Олекса Сергійович різниченко



Сторінка1/4
Дата конвертації23.04.2017
Розмір0.77 Mb.
  1   2   3   4


Міністерство культури і туризму України

Одеська державна наукова бібліотека

імені М. Горького

Серія біобібліографічних покажчиків

Письменники Одеси”



Заснована 1980 року

Випуск 23

Олекса Сергійович

РІЗНИЧЕНКО

(РІЗНИКІВ)
Біобібліографічний покажчик
Упорядник

О.Г.Нуньєс

Одеса


2006

Відповідальний редактор серії



Г.Д.Зленко
Редактор

М.Л.Десенко

Черговий випуск серії біобібліографічних покажчиків «Письменники Одеси» присвячено творчій діяльності поета й публіциста Олекси Сергійовича Різниченка (Різниківа). Підготовка посібника провадилася за фондами Одеської державної наукової бібліотеки імені М.Горького з залученням архіву письменника та матеріалів, наданих зав. відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Миколаївської обласної універсальної наукової бібліотеки імені О.Гмирьова В.М.Жевнер. Останнім часом О.Різниченко виступає ще й як мовознавець.

Добір публікацій завершено за станом на грудень 2005 року. Їх описано за існуючими правилами і систематизовано у відповідних рубриках та підрубриках, що дає змогу читачеві легко виявити потрібну групу друкованих документів чи окремий з них. До його послуг – покажчики імен та періодичних видань. У деяких розділах вперше наведені посилання на сайти в інтернеті, які містять інформацію про життєвий шлях і творчість письменника.

Посібник призначено для літературо- та книгознавців, журналістів, бібліофілів, викладачів вищих навчальних закладів, студентів. Він також буде корисним для учителів середньої школи, які ведуть уроки літератури рідного краю.


 О.Г.Нуньєс.

Упорядкування, 2006

 ОДНБ ім. М.Горького, 2006


ОЛЕКСА СЕРГІЙОВИЧ РІЗНИЧЕНКО (РІЗНИКІВ)

Біографічна довідка


Олекса Сергійович Різників (творчий псевдонім Різниченко) народився 24 лютого 1937 р. у Єнакієвому, на Донбасі. Родину батька, Різниківа Сергія Івановича, яка проживала в с. Різниківка Артемівського району, в 1929 році “розкуркулили”, вислали на Урал. Звідти Сергій Іванович через три роки втік, приїхав до Єнакієвого. Тут одружився з Катериною Сологуб. В перші дні війни він був мобілізований, потрапив у німецький полон, за що відбув ув'язнення в радянському концтаборі.

Першого вірша Олекса написав у четвертому класі в українській школі №14 м. Єнакієвого восени 1947 р. Навесні 1948 р. сім'я переїхала у Первомайськ (Богопіль, раніше Ольвіополь) Миколаївської області.

Навчаючись у середній школі № 12 та № 17, Олекса з 1952 р. відвідував літстудію при первомайській газеті "Прибузький комунар". Того ж року у цій газеті вперше надруковано його вірші.

1954 р. закінчив школу. Далі вчився в Одеському державному театральному художньо-технічному училищі; з весни 1958р. працював освітлювачем у Кіровоградському українському музично-драматичному театрі ім. М.Кропивницького.

Перебуваючи під впливом подій, викликаних розвінчанням культу Сталіна, на початку липня 1958 р. запропонував своєму приятелеві Володимиру Барсуківському скласти листівку "Обращение к народу». Її підписали: «Союз борьбы за освобождение народа (СОБОЗОН)».

У листопаді 1958 р. призваний на військову службу, яку відбував у Севастополі. Писав вірші, публікував їх у флотській газеті "Вымпел".

Наприкінці вересня 1959 р. слідчий відділ УКДБ Одеської області порушив кримінальну справу проти О.Різниківа та В.Барсуківського. Їх заарештували. Військовий трибунал Одеського військового округу визнав доведеною вину у проведенні “антирадянської агітації і пропаганди» за ст. 7 ч. 1 Закону «Про кримінальну відповідальність за державні злочини» в редакції від 26.12.1958 р. Суд урахував позитивні характеристики і призначив обом покарання тривалістю по півтора року.

Олекса Різників відбував строк у Мордовії.

Після звільнення працював у Первомайську електриком. 1962-1968 рр. навчався на заочному відділенні філологічного факультету Одеського державного університету ім. І.І.Мечникова.

1963 р. переїхав до Одеси. Працював в “Одесаенерго” електриком. У 1964-1967 рр. – літпрацівник багатотиражної газети Одеського політехнічного інституту "Одеський політехнік”. Деякий час працював на Одеській телестудії, звідкіль його звільнили з ідеологічних міркувань. 1967 р. переїхав у місто Балту Одеської області. 1968-1969 рр. – журналіст місцевої газети «Народна трибуна». Відтак працював електриком у домокомбінаті, секретарем у школі, учителем української мови вечірньої школи № 14.

Видавництво «Маяк» двічі – 1969 і 1971 рр. – планувало до видання книжку Олекси Різникова «Вибухає весна». Але вона так і не була видана, бо автор 11 жовтня 1971 р. за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди (ч.1 ст. 62 КК УРСР) був заарештований, а 19 травня 1972 р. засуджений Одеським обласним судом на п’ять з половиною років таборів суворого режиму. Відбував строк у таборі ВС-389/36 ( селише Кучине, Чусовського р-ну Пермської обл.). Там єврей Ар'є Вудка вивчив шість віршів Олекси Різниківа, разом з творами інших ув'язнених українських поетів, і через три роки вивіз їх у пам'яті за кордон, де вони були опубліковані 1977 р. в журналі “Сучасність” (№ 7-8) та у Мюнхені на сторінках колективної збірки «Поезія з-за колючих дротів».

За місяць до закінчення строку О.Різників був етапований до Миколаєва, де йому було повідомлено про заборону повертатися до Одеси і призначено поселитися у Первомайську, біля родини.

Працював електриком у пологовому будинку, а з 1980 р. вихователем у допоміжній школі №14. Десять років його не друкувала навіть районна газета. Писав «до шухляди». Уклав словник омонімів української мови, згодом виданий під назвою «Одноримки», закінчив у чернетках Стислий Кореневий словник, про який його стаття була надрукована у ж. «Українська мова і література в школі» 1988 р. Після цього уже почав друкуватися.

Наприкінці 1980-х рр. брав участь в організації Народного руху, Товариства української мови, згодом “Просвіти”. Восени 1990 р. був учасником всесвітнього форуму поезії «Золотий гомін» у Києві.

У грудні 1990 р. став членом Спілки письменників України.

Згідно Закону про реабілітацію від 17 квітня 1991 року був реабілітований по обох справах.

1990-1995 рр. працював власним кореспондентом обласної газети “Радянське Прибужжя” (Миколаїв).

1995 р. переїхав до Одеси.

1997 р. увійшов до керівництва Всеукраїнським “Меморіалом” ім. В.Стуса; призначений на громадських засадах головою Одеської міської комісії з питань реабілітації; певний час був головою одеської обласної "Просвіти". Нині – заступник голови Одеського відділення Всеукраїнського товариства політв‘язнів і репресованих, заступник голови Одеського «Меморіалу ім. В.Стуса» та директора музею репресованих «Не дати забуттю».

У 1996–1998 рр. працював інспектором-методистом з питань української мови Одеського Інспекторсько-методичного центру міського відділу освіти. З 1998 р. керує літературною студією “Гарт” міського Палацу дитячої творчості. Нині є літературним консультантом обласної організації НСПУ.


Автор багатьох книжок. Перша – "Озон" вийшла 1990 р. За другу – "Терновий вогонь" відзначений літературною премією України імені Павла Тичини. Книга "Наодинці з Богом" принесла поетові звання лауреата муніципальної премії ім. Костянтина Паустовського. 2004 року в місті Коломиї Івано-Франківської області присуджено літературну премію ім. Тараса Мельничука.

У січні 2001 року Всеукраїнське товариство «ПРОСВІТА» ім. Тараса Шевченка нагородило Олексу Різниківа медаллю «БУДІВНИЧИЙ УКРАЇНИ». 2005 року нагороджений орденом Українського козацтва «ВІРА» ІУ ступеня. 26 листопада 2005 р. Указом Президента України В.Ющенка № 1654 О.С.Різниківа нагороджено орденом «ЗА ЗАСЛУГИ» ІІІ ступеня.


ОКРЕМІ ВИДАННЯ

1. Озон: Поезії. – О.: Маяк, 1990. – 84 с.


2. Терновий вогонь: Поезії. – К.: Укр. письм., 1993. – 135 с.
3. Наодинці з Богом: Поезії. – Бровари: Укр. ідея, 1998. – 384 с.
4. З людей: [Повість, оповідання, кіносценарії, есе, документи]. – Дрогобич: Відродження, 2000. – 384 с.
5. Спадщина тисячоліть: Чим українська мова багатша за інші? – О.: Друк, 2000. – 82 с.
6. Одноримки: Словник омонімів та схожослів. – О.: Друк, 2001. – 408 с.
7. Двострунне грало: [Сонети з-за грат]. – О.: Друк, 2002. – 204 с.
8. Спадщина тисячоліть: Чим українська мова багатша за інші? - Вид. 2, доп. – Х.: Оптик-контакт, 2002. – 140 с.
9. Складівниця української мови. – О.: Скайбук, 2003. – 224 с. – Підпис: О.Різників.
10. Спадщина тисячоліть: Чим українська мова багатша за інші? – Вип. 3., доп. - Х.: Просвіта, 2003. – 80 с.
11. Іллейко, з Бога турейко: Епічна поема. – О.: Астропринт, 2004. – 140 с.
12. Окупація. – О.: Друк, 2005. – 144 с.

Зміст: Поема про “Партизанську іскру”. – С. 3-92; Копище. – С. 93-116; Співучасник війни. – С. 117-143.


13. Сміх на гаку. – О.: Друк, 2005. – 184 с.

14. Промінь з Одеси: Поема. Документи. Спогади. Про шістдесяті роки в Одесі і про Ніну Строкату-Караванську / [Упоряд. О.Різниченко]. – О.: Друк, 2000. – 268 с.


15. Їдло 33-го: Словник голодомору / Зібрав і упоряд. О.Різників. – О.: Юрид. л-ра, 2003. – 168 с.
16. Донька Одеси: Ніна Строката в документах і спогадах / Упоряд. О.Різників; Наук. ред. канд. іст. наук Ю.Зайцев; Бран: Поема-містерія. – О.: Друк, 2005. – 516 с.

ПУБЛІКАЦІЇ В КНИГАХ, ЗБІРНИКАХ

Поезія


17. Облога душ; Багатокрилість; “Назбираю склянку граду...”; “Коли потяте на шматки...”; “Веселимо й веселимося...”; “Прозорість почали втрачать дерева...” // Поезія з-за колючих дротів. – Мюнхен, 1978. – С. 113-119. – Підпис: О.Різників.
18. Антія-Русь-Україна // Україно, нене моя. – К., 1993. – С. 209.
19. “Нова релігія вітрила підійма...”; В тунелі; Моя Ліліпутія; Ілюстрація до казки; У Харкові..; Мордовія..; Перший сніг // З облоги ночі: Зб. невільничої поезії України 1930-80 рр. – К., 1993. – С. 347-352.
20. На вогнищі; Метеорологічне; Відчай; Озон; Сонет; Держава мови // Самоцвіти: Антологія. – К., 1996. – Кн. 2. – С. 95-97.
21. “Терять прозрачность начали деревья...” / Пер. И.Качуровского // Окно в украинскую поэзию: Антология. - Мюнхен-Харьков-Нежин, 1997. - С. 132.
22. Антія-Русь-Україна // Павленко А.В. Молога: Очерк истории с древних времен до начала ХХ века. – О.: Гермес, 1999. – С. 4.
23. Першого грудня; Переливання в звуки; Про патогенні зміїні гени; Українські одноримки; Царівна польова // Письменники Одещини на межі тисячоліть: Антологія-довід. -– О., 1999. – С. 209-214.
24. Вибухає весна; Співучасник війни // Ми перед світом не в боргу: Зб. поезій. – О., 2000. – С. 118-120. – (До 55-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні).
25. Промінь з Одеси: Поема // Промінь з Одеси: Поема. Документи. Спогади. Про шістдесяті роки в Одесі і про Ніну Строкату-Караванську / [Упоряд. О.Різниченко]. – О., 2000. – С. 6-62.

26. Співучасник війни; Перед німими; “Олениха оленя чекала...”; Облога душ; Багатокрилість; Безголів’я; Мовчиш, Стрибоже?; Душа степу; Славен, Богополю; Гойдання; Джерельце; Вулкан; Свободонько, донько!; Першого грудня; Антія-Русь-Україна; На самосмерть поета; Із циклу “Двострунне грало”; “Не штука зримувать слова...”; “Поставши наголос незвично...”; “При ялиці мале яля...”; “Під квітень з вирію шпаки...”; “Історіє, моє ребро...”; “Із хмари білої химерний зводжу храм...”; “Раби плазуючі, пани-вигулькуни...”; “Поезіє прадавніх поховань!..”; “Люблю зародження вірша...”; “На моїм гралі дві струни...”; Про патогенні зміїні гени; Стогін хохла-вола; Помилка; Аврал! // Степове многоріччя: Антологія поезії та прози з Буга і Синюхи... – Х., 2001. – С. 102-121.


27. Антія-Русь-Україна; У вирії; Держава мови; Воскресіння мови; Рідна мова; Слово про мову; Першого грудня; “Достигають пшениці у полі...” // Література рідного краю: Письменники Миколаївщини. – Миколаїв, 2003. – С. 126-130.
28. Одеса // Наша Одеса: Телефон. довід. – О., 2003. – С. 72.
29. “Чим вабить нас борозна...”:[Епіграф] // Серафима (ігуменя). Піст від диявола. – К., 2003. – С. 63.
30. Як ми стаємо людьми // Книга про матір: Укр. поети ХІХ-ХХІ століть: Антологія. – К., 2003. – С. 212.
31. Іменем твоїм; Два поети; Промінь з Одеси: [Урив. з поеми] // Думи мої, думи мої...: Поезії, присвяч. Великому Кобзареві. – О., 2004. – С. 97-100.
32. О, скільки вас пройшло цим степом!; Сонет // Миколаївський оберіг: Поетич. антологія. – Миколаїв, 2004. – С. 92.
33. Першого грудня; Переливання в звуки; Про патогенні зміїні гени; Українські одноримки; Тварини і травини; «Розігнався був, щоб головою в стіну…»; Царівна польова // Одеське літературне віче. Т. 1. Антологія поезії. – О., 2004. – С. 409-415.
34. Уривок з поеми «Окупація»: І.Від хати до хати; ІІ. На Кодимі Кримка // Українська хата: Поезії, присвяч. укр. хаті. – О., 2004. – С. 24-27.
35. Воскресіння мови; “Я, їздець у безплатних трамваях...”; Першого грудня // Під сузір’ям князя Роси. – К., 2005. – С. 52–54.
36. Русалка річкова; Про патогенні зміїні гени // Наша Одеса: Телефон. довід. – О., 2005. – С. 106-107.
37. Уривки з поеми «Окупація» // Крізь пам’ять: Зб. поезій. – О., 2005. – С. 156-161.


Проза

38. Мова і культура / Співавт.: А.С.Глущак, Т.І.Максим’юк, М.М.Суховецький та ін. // Ми – одесити: Експерим. навч. посіб. з краєзнавства для учнів шкіл, ліцеїв, гімназій / За заг. ред. С.В.Козицького. – О.: Маяк, 1997. – 320 с.
39. Дегустація вин чужих і українських: [Роздуми про історію України і долю українців] // Південна громада: Наук.-публіцист. зб. – О., 1999. – С. 50-65.
40. Хлопці, що відкрили нагість короля: [Про правозахисний рух 1950-1960 рр.] // Мы из ГУЛАГа. – О., 1999. – С. 224-236. - (Сер. «Одесского мемориала»; Вып. 7).
41. Іван: Новела // Життя, що називалося війною: Зб. – О., 2000. – С. 208-215.
42. Обращение к народу: Текст листівки 1958 р. / Співавт. В.Барсуківський. - С. 66-67; Нова радість стала. - С. 74-76; Дещо про національне питання. - С. 87-92; Відкритий лист Івану Дзюбі. - С. 109-110; Мужа прикриваючи свого. - С. 111-112; Заява прокурору Ясинському. - С. 126; Випустіть невинуватого! - С. 127; Ніна Строката і Анжела Девіс. - С. 145-147; Реабілітація Святослава Караванського. - С. 169-172 // Промінь з Одеси: Поема. Документи. Спогади. Про шістдесяті роки в Одесі і про Ніну Строкату-Караванську: [Автор поеми і упоряд. О.Різниченко]. – О., 2000. – 268 с.
43. “Не можу ближнього свого...”; “Хахла дразнить...” // Степове многоріччя: Антологія поезії та прози з Буга і Синюхи... – Х., 2001. – С. 93-102.
44. Бунтівний Тарас: [Про Тараса Мельничука] // Свободи бранець: Спогади, есеї: Зб. – Вижниця: Черемош, 2002. – С.17-20.
45. Дід Горпина: Новела. - С. 7-9; “Не можу ближнього свого...”: Новела. - С. 149-152; Статистика голодомору. - С. 154-156 // Їдло 33-го: Словник голодомору / Зібрав і упоряд. О.Різників. – О., 2003. – 168 с.
46. Що ж таке морфологічні багатства?; Бувальщина про двох подорожніх // Література рідного краю: Письменники Миколаївщини. – Миколаїв, 2003. – С. 122-126.
47. Доля Херувіма. Деградація деяких запозичених слів: До питання про ментальність народу // Актуальні проблеми сучасної філології: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. Тирасполь, 23-24 верес. 2004 р. (Зб. № 4) – Тирасполь, 2004. – С. 232-246.
48. Літературна студія “Гарт” // Наша Одеса: Телефон. довід. – О., 2004. – С. 104.
49. Прадавність і багатство нашої мови // ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. “Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє. УНІ-ІІ. Одеса, 14-16 жовт. 2004 р.: Тези доп. – Одеса, 2004. – С. 64.
50. ГУМОРина – з Олійником: Передм. до добірки гумор. віршів одес. авторів // Наша Одеса: Телефон. довід. – О., 2005. – С. 106.
ПУБЛІКАЦІЇ В ЖУРНАЛАХ

Каталог: main -> odesa
main -> Чому жінка обирає ? ( дослідження одного вірша)
main -> Жінка в історії розвідки, контррозвідки І провокаторської діяльності ольга Ковалевська
main -> Василь марсюк голос волаючого на майдані
main -> Георгій Вороний Вчений, який випередив час на століття
main -> Донецьке відділення наукового товариства ім. Шевченка donetsk compartment of shevchenko scientific society донецький вісник наукового товариства ім. Шевченка історія
main -> Поліфонія художнього тексту І проблеми сучасної інтерпретації
odesa -> Вступне слово


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4

Схожі:

Олекса Сергійович різниченко icon24 листопада 1805 р. – народився Олекса Петрович Стороженко
Олекса Петрович Стороженко, український письменник, етнограф, художник. Проводив на Катеринославщині етнографічні дослідження
Олекса Сергійович різниченко iconМихайло Сергійович Грушевський Біографія М. С. Грушевського

Олекса Сергійович різниченко iconОлександр сергійович пушкін (1799-1837) Видатний російський письменник

Олекса Сергійович різниченко iconТема. Олександр Сергійович Пушкін. Вступ по поеми «Руслан І Людмила»

Олекса Сергійович різниченко iconНаталія звольська
Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця — †11 січня 1916, Зубейки, похований в с. Монастирок) — український...
Олекса Сергійович різниченко iconОлександр Сергійович Пушкін народився 26 травня 1799 року у Москві у дворянській поміщецькій родині

Олекса Сергійович різниченко iconУрок телеміст ( світова література ) 7 клас Підготувала
Тема уроку. Рзм. Урок – телеміст «Англія – Україна. Шервудський ліс – Чорногора. Робін Гуд – Олекса Довбуш»
Олекса Сергійович різниченко iconМетодичні рекомендації до проведення заходів оформлення експозицій книжково-журнальних виставок
Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович, 12 лютого 1871, Торговиця — †11 січня 1916, Зубейки, похований в с. Монастирок) — український...
Олекса Сергійович різниченко iconКонцепт «життєвого світу» в історико-соціологічній ретроспективі
Зубарєв Олександр Сергійович – аспірант кафедри соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Олекса Сергійович різниченко icon195 років від дня народження Івана Сергійовича Тургенєва
Тургенєв Іван Сергійович (9 листопада 818 – вересня 1883) — російський письменник І поет


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка