шевченка, власні твори.

Брав участь у революційному русі 1905-1907 р. р., був зв’язковим і поширював нелегальну літературу.

Помер П. Ф. Ткаченко 3 січня 1919 р. і похований в с. Синявка.

210.БРЕЗКУН М. “Ой, Мороз, морозенку…”: [До 120-річчя з дня народж. укр. кобзаря Петра Ткаченка – Галашка] //Десн. правда. – 1998. – 22 груд.

211.ВІДЗНАЧЕННЯ ювілею кобзаря //Нар. творчість та етнографія. – 1979. – № 2. – С. 93-94.

100-річчя з дня народження кобзаря П. Ф. Ткаченка – Галашка відзначено в Синявському будиноку культури Менського району.

212.ЗАКУСИЛО С. Невмируща пісня кобзарева //Рад. Україна. – 1978. – 23 груд.

Нарис про творчість П. Ф. Ткаченка – Галашка.

213.КАЛІБАБА Д. Кобзар Петро Ткаченко – Галашко: [До 120-річчя від дня народж.] //Черніг. вісник. – 1998. – 25 груд.

214.КОВАЛЕЦЬ Я. …Зазвучала кобза //Літ. Україна. – 1979. – 6 квіт.

Про вшанування пам’яті кобзаря на Чернігівщині.

215.ЛАВРОВ Ф. Народний співець: [До 100-річчя від дня народж. П. Ф. Ткаченка – Галашка] //Музика. – 1978. – № 6. – С. 31.

216.ПАЩЕНКО Т. Кобзар Петро Ткаченко //Етнографічний вісник. – 1923. – № 3.

217.ПОЛОТАЙ М. П. Кобзар Петро Ткаченко //Нар. творчість та етнографія. – 1978. – № 5. – С. 71-72.

218.ПОЛОТАЙ М. Кобзар Петро Ткаченко з Синявки //Нар. творчість та етнографія. – 1967. – № 4. – С. 58-67.

219.ПОЛОТАЙ М. Песни правды и свободы //Правда Украины. – 1978. – 22 дек.

До 100-річчя з дня народження П. Ф Ткаченка.

220.ТКАЧЕНКО Петро Федорович ((21.ХІІ.1878 (2.1.1879) – 3.І.1919)) //Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 585.

221.ТКАЧЕНКО Петро Федорович (1879-1919) //УРЕ. – 2-е вид. – К., 1984. – Т. 11., кн. 1. – С. 273.

ОЛЕКСАНДР САМІЙЛОВИЧ КОРНІЄВСЬКИЙ

(21.03.1889 – 31.01.1988)
О. С. КОРНІЄВСЬКИЙ народився 21 березня 1889 року в с. Данилівка (тепер Менського району) в родині нащадків запорозьких козаків.

З 4-5 років прокинулась любов до музики. У 7 років – змайстрував першу скрипку і навчився грати на ній. Закінчив двокласне і ремісниче училище. З 1905 року на замовлення М. Лисенка змайстрував три бандури за зразком музичного інструмента Т. Пархоменка. Тоді ж навчився грати на бандурі. З того часу грає, співає і виготовляє бандури. За цей час удосконалив інструмент (збільшив і хроматизував її звукоряд), став основоположником нової практичної школи гри на київсько-чернігівській бандурі, збагатив кобзарський репертуар новими жанрами, виконуючи опери (“Наталка – Полтавка” І. П. Котляревського – М. Лисенка, “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака – Артемовського).

В 1937 році був незаслужено репресований. Після повернення жив і працював у м. Корюківка.

За своє життя сконструював новий інструмент бандурину, виготовив більше 200 бандур, 100 балалайок, до 10 скрипок, гітари, мандоліни.

Помер О. С. Корнієвський 31 січня 1988 року у м. Корюківка, де й похований.
222.БОЖОК В. Живе такий майстер //Рад. Україна. – 1983. – 17 верес.

Творець музичних інструментів О. С. Корнієвський.

223.ЖЕПЛИНСЬКИЙ Б. М. Листування з О. С. Корнієвським: [До 100-річчя з дня народж.] //Нар. творчість та етнографія. – 1989. – № 6. – С. 53-55.

Лист від 24 грудня 1965 року, в якому майстер розповідає свою автобіографію.

224.ЖЕПЛИНСЬКИЙ Б. Творець бандури //Укр. культура. – 1991. – № 12. – С. 8-9.

О. Корнієвський виготовив більше 200 бандур.

225.КАЛІБАБА Д. Корнієвського знає весь світ: [До 110-річчя від дня народж.] //Десн. правда. – 1999. – 23 берез.

О. С. Корнієвський як майстер бандур і музикант-віртуоз.

226.КАЛІБАБА Д. Майстер бандур: [О. С. Корнієвський] //Колгосп. правда. – 1971. – 8 лип.

227.КОЗІЙ Г. Творець срібнозвучних бандур: [Корнієвський О. С. з м. Корюківки на Чернігівщині] //Культура і життя. – 1970. – 30 лип.

228.КОРНІЄВСЬКИЙ О. Український майстер і кобзар /Дозвольте уточнити //Літер. Україна. – 2001. – 17 трав. – С. 11.

Спростовуються біографічні дані О. С. Корнієвського, перекручені у статті Д. Ф. Федоренка “Єврей грає на бандурі” (ЛУ. – 2001. – 22 лют.)

229.КОРНІЄВСЬКИЙ О. Як мене заарештували і звільняли /Спогади записала Д. Корнієвська //Родовід. – 1993. – № 6. – С. 78-80.

Майстер згадує про арешт у1937 р.

230.МАХІНЧУК М. Співуча кобза для Гомера //Уряд. кур’єр. – 1999. – 20 берез. – С. 8.

До 110-річчя з дня народження О. С. Корнієвського.

231.НЕЧЕПА В. Співуча кобза для Гомера /Зап. М. Махінчук //Уряд. кур’єр. – 1999. – 20 берез.

Відомий український кобзар з Чернігова, заслужений артист України розповідає про О. С. Корнієвського.

232.НЕЧЕПА В. Спогади про Олександра Корнієвського //Українська ліра та лірницькі псальми та пісні з репертуару кобзаря-лірника Василя Нечепи. – Toronto: Kobza international, 1990. – C. 7-9.

233.НІКОЛАЄВ В. Музичних інструментів майстер: [Про творця бандур О. С. Корнієвського з м. Корюківки] //Комс. гарт. – 1972. – 4 лип.

234.НИРКО О. Ф. Кобзарська спадщина О. С. Корнієвського //Нар. творчість та етнографія. – 1990. – № 2. – С. 8-21.

235.ОРЕЛ Л. Бандури виробу Олександра Корнієвського //Пам`ятки України: історія та культура. – 1995. – № 1. – С. 42-44.

236.САВИЦЬКИЙ М. Вшанування народного умільця [О. С. Корнієвського, відомого майстра по виготовленню муз. інструментів з м. Корюківка] //Десн. правда. – 1970. – 1 квіт.

237.СКЛЯР О. Ф. Кобзарська спадщина О. С. Корнієвського //Нар. творчість та етнографія. – 1990. – № 2. – С. 8-21.

238.ФЕДОРЕНКО Д. Єврей грає на бандурі [Кобзар Корнієвський Олександр Самійлович] //Літ. Україна. – 2001. – 22 лют.

239.ШАХОВА Л. Як заграла скрипка: Нарис //Сільські вісті. – 1978. – 30 квіт.

240.ЮЩЕНКО О. Живії струни України //Освіта. – 1999. – 7-14 квіт. – С. 4-5.
СЕМЕН СИДОРОВИЧ ВЛАСКО

(1904 – січень 1967)
СЕМЕН СИДОРОВИЧ ВЛАСКО народився в 1904 році в с. Кудрівка Сосницького повіту. Гри на бандурі та співу навчався у П. Кулика, разом з яким тривалий час мандрував і виступав. Грав також на гармошці й бубні. Жив у Ясенівці, виступав на ярмарках і базарах, брав участь в етнографічних вечорах і концертах. В 1925 році Д. М. Ревуцький записав від С. Власка і П. Кулика їх власну пісню “Було колись на Вкраїні”. В репертуарі кобзаря – понад 250 творів в т. ч. думи, чумацькі, бурлацькі, сатиричні пісні. Виконував пісні про Т. Г. Шевченка та на його слова (“Зійшов місяць, зійшов ясний”, “Ой три шляхи широкії” та ін.)

Серед його учнів – кобзарі Є. Ф. Леміш, Л. Т. Ступак.

Помер С. С. Власко у січні 1967 р. в с. Ясенівка.

241.БУГАЄВИЧ І. З бандурою – до Берліна //Нар. творчість та етнографія. – 1968. – № 1. – С. 44-46.

Життєвий та творчій шлях С. С. Власка.

242.ВЛАСКО СЕМЕН СИДОРОВИЧ (1904 – січ. 1967) //Мистецтво України: Енцикл. – К., 1995. – Т. 1. – С. 359.

243.ГОЛУБОВСЬКА В. Народний кобзар //Десн. правда. – 1966. – 25 жовт.

Знімався у фільмі “Зачарована Десна”.

244.ДІДКОВ Ю. Мелодія віків //Десн. правда. – 1974. – 6 квіт.

Нарис про С. С. Власка.

245.МАЛИШ А. Грай, кобзарю! //Сіл. вісті. – 1965. – 17 жовт.

246.ОМЕЛЬЧЕНКО А. Ф. Бойові шляхи бандуристів //Нар. творчість та етнографія. – 1975. – № 3. – С. 33-37.

Власко С. С. в роки Великої Вітчизняної війни.

247.ПЕПА В. Бандуристе, орле сизий… //Рад. Україна. – 1966. – 22 січ.

248.ПОЛОТАЙ М. “По селам ходили кобзари…” //Сов. музыка. – 1975. – № 8. – С. 71-76.

С. 71-72: С. Власко.



ІГОР КАРПОВИЧ РАЧОК

(02.VI.1937 р. н. )

І. К. РАЧОК народився 2 червня 1937 року в с. Лавіркове Талалаївського району. Гри на кобзі навчався у кобзарів Є. Адамцевича та Ф. Співака. В його репертуарі – близько 200 народних пісень та дум, зокрема “Запорозький марш”, “Невольницький плач”, “Суд Байди”, “Руйнування Січі”, “Дума про Хортицю”, “Дума про Нечая” (другий варіант), “Праля”, “Летить галка через балку”, цикл пісень на слова Т. Г. Шевченка та його улюблених – “Зоре моя вечірняя”, “Ой зійди, зійди ясен місяцю” та інші.
249.БУГАЄВИЧ І. Кобзар з Лавіркового //Десн. правда. – 1988. – 8 черв.

Укр. бандурист Рачок І. К.

250.БУГАЄВИЧ І. В. Співець із Лавіркового //Нар. творчість та етнографія. – 1987. – № 1. – С. 92-93.

251.РАЧОК Ігор Карпович (2.VI.1937) //Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 501.

252.ХАЙ М. Традиційний музичний інструментарій Полісся: [До питання примітиву в музиці] //Родовід. – 1997. – № 16. – С. 104-113.

С. 111: Вміщено фото І. Рачка.


ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ НЕЧЕПА

(01.09.1950 р. н.)
КОБЗАР-ЛІРНИК Василь Нечепа народився 1 вересня 1950 року в м. Носівка. З дитинства захоплювався народною піснею.

Його першим педагогом став народний музикант О. Сопіга, після чого юнак вступив до дитячої музичної школи в Чернігові, а потім – на диригентсько-хорове відділення Чернігівського музичного училища ім. Л. Ревуцького.

З 1982 року працює в обласній філармонії. Захоплюється історією козацтва та кобзарським мистецтвом. Грі на кобзі та лірі вчився у О. С. Корнієвського, вокалу – у заслуженого артиста України Л. Пашина.

В. Нечепа збирає, записує і обробляє старовинні українські легенди і думи. Його концертні виступи відбулися в Америці, Англії, Індії, Німеччині, Сінгапурі, Франції, Канаді, Лівані, Голландії, Бельгії та інших країнах світу.

За час гастролей підготував і випустив аудіокасети своїх пісень: “Через віки і серця”, “Пісні з берегів Десни”, “Лірницькі пісні кобзаря-лірника Василя Нечепи”.

В. Г. Нечепа – член Всеукраїнської спілки кобзарів та Всеукраїнської музичної спілки. Заслужений артист України, лауреат премії ім. І Нечуя-Левицького, почесний кобзар м. Славутич та полковник Чигиринського козачого полку. Президент благодійного фонду “Сівери”.


253.АРЗАМАСОВА Л. Кобзар – мандрівник //Музика. – 1991. – № 5. – С. 12-13.

254.ВАСИЛЬ НЕЧЕПА: “Кобзарі завжди йшли попереду війська” //Запис Г. Поліщук //День. – 1999. – 28 груд. – С. 7.

255.ВАСИЛЬ НЕЧЕПА: Передмов. //Українська ліра та лірницькі псальми та пісні з репертуару кобзаря-лірника Василя Нечепи. – Toronto: Kobza international, 1990.

256.ВАСЮТА О. П. Пісня, що стала долею: Зі спогадів кобзаря-лірника В.Нечепи // Дивосад. – 2001. - №2. – С.33-35.

257.ВАСЮТА О. П. Пісня, що стала долею: Зі спогадів кобзаря-лірника В.Нечепи //Літ. Україна. – 2000. – № 30. – С. 7.

258.ВАХРАМЄЄВА Р. “Міжнародний кобзар”: [В. Нечепа] //Дем. Україна. – 2000. – 14 груд.

259.ВДОВИЦЬКИЙ М. Кобзарева пісня //Музика. – 1989. – № 4. – С. 2.

Участь В. Нечепи в республіканському конкурсі-огляді кобзарських колективів в рамках свята кобзарського мистецтва “Квіти України – великому Кобзареві”.

260.ВЕЧОРЕНКО П. Серед лауреатів [конкурсу на кращий любительський фільм заслужений артист України, кобзар-лірник В. Нечепа] //Десн. правда. – 1997. – 1 берез.

Конкурс було оголошено науково-популярною програмою УТ “Свічадо”.

261.ГНЕЗДИЛОВА Г. Струн вещих пламенные звуки //Правда Украины. – 1988. – 22 март.

Зазвучав шевченківський торбан в руках чернігівського артиста В. Нечепи.

262.ЗМАК Р. У сузір“ї кобзи і ліри: [Кобзарю В. Нечепі – 50] //Десн. правда. – 2000. – 5 верес.

263.КАВУН О. І на тім рушникові… //Україна. – 1999. – № 4. – С. 28-29.

Співпраця черкаської майстрині Олександри Теліженко та Василя Нечепи.

264.КОБЗАР – ЛІРНИК Василь Нечепа /Упр. культури Черніг. обл. держ. адмін. – Чернігів, [без р. в.]. – 4 с.

Пісні з репертуару Василя Нечепи.

265.КОВАЛЕНКО Ф. Чернігівська Співаниця //Комс. гарт. – 1985. – 12 лют.

Сольний концерт Василя Нечепи в Чернігівському музеї декоративно-прикладного мистецтва.

266.КОВАЛЕЦЬ Я. По Україні йде кобзар Нечепа //Черніг. відомості. – 1999. – 22 січ. – С. 8.

Цикл благодійних концертів кобзаря “Україна пам’ятає”, присвячених народному художнику Данилу Нарбуту.

267.ЛАУРЕАТИ премії імені І. Нечуя-Левицького //Уряд. кур’єр. – 1997. – 27 листоп. – С. 4.

Серед лауреатів – Нечепа В. Г.

268.ЛАУРЕАТИ премій 1997 року і премія імені Івана Нечуя-Левицького //Слово і час. – 1998. – № 3. – С. 65.

Лауреат премії – кобзар Василь Нечепа.

269.ЛУНАЮТЬ народні пісні //Літ. Україна. – 1987. – 8 січ.

Соліст Чернігівської обласної філармонії Василь Нечепа виконавець творів у записах О. Довженка – “Материні пісні”.

270.МАХІНЧУК М. Материні пісні //Соц. культура. – 1987. – № 3. – С. 16.

Виступи лірника в творчих організаціях Києва.

271.МАХІНЧУК М. Пісні Десни і Василя Нечепи //Уряд. кур’єр. – 1969. – 27 черв. – с. 13.; Черніг. вісн. – 1996. – 18 жовт. – С. 1, 3.

272.МОЗГОВА В. Бельгія почекає. Кобзаря Нечепу Черкащина кличе //Молодь Черкащини. – 1999. – 2 груд.

Для кобзаря В. Нечепи всі дороги світу ведуть на Чернечу гору.

273.НЕСТЕРЕНКО О. Творчий звіт кобзаря-лірника [В. Нечепи] //Уряд. кур’єр. – 2001. – 17 берез. – С. 16.

274.НЕЧЕПА В. Г. Дзвени, кобзо! /Розп. зап. В. Сапон //Десн. правда. – 1987. – 22 листоп.

Артист Чернігівської філармонії розповідає про свою гастрольну поїздку до Австралії.

275.НЕЧЕПА В. Пісня, що стала долею /Записав О. Васюта //Літ. Україна. – 2000. – 7 груд.

Зі спогадів В. Нечепи.

276.НЕЧЕПА В. Поради починаючому лірнику //Українська ліра та лірницькі псальми та пісні з репертуару кобзаря-лірника Василя Нечепи. – Toronto: Kobza international, 1990. – С. 41-43.

277.ПЕЧЕРА С. Світ добрішає: Кобзар Василь Нечепа: зарубіжне турне //Культура і життя. – 1990. – № 14. – С. 2.

Кобзар-лірник В. Нечепа повернувся з 3-х місячної концертної подорожі по Австралії, Канаді, США, Бельгії.

278.ПІСНІ з репертуару кобзаря-лірника Василя Нечепи /[Упоряд. В. Дерев`янка]. – Генк: Пасен, 1990. – 75 с.

В. Нечепа як представник старосвітської Чернігівської кобзарської школи.

279.ПОЛІЩУК Т. Василь Нечепа: “Кобзарі завжди йшли попереду війська” //День. – 1999. – 28 груд. – С. 7.

280.СВИРИДЕНКО М. Чумацькими шляхами… //Черніг. відом. – 1999. – 18 берез. – С. 3.

Нова програма “Зоряна Вічність” Чернігівського кобзаря-лірника В. Нечепи.

281.УКРАЇНСЬКА ліра та лірницькі думи, псальми та пісні з репертуару кобзаря-лірника Василя Нечепи. – Toronto: Kobza international, 1990.

282.ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ М. Пісні з Довженкового краю //Літ. Україна. – 1984. – 13 груд.

Виступ фольклорних ансамблів і солістів Чернігівщини в респ. Будинку літераторів, серед яких – виступ кобзаря-лірника В. Нечепи (Чернігів).

283.ШУМСЬКИЙ С. Лине думка над Сіднеєм: [Кобзар В. Нечепа в Австрії] //Україна. – 1990. – № 35. – 3 с. (обкл.).

ІНШІ КОБЗАРІ ЧЕРНІГІВЩИНИ

284.БЕШКО Андрій //Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці – музиканти на Україні. – К.: Муз. Україна, 1980. – С. 86.

Український кобзар. Жив у містечку Мена.

285.БЕШКО Андрій (р. н. невід. – 1855) //Укр. літ. енцикл. – К., 1988. – Т. 1. – С. 157.

286.БЕШКО Андрій //Мистецтво України: Енцикл. – К., 1995. – Т. 1. – С. 192.

287.БРАТИЦЯ Павло Савич (1843 – 1887) //Мистецтво України: Енцикл. – К., 1995. – Т. 1. – С. 249.

Кобзар народився в м. Мена.

288.ВЕСЕЛИЙ Самсон Васильович (2-а пол. 19 – поч. 20 ст.) //Мистецтво України: Енцикл. – К., 1995. – Т. 1. – С. 312.

Український лірник. Жив у с. Валках Прилуцького району.

289.НЕМИРОВИЧ І. Одержимість: Біля чистих джерел //Мол. України. – 1986. – 7 січ.

Нарис про бандуриста А. Грицая, уродженця с. Жовтневе Коропського району.


Чернігівські лірники В. Г. Нечепа і А. І. Штепа


290.ЛИТВИН М. Кобзар Дармограй //Слово і час. – 1993. – № 11. – С. 85-86.

Його слухав Т. Г. Шевченко у 1846-1847 рр. під час перебування у Седнєві у поміщиків братів Лизогубів.

291.ДЕЙ О. І. Кобзар Олексій Дяконенко (Рак) та його варіант думи “Козак Летяга” //Нар. творчість та етнографія. – 1982. – № 4. – С. 61-67.

О. Дяконенко – один з провідних кобзарів ІІ-ої пол. ХІХ ст. Народився в Сосниці.

292.ДАНИЛО БАНДУРКА та Грицько Кобзар //Лавров Ф. Кобзарі: Нариси з історії кобзарства України. – К.: Мистецтво, 1980. – С. 57-59.

Кобзар народився в с. Іржавці Прилуцького повіту.

293.МИШАСТИЙ М., Калібаба Д. Співець свободи //Колгосп. правда. – 1966. – 10 листоп.

Лірник К. А. Кузьминський з Менського р-ну.

294.КАЛІБАБА Д. Бандуристка Євдокія Леміш //Десн. правда. – 1979. – 11 груд.

Нарис про Є. Ф. Леміш (1900 р.) з с. Жовтневого Менського р-ну, відому народну бандуристку і співачку.

295.КАЛІБАБА Д., Соломко А. Грай, бандуро, грай! //Культ. і життя. – 1979. – 24 лист.

Про жінку-кобзаря Є. Ф. Леміш.

296.ЖЕПЛИНСЬКИЙ Б., Калібаба Д. Бандуристка Євдокія Леміш //Нар. творчість та етнографія. – 1970. – № 6. – С. 99-100.

297.КАЛІБАБА Д. Бандуристка Євдокія Леміш //Десн. правда. – 1979. – 11 груд.

298.КИЗЕНКО А. Людська правда. (Оповідання з минулого) //Правда Прилуччини. – 1967. – 2 черв.

Про кобзаря Антона Негрія – одного з учнів Вересая. Народився в с. Калюжинці Прилуцького р-ну.

299.МИШАСТИЙ М. Бандуристка Пархоменко //Колгосп. правда. – 1968. – 6 січ.

Дочка Т. М. Пархоменка з Менського р-ну.

300.МИШАСТИЙ М. Явдоха Пархоменко: До п”ятиріччя від дня смерті бандуристки //Нар. творчість та етнографія. – 1968. – № 5. – С. 109.

301.ІВАН РОМАНЕНКО //Кирдан Б., Омельченко А. Народні співці – музиканти на Україні. – К.: Муз. Україна, 1980. – С. 87.

Кобзар Романенко І. (1794-1854) – жив у м. Борзні.

302.ГОСТРА О. Взяв би я бандуру //Трибуна хлібороба. – 1988. – 30 квіт.

Про кобзаря В. Г. Сологуба з Юрківців Талалаївського р-ну. Був репресований. Помер у 1944 р.

303.СИМОНЕНКО Дем“ян Гаврилович (1871 – 30.IV.1948) //Мистецтво України: Біогр. довід. – К., 1997. – С. 538.

Уродженець с. Стольне Менського р-ну.

304.КАЛІБАБА Д. Нове про кобзаря Дем“яна Симоненка //Наше слово. – 1998. – 12 груд.

305.ПОКОТИЛО В. Прожити..: Наші славні земляки //Колгосп. правда. – 1981. – 26 груд.

Про Д. Г. Симоненка.

306.СІВЕРЯНИ пишуть Грушевському /Підг. до друку Ю. Мицик, В. Денис, Ф. Мороз //Сіверян. літопис. – 1998. – №. 4 – С. 59-62.

Серед листів чернігівців публікується лист кобзаря Симоненка Д. від 22 серп. (4 верес.) 1911 р.

307.БУГАЄВИЧ І. В. Кобзарський шлях Левка Ступака //Нар. творчість та етнографія. – 1984. – № 4. – С. 76-77.

Представник останнього покоління кобзарів Л. Г. Ступак (1906-1984), уродженець с. Овдіївка Сосницького р-ну.

308.БУГАЄВИЧ І. Співець із Озередів //Нар. творчість та етнографія. – 1969. – № 3. – С. 61-65.

Л. Г. Ступак.

309.ДУДКО І. Левкова кобза: Роки і долі //Маяк. – 1986. – 27 листоп., 29 листоп.

Про кобзаря Ступака Л. Г.

310.КУЛИШ П. Записки о Южной Руси: Т. 1, Спб., 1856. –

С.: 65-73: Про кобзаря Семена Юрченка з с. Мартинівка Борзенського повіту.



311.Штепа А. Антон Штепа: Альбом/ Авт. вступ. статті та упоряд. М.Я.Куницька.– К.: Мистецтво, 1976. – 101с.: іл.

Майстер з Ічнянщини виготовляє музичні інструменти. Створив ліру, на якій сам грає.



СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО БАНДУРИСТІВ ТА ЛІРНИКІВ ПОЛІСЬКОГО КРАЮ

312.БАШТАН С. Роздуми про долю сучасної бандури// Україна музична. – К.: ВФ “Манускрипт”, 1995. – С. 42-46.

313.ВАСЮТА О. Музеєві-заповіднику Пантелеймоне Куліша – бути! //Уряд. кур’єр. – 2000. – 22 лип.

П. Куліш – письменник, фольклорист.

314.ГЛЕМБОВСЬКА А. Нехай звучить струна жива //Укр. культура. – 1999. – № 8-9. – С. 11.

Роздуми після першого Всеукраїнського збору спілки кобзарів. Вміщено фотографію кобзарів Василя та Романа Нечепу та Михайла Коваля.

315.ДУТЧАК В. Конкурс бандуристів //Нар. творчість та етнографія. – 1993. – № 2. – С. 93-95.

Перший Всеукраїнський конкурс бандуристів – студентів педагогічних ВУЗів у Луцьку, на якому були представники із м. Ніжин.

316.МАЛЮТА І. Гомін, гомін по світлиці //Укр. культура. – 1996. – № 4. – С. 12-13.

Перша Велика Рада Всеукраїнської спілки кобзарів (ВУСК) і участь в ній чернігівського лірника В. Нечепи.

317.СИЗЬОН М. Взяв би я бандуру //Черніг. відомості. – 2000. – 31 берез. – С. 6.

Біль автора за колишню Чернігівську музичну фабрику, яка виробляла унікальні бандури, відомі в усьому світі.

318.УКРАЇНСЬКІ Гомери на порозі ХХІ віку: 28-30 квітня в столиці незалежної України відбувався Всеукр. збір кобзарів //Дем. Україна. – 1999. – 30 квіт.

Представник Чернігівщини – В. Нечепа.

319.ЧОРНОГУЗ Я. Кобзарі в гостях у Левів //Укр. культура. – 1991. – № 8. – С. 32-33.

Василь Нечепа й тріо бандуристок у складі Раїси Борщ, Валентини Іщенко, Али Половець на фестивалі “Думи мої…” у Львові.

320.ШУЛЬГА Т. “Что это за инструмент”: Сучасний стан кобзарства на Україні //Укр. культура. – 1991. – № 10. – С. 6-7.

Проблеми та суперечності сучасного бандурного мистецтва на Україні.



ВЕРЕСАЄВЕ СВЯТО

321.ВАСЮТА О. П Вересаєве свято: [кобзарського мистецтва відбудеться 6-7 черв. у с. Сокиринці Срібн.р-ну] /Інтерв`ю взяла Л. Кузьменко //Десн. правда. – 1992. – 6 черв.

322.КРУТИВУС А. Розмаїття народних рапсодій: [“Вересаївське свято” у с. Сокиринці Срібнянського р-ну] //Укр. муз. газ. – 1997. – № 2 (24). – С. 1.

Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва.

323.КУЗЬМЕНКО Л. Бандуристе, орле сизий..: На другому Всеукр. фестивалю кобзар. мистецтва “Вересаєве свято” //Десн. правда. – 1992. – 9 черв.

Свято відбулося в с. Сокиринці Срібнянського району Чернігівської області.

324.КУЗЬМЕНКО Л. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине //Десн. правда. – 1988. – 8 черв.

У с. Сокиринці Срібнянського району відбувся республіканський фестиваль кобзарського мистецтва “Вересаєве свято”.

325.КУЗЬМЕНКО Л. Під шатами сокиринського парку //Десн. правда. – 1999. – 15 черв.

На Вересаєвому святі у Сокиринцях відбувся заключний концерт Всеукраїнського огляду народної творчості Чернігівської області.

326.КУЗЬМЕНКО Л. Хай дзвенить бандура, доки стоїть світ! //Десн. правда. – 1997. – 10 черв. – С. 1-2.

ІІІ Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва “Вересаєве свято – 97”.

327.ПОВНИЦА А. А Сокиринцы, земляче знаешь?: На родине Остапа Вересая //Правда Украины. – 1997. – 23 июля.

З кобзарського свята.

328.ПОКРОВСЬКИЙ Г. …Путь к Остапу Вересаю //Черниг. полдень. – 1997. – 3 июля.

“Вересаєве свято – 97” в Сокиринцях.

329.ПОЛІЩУК В. На крилах “Вересаєвого свята” //Рад. Україна. – 1988. – 14 черв.

Свято народних дум та пісень в с.і Сокиринці на Чернігівщині.

330.ШУТАК М. Вересаєве свято: Нотатки з республіканського фестивалю кобзар. мистецтва //Культ. і життя. – 1988. – 12 черв.

331.ЮХИМОВИЧ В. Вересаєве свято //Рад. Україна. – 1986. – 11 жовт.

Вшанування пам’яті О. Вересая в с. Сокиринці на Чернігівщині за участю Державної заслуженої капели бандуристів.

ГРАЮТЬ І СПІВАЮТЬ “СОКОЛИКИ”

А
нсамбль “Соколики” на святкуванні 120-річчя від дня народження кобзаря А. Р. Гребеня

332.ВАСЮТА О. Нашій духовності – кобзарську силу //Дивосад. – 2000. – № 1. – Жовт. – С. 22-23.

До 10-річчя створення першого на Сіверщині ансамблю хлопців-бандуристів “Соколики” при Чернігівській музичній школі № 1.

333.ВАСЮТА О. Нашій духовності – кобзарську силу //Уряд. кур’єр. – 2000. – 11 трав. – С. 10.

10-річчя створення ансамблю хлопців-бандуристів “Соколики” .

334.КУЗЬМЕНКО Л. Летіть, соколики, високо! //Бандура. – 2000. – Лип.-жовт. – С. 51-52.

335.КУЗЬМЕНКО Л. Летіть “Соколики”, високо //Десн. правда. – 1999. – 17 квіт.

Історія створення ансамблю “Соколики”.

336.“Соколики розпускають крила //Черн. відомості. – 1993. – № 11.

МУЗИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ

337.БАШТАН С., Гриньків Р. Програмі розвитку бандури – державну підтримку //Кобзар. – 1999. – Квіт. – С. 2.

Створення нової моделі концертної бандури.

338.БОЯН Народні музичні інструменти на Вкраїні // Зоря. – 1894. - № 1. – С. 17-19; № 5. – С. 112-113; № 7. – С. 161-162; № 8. – С. 185-187; № 9. – С. 211-212; № 10. – С. 231-233.

Історія розвитку та характеристика найпоширеніших музичних інструментів на Україні: кобзи, бандури, торбани, ліри, гуслі, цимбал.

339.ГОРЛЕНКО В. Кобзари и лирники: Очерк IV //Киев. старина. – 1884. – Т. 10. – Дек. – С. 639-657.

Музичні інструменти кобзарів та лірників.

340.ГУМЕНЮК А. Українські народні музичні інструменти . – К.: Наук. думка, 1967. –

241 с.

С. 67-99: Кобза, бандура.



341.ГУЦАЛ В. Грає оркестр українських народних інструментів: Метод. поради керівникам самодіяльних колективів. – К.: Мистецтво, 1978. –

С. 9-14: Бандура, кобза.

342.ДАВИДОВ М. Тенденції розвитку народно-інструментального мистецтва //Музика. – 1981. – № 5. – С. 24-25.

Сучасні тенденції розвитку народного інструментарію, зокрема, бандури соло.

343.ДОМОНТОВИЧ М. Самонавчатель до гри на кобзі або бандурі. Ч.1. – Одеса: Друкарня Є. Фесенка, 1914. – 16 с.

Розповідь про український національний музичний інструмент – кобзу.

344.ДОМОНТОВИЧ М. Самонавчатель до гри на кобзі або бандурі. Ч.2: Пісні з нотами для співу й виконання на кобзі. – Одеса: Друкарня Є. Фесенка, 1914. – 46 с.

345.ДУТЧАК В. Бандура в козацькому війську України //Нар. творчість та етнографія. – 1994. – № 1. – С. 70-73.

З історії розвитку музичного інструменту.

346.КУШПЕТ В. Г. Самовчитель гри на старосвітських музичних інструментах. – К., 1997. – 148 с.

Кобза О. Вересая, бандура П. Ткаченка, торбан Ф. Відорта.

347.МІНЬКІВСЬКИЙ О. В. Конструкції сучасних бандур //Нар. творчість та етнографія. – 1962. – Кн.2. – С. 106-109.

Історичний розвиток кобзи-бандури.

348.ХОТКЕВИЧ Г. Музичні інструменти українського народу. – Х.: Держвидав України, 1930. – 288 с., іл.

С. 38-49: Ліра (реля);

С. 67-86: Кобза;

С. 87-142: Бандура.

349.ШРАМКО І. Кобза та бандура в контексті світової культури //Нар. творчість та етнографія. – 1994. – № 5-6. – С. 73-77.

350.ШРАМКО І. Українська кобза-бандура //Музика. – 1978. – № 1. – С. 28-30.

Виникнення бандури та історія її побутування на Україні.



Бандура О.Вересая



Бандура О. С. Корнієвського





Кобза майстра М. І.



Бандура Чернігівської фабрики музичних інструментів

ім. П. П. Постишева

ДОПОМІЖНІ ПОКАЖЧИКИ

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК АВТОРІВ І НАЗВ КНИГ ТА СТАТЕЙ

А

АВЕР’ЯНОВА Н., Дудко В. Вічне Кобзареве життя 150

АВРАМ ГРЕБІНЬ 198

АНДРІЙ ШУТ 163

АРЗАМАСОВА Л. Кобзар – мандрівник 253

Б

БАКЛАН О. Макіївські кобзарі 44

БАНДУРА золотая 170

БАШТАН С. Роздуми про долю сучасної бандури 312

БАШТАН С., Гриньків Р. Програмі розвитку бандури... 337

БЕШКО Андрій 284, 285, 286

БІЛОКІНЬ С. Григорій Любисток 79

богданова о. Особливості мовноінтонаційної... 59

БОЖОК В. Живе такий майстер 222

БОЯН Народні музичні інструменти на Вкраїні 338

БРАТИЦЯ Павло Савич 287

БРЕЗКУН М. “Ой, Мороз, морозенку…” 210

БУГАЄВИЧ І. В. Кобзарський шлях Левка Ступака 307

БУГАЄВИЧ І. В. Співець із Лавіркового 250.

БУГАЄВИЧ І. З бандурою – до Берліна 241

БУГАЄВИЧ І. Кобзар з Лавіркового 249

БУГАЄВИЧ І. Співець із Озередів 308

БУРЛАКА Ф. М. Остап Вересай 85

В

ВАДЕЦКИЙ Б. Глинка 86

ВАСИЛЬ Нечепа 255

ВАСИЛЬ Нечепа: “Кобзарі завжди йшли ...” 254

ВАСЮТА О. Музеєві-заповіднику... 313

ВАСЮТА О. Нашій духовності – кобзарську силу 332, 333

ВАСЮТА О. П Вересаєве свято 321

Васюта О. П. Музичне життя на Чернігівщині... 60,87

ВАСЮТА О. П. Остап Вересай - велика спадщина... 88

ВАСЮТА О. П. Пісня, що стала долею 256,257

ВАХРАМЄЄВА Р. “Міжнародний кобзар” 258

ВДОВИЦЬКИЙ М. Кобзарева пісня 259

ВЕРЕСАЄВА кобза 92

ВЕРЕСАЄВІ вечори 151

ВЕРЕСАЙ О. Сокіл і соколя... 89

ВЕРЕСАЙ Остап 90

ВЕРЕСАЙ Остап Микитович 91, 93

ВЕРТІЙ О. І. Український Гомер 94

ВЕСЕЛИЙ Самсон Васильович 288

ВЕЧОРЕНКО П. Бриніла ліра, плакала й сміялась 199

ВЕЧОРЕНКО П. Серед лауреатів 260

ВИНОГРАДСЬКИЙ Ю. С. Спогади про кобзарів 45

ВІДЗНАЧЕННЯ ювілею кобзаря 211

ВІКТОРЧУК Л. Народний кобзар 171

ВЛАСКО Семен Сидорович 242



Г

Г. В. Придворный бандурист в бегах 80

ГЛЕМБОВСЬКА А. Нехай звучить струна жива 314

ГНЕЗДИЛОВА Г. Струн вещих пламенные звуки 261

ГОЛУБОВСЬКА В. Народний кобзар 243

ГОМЕР у селянській свиті 96

ГОРДІЙЧУК М. Остап Вересай і Микола Лисенко 95

Горленко В. П. Кобзари и лирники 46, 339

ГОСТРА О. Взяв би я бандуру 302

ГРЕБІНЬ А. Р. 200

ГРИМИЧ М. Виконавці українських дум 47, 48

ГРИЦА С. Про стильові нашарування 61

ГРИЦА С. Фольклор у просторі та часі 49

ГРІНЧЕНКО Б. Думи кобзарські 1

ГУМЕНЮК А. Українські народні музичні інструменти 340

ГУСАРЧУК Т. На щастя – не останній 97

ГУЦАЛ В. Грає оркестр... 341

ГУЦАЛО Є. “Гей, Остапе Вересаю... ” 98



Д

ДАВИДОВ М. Тенденції розвитку... 342

ДАНИЛО Бандурка та Грицько Кобзар 292

ДЕЙ О. І. Кобзар Олексій Дяконенко (Рак)... 291

ДІДКОВ Ю. Мелодія віків 244

ДОМОНТОВИЧ М. Самонавчатель до гри на кобзі ... 343,344

ДОНЕЦЬ Г. Остап Вересай 99

ДРАПКІН Б. Березнянський лірник 201

ДРАПКІН Б. Кобзарськими стежками 2

ДРАПКІН Б. Лірник солов’їного краю 202

ДУДКО В. І. Концерти Терентія Пархоменка у Чернігові 172

ДУДКО І. Левкова кобза: Роки і долі 309

ДУДКО І. П. Лірник Аврам Гребень 203

ДУМИ: (бібліотека поета) 62

ДУМИ: із джерел української пісні 63

ДУТЧАК В. Бандура в козацькому війську України 345

ДУТЧАК В. Конкурс бандуристів 315

Є

ЕФИМЕНКО П. Школа для обучения певчих... 3

ЄМЕЦЬ В. Кобза та кобзарі 4

Ж

ЖЕМЧУЖНИКОВ Л. Лебединец 5

ЖЕМЧУЖНИКОВ Л. М. Мои воспоминания из прошлого 100

ЖЕПЛИНСЬКИЙ Б. М. Листування з О.С.Корнієвським 223

ЖЕПЛИНСЬКИЙ Б. Рапсоди України 6

ЖЕПЛИНСЬКИЙ Б. Творець бандури 224

ЖЕПЛИНСЬКИЙ Б., Калібаба Д. Бандуристка Євдокія Леміш 296

ЖУРБА К. Брат великого Кобзаря 101

ЖУРБА К. Свято в Дмитрівці 204

З

З ДУХОВНОЇ скарбниці народу 7

ЗАБАШТА Л. Вибране 102

ЗАКУСИЛО С. Невмируща пісня кобзарева 212

ЗМАК Р. У сузір’ї кобзи і ліри 262

І

ИВАЩЕНКО П. С. Павло Братыця и Прокип Дуб 8

ІВАН Романенко 301

ІВАНЬКОВА К. Гідні людської шани і пам’яті 152



К

К. Ф. У. О. Кобзарь Остап Вересай, его думы и песни 116

КАВУН О. І на тім рушникові 263

КАЛІБАБА Д. “Пархоменко був хороший кобзар…” 177

КАЛІБАБА Д. Бандуристка Євдокія Леміш 294, 297

КАЛІБАБА Д. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини 9

КАЛІБАБА Д. Із спогадів про кобзаря 174

КАЛІБАБА Д. Кобзар Петро Ткаченко – Галашко 213

КАЛІБАБА Д. Кобзар Терентій Пархоменко 175

КАЛІБАБА Д. Кобзар Терешко Пархоменко 176

КАЛІБАБА Д. Кобзарі та лірники на Менщині 50

КАЛІБАБА Д. Корнієвського знає весь світ 225

КАЛІБАБА Д. Ліра в шкільному музеї.10

КАЛІБАБА Д. Майстер бандур 226

КАЛІБАБА Д. Невмируща ліра Аврама Гребеня 206

КАЛІБАБА Д. Нове про кобзаря Дем’яна Симоненка 304

КАЛІБАБА Д. Свято лірника Гребеня 205

КАЛІБАБА Д., Соломко А. Грай, бандуро, грай! 295

КАЛІБАБА Д., Соломко А. Доля кобзаря Терешка 173

КАРАНДА О. Висока слава Вересая 103

КИЗЕНКО А. В музеї кобзаря Остапа Вересая 153

КИЗЕНКО А. Людська правда 298

КИЗЕНКО А. Народна любов до кобзаря 104

КИЗЕНКО А. Народна шана 105

КИЗЕНКО А. Тарасів побратим 106

КИРДАН Б. П. Украинский народный эпос 64

КИРДАН Б., Омельченко А. Народні співці-музиканти ... 11, 51

КИРИЧЕНКО В. Славному землякові нашому 154

КИСЛЮК С. Бандурист Т. М. Пархоменко в Мені 178

КИСЛЮК С. Співець народний 179

КЛИМЧУК О. Гомер, названий Остапом 107

КОБЗАР – ЛІРНИК Василь Нечепа 264

КОБЗАР Григорій Любисток 82

КОБЗАРІ: Комплект листівок 108

КОБЗАРСЬКІ акорди 12

КОБЗАРЬ Остап Вересай, его думы и песни 109

КОБЗАРЬ Остап Вересай: его музыка и исполняемые... 110

КОВАЛЕНКО Ф. Чернігівська Співаниця 265

КОВАЛЕЦЬ Я. …Зазвучала кобза 214

КОВАЛЕЦЬ Я. По Україні йде кобзар Нечепа 266

КОЗІЙ Г. Творець срібнозвучних бандур 227

КОЛЕССА Ф. М. Мелодії українських... 65

КОРНІЄВСЬКИЙ О. Український майстер і кобзар 228

КОРНІЄВСЬКИЙ О. Як мене заарештували і звільняли 229

КРАВЧЕНКО Л. Срібна струна 111

КРАПИВА П. Кобзарь Остап Вересай 112

КРОПИВА П. Його бандура з чистого срібла 113

КРОПИВА П. Кобзар 114

КРУТИВУС А. Розмаїття народних рапсодій 322

К-СКІЙ А. О музыке дум и песен Остапа Вересая 115

КУЗЬМЕНКО Л. Бандуристе, орле сизий... 323

КУЗЬМЕНКО Л. Летіть, соколики, високо! 334,335

КУЗЬМЕНКО Л. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине 324

КУЗЬМЕНКО Л. Під шатами сокиринського парку 325

КУЗЬМЕНКО Л. Хай дзвенить бандура, доки стоїть світ! 326

КУЛИШ П. Записки о Южной Руси 164, 310

КУШПЕТ В. Г. Самовчитель гри ... 346

КУШПЕТ В. Національне музикування ... 13



Л

ЛАВРОВ Ф. Він потрясав серця 117

ЛАВРОВ Ф. Гомер у селянській свиті 118

ЛАВРОВ Ф. Дзвінкі струни кобзи 180,181

ЛАВРОВ Ф. З історії російсько-українських... 119

ЛАВРОВ Ф. І. Кобзар Остап Вереса 121

ЛАВРОВ Ф. І. Кобзарі 14, 52

ЛАВРОВ Ф. І. Максим Рильський і українське... 66

ЛАВРОВ Ф. Кобза золотая 120

ЛАВРОВ Ф. Кобзарська майстерність О. Вересая 122

ЛАВРОВ Ф. Кобзарські думи та пісні 182

ЛАВРОВ Ф. Кобзарю Остапу Вересаю 155

ЛАВРОВ Ф. Народний кобзар Остап Вересай 123

ЛАВРОВ Ф. Народний співець 215

ЛАВРОВ Ф. Сокиринський Гомер 124

ЛАУРЕАТИ премії імені І. Нечуя-Левицького... 267

ЛАУРЕАТИ премій 1997 року 268

ЛЕВЕНКО А. Кобзареве серце... 183

ЛЕУС В. Кобзареві струни 184,185

ЛЕУС В. На землі Остапа Вересая 156

ЛЕУС В. Народний кобзар 186

ЛЕУС В. Український Гомер 125

ЛИСЕНКО М. В. Характеристика музичних особливостей... 67

ЛИСЕНКО О. М. Пісенна душа народу 126

ЛИСТ Остапа Вересая до Пантелеймона Куліша 127

ЛИТВИН М. Кобзар Дармограй 290

ЛИТВИН М. Кобзарі задивлені в майбутнє 15

ЛИТВИН М. Розстріляний з’їзд кобзарів 16

ЛИТВИН М. Струни золотії 17

ЛІРНИК Аврам Гребень 207

ЛУГОВСЬКИЙ Б. Матеріали до ярмаркового... 18

ЛУНАЮТЬ народні пісні 269

ЛЮБИСТОК Григорій Михайлович 81

М

МАЙДАНСЬКА С. По той бік студеного плину 83

МАЛИНКА А. Кобзари и лирники 19, 187

МАЛИНКА О. М. Кобзарі ... 53

МАЛИШ А. Грай, кобзарю! 245 МАЛЮТА І. Гомін, гомін по світлиці 316

МАТЯШ І. Етапи кобзарської науки 20

МАХІНЧУК М. Великий збір кобзарів 157

МАХІНЧУК М. Материні пісні 270

МАХІНЧУК М. Пісні Десни і Василя Нечепи 271

МАХІНЧУК М. Співуча кобза для Гомера 230

МЕЛЬНИЧУК А. Кобзарська діяльність Гната Хоткевича 21

МЕЛЬНИЧУК А. Терентій Пархоменко 188

МЕЛЬНИЧУК Г. Народні співці історії 129

МИШАСТИЙ М. Бандуристка Пархоменко 299

МИШАСТИЙ М. Кобзар Т. М. Пархоменко в Ніжині 189

МИШАСТИЙ М. Народний співець 190

МИШАСТИЙ М. Перший ансамбль кобзарів 23, 54

МИШАСТИЙ М. Терентій Пархоменко 191

МИШАСТИЙ М. Явдоха Пархоменко 300

МИШАСТИЙ М., Калібаба Д. Співець свободи 293

МІНЬКІВСЬКИЙ О. В. Конструкції сучасних бандур... 347

МІШАЛОВИ В. і М. Українські – кобзарі-бандуристи 22

МОЗГОВА В. Бельгія почекає. Кобзаря Нечепу.... 272

МОШИК М. Г. та ін. Кобзарі та бандуристи Сумщини 55

МУЗИЧЕНКО Я. Є кобзар буде й репертуар 24

МУЗЫКАЛЬНАЯ библиография русской 128



Н

НАЗАРЕНКО О. На землі Вересая 158



Народні думи, пісні, балади 68, 130

НЕМИРОВИЧ І. Одержимість 289

НЕСТЕРЕНКО О. Творчий звіт кобзаря-лірника 273

НЕЧЕПА В. Г. Дзвени, кобзо! 274

НЕЧЕПА В. К. Слідами народних співців 25, 56

НЕЧЕПА В. Пісня, що стала долею 275

НЕЧЕПА В. Поради починаючому лірнику 276

НЕЧЕПА В. Співуча кобза для Гомера 231

НЕЧЕПА В. Спогади про Олександра Корнієвського 232

НИРКО О. Ф. Кобзарська спадщина О. С. Корнієвського 234

НІКОЛАЄВ В. Музичних інструментів майстер 233

НОВЕ про Остапа Вересая 131

НОЛЛ В. Моральний авторитет... 69

НУДЬГА Г. Слава Остапа Вересая 132



О

О МУЗЫКЕ дум и песен Остапа Вересая 133

ОМЕЛЬЧЕНКО А. Ф. Бойові шляхи бандуристів 246

ОНИЩЕНКО І. Кобзар Андрій Шут 165

ОНИЩЕНКО І. Народний співець Андрій Шут 166

ОНИЩЕНКО І., Пригоровський В. Наші Гомери 57

ОПАНАСЕНКО В. Родинна реліквія ... 26

ОРЕЛ Л. Бандури виробу Олександра Корнієвського 235

ОСТАП Вересай 134,135

П

ПАЗЯК М., Пазяк Н. Поетика народних дум... 70

ПАЗЯК Н. М. Виставка про кобзарську діяльність Остапа Вересая 159

ПАРХОМЕНКО Т. Плач невільника 71

ПАРХОМЕНКО Терентій Макарович 192

ПАЩЕНКО Т. Кобзар Петро Ткаченко 216

ПЕПА В. Бандуристе, орле сизий… 247

ПЕЧЕРА С. Світ добрішає 277

ПИСЬМА к Остапу Вересаю 136

ПІСНІ з репертуару кобзаря-лірника... 278

ПОВНИЦА А. А Сокиринцы, земляче знаешь? 327

ПОКОТИЛО В. Народний кобзар 193

ПОКОТИЛО В. Прожити... 305

ПОКРОВСЬКИЙ Г. …Путь к Остапу Вересаю 328

ПОЛІЩУК В. На крилах “Вересаєвого свята” 329

ПОЛІЩУК Т. Василь Нечепа 279

ПОЛОВЕЦЬ В. М. Дружба не знає кордонів 27

ПОЛОТАЙ М. “По селам ходили кобзари…” 248

ПОЛОТАЙ М. Кобзар Петро Ткаченко з Синявки 218

ПОЛОТАЙ М. Кобзарське мистецтво в роки... 28

ПОЛОТАЙ М. П. Кобзар Петро Ткаченко 217

ПОЛОТАЙ М. П. Лірник Аврам Гребень... 208

ПОЛОТАЙ М. П. Мистецтво кобзарів... 29

ПОЛОТАЙ М. П. Українська народна пісня ... 30

ПОЛОТАЙ М. Песни правды и свободы 219

ПОЛОТАЙ М. Щирий друг кобзарів 31

ПРАВДЮК О. А. Кобзарське мистецтво О. Вересая... 32,137

ПРАВДЮК О. А. Кобзарське мистецтво та розвиток... 72

ПРИГОРОВСЬКИЙ В. Володар народних дум 138

Р

РАДЧЕНКО Р. Відзначення 160-річчя з дня народження ...139

РАЧОК Ігор 251

РЕВУЦЬКИЙ В. Спогади про батька 73

РЕВУЦЬКИЙ Д. Виступ на Республіканській нараді ... 33

РЕВУЦЬКИЙ Д. Українські кобзарі. Музика 140

РЕП’ЯХ С. Видатний кобзар України 141

РЕП’ЯХ С. Щедрість 160



С

САВИЦЬКИЙ М. Вшанування народного умільця 236

САВОН О. Мандрівні та придворні кобзарі 84

САМЧУК І. Живі струни ... 34

СВИРИДЕНКО М. Чумацькими шляхами… 280

СИЗЬОН М. Взяв би я бандуру 317

СИМОНЕНКО Д. Г. Смерть козака – бандуриста 74

СИМОНЕНКО Дем’ян Гаврилович 303

СІВЕРСЬКИЙ В. Порвані струни 194

СІВЕРЯНИ пишуть Грушевському 306

СКЛЯР О. Ф. Кобзарська спадщина О.С.Корнієвського 237

СКУРАТІВСЬКИЙ В. Рапсод України 142



“Соколики” розпускають крила 336

СПІВЕЦЬ України 143

СУПРУН Н. Кобзарський збір 1902 року 195

Т

ТИЧИНА П. Г. Остап Вересай 75

ТКАЧЕНКО Петро Федорович 220,221

ТОВСТУХА Є. Микола Лисенко 144

ТУРЧЕНКО Ю. Я. Портретна галерея українських 35

У

УКРАЇНСЬКА ліра та лірницькі думи ... 281

УКРАЇНСЬКА народна поетична творчість 76

УКРАЇНСЬКІ Гомери на порозі ХХІ віку 318

УКРАЇНСЬКІ Кобзарі. Музика 36

УМАНЕЦЬ В. “Вклоняюся пісні народній” 37



Ф

ФЕДОРЕНКО Д. Єврей грає на бандурі 238



Х

ХАЙ М. Традиційний музичний інструментарій Полісся 252

ХАНКО В. Опанас Сластьон і наш музичний 77, 145

ХАРЧЕНКО А. І пам’ятник поставив рукотворний 161

ХАРЧЕНКО І. Сокиринський Гомер 146

ХОТКЕВИЧ Г. Два поворотні пункти в історії... 196

ХОТКЕВИЧ Г. До історії кобзарської справи 38

ХОТКЕВИЧ Г. Музичні інструменти українського народу 348



Ч

ЧЕКАН О. Народознавчі дослідження Юрія Виноградського 78

ЧЕРЕМСЬКИЙ К. Відлуння з холодної гори 39

ЧЕРЕМСЬКИЙ К. Гнат Хоткевич і традиційне кобзарство 58

ЧЕРЕМСЬКИЙ К. Повернення традиції 40

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ М. Пісні з Довженкового краю 282

ЧОРНОГУЗ Я. Кобзарі в гостях у Левів 319

Ш

ШАХОВА Л. Як заграла скрипка 239

ШРАМКО І. Кобза та бандура в контексті світової культури 349

ШРАМКО І. Українська кобза-бандура 350



Штепа А. Антон Штепа 311

ШУЛЬГА Т. “Что это за инструмент” 320

ШУМСЬКИЙ С. Лине думка над Сіднеєм 283

ШУТ А. Дума про невільників 169

ШУТ Андрій 167, 168

ШУТАК М. Вересаєве свято 330



Ю

ЮЖНО-РУССКАЯ песня 41

ЮЖНО-РУССКАЯ песня и современные ... 197

ЮСОВ А. Лирник Гребень 209


ЮХИМОВИЧ В. Вересаєве свято 331

ЮЩЕНКО О. Вибране 147

ЮЩЕНКО О. Живії струни України 240

ЮЩЕНКО О. Із свідчень про трагічний з’їзд 42

ЮЩЕНКО О. На землі Остапа Вересая 148

ЮЩЕНКО О. Рідні зорі 162

Я

ЯКОВЕНКО Н. Співець народного життя 149

ЯЩЕНКО Л. І. Державна заслужена капела ... 43



Іменний покажчик

(Персоналії)

Андріяшевський Ю. 36

Бандурка Д. 22, 292

Бережківський М. 6

Бешко А. 6, 51, 284-286

Борщ Р. 319

Братиця П. 44,49, 51, 62, 65, 287

Вакуленко 46

Вересай О. М. 4, 5, 7, 11, 13-15, 17, 20, 22, 36, 38, 43, 47, 49, 51, 52, 61, 62, 65-67, 70, 72, 75, 76, 85-149, 150-162, 298, 346

Веселий С. В. 288

Власко С. С. 28, 29, 51, 53, 241-248

Граб Л. 16

Гребень А. Р. 2, 10, 11, 31, 51, 198-209

Гребінь див. Гребень

Грицай А. 289

Дармограй 290

Дуб П. 8, 44

Дудка Н. 19, 187

Думенко Л. 16, 39

Дяконенко О. 291

Запорожченко І. 29, 43

Зезуля С. 35

Іваницький А. 53

Іщенко В. 319

Кішка П. 16

Кобзар Г. 14, 17, 292

Козир І. 54

Колодуб 16, 39

Корнієвський О. С. 4, 28, 32, 222-240

Кузьминський К. 10, 293

Кулик П. В. 28, 49, 51, 61, 78

Кулик Я. 78

Леміш Є. Ф. 294-297

Лімоза В. 16

Любисток Г. М. 3, 4, 14, 17-24, 36, 79-84

Негрій А. 298

Нечепа В. Г. 231, 232, 253-283, 314, 316, 318, 319

Никон 47


Пархоменко І. 54

Пархоменко Т. М. 2, 7, 14, 15, 17, 19, 38, 41, 49, 52, 65, 71, 76, 78, 170-197

Пархоменко Я. 29, 299, 300

Перепелюк В. М. 51

Побєгайло О. 19, 187

Половець А. 319

Рачок І. К. 249-252

Романенко І. 11, 51, 301

Руденко Д. 16, 39

Симоненко В. 16, 29, 39

Симоненко Д. Г. 43, 51, 53, 74, 303, 304, 305, 306

Сіроштан П. 35

Сологуб В. Г. 16, 39, 302

Стрічка І. 62, 68, 70, 76

Ступак Л. Г. 307-309

Тертій С. 16

Ткаченко (Галашко) П. Ф. 17, 29, 43, 51, 52, 182, 210-221, 346

Циба П. 54



Шут А. 4, 7, 11, 15, 22, 36, 49, 51, 61, 62, 68, 76, 78, 163-169

Юрченко С. 310

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині icon«Привітай мене, земле, я твій подорожній » Комар Олег Юхимович
Кома́р Олег Юхимович, відомий як Олег Орач (6 лютого 1940, с. Благовіщенка Запорізької області — 2006, Київ) — український поет,...
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині icon1806 Життєвий і творчий шлях Народився в с. Лисогори на Чернігівщині в родині дрібного поміщика
Народився в с. Лисогори на Чернігівщині в родині дрібного поміщика
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconБіографічна довідка
Володимир Іванович Сенцовський (Ященко) народився 22 липня 1952 року в селі Носелівці Борзнянського району на Чернігівщині
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconПокажчик змісту журналу “Сіверянський літопис” за 1995 – 2008 роки
Веремейчик о. Розвідувальна експедиція І.І. Ляпушкіна 1947 р на Чернігівщині. – 2008, 6, 40 – 47
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconНародилася в селі Заньки на Чернігівщині в дворянській сім’ї 3 серпня 1860р. Вона була п'ятою дитиною в сім’ї збіднілих дворян Адасовських

Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconПроект з української літератури “Незабутні “чари дитинства” Виконали учні
О. Довженко народився на Чернігівщині в українській родині, дід І прадід його теж були спадкові українці І вихідці із звичайних українських...
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconЧорногуз Олег Федорович. Біографія

Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconПрочитайте разом із учнями
Микола Побелян народився 22 червня 1948 року в селі Покошичі на Чернігівщині в родині колгоспників. Навчався в Ніжині та Криму. Був...
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconІвано-франківський національний
Адаменко Олег Максимович
Олег васюта кобзарство та лірництво на чернігівщині iconЗаслужений професор Сумського державного університету Олег Федорович Балацький



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка