Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі



Скачати 447.9 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації15.03.2018
Розмір447.9 Kb.
1   2   3
Тема: Козацькі повстання кінця ХVІ ст.

Мета: позначити на контурній карті об’єкти, наявність яких свідчить про формування козацького стану (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років)

Джерело:
Метод групової роботи:«Робота в парах».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з картою».

Очікувані результати:учні вміють позначити на контурній карті важливі місця (перші Січі, міста – осередки козацтва (Черкаси, Трахтемирів, Чигирин), райони козацьких повстань 1590-х і 1620–1630-х років)


Урок 11

Тема: Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

Мета: охарактеризувати діяльність П. Сагайдачного, як очільника козацького посольства у Варшаві.

Метод групової роботи:«Мозковий штурм».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело:З листа католицького єпископа ФранческоЧіріолі в липні 1621 р.: «Серед католиків, у тому числі й церковників, не бракує впливових осіб, які є покровителями членів козацького посольства, з огляду на теперішню загрозу війни з турками. А згаданий Сагайдачний відкрито заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо ці їхні вимоги не будуть вислухані. З іншого боку, багато з цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те. яке очолює коронний гетьман, але й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не будуть битися проти турків, і тому говорять. що в цей момент необхідно піти на поступки козакам так, щоб вони залишилися вдоволені».
Урок 12

Тема: Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. «Ординація Війська Запорозького».

Мета: охарактеризувати причини запровадження «Ординації Війська Запорізького», основні положення та її наслідки.

Метод групової роботи:«Займи позицію».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело:З «Ординації Війська Запорізького»: «Оскільки козацька сваволя так розійшлася, що для приборкання її довелося рушити наші війська й битися з козаками, і розгромити їх, відвернувши цим страшну небезпеку від Речі Посполитої. - тому на вічні часи позбавляємо козаків старшинства, всяких старовинних судових установ, права. доходів й інших відзнак набутих ними за вірні послуги від наших предків і тепер унаслідок заколотів утрачених, і бажаємо тих. кого живих зберегло воєнне щастя, мати в стані простого народу, оберненого в хлопів... Реєстровим же козакам, число яких Річ Посполита визначила на своїй службі тільки б тисяч і які змирилися перед нами і Річчю Посполитою, ми встановлюємо таку військову організацію згідно з постановою цього сейму.

На місце старшого, який більше не буде вибиратися з-поміж козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, за рекомендацію гетьманів... Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо. Всі вони, також полковники з комісаром, мусять залежати від гетьмана... Полки з своїми полковниками повинні ходити по черзі на Запоріжжя для охорони тих місць і щоб перешкодити татарським переходам через Дніпро. Треба невпинно стежити, щоб козацька вольниця не ховалася по островах і звідти не чинила б походів на море. Разом з тим жоден козак не повинен наважуватися ходити на Запоріжжя без паспорта комісара; спійманий комендантом козацьким, він підлягає смертній карі...

Наші міщани, згідно з старовинними правами і заборонами, не повинні ні самі вступати в козаки, ні втягати в це своїх синів, ні навіть віддавати заміж за козаків своїх дочок під страхом кари з конфіскацією майна. Попереджаємо і про те. щоб козаки в далеких українських місцевостях (крім Черкас. Чигирина, Корсуня, де для безпеки від поганих повинні проживати) і в інших містах на самій Україні не проживали, щоб. живучи там разом, вони не мали ніякого приводу до зібрань і далі до бунтів».

РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ середини XVII ст.

Урок 13

Тема: Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький. Козацько-кримський союз.

Мета: сформувати знання про політичну діяльність, матеріальні та духовні цінності, про його особливі якості як полководця та гетьмана Богдана Хмельницького.
Джерело: «Зросту він (Богдан Хмельницький) скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м'який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але. з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями».

«Усім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас. крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев'яні лави, вкриті шкіряними подушками...; в головах його висять лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння. бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам'ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої - горілку, пиво. мед». (Зі звіту венеційського посла Альберта Віміни про перебування в Україні 1650 р. у Чигирині).

«Щодо гетьмана Хмеля. то він зі своїми полками стояв поза цим містом [Богуславом]. Йому повідомили про наше прибуття. У середу пізно вранці прийшла звістка. що гетьман їде вітати нашого владику патріарха... Він під'їхав до міських воріт з великим почтом, серед якого ніхто не міг би його впізнати. Всі були гарно вбрані і з дорогою зброєю, а він був одягнений у простий короткий одяг і мав недорогу зброю. Побачивши нашого патріарха здаля, він зійшов з коня (це зробили й інші, що були з ним), підійшов до нього, уклонився і. двічі поцілувавши край його одежі. приложився до хреста, поцілував його праву руку, а наш владика патріарх поцілував його в голову...»

Цей Хмель - літня подина. але щедро наділений дарами щастя: нелукавий, спокійний, мовчазний, не цурається людей; всіма справами займається сам особисто... Якщо траплялось, що хтось приходив до нього із скаргою під час обіду або звертався до нього з промовою, то він. звичайно, говорив пошепки, щоб ніхто не чув: такий у них звичай. Щодо того як він сидів за столом, то він сів нижче, а нашого владику патріарха посадив на першому місці відповідно до пошани.

Перед заходом сонця гетьман попрощався з нашим владикою патріархом, провівши його за браму фортеці й сів у свій екіпаж, запряжений одним тільки конем. Не було царських карет, оздоблених коштовними тканинами і запряжених великою кількістю прекрасних коней, хоч у гетьмана таких тисячі. Він одразу виїхав під велику зливу прямуючи до свого війська. На ньому був білий дощовий плащ». (Із записів Павла Алеппського про перебування в Україні 1654 р ).

Метод групової роботи:«Навчаючи — вчуся».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами», «Алгоритм роботи з візуальними джерелами».
Урок 14

Тема: Події 1648–1649 рр. Зборівський договір

Мета: отримати інформацію про битви, походи, кордони та території подій Національно-визвольної війни 1648-1649 рр.

Метод групової роботи:«Робота в парах».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з картою».


Джерело:

Урок 15

Тема: Події 1650–1651 рр. Битва під Берестечком і Білоцерківський договір.

Мета: розвивати навички аналізу історичних подій і фактів використовуючи візуальні джерела.

Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами».

Джерело:

Урок 16

Тема: Іван Богун. Битва під Батогом.

Мета: проаналізувати та зіставити уявлення про Івана Богуна отримане під час вивчення теми та його зображенням.

Джерело:

Польський хроніст ВеспасіанКоховськнй так розповідає про бій під Монастирищем (весна 1653 р.): «Богун увів ополчення в укріплене місто... Він, прорвавшися з добірними вершниками, голосно кричав за скіфським звичаєм, щоб більше налякати і показати, що допомога, яка йде, ще страшніша... Тому ми відійшли не тільки від Монастирища, а й зовсім з України, уражені всі, як одною раною, цим спішним відступом».



Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами», «Алгоритм роботи з візуальними джерелами».
Урок 17

Тема: Молдавські походи. Облога Жванця.

Мета: охарактеризувати причини молдавських походів Богдана Хмельницького.

Метод групової роботи:«Займи позицію»

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами»
Джерело: Миром Костим, автор «Літопису Молдавської землі», писав у своєму творі: «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє... От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан..., вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко... Дізнавшись про цю вікторію ляхів від хотиновського каштеляна, господар Василє одягнув його в соболеву шубу, сподіваючись. що завдяки цій ляській перемозі він урятується від того, щоб стати сватом Хмеля. Та на цьому не скінчилися нещастя Ляської землі, бо через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар, коли поляки покладалися на мир. укладений у Білій Церкві. Ні гетьман, ні старшина, ні жодна душа пішого війська не врятувалися. З кінноти у живих залишилося дуже мало, головним чином низи. А верхи, оточені з усіх боків татарами, всі від шаблі загинули. Того ж року господарю Василє довелося влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем. сином козацького гетьмана Хмеля».
Урок 18

Тема: Українська козацька держава – Військо Запорозьке. Адміністративно-територіальний устрій.

Мета: відобразити на контурній карті перебіг Національно-визвольної війни, зміни територіальних меж Української козацької держави – Війська Запорозького

Джерело:
Метод групової роботи:«Робота в парах».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з картою».
Урок 19

Тема: Зовнішня політика україно-козацької держави Війська Запорозького: у пошуку союзників. Українсько-московський договір 1654 р.

Мета: охарактеризувати позицію українського шляхтича Павші та звіт російського посла Василя Бутурліна.

Метод групової роботи:«Навчаючи — вчуся».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: зі «статейного списку» боярина Василя Бутурліна, Івана Алфер'єва та Ларіона Лопухіна: «А як государеву грамоту боярин Василь Васильович (Бутурлін) гетьманові віддав, то ту государеву грамоту гетьман прийняв з великою радістю. А прийнявши государеву грамоту, поцілував її, і, розпечатавши, віддав писареві Іванові Виговському. і велів йому прочитати при всіх начальних Війська Запорізького і всяких інших людях уголос. І ту государеву грамоту писар Іван Виговський читав усім людям уголос. І вислухавши государеву грамоту, гетьман, і полковники. і всяких чинів люди зраділи государевій милості. І говорив гетьман, що великому государеві цареві й великому князеві Олексієві Михайловичу, всієї Русі самодержцеві, він. гетьман Богдан Хмельницький, з усім Військом Запорізьким служити і голови свої віддати раді».
Урок 21

Тема: Воєнно-політичні події 1654–1655 рр. Віленське перемир’я.

Мета: розглянути на карті кордони Гетьманщини, порівняти їх з попередніми роками та проаналізувати зміни.

Джерело:

Метод групової роботи:«Мозковий штурм».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з картою».
Урок 22

Тема: Українсько-шведсько-трансильванський союз.

Мета: характеризувати реалії тогочасної політики, яка описана в документі.

Метод групової роботи:«Займи позицію»

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами»
Джерело: У звіті російського посольства передано такі слова Б. Хмельницького (квітень 1657 р.): «Від шведського короля я ніколи не відійду, тому що в нас давня дружба, понад шість років. Шведи люди правдиві; всякої дружби й приязні додержуються, слово своє тримають: а царська величність наді мною і над усім військом (українським) учинив немилосердя своє: помирившися з поляками, хотів було віддати нас їм у руки. Тепер слух до нас доходить, що государ послав з Вільно проти нас. шведів і угорців ляхам на допомогу 20 тис. ратних людей; а ми. коли ще не були під царською величністю в підданстві, великому государю служили, кримського хана воювати московські окраїни не допускали дев’ять років. А тепер ми від царської високої руки невідступні і йдемо воювати з ворогами царської величності».
Розділ IV. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА наприкінці 50-х років ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.

Урок 23

Тема: Іван Виговський. Гадяцька угода. Україно-московська війна. Конотопська битва.

Мета: дізнатися про історичний портрет Івана Виговського, його вдачу та деталі битви під Конотопом.

Джерело: Із листа гетьмана І. Виговського до коронного обозного Речі Посполитої Анджея Потоцького від 1 липня 1659 р. з табору під Конотопом: «... Я дізнався від язиків про замисли Трубецького: він хотів, пройшовши ті переправи, відступати табором. Тоді я спішив цієї ж ночі все моє військо і наказав йому окопатися поблизу, що й було зроблено вночі. Це було зроблено для того, щоби неприятель, дізнавшися про наш підхід, не вдарив, відступаючи, на нас з усією своєю потугою. Там [у битві під Конотопом], коли я керував військом перед самим окопом, мені трохи дісталося: перший раз гарматним ядром відірвало ногу коневі, на котрому я сидів, а другий раз гарматною ж кулею розірвало мундир на поясі до самого тіла. Однак всемогутня рука Провидіння врятувала мене від загибелі».

Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі»

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами», «Алгоритм роботи з візуальним джерелом».

Урок 24

Тема: Початок Руїни. Юрій Хмельницький. Розкол Гетьманської держави.

Мета: порівняти два портрети Юрія Хмельницького різних художників і визначити який правдоподібніше відображає факти з біографії Ю. Хмельницького

Джерело:

Портрет Ю. Хмельницького Портрет Ю. Хмельницького

Д. Бонаціни О. Іркліївського

Метод групової роботи:«Робота в парах».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з візуальними історичними джерелами».
Урок 26

Тема: Павло Тетеря та Іван Брюховецький.

Мета :проаналізувати становище Гетьманщини та її міжнародні відносини, зрозуміти причини розсилання листа для донесення інформації до людей.

Метод групової роботи:«Мозковий штурм».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: З листа гетьмана Лівобережної Гетьманщини Івана Брюховецького до новгород-сіверського сотника та місцевої людності (лютий 1668 р.): «...Не з нашої єдиної, а із загальної; всієї старшини Запорозького війська, ради те учинилося, що ми від руки і приязні московської відлучилися. Цьому повім слушні такі причини. Коли московські посли з польськими комісарами мир поміж себе, домовившись, постановляли й присягою потвердили, щоб з обох боків... церкви обертати в уніатські або костьоли... Але хай Україну, вітчизну нашу милу, розоряти, пустошити і в ніщо, всіх великих і малих на ній жителів вигубивши, обернути, від отієї умисленої на нас погибелі ми, із Запорозьким військом відходячи, захотіли давню любов відновити із своєю братією, від якої ми, за неприятельською війною, були розлучені, і в братолюбний союз знову прийти, аніж із Москвою... їх ми, однак, не захотіли вигнати із українських міст шаблею, але без кровопролиття замислили до московського рубежу в цілості провести, але вони, москалі... не пішли мирно дозволеною собі дорогою, а почали були війну. Тоді через повстання й хвилювання народу пізнали щодо себе таку, якої нам бажали, шкоду, що й мало їх живих змогло відійти...».
Урок 27

Тема: Порушення територіальної цілісності української держави. Андрусівське перемир’я.

Мета: охарактеризувати становище Гетьманщини, яка була переділена за Андрусівським перемир’ям.

Джерело:

Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з картою».
Урок 28

Тема: Спроби об’єднання Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Петро Дорошенко.

Мета: охарактеризувати поступок Івана Брюховецького, який схиляється до пропозиції Петра Дорошенка розпочати повстання проти московських залог, щоб розірвати «Московський договір» 1665 року, і об’єднати дві Гетьманщини

Метод групової роботи:«Займи позицію».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: З листа гетьмана Лівобережної Гетьманщини Івана Брюховецького до новгород-сіверського сотника та місцевої людності (лютий 1668 р.): «...Не з нашої єдиної, а із загальної; всієї старшини Запорозького війська, ради те учинилося, що ми від руки і приязні московської відлучилися. Цьому повім слушні такі причини. Коли московські посли з польськими комісарами мир поміж себе, домовившись, постановляли й присягою потвердили, щоб з обох боків... церкви обертати в уніатські або костьоли... Але хай Україну, вітчизну нашу милу, розоряти, пустошити і в ніщо, всіх великих і малих на ній жителів вигубивши, обернути, від отієї умисленої на нас погибелі ми, із Запорозьким військом відходячи, захотіли давню любов відновити із своєю братією, від якої ми, за неприятельською війною, були розлучені, і в братолюбний союз знову прийти, аніж із Москвою... їх ми, однак, не захотіли вигнати із українських міст шаблею, але без кровопролиття замислили до московського рубежу в цілості провести, але вони, москалі... не пішли мирно дозволеною собі дорогою, а почали були війну. Тоді через повстання й хвилювання народу пізнали щодо себе таку, якої нам бажали, шкоду, що й мало їх живих змогло відійти...».
Урок 29

Тема: Дем’ян Многогрішний. Іван Самойлович. Чигиринські походи. Бахчисарайський мир. «Вічний мир».

Мета: визначити територіальні зміни, що ніс в собі «Вічний мир», дати оцінку підписання цього документу для подальшого розвитку Гетьманщини.

Метод групової роботи:«Мозковий штурм».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: Статті з укладеного в Москві договору про «Вічний мир» і дружбу між Московією і Річчю Посполитою: «Договорилися ми і постановили, що всієї Малої Росії цієї сторони Дніпра... містам і землям і місцям... з усіма своїми повітами, селами і поселеннями... як вони до цього часу за мирним договором на стороні їхньої царської величності перебували, так і тепер залишатися мають на стороні їхньої царської величності на вічні часи; ...а за Дніпром, рікою Київ має лишитися також на стороні їхньої царської величності... Вниз ріки Дніпра, що називаються Запороги, козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської величності».
Урок 30

Тема: Становище правобережного козацтва в останній чверті ХVІІ ст.

Мета: охарактеризувати становище Правобережної України в останній чверті ХVІІ ст., дати порівняльний аналіз двом джерелам.

Метод групової роботи:«Обговорення проблеми в загальному колі».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами».
Джерело: Французький мемуарист Франсуа-Поль Далерак, який у 70-х роках 17 ст. побував в Україні, у своїх «Спогадах про Україну» писав: «Нині цей край зруйнований, а війна, ніби гангрена, яка все пожирає, обернула найродючішу частину Європи на спорожнілі поля, зарослі бур'яном руїни, на покинуті жителями міста. Отак нині від тієї України залишилося тільки ім’я козацьке. ЇЇ населення розпорошилося, переселившись або понад береги Дніпра, або на землі, що залишаються під пануванням Москви. Решту вирубали турки або забрали в неволю татари».

У літописі Самійла Величка про становище на Правобережжя наприкінці 70-х рр. 17 ст. читаємо: «Перед моїми очима постали численні безлюдні міста й замки, порожні вали, колись висипані працею людською, як гори й горби. Всі вони правили тоді за пристановище й поселення диких звірів. Я побачив, що фортеці, які траплялися нам на шляху у військовому поході, одні стоять малолюдні, інші зовсім спорожніли - розруйновані, зарослі землею, запліснявілі, обсаджені бур 'яном і повні лише червів і зміїв, й усякого гаддя, що там гніздилося. Роздивившись, побачив я покриті мохом, очеретом і зіллям широкі тогобічні україно-малоросійські поля й розлогі долини, ліси і великі сади, красні діброви й річки, стави й занедбані озера. І це був той край, якого правдиво колись, уже шкодуючи за втратою його, називали й проголошували поляки раєм світу - він був немовби друга обітована земля, що кипіла медом і молоком. Бачив я, окрім того, в різних місцях багато людських кісток, сухих і голих - їх покривало саме тільки небо».



Урок 31

Тема: Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки.

Мета: визначити причини колонізації земель у верхів’ях Псла, Ворскли і Сіверського Дінця.

Метод групової роботи:«Мозковий штурм».

Метод опрацювання документу:«Алгоритм роботи з текстуальними джерелами», «Алгоритм роботи з картою».
Джерело: Нащадки перших поселенців Слобідської України 1705 р. писали: «Наші діди, батьки, брати й родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст на заклик білгородських та курських воєвод, котрі забезпечували нас царським словом - не однімати від нас наших вільнот. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українні городи по Білгородській лінії - в диких степах, на татарських займищах, котрими ходили татари під оці городи. І для збільшення населення в цих нових містах наказано було нам призивати на життя свою братію -українців. Ми збудували Суми, Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля й інші міста, а до них повіти, села й хутори. І ми вірою та правдою служили. І тоді, як татари приходили плюндрувати московські українні городи, ми не приставали ні до якої зради. За те й пожалувано нас усякими вольностями й дозволено займанщини займати, пасіки й усякі грунти заводити й усякими промислами промишляти без чиншу, за старим українським звичаєм».
Урок 32



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconМетодика роботи з художнім текстом на уроках географії у класі (з досвіду роботи) 201 зміст
Методи та прийоми використання творів світової літератури на уроках географії у 7 класі
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconОрганізація роботи з національно-патріотичного виховання на уроках природничого циклу

Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconОльга Леонідівна Майборода Учитель історії Петраківського нвк катеринопільської районної ради Черкаської області використання творів тараса шевченка на уроках у загальноосвітньому навчальному закладі
Виходячи з власного досвіду у статті порушено питання можливих шляхів використання творів Т. Шевченка на уроках історії з метою розвитку...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconЗасобами наочності на уроках всесвітньої історії у 7 класі
На основі безпосереднього сприйняття предметів чи за допомогою зображень (наочності) у процесі навчання в учнів формуються образні...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconІ. Організація роботи. Перший етап – підготовка до проекту
Навчальна мета: викликати в учнів інтерес до вивчення життя І творчості Вольтера, поглибити знання учнів про письменника, сприяти...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconВідділ освіти Баришівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Баришівської районної ради
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ до історії) у -Х класах. Дидактичний матеріал для шкільного курсу...
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconМатеріали районного науково-практичного семінару вчителів історії «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії»
Тема: «Науково-дослідницька діяльність учнів як засіб формування креативної компетентності на уроках історії»
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі icon1. Найдавніший, за писемними джерелами, народ Північного Причорномор’я – це кіммерійці
України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Друга сесія
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconМетодичні вказівки до практичних та семінарських занять з дисципліни «Організація господарсько-правової роботи на підприємстві»
«Організація господарсько-правової роботи на підприємстві» для студентів спеціальності 060101«Правознавство»
Організація роботи учнів з джерелами на уроках історії України в 8 класі iconШкола активного навчання вчителям історії Вивчення історичної особи на уроках історії. Політичний та історичний портрети
Оновлена програма з історії в 10-11 класах передбачає проведення практичних занять, які спрямовані на поглиблення предметних компетентностей...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка