Опис змісту передового педагогічного досвіду



Сторінка1/3
Дата конвертації05.06.2017
Розмір0,6 Mb.
  1   2   3

Опис змісту передового педагогічного досвіду

Поточняк Наталія Орестівна вчитель початкових класів Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Тернопільської області 1963 року народження, освіта вища, стаж педагогічної роботи 30 років – творчий, старанний, ініціативний. Має високий рівень наукової, теоретичної і практичної фахової підготовки. Досконало володіє методикою викладання в початкових класах. Її уроки – це пізнавальна подорож у світ науки, гра і поклик успіху, прагнення до знань нового, радість від творчих удач-знахідок.



Актуальність досвіду вчителя Поточняк Н.О. зумовлена новими освітніми стандартами, які забезпечують вдосконалення навчально-виховного процесу і визначається необхідністю створення умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня, формування та розвитку творчої ініціативи, пошуку, наповнення навчальної діяльності учнів інтелектуальним змістом. Так як будь-яка діяльність матиме успіх тільки в тому випадку, якщо її учасники зацікавлені в результатах і беруть у ній безпосередню участь, активізація творчої діяльності учнів на уроках та в позаурочний час є необхідною умовою для досягнення найкращих результатів.

Провідна ідея досвіду - поєднання традиційних методів навчання та сучасних технологій для формування компетентної особистості, здатної критично мислити, творчо підходити до розв’язання проблем, шукати та аналізувати інформацію, робити висновки, уміти адаптуватися в соціумі і самостійно та творчо працювати.

Практична значущість досвіду полягає в застосуванні ефективної методики, яка б забезпечувала:

  1. активізацію творчої діяльності учнів на уроках математики;

  2. підвищення мотивації та пізнавальної активності учнів;

  3. озброєння учнів міцними знаннями, уміннями та навичками, підготовку їх до життя в соціумі;

  4. створення оптимальних умов для роботи з дітьми з різним рівнем сприйняття, різними творчими здібностями, практичними можливостями.


Обгрунтування актуальності проблеми над якою працює вчитель, його практична значущість для підвищення якості навчально-виховного процесу в школі

Теоретична база досвіду.
Навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, з-поміж яких основною є «уміння вчитися». У результаті засвоєння змісту математики учні зможуть:

  • сприймати та визначати мету навчальної діяльності;

  • зосереджуватися на предметі діяльності;

  • організовувати свою діяльність для досягнення суб’єктно чи суспільно значущого результату;

  • добирати й застосовувати потрібні знання і способи діяльності для розв’язування навчальної задачі;

  • використовувати здобутий досвід у конкретній навчальній або життєвій ситуації;

  • висловлювати ціннісні ставлення щодо результату і процесу власної діяльрості;

  • усвідомлювати, аналізувати, оцінювати, коригувати результати своєї діяльності;

Технологія досвіду

Від якості, глибини і обсягу знань, яким оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить дальший прогрес нашого суспільства. І тому сьогодні, в умовах науково-технічного прогресу, актуальною стає проблема навчити учнів мислити, виробити ще в молодших класах стійкий інтерес до знань і прагнення самостійно опанувати їх.

Оволодіти математикою – означає навчитися розв’язувати задачі, причому не лише стандартні, а такі, що вимагають повної незалежності мислення, творчих пошуків, оригінальності, винахідливості. Саме над цим працює поточняк Наталія Орестівна. Вона добре роуміє, що заняття з математики не тільки розвивають мислення і пам'ять, але й мусять бути школою виховання характеру і почуттів. Адже при цьому формуються у дітей такі риси особистості як працьовитість, акуратність, розвиток волі, уваги, уяви.

«Давайте поміркуємо!» - ці слова можна часто почути на уроках у вчительки. Схвилювати уяву учнів, пробудити їх інтерес, дати поштовх думці, вчити логічно й самостійно мислити – така мета будь-якого її уроку.

Під час бесіди на диференціацію понять «приклад з буквою» і приклад без букви, вчителька використовує на перший погляд дуже просту наочність, але вона і заставляє дітей задуматись над завданням, яке поставила перед ними. Ось фрагмент такого уроку.

Учитеь показує відкриту коробку з олівцями.



  • Полічіть скільки олівців у коробці.

  • У коробці 5 олівців, - відповідає учень.

  • Як записати число олівців у коробці?

  • Число олівців у коробці запишемо цифрою 5.

Учитель показує іншу закриту коробку з олівцями.

  • А тепер скажіть, скільки олівців у цій коробці?

  • Напевно, сказати не зможемо, бо не маємо змоги полічити,- відповідає учень.

  • Як записати число олівців у цій коробці?

Учні не можуть відповісти. Виникає проблемна ситуація, розв’язавши яку учні разом з учителем роблять висновок: число предметів, кількість, яких нам невідома позначають буквами.

Дуже подобається учням на уроці усний рахунок. Для цього Наталія Орестівна використовує ігри, наочність, змагання: гра «Мовчанка», «Цікавий поїзд», «Лабіринт», кругові приклади, ребуси. Прицьому у дітей формуються обчислювальні навички, навички швидкої лічби.

Так під час гри «Кращий обчислювач», клас ділиться на три групи. На дошці записано стільки стовпчиків прикладів, скільки рядів парт(3). У стовпчику 6-10 прикладів. З кожного ряду викликає по одному учневі. Викликані учні починають розв’язувати приклади одночасно. Учні кожного ряду стежать за своїм представником і в разі допущення помилки подають сигнал «Думай!» такий усний рахунок не тільки розвиває обчислювальні навички, а вчить дітей контролювати інших і самих себе.

Мотивація навчальної іяльності, внесення до неї ігрових ситуацій, елементів дослідження забезпечують появу в дітей почуття задоволення від кожної перемоги над собою.

Люблять учні Наталії Орестівни виконувати різні розумові операції: складати задачі за малюнками або схемами, доповнювати задачі, задавати один одному питання, змінювати питання до задач, відшукувати відповіді на запитання.

Ось приклад одного з таких уроків.

Перед собою вчителька ставить мету: створити ситуацію недостатності знань, щоб учень зрозумів, про що нове він має довідатись, чому це важливо. Так, перед вивченням письмовог ділення трицифрового числа на одноцифрове вчителька записала на дошці:

7 учн. - 315 кг

6учн. – 288 кг

і запропонувала дітям задачу:

Дві бригади збирали помідори. Перша бригада із 7 учнів зібрала 315 кг, а друга, в якій було 6 чоловік, за цей самий час зібрала 288 кг помідорів. Яка бригада працювала краще?

Недовго думаючи, діти сказали, що перша, і були здивовані категоричним запереченням учительки. В процесі бесіди з’ясувалось, що краще працювала та бригада, в якій на одного учня припало більше помідорів. А щоб довідатися про це, треба 315 кілограмів поділит на 7 і 288 кілограмів поділити на 6, тобто навчитися ділити трицифрові числа на одноцифрові. Таким чином, Наталія Орестівна обгрунтувала тему уроку і, головне, довела дітям, що нове вміння допоможе їм глибше розбиратися в житті.

'Значне місце займають на уроках вчительки індивідуальне опитування на карточках. Вона їх поділла на дві групи. Карточка №1 включає програмовий матеріал без логічного навантаження, а карточка №2 – з логічним навантаженням. Таким чином здійснюється індивідуальний підхід у навчанні. Наведу приклад таких завдань.

Карточка №1

1) 2х6+48; 2х8+19;

2) Скільки вух у восьми зайців?

Карточка №2


  1. Обчисли лише добутки:

2+4; 2х4; 2+2+2; 2х8; 2х9;

  1. Андрійко і Оксанка наклеювали фотографії у свої альбоми. Андрійко наклеював по 2 фотографії на сторінкуі заповнив 6 сторінок. В альбомі Оленки виявилось на 9 фотографій більше, ніж у Андрійка. Скільки фотографій наклеїла Оксанка?

При розв’язуванні задач Наталія Орестівна використовує ситуацію творчого пошуку. Так під час аналізу задачі вона задає дітям завдання:

  • Яке число можна поставити замість числа 6, щоб відповідь була меншою?

А ось ще один приклад творчої роботи над задачею.

Від сувою відрізал чотирьом покупцям по 2 м полотна. У сувої ще залишилося 24м. Скільки метрів полотна було в сувої?

Після колективного ознайомлення із змістом задачі учні. які можуть розв’язати її без допомоги вчителя, працюють самостійно; з іншими учнями вчителька складає план її розв’язання. Після запису задачі в зошит вона пропонує учням запитання:

- Скільки метрів тканини залишилось би у сувої, якби тканину відрізали п’ятьом покупцям по 2 метри?

- Чи можна знайти відповідь на це запитання за допомогою однієї дії, якщо використати відповідь до попередньої задачі?

Такі задачі творчого характеру дають змогу розвивати в дітей логічне мислення. А ще учні люблять бути в ролі вчителя під час аналізу задачі. Вони самі пробують задавати запитання учням від даних і навпаки. Така форма роботи зацікавлює дітей і вони з великим бажанням розв’язують задачі.

Задачі з логічним навантаженням обєднані певною вимогою – доступності на основі тих знань, які здобули учні на цей час. Наведу ще кілька прикладів з уроку Н.О. Поточняк.

Олег полив 4 яблуні, 3 груші і 2 горобини. Скільки фруктових дерев полив хлопчик? (Логічне навантаження полягає в тому, що потрібно виділити групу фруктових дерев)

Що відомо? Що запитується? Подумайте добре над питанням. Які дерева ви відносите до фрутових?

Такі запитання допомагають учням правильно давати відповідь на запитання задачі. Часто вчителька добирає задачі із зайвими даними. Тут дітям треба вчитися слухати умову задачі і питання до неї. Наприклад,

Хлопчик виростив 10 сірих, 7 чорних і 6 білих кролів. На скільки менше білих кролів, ніж сірих виростив хлопчик?

Таким чином, різні види завдань, які пропонує Наталія Орестівна розвивають логічне мислення, математичне мовлення учнів, вчать визначати подібне і відмінне між предметами і явищами, привчає їх до аналізу, синтезу, узагальнення та інших розумових операцій

Активно впроваджує інтерактивні форми і методи навчання, елементи проблемного, проектного, особистісно орієнтованого навчання. З метою розвитку пізнавальної активності дітей застосовує розвивальні вправи,

уроки-казки Додаток 3

Наталія Орестівна сумлінно готується до кожного заняття. Її уроки змістовні, цікаві, на них панує атмосфера доброзичливості і взаєморозуміння. Завжди продумує структуру уроку, глибоко осмислює навчальний матеріал, виділяє в ньому головне, визначає методи і прийоми, що допомагають її вихованцям осмислити і засвоїти тему уроку. Постійно використовує завдання, які націлюють учнів не тільки на відтворення, але й вимагають від них спостережливості, аналізу і порівняння. Додаток 1

Навчаючи дітей на фактах живої мови, спонукає розповідати про те, що вони бачать навколо себе і в природі, у праці, у стосунках між людьми. Завдяки цьому граматичні правила учні осмислюють не як абстрактні узагальнення, які потрібно знати, а як необхідність правильно мислити. Відмінною рисою стилю роботи Наталії Орестівни є чітка спрямованість усієї діяльності на досягнення високого кінцевого результату. Належну увагу приділяє організації навчального співробітництва, формуванню у школярів уміння та бажання здобувати нові знання, серйозного відношення до навчання, відповідальної і наполегливої праці. Її вихованці навчаються відчувати, пізнавати, берегти себе і навколишній світ, критично ставитися до своїх вчинків, знань, оцінювати себе. Додаток 2

У своїй виховній роботі класовод проводить планування на науково - правовій базі освітньої галузі, зокрема:

1.Декларації прав дитини;

2.Конституції України;

3.Законі України «Про освіту»;

4.Законі України «Про мови в Україні»;

5.Законі «Про загальну і середню освіту»

6.Конвенції про права дитини.

У Наталії Орестівни всі діти фізично розвинені, здорові, енергійні, рухливі, люблять брати участь у різних позаурочних заходах, з великим бажанням і відповідальністю виконують різні доручення. Діти регулярно відвідують школу, у спілкуванні з дорослими проявляють стриманість, порядність. Учні вимогливі до себе, готові прийти на допомогу один одному. Класовод виховну роботу спрямовує на вивчення традицій нашого народу, історичного минулого України. Додаток 4



Використовуючи описані форми і методи роботи, Наталія Орестівна вирішує ряд таких завдань:

    1. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

    2. Створення умов до залучення всіх учнів класу до активної діяльності.

    3. Розвиток критичного мислення учнів, вміння аналізувати, виділяти основне.

    4. Розвиток практичних навичок, уміння застосовувати здобуті знання на практиці.

    5. Активізація творчої діяльності учнів, посилення інтересу до навчання.

    6. Формування прагнення до саморозвитку, самовдосконалення.

Дані методи вчитель використовує на уроках різних типів та на всіх етапах уроку. Обов’язково звертає увагу, щоб методи забезпечували максимальне досягнення мети уроку, глибоке розуміння учнями матеріалу, сприяли активності учнів у навчальному процесі, завдання були зрозумілі та посильні, відповідали віковим та індивідуальним можливостям дітей, особливостям класу.

Формування та подальший розвиток творчого, логічного, образного мислення учнів на уроках математики дає змогу Наталії Орестівні виконати загальноосвітні завдання на кожному етапі загальноосвітньої підготовки з урахуванням вікових особливостей розвитку кожної дитини, змісту та доступності навчального матеріалу, його зв'язків з іншими освітніми галузями.

Класовод підтримує тісний зв’язок з батьками. З метою підвищення рівня педагогічної культури батьків вчитель реалізовує через батьківський всеобуч, враховуючи інтереси батьків у педагогічних знаннях і вміннях щодо виховання дітей, спирається на їх досвід.

Наталія Орестівна використовує у своїй роботі такі форми: індивідуальні відвідування сім ї, запрошення до школи, індивідуальна педагогічна бесіда, листування, дні відкритих дверей; групові - зібрання батьківського активу, групові бесіди, консультації; колективні - лекції, бесіди, вечори питань і відповідей, загально шкільні збори, збори – концерти, конференції з обміну досвідом, педагогічні колегіуми, зустрічи “за круглим столом”, диспути, педагогічний всеобуч, усні журнали. Додаток 5.

Описані форми роботи у вчителя Поточняк Н.О. розвивають творче мислення на уроках математики, сприяють зібраності та зосередженості під час роботи над завданням, розширюють кругозір, формують компетентність, підвищують пізнавальний інтерес до навчання, стимулюють зацікавленість у власних досягненнях, формують довіру до вчителя, діти уміють аналізувати, порівнювати, узагальнювати, коригувати, відокркмлювати головне від другорядного.

Досягнення вчителя Наталії Орестівни вартий наслідування, воно забезпечує знаходження нових форм, методів, доборі навчально-виховного матеріалу, який дозволяє найбільш переконливо донести до учнів певну ідею, положення.

Досвід роботи вчителя початкових класів Поточняк Н.О. з питання «Розвиток творчого мислення молодших школярів на уроках математики» схвалено та обговорено на педагогічній раді школи та методичній раді комунальної установи «БРМК» та рекомендований вчителям початкових класів району для використання.

Методист з початкової освіти В.І. Воробець

Додаток 1



Читання

3 клас

«Красиві слова і красиве діло»



img_0327

Тема

Вступ до теми «Оповідання про справи твоїх ровесників.» Ознайомлення з життям і творчістю Василя Сухомлинського. В. Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло»



Мета

Ознайомити учнів з біографією Василя Сухомлинського. Допомогти учням усвідомити головну думку твору. Навчати характеризувати дійових осіб, давати оцінку їхнім вчинкам. Розвивати творчі здібності школярів; уміння складати зв’язну розповідь про подію на морально-етичну тему. Виховувати інтерес до читання, любов до людей, повагу до товаришів, вчити правильної поведінки.



Обладнання

Портрет В. О. Сухомлинського, панно із словами педагога: «Добро твориться просто», мультимедійний комплекс (ПК, екран, проектор), виставка видань творів В. О. Сухомлинського, ювілейна банківська монета 2003 року з портретом письменника вартістю 2 грн., підручник О.Я. Савченко «Читанка» 3 клас.



Вчитель'>Хід уроку

  1. Організаційний момент.

Вчитель.

  1. Ось дзвіночок пролунав,

Дзвінко пісню заспівав ,

Чули, діти? (так!)

Починаємо урок читання

Хай сьогодні в кожне серце

Наш урок додасть тепла.

А ми гостям усміхнемось,

Побажаємо добра.

Учні


  1. Доброго дня – травам росистим!

Доброго дня – квітам барвистим!

Доброго дня сонечку ясному!

Людям усім і всьому прекрасному!

Вчитель.

Тож нехай на нашому уроці пануватиме атмосфера доброзичливості, щирості, тепла і взаєморозуміння.



  1. Вправа «Очікування»

  • Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Відповіді учнів)

  • Як ми повинні працювати? (Дружно, завзято, з радістю, бути уважним).

  • Так, я теж сподіваюсь на позитивний результат нашого уроку!

  1. Завдання нашого уроку:

(Читають з екрану)

Учень1: Удосконалювати читання.

Учень2: Розуміти прочитане

Учень3: Виділяти головну думку

Учень4: Робити висновки, узагальнювати.

Вчитель. - Як ви розумієте слово «удосконалювати»?

Учень1: Читати краще, виразніше.

Учень2: Вчитися читати за особами.

Учень3: Уміти переказувати прочитане

Вчитель. . – Девіз нашого уроку(читають з екрану):

Думати – (всі хором) – колективно,

Діяти – (всі хором) – оперативно,

Сперечатись – (всі хором) – доказово,

Це для всіх – (всі хором) – обов’язково!

5. Мовна розминка на розвиток дихання та артикуляції.

1) Вчитель:

Переходимо до мовної розминки

З чого нам її почати?

Учні Скоромовку розказати.

Вчитель:

Поправляєм язички,

Щоб не плутались значки.

Перший ряд вже починає –

Скоромовку вимовляє.

Учні 1-ого ряду:

У бобра добра багато і надворі, і в коморі, бо охоче дні і ночі він робив, він і сіяв, він віяв, і косив, і молотив».



Вчитель:

Другий ряд теж не дрімає і трішки швидше промовляє.



Вчитель:

  • А тепер у класі тиша, щоб почуть вже третій ряд.

(Учні читають скоромовку «дощиком»)

Вчитель:

  • До чого нас закликає скоромовка?

(Так, ця скоромовка закликає добре, швидко і багато читати).

2) Чистомовки:

Ро-ро-ро – твори добро;

Ити-ити-ити – нам у добрі жити;

Ать-ать-ать – хай всі добро творять.

(Промовляють чистомовки всі хором)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.


  1. Робота в групах

Вчитель:

  • «Творити добро!» – цей вислів ви чуєте часто. Що він означає?

Діти об’єднуються у групи. Обговорюють в групах та висловлюють свої міркування.

  1. Допомагати людям, які потрапили в біду.

  2. Любити своїх рідних.

  3. Дарувати щиру усмішку.

  4. Говорити добрі слова.

  5. Берегти рідну природу.

  6. Бути працьовитим.

  7. Шанувати працю інших людей)

  • Які риси добропорядної людини ви знаєте?

Діти працюють в групах, визначають риси (співчутливість, життєрадісність, чесність, чуйність, працьовитість, добросовісність, ввічливість) зачитують перед класом і прикріплюють на дошці до слова «доброта».

Створення асоціативного куща «Доброта».



Доброта



  • Чи хотіли б ви, діти, мати такі риси? А для чого? (Приносити користь людям, країні.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  1. Сьогодні настав час поповнити нашу скарбничку знань. Переконатися в тому, що людина не даремно прийшла в цей світ. Вона повинна обов’язково залишити після себе добру славу.

Допоможе вам це зрозуміти твори з розділу, який ми сьогодні розпочали вивчати: «Оповідання про справи твоїх ровесників» (читають з дошки хором)

Про що і про кого цей розділ ви прочитаєте з підручника на с.65.



  1. Робота з підручником.

(Читають 2 учні по абзацу.)

Питання:


  1. Що ви дізнаєтесь з творів цього розділу?

(Дізнаємось про події, які заставляють дітей замислитись над собою, над їхніми вчинками, зробити власний вибір).

  1. На що треба звертати увагу читаючи оповідання?

(Звертати увагу на почуття героїв, на їх настрій).

  1. За чим треба слідкувати в текстах?

(За послідовністю подій, за причиною і наслідком)

  1. Вікторина «З якого це оповідання?»

  • А зараз ми з вами проведемо вікторину і переконаємось, чи любите ви читати книги і чи уважні ви, коли їх читаєте

  • Прочитайте «ланцюжки» слів. Пригадайте, в яких оповіданнях ви зустрічали ці персонажі і предмети.



  • Учитель. Директор. Клас. Горбатенька.

(«Горбатенька дівчинка»)

  • Бабуся Марія, онук Петрик, маленька пташка.

(«По волосині»)

  • Яринка, мама, маленька сорочечка.

(«Як же все це було без мене»)

Питання:


  • Що об’єднує ці оповідання?

(Ці оповідання про дітей, їх вчинки, автор).

  • Хто автор цих оповідань?

(В.О. Сухомлинський)

ІV. Основна частина уроку.

Сьогодні ми познайомимось з біографією і творчістю видатного педагога і письменника В. Сухомлинського

Василь Сухомлинський сказав:(читаємо хором)

«Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний»


  • Діти, хто знає, що означає слово «бібліограф»?

Учень: Бібліограф – це людина, яка вивчає біографію тої чи іншої людини.

Вчитель: Група дослідників – бібліографів мала д/з дослідити біографію Василя Сухомлинського. І зараз ми їх послухаємо.


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Опис змісту передового педагогічного досвіду iconАнотований каталог передового педагогічного досвіду Черкаси 2011 Зміст
Анотація досвіду: у навчально-методичному посібнику вміщено сценарії засідань педагогічних рад виховного спрямування
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconКартка обліку об’єкта передового педагогічного досвіду
Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №150 Харківської міської ради Харківської області
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconДержавної адміністрації
Т. С. Вимоги щодо структури, змісту й оформлення матеріалів на міську виставку перспективного педагогічного досвіду. Випуск / Т....
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconПерлини педагогічного досвіду
Перлини педагогічного досвіду: Посібник для вчителів початкових класів. – Первомайськ, 2015. – 54 с
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconВідділ освіти артемівської міської ради міський методичний кабінет опис педагогічного досвіду вчителя англійської мови артемівського навчально-виховного комплексу
«Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 ім. Артема – багатопрофільний ліцей»
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconКартка обліку передового педагогічного досвіду Область, район, школа
Нагороди, відзнаки,звання: Грамоти управління освіти Лозівської рда, Лозівської рда та Лозівської районної ради, управління освіти...
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconОпис власного педагогічного досвіду з проблеми «Формування І розвиток музичних компетентностей дошкільника та школярів» вчителя музичного мистецтва, спеціаліста вищої кваліфікаційної категорії, звання «старший вчитель»
Дудчанське зосшп I-III ступенів с. Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconОпис досвіду роботи учителя української мови та літератури
Тема досвіду. Використання інформаційних технологій як засобу активізації пізнавальної діяльності та розвитку творчої особистості...
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconАпробовано в навчально-виховному просторі школи щодо розвитку творчої особистості. Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя»
Опис досвіду роботи учителя української мови І літератури, вищої кваліфікаційної категорії, «Старшого вчителя» Тернопільської спеціалізованої...
Опис змісту передового педагогічного досвіду iconХристенко Володимир Миколайович, викладач фізики та астрономії Опис педагогічного досвіду з проблеми: „Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики та астрономії”
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках фізики та астрономії”


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка