«Осип Назарук. Роксоляна»



Скачати 415,21 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації23.06.2017
Розмір415,21 Kb.
ТипУрок
  1   2   3

рст15 http://blestiashky.narod.ru/8/blesk196.gif рст15

Цикл уроків з української літератури

з елементами біоадекватної технології

у 8 класі на тему:



«Осип Назарук . Роксоляна»

файл:haseki huerrem sultan roxelane.jpg33199http://bignames.org.ua/wp-content/uploads/2012/08/neymocirne-stolittya.jpg

рст15 рст15

Урок № 1 Дата_________________

Тема уроку: О. Назарук. «Роксоляна». Події історичної доби XVI століття.
Мета: стисло ознайомити школярів із життєвим і творчим шляхом О. Назарука; дослідити, як події історичної доби XVI ст. зображені в його програмовій повісті «Роксоляна»; осмислити різницю створення у творі історичних фактів та художнього вимислу; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, спостережливість, пам’ять; вміння узагальнювати, робити висновки; виразно читати та переказувати сюжет повісті; формувати кругозір; світогляд школярів; виховувати почуття пошани до творчості О. Назарука, національну свідомість у школярів.

Тип уроку: урок повторення та узагальнення вивченого матеріалу.

Форма уроку: урок-подорож.

Міжпредметні зв’язки: художня культура, мистецтво, етнографія, українська література.

Формування надпредметних компетенцій: ціннісно-смислової, пізнавальної, пошукової, дослідницької, комунікативної, соціальної, творчої.

Здоров’язбережувальний аспект уроку: активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, нюхового), навчальна зона комфортного мислення, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку.

Дизайн уроку: проектор та комп’ютер, аудіозапис музики (на вибір учителя), аромалампа, мультимедійна презентація за темою уроку

Обладнання: портрет О. Назарука, міні-виставка його художніх творів, ілюстрація «Роксоляна» невідомого художника; дидактичний матеріал

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності.

І етап – організаційний. Синхронізація роботи правої та лівої півкуль головного мозку, мотивація сприйняття навчального матеріалу, актуалізація різних каналів сприйняття інформації (сенсорне, чуттєве налаштування).

Доброго дня, друзі. Мені дуже приємно вас бачити усміхненими. Перед тим, як ми розпочнемо роботу, пропоную вам налаштувати мозок на хвилю пізнання та творчості. Перегляньмо невеликий відеофільм, який нам у цьому допоможе.



(Учні переглядають фільм на синхронізацію півкуль головного мозку)

Мотивація вивчення нового матеріалу.



Учитель.

  • Чи любите ви мандрувати?

  • Чи є на нашій земній кулі місця, де ви не були, але дуже хотіли б потрапити? Назвіть їх.

Інтелектуальна розминка
1.
У яких творах, що вивчали на уроках української літератури, автори  зверталися до історичної тематики? («Захар Беркут» І.Франко, «За сестрою» А.Чайковський).
2. Які історичні події найчастіше висвітлюють письменники у своїх творах? (Боротьба українського народу проти татаро-монгальського, турецького поневолення).
3.Якими рисами повинен бути наділений митець, що звертається до історичної тематики? (Ерудований, начитаний, повинен опрацювати історичні джерела, факти, вміти їх співставити та проаналізувати).
4. Чи доречний творчий домисел автора у творах на історичну тематику? (Обов’язково, бо без нього це не буде художній твір).

Кожен письменник своєрідно моделює різні життєві явища. В історичних творах слід розрізняти поняття історична правда та художня правда (художній вимисел).

Історична правда – це відтворення реальних фактів; те що є чи було насправді.

Художня правда – це вимисел письменника, узагальнення ним історичних матеріалів за допомогою фантазії чи творчої уяви.

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

Вступне слово вчителя.

(Звучить тиха спокійна музика, використовується аромалампа.)

  1. ІІ етап – символьний: здобуття нових знань, формування мислеобразу безмежного моря, подорож

  2. а) Підготовча частина (проектування віртуальної моделі комфортної зони мислення).

  3. Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, шию, плечі, руки, тіло, ноги… Уявіть, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими… Усміхніться, адже ви такі гарні, коли усміхаєтесь. Уявіть, як усміхається кожна клітинка Вашого тіла…

  4. Уявіть ваш улюблений куточок природи або якесь інше місце, де ви відчуваєте себе спокійними, де ви щасливі, місце вашого спокою. Уявіть кольори, які вас оточують… Уявіть рухи і звуки вашого місця спокою… Уявіть запахи навколо вас… Уявіть себе на місці спокою, як ви виглядаєте, коли відпочили, звільнились від непотрібних думок… Подякуйте цьому образу, вашому місцю спокою. Будьте щирі з собою.

  5. б) основна частина (проектування віртуальної моделі інформації, що вивчається).

  6. Уявіть себе на березі океану, на тропічному острові, де Ви почуваєте себе спокійно, де Ви абсолютний господар…

  7. Уявіть, що вилежите на ніжному теплому пісочку на березі океану і дивитеся на хвилі, що граються із вітром. Придивіться, прислухайтесь...

Історія нашої землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу, здатність знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Як тут не згадати слова відомого українського письменника: «...яка біда, яка чума мене косила, а сила знову розцвіла!» Ми можемо втішатися та гордитись, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Сьогодні ми розпочнемо знайомство з історичним твором О. Назарука «Роксоляна», у якому зображуються події XVI століття — розквіт Османської імперії за рахунок поневолення не тільки українців, а й багатьох держав світу.

ІІІ етап – логічний і лінгвістичний: «виведення» образу інформації на рівень словесного осмислення.

Обмін думками:

- Чи вдалося вам розслабитись, знайти своє місце спокою?

- Яким постав перед вами берег океану? Це був океан з вашого особистого досвіду чи зі світу фантазії?

- Опишіть його. Які фарби, запахи, рухи були в ньому присутні?

- Чи сподобалось вам бути мандрівником?

- Скільки хвиль ви побачили в океані морфології? Символом чого вони є?

- Пригадайте, що символізувала перша хвиля? Друга? Третя?

- Які слова залишила на піску перша хвиля?

- Що вам найбільше сподобалось під час мандрівки?

- Чим наповнився ваш внутрішній світ?



ІV етап – моторно-кінестетичний: робота з навчальним образоном, нанесення в зошиті мислеобразу інформації, отриманої під час навчання у зоні комфортного мислення, у вигляді «малюнку-згортання».
Хто ж він Осип Назарук?

ІІІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу.

Зараз ми проведемо невеличку прес – конференцію на тему: «Біографія Осипа Назарука». Деякі учні отримали випереджувальне завдання. Наші дослідники повинні були підготувати відомості про Осипа Назарука.

  1. Рольова гра. Прес - конференція: біографія Осипа Назарука

Дослідник 1: Розпочинаємо прес-конференцію.

Дослідник 2: Запрошуємо всіх до співпраці.

Дослідник 3: Ми готувалися до зустрічі з вами і будемо давати вичерпні відповіді.

Кореспондент газети «Літературна Україна»:

Хотілося б дізнатися про життя та творчість письменника. Дякую.



Дослідник 1: Осип Назарук народився 31 серпня 1883 р. в містечку Бучачі на

галицькому Поділлі, в селянсько – міщанській родині, його батько був кушнірським майстром. Юнак вивчав право у Львівському та Віденському

університетах, в останньому здобув звання доктора юридичних наук. Вже зі

студентських років стало зрозуміло, що його природньою стихією є

політика. Він розпочав писати ще зовсім молодим, його першим публікаційним твором був допис у місячнику “МолодаУкраїна” 1901 р. Після вибуху Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю з Українськими Січовими Стрільцями і став їхнім літописцем. 1916 р. у Львові вийшла праця О. Назарука “Слідами Українських Січових Стрільців”, а у Відні побачила світ його ж книжка “Над Золотою Липою”. Донині ці видання залишаються одними з найважливіших і найавторитетніших джерел вивчення історії УСС.

Письменника постійно вабила історична тематика. Його погляд зупинився зокрема на двох яскравих постатях минулого - князя Ярослава Осмомисла та знаменитої Роксолани, а також помандрував у часи монгольських набігів.


Першою вийшла до читачів у 1918 р. “українська повість з 12-го століття у двох частинах” - “Князь Ярослав Осмомисл”. Товариство “Просвіта” нагородило цей твір престижною “Михайловою премією”. Літературні критики відгукнулися на книгу О. Назарука по-різному. Полеміка між ними не припинялася кілька років. А читачі тим часом дуже активно розкуповували повість, її почали вивчати у школах.
У цей період О. Назарук написав ще дві повісті - “Проти орд Чингісхана” і “Роксолана”, однак видати їх не вдалося: на заваді став буревій політичних і воєнних подій, що охопив Україну.
Коли Галичина опинилась під гнітом панської Польщі, Осип Назарук у 1920 році емігрував до Відня, а влітку 1922 року виїхав до Канади, через рік — до СІЛА і змушений був залишитися жити за океаном упродовж деякого часу.
Повернувшись до Львова, Осип Назарук з 1928 року почав редагувати газету «Нова зоря», друкував статті у львівських журналах.
1930 року побачила світ його доопрацьована історична повість «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника і законодавця».
Помер Осип Назарук 31 березня 1940 року в Кракові, куди виїхав перед вступом радянських військ до Львова. Чимало з того, що він написав, залишилося в рукописах... Але й твори, що побачили світ, чекала сумна доля. 1939 року книги письменника були вилучені з усіх радянських бібліотек і зараховані до категорії націоналістичних, а ім'я його зникло з історії літератури. Нині твори Осипа Назарука друкуються на Батьківщині митця і повертаються до українського читача.

Які події історичної доби XVI століття знайшли своє відображення у творчості письменника?




Дослідник 2: У другій половині XV століття турки підкорили Крим. Татари, які там жили, за підтримки турецького султана здійснювали спустошливі напади на українські, польські і російські землі. В Азії турки завоювали Месопотамію, Вірменію і західну частину Грузії, захопили Сирію й Аравію з давнім містом арабів Меккою. В Африці турки завоювали Єгипет та узбережжя Північної Африки. Султан мав великий флот. При султані Сулеймані I турецькі загарбники проникли у глиб Центральної Європи, захопили більшу частину Угорщини, яка на 150 років потрапила під гноблення турків. У результаті турецьких завоювань утворилась Османська імперія — держава, до якої входило багато країн і народів. Володіння турок-османів розташовувалося в трьох частинах світу: Азії, Африці, Європі.

Письменник, якому боліла доля рідного народу, шукав відповідь на питання: чому історія України є найтрагічнішою. Він почав вивчати Біблію і став глибоко віруючою людиною, а власні висновки про причини трагедії українського народу виклав у повісті «Роксоляна».
В основу повісті Осипа Назарука «Роксоляна» лягли історичні події першої половини
XVI століття, пов'язані з Діяльністю Сулеймана II Великого-Пишного (1520—1566), одного з наймогутніших правителів Османської імперії, та української дівчини Насті Лісовської з Рогатина, яка, потрапивши у 1520 році в полон до татар, стала дружиною турецького султана. Настя відома у всьому світі як Роксолана — жінка з Русі. Протягом сорока років вона брала активну участь у політичному житті Османської імперії, прагнула захистити український народ.

Якими джерелами користувався О. Назарук під час написання свого твору?



Дослідник 3: - Осип Назорук «Величезний і дуже докладний твір німецького ученого про Туреччину. Історики інформували мене, що, хоч тому творові вже сто літ, то він все ще належить до найлучших»;
- «Із белетристичних опрацювань теми відома історична повість «Роксоляна, или Анастасія Лисовская», печатана в «Подольских Епархиальных Ведомостях» з 1880 р. мала поета Старицької, печатана в Києві, й лібрето до опери Д. Січинського, печатане в Станіславові»;
- «…користав я ще з ріжних інших історій східних держав, з описів подорожників, з докладних мап Стамбула. А шлях, котрим татари гнали Роксоляну в ясир, відбув я в деякій частині возом в часі війни і приглядався, очевидно зміненій тепер природі тих околиць. Кромі того, мав я в часі війни нагоду докладно оглянути Рогатин, церковцю Св. Духа й околицю, бо недалеко відтам стояв довгий час кіш українських січових стрільців, у якім я працював при його пресовій кватирці. Народне передання про Роксоляну, писана
історія про неї й особисті вражіння з місць, на котрих вона перебувала, зложилися в моїм умі й уяві на сю працю»;
- «Розуміється, уживав я також повного перекладу Св. Письма мусульман — Корану й особливо цікавих турецьких приповідок, котрих назбирав значну кількість з різних творів»;
- «З українських праць користав я з великої історії професора М. Грушевського, зі студій про старий Львів д-ра І. Крип’якевича, з історії Туреччини Кримського».
- «Святоафонські легенди взяв я з російських творів про монастирі на Св. Афоні».
- «Повість сю писав в часі великої війни і революції, на Україні й на еміграції, у Львові, в Кам’янці на Поділлі, у Благодатній, чи Херсонщині, у Відні й Філадельфії в Америці, в рр. 1918–1926, у значних відступах бурхливого часу».

Кому Осип Назорук присвятив повість «Роксоляна»?



Дослідник 1: Повість «Роксоляна» (1929 р.) О. Назарук присвятив українським дівчатам. У післямові до твору він писав: «Присвячую українським дівчатам всю працю про велику Україну, що блистіла умом і веселістю безоглядністю й милосердям, кров’ю і перлами. Присвячую на те, щоб вони навіть у найтяжчі хвилях свого народу не тратили бодрості духа і були підпорою своїх мужів, опанувавши якусь працю і полюбивши її… Я тільки стверджую сей правдивий факт, ілюстрований дивним життям великої султанни, котра своїм гріхом розпочала розвал могутньої світової держави».

Яка тема твору?



Дослідник 2: Достовірне зображення історичних подій XVI ст., відтворення поетичного образу Роксоляни, її тяжких переживань, викликаних спогадами про страждання України, рідний Рогатин, навалу татар.
Твір складається з 18 частин, які поділяються на окремі розділи.
Кожна з частин має підзаголовок:
- «Страшне весілля»;
- «Ой битим шляхом килиїмським, ой диким полем ординським»;
- «В області татарських аулів»;
- «У Криму»;
- «В школі невольниць в страшнім городі Кафі»;
- «В невідому будучність»;
- «В Царгороді на Авретбазарі»;
- «Служниця в султанській палаті»;
- «І зачалася боротьба невольниці з паном трьох частей світу»;
- «В парку Ільдіз-Кіоску»;
- «Перша подорож на прощу Роксоляни»;
- «І два весілля, а одного мужа…»;
- «Уродини первородного сина Роксоляни»;
- «…А червона кровця на рученьках твоїх…»;
- «Султанка Місафір»;
- «Бог всемогучий»;
- «Джігад»;
- «Гаддж Роксоляни».


2.Слово вчителя.

Під час нападу татар (влітку, 1518 р.) на прикарпатському селі Рогатин була захоплена і продана в султанський гарем Настя, дочка місцевого священика Лісовського. Незабаром із наложниці-рабині вона стала улюбленою дружиною Сулеймана I І Пишного — одного з наймогутніших представників грізної Османської імперії.
Дівчина, як свідчать сучасники, була невеличка на зріст, граціозна, з ніжними лініями тіла і одухотвореним поглядом променистих карих очей. Полонила ж вона Сулеймана непересічним розумом, духовним багатством, незалежним характером української дівчини, вмінням дати добру і мудру пораду. Султан розпустив свій гарем і не хотів нікого знати, окрім своєї Гуррем (чарівна). Він надав Насті титул великої султанші Стамбула. Наша співвітчизниця стала високоосвіченою жінкою, читала і писал багатьма мовами Європи і Сходу, любила творчість поета-єретика Назімі з його гуманістичною закоханістю в людину та принади життя. Її власні вірші позначені рисами ренесансного стилю, плетіння словес ренесансної європейської поезії. Роксоляна уявляла світ значною мірою як мусульманка, про це свідчать її листи, вірші. Проте, Настя не забувала і свій рідний край. Сулейман дав слово не грабувати Україну і 41 рік войовнича Порта не чинила нападів.


руслана сапронова :: роксолана.

У  далекій      Україні,
 У  містечку  Рогатині
 Проживала  там  дівчина,
 Її  врода  була  дивна:

 Очі  мала  сині-сині,
 Як  волошки  в  Рогатині.
 Погляд  тих  очей  прекрасних
 Був  неначе  небо  ясне.

 Довгі  коси  кучеряві,
 Рудуваті  та  яскраві.
 По  траві  ходила  боса,
 Розпустивши  дивні  коси.

 У  батьків  була  одна
 І  улюблена  вона.
 Їй  весілля  готували
 Та  придане  відкладали.

 Перед  днем  весілля  Насті
 Хтось  із  подруг  на  нещастя
 Запросив  стару  циганку,
 Погадати  наостанку.

 Та  карга  поворожила,
 Коли  дівчину  узріла:
 Два  весілля  їй  одній,
 Довгий  путь  і  край  чужий.

 Збиті  ніжки  у  дорозі,
 Майже  смерть  і  тихі  сльози.
 Потім  щастя  і  багатство
 Й  невідоме  досі  царство.

 Вже  зодягнена  Настуня


 В  білосніжну  гарну  сукню.
 Черевички  дорогі
 Їй  прийшлися  до  ноги.

 Гості  в  церкву  поспішають,
 Але  хтось  їх  сповіщає,
 Що  вже  турки  на  дорозі.
 Гості  всі  біжать  в  тривозі.

 Всі  мерщій  порозбігались,
 А  Настусенька  осталась,
 Бідна  втратила  свідомість
 І  прокинулась...в  полоні.
V етап. Співвіднесення мислеобразу з теоретичним матеріалом. Виконання вправ на закріплення розглянутого матеріалу. Архівування інформації

3.Робота з підручником

1. Бесіда за змістом І частини:

Чому перша частина має назву «Страшне весілля»?

Зачитайте пейзаж літнього вечора на Поділлі. Яка його роль?

Що надавало тривоги, неспокою? (Небо із загравою.)

Де знайшов молодий Стефан Дропан свою наречену? (У садку з подружками за розмовою.)

Зачитайте уривок, в якому ворожка «голосила свою ворожбу». Для чого автор використовує архаїзми?

Чим закінчується І частина?

Поясніть епілог І частини: «Не знаєш ранком, що буде вечерком».



Чи подає автор портрет героїні? (Ні.) Яка художня деталь вказує на те, що Настя тяжко не працювала, батьки її берегли? («Біленька рученька».)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
I частина
1. Події на початку твору відбуваються влітку у:
а) 1438 році; б) 1683 році; в) 1386 році;
г) 1518 році.
2. Яким шляхом їхали весільні гості?
а) Львів — Рогатин; б) Рогатин — Чернівці; в) Ужгород — Львів; г) Івано-Франківськ — Рогатин.
3. Прислів’я, яке використав старий Дропан, звертаючись до сина під час подорожі:
а) «При добрій годині всі друзі й побратими»;
б) «Не спішися, бо й так не знати ранком, що буде вечером»;в) «Хто гостю радий, той і собаку нагодує»; г) «Хоч з перцем, та з щирим серцем»,
4. Художній засіб, який використав автор твору у фразі: «А в його серці цвіла й пахла любов»?
а) Порівняння;
б) метафору; в) епітет; г) гіперболу.
5. Батько Стефана Дропана був:
а) крамарем; б) гончарем; в) вчителем; г) чиновником-канцеляристом.
6. Родом героїня була з:
а) Полині;
б) Поділля; в) Полісся; г) Галичини.

7. Кого вирішила запросити на весілля Ірина?
а) Козаків; б) співаків із церковного хору;
в) циганку-ворожку; г) танцюристів.
8. Циганка наворожила Насті, що у неї буде:
а) нещасне життя із Стефаном; б) тяжка хвороба;
в) два весілля і один чоловік; г) п’ятеро дітей.

9. Після весілля Настя мала виїхати до:
а) Києва; б) Тернополя; в) Ужгорода;
г) Львова.
10. Татари напали на Рогатин, коли:
а) о. Лука спілкувався з ігуменом Теодозієм у нього вдома; б) циганка танцювала у дворі Лісовських; в) весільне застілля щойно розпочалося;
г) перед початком вінчання молодих.
11. Анастасія татар називала:
а) півдикунами; б) чудовиськами з палаючими вузькими очима; в) дияволами; г) людьми з неординарною поведінкою.
12. Після нападу ворога весілля героїні:
а) згоріло наче папір; б)
розбилося, як скло; в) розлетілося, мов пір’я;

г) розсипалося, наче старе ганчір’я.
Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.


VІ етап – заключний: підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів, рефлексія, домашнє завдання.

Вправа "Незакінчене речення"
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності
VII. Домашнє завдання

Читати історичну повість «Роксоляна» VІІІ, ІХ, Х, ХІ. ХVІІІ розділи повісті

(скорочено з підручника)

Виписати цитати з твору, де як найяскравіше висвітлено проблему кохання та служіння народу.

УРОК № 2 Дата________________


Каталог: bitstream -> 123456789
123456789 -> Урок позакласного читання у 8 класі Презентація проекту
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

«Осип Назарук. Роксоляна» iconОсип Назорук. Роксоляна
...
«Осип Назарук. Роксоляна» iconВолодимир Мельниченко Українська душа Москви (Михайло Максимович. Михайло Щепкін. Осип Бодянський. Микола Гоголь) Москва

«Осип Назарук. Роксоляна» iconУрок 12. Жанри кінематографу. Видатні режисери й актори світового кіно Фільм це життя, яким вивели плями нудьги
Російський поет Осип Мандельштам написав вірш «Кінематограф», надрукований в 1914 г в журналі «Новий Сатирикон»
«Осип Назарук. Роксоляна» iconДиплом за свої роботи. В цей творчий період художник працює над багатофігурною композицією «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ»
Заставні у сім’ї тесляра народився Микола Івасюк, який став відомим українським художником. Його найперший біограф І духовний наставник,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка