ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 20-30-х років ХІХ ст.
МАСОНИ
Назва
|
«Понт Евксінський»
|
«Три царства природи»
|
«Любов до істини»
|
«З’єднані слов’яни»
|
Ідеї
|
Роки
|
1817 р.
|
1817 р.
|
1818 р.
|
1818 – 1822 рр.
|
- «Увесь світ – це одна велика республіка, де всі народи – одна сім’я»;
- «Свобода, Рівність, Братерство!»;
- вдосконалення внутрішнього світу людини;
- створення розумного суспільства без національних меж;
- високоморальна поведінка – взірець для оточуючих;
- ідеї слов’янської федерації
|
Центри
|
Одеса
|
Одеса
|
Полтава
|
Київ
|
Учасники
|
Олександр Лонжерон, Іван Котляревський, Іван Орлай
|
Кирило та Петро Розумовські
|
Василь Лукашевич,
Семен Кочубей,
Іван Котляревський,
Григорій Тарновський
|
Роснишевський В.,
Харлинський П.,
Олизар П.
|
«Малоросійське таємне товариство» –
перша громадсько-політична організація на українських землях
Роки
|
Учасники
|
Центри
|
Програма
|
1821 – 1822 рр.
|
Василь Лукашевич, Семен Кочубей, Іван Котляревський, Володимир Тарновський, Олександр Величко, Дмитро та Степан Алексєєви, П. Капніст
|
- Київ;
- Полтава;
- Чернігів
|
«Катехізис автономіста»:
- піднести освітньо-культурний та політичний рівень свідомості народу;
- піднести національну свідомість українського народу: пропагувати козацьке минуле, українські державницькі традиції;
- пропагувати ліквідацію кріпацтва та обмеження самодержавства;
- здобути незалежність України та роз’єднання її з Польщею
|
ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ 20-30-х років ХІХ ст.
ДЕКАБРИСТИ
Назва
|
«Союз порятунку»
|
«Союз благоденства»
|
Південне товариство
|
Північне товариство
|
Роки
|
1816 – 1818 рр.
|
1818 – 1821 рр.
|
1821 – 1825 рр.
|
1822 – 1825 рр.
|
Центри
|
Санкт-Петербург
|
Санкт-Петербург, Тульчин, Полтава
|
Тульчин, Васильків, Кам’янка, Київ
|
Санкт-Петербург
|
Учасники
|
Сергій та Матвій Муравйови-Апостоли, Олександр та Микита Муравйови, Сергій Трубецькой, Павло Пестель
|
Павло Пестель, Олександр Чернишов
|
Павло Пестель, Сергій Муравйов-Апостол, Михайло Бестужев-Рюмін, Сергій Волконський
|
Микита Муравйов, Сергій Трубецькой, Микола Тургенєв, Кіндратій Рилєєв, Іван Пущін
|
Програма
|
- кріпацтво;
- конституційна монархія;
- верховенство закону
|
- кріпацтво;
- конституційна монархія;
- освічення народу
|
«Руська Правда» П. Пестеля:
- кріпацтво;
- республіка (10 років – диктатура);
- рівність громадян перед законом;
- демократичні права і свободи;
- поділ влади на три гілки;
- законодавча влада – 1-палатний парламент (Народне віче);
- виконавча влада – Державна дума;
- унітарний устрій держави;
- збереження поміщицького землеволодіння;
- селянським общинам збільшити земельні угіддя;
- загальне виборче право для чоловіків;
- поділ усього населення на три розряди (за національною ознакою);
- столиця Росії – Нижній Новгород
|
«Конституція» Микити Муравйова:
- кріпацтво;
- конституційна монархія;
- рівність громадян перед законом;
- демократичні права і свободи;
- поділ влади на три гілки;
- законодавча влада – 2-палатний парламент (Народне віче);
- виконавча влада – імператор;
- федеративний устрій держави;
- збереження поміщицького землеволодіння;
- селянам залишити лише присадибні ділянки
|
УКРАЇНСЬКИЙ ТА ПОЛЬСЬКИЙ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ 20-30-х років ХІХ ст.
Товариство об’єднаних слов’ян
Роки
|
Учасники
|
Центри
|
Програма
|
1823 – 1825 рр.
ІХ.1825 р.
приєдналися до
Південного товариства
|
Андрій та Петро Борисови, Іван Сухінов, Юліан Люблінський, Іван Горбачевський, Яків Андрієвич, Микола Лісовський
|
Новоград-Волинський
|
«Катехізис»:
- кріпацтво;
- федерація слов’янських республік;
- рівність громадян перед законом;
- підготувати до революції весь народ
|
ПОВСТАННЯ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ
Назва
|
Повстання Чернігівського полку
|
Польське повстання
|
Дата
|
29.12.1825 р. – 03.01.1826 р.
|
29.11.1830 р. – 21.10.1831 р.
|
Керівники
|
С.І. Муравйов-Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін, Андрій та Петро Борисови, Іван Сухінов
|
Петро Висоцький, Юзеф Гжегож Хлопіцький, Іоахім Лелевель, Адам Чарторийський, Михайло Радзівіл, Ян Скржинецький
|
Місце
|
с. Триліси, м. Васильків, с. Мотовилівка
|
Королівство Польське, Литва, Волинь, Поділля
|
Події
|
- І. Сухінов з офіцерами визволив з-під арешту М.П. Бестужева-Рюміна (с. Триліси);
- захопили полкову казну (м. Васильків);
- проголосили солдатам «Православний катехізис» (с. Мотовилівка);
- попрямували до Білої Церкви, але зазнали поразки (с. Ковалівка)
|
- «листопадова ніч» (29.11.1830 р.) – заколотники захопили Бельведерський палац у Варшаві з метою вбити цесаревича Костянтина Павловича;
- утворили Тимчасовий уряд Польського королівства (04.12.1830 р.) Національний уряд (18.12.1830 р.);
- багатолюдна демонстрація (25.01.1831 р.), сейм проголосив скинення Миколи І Романова з польського престолу;
- поширення повстання: «За нашу і вашу свободу» (ІІ – ХVІІІ. 1831 р.)
|
Результати
|
- страчено С.І. Муравйова-Апостола, М.П. Бестужева-Рюміна;
- заслано у Сибір Андрія та Петра Борисових, Івана Сухінова
|
- 08.09.1831 р. російський фельдмаршал І. Паскевич штурмував Варшаву;
- польський сейм, уряд, залишки армії втекли в Пруссію та Австрію
|
Наслідки
|
О.С. Пушкін розпочав писати повість («Записки молодого человека»)
|
автономія Царства Польського в складі Російської імперії
|
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
|
Особливості_розвитку__Занепад_феодально-кріпосницької'>Риси розвитку
|
Особливості розвитку
|
Занепад феодально-кріпосницької системи
|
екстенсивний шлях виробництва
|
посилення експлуатації селян (панщина, рента, пропінація, сервітут, «урізання» селянських наділів, посилення покарань)
|
неефективне господарювання
|
застарілі засоби ведення господарства, рутинний стан техніки, відстала система рільництва
|
зниження прибутків поміщиків
|
зростала заборгованість поміщиків державі (у 50-х роках
ХІХ ст. 24% поміщицьких маєтків під заставою)
|
Розвиток ринкових відносин
|
інтенсивний шлях виробництва
|
нові форми господарювання: наукові правила сівозміни, добрива, вдосконалені знаряддя праці (плуги, молотарки, віялки). Філотехнічне товариство Василя Каразіна
|
спеціалізація окремих районів
|
зросла товарність сільського господарства, зросло вирощення технічних культур (цукровий буряк, тютюн, льон)
|
поглибилося розшарування селян
|
зубожілих селян поміщики здавали вербувальниками на промислові підприємства та плантації цукрових буряків
|
розшарування поміщиків
|
поміщики засновували підприємства, які переробляли сільськогосподарську продукцію
|
оренда поміщицьких земель
|
заможні селяни, міщани, купці використовували вільнонайману працю на селі
|
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯН
Соціальне положення
|
Економічне становище
|
Кріпаки
|
- панщина (4-6 днів на тиждень), «уроки»;
- додаткові повинності (будівельні дні, підводні дні);
- натуральний та грошовий оброки;
- місячина;
- рекрутчина
|
Державні селяни (17 розрядів)
|
- оброк (40% річного доходу);
- земські та мирські збори;
- повинності (гужова, шляхова, будівельна)
|
Військові поселенці (1810 – 1857 рр.)
|
- довічна військова повинність;
- сільськогосподарська повинність
|
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
ПРОМИСЛОВІСТЬ
Риси розвитку
|
Особливості розвитку
|
занепад поміщицьких мануфактур
|
поширення купецького капіталу, мануфактур з вільнонайманими робітниками
|
застосування парових двигунів
|
промисловий переворот (30-40-і роки – 60-70-і роки ХІХ ст.)
|
поширення фабрик та заводів
|
суконна, тютюнова, склодувна, фаянсова, фарфорова, паперова, харчова, цукрова, військова, суднобудівельна галузі
|
поява машинобудування
|
видобувна, металургійна, паливної галузі (Донбас)
|
зміна суспільної структури
|
нові соціальні верстви: підприємці (Яхненки, Симиренки, Терещенко, Харитоненко, Федоренки, Кандиба), наймані робітники
|
урбанізація (11% населення)
|
Одеса (114 тис.), Київ (71 тис.), Бердичів (54 тис.), Харків (50 тис.), Олександрівськ, Катеринослав, Херсон, Маріуполь, Миколаїв
|
ТОРГІВЛЯ
Особливості
|
Внутрішня
|
Зовнішня
|
Товари
|
хліб, ремісничі вироби, худоба, цукор, реманент (плуги, коси)
|
зерно, вовна, цукор, мед, віск, риба
|
Центри
|
Ярмарки:
- Контрактовий (Київ);
- Введенський (Суми);
- Хрещенський, Троїцький, Успенський, Покровський (Харків);
- Петропавлівський (Катеринослав);
- Іллінський (Ромни);
- Онуфріївський (Бердичів)
|
Порти:
- азовські (Маріуполь, Бердянськ);
- чорноморські (Одеса, Миколаїв, Херсон)
|
Транспорт
|
- гужовий (вози) чумакування;
- річковий (пароплави) Дніпровська судноплавна компанія
|
- гужовий (вози) чумакування;
- річковий, морський (пароплави)
|
Значення
|
формування загальноросійського внутрішнього ринку
|
розширення торгівельних зв’язків з Німеччиною, Францією, Австрією, Чехією, Угорщиною
|
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО
|
Риси розвитку
|
Особливості розвитку
|
Занепад феодально-кріпосницької системи
|
екстенсивний шлях виробництва
|
посилення експлуатації селян (панщина, рента, пропінація, сервітут, «урізання» селянських наділів, шарварок)
|
неефективне господарювання
|
застарілі засоби ведення господарства, рутинний стан техніки, відстала система рільництва
|
зниження прибутків поміщиків
|
зростала заборгованість поміщиків іноземцям (німцям, угорцям, румунам)
|
Розвиток ринкових
відносин
|
інтенсивний шлях виробництва
|
нові форми господарювання: наукові правила сівозміни, добрива, вдосконалені знаряддя праці (плуги, молотарки, віялки)
|
поглибилося розшарування селян
|
зубожілі селяни (малоземельні, безземельні) ставали найманими робітниками
|
розшарування поміщиків
|
поміщики засновували підприємства, які переробляли сільськогосподарську продукцію
|
оренда поміщицьких земель
|
іноземці (німці, угорці, румуни) використовували вільнонайману працю на селі
|
ПРОМИСЛОВІСТЬ
Риси розвитку
|
Особливості розвитку
|
занепад поміщицьких мануфактур
|
поширення купецького капіталу (німці, угорці, румуни), мануфактур з вільнонайманими робітниками
|
застосування парових двигунів
|
промисловий переворот (40-50-і роки – 70-90-і роки ХІХ ст.)
|
поширення фабрик та заводів
|
суконна, тютюнова, склодувна, фаянсова, фарфорова, лісова галузі
|
поява машинобудування в Австрії
|
видобувна, залізорудна, металообробна, сірчана галузі
|
зміна суспільної структури
|
нові соціальні верстви: підприємці (німці, угорці, румуни), наймані робітники
|
урбанізація
|
56 міст, 138 містечок, Львів (70 тис.) – адміністративно-промисловий центр
|
ТОРГІВЛЯ
Товари
|
деревину, сировину, полотно, продукти, худобу, промислові вироби
|
Центри
|
ярмарки, базари
|
Транспорт
|
гужовий (вози)
|
Значення
|
аграрно-сировинний придаток Австрійської імперії
|
Поділіться з Вашими друзьями: |
