Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі



Скачати 447.9 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації15.03.2018
Розмір447.9 Kb.
  1   2   3

Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі.

(Тарнавська Лідія Миколаївна, учитель історії

ЗОШ І-ІІІ ст. № 63 м. Львова)


На сучасному етапі розвитку українського суспільства система освіти має бути орієнтована на формування освіченої, творчої особистості, національно свідомої і яка здатна до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів. Це повинен бути учень зі стійким інтересом до історії, загальною ерудицією, широкими й міцними історичними знаннями, здобутими на уроках історії; з достатньо високим рівнем загально – навчальних та спеціальних умінь і навичок. Це завдання може реалізуватися за умов систематичного та послідовного удосконалення творчих, критичних, дослідницьких навичок (вмінь, здібностей). Сьогодні з'являється потік нової різноманітної інформації, змінюється ставлення до джерельної бази, з'являється більше різноманітних документів, архівних матеріалів. Тому перед нами, вчителями, постає завдання залучити цю багату джерельну базу до процесу навчання та перетворити її з матеріалу для ознайомлення на матеріал для дослідження.

В залежності від віку учнів, організація групової роботи та самі історичні джерела можуть бути простіші чи складніші. У 5 класах спершу відбувається навчання процедурі організації групової роботи та навчання аналізу історичних джерел. Підручник пропонує нам невеликі документи, які необхідно не просто прочитати, але й проаналізувати. Поступово сама організація груп ускладнюється, а інструкція з історичним джерелом доповнюється новими вимогами, які вимагають критичного та аналітичного мислення в учнів, здатності творчо мислити і зіставляти факти, вміння аргументувати та відстоювати свою думку, критично ставитись до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співпрацювати з ними.

Так на уроках історії України у 8 класі я використовую адаптовані до роботи з історичними джерелами методи групової роботи. Обирається той метод, який якнайкраще зможе розкрити зміст запропонованого історичного джерела.

Окрім історичного джерела кожній групі надається інструкція по його опрацюванню, в залежності від джерела інструкції дуже різняться між собою. Як вже описувалось вище інструкції можуть бути прості – для учнів 5-7 класів, складніші для учнів 8-9 класів, та ще складніші для учнів 10-11 класів. У 8 класах я використовую такі історичні джерела як: письмові (документи, літописи ін.), зображення (портрети, ілюстрації речових залишків, карти та ін.), етнографічні (народні повір'я, обряди) та кіно та аудіо матеріал.

Так для текстуальних історичних джерел використовую такий «Алгоритм роботи з текстуальними джерелами»:

1. Прочитайте текст. До якого виду належить документ (погляд очевидця; свідчення учасника подій; газетне повідомлення; погляд дослідника; офіційний документ).

2. Визначте основну частину тексту. В якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?

3. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

4. Визначте в тексті історичного джерела:

Що важливо?;

Що потрібно запам'ятати?

Про що довідались вперше?

Що було незвичним, несподіваним?

5. Складіть запитання до тексту, починаючи їх словами "чому", "з якою, "як".

6. Визначте своє ставлення до тексту. Свою думку можна висловити в такій формі:

Це вірно, тому що…

Я впевнений (а) у тому, що….

Я добре знаю, що…

Я думаю інакше, тому що…

Я сумніваюся у цьому, тому що…

Я не згодний (а) з цим, тому що…

Візуальні історичні джерела є не менш важливими. До них належать: фото, плакати, карикатури, картини, таблиці, схеми, діаграми, малюнки, відео, презентації. Якщо робота з картинами, таблицями, діаграмами, фото і т. д. потребує критичного мислення, вміння аналізувати, описувати, висловлювати свою точку зору, то відео - матеріали доповнюють знання про історичний період, дають змогу краще запам'ятати матеріал у не зовсім звичній формі. Як показала практика, уроки з використанням відео запам'яталися учням краще.

Під час роботи з візуальними джерелами також використовується інструкція «Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами».

Що зображено (сцена з повсякденного життя, політична подія, портрет тощо)?

Де відбувається подія? Які характерні ознаки зображуваного місця?

Яка історична подія зображена? Знайдіть в підручнику матеріал, що відповідає зображеному.

Коли відбувалася подія? З чого це випливає? Наскільки співвідноситься з підписом до джерела? Коли надруковано зображення, з якою метою?

Де відбуваються події? Які характерні ознаки зображуваного місця? Яке це має значення?

Дати характеристику зображених осіб: до яких соціальних груп і типів вони належать? Чому саме такий склад учасників?

Яка інформація закладена в зображення?

Використовуючи карту, як історичне джерело на уроках історії учні навчаються знаходити причини та наслідки історичних подій, виділяти інформацію, яка б допомогла розібратися у міжнародних відносинах, політичних інтересах тієї чи іншої країни. Використання карти передбачає виконання певних завдань, що написаний в «Алгоритмі роботи з картою»:

До позначок на карті знайти відповідні назви місць, де відбувалися історичні події;

З’ясувати, яка з наданих карт правильно відображає події, що відбувались;

До позначок на карті зробити відповідні коментарі;

Розробляючи алгоритм роботи з історичними джерелами необхідно враховувати вікові особливості учнів, так як з кожним роком навчання вміння описувати зображені події, визначати соціальні групи та політичні позиції, ускладнюються.

Так на уроках історії України у 8 класі використовуються адаптовані до роботи з історичними джерелами методи групової роботи. Обирається той метод, який якнайкраще зможе розкрити зміст запропонованого історичного джерела.



"Обговорення проблеми в загальному колі". Учні обговорюють опрацьоване історичне джерело чи переглянутий фрагмент фільму. Обговорення триває до тих пір, поки є бажання висловитись. Даний метод дає можливість почути різні позиції учнів, обговорити їх, прийти до спільної думки.

«Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Його організовують за такими правилами

1. Опрацювавши історичне джерело всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми.

2. Один учень записує на дошці всі пропоновані думки та ідеї.

3. Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4. Обирають найкращі рішення.

«Займи позицію». Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірних, суперечливих історичних джерел. Він дає можливість висловитися, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи. Порядок проведення:

1. Учитель роздає чи демонструє історичне джерело, дає інструкцію по роботі з ним та пропонує учням висловити свою думку з досліджуваної теми.

2. Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

3. Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

4. Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5. Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).



«Навчаючи — вчуся». Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку. Роботу організовують таким чином: учень працює з історичним джерелом, а потім ділиться отриманою інформацією з іншими, переміщуючись по класу. У цьому методі використовується робота в парах. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

«Робота в парах». Спільний пошук усіма створеними групами узгодженого рішення однієї проблеми, що знаходить своє відображення в документі, таблиці, схемі чи іншому історичному джерелі. Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволяє учням набути навичок співробітництва, оволодіти вміннями висловлюватися та активно слухати. Учні організують свою роботу так: читають завдання та інформацію до його виконання, висловлюють свої думки, погляди на проблему по черзі, виробляють спільну думку, визначають, хто говоритиме першим, та готуються до презентації результатів діалогу.

РОЗДІЛ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (XVI – перша половина XVII ст.)

Урок 1

Тема: Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст.

Мета: за допомогою джерел визначити яким чином і коли Русь опинилася у складі Польського Королівства.

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: «Ми. Ягайло. з Божої ласки великий князь литовський, пан та дідич Русі, подаємо до відома усім, кого це стосується... Найясніша пані, нехай високість ваша прийме до такого високо спасенного зв'язку того ж пана Ягайла. великого князя, за сина, а найяснішу княжну Ядвігу. дочку вашу найдорожчу, королеву Польщі, нехай пошлюбить він законною дружиною...

Ягайло. великий князь, присягає всі скарби свої скласти і віддати на відшкодування втрат обох держав, як Польщі, так і Литви. І то лише коли згадана пані королева Угорщини дочку свою Ядвігу. королевою польською наречену, віддасть йому в дружини...

Відтак згаданий тут князь Ягайло присягає також краї свої - Литву і Русь - навік прилучити до Корони Польського Королівства».
Урок 2

Тема: Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство

Мета: визначити основні цілі Литовсько-руської знаті що прагнули об’єднання з Королівством Польським.

Метод групової роботи: «Навчаючи — вчуся».

Метод опрацювання документу: «Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: У листі до Миколая Радзивілла Григорій Ходкевич зазначав: «Нічого втішного не можу написати вам звідси. Всі наші справи, як і раніше, йдуть гірше й гірше, я вже не бачу ніяких засобів виправити їх. У суботу король вирішив відокремити від нас Київ, і сьогодні, мабуть, буде присягати як польський сенатор київський воєвода. Тому прошу вас сповістити, чи прибудете ви до нас і коли. Це тим більше важливо, що поляки, віднявши в нас усіх людей, бажають ще. щоб ми самі дали їм військо на захист держави. - для того, думаю, вимагають цього, щоб тим скоріше погубити нас. Дядько мій (Ієронім Ходкевич). трокський каштелян, наказав вам довго жити. Розмовляючи в мене за обідом... про те. яку згубу приносить нам ця унія, він, спонукуваний любов'ю до батьківщини, сказав, що бажав би не дожити до неї, що й трапилося. - він не дожив до ранку й віддав душу Богові. Писано 6 червня 1569 р.».

Урок 3

Тема: Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни). Литовські статути. Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

Мета: охарактеризувати розвиток торгівлі Львова та Києва на початку 17 ст.

Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: Вірменський мандрівник та історик СімеонДпірЛехаці розповідав про Львів початку 17 ст.: «Всі будинки міста кам'яні, дорогі, облицьовані, широкі, високі, три- і чотириповерхові. Льохи та пивосховища з каменю і вриті в землю, щоб влітку напої були холодними.

Це багатолюдне місто, повне достатків, тут багато фруктів. Кажуть, що в країні руських іншого такого міста нема. Це столиця. Міщани живуть заможно, у розкошах... Крамниці повні товарів, усього вдосталь, і що захочеш. уЛьвові знайдеш. Там є багато різних майстрів і ремісників: майстрів-золотарів. золотошвей. скульпторів. мулярів, різьбярів по каменю й мармуру та ін. Тому туди приїздять зі всіх країн світу і з усіх областей: одні вироби знаходять готові, інші - замовляють. Туди приїздять також вершники і воїни (піхотинці), князі й пани і купують там зброю, шоломи. кольчуги, піки, списи, мечі, сокири, ратища, персні тощо; звідси вивозять усе. що потрібно для війни. І якщо навіть приїде сто тисяч воїнів, вони знайдуть усе. що їм потрібно, бо це велика столиця. Там є і кравці, одіяльники. гарбарі. красильники. сірничники, виробники хусток, різні ткачі, наметувальники. набійники. золотопла-вильники й умільці-золотарі. Є також художники, рисувальники, гравери й майстри, які друкують по-польськи. по-руськи і по-вірменськи».

Литовський дипломат Михалон Литвин, який перебував в українських землях у середині 16 ст., у книзі «Про норови татар, литовців і москвитян» розповідав: «Київ наповнений чужоземними товарами, бо немає відомішого, коротшого й надійнішого шляху, ніж стародавня й загальновідома в усіх своїх звивинах дорога, що веде з чорноморського порту, тобто з міста Кафи. через Таврійські ворота (Перекоп) до Гаванської переправи на Борисфені. а звідти через степи - до Києва: по ній з Азії, Персії, Індії, Аравії. Сирії везуть на північ у Москву. Псков. Новгород. Швецію й Данію коштовне каміння. шовк і золоте ткання, ладан, фіміам, шафран, перець та інші пахощі. Чужоземні купці, які часто мандрують цією дорогою, збираються у валки до тисячі душ, звані караванами, із багатьма навантаженими візками й нав'юченими верблюдами.

Від проходу каравану значні прибутки отримують київські жителі: воєводи, митники, купці, міняйли. човнярі, візники, трактирники й шинкарі... У непоказних київських хатах трапляється не лише достаток, але навіть ряснота плодів, овочів, меду, м 'яса, риби: окрім того, вони до такої міри переповнені дорогим шовковим одягом, коштовностями. соболями та іншим хутром і прянощами, що мені самому випадало бачити шовк, який обходився дешевше, ніж у Вільні льон, і перець, дешевший від солі...».
Урок 4

Тема: Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє. Книговидання. Полемічна література. Православні братства. Василь-Костянтин Острозький.

Мета: визначити умови навчання у 15- п.п. 16 ст. та причини виникнення Львівської братської школи.

Метод групової роботи:«Робота в парах».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело:У грамоті патріарха Йоакима від 15 січня 1585 р. йшлося: «Хочуть... панове міщани львівські школу заснувати для навчання дітям християнським усіх станів, які би мали вчитися Письма Святого грецького й слов'янського, щоб не був їхній християнський рід неначе безсловесним через свою невченість. І також купити друкарню, потрібну для тієї школи».
Урок 5

Тема: Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви. Боротьба за відновлення православної ієрархії.

Мета :визначити чому ідея унії на той час не набула широкої підтримки серед українців, пояснити, як і чому виникла греко-католицька церква, якими, на думку автора, були наслідки Берестейської унії 1596 р. для України?

Метод групової роботи:«Мозковий штурм».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело:«Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишилися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вважали їх повноцінними громадянами... Католицька верхівка вбачала в греко-католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію.

Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії, мав своїм наслідком ополячення та окатоличення українського народу, вів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій. Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади на українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних віруючих, вивести православну церкву із кризи».
Урок 6

Тема: Реформи митрополита Петра Могили. Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи. Київська (Києво-Могилянська) колегія.

Мета: охарактеризувати «Порядок шкільний» Львівської братської школи 1587 року, ознайомитися з моральними цінностями шкільного життя братчиків.

Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: З «Порядку шкільного» Львівської братської школи 1587 р.: «Сідати мають кожен на своєму певному місці, призначеному відповідно до науки: котрий більше вміє, сидітиме вище, хоч бий вельми убогий був. а котрий менше вмітиме, сидітиме на простішому мері. Багатий над убогим нічим не має бути вищий у школі. тільки самою наукою.. Сходитися хлопці мають до школи на певну годину, і відпускати їх додому по науці так само..

Щоранку має пильно доглядати дидаскал (тобто вчитель): коли б якого хлопця не було, має зараз послати по нього й довідатися причини, чому не прийшов. Коли б забавився де іграми, чи вдома обдурив, чи над потребу спав і через те не прийшов, довідатися усього й привести його мають... У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й письмо своє, яке вдома писав: виклад науки своєї має показувати... По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала. окрім малих, яким мас писати сам дидаскал. А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного. тобто диспутувати. А додому відходячи, вірша потвердити. аби увечері, прийшовши додому, діти вміли перед родичами своїми чи сторонні діти всякого стану, живучи в господі, господарям своїм науку, яку вчили в школі. прочитати із викладом, за звичаєм шкільної науки, а що вчили того дня. мають увечері вдома написати І до школи принести вранці, показати перед дидаскалом своїм.

Двох чи чотирьох хлопців щотижня іншим ладом мають виділяти для порядку, з чого жоден відмовлятися не може, коли б до нього черга надійшла. А діло їхнє буде: раніше до школи прийти, школу підмести, в печі затопити і біля дверей сидіти, а котрі входять та виходять -про всіх знати»
Урок 7

Тема: Містобудування, архітектура, образотворче мистецтво XVІ – першої половини XVІІ ст.

Мета: розглянути архітектурну спадщину Львова.
Джерело: Фото та ілюстрації Львова.
Метод групової роботи: «Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу: «Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами».

РОЗДІЛ ІІ. СТАНОВЛЕННЯ КОЗАЦТВА (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)

Урок 8

Тема: Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення. Перші Січі. Дмитро Вишневецький.

Мета: визначити правила вибору кандидатів на керівну посаду та проаналізувати цей політичний процес.

Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: Гійом Левассер де Боплан так розповідав про обрання козацького керманича: «Ось як вони вибирають свого старшого: коли зберуться всі старі полковники й старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен з них віддає свій голос за того. кого вважає за найздібнішого, і той визначається більшістю голосів... Якщо обраний козак приймає на себе обов'язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча (додає, що) недостойний і для такої посади нездатний, далі ж. однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, аби гідно послужити як всім взагалі, так і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх братів (так вони називають між собою один одного). На ці його слова кожен плеще в долоні, вигукуючи: “Слава! Слава!“. Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому, а старший подає їм руку, що у них служить за форму вітання... Вони йому дуже підкоряються. Цей старший їхньою мовою називається гетьманом, його влада необмежена аж до права стинати голови і садити на палю тих. хто провинився. Гетьмани дуже суворі, однак нічого не починають без військової наради, яку називають Радою».


Урок 9

Тема: Запорозька Січ – козацька республіка. Реєстрове козацтво. Становлення козацького стану.

Мета: описати повсякденне життя представників різних станів українського суспільства, військове мистецтво, традиції й побут козацтва, облаштування Січі.

Метод групової роботи:«Мозковий штурм».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело:«Хроніки Польської Мартина Бельского наново сином його видано» 1597 р. Мартина та ЙоахимаБельських

«... Ці люди постійно ловлять рибу не Низу (на Дніпрі і його притоках), там же сушать її на сонці без солі. Пробувши тут літо, еони розходяться на зиму по сусідніх містах - таких, як Київ. Черкаси та інші, залишаючи на острові, в безпечному місці на Дніпрі, човни і кілька сотень людей на коші, як еони говорять, при стрільбі, бо мають при собі і гармати, захоплені в турецьких фортецях і у татар. Ще зовсім недавно їх було мало, але нині їх там збирається вже до кількох тисяч. А надто багато їх стало останнім часом, і вони раз по раз завдають великої шкоди туркам і татарам; уже кілька разів спустошували Очаківську. Тягинську. Білгородську (Аккерман) та інші фортеці...

Вони могли 6 собі бути, але за умови, щоб корилися урядові додержували від нього платню і нехай би собі там постійно жили на Дніпрових островах, які так добре укріплені, що коли на якомусь із них засяде кілька або кільканадцять сот душ. то навіть велике військо нічого не може ім заподіяти.

Серед інших є там між порогами один острів (Хортиця), тягнеться він на кілька миль завдовжки, і коли татари прочують, що на ньому є козаки, вони не дуже охоче переправляються через Дніпро, особливо через Кременецький і Кусманський броди. Недалеко від цього острова на Дніпрі є й інший острів, якого вони називають Хортичка (Мала Хортиця). На ньому донедавна жив Вишневецький. який стояв татарам на великій заваді і через нього вони не наважувались так часто на нас нападати».
Урок 10



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconМетодика роботи з художнім текстом на уроках географії у класі (з досвіду роботи) 201 зміст
Методи та прийоми використання творів світової літератури на уроках географії у 7 класі
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconОрганізація роботи з національно-патріотичного виховання на уроках природничого циклу

Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconОльга Леонідівна Майборода Учитель історії Петраківського нвк катеринопільської районної ради Черкаської області використання творів тараса шевченка на уроках у загальноосвітньому навчальному закладі
Виходячи з власного досвіду у статті порушено питання можливих шляхів використання творів Т. Шевченка на уроках історії з метою розвитку...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconЗасобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі
На основі безпосереднього сприйняття предметів чи за допомогою зображень (наочності) у процесі навчання в учнів формуються образні...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconІ. Організація роботи. Перший етап – підготовка до проекту
Навчальна мета: викликати в учнів інтерес до вивчення життя І творчості Вольтера, поглибити знання учнів про письменника, сприяти...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconМатеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії»
Тема: «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії»
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі icon1. Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я – це кіммерійці
України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Друга сесія
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconМетодичні вказівки до практичних та семінарських занять з дисципліни «Організація господарсько-правової роботи на підприємстві»
«Організація господарсько-правової роботи на підприємстві» для студентів спеціальності 060101«Правознавство»
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconШкола активного навчання вчителям історії Вивчення історичної особи на уроках історії. Політичний та історичний портрети
Оновлена програма з історії в 10-11 класах передбачає проведення практичних занять, які спрямовані на поглиблення предметних компетентностей...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка