Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі



Скачати 324,09 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір324,09 Kb.

ІЗ МЕТОДИЧНОЇ СКАРБНИЧКИ

ЧЛЕНІВ ТВОРЧОЇ ГРУПИ

ВЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ ТА СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУР






2012-2013 н.р.




Орієнтовне календарне планування

з української літератури у 5 класі

(70 год, 2 год на тиждень)

Розроблено

за Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська література: 5-9 класи / Р.В. Мовчан, К.В.Таранік-Ткачук, М.П.Бондар, О.М.Івасюк, С.А.Кочерга, Л.І.Кавун, О.І.Неживий, Н.В.Михайлова.
Величко Світлана Миколаївна, учитель української мови та літератури Живанівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Компаніївського району Кіровоградської області

Усього — 70 год. На тиждень — 2 год.

Текстуальне вивчення творів — 51 год.

Повторення та узагальнення — 2 год.

Література рідного краю  4 год.

Позакласне читання — 4 год.

Розвиток мовлення – 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення).

Виразне читання — 2 год.

Резервний час — 7 год.

Обов’язкова кількість видів контролю

5клас


Семестри

І

ІІ

Контрольні роботи

у формі:

- контрольного класноготвору;

- виконання іншихзавдань (тестів, відповідей на запитання тощо)


2

2


3
1

2


Уроки розвитку мовлення*(РМ)

2

(у+п)


2

(у+п)


Уроки позакласного читання(ПЧ)

2

2

Перевірка зошитів

4

5






з/п

Кількість годин

Зміст

Дата проведення

Примітка

1

1

Вступ. Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово – першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.

ТЛ: образне слово.







Світ фантазії, мудрості (4)

2

1

Міфи та легенди українців: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог». Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки.

ТЛ:міф, фольклор, легенда.







3

1

«Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі». Добро і зло, їх роль у житті







4

1

Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку». Лицарство та відвага запорозьких козаків

ТЛ:переказ.







5

1

Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку». Лицарство та відвага запорозьких козаків







Народні казки (6)

6

1

Тематика народних казок, їх різновиди (про звірів, побутові, фантастичні, пригодницькі тощо).

ТЛ: народна казка.







7

1

Побудова казки (зачин, кінцівка), іі яскравий національний колорит. «Мудра дівчина»







8

1

Народне уявлення про добро і зло в казці. «Про правду й кривду»







9

1

«Ох». Аналіз фантастичного й реального







10

1

«Летючий корабель». Аналіз смішного й страшного, красивого й потворного в казці







11

1

Виразне читання казок. Спорідненість українських казок з казками народів світу

ТЛ. Засоби виразного читання.







12

1

Контрольна робота №1. «Світ фантазії, мудрості: міфи та легенди, народні перекази, казки» (тести, відповіді на запитання)







Літературні казки (11)

13

1

І.Франко. Дитинство письменника. І. Франко-казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). «Фарбований Лис»

ТЛ: літературна казка.







14

1

І.Франко. «Фарбований Лис». Образ Лиса, риси його характеру







15

1

І.Франко. «Фарбований Лис». Мова автора і мова персонажів

ТЛ: мова автора і мова персонажів.







16

1

Василь Королів-Старий. Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. «Хуха-Моховинка». Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору







17

1

Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка». Добро і зло в казці. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казки.

ТЛ: портрет.







18

1

Позакласне читання №1. Василь Королів-Старий «Потерчата»







19

1

Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. «Цар Плаксій та Лоскотон».

ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм).







20

1

Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції царя Плаксія та Лоскотона (песимістична та оптимістична)







21

1

Галина Малик. Повість-казка Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети







22

1

Галина Малик. Повість-казка Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, уміння долати перешкоди на шляху до мети







23

1

Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Символіка країни Недоладії та її мешканців







24

1

Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії». Своєрідність композиції твору. Особливості його мови







25

1

Позакласне читання №2. Галина Малик. «Злочинці з паралельного світу»







26

1

Література рідного краю №1. Людмила Солодова. Збірки казок (за вибором учителя)







27

1

Розвиток мовлення №1. Самостійне складання та розповідь казки (усно).







28

1 Резервний час

Контрольна робота №2 «Світ фантазії, мудрості: літературні казки І.Франко, В.Королів-Старий, В.Симоненко, Г.Малик» (тести, відповіді на запитання)







Із народної мудрості (4)

29

1

Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок

ТЛ: загадка.







30

1

Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин)







31

1

Прислів’я та приказки. Народне уявлення про довколишній світ і його оцінка в прислів’ях і приказках

ТЛ: прислів’я, приказка.




Вивчити напам’ять кілька загадок прислів’ївприказок (на вибір)

32

1

Розвиток мовлення №2. Творча робота з прислів’ям (приказкою): тлумачення змісту, написання міні-твору на тему одного із прислів’їв (приказки)







33

1

Леонід Глібов – відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршових загадок. Особливості його поетичної мови. «Химерний, малий…», «Що за птиця?»

ТЛ: акровірш, порівняння.







34

1

Життєствердний пафос віршів Л.Глібова. «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»







Історичне минуле нашого народу (5)

35

1

Літописні оповіді. «Повість временних літ» - найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь»

ТЛ: літопис.







36

1

«Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам». Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо







37

1

Олександр Олесь. Поезії з книжки «Княжа Україна», їх зв'язок з літописами. Розповіді про давньоруських князів







38

1

Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» (із книги «Княжа Україна»). Поетична оповідь про минуле нашого народу, князя Київської Русі та його заповіт







39

1

Драматичний твір Олександра Олеся на тему народної казки «Микита Кожум’яка»

ТЛ:драматичний твір і його побудова, гіпербола.







40

1 Резервний час

Контрольна робота №3 «Із народної мудрості: загадки, прислів’я, приказки. Л.Глібов. Історичне минуле нашого народу. Літописні оповіді. О.Олесь» (тести, відповіді на запитання)







Рідна Україна. Світ природи (18)

41

1

Україна часів Т.Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С.Васильченка «В бур’янах»







42

1

Україна часів Т.Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство на основі повісті С.Васильченка «В бур’янах»







43

1

Т.Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…» Картини довколишнього світу, природи в поезіях – інша художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови

ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.




Вивчити напам’

ять поезії



44

1

Виразне читання напам’ять віршів







45

1

Павло Тичина. Майстерність відтворення краси природи в поезіях «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять…»

ТЛ: метафора, епітет.







46

1

Вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова в поезії «Блакить мою душу обвіяла…». Мелодійність віршів П.Тичини




Вивчити напам’

ять: один вірш (на вибір)



47

1 Резервний час

Розвиток мовлення №3. Складання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом (на прикладі творів Т.Шевченка або П.Тичини), (усно).







48

1

Євген Гуцало. Вічне протистояння добра і зла – наскрізна тема оповідання «Лось»

ТЛ: оповідання.







49

1

Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань в оповіданні







50

1 Резервний час

Позакласне читання №3. Є Гуцало «Сім’я дикої качки». Переказ епізодів за малюнками







51

1

Дивовижний світ рідної природи в поезіях Є.Гуцала «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають»







52

1

Максим Рильський. Вміння бачити красу рідної природи й створювати красу засобами поетичної мови. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»)







53

1

Єдність людини й природи, зв'язок між станом людської душі та довкіллям в поезіях М.Рильського «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…»




Вивчити напам’ятьодин вірш (на вибір)

54

1

Григір Тютюнник. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини в оповіданні «Дивак»







55

1

Паралельність і єдність двох світів – природи й людини, зображені в оповіданні Г.Тютюнника «Дивак»







56

1

Особливості характеру Олеся, його обдарованість







57

1 Резервний час

Розвиток мовлення № 4. Г.Тютюнника «Дивак» (письмово):

- творча розповідь за мотивами твору чи окремого епізоду;



-відеосюжету на вивчені твори з теми «Світ природи» (відеоролик) з коментарем.







58

1

Позакласне читання №4. Олена Пчілка. «Сосонка»







59

1

Микола Вінграновський. Висловлення поетичною мовою любові до дитини й турботи про неї, батьківського заповіту в поезії «Перша колискова»







60

1

Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора в поезіях «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече…»







61

1

Література рідного краю №2. Дмитро Іванов. Цикл «Монолог з мого дитинства» («Білявий хлопчик в білій льолі…»)







62

1

Гармонія людини й природи в повісті М.Вінграновського «Сіроманець»







63

1

Доброта, вигадливість, рішучість Сашка – героя повісті М.Вінграновського «Сіроманець»







64

1 Резервний час

Контрольна робота №4. «Рідна Україна. Світ природи» (тести, відповіді на запитання)







65

1

Література рідного краю №3. О.Жовна «Маленьке життя»







66

1

Література рідного краю №4. О.Жовна «Маленьке життя»







67

1

Повторення та узагальнення. Бесіда про твори, що вивчалися впродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлень



68

1

Повторення та узагальнення. Бесіда про твори, що вивчалися впродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлень







69

1

Контрольний твір. Написання вітального слова на честь літературного твору, героя, автора на основі текстів, що вивчалися.







70

1 Резервний час

Урок-підсумок. Анонс

«Українська література. 6 клас».








Пошуки незвіданого

Найцікавішим жанром усної народної творчості є казка. У їх сюжетах відображено минуле, яке простежується через образи, символи. Особливо загадковим є вид чарівної казки. Це ніщо інше, як давні форми мислення, трактування дійсності. Те, що ми сьогодні сприймаємо за фантастичне, в минулому було образним розумінням світу, тому головний мотив казки слід шукати у зіставленні з міфами, у мові символів, знамень.

Казка – це чарівний світ, у якому немає нічого неможливого, але все відбувається у відповідності з певними правилами. Немає такої чарівної казки, у якій герой не вирушав би на пошуки. Тому центральним мотивом є дорога головного персонажу. Дорога – це місце, де вирішується доля людини; місце, де з’являються міфічні персонажі, перехід в інший «чужий» світ. Розвиток сюжету відбувається навколо центрального героя. Таким є у казці «Ох!» ледачий син-одинчик, який «нічого не робить – і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем пересипається».Його ж батько і відправив у «інше царство», так від своїх наук втікав.

Цікавим у творі є хронотоп часу, він або майже не вказується «йдуть та йдуть, чи довго, чи не довго…», або сприймається умовно. Відбувається багато подій, йдуть рік за роком, а герої не змінюються, залишаються такими ж щодо свого віку.

Простір у казці змінюється. Герой, незалежно від свого бажання, доходить до межі ( темний ліс – місце із загадковими жителями, пеньок – вхід у підземне царство), що відокремлює буденний світ «свій» від світу незвичного «чужого». Герой легко потрапляє у підземний простір, але вибратися нелегко: під час повернення його переслідують. Чуже царство знаходиться під землею, має свій устрій. Та коли придивитися, то цей устрій досить подібний до реального, але «зелена хата», в якій все зелене (колір смерті), а за наймичок мавки. Ох – диво-чарівник, лісовий цар є володарем підземного царства.

Обов’язковим для кожної казки є перемога добра над злом. Але в казці «Ох!» ми бачимо дохристиянський підхід щодо трактування добра і зла. Герой перемагає хитрістю і при цьому його дії не засуджуються.

У чарівних казках ми зустрічаємо культ води, вогню. У казці «Ох!» ці стихії поєднані, доповнюють одна одну: « Ох звелів наносити дров, поклав на дрова зв’язаного наймита, підпалив дрова. Згорів наймит! Ох тоді взяв попілець, по вітру розвіяв, а одна вуглина і впала з того попелу. Ох тоді її сприснув живущою водою, - наймит знову став живий…» Вогонь, вода – це очищаючі сили, тому герой змінюється.

Цікавим є пояснення частого перетворення в казках людини на тварину, птаха, рибу і навпаки. За свідченням дослідників-етнографів, в прадавніх язичницьких звичаях жерці жили за своїми законами, один з яких забороняв їм показувати своє обличчя. Тому для них готували маски тварин, одяг зі шкір. За допомогою цих речей вони «перевтілювалися» у відповідних істот. Так, у казці «Ох!» герой перетворювався у півня, барана, голуба, хорта, сокола, коня, окуня. Якщо проаналізувати, то побачимо, що він побував у всіх стихіях – на землі, небі, у воді. Три стихії – це три ярусність дерева життя. Особливо привертає увагу перетворення у коня, який ніс «вище дерев, нижче хмар». Кінь наділений особливими можливостями – здатен переміщуватися у двох світах.

Метаморфози добровільні - оборотнів, «виучених» в школі підземного духа чи у інших чародіїв. Чародійський ученик, наприклад, обертається конем і каже батькові продати себе – тільки узди не віддавати; перекидається хортом, соколом і тому подібне. Щоб утекти від чудодія, з коня робиться на водопою окунем і тікає, а чудодій доганяє його щукою; потім ученик перекидається в перстень, в просо, а чудодій стає півнем і визбирує зерно, але одне зерно заховується і знову стає парубком. Це мотив добровільних метаморфоз.

Типи персонажів у творі традиційні для казки: герой, суперник (чародій), відправник (батько), ті, що допомагають (дід «як молоко білий, і одежа на ньому біла»).

Фантастичні казки мають традиційну композицію. Схематично її можна окреслити як подорож героя в інший світ, випробування, допомога чудесних помічників, перемога над супротивником, здобуття нареченої і повергнення додому. Неповторною особливістю є яскрава поетика. Передусім це наявність традиційного вступу (зачину, приказки), який запрошує до таємничого світу, дія некваплива, уповільнена багатократними повторами, завершальна формула (кінцівка), яка повертає слухача із полону заманливого казкового світу.

Отже, чарівна казка – це не просто людська фантазія, уява, це певний уклад життя наших предків, який слід досліджувати через символи, знамення, обряди, вірування.

Учитель української мови та літератури

Величко С.М.

Тема. Пошуки незвіданого. Українська народна казка «Ох!»

Мета: поглибити знання учнів про казку як жанр усної народної творчості, дослідити казку «Ох!», проаналізувавши її композицію, систему образів, символіку;розвивати логічне мислення, навики пошукової роботи, вміння висловлювати власні думки; виховувати повагу до минулого, прагнення до самовдосконалення

Обладнання: слайди до уроку, схеми

Тип уроку: бесіда з елементами дослідження

Зміст уроку

І. Організаційний момент.

Забезпечення емоційної готовності до уроку

Із казкою ми зустрічались не раз,

Та знову вона завітала до нас.



ІІ. Оголошення теми та мети уроку (слайд 1.)

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Бесіда за запитаннями, перегляд слайдів, укладання схем

*Коли відбуваються події в казці? («Колись-то давно, не за нашої пам’яті…»)

*Як називається дана казкова формула? (Приказка, зачин)

* Яка традиційна композиція чарівної казки? (слайд 2.)

* Яким був син? ( починаємо укладати схему перетворень головного героя)

ЛЕДАЩО - ……..



  • Чим займався? («… на печі сидить та просцем пересипається»)

Просо – символ бідності

*Який вік героя? ( «Уже йому, може, годів з двадцять…»)

*Куди батько відправляє героя? (Навчатися, пізнавати.)

Батько – герой-відправник

*Як у творі прослідковується ретардація – триразове повторення певних подій? (тричі віддає на навчання: кравець, швець, коваль)

*Чому вирішив повести у інше царство? («… може, він відтіля не втече»)

*Які образи-символи бачимо? (дорога, ліс)



Дорога – місце, де вирішується доля людини. Місце, де з’являються міфічні персонажі, перехід в інший світ «чужий».

Ліс (темний) – світ із загадковими жителями (загроза). Якщо просвіт (небо), то надія.

  • Яким ми побачили ліс? (слайди 3,4) («…увійшли у такий темний ліс, що тільки небо та земля»)

  • Хто з’являється? ( «… вилазить такий маленький дідок, сам зморщений, а борода зелена аж по коліна»)

Лісовик – міфічний образ, який уособлює небезпеку, що підстерігає людину в лісі. Прагне заволодіти душею. Має своє господарство, сім’ю.

Земляний дух – різновид нечистої сили, покараної Богом і призначеної жити під землею. Мстить тим, хто порушив спокій. Задобрити його – вилити чарку горілки в яму.

Лісовий цар (слайд 5)

  • Які умови висуває? (випробування)

  • У який світ потрапляє герой? («Чужий» під землею. «… то повів аж на той світ, під землю…») (слайд 6)

  • Опишіть (Звичайне все, подібне до реального, але зелене і мавки)

Зелений – колір смерті.

Мавки (нявки, бісиці) — міфічні істоти, що уособлюють душі дітей, котрі народилися мертвими або померли нехрещеними.

  • Як карає Ох ледачого наймита? ( «Ох звелів наносити дров, поклав на дрова зв’язаного наймита, підпалив дрова. Згорів наймит! Ох тоді взяв попілець, по вітру розвіяв, а одна вуглина і випала з попелу. Ох тоді сприснув живущою водою…»)

  • Які стихії задіяні? Що відбувся за процес? (вогонь і вода. Очищення, переродження)

  • Доповнити схему перетворень

….. МОТОРНІШИЙ ТРОХИ – ТАКИЙ МОТОРНИЙ ТА ГАРНИЙ КОЗАК - ….

  • Які перетворення чекали на наймита?

… ПІВЕНЬ – БАРАН – ГОЛУБ - …. (слайд 7)

  • Як змінюється хронотоп часу? (Час плинний, але герої не змінюються, 3 роки, як три дні)

  • Хто допомагає? (Білий дід – чиста сила)

  • Чого навчився хлопець у чарівника? ( перетворень) (слайд 8, 9)

….ХОРТ – СОКОЛ – КІНЬ – ОКУНЬ - ….

Три простори – земля, небо, вода. Кінь – можливість потрапити у інший світ ( « …кінь несе Оха – вище дерев, нижче хмар…)

  • Якою ми побачили царівну? ( «шмаття пере») (слайд 10)

Гранатовий перстень – союз, випробування, бо на різні пальці.

Пшоно́ - насіння проса, очищене від зовнішньої оболонки, луски.

…. ПШОНО – ГАРНИЙ ПАРУБОК. (слайд 11)



IV. Рефлексійно-оцінюючий етап

Мандрівка в дивовижний світ казки закінчується. Повертаючись додому, візьмемо щось на згадку.

*Що ви візьмете?

V. Самооцінювання роботи на уроці

VI. Домашнє завдання

Зробити малюнки до казки; знайти сталі вислови.

Пояснити, чому казка має назву «Ох!»?



Тема. «А до тебе вона ще не приходила?»

Морально-етичні проблеми казки-повісті Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»

Мета: стисло ознайомити з біографічними відомостями про Г.Малик, допомогти учням усвідомити зміст казки-повісті Галини Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»; розвивати навички аналізу художнього твору, визначати тему, морально-етичні проблеми, коментувати їх; пояснювати особливості жанру, композиції твору; сприяти вихованню наполегливості у досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.

Обладнання: художні тексти, щоденники читача; ілюстрації до твору.

Методи і прийоми:евристична бесіда; тестове опитування, робота в групах; творчі роботи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Добро залишається добром,

честь не продається, а зло без бою не здається.

Г.Малик


  • І до-роби!

І до-пиши!

І роз-почни!

І не лиши!

І до-їдай!

І до-пивай!

І з Недо-ладії

Тікай! -

Г.Малик
Хід уроку

I.Організаційний момент

II.Актуалізація опорних знань.

1.Робота із щоденниками читача, які учні вели протягом літніх канікул (обмін враженнями щодо прочитаних на канікулах творів).

2.Бесіда.

- Які народні казки ви читали самостійно влітку або на уроках у початкових класах?

- Які авторські казки ви знаєте?

- Що їх об`єднує?

- Які казки сучасних українських та зарубіжних авторів ви знаєте?

III. Засвоєння нового матеріалу.

Слово вчителя.

Сьогодні ми попрацюємо із казкою сучасної української письменниці

Галини Малик. Щоб наша співпраця була плідною і цікавою, ви

об`єдналися в групи. Серед нас є біографи, літературознавці, художники.

Роботи художників ви вже можете побачити на виставці – вони

проілюстрували казку-повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»,з якою ми будемо сьогодні працювати.

А зараз ми надамо слово біографам, які підготували повідомлення щодо

життєвого і творчого шляху Галини Малик.

Народилася Галина Миколаївна 12 серпня 1951 року у м.Бердянську Запорізької області. 1964 року сім’я переїхала в селище Середнє на Ужгородщині. Дитинство і юність майбутньої письменниці були радісними і спокійними. Вона гарно вчилася в школі, мала веселий характер, почуття гумору і… не збиралась бути письменницею. Своє перше знайомство з книжкою Галина Миколаївна запам’ятала на все життя. Це сталося у день її народження, коли мама зробила малій Галинці диво-подарунок – збірку “Українські народні казки”, яка стала для неї “… і букварем, і розвагою, і цілим новим світом”.

Батько Галини Миколаївни за фахом був вченим агрономом, і його разом із сім'єю направили у Донецьку область працювати на дослідній виноградарній станції. Але Галину Миколаївну завжди тягнуло на Закарпаття, туди, де пройшло її дитинство. Закінчивши школу, вона вступила на філологічний факультет Ужгородського університету, працювала коректором у міській друкарні, потім — у Закарпатській обласній науковій бібліотеці. У 1991 році Г. Малик займає посаду головного редактора видавництва «Закарпаття». З 1998 року вона — видавець та редактор журналу для дітей «Віночок».Зараз працює головним редактором Закарпатської філії видавництва "Знання" (м. Київ).

Писати майбутня письменниця почала ще з шкільного віку. Потім кинула, та коли сама стала мамою, почала створювати віршики для своєї доньки. Галина Миколаївна дуже добре пам'ятає, як вона сприймала світ у дитинстві, усі свої дитячі відчуття. Тому її вірші для дітей легкі, з простими, інколи зовсім неочікуваними, сюжетами. Це також вірші-загадки, вірші-підказки, вірші, в яких ти знайдеш нові слова, а також такі, в яких ти часто-густо можеш впізнати себе і свої справи, які ти або доводиш до кінця, або не доробляєш, які ти любиш робити, а які — ні.

Згодом Галина Малик почала писати казкові повісті для дітей, головні герої яких — твої ровесники. З персонажами цих повістей весь час трапляються якісь пригоди, відбуваються небезпечні та радісні події: твої ровесники — діти потрапляють у казкову країну, а то мешканці казкових країн потрапляють у наше реальне життя. А ще, коли читаєш повісті та п'єси письменниці, здається, що їх авторка знаходиться серед своїх героїв і разом з ними переживає все описане у книжках.

За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. З незвичайними пригодами Алі, невгамовної героїні цих повістей, уже познайомились юні читачі Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та інших країн. А за повість «Злочинці з паралельного світу», Гадині Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року. Галина Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року.

Вона є також автором книг: «Пантлик і Фузя», «Пантлик і Фузя сперечаються», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Як ти народився» та збірки перекладів з російської мови Даниїла Хармса «Я тепер автомобіль».

У 2007 році Галина Миколаївна відзначена літературною премією ім. Ф. Потушняка за книги казок для дітей «Пригоди в зачарованому місті» (Тернопіль: Підручники і посібники, 2006) та «Сміятись заборонено» (Київ, 2005).



Cлово вчителя

Тест допоможе вам пригадати зміст казки і підготуватися до роботи із

текстом.


  1. Яку соту справу не завершила Аля?

А. Недомалювала чоловічка;

Б. Недовишивала рушничок;

В. Не заплила кіску.

2. Що було на голові чудернацького гостя?

А. Шкіряний капелюх;

Б. Шолом;

В. Червоний ковпачок.

3. Яку приказку повторював Недоладько?

А. От такий компот;

Б. От такі справи;

В. Ха, відкрила Америку.

4. Яку справу вперше Аля довела до кінця?

А. Заплела кіску;

Б. Домалювала чоловічка;

В. Пришила крильце бабці.

5. Чому Недопопелюшка потрапила в Недоладію?

А. Вона загубила черевичок;

Б. У неї не було бальної сукні;

В. Про неї недоказали казку.

6. Яку Державну Таємницю розповів Недороль Десятий Алі?

А. Перший Недорадник хоче забрати корону;

Б. Перший Недорадник немає голови;

В. Усі в Недоладії бояться Першого Недорадника.

7. Хто знав дорогу із Недоладії?

А. Перший Недорадник;

Б. Недороль Десятий;

В. карлик Недочеревик.

8. Що було написано на обкладинці чарівної книги?

А. Інструкція до зачарування і розчарування;

Б. Як повернутися із Недоладії;

В. Справа номер.

9. Кому у королівстві дозволено доводити справи до кінця?

А. Першому Недораднику;

Б. Недоладьку;

В. Кату.

10. Чого не вистачало у годиннику?

А. Цифер;

Б. Циферблата;

В. Стрілки.

11. Ким влаштувався працювати Недороль Десятий?

А. Кухарем;

Б. Сторожем;

В. Музикантом.

12. До кого мусить завітати Аля?

А. До тих, хто щось недоробив;

Б. До друзів у Недоладію;

В. У Недоград.


  • Яка жанрова специфіка твору?

  • До якого різновиду належить казка-повість?

  • Чим цікава композиція казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»?

На це запитання нам дадуть відповідь учні з групи літературознавців.

Казка – невелика оповідь про вигадані події та явища.

Повість – прозовий твір середнього розміру з однолінійним сюжетом про декілька епізодів із життя одного чи кількох персонажів.

Особливості чарівних казок:



  1. Дія завжди відбувається за участю фантастичних сил (карлик Недочеревик, чаклування).

  2. Світ поділено на «свій» і «чужий» (домівка і країна Недоладія)

  3. Персонажі поділено на добрих, злих і тих, хто «допомагають» (Недоладько, Недопопелюшка та Перший Недорадник, карлик Недочеревик).

  4. Учасники зобов’язані пройти низку випробувань, де засвідчити свою доброту й за допомогою «помічників» отримати бажане (Аля доробляє справу до кінця, повертається додому, змінивши країну Недоладію)

У композиційному плані відсутні зачинкові та прикінцеві формули.

Евристична бесіда

  • Які, на вашу думку, проблеми порушує автор у творі? (відповідальність, лінь, байдужість,безгосподарність, добро і зло, взаємодопомоги, дружби, патріотизму, родинні зв’язки, бездушність…)

  • Чому саме Аля потрапила в Недоладію? Коли це сталося? Що вона відчувала? (Сота справа недороблена. В День народження бабусі. Гнів і сором – усвідомлення провини, тому є надія на виправлення)

  • Для чого потрібно було Алі пройти випробування? (зрозуміти свою причетність до існування країни Недоладії; відповідальність за результати своїх вчинків; зміна внутрішнього світу)

  • Хто побудував країну і для чого? (карлик Недочеревик, хотів приховати свою бездушність)

  • Доки карлик буде будувати країну? («…аж поки люди не навчаться хазяйнувати»)

  • Чому карлик Недочеревик залишився при своїй роботі? ( робота з 1 епіграфом)

  • Чому мешканці Недоладії не захотіли залишати свою країну? («Бо це наша батьківщина», зріднилися, відповідальність)

  • Для чого Аля пришпилила портрет Недорадника у себе над столом? І чому вона тепер його не боїться? (Щоб нагадував про недо…)

ІV. Узагальнення вивченого

* Робота з 2 епіграфом .

*Чим закінчується казка-повість?

* Чи є потреба в тому, щоб Аля завітала до вас?



V. Домашнє завдання

1. Дібрати цитати до характеристики героїв: 1 група – Алі; 2 група – карлика Недочеревика; 3 група – Недороля Десятого; 4 група – Першого Недорадника.

2. Дати розгорнуту відповідь на питання: «Який герой казки-повісті вам сподобався найбільше і чому?»



Щасливі власники Золотих квитків та сенс їх незвичайної подорожі

Урок за повістю-казкою Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика»



Мета: продовжити знайомство із твором Роальда Дала «Чарлі і шоколадна фабрика»; розвивати навички по образного аналізу літературного тексту, пошукової роботи, вміння висловлювати власні думки; збагачувати систему духовних і моральних цінностей.

Обладнання: слайди до уроку, малюнки учнів, уривки з фільму «Віллі Вонка і шоколадна фабрика»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу та формування на його основі вмінь і навичок.

Хід уроку:

Ти маєш не менше шансів, ніж будь-хто інший.



І. Мотивація навчальної діяльності

На попередньому уроці ми з’ясували, що містер Віллі Вонка дозволить відвідати свою фабрику п’ятьом дітям, які знайдуть Золоті квитки під обгортками шоколадних батончиків.



*Хто ж були ці щасливчики і яка незвичайна подорож на них чекала?

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Робота в парах.

Що ми дізналися про героїв? Розповісти про них.

  1. Представлення та укладання таблиці

Август Глуп - фото: «девятирічний хлопець, такий тілистий, ніби його надули велетенською помпою. З усього його тіла випиналися здоровезні обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з маленькими смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ»; мати: «Він щодня зїдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить», «Ми пишаємось ним!»;

рідні Чарлі: «А хлопець який бридкий»; Вонк: «Бо смак буде гидкий, ніхто такого не купить!»; ума-лумпи: «вгодоване нещастя не принесе нікому щастя»

Верука Солт - дівчинка, яка жила зі своїми заможніми батьками в далекому величезному місті; пан Солт: «Бачите, як доня сказала, що просто мусить мати Золотий квиток….», кричала на мене: «Де мій Золотий квиток! Я хочу Золотий квиток!», вона годинами лежала на підлозі, хвицала ногами й страшенно лементувала. Я не міг дивитись, як страждає моя дівчинка…» «…я прибіг додому й віддав його моїй любій Веруці, і ось вона знову усміхнена, а вся наша родина знову щаслива»; рідні Чарлі: «Ця ще гірша за того товстуна», «Їй треба надавати добрячих ляпанців», «А коли дитину так панькати, то нічого доброго не вийде»; Вонк: «вона таки зіпсутий горішок. Мабуть, її голова відлунювала порожнечею»; ума-лумпи: «Верука Солт вередувала, аж доки в сміттєпровід впала».

Віолетта Борігард – «щаслива панночка», « щось усім говорила дуже швидко й дуже голосно, та нелегко було зрозуміти її слова, бо водночас вона так само шалено жувала жуйку»; Віолетта: «жую цілісінькими днями, крім тих кількох хвилин, коли треба їсти. Тоді я приліплюю жуйку за вухо – щоб не загубити.»; груба з матір’ю «І хто вона така, щоб критикувати?», «Маман, не заводься!»; подобається чіпляти жуйки на ліфтові кнопочки і насміхатися.; рідні Чарлі: «Просто ганьба!», «Вона зі своєю жуйкою обов’язково влипне в халепу, от побачите.»; умпа-лумпи: «що гіршого нема сьогодні, ніж бачити дурну дивачку, яка весь час жує жувачку»

Майк Тіві – дев’ятирічний хлопець, який днями сидить перед телевізором, дивиться бойовики, обвішаний іграшковими пістолетами й автоматами. Майк: «Вони такі класні, ці бандюги! Особливо, коли нашпиговують один одного свинцем або штрикають старими кинджалами, або лупляться кастетами! Я все віддав би, щоб теж так могти! Ото життя, кажу вам! Клас!»; рідні Чарлі: «Невже тепер усі діти так поводяться – як оці шмаркачі…!»; «отримав хлопець по заслузі».

Чарлі Бекет – мешкає в дерев’яній хатині на краю великого міста з чотирма старенькими та татом і мамою, були дуже вбогі. Понад усе хотів шоколаду і потрапити на фабрику. Ходив до школи. Любив рідних, любив слухати розповіді стареньких, бажав їм на добраніч. «Отак щовечора на півгодини ця кімната сповнювалася щастям, а родина забувала про голод і холод». «Але Чарлі Бакет ніколи не отримував бажаного…», «Він став схожий на скелет!», « Обличчя його стало страшенно бліде і виснажене. Шкіра так щільно обтисла йому щоки, що з-під неї аж випиналися кістки», відмовлявся брати харчі у рідних, почав міняти свої звички, заощаджувати сили, робив усе повільно й обережно, щоб уникнути виснаження. «Отака добра дитина, - додав дідусь Джорд. – Він вартий кращого.» ; Вонк: «ти переміг! Молодчина, Чарлі!»


Август Глуп

Верука Солт

Віолетта Борігард

Майк Тіві

Чарлі Бекет

обжерливість

пожадливість

гординя

неробство

?

3.Робота з епіграфом

* Хто мав найбільше шансів? (всі)

Хто заслуговував перемоги? Чому?

4.Знайти в тексті слова, якими характеризують містера Вонка автор, рідні Чарлі та батьки дітей, присутніх на фабриці.

Автор: «Дивовижний чоловік. На голові він мав чорний циліндр. Одягнений був у фрак з розкішного темно-фіолетового оксамиту. Штани мав темно-зелені. Рукавички – перламутрово-сірі. А в руці тримав елегантну тростину з золотою бамбулькою…. А очі – очі він мав невимовно ясні. Здавалося, що вони весь час іскряться й мерехтять…»

Дідунь Джо: дивовижний, фантастичний, неймовірний, виробник шоколаду, він відомий, дуже відомий, просто чарівник, винайшов понад двісті нових сортів цукерок, має про запас деякі просто фантастичні винаходи.

Батьки дітей: у нього не всі дома, навіжений, псих, очманілий, ненормальний, придуркуватий, безголовий, скажений, шизонутий, пришиблений, дебільний.

*Чому різні бачення? (Внутрішній світ тих, хто характеризує)



ІV. Підсумки

Як змінилися діти?



Август Глуп

Верука Солт

Віолетта Борігард

Майк Тіві

Чарлі Бекет

Він був гладкий, а тепер худий, як соломина

Відома жуйко любка. Тепер здоровий вигляд, набагато кращий, ніж був! Але обличчя фіолетове!

Вони з голови до п’ят у відходах і смітті!

Він метрів три заввишки і тонюсінький, як дріт! Його захочуть взяти до себе всі баскетбольні команди.

?

Інтерактивна гра «Мікрофон»

У чому сенс подорожі? (Думки учнів)

V.Оцінювання

VI.Домашнє завдання

Зробити ілюстрації до твору;



Знайти реальне та фантастичне у творі, казкові елементи.
Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconОрієнтовне календарне планування з української літератури 1 клас
Складні суспільно-історичні умови розвитку української літе­ратури XX ст., основні стильові напрями (модернізм, соцреалізм, постмодернізм)....
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconОрієнтовне календарне планування з української літератури для 11 класу
Природничо-математичний, технологічний, спортивний, суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями; філологічний напрям (профіль...
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconОрієнтовне календарно-тематичне планування уроків української літератури в 11 класі за рівнем філологічного напряму (профіль української філології) І семестр
М. Хвильового. Модерністські (імпресіонізм, неоромантизм, експресіонізм, символізм) та авангардистські
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconУроки розвитку мовлення (РМ) (у+п) (у+п) Уроки позакласного читання (ПЧ)
Календарне планування уроків української літератури в 11 класі
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconКалендарне планування з української літератури 11 клас
Життєвий шлях поета, трагізм його творчої долі. Загальна характеристика ранньої творчості Поетичний стиль І світосприймання Павла...
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconКалендарне планування 9 клас
Вступ. Роль І місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Аналіз художнього твору
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconТема уроку Дата Примітка Тема № Із літератури першої половини ХХ ст. (10 год.)
Орієнтовне календарно-тематичне планування уроків світової літератури для 11 класу
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconДо програми курсу за вибором
Книжка для вчителя: календарне планування, розробки уроків, мультимедійний посібник. 11 клас. До програми курсу за вибором «Письменники...
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconНавчальна мета
Фрагмент з календарно-тематичного планування з української літератури в 11 класі з теми «Іван Багряний»
Орієнтовне календарне планування з української літератури у класі iconКалендарне планування 1 клас Вступ. Українська літературо 20-30-х років ХХ ст. «Український ренесанс»
«Український ренесанс» як вияв національного відродження в українській літературі 20-х років. Ідейно-естетичні пошуки української...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка