Опорна схема



Сторінка1/6
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.75 Mb.
  1   2   3   4   5   6

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО ЗНО З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ОПОРНА СХЕМА

9 КЛАС

(кінець ХVІІІ – 1900 р.)



НОВИЙ ЧАС

(кінець ХV – початок ХХ ст.)



Період зародження та розвитку капіталістичного способу виробництва


ПІЗНІЙ НОВИЙ ЧАС

Поділ України між Росією та Австрією – (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.) – Перша світова війна



Література:

І – Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України (кінець ХVІІІ – початок ХХ століття): Підруч. для 9 кл. серед. шк. – К.: Генеза, 2000. – 424 с.: іл., карти.

ІІ – Струкевич О.К. Історія України: Підручн. для 9-го кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Грамота, 2009. – 288 с.: іл.
Авторська розробка:

вчитель історії

вищої категорії,

вчитель-методист

А.М. Кіркова
м. Ізмаїл – 2014

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ХІХ ст.

§1-10, 17, 18, 21-23, 30-33, 39-41 (І), §1-3, 5, 6, 8-14, 16-18, 20-30, 32-35 (ІІ)


Участь українського народу §3 (І), §5 (ІІ)

у війнах Російської імперії


з Францією (1812 р.) з Туреччиною (1806 – 1812 рр.),

(1828 – 1829 рр.)

 

Поширення ідей Просвітництва Приєднання земель від Дністра до Дунаю



Але

важке становище народу §4 (І), §12 (ІІ)



АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА §7 (І), §13 (ІІ)
20-30-ті роки ХІХ ст.: 50-ті роки ХІХ ст.:

- повстання селян та військових поселенців; - «Київська козаччина» (1855 р.);

- Устим Кармелюк (1812 – 1835 рр.) - «Похід у Таврію по волю» (1856р.)
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ 20-30-х років ХІХ ст.

Загальноросійський: Український: Польський

- Новгород-сіверський гурток (70-80-ті рр. ХVІІІ ст.); (1830 – 1831 рр.)

- масони; - «Малоросійське таємне товариство» (1821 – 1822 рр.); §8 (І), §8 (ІІ)

- декабристи - Товариство об’єднаних слов’ян (1823 – 1825 рр.); §8 (І), §8 (ІІ)

§8, 9 (І), §8 (ІІ) - Кирило-Мефодіївське братство (1846 – 1847 рр.) §8, 10 (І), §6, 14 (ІІ)


Формується українська національна свідомість, українська нація §10 (І), §1, 2 (ІІ)


РЕФОРМИ §22, 23 (І), §20, 22 (ІІ)
- реформа управління державними - кріпацтво (1861 р.);

селянами (1839 – 1841 рр.); - реформи адміністративно-

- інвентарна реформа (1847 – 1848 рр.) політичного управління

60-70-ті роки ХІХ ст.



СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ 50-90-х років ХІХ ст.

Загальноросійський: Український: Польський

- утопічний соціалізм; - український соціалізм; (1863 – 1864 рр.)

- народництво; - хлопоманство; §30 (І), §27-28 (ІІ)

- марксизм; - громадівський рух;

- лібералізм - «Братство тарасівців»

§33 (І), §29-30 (ІІ) §30-32 (І), §26, 27-28, 29-30 (ІІ)

Посилення русифікації:



- Валуєвський циркуляр (1863 р.);

- Емський наказ (1876 р.)

§31 (І), §27-28, 29-30 (ІІ)
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ХІХ ст.

§12-18, 28, 29, 34-41, 48-51, 58-60 (І), §1, 2, 4, 7, 12, 13, 15, 19, 23-28, 31-35 (ІІ)


70-80-ті роки ХVІІІ ст.

реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ §12 (І), §4 (ІІ)


Але реформи припинилися

Важке становище народу §12 (І), §12 (ІІ)





20-30-і роки ХІХ ст.

АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА §13 (І), §13 (ІІ)

Закарпаття Буковина Галичина

- «холерні бунти»; - Лук’ян Кобилиця; - повстання селян;

- опришки - опришки - опришки



КІНЕЦЬ ХVІІІ – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ §14 (І), §7 (ІІ)
Закарпаття Галичина:

уніатські священики: - Михайло Левицький;

- Андрій Бачинський; - «Товариство галицьких греко-

- Іван Кутка; католицьких священників»;

- Олександр Духнович - «Руська Трійця»

РЕВОЛЮЦІЯ 1848 – 1849 рр.: §15 (І), §15 (ІІ)

- беззбройна боротьба (березень – травень 1848 р.);

- збройна боротьба (жовтень – листопад 1848 р.)


ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ ст.

АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НА ГАЛИЧИНІ

Москвофіли: Народовці: Радикали:

- Руська Рада - «Руська бесіда» (1861 – 1939 рр.); - РУРП (1890 – 1926 рр.);

(1870 – 1914 рр.); - «Просвіта» (1868 – 1939 рр.); - УНДП (1899 – 1919 рр.);

- язичіє - Товариство імені Тараса Шевченка - УСДП (1899 – 1939 рр.)

§34 (І), §25 (ІІ) (1873 – 1939 рр.); §37 (І), §31 (ІІ)

- «Народна рада» (1885 – 1899 рр.)

§35 (І), §31 (ІІ)



ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ ст.

АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО РУХУ §38 (І)
селянський робітничий

СЛОВЯНИ ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

ІІ ст. слов’яни мешкали від Дніпра до Вісли

Але
ІV – VІІ ст.

Велике переселення народів –

рух племен і народів в різних напрямках Європи



На Римську імперію Варвари: Гуни

 - кельти (375 р.)



395 р. - германці

розпалася - фракійці

на - іллірійці

Західну Східну - скіфо-сармати

(Рим) (Константинополь) - слов’яни


Слов’яни розселилися до Волги та до Одера, Ельби

Але

в долину Дунаю приходили зі сходу:



- авари (VІ ст.);

- булгари (VІІ ст.);

- угри (Х ст.)



Х ст.

Слов’яни поділилися

на 3 групи племен



західні південні східні

  


польські, чеські, предки предки

словацькі, сербо-лужицькі, сербів, хорватів білорусів,

моравські, полабські, словенців, болгар росіян, українців

поморські племена



НАРОДНІСТЬ  НАРОД  ЕТНОС  НАЦІЯ
ІVVІІ ст.

Велике переселення народів
Готи Гуни Авари

(ІІ – IХ ст.) (375 р.) ß (VI ст.)

Виникли союзи племен

східних слов’ян


ß

ХVІІІ – ХІХ ст. VІІІ – ІХ ст.

Сформувалися нації: Ü Мешкали племена:

- росіяни; Ü - ільмень, словени, кривичі, радимичі,в’ятичі;

- білоруси; Ü - дреговичі, полочани;

- українці Ü - дуліби (волиняни), древляни, поляни, сіверяни,

білі хорвати, тиверці,уличі

ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА – КИЇВСЬКА РУСЬ

(кінець ІХ – середина ХІІ ст.)

На початку ХVІ ст.



українські землі в складі шести держав
Польське Литовське Угорське Молдавське Кримське Московська

кор-во князівство кор-во князівство ханство держава

- Галичина; - Південно- Закарпаття - Північна - п-ів Крим; Чернігово-

- частина Волині; Східна Русь; Буковина; - Приазов’я Сіверщина

- частина Поділля - частина Волині; - Буджак

- частина Поділля



Боротьба народу за свої землі (сер. ХVІ – сер. ХVІІ ст.):

- покозачення;

- козацько-селянські повстання;

- національно-визвольна війна



Громадянська війна – «руїна» (друга пол. ХVІІ ст.)


Наприкінці ХVІІІ ст.

українські землі в складі чотирьох держав
Австрійська Угорське Османська Російська

імперія кор-во імперія імперія

- Східна Галичина; Закарпаття Буджак - Лівобережжя;

- Північна Буковина; - Правобережжя;

- частина Волині; -Західна Волинь;

- частина Поділля - Північне

Причорномор’я;

- п-ів Крим
СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний

устрій
Правобережжя Південь Лівобережжя Слобожанщина

   


Київське Новоросійсько-Бесарабське Малоросійське

генерал-губернаторство: генерал-губернаторство: генерал-губернаторство:

- Київська; - Катеринославська; - Чернігівська;

- Волинська; - Таврійська; - Полтавська;

- Подільська - Миколаївська - Слобідсько-Українська

(з 1805 р. – Херсонська) (з 1835 р. – Харківська)

губернії губернії губернії

  


повіти повіти повіти

  


стани стани стани

Національний склад населення
Правобережжя Південь Лівобережжя Слобожанщина

- українці (88%); - українці (72%); - українці (95%); - українці (86%);

- поляки; - росіяни (9%); - росіяни - росіяни

- євреї; - молдавани (9%); - греки;

- вірмени (4%); - молдавани;

- цигани (4%); - німці;

- греки, болгари, серби, - болгари;

німці, євреї, поляки,

угорці, татари, грузини (1%)


Соціальний склад населення
привілейовані стани непривілейовані стани
дворяни буржуа духовенство селяни: міщани:

- старі; - біле; - кріпаки; - ремісники;

- нові - чорне - державні селяни; - купці;

- військові поселенці; - лихварі

- іноземні колоністи
СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний

устрій
Східна Галичина Північна Буковина Закарпаття

 


Королівство Галичини Братиславське намісництво

та Володимирії Угорського королівства

 

12 округів (дистрикти) Буковина 4 області (жупи)



- Золочевський; (з 1786 р. – окремий округ, - Ужанський;

- Тернопільський; з 1849 р. – окрема провінція, - Мармаросський;

- Чертковський; коронний край) - Береговський;

- Коломийський; - Угочанський

- Львівський;

- Бережанський;

- Жовковський;

- Станіславький;

- Стрийський;

- Самборський;

- Сяноцький;

- Перемишльський

Галицький сейм



(магнати, шляхта, духовенство)

Склад населення
національний  соціальний

- поляки, угорці, румуни - магнати, шляхта, бояри;

- поляки, угорці, румуни, українці; - духовенство;

- поляки, угорці, румуни, німці, євреї; - міщани, чиновники

- українці, угорці, румуни, німці - селяни (кріпаки, державні, колоністи)

ПОЛІТИКА АВСТРІЙСЬКОГО УРЯДУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ХVІІІ ст.



Реформи

Марія Терезія Габсбург

(1740 – 1780 рр.)

Йосип ІІ Габсбург

(1780 – 1790 рр.)

Адміністративна

- поширено австрійське законодавство;

- створена Асамблея станів (шляхта, духовенство)



- польські закони (з 1786 р.);

- «Королівство Галіції та Лодомерії» поділено на окремі округи



Селянська

- складено «Інвентарій» (землі шляхти, повинності селян);

- обмежено застосування тілесних покарань;

- заборонено панщину у неділю та свята


- обмежено панщину (до 3 днів на тиждень);

- кріпацтво (1782 р.);

- самоврядування селянської громади


Релігійна

- рівноправ’я католицької та греко-католицької (уніатської) церков;

- відкрито греко-католицьку духовну семінарію у Відні, при церкві Св. Варвари – Барбареум (1774 р.)



- рівноправ’я усіх християнських церков;

- церкву підпорядковано державі;

- священики – державні службовці;

- відкрито греко-католицькі семінарії у Львові, Ужгороді



Освітянська

- однокласні школи (рідною мовою);

- трикласні школи (німецькою, польською мовами);

- чотирикласні школи (готували до вступу в гімназії, університети)


- відновлено Львівський університет (1784 р.);

- відкрито Руський інститут при Львівському університеті (1787 р.)




УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У ВІЙНАХ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ



Назва війни

Участь українського народу

Результати

Наслідки

Російсько-турецька

війна


(1806 – 1812 рр.)

частина козаків Задунайського козацького війська перейшла на бік Росії (1806 р.)

Бухарестський мир (16.05.1812 р.):

Росія + Бессарабія (між Дністром і Прутом)



- утворено Дунайське козацьке військо (1806 – 1868 рр.);

- Ізмаїл в складі Росії (1809 – 1856 рр.)



Вітчизняна війна

1812 р.


- консерватори – на боці Росії (В. Кочубей, І. Котляревський) – створювали загони самозахисту, партизанські загони, земське ополчення, козацькі полки (25 тис.);

- автономісти – на боці Наполеона (В. Лукашевич, В. Капніст) – окупували Західну Волинь



- не пропустили французів на Чернігівщину;

- брали участь у Бородінській битві;

- визволили Західну Волинь;

- брали участь у битві під Лейпцигом;

- дійшли до Парижу (ІІІ.1814 р.)


- ополченців повернули до селянського стану;

- частина ополченців увійшла до Чорноморського козацького війська (1787 – 1860 рр.)

- статус українських земель не змінився


Російсько-турецька

війна


(1828 – 1829 рр.)

200 козаків Задунайської Січі на чолі з кошовим Йосипом Гладким перейшли на бік Миколи І утворено Окреме запорозьке військо

Адріанопольський мир (02.09.1829 р.):

- Росія + гирло Дунаю;

- автономія Сербії, Греції, Молдавії, Валахії


утворено Азовське козацьке військо (1832 – 1865 рр.)


УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ


Представники

Західна Україна

Андрій Бачинський (єпископ)

ініціатор утворення «Барбареума» (1774 р.), заснував в Ужгороді греко-католицьку духовну семінарію

Іван Орлай, Юрко Венелін

видавали в Петербурзі, Харкові, Одесі, Ніжині публікації про народне життя

Іван Кутка (священик)

склав «Буквар язика руського» (1797 р.), «Катехізіс малий» (1801 р.)

Василь Довгович (священик)

видав збірник «Поеми Василя Довговича» українською, угорською, латинською мовами (1832 р.)

Олександр Духнович (священик)

видав карпаторуський буквар (1847 р.), «Істинну історію карпаторусів» (1853 р.), підручники (граматика, географія)

Михайло Левицький

(митрополит)



- заснував 383 початкові школи з викладанням народною мовою, училища для священиків та вчителів (1817 р.);

- брав участь у Віденському конгресі (1815 р.), був ініціатором заборони «Русалки Дністрової» (1836 р.)



Іван Могильницький

(священик)



- разом з М. Левицьким утворив у Перемишлі культурно-освітню громадську організацію – «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних» (1816 – 1817 рр.). Видавали збірки (християнські заповіді + правила особистої гігієни, питання сільського господарства), але їх змішану мову (галицький діалект, книжкові церковнослов’янські терміни, звороти польської мови) погано сприймали читачі;

- видав «Буквар славено-руського язика» (1816 р.), підручник «Граматика язика словено-руського» (1823 р.)



Іван Снігурський

(єпископ)



разом з І. Могильницьким утворив культурно-освітній гурток у Перемишлі (1817 р.), видали збірки УНТ: «Пісні польські і руські люду галицького» (Вацлав Зелинський), «Руське весілля» (Йосип Лозинський)

Маркіян Шашкевич

+

Іван Вагилевич



+

Яків Головацький

(священики)


- утворили галицьке літературне угрупування – «Руська трійця» (1833 – 1837 рр.), до якого входили 20 осіб;

- прагнули перетворити народну мову на літературну. І. Вагилевич переклав українською «Слово о полку Ігоревім»;

- «ходили в народ»: записували народні пісні, оповіді, приказки, вислови;

- підготували до друку історико-літературну збірку «Зоря» (біографія Б. Хмельницького, вірші М. Шашкевича про

С. Наливайка та опришків, фольклорні твори), але цензура не пропустила її;

- 1836 р. видали у Будапешті альманах «Русалка Дністрова» (фольклорні твори, власні літературні твори, переклад з чеської та сербської мов, історичні твори), але цензура конфіскувала 800 примірників із 1000 надрукованих



Представники

Наддніпрянська Україна

Григорій Кониський (архієпископ)

ймовірний автор «Історії русів» (історія Малої Росії від перших гетьманів до 1769 р.)

Василь Капніст

(поет)


- утворив групу українських діячів патріотично-автономістського спрямування – Новгород-сіверський гурток (70-90-і роки ХVІІІ ст.): вивчали українську історію, етнографію, фольклор;

- проводив переговори з прусським міністром Герцбергом про спільну боротьбу проти Російської імперії



Василь Каразін

(вчений)


- заснував Харківський університет (1805 р.);

- ініціатор утворення Міністерства народної освіти Російської імперії (1802 – 1817 рр., 1824 – 1917 рр.)



Іван Срезневський

(мовознавець)



ініціатор видання журналу «Український вісник» (1816 – 1819 рр.): твори Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулака-Артемовського




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Опорна схема iconОрієнтовна схема психолого-педагогічної харак­теристики учня (вихованця)

Опорна схема iconЮ.І. Ковбасенко. Актуальні проблеми профільного викладання літератури
«кейсовим методом», елективною складовою тощо. Але чи так це є насправді? Чи не спрощена така схема?
Опорна схема iconОрієнтовна робоча схема таблиць Універсальної десяткової класифікації
Універсальна десяткова класифікація філософія. Психологія універсальна десяткова класифікація релігія. Теологія (богослов’Я)
Опорна схема iconУроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу
«Нова школа кладе за головну мету здобути, дати виявитися самостійним творчим силам дитини»
Опорна схема iconУрок подорож у захоплюючий світ письменника. Роман "П’ятнадцятирічний капітан" Підготував вчитель
Обладнання: портрет Ж. Верна, виставка книг, карта Західної Європи, схема-карта світу, прапорець Франції, макети “Пілігрима”, підводного...
Опорна схема iconСхема історії хвороби хірургічного хворого титульна сторінка
Спочатку потрібно перерахувати скарги, зумовлені тим захворюванням, з приводу якого пацієнт госпіталізований у хірургічну клініку....
Опорна схема iconПерелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6
Місцевий економічний розвиток міст України“ (надалі – проект мерм) у місті Львів між Федерацією канадських муніципалітетів та Львівською...
Опорна схема iconАпаратне забезпечення комп’ютера. Структурна схема комп’ютера. Обчислювальна система
Обчислювальна система — це сукупність апаратних І програмних засобів, що забезпечують автоматизацію збору, накопичення, опрацювання,...
Опорна схема iconВ’ячеслав Артюх значення статті грушевського «звичайна схема «русскої» історії…» для формування української ідентичності
Сумчани в колі Грушевського : тези доповідей та повідомлень наукових краєзнавчих діалогів, присвячених 150-річчю від дня народження...
Опорна схема iconПовідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії; розвиток подій; кінець події
Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка