Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина друга

2003

ТЕКСТ ЯК ПОНЯТТЯ ЛІНГВІСТИКИ ТЕКСТУ

У давніх слов’ян, як і в багатьох землеробських народів Європи, рік розпочинався навесні. Після прийняття християнства за греко-візантійським обрядом початком церковного та громадянського року стало 1 вересня. З 1700 р. Петро І увів в Росії січневе літочислення.

Серед українського селянства аж до початку ХХ ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Так, новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких намагалися умилостивити. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року.

Традиційна новорічна обрядовість українців – це низка зимових свят, черед яких виділяється період двадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік) і 6 січня (Хрещення).

З довідника.

ІІ. Як святкують Різдво в Україні, ми загалом знаємо. А як відзначають це свято в інших країнах?

Мешканці Риму, столиці Італії, ставлять в центрі міста високу, тридцятиметрову ялинку, а перед палатою папи – на площі Святого Петра – будують великий вертеп, заввишки як житловий будинок. Постаті ляльок у ньому сягають двох метрів. Уявіть собі, святкової вечері італійці не їдять.

У Венесуелі (Південна Америка) люди на Святвечір діляться виноградом. Кожна людина з’їдає по 12 виноградин, які символізують місяці. З’їдаючи їх, загадують бажання на кожен місяць, вірячи, що вони мають здійснитися.

В Угорщині на різдво проводять бали для дітей. На Святвечір угорці обов’язково їдять печеного індика, рибний суп і розсіл. Під скатертину кладуть гребінь.

Незважаючи на відмінність у звичаях, всі народи вважають Різдво найважливішим з-поміж свят.

З календаря.

МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Лінгвістика тексту – галузь науки про мову, що почала активно розвиватися з 70-х років минулого століття. Основним поняттям лінгвістики тексту є текст, а предметом вивчення – зміст і структура (будова) тексту. Завдання лінгвістики тексту – виявити й дослідити загальні закономірності побудови тексту.

Єдиного визначення поняття тексту в сучасній науковій літературі не існує. Найпоширенішим є визначення тексту як групи речень, об’єднаних спільним змістом, головною думкою та граматично. Отже, на думку більшості мовознавців, текст має складатися хоча б із двох речень. Іншими науковцями висловлюється така думка: текст цілком може утворюватися з одного речення. Прикладом текстів, що складаються з одного речення, можуть бути лозунги (Слава Україні!), заклики (Будьмо в усьому чесними!), прислів’я (Аби розум – щастя буде), загадки (Зроду рук своїх не має, а узори вишиває (Мороз), коломийки (Ой мала я миленького, ой мала я, мала, поставила за ворота, та й ворона вкрала), крилаті вислови, афоризми (І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь), вірші-мініатюри² (Над пуголовком Жаба поглумилась: і в кого ти таке гидкеньке уродилось? (В.Симоненко).

Текст обов’язково висвітлює певну тему. Для того, щоб зміст тексту було викладено зв’язно, послідовно, повно, автор тексту виділяє складові частини загальної теми – підтеми й мікротеми. Таким чином, зміст загальної теми тексту вичерпується сукупністю змісту мікротем.

До визначення теми тексту дев’ятикласники вдаються досить часто, наприклад, у процесі підготовки до роботи над переказом. Підтеми тексту визначають у процесі складання простого плану тексту (чітко сформульовані підтеми відповідають пунктам простого плану), підтеми й мікротеми – у процесі роботи над побудовою складного плану тексту (мікротеми є підпунктами складного плану).

Проте суть тексту не вичерпується лише його темою. Важливим є не лише те, ЩО висвітлює текст, а те, ЯК це в ньому висвітлено, адже автор обов’язково виявляє власне ставлення до передаваної в тексті інформації. Комунікативну мету тексту (навіщо створено текст: схвалити, засудити, ствердити, заперечити, закликати, спонукати, застерегти тощо) у навчальній практиці прийнято називати головною думкою тексту.

Якщо висловлювання не є тематично цілісним (підтеми й мікротеми не є частинами загальної теми), не об’єднане головною думкою, воно не є текстом.

Крім тематичної (змістової) цілісності, визначають такі ознаки тексту: зв’язність, певна послідовність речень, використання мовних засобів зв’язку між реченнями, завершеність.
*Прочитати (прослухати) текст, визначити його тему й головну думку. З чим співвідносний заголовок – з темою чи з головною думкою тексту? Пояснити, що забезпечує змістову цілісність тексту та яким чином виявляється авторська установка (задум, намір). Сформулювати визначення тексту.