Опорна схема



Сторінка3/6
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5   6


СОЦІАЛЬНІ РУХИ ТА ВИСТУПИ СЕЛЯНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.


АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА
Мирні форми: Збройні форми:

- скарги до урядових установ, цареві; - потрави посівів, підпали панських садиб;

- відмова відбувати панщину, сплачувати оброк; - захоплення та розподіл панського майна;

- непокора властям, урядовцям; - вбивства поміщиків та їх управителів;

- втечі, ухилення від рекрутчини - відкриті масові повстання

ВІДКРИТІ МАСОВІ ПОВСТАННЯ


Роки

Територія

Керівники

Учасники

1803 р.

Черкаський повіт




селяни (24 села)

1813 – 1835 рр.

Подільська, Волинська, Київська

губернії


Устим Кармелюк

селяни (20 тис.)

1815 – 1820 рр.

Полтавська губернія




селяни

1818 – 1820 рр.

Катеринославська губернія




селяни (45 тис.)

1817 р.

Херсонська губернія

Панас Бабиченко,

Герасим Гетьманенко



Бузьке козацьке військо

(6 тис.)


1819 р.

Харківщина, м. Чугуєв




військові поселенці

1826 р.

Уманський повіт

Олексій Семенов

селяни

1829 р.

Харківщина, слобода Шебелинки




військові поселенці

1832 – 1833 рр.

Харківщина, Чернігівська, Херсонська губернії




селяни

1848 р.

Катеринославська губернія,

маєток поміщиці Бобринської






селяни

1855 р.

Київська губернія

«Київська козаччина»






селяни (180 тис.)

1856 р.

Катеринославська, Херсонська губернії

«Похід у Таврію по волю»






селяни (75 тис.)


СОЦІАЛЬНІ РУХИ ТА ВИСТУПИ СЕЛЯНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.


АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА
Мирні форми: Збройні форми:

- скарги до урядових установ; - потрави посівів, підпали панських садиб;

- відмова відбувати панщину, сплачувати оброк; - захоплення та розподіл панського майна;

- непокора властям, урядовцям; - вбивства поміщиків та їх управителів;

- втечі, ухилення від рекрутчини - відкриті масові повстання
ВІДКРИТІ МАСОВІ ПОВСТАННЯ


Роки

Територія

Керівники

Учасники

1810 – 1815 рр.

Закарпаття

«холерні бунти»






селяни

1810 – 1825 рр.

Галичина, Буковина, Закарпаття

Мирон Штолюк

опришки (50 загонів)

1817 – 1822 рр.

Східна Галичина




селяни

1824 – 1826 рр.

Східна Галичина




селяни

1831 р.

Закарпаття

«холерні бунти»






селяни

1838 р.

Східна Галичина




селяни

1838 р.

Буковина




селяни

1843 – 1844 рр.

Буковина

Лук’ян Кобилиця

селяни (22 громади)

1846 – 1848 рр.

Східна та Західна Галичина




селяни


КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО

(січень 1846 – березень 1847 рр.)


Особливості

Форма

таємне товариство, політична антикріпосницька організація

Символи

перстень з написом: «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846 р.», іконка з їх зображенням

Склад

- 12 постійних членів: Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Опанас Маркович, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Микола Савич, Олександр Навроцький, Олександр Тулуб, Дмитро Пильчиков;

- 100 непостійних членів (з Київського та Харківського університетів)



Ідеологія

християнська ідея + національна ідея + ідея слов’янської єдності

Програма

«Книга буття українського народу», або «Закон божий»

(109 параграфів у формі біблійного оповідання):

- соціальна нерівність не відповідає основним засадам християнства;

- перебудова суспільства, створення християнського ладу, його поширення на весь світ;

- кріпацтво, національну нерівність, соціальну нерівність;

- об’єднання слов’янських народів в єдину федеративну республіку (столиця – м. Київ);

- волелюбність українського народу – це його невід’ємна риса

- українському народу належить відіграти головну роль в об’єднанні слов’ян



Статут

І частина – «Головні ідеї» (6):

- народне правління й рівність громадян;

- духовне і політичне з’єднання слов’ян;

- власна самостійність кожного слов’янського «племені»;

- загальний слов’янський собор з представників усіх «племен»;

- спільні християнські основи правління, законодавства, права власності й освіти;

- освіченість та чиста моральність – необхідна умова участі у владі

ІІ частина – «Головні правила» (11):

- «викорінення будь-якої племінної та релігійної ворожості»;

- «викорінення рабства та будь-якого приниження нижчих класів»;

- поширення своїх ідей «шляхом виховання юнацтва», пропаганди й залучення до своїх лав нових членів;

- до братства приймаються «слов’яни всіх племен і усіх звань»;

- умова вступу до братства – готовність віддати для його цілей духовні здібності та майно, під жодними тортурами «не видати нікого з членів, своїх братів»;

- братство допомагає сім’ї свого переслідуваного члена;

- у братстві запроваджується цілковита рівність;

- окремі члени братства наділяються правом проводити власні зібрання й виробляти часткові правила для своїх дій, які б не суперечили головним ідеям товариства;

- братство і кожний його член керуються євангельськими принципами, відкидаючи правило «ціль освячує засіб»



Течії

- помірковано-ліберальна – за просвітницьку діяльність та реформи (М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, О. Маркович, О. Тулуб, Д. Пильчиков);

- радикальна – за революційний переворот, встановлення республіки, знищення царської сім’ї (М. Гулак, Т. Шевченко, І. Посяда, Г. Андрузький, М. Савич, О. Навроцький)



Діяльність

- видання книг та журналів;

- пропаганда своїх ідей: прокламації, звернення до «братів-українців», до «братів великоросіян і поляків», твори Т. Шевченка;

- розробка проекту створення мережі початкових навчальних закладів


Значення

- самостійна, самобутня політична організація української різночинної інтелігенції;

- започаткували перехід від культурницького до політичного етапу боротьби




НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1848—1849 рр.
Беззбройний етап

Хронологія подій

Особливості розвитку подій

«Весна народів»

(1848 – 1849 рр.)

Українсько-польське



протистояння в Галичині



Демократичні зміни в Австрійській імперії:

- Конституція (25.04.1848 – 1851 рр.);

- кріпацтво (за викуп)

- Центральна рада народова (13.04 – ХІ.1848 р.);

- Головна руська рада (02.05.1848 – 1851 рр.) Яків Головацький;

- Руський собор (23.05 – ХІ.1848 р.) Іван Вагилевич



Слов’янський конгрес у Празі

(02-12.06.1848 р.)

Але

Празьке повстання



(12-17.06.1848 р.)

- «Переговори русинів з поляками в Галичині»: польсько-українська угода про політичну, культурно-національну та мовну рівноправність русинів та поляків;

- Головна руська рада запропонувала поділ Галичини на Східну(українську) та Західну (польську)

Наради конгресу припинилися, рішення не ухвалено



Збройний етап

Хронологія подій

Особливості розвитку подій

Австрійський рейхстаг

(10.07.1848 – 07.03.1849 рр.)



- Українські депутати з Галичини (39), на чолі – Іван Капущак;

- українські депутати з Буковини (5), на чолі – Лук’ян Кобилиця;

- видали меморандум про поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина та Західна Галичина в складі Австрійської імперії (28.10.1848 р.), який підписали 200 тис. осіб


Повстання у Відні

(Х.1848 р.)

Збройне повстання у Львові



(01-02.11.1848 р.)

- Міські низи, загони польської національної гвардії, «Академічний легіон» (студенти);

- пожежею знищено будинок університету, театр, політехнічну академію, ратушу



Селянський рух у Галичині

100 сіл (весна-літо 1849 р.)

Селянський рух у Буковині

- У Чернівцях створено національну гвардію;

- збори представників сільських громад усієї Буковини, з ініціативи Лук’яна Кобилиці (01.11.1848 р.);

- збори 2600 селян у м. Вижниці, з ініціативи Л. Кобилиці (16.11.1848 р.);

- боротьба проти урядових військ: кінний загін під проводом Лук’яна Кобилиці (ХІ.1848 – V.1849 рр.) «Карпатський король»



Селянський рух у Закарпатті

- В Ужгороді та Мукачеві створено національну гвардію;

- повстання селян (літо-осінь 1848 р.);

- опришки: загони Йосипа Кокоша та Івана Паляниці (1848 – 1849 рр.)



ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА

(02.05.1848 – 1851 р.)


Особливості

Форма

перша політична організація русинів у Галичині

Символи

- прапор – синьо-жовтий;

- герб – золотий лев на синьому тлі;

- гімн – «Мир вам, браття, всі приносим!» (сл. Іван Гушалевич, муз. Теодор Леонтович)


Склад

- 30 постійних членів, голова – Григорій Яхимович, заступник – Михайло Куземський;

- 12 окружних рад, 50 місцевих (у містах Східної Галичини)



Друкований

орган

«Зоря Галицька» (15.05.1848 – 1852 рр.) – перша українська газета

Програма

Маніфест «Будьмо народом» (15.05.1848 р.):

- «заховати віру і поставити на рівні обрядок наш і права церкви і священиків наших з правами других обрядків»;

- «розвивати і взносити народність нашу во всїх єї частях: видосконаленнєм язика нашого, запровадженнєм єго в школах низших і висших, розширеннєм добрих і ужиточних книжок в язиці руськім і усильним стараннем впровадити і на рівні поставити язик наш з иншими в урядах публічних»;

- «будем чувати над нашими правами конституційними, розпізнавати потреби народу нашого, і поправлення биту нашого на дорозі конституційній шукати… під можним заступленнєм Австрії права наші і народність наша укріпити ся і сили свої розвинути могуть»;

- «сам Бог і право людcкости наказує, абисьмо напротив тих, котрі попри нас также ся о своє добро і свою народність старають, жадної ненависти в сердцях наших не живили, но як щирі сусіди одної землі в згоді і єдности жили»


Течії

- за поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина (для русинів), Західна Галичина (для поляків) в складі Австрійської імперії;

- за створення слов’янської федерації;

- за незалежну українську державу з центром у Києві



Діяльність

- засновано культурно-освітнє товариство «Галицько-руська матиця» (1848 – 1939 рр.);

- відкрито культурно-освітній заклад Руський народний дім, у Львові (1848 – 1939 рр.);

- запроваджено навчання українською мовою в народних школах, вивчення української мови в гімназіях та Львівському університеті;

- відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті (1848 р.), яку очолив перший професор «руської мови та словесності» Яків Головацький;

- відкрито першу в Галичині українську читальню (Коломия, 1848 р.);

- скликано Собор руських учених (07-14.10.1848 р.);

- встановлено контакт з українцями Буковини та Закарпаття;

- розпочато створення українських збройних формувань: національна гвардія в містах, загони самооборони на селі, батальйон руських гірських стрільців;

- взято участь у Слов’янському конгресі у Празі (02-12.06.1848 р.)




УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Умови розвитку культури
Негативні АЛЕ Позитивні

- немає власної держави; АЛЕ - сформувалася українська нація, українська мова;

- політичний гніт Російської та Австрійської імперії; АЛЕ - виникли громадські та політичні організації;

- соціальний гніт (кріпацтво); АЛЕ - українські та російські поміщики займалися меценатством;

- низький рівень освіти народу АЛЕ - поширені здобутки Західної Європи, ідеї Просвітництва





Освіта

Наука




В складі Російської імперії

В складі Австрійської імперії


Історія

- Петро Симоновський (1717 – 1809 рр.) «Короткий опис про козацький малоросійський народ»;

- Василь Рубан (1742 – 1795 рр.) «Короткий літопис Малої Росії»;

- Дмитро Бантиш-Каменський (1788 – 1885 рр.) «Історія Малої Росії»;

- Микола Костомаров (1817 – 1885 рр.) «Богдан Хмельницький», «Руїна»;

- Микола Маркевич (1804 – 1860 рр.) «История Малороссии»;

- Михайло Максимович (1804 – 1873 рр.) – історія гайдамацького руху;

- Аполлон Скальковський (1808 – 1898 рр.) «Історія Нової Січі»


Славістика

- Іван Ризький (1755 – 1811 рр.) «Наука стихотворства», «Опыт риторики»;

- Ізмаїл Срезневський (1812 – 1880 рр.) «Мысли об истории русского языка»
Математика

- Тимофій Осиповський (1760 – 1832 рр.) «Курс математики»;

- Михайло Остроградський (1801 – 1861 рр.) – математичний аналіз
Хімія

Василь Каразін (1812 – 1830 рр.) – спосіб виробництва натрієвої селітри


Медицина

Іван Орлай (1771 – 1829 рр.) редактор «Всеобщего Журнала врачебной науки»;

Микола Еллінський (1796 – 1855 рр.) – навчальний посібник з хірургії


Початкова

- парафіяльні школи (діти селян);

- повітові школи (діти заможних міщан, купців, ремісників)

- однокласні, трикласні, чотирикласні початкові школи;

- недільні школи-читальні для дорослих


Середня

- гімназії (діти дворян та чиновників);

- приватні пансіони;

- інститути шляхетних дівчат;

- професійні училища;

- ліцеї (Волинський, Рішельєвський, Ніжинський)


- гімназії;

- ліцей (Чернівецький)


Вища

- Харківський університет (1805 р.);

- Києво-Могилянська академія духовна академія (1819 р.)

- Київський університет

(1834 р.);

- Інститут східних мов в Одесі (1828 р.)


- Львівський університет (1784 р.);

- Руський інститут при Львівському університеті (1787 р.);

- Реальна (торговельна) академія у Львові (1817 р.);

- Оссолінеум – польський інститут Оссолінських у Львові (1817 р.);

- Технічна академія у Львові

(1844 р.)



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Опорна схема iconОрієнтовна схема психолого-педагогічної харак­теристики учня (вихованця)

Опорна схема iconЮ.І. Ковбасенко. Актуальні проблеми профільного викладання літератури
«кейсовим методом», елективною складовою тощо. Але чи так це є насправді? Чи не спрощена така схема?
Опорна схема iconОрієнтовна робоча схема таблиць Універсальної десяткової класифікації
Універсальна десяткова класифікація філософія. Психологія універсальна десяткова класифікація релігія. Теологія (богослов’Я)
Опорна схема iconУроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу
«Нова школа кладе за головну мету здобути, дати виявитися самостійним творчим силам дитини»
Опорна схема iconУрок подорож у захоплюючий світ письменника. Роман "П’ятнадцятирічний капітан" Підготував вчитель
Обладнання: портрет Ж. Верна, виставка книг, карта Західної Європи, схема-карта світу, прапорець Франції, макети “Пілігрима”, підводного...
Опорна схема iconСхема історії хвороби хірургічного хворого титульна сторінка
Спочатку потрібно перерахувати скарги, зумовлені тим захворюванням, з приводу якого пацієнт госпіталізований у хірургічну клініку....
Опорна схема iconПерелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6
Місцевий економічний розвиток міст України“ (надалі – проект мерм) у місті Львів між Федерацією канадських муніципалітетів та Львівською...
Опорна схема iconАпаратне забезпечення комп’ютера. Структурна схема комп’ютера. Обчислювальна система
Обчислювальна система — це сукупність апаратних І програмних засобів, що забезпечують автоматизацію збору, накопичення, опрацювання,...
Опорна схема iconВ’ячеслав Артюх значення статті грушевського «звичайна схема «русскої» історії…» для формування української ідентичності
Сумчани в колі Грушевського : тези доповідей та повідомлень наукових краєзнавчих діалогів, присвячених 150-річчю від дня народження...
Опорна схема iconПовідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії; розвиток подій; кінець події
Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка