Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь»



Скачати 73.92 Kb.
Дата конвертації26.05.2017
Розмір73.92 Kb.

Тема: Улас Самчук. Життєвий і творчий шлях. Публіцистика У.Самчука (уривки зі статті «Нарід чи чернь?».

Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план.

Прочитай публіцистичну статтю У.Самчука «Нарід чи чернь».

Дай відповідь на запитання: Чи тема, порушена письменником у статті, є актуальною і сьогодні. Чому?

  1. Біографія Уласа Самчука

Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю

(Улас Самчук).

Народився Улас Олексійович Самчук 20 лютого 1905 року в селі Дермань (теперішня Рівненська область) на Волині. Сім'я батьків була багатодітною. Від першої дружини в Олексія Самчука народилося двоє дітей, від другої -п'ятеро, і уже немолодого селянина тривожило, що землі мало, розхапають діти її по куснику І самі будуть весь вік бідувати. А тому тяжко працював, економив, їздив у світи в пошуках хорошої землі і намагався прикупити ґрунту. Уже в 1907 році колишній бідняк володів п'ятьма десятинами, а в 1913, переїхавши з сім'єю в Тилявку, господарював на чотирнадцяти десятинах.

Мати Уласа, друга дружина Олексія Самчука, була дуже доброю жінкою. І хоча сама вона знала тільки три літери ("А - як кроківка, Ж - як жук, О - як калачик"), та прагнула, щоб всі її діти вчилися. Правда, тягнувся до науки тільки Упас, а всі інші "воліли зістатися дома і бути далі хліборобами". Серед близьких родичів найздібнішим був ще двоюрідний Уласів брат Григорій, син дядька Ялисея, який закінчив історико-філологічний факультет Варшавського університету, став доцентом Львівського, але у 1940 році потрапив у радянську в'язницю і пропав безвісти.

У повісті-есе "На білому коні" письменник, як і в романі-трилогії "Волинь", виведе їх усіх - своїх рідних, близьких, знайомих, - покаже силу нації через яскравість особистостей однієї генеалогічної гілки.

1917 року Улас закінчив народну школу в Тилявці і перейшов до двокласної "вищої" школи при семінарії в Дермані. Хлопчина мріяв про педагогічну освіту, але в 1920 році поляки, в чиїх руках була тоді Волинь, закрили всі вищепочаткові школи. Не втрачаючи надії, юнак витримав іспит до 5 класу гімназії в Крем'янці, яку йому теж не дали закінчити, оскільки заклад був приватний і учні, які тут вчилися, не звільнялися від військової служби. На службі в польському війську Самчук довго не пробув, дезертирував, нелегально перейшов кордон і опинився в Німеччині. Тут він вступив до Бреславського університету і вчився в ньому до переїзду в Чехо-Словаччину. В Празі здійснилася заповітна мрія: Самчук закінчив Український вільний університет і здобув вищу освіту.

Перша публікація появилася, коли він був ще дев'ятнадцятилітнім: у 1926 році варшавський журнал "Наша бесіда" надрукував оповідання "На старих стежках". Пізніше молодий прозаїк посилав свої твори до Львова, де виходили журнали "Дзвін" та "Літературно-науковий вісник", до Берліна, де мав досить пристойний авторитет український альманах "Розбудова нації", до Чернівців, де видавали "Самостійну думку".

Особливо тісно співробітничав У.Самчук з "Літературно-науковим вісником". Якщо Євген Маланюк засипав це видання своїми поезіями і публіцистикою, то Улас був лідером серед авторів епічних творів і публікувався вельми часто.

Коли було проголошено Гуцульську республіку, Самчук опинився в епіцентрі подій. Бачив криваву розправу хортистів над свідомою українською молоддю, разом з Олегом Ольжичем потрапив до в'язниці. На основі пережитого було написано роман "Гори говорять".

Селянський син, Улас Самчук у своїй творчості найчастіше піднімав тему людини і землі, людини і роду, людини і рідного краю. Вірою у високий моральний потенціал села сповнений його роман "Кулак", а трилогія "Волинь" вражає глибоким знанням психіки хліборобів, пієтетом сім'ї, могутніми внутрішніми пластами енергії та високої моралі простих людей. О.Тарнавському, здається, вдалося дуже влучно розшифрувати суть назви роману: "За історичними гіпотезами, Волинь - це перша організація наших предків, це предвісник золотої доби Київської Русі. Якщо приймемо варязьку теорію початків Київської Русі, тоді Волинь - це слов'янські печатки нашої державності, а слідом за тим - початки нашого світовідчування і світогляду". А С. Пінчук справедливо високо оцінив рівень і місце цього твору серед європейських літературних вершин: "... Найвизначнішим творчим досягненням У.Самчука є роман-епопея "Волинь" - унікальний в українській літературі. Можна шукати аналогій хіба що в інших літературах: це твір типологічне споріднений із "Селянами" С. Реймонта, "Селянами" О.Бальзака, "Тихим Доном" М.Шолохова, "Новою землею" Якуба Коласа. Це гімн великому краєві України -Волині, його самобутнім людям, селянській праці, любові до землі, сімейним підвалинам народного життя". Твір побачив світ 1932 року, і українські еміграційні літературні діячі рекомендували його на здобуття Нобелівської премії, але не було відповідної кількості перекладів європейськими мовами, і через це роман не допустили до конкурсу.

У 1933 році Улас Самчук написав роман-спалах "Марія". Сильнішого твору про голодомор в Україні в 1932- 1933 роках нема й досі. Автор не був очевидцем страшних подій, але пам'ятав голод у двадцятих, коли з радянської території тікали нещасні люди і просили хоч шматочка хліба. Мав нагоду Самчук спілкуватися й з тими, кому пощастило вислизнути на волю в 1933-му. Письменник зіставляв різні, одна жахливіша від іншої, розповіді, осмислював події масштабно: голод нищив націю не тільки в Україні, а практично у всіх регіонах, де жили етнічні українці: на Кубані, Воронежчині, у Західному Ставропіллі. Таким чином, штучний голод планувався сталінською клікою як геноцид, як замах на українську націю. Жовтий князь зібрав страшні жнива: вчені й досі не можуть точно підрахувати, скільки людей тоді загинуло, і подають приблизні, але від того не менш вражаючі цифри - від 8 до 11 мільйонів!

Роман "Марія" Уласа Самчука твір не тільки яскравого змісту, це роман-самородок, епічне полотно, неповторне на мовному й стилістичному рівні. Ось як С.Пінчук окреслює контурне суть і вагу цього твору: "Що це? Метод? Напрям? Так чи інакше, - цілком окреслена естетична система, утвердження торжества життя в його найрізноманітніших проявах, навіть тоді, коли воно конвульсивне вибивається з небуття чи зависає над прірвою".

Героїня роману - духовно сильна натура, вона має наснагу витерпіти і пережити все: безрадісне дитинство, найми, смерть дітей, сімейні негаразди, тяжку працю, - та якраз і знищила цю оптимістичну, життєрадісну, працьовиту й розумну людину радянська система: сімдесятирічна бабуся гине від голоду, до цього втративши всіх своїх рідних, велику й гарну сім'ю - батьків, дітей, онуків.

Коли німці прийшли на українську землю, Улас Самчук повернувся з чужини до Львова. Як і Ольжич. він не плекав ілюзій, буцімто нові окупанти принесуть Україні волю, але з почуття синівського обов'язку приїхав на ту землю, що манила і снилася, приїхав, щоби бути разом зі своєю нацією у страшні часи випробувань.

Оскільки на початку війни німці мирилися з тим, що українські націоналісти по закутках проголошували державницькі ідеї, то для субокупаційних видань їм підходили талановиті українці, вчорашні емігранти. Так Улас Самчук став редактором газети "Волинь".

За кілька місяців, правда, газету закрили, а редактора заарештували і якийсь час протримали у тюрмі. Чому? Причиною була Самчукова відчайдушна сміливість. Хіба могли окупанти дозволити, щоб газета нагадувала українцям, що німецьке панування не вічне і то треба й проти нього вести боротьбу? А Улас Самчук у статті "Піднятий меч" відверто писав: "Лишень свобідна, мирна, взаємно шануюча себе родина народів може керувати долею світу. Це не значить, що вони мають лишень командувати. Ні! Ллє це значить, що всі вони не сміють бути відіпхнуті від керми. всі вони мусять чутися дійсно ковалями власного життя, бо інакше рано чи пізнє повернеться те саме, що вже не раз диктувалося історією: "Хто підніме меч, від меча і згине".



- Як ти розумієш таке кредо автора: «Я не тому письменник українського народу, що вмію писати. Я тому письменник, що відчуваю обов’язок перед народом. Бог вложив у мої руки перо. Хай буде дозволено мені використати його для доброго, потрібного.»

УЛАС САМЧУК



НАРІД ЧИ ЧЕРНЬ?

(Стаття надрукована у Києві 9 листопада 1941 року в газеті «Українське слово»)

«На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним по білому писане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса? Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без'язикових і безликих постатей?»

Що ж таке народ? Чому Улас Самчук не відповідає одразу на поставлені питання? Тому що вважає: не всяка людська маса заслуговує називатися народом. «Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову, оцінюємо вчинки і, з потрясаючим душу жалем, стверджуємо, що величезна маса живих людиноподібних істот 1941 року по народженні Христа не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних елементів: людську гідність і національну свідомість». Що ж таке національна свідомість? Чи не можна обійтися без неї? Адже це «не мішок картоплі чи порвані чоботи», за словами автора статті. Існують же людські громади, які живуть споконвіку первісним життям, існує ж, наприклад, суспільність, що складається з рабської раси. «Наша душа приготовлена для сприйняття лише таких суспільних форм, у яких може вільно діяти і розвиватися наша людська гідність. Почувати себе людиною, почувати себе тим, як ще колись казали, першим творінням Найбільшого Творця, почувати себе свідомим у всіх своїх вчинках — ось основна заповідь людини—європейця. Зламати цю заповідь — значить зламати самих себе, це значить втратити основний стрижень буття, це значить перекреслити своє моральне обличчя». Здавалося б, більшовики так багато говорили про свідомість. Але йшлося про свідомість класову, а це далеко не те саме: «Основою життя є не клас, а людина... Неважно, до якого класу належить порядна творча людина. Важно, щоб вона такою була. Бо коли привілейований той чи інший клас складається з юрби бандитів чи людського шумовиння, то будь він тричі пролетарський чи буржуазний — він сам по собі не має найменшої вартості. Не в пролетаріаті і не в буржуазії справа. А в людині. І тільки в людині».



Питання про національну свідомість видається для багатьох справою туманною. Це й не дивно: «Не торкати національної свідомості.., бути національною протоплазмою — ось ідеал національного несвідомого осібняка». Народ наш пережив процес денаціоналізації. «І найбільшим нещастям українського народу було те, що ціла його історія — перманентне намагання когось зробити з нас не те, чим призначила нас природа. Втручалися до нашої рідної мови. Втручалися до нашого побуту. Втручалися до нашого господарства. Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі,— російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми — не ми, щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас». Диктували все, навіть, як нам вимовляти букви, як ставитися до того, що нам вороже. І в результаті — «величезна частина нашого, особливо міського, населення з національного погляду являє собою не що інше, як юрбу, що не належить ні до якого народу, що не має нічого святого, що не говорить ні одною мовою. Це не є нарід. Це — чернь, це — безлика, без'язика юрба». Відчувати це принизливо для національної гордості, це принижує націю, особливо в очах чужинців. «Тому — не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно...

А коли все одно, то це значить, що все одно для нас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна збірна історична сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена, без всяких ідеалів чернь».
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» iconРоман Уласа Самчука "Марія" один з найдовершеніших творів про трагічну долю України про голодомор
Тема: Роман Уласа Самчука “Марія” – один з найдовершеніших творів про трагічну долю України про голодомор
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» icon«Хто вона, Марія?» (За романом У. Самчука
Мета : дослідити особливості ідейного навантаження образу Марії в романі У. Самчука «Марія», удосконалювати навички художнього читання...
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» iconКонспект уроку української літератури в 11 класі
Роман Уласа Самчука «Марія» один з найдовершеніших творів про трагічну долю України, про Голодомор. Образ матері Марії
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» iconУлас самчук
Волинь” – моє вірую й ісповідую: Біобібліографічний покажчик до 100-річчя від дня народження Уласа Самчука / Укладач П.І. Демчук;...
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» icon“Волинські дороги Уласа Самчука”
Читець (в образі письменника) «Ми вернемось в свою велику, величну, вистраждану землю предків. Не сьогодні, так завтра, вернемось...
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» iconРоман Уласа Самчука «Марія». Історична основа, зміст, проблематика твору
Мати гарну мету мало. Потрібно формувати характер, сталити волю, аби досягти її. Уласу Самчуку це вдалося. Його творчість справді...
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» iconДокументалізм та образність у публіцистиці уласа самчука
Його літературні та публіцистичні твори часів другої світової війни відіграли велику роль в історії журналістики, оскільки українська...
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» iconНа конкретному літературному матеріалі показати за допомогою компаративного аналізу спільні та відмінні риси в образах Марії Уласа Самчука і Дарусі Марії Матіос
Українці в необхідність нового прочитання роману-хроніки «Марія» та глибшого опрацювання роману «Трояка ружа»
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» iconНеоніла кожан рівненська шевченкіана у фонді роунб : шлях у чверть століття
Хх століття. Стаття І. Пащука „Шевченкіана рівненських письменників” [10], поряд з іншим, знайомить нас з поетичним доробком Олекси...
Опрацюй біографію Уласа Самчука, запиши в зошиті її план. Прочитай публіцистичну статтю У. Самчука «Нарід чи чернь» icon110 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905-1987)
Ула́с Олексійович Самчу́к (7 (20) лютого 905 р., Дермань, тепер Здолбунівський район Рівненської області — липня 1987 р., Торонто)...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка