Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»



Скачати 174.2 Kb.
Дата конвертації18.08.2017
Розмір174.2 Kb.

ОПИС ДОСВІДУ

«ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ШЛЯХОМ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПІДГОТОВКИ ОСОБИСТОСТІ ДО ЖИТТЯ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»http://www.coollady.ru/puc/3/shkola/b/20_1.jpg

Тема досвіду «Формування естетичної компетентності учнів на уроках української мови і літератури шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах»

Адреса досвіду   4600 м. Тернопіль, вул. Юності, 11, Тернопільська спеціалізована школа I-III ступенів № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов

Автор                Луканюк Марія Степанівна -  учитель української мови і  літератури вищої кваліфікаційної  категорії, «Старший учитель»


Обґрунтування актуальності  та  перспективності

Сучасне суспільство потребує творчих, діяльних, обдарованих громадян, здатних до життєвого самовизначення. Школа покликана дати людині не лише суму знань, умінь і навичок, а формувати в неї компетентність як загальну здатність, що ґрунтується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, отриманих завдяки навчанню. Новітня філософія освіти спрямовує навчально-виховний процес на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенціальних можливостей та здібностей учнів, забезпечення умов для їх життєвої самореалізації.

Про естетичну компетентність учнів має дбати учитель-словесник, зважаючи на тенденції реформування шкільної освіти, відображені в нових документах – та Концепції літературної освіти.

У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти визначено естетичну компетентність як здатність учня аналізувати та оцінювати досягнення національної та світової культури, орієнтуватися в культурному та духовному контексті сучасного суспільства, застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти спрямовує учителів на використання  «особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти».  Тому я обрала для самоосвітньої роботи науково-методичну проблемну тему «Формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах».

Значущість і своєчасність проблеми формування естетичної компетентності сучасної молоді обумовлена відірваністю молодого покоління від духовного коріння вітчизняної культури, забуттям і втратою культурних традицій; незатребуваністю духовного потенціалу української культури; непорозумінням дітей і дорослих, негативним ставленням підлітків до традицій і цінностей «батьків».

Естетична компетентність стосується сфери розвитку культури  особистості у всіх її аспектах, що передбачає розвиток особистості, який зумовлює місце учня в суспільстві й навчально-виховному просторі.

Мета досвіду

Удосконалювати професійні знання  щодо впровадження інтерактивних методів на уроках української мови та літератури з метою створення найбільш оптимальних умов для формування естетичної компетентності та  розвитку творчих здібностей учнів.http://school61.at.ua/energo/2013-01-00/informatik/111.jpg


Ідея досвіду

Розширити світогляд учнів, сприяти естетичному вихованню на уроках української мови і літератури. Формувати художні смаки й активізувати знання з української мови і літератури, покращуючи результативність уроків.

                                                      

Завдання

- Забезпечити умови для оволодіння рідною мовою на високому рівні, формувати здатність учнів застосовувати навички мовлення та відповідної мовної культури, активно використовувати рідну мову,  символіку та тексти, готовність і вміння налагоджувати соціальний контакт на різних психологічних дистанціях.

- Розвивати вміння аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної, європейської та  світової науки і культури.

- Формувати розумову культуру, здатність застосовувати методи самовиховання, орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей.



Науково-теоретичне обґрунтування досвіду

Теоретичні основи проблеми естетичної компетентності учнів розглядалися в працях класиків педагогіки А. Дістервега, В. Сухомлинського, К. Ушинського, А. І. Кузьмінського, М. М. Фіцули. http://24berezka.ru/wp-content/uploads/lkpp_clipart_boeger_0128.png

Спираючись на дослідження О. Пометун, О. І. Когут, Л. В.Пироженко, Т. О. Сиротенко, структуру естетичної компетентності учнів можна представити у вигляді взаємопов’язаних компонентів – емоційно-ціннісного, когнітивного та особистісного.

Розбудова національної системи освіти ставить нові вимоги до формування особистості. Глибоке знання державної мови, культури, літератури рідного народу є сьогодні засобом дальшого зміцнення суверенітету держави, громадянського виховання підростаючого покоління, прилучення його до високих духовних надбань народу, загальнонародних моральних цінностей. Слово, мова – основа всього, в чому проявляється духовне життя. Без мови немає і самого народу. Вона – основа людського буття, культури, процесу навчання і виховання, прилучення до мистецтва, літератури, до всього, що визначає людську духовність. Уроки рідної мови є органічною складовою частиною виховного процесу, одним із засобів формування особистості школяра. Вивчення мовних одиниць на основі аналізу тексту в єдності змісту і форми вносить в уроки мови необхідний емоційний компонент, дає змогу розвивати в школярів чуття мови, виховувати естетичні смаки, розвивати творчу активність. Вагомим у плані естетичного виховання є образне слово. У свій час ще В. Сухомлинський відзначав, що виховання чуття слова та його відтінків є однією з передумов гармонійного розвитку особистості: "Чуйність до краси слова – це величезна сила, що облагороджує духовний світ дитини. У цій чуйності – одне з джерел людської культури"; "…найважливіше виховне завдання полягає в тому, щоб слово з його багатогранною, радісною, облагороджуючою красою стало невичерпним джерелом і засобом пізнання прекрасного, внутрішнім духовним багатством і водночас засобом вираження цього багатства"; "…коли людина відчуває, переживає найтонші відтінки, пахощі, емоційний підтекст слова, вона немовби пробуджує дрімотні сили розуму"; "…пізнання слова несе в собі енергію думки".



Без поетичного, емоційно-естетичного струменя неможливий повноцінний розумовий розвиток дитини. У психологічному плані показовим є те, що звернення до літературного матеріалу вносить в організацію уроку мови живий естетичний струмінь, створює емоційну основу для засвоєння лінгвістичних знань. А опора на знання мовних закономірностей допомагає глибше усвідомлювати естетичні можливості слова в художньому творі. Але з найвищим виявом мовлення ми зустрічаємося саме в літературі, де слово переливається всіма барвами, набуває здатності виражати естетичну функцію, виступати в такій дії, до якої його може спонукати лише справжній майстер слова, письменник. Важливим засобом естетичного виховання є фольклор, уривки з художніх творів. Джерелом, з якого довго питимуть нащадки, назвав фольклор П. Грабовський, бо все краще, створене народом, базується на народному ґрунті, живиться народною мораллю. І. Франко розглядав народну творчість як пропедевтику історії мови й літератури. Він відзначав великі потенційні можливості фольклору для виховання молоді, бо саме у своїх приповідках, піснях і казках народ "…поставив тривкий пам’ятник своєї здорової, розумної, чесної мислі, своєї прихильності до світла, до справедливості". К. Ушинський вважав, що немає кращого засобу привести дитину до живого джерела народної мови, ніж прислів’я. Подібну думку виражав В. Сухомлинський: "Коли виникає питання: а чим же найбільш виховують уроки мови?, – то кожного разу переконуєшся в тому, що їх виховна сила – саме у формуванні, в утвердженні чутливості до слова, до найтонших порухів душі, виражених у ньому". Учений вважав слово наймогутнішим засобом впливу на учня, його думку; слово в устах учителя – це сила, яку нічим не можна замінити. Він привчав дітей звертатися до фольклорних творів. Так, наприклад, до прислів’їв та приказок слід звертатися під час вивчення іменника, дієслова, займенників: (Як у воду глянув; Не все те золото, що блистить; Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся; Яка шана , така й дяка; Не той друг, хто медом маже, а той, друг, хто правду каже і т. д.). Через фольклорний матеріал передається вироблене віками ставлення до природи, довкілля, людей. Втратити у вихованні почуттів спорідненості з Матір’ю-природою у ранньому віці компенсувати пізніше просто неможливо. Неможливо перебороти емоційно-естетичну глухоту молодої людини, яка починається з неуваги до слова, до природи. Вводячи учнів у неповторний світ прекрасного, слід пам’ятати застереження М. Пришвіна про те, що йдучи в ліс з єдиною метою зібрати гриби, їх можна не знайти. Але варто прийти, щоб помилуватися лісом, прийти безкорисливо – гриби самі будуть потрапляти тобі на очі". Письменник бачив у цьому закон життя. Іншими словами, прагнучи пробудити увагу до слова, до його прирощеного змісту, ми сприяємо розвитку самостійності мислення школярів, вихованню естетичних почуттів. Використання творів мистецтва з метою естетичного впливу на свідомість учнів може бути здійснено на всіх уроках української мови. Для роботи над мовним матеріалом використовую тексти, що мають естетичну вагу, уривки з творів художньої літератури, які сприятимуть вихованню уваги до слова, пізнанню слова, збагаченню мовного запасу, формуванню читача і слухача, розвитку чуття мови, уміння бачити всі відтінки значення слова, вироблення естетичного смаку, розумінню краси слова, глибини його виразності.

К. Д. Ушинський великого значення надавав формуванню естетичної культури, основними засобами якої вважав рідну мову, мистецтво, природу. Важливе значення, на його думку, має процес збагачення дітей естетичними враженнями, формування виразної, влучної, повноцінної мови на основі усної народної творчості, прислів’їв, приказок, скоромовок, які розвивають у дітей відчуття звукової краси рідної мови.

Естетичний розвиток – не самоціль, а важлива умова й шлях досконалого та гармонійного розвитку людини. За К. Д. Ушинським, це максимальне розкриття особистості в тій діяльності, яка найбільше відповідає її душі. Мета формування естетичної культури – розвиток у кожній людині її пізнавально-творчого потенціалу, допомога у відкритті самої себе, розкритті творчого потенціалу та задатків. Прагнення до досконалості у сфері краси, на думку педагога, – це душевна потреба людини, а краса – це ставлення людини до об’єктивного світу, яке має бути творчим. Гармонійно розвинена особистість – це людина з тонким художнім смаком і глибоко розвиненою емоційною сферою, яка знаходить прекрасне в літературних творах, мистецтві, розуміє й шанує добре, засуджує зло. Душею педагогічної системи К. Д. Ушинського є рідна мова – невичерпне джерело виховання гармонійно розвиненої особистості, формування в кожної людини естетичних засад. Рідна мова є «найбільшим народним наставником». Особливе місце педагог відводив різноманітним жанрам усної народної творчості (казкам, пісням, прислів’ям, приказкам), які розвивають літературно-творчі здібності дітей, «відбивають народне життя з усіма мальовничими особливостями». Провідною ідеєю системи виховання, за К. Д. Ушинським, була народність, яку він розумів як своєрідність кожного народу, зумовлену його історичним розвитком, соціальними умовами, географічними особливостями. Ця ідея базувалась на переконанні в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на кращих традиціях. Важливого значення К. Д. Ушинський надавав професійній підготовці вчителя-філолога, оскільки саме на ньому лежить місія формування естетичних почуттів, свідомості, поведінки, смаку учнів різноманітними засобами, зокрема й народознавством. На уроках мови та літератури вчитель формує світогляд учнів, розвиває їхню уяву, фантазію, творчі здібності. Саме від учителя-філолога, від рівня його естетичної культури, педагогічної майстерності залежать естетичні вподобання та естетичний розвиток учнів.

На сучасному етапі розвитку освіти в Україні навчально-виховний процес спрямований на всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу . До складових процесу формування естетичної культури молоді належать естетичне виховання, формування естетичного сприйняття дійсності, переживання естетичних почуттів, наявність естетичних ідеалів, розвиток естетичного смаку тощо. Розглянемо кожне з понять.

Естетичне виховання, за визначенням Фіцули М. М., це – «складова частина виховного процесу, безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини».

Естетичне сприйняття – початковий момент у процесі естетичного ставлення до дійсності, проявляється у спостережливості, у вмінні виділити найважливіше, що віддзеркалює зовнішню і внутрішню красу людини, предмета, явища, процесу.

Естетичне почуття, на думку Фіцули М. М., це – «особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в навколишній дійсності чи мистецтві. Наявність таких почуттів є ознакою розвинутого естетичного сприйняття, істотним критерієм естетичної культури людини».

Естетичний ідеал, як зазначає Кузьмінський А. І., це – своєрідний зразок, з позиції якого особистість оцінює певні явища, предмети навколишньої дійсності.

Естетичний ідеал відображає певні уявлення людини про красу, підкреслює критерії, за якими варто оцінювати ті чи інші явища, предмети. Естетичний ідеал, з одного боку, є своєрідним еталоном, а з другого боку, він все ж не позбавлений впливу індивідуальних суджень. Естетичний смак – це стійке емоційно-оціночне ставлення людини до прекрасного, що носить вибірковий, суб’єктивний характер.

У свою чергу Фіцула М. М. зазначає, що «естетичний смак – здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного». Сучасні дослідники, педагоги, митці намагаються наблизити світове та українське мистецтво до молоді.

На мою думку, сформувати особистість можливо лише за умови, коли центральною фігурою навчально-виховного процесу стане кожен окремий учень як суб’єкт навчання. Cаме цьому сприяє особистісно зорієнтоване навчання.

Яким же чином сформувати естетичну компетентність особистості та підготувати особистісно зорієнтований урок?

Намагаюсь будувати навчально-виховний процес на діяльнісній основі, щоб кожен учень активно працював впродовж уроку, вчився самостійно здобувати знання і застосовувати їх. Розумію, що дуже важливими  є для школярів в умовах особистісно зорієнтованого навчання навички цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінки, корекції. Тому для їх формування виділяю певний час на кожному уроці. Коли учні знатимуть, чого вони хочуть досягнути, тоді процес здобуття знань стає осмисленим і, звичайно, результативнішим.

Етап цілевизначення є обов’язковим на кожному уроці. Так само, як і етапи мотивації, рефлексії й оцінювання. Мотивація має «зробити виучуваний матеріал особистісно значущим для учня» (А. Фасоля). На цьому етапі використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту знань та процесу їх отримання.

Урок традиційно починаю зі з’ясування емоційної готовності учнів до уроку, з позитивної установки на роботу, це сприятиме зацікавленості в результаті. Для цього використовую такі прийоми :

- графічне або кольорове зображення настрою;



http://www.pravda.ru/image/article/3/8/5/300385.jpeghttps://tradernet.ru/data/blogs/posts/47013_2.pnghttps://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcrsi9ss7njvb6dxjy8_jq1qqlrxl1hpbz_ss0c2u1srgkkt68gipg

- обмін компліментами;

- побажання удачі, успіхів тощо.

Намагаюсь дібрати вдалий девіз до кожного уроку.

Під час рефлексії «учні обговорюють хід роботи, аналізують здобуті результати, труднощі й шляхи їх подолання, досягнення намічених цілей, участь кожного в спільній діяльності, осмислюють свої відчуття, порівнюють їх з відчуттями й міркуваннями однокласників».

При проведенні оцінювання використовую такі форми роботи, як самооцінка, взаємооцінка (в парах і групах), порівняння самооцінки й оцінки, виставленої вчителем та однокласниками.

Уроки будую на підставі рівноправного партнерства і спілкування на творчих засадах з використанням інтерактивних форм та методів: діалог, робота в парах, малих групах, мовна дуель, «карусель», синтез думок, коло ідей, мікрофон, мозковий штурм, аналіз ситуації, «дерево рішень», «ти –редактор», рольова гра, драматизація, інсценізація, «спіймай помилку», реклама, усний журнал, словесне моделювання, вільне письмо, «займи позицію», лінгвістична загадка, незакінчений ланцюжок та ін.

Під час уроків намагаюся довести учням, що мова – найважливіший засіб спілкування, тож дуже важливо, вивчаючи слово, пізнавати світ, розвивати особистість як найвищу цінність суспільства. Щоб забезпечити ефективність навчання, повноцінність уроку, необхідно поєднувати репродуктивну і пошукову діяльність. Учень – не пасивна фігура педагогічного процесу, і я прагну дати йому не лише певний вантаж знань, а й уміння мислити, прагну стимулювати розвиток його пізнавальних сил, роботу думки, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Застосування інтерактивних методів сприяє формуванню в дітей уміння співпрацювати, розвиває такі якості особистості: толерантність, прагнення до демократичного діалогу.

В умовах особистісно орієнтованого навчання учень є суб’єктом навчання, а вчитель є не лише носієм певних знань, а й помічником становлення школяра як особистості. Тому, говорячи про уроки мови та  літератури, можна сказати, що їх мета полягає у відкритті неповторного «Я» кожної дитини, створення умов для її самореалізації. Успішному розв’язанню цих завдань сприяють, на мою думку, нетрадиційні форми навчальної діяльності, інтерактивні технології навчання. Наприклад, на уроках літератури використовую такі інтерактивні вправи: «діалог», «синтез думок», «коло ідей», «асоціативний кущ», «сенкан», «мікрофон».

Використовую роботу в групах та роботу парах, яка  є однією з форм роботи в малих групах. 

Широко використовую на своїх уроках лінгвістичні ігри: кросворд, вікторина, мовний конкурс, лінгвістична загадка, лінгвістична задача, ребус, «Я – редактор», «Спіймай помилку», «Вірю – не вірю», «Сортування», «Найрозумніший», «Хто швидше», усний журнал, захист  проекту.

Працюю над виробленням в учнів навичок культури спілкування, адже це теж одна з ознак естетичної компетентності. Часто використовую вправи на редагування.

Проводжу також  нетрадиційні уроки: брейн-ринг, урок-змагання, урок-подорож, урок-вікторина, урок-дослідження, які  зацікавлюють учнів і підвищують рівень творчої діяльності при вивченні рідної мови та літератури, спонукають до використання суб’єктного досвіду.

Особистісне  сприйняття навчального матеріалу забезпечується участю в роботі всіх учнів. Я широко залучаю до проведення уроків учнів-асистентів, які готують повідомлення історичного, біографічного, літературознавчого характеру, підбирають ілюстративний матеріал, коментують його.

За висновками науковців, у школярів підліткового віку відбувається найбільш інтенсивний процес присвоєння естетичних цінностей, їхнього соціокультурного самовизначення, що створює сприятливе підґрунтя для формування в них загальнокультурної компетентності. 

Багатьма вченими (Е. Абрамян, Л. Богачева,  Б. Лихачов, В.Сухомлинський та інші) установлено, що на емоційно-ціннісну сферу особистості позитивно впливає національні культурні традиції, які забезпечують спадкоємність культури; виступають каналом збереження та передачі інформації та цінностей між різними поколіннями. Тому я намагаюсь на кожному уроці збагачувати кругозір учнів знаннями про культурні традиції українців, виховувати ціннісне ставлення до них. На уроках української мови систематично використовую тексти українознавчого змісту, прислів’я, приказки, фразеологізми. Даю дітям завдання конструктивно-творчого характеру: ввести фразеологізми чи приказки в речення, побудувати за прислів’ям твір, діалог тощо.

Ідеал сучасного навчання – особистість із гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з ідеальними комунікативними здібностями. Тому вважаю, що такі форми роботи, як: рольові ігри, вільне письмо, словесне малювання, дослідницька діяльність, захист проектів, презентації - сприяють загальному розвитку учнів.

На  уроках створюю ситуацію довіри та успіху,  і за таких обставин дитина розкривається, може повірити у свої можливості, реалізуватися як творча особистість, сміливо продемонструвати свої здібності. І як результат: учень-випускник не тільки володіє знаннями, уміннями та навичками з предмета, але й уміє формулювати власну точку зору, відстоювати свою позицію, співпрацювати в групі, колективі, мати коло однодумців, бути комунікабельною, толерантною особистістю.

Вважаю, що формуванню естетичної компетентності якнайкраще сприяє світ художньої літератури. У літературних творах діти часто знаходять власні життєві ідеали, вважливі для них ідеї. Мистецтво слова значною мірою формує їхній світогляд. Адже література є своєрідним компасом для людини, яка цінує досвід інших, дає відповіді на багато запитань, допомагає не збитися зі шляху праведного. 

На мій  погляд, головне на уроках літератури – навчити школярів глибоко особистісно сприймати художній твір. А для цього потрібно створити оптимальні умови для активізації творчої діяльності учнів у процесі роботи з  художнім текстом. Особистісно орієнтовані технології націлюють читача на "ретельне прочитання", на дослідницьку і співтворчу позицію щодо прочитаного, на самостійний пошук способів поєднання тексту та історико-культурного контексту.

Читаючи, кожен пізнає себе. Потрібно, щоб урок літератури став своєрідним майданчиком для самопізнання і самовираження школярів. Учитель має  створити  такі умови, за яких читач  захотів би докласти додаткових зусиль, а текст зміг би виявити свої можливості.

Дуже важливо не давати готових істин, а спонукати мислити, самостійно розв’язувати проблеми. Цьому сприяють запитання проблемного характеру, які  активізують мислення старшокласників, створюють інтелектуальну атмосферу, дух співтворчості.

Вивчення художнього твору в старших класах намагаюсь вибудовувати таким чином, щоб школярі не лише засвоювали його ідейне багатство, зростали духовно, а й глибше  пізнавали рідну мову. Виразне  звучання зразків красного письменства на уроках літератури розкриває школярам художню силу слова, спонукає замислюватися над його змістом, усвідомлювати його могутність. Пильна увага до слова у тексті активізує художнє сприймання, а відтак підводить до розуміння  індивідуальної манери письма митця, його стильових особливостей. Тому під  час аналізу художніх творів учням варто пропонувати завдання, які поглиблюють розуміння ролі слова, образу.

У старших класах вважаю доречним  застосування проектних технологій, різноманітних дослідницьких методів, бо вони якраз і спрямовані на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж певного часу. Учні отримують завдання і самостійно  досліджують певне питання, користуючись рекомендованою літературою.

На кожному уроці  працюю над розвитком творчих здібностей учнів. На уроках мови і літератури діти складають казки, вірші, оповідання, гуморески, кросворди і ребуси. Наприклад, вивчаючи у 5 класі літературні казки, я пропоную учням скласти кросворди до казок, написати вірш про героя казки, скласти свою літературну казку, у якій головним героєм був би звір тощо.

Ефективною формою персоналізації навчального процесу вважаю інсценізації літературних текстів та рольові ігри. Вони дають змогу поєднувати різні види дитячої творчості, сприяють повнішому розкриттю індивідуальності учня, збагачують гаму його почуттів,  внутрішній емоційний досвід.

Застосування комп'ютерної техніки робить уроки української мови яскравими, насиченими. На них кожен учень працює активно, зростає   допитливість, пізнавальний інтерес. Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію навчання  розмаїтістю й барвистістю інформації (текст + звук + колір + анімація), шляхом орієнтації навчання на успіх (дозволяє самостійно створити алгоритми правопису, схеми, послідовність міркувань тощо), зацікавити ігровою формою, забезпечити зв’язок із життям шляхом демонстрації роликів, реклам, конкретних діалогів, що стимулюють учнів до вивчення мови,аналізу мовних явищ, дискусії та ін.

  При проведенні уроків мови та літератури  використовую мультимедійні презентації.   На таких уроках реалізуються принципи доступності, наочності. Вони ефективні своєю естетичною привабливістю. Урок-презентація  - можливість подати великий  обсяг інформації та завдань за короткий період, створити ситуації для діалогів, продемонструвати асоціативний та наочний матеріали, що стимулюють до роздумів та комунікативної діяльності, використовувати бібліотеки навчального електронного обладнання: підручники, енциклопедії, довідники, словники, методичні посібники, ППЗ до підручників, відеофрагменти, презентації (динамічний плакат, анімація викладення нового матеріалу, практичне застосування навчального матеріалу,  мовні та літературні диктанти і їх перевірка, тести, ігри, план уроку та інше) тощо.


Результативність досвіду

Досвід з формування естетичної компетентності в умовах особистісно зорієнтованого навчання української мови і літератури, на мою думку, є результативним, тому що   мої учні стали більше цікавитися мовою і літературою. http://lmi-school.ru/image/news/1353060601.jpg


Джерела

  1. Жовновата Н. Я. Модель підготовки компетентного випускника/ Н.Я. Жовновата. // Управління школою. – 2010. - №4. – С. 16-26.

  2. Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури /Упоряд. К.Ю.Голобородько, Н.П.Ткаченко. – Харків: Вид. група «Основа», 2007 (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»;  Вип. 4 (41).

  3. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / уклад. О.Пометун, Л.Пироженко. — К.: АПН, 2002.

  4. Нетрадиційні уроки. Українська література 5-12 класи / Укладач Л. Нечволот. - Харків, 2007.

  5. Орищин Р., Залюбовська. Л. Інтерактивні технології на уроках української літератури. - Тернопіль, 2008.

  6. Освітні технології. / За ред. О.М.Пєхоти — К.: АСК, 2002. — 255 с.

  7. Пентилюк М., Окуневич Т. Сучасний урок української мови. - Харків, 2007.

  8. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: СПД

  9. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5-ти т. Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. К.: Рад. школа, 1977. –. Т. 3. – 672 с.

  10. Сухомлинський В. О. Слово рідної мови // Українська мова і література в школі. – 1978. – № 12. – С. 1-6.

  11. Франко І. Я. Зібрання творів: У 50-ти т. – К.: Наукова думка, 1980. –Т. 26. – 470 с.

Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconВикористання елементів проектної технології на уроках української мови І літератури та в позаурочній роботі з метою формування комунікативної компетентності учнів
Опис досвіду роботи вчителя Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ст. №10 Тернопільської міської ради Тернопільської області...
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconОпис досвіду роботи учителя української мови та літератури
Тема досвіду. Використання інформаційних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості...
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconШкола перспективного педагогічного досвіду вчителів фізики м. Тернополя
Формування ключових компетентностей на уроках фізики з використанням сучасних інноваційних педагогічних технологій
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconАналітична довідка 6 Перелік кращих робіт, нагороджених дипломами XХ обласної виставки-презентації педагогічних ідей та технологій за темою «Формування ключових компетентностей учнів на основі інноваційних освітніх технологій»
«Формування ключових компетентностей учнів на снові інноваційних освітніх технологій»
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconТема досвіду роботи «розвиток креативної особистості шляхом використання інтерактивних технологій»
...
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconВикористання сучасних освітніх технологій: Використання сучасних освітніх технологій
Участь у семінарах, методоб’єднаннях дає можливість не лише познайомитись з роботою своїх колег, підвищити свій досвід, а й поділитися...
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» icon«Екологічне виховання дітей дошкільного віку через призму використання сучасних інноваційних технологій»
Стан довкілля І зміни, що відбуваються в природному середовищі, набувають значних загрозливих масштабів
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconСьогодні освіта повинна забезпечувати формування І розвиток розумної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в сучасних умовах, реалізувати себе сприяти розвитку суспільства
«Формування літературної та комунікативної компетентностей на уроках зарубіжної літератури»
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconМатеріали Обласної науково-практичної конференції педпрацівників птнз (11 січня 2016 р.). Маріуполь: Маріупольське вище металургійне професійне училище, 2016. 243 с
Формування загальнолюдських та професійних компетенцій учнів через використання сучасних педагогічних технологій
Опис досвіду «формування естетичної компетентності учнів шляхом використання елементів інноваційних технологій та підготовки особистості до життя в сучасних умовах» iconФормування національно-патріотичних почуттів учнів на уроках української мови та літератури шляхом упровадження сучасних педагогічних технологій Актуальність обраної теми
Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка