Основи культури І техніки мовлення



Сторінка14/18
Дата конвертації29.01.2018
Розмір3.25 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Практичне заняття № 2


Спілкування. Види спілкування як засіб впливу

виконавця на слухача

Питання:

  1. Емоційна образність, виразність та її психологічні основи.

  2. Виконавські позиції. Намір виконавця.

  3. Словесна дія. Творча уява.

  4. Усне мовлення. Основні вимоги до усного мовлення.

  5. Динаміка мовлення. Інтонаційна виразність.

  6. Універсальні величини усного спілкування (погляд, усмішка, відстань).

  7. Зовнішня культура оратора.

Завдання:


  1. Опрацюйте теоретичний матеріал, укладіть конспект.

  2. Дайте відповіді на питання:

–Як володіти голосом при спілкуванні?

–Як бути приємним співрозмовником?

–Як зацікавити людей своїм мовленням?

–Яким має бути голос мовця та як слід добирати слова при спілкуванні?

–Яку роль відіграє виразне читання в початкових класах?

–Що повинен знати вчитель про засвоєння основ теорії виразного читання?

3.Розкрийте підгрунтя майстерності промовця перед широким загалом. Дайте характеристику найпоширенішим відхиленням від норм літературної мови.

4.Вивчіть напам’ять вірш Тамари Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник» (Савченко О. Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 110):



Задзвонив синенький дзвоник

Задзвонив синенький дзвоник

На стеблі.

Поскакав зелений коник

По землі.

Розправляв малі крилята,

наче птах,

він казки поніс малятам

по світах.

Копитами по стежинах

дзвінко бив

і казки по всіх долинах

розгубив.

Тож на кожній пелюстинці

між квіток,

мов у шапці-невидимці,

сто казок.

Той, хто піде, не вбоїться,

по росі,

відшукає у травиці

їх усі.

–Із яким настроєм, у якому темпі Ви читаєте вірш? Де будете робити короткі паузи, а де – довгі? Чому?

5.Виразно прочитайте тексти і визначте: 1) їх стиль (де можливо і жанр); 2) колорит (на створення якого настрою твір націлений); 3) якими засобами передано ідею (як досягається мета спілкування) ?

І. Незліченними ешелонами вивозили в Німеччину українських людей. Горе розлилось по недобитих вокзалах і стогін розлук.



Олеся притулилася до матері і, цілуючи худу воскову материну руку, промовляла тихо, утопаючи в нестерпній тузі:

Прощайте, матінко моя рідна, не забувайте мене, не забудете? А коли повернуться наші з війни, передайте: «Ой, не вернуться, мамо…».



Олеся плакала. Вона відчувала своєю чистою дівочою душею, що вже ніколи не побачити їй своєї тихої доброї матері.

Донечко моя, дівчинко, до останнього подиху свого молитимусь я зорями вечірніми і ранніми, щоб обминуло горе лихе і лихая подруга. Щоб вистачило тобі силоньки у неволі, щоб не покинула тебе надія, голубонько моя - тужила мати Тетяна Запорожчиха, пригортаючи до себе дочку востаннє.



(Ю. Яновський)

ІІ. На розпеченому пляжі лає даму дама:

Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама?

Та скажіть же ви що-небудь вашому синочку!

Він же кидає грязюку на мою сорочку!

То якраз не мій синочок, – дама гордо мовить.

Мій он вашим капелюшком жабеняток ловить.

(П. Глазовий)

ІІІ. Стецько (довго згадуючи). Ну! :: ну!:: А тепер, що?



Уляна. Що? Нічого!

Стецько. Брешеш-бо, як нічого! Батько наказав, розпитай її обо всім. А чорт її зна, об чім її розпитувати! Я усе позабував.

Уляна. Так піди до батька та і розпитай, коли позабував єси!

Стецько. Так він-бо добре казав, не іди, каже-говорить, від неї, поки обо всім не домовишся.

Уляна. Ні об чім нам домовлятися.

Стецько. Як ні об чім, коли вже ти за мене ідеш?

Уляна. Ні, голубчику, сього ніколи не буде.

Стецько. А чому не буде?

Уляна. Тим, що я за тебе не піду!

Стецько. А чом не підеш?

Уляна. Тим, що не хочу.

Стецько. Та чому ж не хочеш?

Уляна. А не хочу – тим, що не хочу!

Стецько. Ну, тепер твоя правда. А батько казав, що ти підеш.

(Г. Квітка-Основ’яненко)

6. Прочитайте уривки з байок. Читаючи їх, зверніться до аудиторії зі словами: «Ось послухайте, що я вам розкажу!» У цьому звертанні чітко передайте своє ставлення до того факту, про який Ви будете повідомляти: обурення, здивування, незадоволення, засудження тощо.

І. Один мордатий Кіт до Щуки учащав;

Пройдисвітка зубата знала,

Чого хвостатий кум бажав:

До берега частенько припливала

І щиро кумонька свого

Карасиками шанувала,

А Кіт і не цуравсь сього,

Бо жирная мишва вже приїдаться стала.

(Л. Глібов «Щука й Кіт»)

ІІ. Вельможний Лев, Лисиця, Вовк і Пес



В якомусь лісі десь

Сусідами зробились;

От замість свар і погодились

У ловах спілку завести,

Аби гуртом на полювання йти.

І хто б що не зловив, то зараз і ділити

Без кривди нарівно усім.

(М. Старицький «Лев на вловах»)

ІІІ. Ішли у город дечого купити



Два чоловіки із селян –

Гордій та Севастян.

Гордій умів на світі жити,

Куток свій щиро поважав,

Далеко щастя не шукав,

Шукають щастя нещасливі,

Воно само його знайшло, в своїм добрі, на рідній ниві

І виросло, і розцвіло.

От Севастян – се друге діло;

Тому інаково щастило,

Не близький світ топтав:

Не тільки в Крим ходив, в Туреччині бував,

Далеко десь, аж біля моря;

Набрався розуму, довідавсь дива й горя;

Один був гріх: і не дихне,

Як не брехне.

(Л. Глібов «Диковина»)

ІV. Зайчисько між громади лісової



Добився до посади керівної.

Сидить він під кущем

В негоду, навіть під дощем,

Щоб бачив Лев, який він працівник!

Але, хоч Заєць керівник,

Та боягуз страшенний

Усе дрижить, усе тремтить щоденно.

(М. Яровий «Заяча душа»)

7. Прочитайте скоромовки. Глибоко вникніть у зміст, розподіліть дихання. Читайте спочатку по складах, потім повністю. Темп повільний із поступовим переходом до швидкого. Вимова – мовчки, пошепки і, нарешті, вголос.



Водовоз віз воду з водопроводу.

Ти, малий, скажи малому, хай малий теля прив’яже.

Схопив Клим клин, почав Клим клином клин вбивати.

Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: так як ти, не вмію я, ти не вмієш так, як я.

Босий хлопець сіно носить, босі ноги роса росить.

Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.

Напекли млинців, назвали кравців. А кравець за млинець та й побіг у танець.

Дала Даша Маші сироватку з- під просто кваші.

Вибіг Гриша на доріжку, на доріжці сидить кішка, взяв з доріжки Гриша кішку, хай впіймає кішка мишку.

Дзвонить дзвонар, дзижчить комар, гудуть джмелі старі й малі.

8. Поясніть значення і продемонструйте правильну вимову слів.



Надзорець, одсахнутись, відцвісти, віджинок, молодший, відчай, безчесний, безшумний, безжалісний, потішся, помучся, сміється, сорочці, дошці, ніжці, тітчин, коротший, закрутці, магнацтво, агентство, азіатський, туристський, студентський, людський, компактний, форпостний, хустці, невістчин, голубка, гриб, нагороджений, хвіст.

9. Прочитайте текст, поясніть, що потрібно для того, аби виконання його було невимушеним, емоційним, переконливим.



Тихий сон по горах ходить,

За рученьку щастя водить.

І шумлять ліси вже тихше,

Сон малі квітки колише.

Спіть, мої дзвіночки сині,

Дикі рожі в полонині!

Не шуміть, ліси зелені,

Спати йдіть, вітри студені!

Най квіточки сплять здорові,

Най їм сняться чудові сни!

Аж на небі зазоріє

Сонце, їх, малих, зогріє.

А зогріє, поцілує

І світами помандрує.

Тихий сон по горах ходить,

За рученьку щастя водить.

10. Продемонструйте різні зміни інтонації (радість, захоплення, здивування, розчарування, схвильованість) на таких прикладах:



Вийшли вранці ми.

Дивне місто проти сонця!

Всі взолочені віконця…

Ні, такої ще зими

Не стрічали ми.

(П. Тичина)

Приходить дід додому, аж глядь: нічого нема, стоїть та сама стара хата і баба коло неї.

(Укр. нар. казка «Про липку і зажерливу бабу»)

І діти, мов зграя горобців, знялися з місця і полопотіли вулицею.

(М. Коцюбинський)

11.Прочитайте з різною інтонацією скоромовки, чітко артикулюючи:



Пироги перепечені, перцем переперчені.

В ямі не спиться вусатому сому. Сому вусатому сумно самому.

Мухомор – не без химер: замість моху взяв мохер.

Мурий з Мурмуркою вечеряли куркою:

Мур-мур- мури! Гар-р-рні кур-р-ри!



По шосе Сашко йшов, Машу на шосе знайшов.

Прийшов Прокіп – кипів кріп, пішов Прокіп – кипів кріп.

У стоніжок по сто ніжок. Всі сто милися, всі стомилися.

На горі Арарат рвала Варвара виноград.

Надворі трава, на траві дрова, не рубай дрова на траві двору.

Був собі цебер, та й переполуцеберився.
Питання і завдання для самостійної роботи:

        1. Доберіть самостійно твір із дитячої літератури, проаналізуйте його,

вкажіть на те, якими засобами досягається милозвучність, образність, багатство мовлення. Розкрийте роль образності в даному тексті.

        1. Мовленнєва ситуація (на вибір):

– Ви посварилися і тепер хочете перепросити свою подругу (друга). Як ви це зробите?

– Ви завдали душевного болю своїй матері, батькові (чи членам родини). Дайте їм зрозуміти, що шкодуєте, що так учинили.



        1. Ситуація спілкування: Вас запросили до учнів початкових класів на святковий ранок «Моя родина», «Мій родовід». Яке вітальне (вступне) слово ви скажете дітям і присутнім батькам? Озвучте його.

        2. Виконайте дійовий етюд на вироблення вміння виражати ставлення.

Уявіть ситуацію: Ви учитель. Працюєте в 3 класі, де навчається учень, через поведінку якого спокійно не проходить жоден урок. Висловіть своє ставлення до нього. Із яким учнем ви маєте справу, що це за людина? Підготуйте варіанти бесід з цим учнем, його батьками.

        1. Поясніть різницю між читанням художнім і читанням виразним (усно).


Завдання на розвиток творчих здібностей:

              1. Складіть план бесіди з учнями про культуру поведінки (для учнів 4 класу).

2. Послуговуючися тлумачним словником української мови, з’ясуйте значення слів і введіть їх до складу речень:

Дружний – дружній; пронизливий – проникливий; особистий – особовий.

3.Запишіть українською мовою письмові форми звертань, порівняйте способи їх вираження в українській та російській мовах. Поясніть, в яких мовленнєвих ситуаціях можуть бути використані ці звертання. Наведіть приклади таких ситуацій:



Глубокоуважаемый господин Митришин, уважаемый господин Данильев, господин следователь, уважаемая Наталья Петровна, любезный Борис Феофанович, дорогой Илья Игоревич, дорогой Николай, милая Ольга, коллега Ильин, друг Олег, Ваше высочество, Ваша светлость.

Література:

–основна: 3, 4, 5, 8, 12, 13, 19, 20, 21, 23, 27, 28, 36, 37, 41;



–додаткова: 3, 4, 8, 9, 11, 12, 14, 15, 19, 21, 22, 25, 26, 28, 31, 33, 35, 40, 41, 43, 46, 48, 49.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Схожі:

Основи культури І техніки мовлення iconРобоча програма навчальної дисципліни дитяча література з основами культури І техніки мовлення
Циклова комісія викладачів української мови, методики навчання та дитячої літератури
Основи культури І техніки мовлення iconРозвиток техніки у другу половину індустріального суспільства. Короткі відомості з історії розвитку техніки
Мета. Засвоєння знань про історію розвитку техніки та роль машин у сучасному виробництві І побуті як знарядь праці; поглиблення І...
Основи культури І техніки мовлення iconРеферат з дисципліни: «Основи інформатики»
Людство пройшло довгий шлях, перш ніж досягло сучасного стану засобів обчислювальної техніки
Основи культури І техніки мовлення iconТема Уявлення про культуру в епоху Античності, Середньовіччя та Відродження
Розуміння культури в релігійній філософії Середньовіччя Біблійні основи в середньовічному розумінні культури
Основи культури І техніки мовлення iconТема основи бібліотечно-інформаційних знань як складова інформаційної культури Документ, документний фонд

Основи культури І техніки мовлення iconМовні норми. Мовленнєві помилки
Мовлення людини — це своєрідна візитна картка, це свідчення рівня освіченості людини, її культури, а разом з тим, через сукупну мовленнєву...
Основи культури І техніки мовлення iconУрок розвитку мовлення «Плекайте рідну мову культури нашої основу !»
Урок розвитку мовлення «Плекайте рідну мову – культури нашої основу !». Суржик та антисуржик
Основи культури І техніки мовлення iconМовно літературна вікторина, 6 клас «Мово рідна, слово рідне»
Мета: поповнення словникового запасу учнів, розвиток інтелектуально-аналітичних, творчих здібностей учнів, прищеплення навичок культури...
Основи культури І техніки мовлення iconУсне та писемне зв'язне мовлення знаходить своє вираження у трьох своїх основних типах мовлення розповіді, описі й роздумі. Тип мовлення визначається метою спілкування
Певна своєрідність типів мовлення, звичайно, не виключає й наявності ряду спільних ознак. Такими спільними рисами для всіх текстів,...
Основи культури І техніки мовлення iconУрок пам'яті В. А. Чабаненка «Про сина вірного шумить Великий Луг»
Чабаненка українського мовознавця, лексикографа, фольклориста, доктора філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки І техніки...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка