Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення



Сторінка1/5
Дата конвертації22.05.2017
Розмір0,51 Mb.
  1   2   3   4   5

Олександра Глазова

Українська мова

Матеріали до уроків

9 клас


ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

2003


ЗМІСТ


ПОВТОРЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РІЗНОВИДИ ЧИТАННЯ Й АУДІЮВАННЯ

198

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО МОВЛЕННЯ ТА СПІЛКУВАННЯ

200

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ

202

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ, СТИЛІ І ТИПИ МОВЛЕННЯ

203

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ.

ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ЗАЯВА. АВТОБІОГРАФІЯ



207

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО НАУКОВИЙ СТИЛЬ

211

ТЕКСТИ ДЛЯ УСНОГО ТА ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКАЗУ ТЕКСТУ НАУКОВОГО СТИЛЮ

213

ДОПОВІДЬ (АБО РЕФЕРАТ) НА ОСНОВІ ДВОХ-ТРЬОХ ДЖЕРЕЛ

216

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ

217

ТЕКСТИ ДЛЯ УСНОГО ТА ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКАЗУ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ

219

РОБОТА НАД УСНИМ І ПИСЬМОВИМ ТВОРОМ У ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ТА СУСПІЛЬНІ ТЕМИ

222

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ХУДОЖНІЙ СТИЛЬ

223

ТЕКСТИ ДЛЯ УСНОГО ТА ПИСЬМОВОГО ПЕРЕКАЗУ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ

223

РОБОТА НАД ОПОВІДАННЯМ НА САМОСТІЙНО ОБРАНУ ТЕМУ

229

ПОВТОРЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РІЗНОВИДИ ЧИТАННЯ Й АУДІЮВАННЯ



МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ


Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності, яка спрямовується на сприймання й розуміння мовлення, а також на породження його в усній і писемній формі. Оволодіння мовою відбувається в процесі мовлення.

Мовленнєва діяльність охоплює чотири види - аудіювання (слухання-розуміння), читання, говоріння й письмо. Час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності, розподіляється приблизно так: аудіювання – 45 %, говоріння – 30%, читання – 6%, письмо – 9%. Говоріння й письмо є продуктивними видами мовленнєвої діяльності (мовець творить мовленнєвий продукт), аудіювання й читання – рецептивними (готовий мовленнєвий продукт сприймається мовцем).

Основою спілкування є аудіювання. Для представників багатьох професій уміння швидко й правильно сприймати-розуміти усне мовлення для виконання службових обов’язків є найнеобхіднішим.

Дія обох видів рецептивної мовленнєвої діяльності – аудіювання і читання – складається з трьох етапів: мотиваційного (усвідомлення мети: навіщо я це слухаю-розумію або читаю), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі сприйнятої інформації з наступним говорінням або письмом).

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Якщо слухання - це передусім акустичне сприймання звукового потоку, то аудіювання передбачає до того ж процес одночасного сприймання й розуміння змісту мовлення.

Учені розрізняють репродуктивне і продуктивне аудіювання. У природній ситуації спілкування співрозмовники вдаються до продуктивного аудіювання. Умовою аудіювання репродуктивного є повторюваність усної інформації. У шкільній практиці до репродуктивного аудіювання вдаються в процесі підготовки до переказів і творів.

Сприймати усно передавану інформацію можна глобально, докладно, критично.

Глобальне, або ознайомлювальне аудіювання вимагає від слухача загального охоплення змісту повідомлення, уміння визначити тему й основну думку повідомлюваного, ділити його на смислові частини, розрізняти композиційні елементи.

Докладне аудіювання передбачає найповніше сприйняття змісту повідомлюваного, усвідомлення деталей.

Критичне аудіювання, грунтуючись на глобальному і критичному, вимагає висловлення власної думки з приводу прослуханого, оцінки сприйнятих тверджень, критичного оцінювання сприйнятого.

Дуже важливим є вміння читати. Як і процес аудіювання, процес читання складається з мотиваційного етапу (визначення мети), аналітико-синтетичного (сприймання, розуміння) та виконувального (прийняття рішення на основі здобутої в процесі читання інформації з наступним говорінням або письмом).

У процесі читання можуть розв’язуватись різноманітні завдання, як-от: здобути інформацію, навчитися щось робити, дістати естетичну насолоду. Відповідно до таких комунікативних завдань розрізняють різні види читання: ознайомлювальне, вивчальне та вибіркове.

Ознайомлювальне читання застосовують для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом тощо). Переглянувши анотацію, передмову, зміст, читач має зрозуміти найважливіші положення видання, дістати чітке уявлення про цінність і корисність книжки.

Вивчальне читання (воно ж поглиблене, аналітичне) вважають найдоречнішим у процесі навчання. У процесі такого читання інформацію н сприймають не пасивно, а, ставлячись до сприйнятого критично, дають власне трактування та оцінки поданим положенням і висновкам, помічають слабкі місця у викладі або поясненнях. Таке творче сприймання уможливлює ефективне запам’ятовування сприйнятого, забезпечує високий рівень активності думки читача.

Вибіркове читання - це швидке читання, у процесі якого читач, охоплюючи текст загалом, акцентує увагу тільки на потрібних йому аспектах. Сторінки гортають, поки не відшукають потрібне місце, яке читають, застосовуючи вже інший вид читання - вивчальне.

* Прочитати. У яких прислів’ях йдеться про рецептивні види мовленнєвої діяльності, в яких про продуктивні? Які це види? Як розподіляється час, що витрачається людиною на різні види мовленнєвої діяльності?


Де розумом не дійду, те в книжці знайду. Писать – не язиком чесать. Що на думці, те й на язиці. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Не тямить голова, що язик лепече. Написав писака, що не розбере й собака.

Народна творчість.


*Вільний диктант. Прослуханий тричі текст письмово переказати якнайбличже до почутого. Виразно прочитати записане. Визачити тему й головну думку записаного уривка. Назвати види мовленнєвої діяльності, до яких ви вдавались у процесі виконання вправи.
Письмо – це винахід людини. Винайшовши письмо, люди, очевидно, не переставали дивуватися його значущості, його можливостям і приписували створення письма богам. Стародавні єгиптяни вважали творцем письма бога Тота. За грецькими міфами, абетку винайшов бог Гермес.

Переважна більшість сучасних народів користується таким видом письма, яке передає звукове мовлення за допомогою умовних графічних знаків – літер. Таке письмо називають алфавітним.

З підручника.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

ПРО МОВЛЕННЯ ТА СПІЛКУВАННЯ
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Усне мовлення (говоріння) – ситуативно вмотивований і ситуативно зумовлений процес. Ситуація спричиняє мотив (мету) спілкування: виникає потреба щось з’ясувати, необхідність щось повідомити, до чогось спонукати. Мотив спричинює найрізноманітніші вияви спілкування: запитання – відповідь; прохання – згода (відмова), пропозиція і згода (незгода), нерозуміння і пояснення тощо.

Ситуацію спікування можна показати у вигляді таблиці:


Перед тим, як вступити в спiлкування,

слiд УЗЯТИ ДО УВАГИ:








ДЕ спiлкуємося?


в офiцiйнiй обстановцi

ситуацiя спілкування






ХТО адресат?

у неофіційнiй

обстановцi






Яка МЕТА спiлкування?



повiдомлення
з’ясування
спонукання

При говорінні здійснюється перехід від внутрішнього мовлення (мовлення подумки, у максимально згорнутій формі, якому реальне фізичне звучання замінюється його відображенням у свідомості мовця) до мовлення зовнішнього (мовлення для співрозмовників). У процесі аудіювання (слухання-розуміння) здійснюється перехід від зовнішнього мовлення до внутрішнього.

Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення.

Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен із співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Цю частину підготовки до спілкування можна показати за допомогою таблиці:




ТРЕБА ПРОДУМАТИ (СПЛАНУВАТИ):


ТЕМУ





ОСНОВНУ ДУМКУ

ВИСЛОВЛЮВАННЯ



ФОРМУ

(дiалог чи монолог)







СТИЛЬ



Усне ділогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен з яких почергово то слухає-сприймає, то говорить. Тому щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння .

Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.

Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік) кожен із співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує “смислові згустки” наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім намітити основну тезу спілкування і логічно просуватись до бажаної кінцівки.

Діалогу властиві такі ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання тощо.
СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ

(приватна розмова, обговорення певної теми, дискусія)

* Скласти та розіграти діалоги, можливі за таких обставин:




  • двоє дев’ятикласників обговорюють вечір мови, який нещодавно відбувся у школі. Один з них, стверджуючи думку, що питання мови мають досліджуватись і обговорюватись лише на науковому рівні (наприклад, на засіданнях мовного гуртка), саму ідею проведення мовного вечора вважає хибною, а вечір вкрай невдалим. Інший переконаний в тому, що мова має естетичний вплив, тому читання високохудожніх поезій про мову та виконання пісень на високохудожні тексти виховують смак і спонукають до бережного ставлення до мови, тому вечір є корисним;




  • двоє дев’ятикласників обговорюють концерт зарубіжних гастролерів. Один вважає їхній виступ зразком для артистів української естради – в усьому, крім добору репертуару. Інший переконаний у тому, що український шоу-бізнес має йти влаcним шляхом, оскільки пісня для українців завжди була більше, ніж розвагою – вона ставала рушієм суспільних процесів. Розмова вміщує посилання на конкретні пісні та імена співаків, поетів, виконавців;




  • двоє дев’ятикласників домовляються по телефону про спільне відвідання міської бібліотеки. Один з них сповнений радісного передчуття знайомства з давно омріяними художніми творами. Інший налаштований скептично, вважаючи, що найсучаснішим джерелом інформації є інтернет, тому звернення до послуг бібліотеки не може бути ефективним.


ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ,

СТИЛІ І ТИПИ МОВЛЕННЯ
* Прочитати. Довести, що подане висловлювання є текстом. Визначити тему й головну думку тексту. Дібрати два варіанти заголовка: перший, що відображає тему; другий – що виражає головну думку тексту.
Легенда розповідає, як колись давно напали на Руську землю вороги і вийшов їм назустріч невеликий загін воїнів. Зійшлися поблизу річки. Нещадно билися піші русичі з ворожими вершниками, потупили-зазубрили свої мечі об шаблі нападників. І тільки як ніч прийшла, попадали на землю поранені. Попадали, а мечі з рук не випустили.

Відступили вороги, щоб із силами зібратися. А як виткнулися вдосвіта поганці з хащі, щоб роздивитися, хто з руських живим зостався, побачили силу-силенну мечів, які стриміли вздовж берега.

Злякалися вороги й відступили, а меч-трава, що проросла з крові захисників вітчизни, так і залишилась на сторожі незборимого свого краю.

Квітки меч-трави скупчені в головчасті колоски, які об’єднані у великі волосисті суцвіття.

Росте меч-трава на Поліссі та у Волинському лісостепу, а також у Причорномор’ї. Росте на болотах, берегах озер, морів.

За А.Давидовим.


* Прочитати висловлювання. Пояснити значення слів стиль, стилістика. Назвати відомі вам стилі мовлення. Визначити стиль поданих уривків.
І. Слово стиль як термін використовується в літературознавстві, мистецтвознавстві та в архітектурі.

У мовознавстві цей термін стосується мови й мовлення. У мові цим терміном позначається поняття сукупності систем мовних засобів як функціональної різновидності.

У мовленні стиль розглядається як спосіб функціонування мовних засобів: «Стиль – це «сукупність прийомів у використанні засобів мови, властива якому-небудь письменникові або літературному творові, напряму, жанрові і т.ін» (Словник української мови, в 11-ти томах. – Т.9. – С. 698).

За М.Плющ, Н.Грипас.


ІІ. Пишучи, про стилістику не дбай, а намагайся висловлюватися точно – то є найкраща стилістика (втім, може, ти не знаєш, що то є стилістика? Подивися в латинському словникові пояснення або у Словнику іншомовних слів). Отож, Дмитрику, про стилістику не дбай, але, звичайно, щоб навчитися не дбати, треба спочатку добре дбати. Для цього треба добре знати мову – і літературну, і народну. Першої ти навчишся в школі. Що стосується народної мови, то ти її, на жаль, не чуєш (усе мріяв колись поїхати з тобою і мамою до Рахнівки – там би ти почув). Отож, і тут: читай старих авторів (Квітку-основ’яненка, Марка Вовчка, Нечуя-Левицького). А ще краще – читай. Виписуючи вдалі, “густі” вирази, приказки, прислів’я читай, пісні народні – але вже “дорослим” оком – багато радості дадуть і казки.

З листа В.Стуса синові.


* Розглянути таблицю. Дати відповіді на запитання: від чого залежить стиль наших висловлювань? Який розділ науки про мову вивчає стилі мовлення?



СТИЛІ МОВЛЕННЯ


Назва стилю

Сфера вживання

Основні види висловлювань

1. Науковий




2. Художній


3. Публіцистичний


4. Офіційно-діловий

5. Конфесійний (церковний)

6. Розмовний


Наука, техніка, освіта


Художня література


Суспільне життя


Ділове спілкування

Релігійне життя

Побут

Наукові статті, доповіді, лекції, монографії, підручники, посібники.
Художні твори: романи, повісті, оповідання, поеми, поезії, п’єси тощо

Публічні виступи, суспільно-політичні журнали, газети, бюлетені

Закони, статути, офіційні листи, заяви, протоколи тощо

Проповіді, молитви, богослужебні книги

Спілкування на побутові теми з рідними, друзями, знайомими і незнайомими


* Прочитати. Визначити стиль кожного з висловлювань, свою думку обгрунтувати. Визначити адресата мовлення та мету кожного з висловлювань.


І. Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.

Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

З Конституції України.

ІІ. О рідна мово! Є ще люди ниці,

Зрікаються, бува, і матерів!

А я твої троянди й чорнобривці

Любов’ю до пелюстки обігрів.

Ти – крона й корінь рідного народу:

Батьків, дідів і прадідів і пра...

І час твою не вичовгає вроду,

Не висотає Ворскли і Дніпра.

Бо ти – моя сподвижниця і слава,

Мечі і струни, правда і терни

Від київського князя Ярослава

До нашої стрімкої бистрини.

Д.Луценко.
ІІІ. Одна з найпоширеніших тез противників українського відродження – “не можна примушувати до володіння українською мовою”. Примушувати справді не слід. Але як у Німеччині, Словенії, Угорщині, Китаї тощо не можна досягти жодних успіхів, не володіючи німецькою, словенською, угорською, китайською мовою, так і в Україні треба зробити все, аби не можна було (як тепер) народитися, прожити життя й померти без знання української мови.

Знання чужих мов збагачує людину. У цивілізованих країнах, особливо невеликих щодо території та кількості населення, рідко можна зустріти людей, які не володіють бодай однією з найпоширеніших чужих мов. Але неможливо знайти двох ісландців, данців чи норвежців, як розмовляли б між собою неісландською, неданською чи ненорвезькою мовою. Так має бути в Україні. Навчаймося чужого, але не цураймося свого!

За О.Пономарівим.

ІV. Мова – самобутня система звукових знаків, основа духотворчого життя етносу, нації, людства. Виконує важливі комунікативні, пізнавальні, оцінні, волюнтативні, естетичні функції, не зводячись до жодної з них зокрема. У процесі мовленнєвого самоздійснення постає у вигляді текстів, характеризується їх стійкістю, гнучкістю, змінністю, динамікою. Мовні одиниці (фонеми, морфеми, лексеми, словосполучення, речення та ін.) та відношення між ними витворюють складну органічну структуру мовної системи.

Зі словника.
V. Молитва серця
Пресвята Трійце, Боже наш, Господи Вседержителю, Духом Твоїм Святим очисти моє серце і душу від усякої скверни і нечистоти плоті й духа і зроби моє серце чистим для сприйняття Тебе, Господа Бога мого. Зроби, Господи, серце моє храмом Твоїм Божественним і Духа Святого, що в ньому живе. Амінь.

З молитовника.


* Прочитати висловлювання. Зразком якого типу мовлення є кожен з них? Свою думку обгрунтувати.
І. Пригріє весняне сонечко, шелесне молодим листям дерево, - ізнімуться роєм козаки. От збереться їх докупи десятків або й сотень кілька, виберуть собі ватажка-характерника - і гайда на Вкраїну! Ходять, було, січові гості над Дніпром та й до Случі добираються. Де байрак глухий та глибокий, де хутірець або пасіка стоїть на одшибі, вони такм переднюють, а вночі як смикнуть – і вовками по полю рищуть. Похазяйствують, бувало, в панів, нав’ючать усяким добром коней та й гайда назад! Покажуться й слизнуть так живо, ніби вві сні приснились. Отакі-то були!

За П.Кулішем.

ІІ. Се був гуцул не зовсім звичайний. Високий ростом, стрункий, він був білий на лиці, мав світле волосся, що густими кучерями спадало йому на плечі, і подовгасте лице з меланхолійним виразом. Те лице, добродушне, та притім поважне, з великими блискучими очима, дуже нагадувало лице Христа, як його звичайно малюють на іконах. Ся подібність впадала в очі різним людям, що знали Лук’яна Кобилицю.

За І.Франком.

ІІІ. В душі щось ворочалося. Опиралося. Стояла гіркота. Завжди він був душею, незримими й невидимими її глибинами – з нею, з Україною, з тими, хто змагався за неї, але все те притлумлювалося страхом, страх був більшим за любов. І ось настав час волі, він вивільнився від того страху, й серце розквітло. Здавалося, назавжди. Та вже... Знову вибір... Бо знову невідомість. Хто править, чиє зверху, куди йдемо... Туди, на Захід? Звідти поклики: правильно йдете, до нас. Будьте такими, як ми, і ми приймемо вас: нехай багатіють спритніші, не вбивайте своїх бандитів і крадіїв, розпродуйте все що можна. А ми допоможемо купити. Як купили зерно в тридцять третьому, продали зброю за золото в сорок другому. Ми зараз підкинемо вам ідейки, фондики, фундації, асоціації.

За Ю.Мушкетиком.


* Прочитати. Які типи мовлення поєднано в тексті? Який тип є основним, які – допоміжними? Свою думку обгрунтувати. Назвати відомі вам типи мовлення (див. таблицю на с. 73 )
Зроду я такого діда не бачив. Біле волосся, густе, як ліс, прикривало його високе чоло. Брови насунулись на самі очі. Широка борода аж до пояса доходила. Отак узяв би пензель та й намалював з нього Сатурна.

Яку ж низку горя нанизала йому злая доля! Жив він у запорозьких землях вольним козаком. Як зруйнували Січ, то весь козацький хутір з землями дістався якомусь пану. Не схотів наш дід зостаться панським, запріг коня, узяв жінку, дітей та й помандрував у Чорноморію. Той рік була засуха. Кінь без паші й водопою здох. Тоді пішли пішки. Не пройшло й десяти днів, як поховали дітей. З голоду та нудьги занедужала жінка. Довго він на руках її ніс, аж поки не оддала й вона душі Богу.

Тридцять п’ять літ плавав козак Чорним морем, з ворогом бився. Та потягло його у рідну сторону, схотілось побачити батьківську хату, поклонитися рідним могилам. Прийшов – і не пізнав козацького хутора. Де хата батькова стояла, там панський сад розрісся, а де було кладовище, там поставили шинок. Глянув наш дід на все це, заплакав та пішов з кобзою світ за очі.

Вже років з тридцять мандрує кобзар Україною, розповідає людям усяку всячину, пісень виспівує все більше веселих, бо хіба розрадиш людину ще й чужою мукою, хіба порятуєш її ще й своїм гірким горем? Завжди любили в нас кобзарів, тому що мудрі їх слова додавали людям гідності, а їхня мужність і стійкість передавалася усім українцям. (За О.Стороженком.)


Словник. Сатурн - бог хліборобства, культ якого був поширений в Італії. Часом його ототожнювали з богом жнив у давніх греків Кроносом. Зображувався із серпом в руках.
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО

ПРО ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ.

ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ЗАЯВА. АВТОБІОГРАФІЯ
* Прочитати. В прямому чи переносному значенні вжито виділені слова? свою думку обгрунтувати. Витлумачити пряме значення цих слів.
Живуть в анкеті серця імена однополчан – полеглих побратимів. (Д.Луценко.) Не поможуть епітафії і промови урочисті. Темні плями в біографії не подужає хімчистка. (В.Гужва.) Той метушиться в здобуванні віз, той пнеться розгадати суперприз. (Ю.Каплан.) Уже змалку Варя зарекомендувала себе практичню людиною. У парку вона гуляла за материною інструкцією. (М.Хвильовий.)
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Дехто з мовознавців вважає, що слід розрізняти поняття офіційний документ і діловий папір. До документів вони відносять закони, укази, урядові постанови, резолюції, програми, статути тощо. Діловими паперами вважають накази, звіти, заяви, доручення, розписки, протоколи. Проте більшість науковців обстоюють думку, що терміни документ і діловий папір усе ж слід вважати тотожними.

Ділові папери складаються в офіційно-діловому стилі. Офіційно-діловий стиль – це різновид літературної мови, який обслуговує сферу офіційно-ділових стосунків. У діловому мовленні поєднуються дві функції: інформативна (повідомлення) та волюнтативна (наказовість).

Діловому стилеві властиві такі ознаки:



  1. вживання готових усталених формул і мовних зворотів (кліше);

  2. точність, ясність, логічність, об’єктивність, стислість у викладі думок;

  3. вживання слів тільки в прямому значенні;

  4. прямий порядок слів у реченнях;

  5. вживання спеціальної термінології;

  6. відсутність індивідуальної манери викладу та емоційно забарвленої лексики.

Офіційно-діловий стиль має окремі стильові різновиди: адміністративно-канцелярський (включає планово-звітну, розпорядчу, директивну, облікову документацію й ділове листування), законодавчий (юридичний) і дипломатичний.

Будь-який діловий папір складається відповідно до встановленої форми. Навіть незначний відступ від взірця може зробити його недійсним. До кожного ділового папера ставляться такі вимоги:



  1. чітке дотримання усталеної структури: реквізитів, які відповідають типові документа, правильне використання ключових слів (ухвалили, прошу, рекомендуємо, гарантуємо, наказую тощо);

  2. вживання мовних засобів офіційно-ділового стилю (уникнення розмовних, просторічних, емоційно забарвлених слів);

Документи мають різний ступінь стандартизації. Одні (розписка, заява, протокол) більш регламентовані, інші (лист, оголошення) – менш, деякі (автобіографія, характеристика) мають незначний рівень стандартизації.
Словник. Кліше мовне – готовий мовний зворот, що використовується в певних умовах і подібних текстах, полегшуючи процес спілкування. Термінологія - сукупність термінів певної галузі виробництва, науки, мистецтва тощо. Реквізити – сукупність обовязкових даних у документі, без яких він не має юридичної сили. Стандартизація - встановлення єдиних обов’язкових норм і вимог.
* Прочитати. Усно переказати зміст прочитаного.
Заява – документ, що містить пропозицію або прохання однієї чи кількох осіб до установи чи керівної особи. Це один з найпоширеніших ділових паперів.

Заява завжди пишеться від руки і в одному примірнику – так передбачено стандартом. Стандарт передбачає для заяви такі реквізити:



  1. назва організації, установи чи посади особи, яким подається заява (пишеться праворуч, на останній третині рядка);

  2. відомості про того, хто подає заяву (розміщуються колонкою нижче першого реквізиту);

  3. назва документа - “заява” (пишеться посередині);

  4. текст заяви (з абзаца й з великої літери);

  5. дата й підпис (під тектсом, підпис – праворуч, дата – ліворуч).

Існують заяви прості (містять лише прохання чи пропозицію) й складні, мотивовані (подається обгрунтування просьби чи пропозиції, може наводитися перелік документів, що додаються до заяви).

За П.Білоусенком.


* Прочитати. Вказати наявні в текстах заяв реквізити. Вказати просту й складну заяви.
Директорові Харківської середньої

школи № 5 Козаченкові П.І.

директора Харківського педагогічного

коледжа № 45 Палійчук С.М.

Заява
Прошу дозволити волейбольній команді училища щотижня по середах з 15 до 18 год проводити тренування на спортивному стадіоні вашої школи.
10.10 2002 р. (підпис)

Ректорові Національного

Педагогічного університету

ім. М.П.Драгоманова

академіку М.І.Шкілю

Незовибатька Василя Івановича,

який проживає у м.Вінниці

по вул. М. Пирогова, 4, кв.10


Заява
Прошу допустити мене до співбесіди для вступу на заочне відділення Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова.
До заяви додаю:

  1. атестат про середню освіту;

  2. копію трудової книжки;

  3. довідку про стан здоров’я;

  4. автобіографію;

  5. чотири фотокартки.

15.05. 2002. (підпис).


* Прочитати. Які з-поміж пoданих мовних кліше можуть вживатися в текстах заяв? Позитивною чи негативною є роль кліше у діловому спілкуванні?
Узяти до відома; прошу надати; доводжу до вашого відома, узяти за основу; доручаю одержати; до заяви додаю; план заходів затвердити, за звітний перод, прошу зарахувати мене на посаду; роботу визнати задовільною.
*Від імені учня дев’ятого класу скласти за зразком такі заяви:


  • про зарахування до 10 класу середньої школи;




  • про дозвіл достроково скласти екзамени в зв’язку з переїздом родини на постійне проживання до іншого міста;




  • про зарахування до професійно-технічного училища;




  • про допущення до вступних іспитів до технікуму радіоелектроніки (геофізики; готельного господарства).





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconОлександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина друга
Слово І його лексичне значення. Групи слів за значенням, походженням І використанням
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення icon11 б (профільний рівень) Українська мова Підручник. 
Підручник.  Глазова О. П., Кузнецов Ю. Б. Українська мова: Підруч для 11 класу загальноосвіт навч закл. / О. П. Глазова, Ю. Б. Кузнецов;...
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconНове в програмі олександра Глазова
Крім роботи над традиційним твором-описом зовнішності людини за картиною в художньому стилі, чинною програмою Українська мова
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconО. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр
Текст як поняття лінгвістики тексту. Змістова цілісність тексту
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconПамятка для кожного учня; листок з початками речень для гри «Продовж речення»; листки для роботи в парах; підручник "Читанка" 2 клас ІІ частина
Розвивати виразне читання, зв’язне мовлення, вміння висловити свою думку, цінувати думки товаришів. Виховувати доброту І чуйність,...
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconПрограма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „ спеціаліст
Українська мова – державна мова України. Українська мова серед інших мов світу. Українська мова як національна мова українського...
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconЧитання і розвиток мовлення Підручник О. П. Хорошковська, Г.І. Охота клас
Тести складено відповідно до чинної «Программы для средней общеобразобразовательной школы с русским языком обучения 1-4 классы» 2006...
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconа клас Природознавство – ст. 90-91 (читати й відповідати на запитання) Українська мова – ст. 85, впр. Математика – ст Завд. 583, в. 584. Російська мова – ст. 100. Упр. 16. – Б клас
Літературне читання – на аркуші а-4 підготувати ілюстрацію до творів Шевченка Т. Г.; с. 93 (читати)
Олександра Глазова Українська мова Матеріали до уроків 9 клас частина третя: зв’язне мовлення iconМіський конкурс інтегрованих уроків «Про мій Харків моїм учням» Тема уроку: Розвиток навичок мовлення. Сьогодення Харкова. (французька мова, географія, історія) 8 клас
України та Харкова; знаходити, розуміти І надавати нову інформацію; розширювати словниковий запас учнів


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка