Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та



Скачати 87,09 Kb.
Дата конвертації13.10.2017
Розмір87,09 Kb.

Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та...


Все  буде  так!
Ти  не  повіриш,  та...
все  буде  знову
як  було  раніше!
Коли  душа  
училася  літать
і  проростати  в  тих  же
снах  і  віршах...

Все  буде  так!


Ти  неповіриш,  та...
все  буде  знову
як  було  до  нас  ще!
Коли  спліталися  
в  одне  вуста
і  замовляла  музика
вина  ще...

Все  буде  так,


Ти  знаєш  буде!  та
не  будуть  ночі
нас  чекати  знову!
Хоч  десь  і  буде
дзенькати  кришталь,
і  будуть  очі  
твоїм  дихать  словом!..

10  вересня  2005



ID: 144089
Рубрика: Вірші, любовна лірика
дата надходження 03.09.2009 15:27:16
автор: Олеся Білоцвіт

Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та...


Все  буде  так!
Ти  не  повіриш,  та...
все  буде  знову
як  було  раніше!
Коли  душа  
училася  літать
і  проростати  в  тих  же
снах  і  віршах...

Все  буде  так!


Ти  неповіриш,  та...
все  буде  знову
як  було  до  нас  ще!
Коли  спліталися  
в  одне  вуста
і  замовляла  музика
вина  ще...

Все  буде  так,


Ти  знаєш  буде!  та
не  будуть  ночі
нас  чекати  знову!
Хоч  десь  і  буде
дзенькати  кришталь,
і  будуть  очі  
твоїм  дихать  словом!..

10  вересня  2005






Олеся Білоцвіт :: Білий грим


Скрипучий  сон  старого  бука,
Не  спиті  поглядом  вуста...
Зима  У  літні  двері  стука,
Крізь  теплу  землю  пророста!

Шука  незіграної  ролі,


Наносить  вміло  білий  грим...
І  хвалиться  маленькій  Олі,
Що  стане  листям  молодим!

20-08-2002








Олеся Білоцвіт :: ...аби освідчитись в коханні!


Немилосердна  ця  сльота-
Плачами-схлипами  віта
Четвертий  день  і  ніч  підряд
Осиротілий  листопад.

Він  так  до  Осені  спішив,


Святковий  підбирав  мотив.
Аби  освідчитись  в  коханні!
Дарма,  що  був,  що  є-  останній...

Але  не  вічна  ця  сльота!


Сніжинка  перша  проліта,
Щоб  притулитись  до  чобіт,
Щоб  зрозуміти  дивний  світ...

10-11-2002





Олеся Білоцвіт :: Перефарбую сіре у зелене!


Учусь  мовчати  
У  собі  про  себе,
Учусь  невміло
Ніби  немовля...
І  виднокіл,
Що  підпирає  небо-
Малюю  зблизька,
Кличу-  звіддаля.

Як  ту  Любов,


Що  проросла  крізь  мене-
В  слова,  бажання,
Голубі  дими...
Перефарбую  сіре
У  зелене!-
Хай  буде  Літо...
А  в  тім  Літі-ми!..

10-12-2003


Олеся Білоцвіт :: Ностальгійна Зима


Приземкувата  сіра  тиша
В  долонях  спогади  колише
І...  пеленає  в  чистий  сніг,
Що  так  зненацька  підстеріг

Мене  на  фоні  океану...


Я  виросту!
Я  вища  стану-
Від  ностальгійної  Зими!
А  ти  цю  тишу-обійми...

23-10-2003





Олеся Білоцвіт :: Жовтий сум


Розпитаю  в  Осені  про  Вас-
Що,  незрима,  всюди  тут  гасає.
Та  помовчу  мить,  щоб  не  озвавсь
Жовтий  сум!-  він  знав  мене  і  знає...

Розпитаю  про  усіх,  про  все


І  про  стежку,  що  сліди  згубила...
Східний  вітер  сон  мій  понесе
У  Прилуки  на  високих  крилах!

12-10-2003








Олеся Білоцвіт :: Я стала з радощів примхлива...


Я  так  молилася  Весні,
Що  всі  слова  тепер  прісні!
Я  так  чекала  її  дива,
Що  стала  з  радощів  примхлива...

Але-  який  глибокий  щем!..


Весна  прийшла  з  новим  дощем,
З  новим  відтінком-  терпне  серце...
Я  вперше  бачу  все  це!
Де  ж  це?

О  Господи,  чи  міражі?


Прости  за  сутінки  душі...
І  будь  зі  мною,  Боже,  будь!
Дощі  ж  ідуть,..
ідуть,..
ідуть...

31-08-2003


Мельбурн



Олеся Білоцвіт :: Дай пройтися твоєю дорогою...


Дай  пройтися  твоєю  Дорогою,
А  вчорашні  тіні-зітри!
Хай  не  здасться  тобі  убогою
Тиша  ця,  що  згубили  вітри...

Пізнім  листом  вона  заклечана


І  освячена  світлом  зір.
Я  навіки  Любові  преречена
Та  рятунку  не  треба,  повір!

Дай  пізнати  глибінь  забутого


У  незнанім  досі  краю
Щоб  утримать  в  обіймах  Лютого
Висоту  на  якій  стою!

31-08-2003


Олеся Білоцвіт :: Вітер


Білу  тишу  розвіяв  Вітер
Увірвався  в  долю  і...  щез.
Облетілий  травневий  цвіте,  
Вдвох  дослухаймо  полонез!

Поблукаймо  порожнім  містом


Між  розгублених  сподівань...
Нарядилася  ніч  в  намисто-
А  ти  плачеш?..  
О,  перестань!

05-05-2001


Олеся Білоцвіт :: Радосте, здрастуй!


Радосте,  здрастуй,  здрастуй,
Рада  що  ти  зайшла!
Тільки  прошу-  не  застуй
Те,  що  в  тобі  знайшла...

Слів  не  лякайсь  колючих


І  відболілих  ран.
Ти-  Золотий  мій  Ключик-
Сонячний  талісман!

Хочеш,  до  тебе  в  гості


Я  забіжу  сама?
Ген  високосний  простір
Крила  надій  здійма!

Випий  зі  мною  кави,


Радосте,  не  гордуй!
Стягом  нової  держави-
Бід  зупини  орду!

24-08-2003



Білоцвіт О.

[ ]

11.11.2008, 17:25

ОЛЕСЯ БІЛОЦВІТ

поетеса


 

Білоцвіт (Ткаченко) Олеся Миколаївна народилася 26 лютого 1980 р. в м.Прилуки Чернігівської області. Закінчила природничий факультет Ніжинського державного педагогічного університету. Тимчасово мешкає в Австралії.

Автор збірок поезій «Скрипка часу», «Стихія Сонця», «Передчуття наближень».

Дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов».

 




Біографія

Ткаченко (Чорновус) Микола Никифорович

Народився (12.02.1948р.) і виріс на Полтавщині — в селі Павлівщина Гребінківського району. У сусідніх Лазірках закінчив 11 класів. Та перш, ніж переступити поріг Київського державного універси¬тету студентом факультету журналістики, скуштував робітничого і солдатського хліба.

З дипломом, дружиною-однокурсницею і маленькою донечкою Микола Ткаченко в 1976 році приїхав на Чернігівщину - до Прилук. Тут і протрудився чверть віку у міськрайонній газеті «Правда Прилуччини», подолавши усі щаблі професійного росту — від кореспондента до редактора.

Але з-під його пера народжувалися не тільки газетні публікації. Друкував поезію в місцевій, обласній, республіканській пресі. Одна за одною побачили світ три поетичні збірки — «Спілих вишень тепло» (1995 р.), «В обіймах саду» (1999 р.), «На межі протиріч» (2001 р.).

2002 р. Миколу Ткаченка прийнято до Національ¬ної спілки письменників України.

Членами цієї творчої спілки є також: його дружина Ніна Ткаченко та молодша донька Олеся

Білоцвіт.

11 вересня 2006 року після тяоюкої хвороби

обірвалася земна дорога поета.

Остання збірка Миколи Ткаченка (Чорновуса) "Благослови моє ім'я" вийшла вже по його смерті. Поезії Миколи Никифоровича хвилюють відвертістю та правдивістю. Збірку віршів М. Ткаченка спорядила у світ дружина поета Н. Ткаченко. Як поетичний заповіт нащадкам сяють його рядки: "Межа - на те вона й межа: там - доля і недоля. Не проросте на ній іржа, бо нам ще світить воля!"

     І як побажання всім нам: "Хай буде Вам в усьому поміч Божа,

    хай буде в радість творчість для людей..."




Випробування на любов Олесі Білоцвіт




Австралія




"Наше свято"   

З близьких і далеких стежок снуються земні дороги – то ранково-чисті, то – вечірньо-бентежні. Але їх світло ніколи не гасне, єднаючи не лише людські долі, а й материки. Про це – вірші прилучанки Олесі Білоцвіт, написані в України та Австралії.
Олеся народилася в родині Ніни й Миколи Ткаченків, знаних у Прилуках журналістів і поетів. Саме через батьків-письменників з юних літ друкувалася під псевдонімом Білоцвіт. Під цим літературним ім’ям видала збірки поезій «Скрипка часу», «Стихія Сонця», «Передчуття наближень» і в 2004 році стала членом Національної спілки письменників України.
За фахом Олеся – учитель географії. Деякий час працювала в рідній прилуцькій ЗОШ №6. Однак непереборне прагнення пізнавати світ і спрага емоційних вражень поманили в далеку далеч – аж на австралійську землю. Уже п’ять років Олеся Білоцвіт мешкає з сім’єю в Мельбурні, де потужна українська діаспора. Чоловік – теж прилучанин. Синочкові Назарію, який встиг чудово освоїти українську мову, три роки.
Свої почуття і відчуття поза Батьківщиною поетеса переносить на папір. Розлука для неї – це випробування на честь, на вірність, на любов.

ДОЩ
Іще нічого не було


й було усе!
Змива розхлюпане тепло
нічне шосе.
Ще не котилася сльоза,
хоч крапав дощ,
який жалив, немов оса,
безлюдність площ.
Ще не ховалася біда
в пучечку мрій.
Ще я безбожно молода
І дощ цей - мій!
15.08.2005р.

СТОЛИЦІ СЕРЦЯ

Як стрінуться наші очі,
як обручем стануть руки -
я Вас відпустити не схочу,
Прилуки мої, Прилуки!
Я з Вами була доросла,
наївна і глибоко юна.
Дитинство, піском поросле,
уже засипають дюни!

Ерозія Щастя й Вітру,


терпкої Любові і Світла...
Я сльози пелюсткою витру,
я так на цю зустріч бігла!
13.08.2005 р.

ПРОМОКЛИЙ РАЙ

Це - не дилема.
Це - Так і Ні.
Все те, що в мене,
лише в мені:
цей день і вечір,
і ця печаль...
Яким, до речі,
мене не жаль.
Нащо жаліти -
невже ж слаба?
З Зими у Літо
майнуть хіба.
Там - дощ і злива,
промоклий рай...
А я щаслива,
бо там - мій Край!
12.09.2005 р.
* * *
Прости цю яв
І зустріч цю прости,
В охапок позбирай
Проміння косе.
Не здогадайся,
Хто для мене ти,
Іди по травах,
По квітках, по росах.

По білих снах,


По музиці іди -
Нащо тобі
Говерла й Міссісіпі?

А як не стане


Суші ні води -
Не озирайся,
Бо душа засліпить!

БІЛІ СНИ


Іще півкроку до Весни,
іще півкроку...
Не відпущу від себе сни
іще півроку!
В яких приходила Зима
до мене в гості.
Вона ж хмеліла і сама
при першім тості...
Бо ще ніхто так не чекав
її ніколи,
бо ще ніхто так не шукав
її довкола...
І не вдивлявся в білі сни,
як в білі тіні,
що за півмиті до Весни
уже осінні.
...Мої розбуджені слова
тепер - колишні.
Гукаю, кличу їх - овва!
Спаси, Всевишній!
12.08.2005р.

23 Січня 2009 р



  • ваша оцінка



  • 0 коментарів



«А час – як вітер…» – так називалося поетичне свято письменниці та журналістки Ніни Яківни Ткаченко. Відбулося воно у Прилуках – місті Чернігівської області – у циклі «Зустрічі без прощань». Для нас ця талановита жінка цікава тим, що вона родом з Бершадського району, народилася у селі Лісничому. І перші кроки у світ поезії зробила саме на своїй малій батьківщині. Ще в далеких 60-70-их роках на сторінках районної газети «Вогні комунізму» з’явилися чудові вірші обдарованої юнки Ніни Натолочної. Якщо точніше, то ще тоді, коли вона була в шостому класі. Згодом навчалася на факультеті журналістики Київського держуніверситету, де й знайшла свою долю, одружившись з однокурсником, теж поетом Миколою Ткаченком-Чорновусом. Обох їх направили на роботу у місто Прилуки. Ніна очолила радіоредакцію, а чоловік редагував міськрайонну газету «Правда Прилуччини». На жаль, кілька років тому він пішов із життя.
Родина Ткаченків – унікальна.


  • UkrMarket.net - Животные

Продажа кошек, собак, птиц и других животных. Разместить объявление

www.ukrmarket.net



Яндекс.Директ

Її з повним правом можна назвати поетичною. І чоловік, і дружина, і донька, яка виступає під псевдонімом Олеся Білоцвіт і живе нині в Австралії, стали членами Національної спілки письменників України.


Твори Ніни Натолочної-Ткаченко сповнені глибокої пристрасті, вони емоційні, подобаються читачам і слухачам.
Перша збірка поетеси «Душа висвічує зорі» побачила світ у 1995-му, наступна – «Пізнє причастя» – у 1999 році. Далі вийшли збірки «На околицях літа», «Освідчення синього вітру», а найновішою книгою стала збірка «Спалах», яку Ніна Яківна презентувала на своєму ювілейному вечорі. Готуючись до свого ювілею, поетеса приготувала 55 ліричних, щирих, по-філософському мудрих віршів. Крім цих творів, до книги увійшли також чудові фотоетюди Володимира Яковенка, який, на жаль, теж відійшов за вічну межу.
Поетичне свято «А час – як вітер…» було пронизане лірикою, спогадами та вітаннями.
На ювілей приїхав син Любові Забашти – поетеси, яка була родом з Прилуцького краю, – Ігор Забашта. До речі, Ніна Ткаченко стала першим лауреатом місцевої літературномистецької премії імені Л.Забашти «Квіт папороті». Під час творчого вечора присутні мали змогу побачити інсценізації за творчістю поетичної родини, підготовлені учасниками молодіжного театру і народного театру «Рампа».
Хоч Ніна Яківна вже давно пов’язала своє життя із Сіверщиною, вона ніколи не забуває рідне Поділля, надсилає свої книги для бібліотек на малу батьківщину. І звичайно ж, у своїх творах вона час від часу звертається до тем, без яких не обходиться жоден поет – рідного краю, дитинства, лірико-філософського осмислення минулого і сьогодення.
Колись вінницький письменник Віктор Мельник написав: « … на вірші Ніни Ткаченко написано немало пісень. Тож коли раптом по радіо почуємо пісню на її слова, то, певно, згадаємо з добрим усміхом: «Землячка».
Каталог: uploads -> editor
editor -> Тема. Адам Міцкевич. «Кримські сонети». Тл: сонет Мета
editor -> Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури в навчальних закладах в 2016/2017н р
editor -> Тема. Олександр Олесь (О. Кандиба). Життя І творчість, світоглядні Переконання. Прагнення гармонії людини й природи, майстерність у відтворенні настрою І почуття в поезіях «З журбою радість обнялася»,
editor -> Па́уль Цела́н нім. Paul Celan; справжнє ім'я Пауль Анчель
editor -> Креативний підхід вчителя до підготовки уроків читання
editor -> Розділ 1 Загальні відомості
editor -> Урок №3 Тема. Гійом Аполлінер як чільна постать європейського авангарду
editor -> Тема. Шекспірівський театр. Трагедія «Гамлет»: її філософсько-етична проблематика. Особливості конфлікту, зображення світу у творі. Мета


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та icon1. Течія модернізму, до якої належить поезія О. Олеся
Назва символістського вірша О. Олеся, де піднято тему викриття зрадників та зображено образ України «безславної руїни»
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconКонтрольна робота Творчість М. Вороного, Олександра Олеся І варіант Дорога в Казку з твору О. Олеся це символ
Висловіть судження:«Казка життя людства — вимисел чи реальність?»
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconТворчість Олександра Олеся. Володимир Винниченко. Новела
Опрацювати сторінки підручника (289-295), скласти хронологічну таблицю до біографії Олександра Олеся
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та icon«Семінар читачів» (знайомство з творчістю Олександра Олеся)
Олеся, визначити провідні мотиви поезій; навчити учнів визначати поетичні жанри, аналізувати прочитане та висловлювати власні міркування;...
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconКраса І сила кохання як матеріал художнього осмислення в новелі «За мить щастя» Олеся Гончара
Тема уроку: Краса І сила кохання як матеріал художнього осмислення в новелі «За мить щастя» Олеся Гончара
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconЛогінова Олеся Леонідівна вчитель української мови та літератури

Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconВ. Сухомлинський
Навчально-організаційні – розширити знання учнів про творчість І біографію В. Сухомлинського І о. Олеся
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconОлег Ольжич (1907 — 1944) Життєвий І творчий шлях
Син відомого українського поета –символіста, драматурга, перекладача Олександра Олеся
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconОлеся драма в 4-х діях І 5-ти одмінах дієві люди
Кімната у панськім будинку, але вбрана по-міщанському; іншого— то й надто, а іншого — брак
Олеся Білоцвіт :: Ти не повіриш, та iconЛитвинова Тетяна Федорівна доктор історичних наук, професор кафедри історії України. Навчальна програма
Розроблено та внесено: Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка