Опорна схема



Сторінка4/6
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5   6


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.


Література

Театр

УНТ

Нова українська література

- Іван Котляревський

(1769 – 1838 рр.)

«Енеїда»;

- Григорій Квітка-Основ’яненко

(1778 – 1834 рр.)

«Супліка до пана іздателя», «Маруся», «Конотопська відьма»;

- Петро Гулак-Артемовський

(1790 – 1865 рр.)

«Справжня Добрість», байки: «Пан та собака», «Батько та Син», «Дві пташки в клітці»;

- Євген Гребінка (1812 – 1848 рр.)

«Малоросійські приказки», «Ніжинський полковник Золотаренко», байки: «Ведмежий суд», «Віл», «Рибалка»;

- Тарас Шевченко

(1814 – 1861 рр.)

«Кобзар», «Гайдамаки», «Три літа», «Сон», «Буквар південноруський»;

- Пантелеймон Куліш

(1819 – 1897 рр.)

«Історія возз’єднання Русі», «Куліш у пеклі», «Україна», «Чорна рада»



Професійні театри:

- Львів (1795 р.);

- Київ (1806 р.);

- Одеса (1809 р.);

- Полтава (1810 р.) – І. Котляревський (1769 – 1838 рр.),

Михайло Щепкін (1788 – 1863 рр.);

- Харків (1812 р.) – Г. Квітка-Основ’яненко

Кріпосницькі театри:

- Сергія Голіцина, с. Козацьке на Черкащині –

Іван Андрійович Крилов (1769 – 1844 рр.);

- Станіслава Потоцького, м. Тульчин;

- Дмитра Ширая, с. Спиридонова Буда на Чернігівщині;

- Дмитра Трощинського, с. Кибинці на Полтавщині –

Василь Гоголь-Яновський (1777 – 1825 рр.);

- Григорія Тарнавського, с. Качанівка на Чернігівщині



Автори:

- Іван Котляревський

(1769 – 1838 рр.)

«Наталка-Полтавка», «Москаль-Чарівник»;

- Григорій Квітка-Основ’яненко

(1778 – 1834 рр.)

«Сватання на Гончарівці», «Шельменко – волосний писар», «Шельменко-денщик»;

- Тарас Шевченко

(1814 – 1861 рр.)

«Назар Стодоля»



Народний епос:

загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, думи, казки, легенди, перекази, байки, притчі



Лірика (пісні):

- трудові;

- календарно-обрядові (веснянки, русальські, купальські, жниварські, колядки, щедрівки);

- родинно-побутові (колискові, весільні, танцювальні, жартівливі, пісні-голосіння);

- соціально-побутові (козацькі, кріпацькі, чумацькі, рекрутські або солдатські, стрілецькі, бурлацькі або наймитські)

Народна драма:

- обряд весілля;

- пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка»;

- вертеп


Народні танці:

козачок, гопак, дудочка



Дослідники:

- «Руська трійця» (1833 – 1837 рр.) – «Русалка Дністрова»;

- Михайло Максимович (1804 – 1873 рр.) – «Малоросійські пісні», «Українські народні пісні», «Збірка українських пісень»




УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.



Архітектура

Скульптура


Класицизм
Світська архітектура:

- перший будинок оперного театру, Одеса (арх. Тома де Томон);

- будинок Київського університету (арх. Вікентій та Олександр Беретті);

- інститут шляхетних дівчат, Київ (арх. Вікентій Беретті);

- перший будинок театру, Київ (арх. Андрій Меленський);

- ансамбль Контрактової площі на Подолі, Київ (арх. Андрій Меленський);

- ансамбль Круглої площі, Полтава (арх. Андріян Захаров);

- ансамбль Приморського бульвару, Одеса (арх. Франц Боффо, Авраам Мельников, Карл Потьє);

- будинок Львівського університету (арх. Фердінанд Штадлер);

- будинок інституту Оссолінських, Львів (арх. П. Нобілє, Йоган Зальцман);

- ратуша у Львові (арх. Юзеф Маркль, Франциск Трешер);

- будинок нового польського театру у Львові – «театр Скарбека» (арх. Йоган Зальцман, Людвиг Піхль);

- штаби військових поселень, Чугуїв (арх. Василь Стасов)

Палацово-паркова архітектура:

- палац Кирила Розумовського, Батурин (арх. Чарльз Камерон);

- палац Павла Галагана на Чернігівщині (арх. Павло Дубровський);

- палац Станіслава Щенсного Потоцького, Тульчин (арх. Жозеф Лакруа);

- дендрологічний парк «Олександрія» генерала Ксаверія Браницького, Біла Церква (арх. Мюффо, Д. Ботані);

- дендрологічний парк «Софіївка» генерала Станіслава Щенсного Потоцького, Умань (арх. Людвіг Метцель)



Храмова архітектура:

- церква на Аскольдовій могилі, Київ (арх. Андрій Меленський);

- церква Різдва Христового, Київ (арх. Андрій Меленський);

- дзвіниця Успенського собору, Харків (арх. Євген Васильєв);

- Преображенський собор, Катеринослав (арх. Андріян Захаров);

- Свято-Покровська церква, Чугуїв (арх. Василь Стасов)

- Преображенська церква, с. Великиий Бурлук на Харківщині (арх. Василь Стасов);

- Покровський собор, Ізмаїл (арх. Авраам Мельников);

- Спасо-Преображенський собор, Болград (арх. Авраам Мельников)



Іван Мартос

(1754 – 1835 рр.)

- пам’ятник Арману-Еммануелю де Рішельє (Одеса);

- пам’ятник Мініну і Пожарському (Одеса);

- пам’ятник Ломоносову (Холмогори);

- пам’ятник Олександру І (Таганрог);

- пам’ятник-надгробок Кирилу Розумовському (Батурин);

- пам’ятник-надгробок Петру Румянцеву (Київ);


Василь Демут-Малиновський

(1779 – 1846 рр.)

пам’ятник князю Володимиру

(Київ)


Феодосій Щедрін

(1751 – 1825 рр.)

та

Жан Тома де Томон

(1760 – 1813 рр.)

пам’ятник до 100-річчя перемоги Петра І над шведами (Полтава)




Олександр Брюллов

(1798 – 1877 рр.)

пам’ятник на місці відпочинку

Петра І (Полтава)



УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО НАПРИКІНЦІ ХVІІІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.



Образотворче мистецтво

Музика

Реалізм

- Дмитро Левицький (1735 – 1822 рр.)

«Катерина ІІ», «Дені Дідро», портрети родини графа Воронцова, князя Миколи Рєпіна, портрет Прокопія Демідова, Глафіри Алімової, Олександра Ланського, Марії Львової

- Володимир Боровиковський (1757 – 1825 рр.)

«Катерина ІІ на прогулянці в Царськосільському парку», «Портрет Марії Іванівни Лопухіної», «Лізонька та Дашенька», «Портрет сестер Гагаріних», «Портрет Дмитра Трощинського», ікони для Казанського собору (Санкт-Петербург)

- Василь Тропінін (1776 – 1857 рр.)

«Портрет українця», «Молодий український селянин», «Дівчина з Поділля», «Пряля»

- Капітон Павлов (1792 – 1852 рр.)

«Тесляр», «Чабан», «Хлопчик з голубком», «Діти художника», «Автопортрет», портрети Д. Горленка, Б. Лизогуба

- Іван Сошенко (1807 – 1867 рр.)

«Продаж сіна на Дніпрі», «Хлопці-рибалки», «Краєвид з селянами», «Портрет бабусі Михайла Чалого», «Жіночий портрет»

- Аполлон Мокрицький (1810 – 1870 рр.)

«Дівчина на карнавалі», «Святий Себастіан», «Автопортрет», «Портрет дружини», «Жіночий портрет», портрети Миколи Гоголя, Євгена Гребінки

- Тарас Шевченко (1814 – 1861 рр.)

«Катерина», «Пожежа в степу», «У в’язниці», «Дари в Чигирині», «Циганка-ворожка», «Селянська родина», серія офортів «Живописна Україна», ілюстрації до книги М. Польового «Історія Суворова», «Автопортрет», 130 портретів


Композитори:

- Олександр Лизогуб (1790 – 1839 рр.)

фортепіанна музика: ноктюрни, мазурки, романси, варіації на теми українських народних пісень;

- Йосип Витвицький (1813 – 1866 рр.)

«Україна» – варіації на тему української народної пісні «Зібралися всі бурлаки»;

- Михайло Вербицький (1815 – 1870 рр.)

«Ще не вмерла Україна», хорова, оркестрова, камерна музика, вокальні ансамблі, романси, музика до спектаклів, аранжировка народних пісень

Поет

Михайло Петренко (1817 – 1862 рр.)

«Дивлюсь я на небо», «Взяв би я бандуру…», «Ходить хвиля по Осколу…»

Народні співці:

- Андрій Шут (1790 – 1873 рр.) – кобзар;

- Остап Вересай (1803 – 1890 рр.) – кобзар;

- Іван Крюковський (1815 – 1885 рр.) – кобзар



Фольклорні збірки:

- Микола Цертелєв (1790 – 1869 рр.);

«Досвід збирання старовинних малоросійських пісень»;

- Михайло Максимович (1804 – 1873 рр.)

«Малоросійські пісні», «Українські народні пісні»;

- «Руська трійця» (1833 – 1837 рр.)

«Русалка Дністрова»;

- Амвросій Могила (1814 – 1870 рр.)

«Южный русский сборник», «Народные южнорусские песни»

Музичні товариства:

- Філармонічне товариство в Одесі (1842 р.);

- Симфонічне товариство аматорів музики та співу в Києві (1848 р.)

Хорові колективи:

- Перемишльський хор;

- хор Києво-Могилянської академії;

- хор Переяславської семінарії;

- самодіяльні та професійні колективи в Галичині, Північній Буковині, Закарпатті




СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СЕРЕДИНІ ХІХ ст.





В складі Австрійської імперії

В складі Російської імперії

Рішення

Фердінанд І Габсбург видав закон про скасування феодальних повинностей (07.09.1848 р.)

Олександр ІІ видав Маніфест про скасування кріпацтва та «Положення про селян, звільнених від кріпосної залежності» (19.02.1861 р.)

Зміст

- особиста свобода селян;

- поміщики надавали селянам земельні наділи;

- селяни викупали феодальні повинності (оброк, панщина);

- держава допомагає селянам сплатити викуп (50%);

- держава викуповувала в поміщиків селянські наділи;

- селяни 40 років сплачували державі борг за земельні наділи;

- галицькі селяни сплачували викуп у 3 рази більший, ніж чеські селяни, і в 5 разів більший, ніж німецькі селяни;

- збережено сервітут



- особиста свобода селян;

- поміщики надавали селянам земельні наділи;

- селяни вважалися «тимчасово зобов’язаними»: 49 років сплачували пану оброк або відробляли панщину за користування землею;

- земельним наділом селяни користувалися не особисто, а колективно;

- селяни отримали самоврядування: селянські громади, волості;

- селянські громади несли колективну відповідальність за сплату податків (кругова порука);

- селяни мають право викуповувати в поміщиків земельні наділи;

- держава допомагає селянам сплатити викуп (80%);

- селяни 49 років сплачували державі борг за земельні наділи;

- правобережні селяни сплачували викуп на 20% менший, ніж лівобережні селяни і отримували наділ на 18% більший, ніж лівобережні;

- державні селяни отримали наділ у 2 рази більший, ніж кріпаки;

- збережено сервітут



Наслідки

- селяни отримали громадські права (особисту волю, виборче право);

- малоземелля селян ставали найманими робітниками;

- земля стала товаром капіталізація сільського господарства;



- поміщицькі латифундії;

- кооперативний рух (Василь Нагірний, Євген Олесницький);

- модернізація сільського господарства: новітня техніка (парові двигуни, жниварки, молотарки, віялки), спеціалізація районів, технічні культури (картопля, льон, тютюн, хміль, конопля);

- масова трудова еміграція (Канада, США, Бразилія, Австралія)



- селяни частково отримали громадські права (особисту волю): залишилися залежними до повного викупу землі, виконували рекрутську повинність, паспорт отримували на один рік, несли тілесні покарання різками;

- малоземелля селян ставали найманими робітниками;

- земля стала товаром капіталізація сільського господарства;



- прусський шлях (поміщики) та американський шлях (заможні селяни);

- кооперативний рух (М. Левитський, В. Антонович, М. Драгоманов);

- модернізація сільського господарства: новітня техніка (парові двигуни, жниварки, молотарки, віялки), спеціалізація районів, технічні культури (картопля, цукровий буряк, льон, тютюн, соняшник);

- трудова міграція (Північний Кавказ, Нижнє Поволжя, Середня Азія, Сибір)



ЗАВЕРШЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ПЕРЕВОРОТУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.






В складі Австрійської імперії

В складі Російської імперії

Час

70-90-ті роки ХІХ ст.

60-80-ті роки ХІХ ст.

Особливості

- Дрогобицько-Бориславський нафтовий район;

- 95% підприємств дрібні, ремісничо-кустарні, мануфактурні;

- переважав іноземний капітал (німецький, австрійський, англійський, французький, бельгійський);

- монополії (картелі)



- формуються індустріальні райони: Донецький вугільно-металургійний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий;

- іноземний капітал (англійський, німецький, французький, бельгійський, американський);

- монополії (синдикати): «Союз рейкових фабрикантів» (1882 р.), «Союз металобудівних заводів» (1884 р.), «Союз фабрикантів рейкових скріплень» (1884 р.), Цукровий синдикат (1887 р.)


Галузі

- лісопильна (дуб, смерека, граб);

- нафтова;

- озокеритна;

- вугільна;

- солевидобувна;

- хімічна (ацетон, метил, оцет);

- борошномельна


- вугільна;

- металургійна;

- металообробна;

- машинобудівельна (Харків, Катеринослав, Миколаїв, Одеса, Київ);

- паровозобудування (Харків, Луганськ);

- харчова (цукрова, горілчана);

- борошномельна


Транспорт

залізниця (Краків – Перемишль – Львів, Чернівці – Тернопіль – Стрий)

залізниця (Балта – Одеса, Київ – Одеса, Курськ – Харків – Азов, Донбас – Криворіжжя)

Наслідки

- сировинний придаток до індустріальних районів імперії;

- розорення дрібних виробників;

- занепад традиційних галузей: лісопереробної, меблевої, паперової, шкіряної, текстильної, цукрової, сірникової;

- безробіття;

- невелика кількість міст


- індустріалізація на українських землях;

- формується клас української буржуазії: Терещенки, Харитоненки, Римаренки, Симиренки (харчова), Рудченки, Іщенки, Голуб, Панченко (вугледобувна), Яськевич, Алчевський (гірничозаводська), Погуляйченко (машинобудування);

- урбанізація (Київ. Харків, Катеринослав, Одеса, Херсон, Миколаїв, Луганськ, Маріуполь)



РЕФОРМИ АДМІНІСТРТИВНО-ПОЛІТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

60-70-х років ХІХ ст.


Назва

Рік

Зміст

Наслідки

Фінансові

1862 –

1864 рр.


- утворено міністерство фінансів;

- створено державний банк;

- створено єдині державні каси, що зосереджували у своїх руках усі прибутки і витрати в державі;

- введено акцизне обкладання спиртних напоїв;

- збільшено податки на товари масового споживання


- централізовано управління грошовим господарством;

- встановлено контроль за державним бюджетом;

- знижено рівень корупції


Земська

1864 р.

- земські збори скликалися один раз на рік;

- земські управи (6 чоловік) працювали постійно;

- головуючим на земських зборах та з’їздах був предводитель дворянства;

- повноваження земств: господарські та культурні справи (школи, лікарні, шляхи, пошта, торгівля, промисловість, скотарство)



- консолідація інтелігенції;

- розвиток місцевої ініціативи, господарства, культури

Але

- реформа проводилася не по всій імперії та не одночасно (в західних губерніях – лише у 1911 р.)



Міська

1870 р.

- органи міського самоврядування: міські виборчі збори, міська дума, міська управа;

- міського голову обирав губернатор;

- повноваження міських управ: господарські та суспільні справи (упорядкування міст, забезпечення продовольством, пожежна безпека, улаштування бірж, кредитних установ, торгівля, промисловість, збирання та витрати міських зборів)


- консолідація інтелігенції;

- залучення громадян до суспільного життя



Судова

1866 –

1899 рр.


- повна процесуальна незалежність суддів;

- єдиний суд для всіх станів (крім селянських дрібних справ);

- право на захист та оскарження рішення суду;

- 2 судові інстанції: перша (мирові, окружні суди), апеляційна (судові палати);

- суд чинять суддя та присяжні засідателі;

- публічність, гласність суду



- відокремлення судової влади від адміністративної;

- збереглися деякі феодальні пережитки;

- судовий процес став змагальним (обвинувачення, захист);

- зросла кількість кваліфікованих кадрів;

- знижено рівень корупції




Назва

Рік

Зміст

Наслідки

Вищої

освіти

1863 р.

- в кожному університеті створено 4 факультети: історико-філологічний, фізико-математичний, юридичний, медичний;

- факультети могли поділятися на відділи;

- дозволено збільшувати кількість професорів;

- професорів та ректора обирала Університетська Рада;

- література в бібліотеці університету на підлягала цензурі


- збільшено самостійність університетів у внутрішньому управлінні;

- створено сприятливі умови для науки та навчання;

- зросла кількість кваліфікованих викладачів


Середньої

освіти

1871 р.

- єдина система початкової освіти (міські, земські школи);

- мережа чоловічих та жіночих навчальних закладів: класичні гімназії (гуманітарні предмети), реальні училища (природничі предмети);

- збільшено обсяг вивчення математики


- поширення освіти серед народних мас;

- право на освіту поширено на всі стани;

- випускники гімназій вступали в університети;

- випускники реальних училищ вступали до вищих технічних навчальних закладів



Військова

1864 –

1883 рр.


- рекрутчина, тілесні покарання;

- загальна військова повинність (всі чоловіки від 21 року);

- дворянство, духовенство звільнялося від військової служби;

- військові училища та гімназії, юнкерські училища для дітей нешляхетного походження;

- переозброєння армії;

- утворено паровий військовий флот;

- територія імперії поділялася на 10 військових округів;

- військовий суд, військова прокуратура;

- утворено Генеральний штаб


- чисельність армії скоротилася на 40%;

- боєздатність армії зросла;

- на українських землях утворено 3 військових округи (Київський, Одеський, Харківський)


Цензурна

1865 р.

- цензурні установи підпорядковані міністерству внутрішніх справ;

- посилено відповідальність цензорів



- Валуєвський циркуляр (1863 р.);

- Емський наказ (1876 р.)




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Опорна схема iconОрієнтовна схема психолого-педагогічної харак­теристики учня (вихованця)

Опорна схема iconЮ.І. Ковбасенко. Актуальні проблеми профільного викладання літератури
«кейсовим методом», елективною складовою тощо. Але чи так це є насправді? Чи не спрощена така схема?
Опорна схема iconОрієнтовна робоча схема таблиць Універсальної десяткової класифікації
Універсальна десяткова класифікація філософія. Психологія універсальна десяткова класифікація релігія. Теологія (богослов’Я)
Опорна схема iconУроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу
«Нова школа кладе за головну мету здобути, дати виявитися самостійним творчим силам дитини»
Опорна схема iconУрок подорож у захоплюючий світ письменника. Роман "П’ятнадцятирічний капітан" Підготував вчитель
Обладнання: портрет Ж. Верна, виставка книг, карта Західної Європи, схема-карта світу, прапорець Франції, макети “Пілігрима”, підводного...
Опорна схема iconСхема історії хвороби хірургічного хворого титульна сторінка
Спочатку потрібно перерахувати скарги, зумовлені тим захворюванням, з приводу якого пацієнт госпіталізований у хірургічну клініку....
Опорна схема iconПерелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6
Місцевий економічний розвиток міст України“ (надалі – проект мерм) у місті Львів між Федерацією канадських муніципалітетів та Львівською...
Опорна схема iconАпаратне забезпечення комп’ютера. Структурна схема комп’ютера. Обчислювальна система
Обчислювальна система — це сукупність апаратних І програмних засобів, що забезпечують автоматизацію збору, накопичення, опрацювання,...
Опорна схема iconВ’ячеслав Артюх значення статті грушевського «звичайна схема «русскої» історії…» для формування української ідентичності
Сумчани в колі Грушевського : тези доповідей та повідомлень наукових краєзнавчих діалогів, присвячених 150-річчю від дня народження...
Опорна схема iconПовідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії; розвиток подій; кінець події
Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка