Опорна схема



Сторінка5/6
Дата конвертації09.04.2017
Розмір0.75 Mb.
1   2   3   4   5   6


ЗАГАЛЬНОРОСІЙСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.


Назва ідеології

Зміст

Представники

Діяльність

Утопічний

соціалізм

- держава – орган управління виробництвом;

- планування виробництва;

- торгівля

- розподіл «по способностям»;

- справедливе суспільство (розумова праця = фізична праця, місто = село);

- приватна власність



Олександр Герцен (1812 – 1870 рр.) –

російський філософ, письменник, публіцист



- «Кто виноват?» (1841 – 1846 рр.);

- висунув теорію «російського соціалізму»



Микола Огарьов (1813 – 1877 рр.) –

російський філософ, поет, публіцист



розвинув теорію «російського соціалізму»

Віссаріон Бєлінський (1811 – 1848 рр.) –

російський філософ-західник, публіцист



літературна критика в журналах «Телескоп», «Отечественные записки», «Современник»

Микола Чернишевський (1828 – 1889 рр.) –

російський філософ, публіцист



- «Что делать?» (1863 р.);

- літературна критика



Народництво

- зближення інтелігенції з селянством;

- селянська соціалістична революція;

- «селянський соціалізм» в Росії (1860 – 1910 рр.)



- «ходіння в народ» (70-і роки ХІХ ст.)

Яків Стефанович (1853 – 1915 рр.)

Чигиринська змова (1877 р.)

- Дмитро Лизогуб (1849 – 1879 рр.);

- Софія Перовська (1853 – 1881 рр.)

- Яків Стефанович


«Земля і Воля»

(1876 – 1879 рр.)



- Андрій Желябов (1851 – 1881 рр.);

- Микола Кібальчич (1853 – 1881 рр.);

- Софія Перовська (1853 – 1881 рр.)


«Народна воля»

(1879 – 1887 рр.)



- Георгій Плеханов (1856 – 1918 рр.);

- Павло Аксельрод (1850 – 1928 рр.);

- Віра Засулич (1849 – 1919 рр.)


«Чорний переділ»

(1879 – 1881 рр.)



- Олександр Ульянов (1866 – 1887 рр.)

- Броніслав Пілсудський (1866 – 1918 рр.)



«Терористична фракція»

(1886 – 1887 рр.)



Марксизм

- суспільні стани;

- суспільна власність;

- планова економіка;

- диктатура пролетаріату



- Георгій Плеханов;

- Павло Аксельрод



«Визволення праці» (1883 – 1903 рр.)

РСДРП меншовиків (1903 – 1917 рр.)



Володимир Ульянов (1870 – 1924 рр.) –

російський філософ, політик



- засновник марксизму-ленінізму;

- вождь Жовтневої революції 1917 р.;

- засновник СРСР (1922 – 1991 рр.)


Лібералізм

- верховенство закону;

- особисті права та свободи людини;

- свобода підприємництва;

- недоторканість приватної власності



Петро Чаадаєв (1794 – 1856 рр.) –

російський філософ, публіцист



«Філософські листи» (1829 – 1831 рр.)

- західництво (О. Герцен, В. Бєлінський);



- слов’янофільство (О. Хом’яков, К. Аксаков)


УКРАЇНСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.


Назва руху

Ідеї

Представники

Діяльність

Український

соціалізм –

громадівський

соціалізм

- колективна власність виробничих об’єднань (громад);

- федерація громад у межах України;

- федерація спілки народів Росії;

- федерація всіх слов’янських народів;

- федерація всіх народів світу


Михайло Драгоманов (1841 – 1895 рр.) –

український історик, публіцист, суспільний діяч



- досліджував український фольклор;

- брав участь у Київській громаді;

- видавав журнал «Громада» у Женеві (1878 – 1879 рр., 1882 р.);

- вплинув на погляди Михайла Павлика, Івана Франка, Лесі Українки



Хлопоманство

- добровільне служіння народу;

- «виходження в народ»;

- підняття культурно-освітнього рівня та громадської свідомості селян


Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.)

«Моя исповедь» (1862 р.)

Тадей Рильський (1841 – 1902 рр.)

більшість життя провів у родовому маєтку у селі Романівка

Павло Чубинський (1839 – 1884 рр.)

«Ще не вмерла Україна» (1862 р.)

Громадівський рух –

українофільство

- поширення української мови, літератури та культури;

- розвиток народної освіти;

- дослідження української історії, етнографії, археології, географії;

- формування національної свідомості



Петербурзька громада (1859 – 1861 рр.):

Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко



часопис «Основа» (1861 – 1862 рр.)

Київська громада – «Стара громада»

(1859 – 1876 рр.):

Володимир Антонович, Тадей Рильський, Павло Чубинський, Михайло Старицький, Микола Лисенко


- «Киевский телеграф» (1859 – 1876 рр.);

- Південно-Західний відділ Імператорського Російського географічного товариства (1873 – 1876 рр.);

- «Киевская старина» (1882 – 1907 рр.)


Молоді громади

(70-ті роки ХІХ ст.)

- Харків, Полтава, Чернігів, Київ, Одеса, Єлисаветград;

- студенти, вчителі гімназій, гімназисти, семінаристи



- ЗУО – Загальна українська безпартійна організація (1897 р.) УДП (1904 р.);

- таємний Всеукраїнський з’їзд студентських громад (1898 р.);

- Другий всеукраїнський студентський з’їзд (1899 р.)


«Братство тарасівців»

«Кредо молодих українців»:

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України;

- федеративний устрій України



«свідомі українці» Іван Липа, Віталій Боровик, Михайло Базькевич, Борис Грінченко, Михайло Коцюбинський, Микола Міхновський

- осередки в Харкові, Києві, Чернігові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Лубнах;

- «Кредо молодих українців» у львівській газеті «Правда» (1893 р.)




УКРАЇНСЬКІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.


Назва руху

Ідеї

Представники

Діяльність

Москвофіли

- національно-культурна єдність з Росією;

- державно-політична єдність з Росією;

- панславізм;

- православ’я



- Денис Зубрицький (1777 – 1862 рр.);

- Антоній Петрушевич (1821 – 1913 рр.);

- Олександр Духнович (1803 – 1865 рр.);

- Яків Головацький (1814 – 1888 рр.);

- Григорій Купчанко (1849 – 1902 рр.)


- язичіє;

- газети «Слово», «Русский Голос», «Русская Рада», «Русская земля», «Страхопуд»;

- Руська Рада (1870 – 1914 рр.);

- «Общество ім. Михайла Качковського» (1874 – 1939 рр.);

- РНП (1900 – 1909 рр.)


Народовці

- українці – це окрема нація від Кавказу до Карпат;

- розвиток єдиної української мови на народній основі;

- соборність всіх українських земель


- Володимир Шашкевич (1839 – 1885 рр.);

- Федір Заревич (1835 – 1879 рр.);

- Ксенофонт Климкович (1831 – 1881 рр.);

- Юліан Лаврівський (1819 – 1873 рр.);

- Данило Танячкевич (1842 – 1906 рр.);

- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)



60-ті роки ХІХ ст.:

- журнали «Вечерниці», «Мета», «Нива», «Русалка»;

- товариство «Руська бесіда» (1861 – 1939 рр.);

- перший український професійний театр у Львові (1864 р.);

- «Просвіта» (1868 – 1939 рр.)


- Корнило Сушкевич (1840 – 1885 рр.);

- Олександр Кониський (1836 – 1900 рр.);

- Володимир Барвінський (1850 – 1883 рр.);

- Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.)



70-80-ті роки ХІХ ст.:

- Літературне товариство імені Тараса Шевченка (1873 – 1892 рр.);

- газети «Діло», «Правда», «Зоря», «Батьківщина»;

- «Народна Рада» (1885 – 1899 рр.)



- Олександр Кониський (1836 – 1900 рр.);

- Олександр Барвінський (1847 – 1926 рр.);

- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)

- Юліан Романчук (1842 – 1832 рр.);

- Анатоль Вахнянин (1841 – 1908 рр.)


90-ті роки ХІХ ст.:

- Наукове товариство імені Т. Шевченка (1892 – 1939 рр.);

- співзасновники УНДП (1899 – 1919 рр.);

- «нова ера» РУРП (1890 – 1926 рр.)



Радикали

- соціалізм;

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України


- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);

- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);

- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);

- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);



- критика народовців, новоерівців, москвофілів;

- РУРП (1890 – 1926 рр.);

- УНДП(1899 – 1919 рр.);

- УСДП (1899 – 1939 рр.)





ПЕРШІ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ


Назва

Роки

Програма

Організатори

Діяльність

РУРП

або


УРП



1890 – 1926 рр.

- науковий соціалізм (марксизм);

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України


- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);

- Михайло Павлик (1853 – 1915 рр.);

- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);

- Кирило Трильовський (1864 – 1941 рр.);

- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);

- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);

- Євген Левицький (1870 – 1925 рр.);

- В’ячеслав Будзиновський (1868 – 1935 рр.)



- газети «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос»;

- участь в австрійському парламенті;

- критика народовців та новоерівців;

- «Україна поневолена» (1895 р.);

- кооперативний рух на селі;

- товариство «Січ» (1900 – 1903 рр.);

- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);

- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);

- УНДП (1899 – 1919 рр.);

- УСДП (1899 – 1939 рр.);

- УСРП (1926 – 1950 рр.)


УНДП

1899 – 1919 рр.

- автономія українського Коронного краю в складі Австро-Угорщини;

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України


- Іван Франко (1856 – 1916 рр.);

- Володимир Охрімович (1870 – 1931 рр.);

- Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.)


- газети «Свобода», «Діло»;

- критика москвофілів;

- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);

- організація ЗУНР (1918 – 1919 рр.);

- УТП (1919 – 1925 рр.)


УСДП

1899 – 1939 рр.

- австромарксизм;

- соборність всіх українських земель;

- незалежність України


- Микола Ганкевич (1869 – 1931 рр.);

- Юліан Бачинський (1870 – 1940 рр.);

- Семен Вітик (1876 – 1937 рр.)


- складова частина СДРП Австрії (1899 – 1918 рр.);

- газети «Воля», «Земля і воля», «Робітничий голос», «Вперед», «Праця»;

- співпраця з СВУ (1914 – 1918 рр.);

- участь у ГУР, ЗУР (1914 – 1916 рр.);

- участь в Українській Національній Раді ЗУНР-ЗОУНР (1918 – 1919 рр.);

- участь у Соціалістичному Інтернаціоналі (1931 – 1939 рр.);

- участь у комуністичних партіях Західної України (30-ті роки ХХ ст.)


УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.
Умови розвитку культури

Позитивні Негативні

- сформувалася українська нація, українська мова; АЛЕ - немає власної держави;

- діяльність громадських та політичних організацій; АЛЕ - політичний гніт Російської та Австрійської імперії;

- реформи 60-70-х років ХІХ ст.; АЛЕ - феодальні пережитки;

- українські та російські поміщики займалися меценатством; АЛЕ - соціальний гніт (експлуатація, бідність);

- розвиток фабрично-заводського виробництва АЛЕ - низький рівень освіти народу







Освіта

Наука




В складі Росії

В складі Австрії


Історія

- Володимир Антонович (1834 – 1908 рр.) – «Про походження козацтва», 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії»;

- Дмитро Яворницький (1855 – 1940 рр.) – «Історія запорозьких козаків»;

- Михайло Грушевський (1866 – 1834 рр.) – «Історія України-Русі»


Мовознавство

- Олександр Потебня (1835 – 1891 рр.) – «Теория словесности»;

- Павло Житецький (1835 – 1911 рр.) – «Нарис звукової історії малоруського наріччя», «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.»
Математика

Михайло Ващенко-Захарченко (1825 – 1912 рр.) – операційне числення


Біологія

- Ілля Мечников (1845 – 1916 рр.) – еволюційна ембріологія, імунологія;

- Микола Гамалія (1859 – 1949 рр.) – інтенсивний метод щеплення;

- Бактеріологічна станція в Одесі (1886 р.)


Фізика

- Іван Пулюй (1845 – 1918 рр.) – електротехніка, флоуресцентна лампа;

- Микола Бенардос (1842 – 1905 рр.) – дугове електрозварювання
Філософія

Памфіл Юркевич (1826 – 1874 рр.) – «філософія серця»



Початкова

- повітові початкові народні училища (однокласні, двокласні);

- міські училища;

- недільні школи для дорослих


загальне обов’язкове початкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років



Середня

- класичні гімназії, прогімназії;

- реальні училища, професійні училища;

- інститути шляхетних дівчат;

- ліцеї;

- циркуляр «про кухарчиних дітей» (1887 р.)


- гімназії (6 українських);

- ліцеї


Вища

- університети у Харкові, Києві;

- Новоросійський університет (1865 р.);

- Харківський ветеринарний інститут (1851 р.);

- Ніжинський історико-філологічний інститут (1875 р.);

- Харківський технологічний інститут (1885 р.);

- Київський політехнічний інститут (1896 р.);

- Катеринославське вище гірниче училище (1899 р.)


- університет у Львові;

- ветеринарна школа у Львові (1881 р.)

Наукові товариства: Київ (історичне, фізико-математичне), Харків (математичне, історико-філологічне), Одеса (дослідників природи)


Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові




УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І ТЕАТР У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст.


Нова українська література

Театр

УНТ

Наддніпрянська Україна

- Іван Нечуй-Левицький (1838 – 1918 рр.)

«Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Бурлачка», «Маруся Богуславка»;

- Панас Мирний (1849 – 1920 рр.)

«Лихі люди», «Повія», «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «За водою», «Голодна воля»;

- Павло Грабовський (1864 – 1902 рр.)

поезії, переклади;

- Михайло Коцюбинський (1864 – 1913 рр.)

«Дорогою ціною», «Лялечка», «Fata Morgana»;

- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)

«Оборона Буші», «Молодість Мазепи», «Разбойник Кармелюк»;

- Марко Вовчок (1833 – 1907 рр.)

«Інститутка», «Кармелюк», «Народні оповідання»;

- Леся Українка (1871 – 1913 рр.)

«Давня казка», «Лісова пісня», «В катакомбах», «Кассандра», «На крилах пісень»

Західна Україна

- Ольга Кобилянська (1863 – 1942 рр.)

«Земля», «В неділю рано зілля копала…», «Вовчиха»;

- Іван Франко (1856 – 1916 рр.)

«Борислав сміється», «Захар Беркут», «Наймичка», «Марійка», «Смерть убивці», «Украдене щастя»,

«З вершин і низин», «Зів’яле листя»;

- Юрій Федькович (1834 – 1888 рр.)

«Хмельницький», «Довбуш», «Люба-Згуба»;

- Василь Стефаник (1871 – 1936 рр.)

«Камінний Хрест», «Новина», «Дурні баби»



Професійні театри:

- Єлисаветград – «Театр корифеїв» (1882 – 1885 рр.) – Марко Кропивницький, Михайло Старицький;

- Єлисаветград, Київ, Чернігів, Харків, Полтава –

Марко Кропивницький;

- Єлисаветград (1885 – 1895 рр.) – Михайло Старицький;

- Київ (1907 – 1919 рр.) – Микола Садовський;



Аматорські театри:

- Львів – театр «Руської Бесіди» (1864 – 1924 рр.) – Олександр Бачинський, Микола Садовський;

- Ужгород, Полтава, Чернігів, Немирів

Автори:

- Михайло Старицький (1840 – 1904 рр.)

«Тарас Бульба», «Маруся Богуславка», «За двома зайцями», «Не судилось», «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»;

- Марко Кропивницький (1840 – 1910 рр.)

«Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Дай серцю волю, заведе в неволю»;

- Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907 рр.)

«Безталанна», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Бурлака», «Чумаки»

Актори:

- брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський);

- Марія Садовська-Барілотті (Тобілевич);

- Марія Адасовська (Заньковецька);

- Марко Кропивницький

- Михайло Старицький



Народний епос:

загадки, прислів'я, приказки, історичні пісні, балади, думи, казки, легенди, перекази, байки, притчі



Лірика (пісні):

- трудові;

- календарно-обрядові (веснянки, русальські, купальські, жниварські пісні, колядки, щедрівки);

- родинно-побутові (колискові, весільні, танцювальні, жартівливі пісні, пісні-голосіння);

- соціально-побутові (наймитські, заробітчанські)

Народна драма:

- обряд весілля;

- пісні-ігри «Просо», «Мак», «Коза», «Меланка», «Дід», «Явтух», «Подоляночка»;

- вертеп


Народні танці:

козачок, гопак, дудочка




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Опорна схема iconОрієнтовна схема психолого-педагогічної харак­теристики учня (вихованця)

Опорна схема iconЮ.І. Ковбасенко. Актуальні проблеми профільного викладання літератури
«кейсовим методом», елективною складовою тощо. Але чи так це є насправді? Чи не спрощена така схема?
Опорна схема iconОрієнтовна робоча схема таблиць Універсальної десяткової класифікації
Універсальна десяткова класифікація філософія. Психологія універсальна десяткова класифікація релігія. Теологія (богослов’Я)
Опорна схема iconУроку як засіб керування процесом навчання. Урок цілісна система його ознаки, принципи. Методика та схема педагогічного аналізу уроку з позиції системного підходу
«Нова школа кладе за головну мету здобути, дати виявитися самостійним творчим силам дитини»
Опорна схема iconУрок подорож у захоплюючий світ письменника. Роман "П’ятнадцятирічний капітан" Підготував вчитель
Обладнання: портрет Ж. Верна, виставка книг, карта Західної Європи, схема-карта світу, прапорець Франції, макети “Пілігрима”, підводного...
Опорна схема iconСхема історії хвороби хірургічного хворого титульна сторінка
Спочатку потрібно перерахувати скарги, зумовлені тим захворюванням, з приводу якого пацієнт госпіталізований у хірургічну клініку....
Опорна схема iconПерелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6
Місцевий економічний розвиток міст України“ (надалі – проект мерм) у місті Львів між Федерацією канадських муніципалітетів та Львівською...
Опорна схема iconАпаратне забезпечення комп’ютера. Структурна схема комп’ютера. Обчислювальна система
Обчислювальна система — це сукупність апаратних І програмних засобів, що забезпечують автоматизацію збору, накопичення, опрацювання,...
Опорна схема iconВ’ячеслав Артюх значення статті грушевського «звичайна схема «русскої» історії…» для формування української ідентичності
Сумчани в колі Грушевського : тези доповідей та повідомлень наукових краєзнавчих діалогів, присвячених 150-річчю від дня народження...
Опорна схема iconПовідомлення про якісь події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така: початок дії; розвиток подій; кінець події
Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурними особливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка