Основи культури І техніки мовлення



Сторінка16/18
Дата конвертації29.01.2018
Розмір3.25 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

ІІІ. Я, може, божевільним тут здаюся.


Ми з вами люди різного коша.

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава, –

Її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни

Безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

Що клекотав у наших корогвах!

(Л. Костенко)

ІV.Сторони не несуть відповідальності щодо невиконання зобов’язань за угодою в разі, якщо таке невиконання сталося внаслідок дії обставин непереборної сили. Остаточні терміни виконання зобов’язань Сторін за цією угодою коригуються на період, що дорівнює часові, протягом якого діяли обставини непереборної сили, котрі заважали виконанню зобов’язань сторін.

V. Особа – це людина, з одного боку, як істота біологічна, як індивід з його природними благами (життя, фізичне і психічне здоров'я, воля, честь та гідність), а з другого – як найвища соціальна цінність, як носій суспільних відносин, як виробник матеріальних цінностей, як громадянин у відносинах з державою.

VІ. Під правами та свободами громадян слід розуміти ті, які закріплені в Конституції України (економічні, політичні, соціальні, культурні, релігійні та особисті), а також ті, які передбачені в інших законах України (право на приватну власність та її недоторканність, на підприємницьку діяльність, на страйки, на екологічно безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище, на свободу думки, свободу переконання, свободу совісті, свободу листування і вибір місця проживання).



(Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України)
Питання і завдання для самостійної роботи:

        1. Поясніть різницю між поняттями «мова» і «мовлення».

        2. Подайте визначення поняття «мовленнєва ситуація». Назвіть її компоненти. Яким чином вона впливає на мовлення?

        3. Поясніть, у чому відмінність між усним і писемним мовленням?

4. Подані слова уведіть до складу речень, поясніть їх значення і особливості вживання (стиль, форма національної мови). Визначте ідеографічні та стилістичні синоніми.

Вид – вигляд. Зміст – значення – смисл. Шар – прошарок – верства. Думка – гадка – мисль. Пласт – скиба – шар. Ватра – вогнище – костер. Болото – багно – грязь – грузь – бруд. Чорногуз – лелека – бусол. Аби – щоб. Дещо – трохи. Навала – нашестя. Процент – відсоток. Інший – другий. Подорож – мандрівка. Наймит – батрак. Іго – ярмо. Ожеледь – голо лід – ожеледиця. Майдан – площа – плай – пляц.

5. Прочитайте поетичні рядки, поясніть специфіку (семантичну й експресивну) синонімів у них.

І. У нас кохати – полюбити сповна,

І серце з милим вік не розлучати.

(А. Малишко)

ІІ. У вечорах, що встали як вітрила,



Простелено шляхів зелених біг.

Туди, туди веде надія мила,

У вечори, під вогнища доріг.

(А. Малишко)

ІІІ. Народе український! З лихом, з горем



Ти знавсь іздавна ще. Ні на хвилину

В історії за стояння не знав.

То з річки раптом розливався морем,

То брався ручаєм через долину,

Хоч мало й сам на сонці не всихав.

(П. Тичина)

ІV. Мамо-голубко! Прийди-подивися,



Сина від мук захисти!

Болі зі споду душі піднялися,

Що вже несила нести.

(П. Грабовський)

V. Під плотом сіла удовиця-мати,



До себе тулить бідне сиротяти

І плаче ревне, серденько їй мліє, -

Бо вже не плаче, вже і не голосить.

Склонила голову, більш не підносить,

Зірниці плачуть, а дзвінок німіє…

Пречиста діво, радуйся, Маріє.

(Ю. Федькович)

Завдання на розвиток творчих здібностей:

1. Сформулюйте основні правила розташування слів у реченні. Поясніть стилістичні функції порядку слів, наводячи до кожного пояснення речення-приклади.

2. Напишіть науковий текст (10-12 речень), увівши до нього вузькоспеціальні терміни за вашим майбутнім фахом. Назвіть характерні особливості текстів наукового стилю.

3. Напишіть листи: а) матері; б) молодшому братові; в) колишньому класному керівникові; г) шкільній подрузі (другові). Проаналізуйте мовностилістичні особливості.

4. Із сучасних газет (журналів) випишіть п’ять-десять перифраз у чітких контекстах, поясніть точність цих назв і їх стилістичні функції.



Література:

–основна: 1, 3, 9, 12, 15, 16, 19, 20, 23, 24, 26, 27, 28, 30, 37, 38, 39, 43;

–додаткова: 14, 21, 22, 26, 40, 41, 43, 46, 48, 49, 51.

Практичне заняття № 4


Усна і писемна форми мовлення. Мовленнєвий етикет.

Етикет професійного спілкування

Питання:

  1. Поняття про мовлення. Внутрішнє і зовнішнє мовлення.

  2. Усна і писемна форми мовлення.

  3. Структура усних виступів та їх мовне оформлення.

  4. Методика підготовки педагога до різних форм усних виступів.

  5. Монолог, діалог, полілог як різновиди словесної дії.

  6. Мовленнєвий етикет. Етикет професійного спілкування.

Завдання:

  1. Підготуйте конспект за питаннями.

  2. Назвіть фактори, які становлять основу мовленнєвої майстерності педагога. Якими особливостями характеризується професійне мовлення вчителя?

  3. Охарактеризуйте особливості вживання вчителем початкової школи професійної термінології у різних комунікативних ситуаціях (під час спілкування з дітьми, з батьками, з колегами).

  4. Окресліть образ оратора. Схарактеризуйте зовнішню культуру вчителя. Сформулюйте правила успішного спілкування для вчителя.

  5. Окресліть етапи підготовки до виступу. Схарактеризуйте кожний етап роботи над промовою.

  6. Запишіть усі відомі Вам форми вітання і прощання. Поясніть різницю між цими виразами (формами) в залежності від сфери і ситуації спілкування.

  7. Прочитайте вірш Л.Костенко «Шипшина важко віддає плоди…»:

а) звичайним середнім тоном на наспівному монотоні; наголошені склади віршових стоп розтягувати довше, після кожного рядка відновлювати дихання;

б) на розмовному монотоні; кожне слово вимовляти окремо, чітко і виразно:



Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: – Людино, підожди!

О, підожди, людино, будь ласкава,

не всі, не всі, хоч ягідку облиш!

Одна пташина так мене просила!

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш.

І просто осінь щоб була красива.

(Ліна Костенко)

  1. Підготуйте фрагмент уроку розвитку монологічного мовлення (за аналізом оповідання В. Сухомлинського «Горбатенька дівчинка») з елементами виразного читання (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 25):

Горбатенька дівчинка

Клас розв’язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.

Відчини двері й подивись, хто там стукає, – мовив учитель.



Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей впилися в незнайому дівчинку.

Вона була горбатенька.

Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.

У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайому дівчинку й лагідно всміхалися.

Учитель полегшено перевів дух.

Цю дівчинку звуть Оля, – сказав директор. – Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька?



Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:

Я…



Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.

(В. Сухомлинський)

  1. Прочитайте виразно монолог, діалог і полілог, доведіть доречність обраної форми спілкування, обґрунтуйте підбір лексико-морфологічних засобів і синтаксичних структур; інтонації фраз.

І. «Яка ти розкішна, земле, – думала Маланка. – Весело засівать тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами. Весело обробляти тебе. Тільки тим ти недобра, що не горнешся до бідного. Для багатого пишаєшся красою, багатого годуєш, зодягаєш, а бідного приймаєш лише в яму… Але ще дочекають наші руки обробляти свої ниви, свої городи, свої садки… Поділять тебе, земле, ой, поділять… І моєму дадуть… Годі тобі рибку ловити… Хоч-не-хоч, а йди, «пане добродзею», до плуга… Ой, боже, боже, хоч на старість зазнати того щастя – дитину свою вивести в люди…»

(М. Коцюбинський)

ІІ. Одарка (вийшла з хати, пізнала Семена і нищечком до нього підійшла). Хто це стоїть?

Семен (кинувся до неї). Одарочко, серденько моє!..

Одарка. Е, ні-ні, постривай, парубче! Рукам волі не давай!..

Семен. Що це з тобою?

Одарка. Ач, який добренький, - підійшов крадькома та й в хату не йде!

Семен. Я оце тільки що прийшов і думав…

Одарка. Що вже Одарка не любить тебе?

Семен (зітхнув). Не думав, доки… А тепер думаю і думці не вірю...

Одарка (прожогом кинулась йому на шию). Орле мій! (заридала). Щастя моє!.. Де ж ти взявся? Звідки прилинув до своєї милої?



(М. Кропивницький)

ІІІ. Мати (вибігає з хати і кидається з обіймами до Лукаша. Він холодно приймає те вітання). Сину!.. Ой, синоньку! О, що ж я набідилась з отою відьмою!

Лукаш (здригнувшись). З якою?

Мати (показує на Килину). З тею ж!

Лукаш (зневажливо всміхаючись). І та вже відьма? Ба, то вже судилось відьомською свекрухою вам бути. То хто ж вам винен? Ви ж її хотіли.

Мати. Якби ж я зала, що вона така нехлюя, некубійниця!

Килина (впадає в річ). Ой горе! Хто б говорив! Уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не впадав! Ну, вже ж і матінка, Лукашу, в тебе! Залізо – й те перегризе.

Лукаш. А ти, я бачу, десь міцніша від заліза.

Килина. Від тебе дочекаюсь оборони! Такої матері такий і син! Якого ж лиха брав мене? Щоб тута помітувано мною?

Мати (до Лукаша). Та невже ж ти не скажеш їй стулити губу? Що ж то, що я їй поштурховисько якесь?

Лукаш. Та дайте ви мені годину чисту! Ви хочете, що я не тільки з хати, а з світу геть зійшов. Бігме, зійду!

(Леся Українка)
Питання і завдання для самостійної роботи:


        1. Послуговуючися словниками, поясніть значення понять: «аудіювання», «читання», «говоріння і письмо», «монолог», «діалог», «полілог». Запишіть визначення до свого словничка.

2.Як на Вашу думку, чи можна визначити риси характеру і культури людини під час спілкування? Розкрийте зміст тези: «Яка людина, така в неї мова».

3.Вимовляйте слова спочатку поволі, потім поступово прискорюйте темп до дуже швидкого з подальшим уповільненням: «Швидко їхали, швидко їхали, швидко їхали... швидко їхали... швидко їхали».

4.Прочитайте текст у заданому темпі:

Ледве-ледве, ледве-ледве… (повільний темп). Завертілися каруселі… (повільний темп). А потім, потім, потім… (середній темп). Все бігом, бігом, бігом!.. (швидкий темп). Все швидше, швидше, бігом… (дуже швидкий темп) Карусель довкруги, довкруги!.. (дуже швидкий темп). Тихіше, тихіше, не поспішайте… (середній темп). Карусель зупините… (середній темп). Раз, два, раз, два …(повільний темп).

5. Прочитайте вірш. Вибирайте темп мовлення, відповідний змісту тексту:



Втекло молоко, Втекло молоко!

Вниз по сходах скотилося,

Уподовж вулиці пустилося,

Через площу потекло,

Постового обійшло,

Під лавкою проскочило,

Трьох стареньких підмочило,

Пригостило трьох котенят,

Розігрілось – і назад:

Уподовж вулиці летіло,

Вгору по сходах пихкало

І в каструлю заповзло,

Відбуваючи важко.

Тут господиня настигнула:

Закипіло? – Закипіло!

6. Прочитайте текст відповідно до авторських ремарок:

Прийшла?! Мені страшно за тебе!.. (зі страхом). У всьому вини саму себе… (зі страхом). Прийшла?! А самолюбье де?.. (із засудженням). За ним як вірний пес скрізь… (із засудженням). Прийшов!? Так обдурити мене!.. (з презирством). Ти не мужик, а розмазня!.. (з презирством). Прийшов?! Ось і попався, друг!.. (з єхидством). Адже мене не обдуриш раптом!.. (з єхидством). Прийшла! Знати, так тому і бути!.. (радісно). Нам один без одного не прожити!.. (радісно). Пішов!.. Прийде або ні? Загадка (з тривогою). Я поступила з ним так бридко!.. (з тривогою). Пішов! Гора повалилася з плечей!.. (з полегшенням). Боже борони від цих зустрічей!.. (з полегшенням).

7. Уявіть ситуацію: Вам запропонували виступити перед дітьми початкової школи з промовою «Що ви цінуєте у своїх друзях?». Підготуйте текст виступу.

8. Ситуація спілкування: Ви йдете вулицею. Раптом хтось Вас покликав: «Гей, ти!» Як Ви до цього поставитеся? Напишіть твір-роздум, використовуючи слова мовного етикету.
Завдання на розвиток творчих здібностей:

1.Складіть усний відгук на виразне читання тексту (за вибором) вашим одногрупником, урахувавши такі моменти:

–Чи виділено основну думку тексту?

–Чи емоційно правильно відтворено читцем задум автора?

–Чи вдало читцем дібрано тон, інтонацію, чи зроблено логічні паузи? Які ще недоліки у читанні Ви помітили?

2. Розробіть проект із розвитку спілкування для однокурсників щодо покращення їх мовленнєвого етикету. Складіть поради з культури спілкування для своїх ровесників.Підготуйте публічний виступ перед випускниками вашої школи (4-5 хвилин) на тему «Я обрав(ла) професію вчителя тому, що …».

3. Запишіть діалог (по 3-4 репліки) між людиною інтелектуальної праці (лікар-теоретик, учитель, журналіст) і робітником (будівельник, водій, садовод) про причини відданості обраній справі. У написанні яких слів ви відчували труднощі і чому?

4. Напишіть і відтворіть діалог двох молодих учителів початкових класів, які зустрілися через п’ять років після закінчення інституту.



Література:

–основна: 1, 2, 3, 4, 5, 10, 12, 13, 15, 18, 20, 21, 23, 24, 25, 27, 31, 35, 40, 41;



–додаткова: 1, 4, 10, 14, 18, 23, 24, 26, 28, 29, 32, 34, 35, 38, 43, 44, 46, 50.

Практичне заняття № 5


Вплив мистецтва художнього слова на формування особистості. Літературна мова і мова творів художньої літератури

Питання:

  1. Літературна мова і мова творів художньої літератури. Роль художнього слова для формуванні мовної особистості.

  2. Типи мовлення і тексту. Різновиди художньої розповіді.

  3. Специфіка читання епічних, ліричних і драматичних творів.

  4. Образ автора у тексті.

  5. Принципи створення партитури тексту.

Завдання:

  1. Опрацюйте теоретичний матеріал, укладіть конспект.

  2. З’ясуйте, чим відрізняється жанр байки від інших жанрів? Що треба враховувати читцю при підготовці байки до виразного читання? Які вимоги ставляться до читання моралі байки у початковій школі?

  3. Підготуйтеся до читання й аналізу тексту з дітьми байки Л. Глібова «Лебідь, Щука і Рак», «Зозуля і Півень», «Вовк і Кіт». Розпишіть партитуру і навчіться читати твори щодо завдань наскрізної словесної дії та специфіки жанру.

  4. Поясніть, чим зумовлюється специфіка виразного читання оповідання.

  5. Підготуйте для читання й аналізу тексту з дітьми оповідання у формі авторського змалювання дійсності від третьої та першої особи (власний вибір із читанок чи інших джерел). Навчіться читати їх відповідно до завдань наскрізної словесної дії і специфіки жанру.

  6. Прочитайте казки «Царівна-жаба», «Котигорошко», «Названий батько». За допомогою яких засобів у казках розкривається ставлення творця до героїв, їхніх учинків? Що лежить в основі розкриття ідеї творів?

  7. Поясніть, чому для роботи на уроках читання в початковій школі краще застосувати метод розказування казки, а в позакласній роботі – метод інсценізації твору? Який із них Вам більше імпонує і чому?

  8. Прочитайте чітко і виразно байку Л. Глібова «Зозуля й Півень» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для четвертого класу / О. Я. Савченко. – [2-ге вид.]. – К.: Освіта, 2006. – Ч. ІІ. – С. 56-57):

Зозуля й Півень

  • Як ти співаєш, Півне, веселенько…

  • А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя,

виводиш гарно так і жалібненько,

що іноді аж плачу я…

Як тільки що почнеш співати,

не хочеться й пшениченьки клювати, –

біжиш в садок мерщій…

  • Тебе я слухала б довіку, куме мій,

аби б хотів співати…

  • А ти, голубонько, ти, кралечко моя,

поки співаєш на калині,

то й весело мені, і забуваю я

свою недоленьку, життя своє погане

та безталанне…

А тільки замовчиш

або куди летиш, –

заниє серденько, неначе на чужині…

І їстоньки – не їм, і питоньки – не п’ю,

та виглядаю все зозуленьку мою.

Як гляну на тебе – така ти невеличка,

моя перепеличко,

а голосочок-то який!

Тонесенький, милесенький такий…

Куди той соловей годиться?

  • Спасибі, братику, за добреє слівце.

Як не кохать тебе за се?

І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;

і далебі, що так, – пошлюся я на всіх. –

Де взявся Горобець, послухав трохи їх

та й каже: – Годі вам брехати

та одно другого знічев’я вихваляти! –

Пурхнув – та й був такий.

За що ж, – хто-небудь попитає, –

Зозуля Півня вихваляє?

За те, що Півень годить їй

та потакати добре вміє:

рука, як кажуть, руку миє.

  1. Прочитайте текст, підготуйте його партитуру. Зверніть увагу на функцію ритмічних пауз і передайте їх при читанні. Проконтролюйте своє дихання на коротких і довгих рядках.

І. Чубатий

Качур

Кряче

Качці:

Ти чудо



Бачила

Чи ні?

До річки

Човен

Мчав

На тачці,

По річці –

Тачка

На човні!

(Грицько Бойко «Тачка та човен»)

ІІ. Місяць яснесенький



Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Пізній бо час.

(Леся Українка «Колискова»)

ІІІ. Ой, три шляхи широкії



Докупи зійшлися.

На чужину з України

Брати розійшлися…

Посадила стара мати

Три ясени в полі,

А невістка посадила

Високу тополю.

Три явори посадила

Сестра при долині…

А дівчина заручена –

Червону калину.

(Т. Шевченко)

  1. Назвіть особливості читання драматичних творів, нарисів і науково-популярних статей. Підготуйте для читання й аналізу тексту з дітьми статтю-нарис (за власним вибором). Навчіться читати текст відповідно до завдань наскрізної дії.


Питання і завдання для самостійної роботи:

        1. Дайте відповіді на питання:

–У чому сутність поняття «культура мовлення», як її досягнути? (3-4 речення).

–Що треба розуміти під поняттям «засоби логіко-емоційної виразності читання і мовлення»?

–Яке значення мають ці засоби для професійної підготовки вчителя, чому?

–Як зацікавити людей своїм мовленням?



–Як володіти голосом при спілкуванні?

        1. Вимовіть фразу «Яка у нього професія» так, щоб виразити: захоплення, співчуття, презирство, зневагу, питання, заздрість, питання-перезапит, здивування.

        2. Зафіксуйте слова-паразити в мовленні ваших однокурсників. Запишіть їх. Зробіть статистичні підрахунки, з’ясуйте причини їх уживання і запропонуйте шляхи подолання цього негативного явища.

        3. Прочитайте вірш Лесі Українки «Давня весна» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для четвертого класу / О. Я. Савченко. – [2-ге вид.]. – К.: Освіта, 2006. – Ч. ІІ. – С. 42-43). Зверніть увагу на розмір вірша, подумайте, як через відповідну форму твору автор передає певний настрій. Читаючи текст, зберігайте потрібний темпоритм, співзвучний зі зміною почуттів героїні вірша:

Давня весна

Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки,

Вона летіла хутко, мов стокрила,

За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –

Зелений шум, веселая луна!

Співало все, сміялося, бриніло,

А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,

Дарунки всім несе вона, ясна,

Для мене тільки дару не придбала,

Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене

Заглянули від яблуні гілки,

Замиготіло листячко зелене,

Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині

Він про весняну волю заспівав,

А з ним прилинули пісні пташині,

І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде

Того дарунку, що весна дала;

Весни такої не було й не буде,

Як та була, що за вікном цвіла.

Завдання на розвиток творчих здібностей:

              1. Доберіть три вірші (з дитячої літератури), в яких використано лише один вид рими. Визначте логічні центри. З’ясуйте, яку функцію виконує рима під час читання вірша.

              2. Доберіть уривок із дитячого оповідання (на одну сторінку). Зробіть партитуру тексту, визначте логічні центри. З’ясуйте, яку функцію виконують логіко-граматичні паузи?

              3. Доберіть, вивчіть напам’ять вірш для дітей початкової школи. Визначте слова, на які падає логічний наголос. Скажіть, якими засобами можна скористатися для виділення наголошених складів (вимова з більшою силою, виділення паузами, підвищення голосу, зміна темпоритму).

              4. Доберіть п’ять прислів’їв чи приказок, поясніть їх значення. Визначте слова, на які падає логічний наголос. Підкресліть ці слова і прочитайте виразно вголос, виділяючи наголошені слова. Поясніть, на основі якого правила виділяється логічний наголос (логічний центр). Зробіть партитуру двох речень.

Література:

–основна: 3, 4, 5, 6, 7, 8, 12, 13, 16, 18, 20, 21, 23, 24, 25, 27, 31, 32, 35, 36, 37, 40, 41, 42;

–додаткова: 1, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 15, 16, 23, 25, 28, 30, 33, 35, 37, 40, 41, 46, 47, 48, 50, 51, 52.

Практичне заняття № 6


Партитура тексту. Принципи закономірності словесної дії. Техніка виразного читання і мовлення

Питання:

  1. Засоби емоційно-образної виразності мовлення.

  2. Темпоритм мовлення. Ритм, види ритму.

  3. Поняття про дихання. Чотири види дихання в мовленні.

  4. Поняття про техніку мовлення та її складові.

  5. Дикція. Орфоепія. Природні якості й постановка голосу.

  6. Творче бачення. Уява. Підтекст. Авторський і виконавський підтекст.

  7. Поняття про партитура тексту, партитурні знаки.

Завдання:

  1. Опрацюйте теоретичний матеріал, укладіть конспект.

  2. Підготуйте приклади з поясненням і продемонструйте правильну артикуляцію голосних і приголосних звуків сучасної української літературної мови. Наведіть приклади (письмово) та продемонструйте правильну вимову голосних звуків у ненаголошеній позиції. Розкрийте значення орфоепії для мовця.

  3. Виконайте вправи на розвиток артикуляції голосних і приголосних:

1). Вимовляйте весь звукоряд голосних на одному зв’язному звучанні досить повільно. Спочатку мовчки, потім пошепки і, нарешті, вголос на найкращій ноті натурального тону.

Схема. Видих на п-ф, пауза швидкий вдих, вимови і-и-е-у-о-а (вдих); и-у-а-і-е-о (вдих); е-о-і-у-а-и (вдих); у-и-а-е-о-і (вдих); о-і-у-и-а-е (вдих); а-е-о-і-у-и (вдих).

2). За такою ж схемою і в такому самому порядку зміни звукоряду вимовляйте йотовані голосні:

Ї-ю-є-я-ю-ї-я-є (вдих); є-я-ї-ю-я-є-ю-ї (вдих); я-ї-ю-є-ї-ю-я-є (вдих); ю-ї-є-я-ї-є-я-ю (вдих).

3). За такою ж схемою вимовляйте сполучення голосних з йотованими:

І-ї, і-є, і-ю, і-йо, і-я (вдих); и-ї; и-є; н-ю; и-йо; н-я (вдих); е-ї, е-є; е-ю; е-йо; е-я; (вдих) у-ї, у-є, у-ю, у-йо, у-я (вдих), о-ї, о-є, о-ю, о-йо, о-я (вдих), а-ї, а-є, а-ю, а-йо, а-я (вдих).

4). Вимовляйте, чергуючи дзвінкі й глухі приголосні, б-п, в-ф, г-к, г-х, д-т, дж-ч, дз-ц, ж-ш, з-с (5-6 разів).

5). Вимовляйте кожний приголосний (б, в, г, д, дж, дз, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш); у сполученні з голосними: бі-би-бе-бу-бо-ба; ві-ви-ве-ву-во-ва і т.д.

Повторіть вправу, ускладнивши її: біббі-бибби-беббе-буббу-боббо-бабба; вівві-вивви-вевве-вувву-вовво-вавва і т.д.

4.Вимовіть скоромовки з важкими поєднаннями або чергуваннями приголосних звуків:

Карл у Клари вкрав корали, а Клара у Карла вкрала кларнет.

На дворі трава, на траві дрова; не рубай дрова посеред двора.

Йшла Саша по шосе і смоктала сушку.

Летять три пташинки через три порожні хатинки.

Наш Полкан потрапив в капкан.

5.Вимовте на одному видиху звукосполучення. Зробіть це спершу тільки артикулюючи звуки без голосу, потім пошепки і, нарешті, чітко, голосно:



Ба бо бу бе би би

ва в ву ве ви ви

так до ду де ди ди

Па по пу пе пі пи

фа фо фу фе фи фи

та те ту те ти ти

Га го гу ге гі ги

ка до ку ке ки ки

ха хо ху хе хи хи

6.Пограйте зі складами. Вимовте:



Ппа ппо ппу ппе ппи ппи

Бба ббо ббу бби бби

Пабба поббо пуббу пеббе пибби пибби

7.Вимовте на одному видиху звукосполучення із сонорними приголосними. Вимовте спочатку пошепки, потім голосніше й, нарешті, голосно (але не кричіть):

лра лро лру лре лри лри;

рла рло рлу рле рли рли.



8. Вимовте скоромовки й чистомовки спочатку беззвучно, а потім уголос, чітко артикулюючи:

Бик тупий, тупогуб, тупогубенький бичок.

У бика біла губа була тупа.

Прийшов Прокіп кипів кріп, пішов Прокіп кипів кріп.

Як при Прокопі кипів кріп, так і без Прокопа кипів кріп.

Редька рідко росла на грядці, грядка рідко була в порядку.

Надворі трава на траві дрова, не рубай дрова на траві двору.

По шосе Сашко йшов, Машу на шосе знайшов.

На горі Арарат рвала Варвара виноград.

Перчив, перчив - доки не переперчив.

Краб у рака гроші брав, раку гроші краб віддав.

Фотограф фотоапаратом вмів добре фотографувати.

Був собі цебер, та й переполуцеберився.

Щедрий дощик площу полоще.

Жваво жатка жито жне. Жатку жнець не дожене.

Мішок на мішкумішки в порошку. Порошок, як борошно, від борошна порошно.

Борщик у горщику, щавель у горщику. А до борщу ще й по лящу.

Біжать стежини поміж ожини. І вже у Жені ожина в жмені.

9.Прочитайте уривок із вірша Тараса Шевченка (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 55), розпишіть його партитуру. Зверніть увагу на особливості синтаксичних конструкцій. Поясніть, як вони впливають на розвиток логічної мелодії вірша і темпоритм його звучання.

Світає,

край неба палає,

соловейко в темнім гаї

сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,

степи, лани мріють,

між ярами над ставами

верби зеленіють.
Сади рясні похилились,

тополі поволі

стоять собі, мов сторожа,

розмовляють з полем.

10.Прочитайте текст, підготуйте його партитуру. Зверніть увагу на функцію ритмічних пауз і передайте їх під час читання. Проконтролюйте своє дихання на коротких і довгих рядках.



Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Пізній бо час.

(Леся Українка «Колискова»)

11.Підготуйте до виконання один із віршів (Читанка, 3 клас). Підготуйте партитуру тексту, окресліть свої завдання: принципи спілкування.

12.Розпишіть партитуру текстів.

І. На початку жовтня ледве помітною лісовою стежкою, яка звивалась між старезних дубів, ішла дівчинка років тринадцяти. На ній була картата новенька кофтина, синя спідниця й біла хустинка, як терен-цвіт. І ця хустинка різко відтіняла чорні брови дівчинки, її засмагле обличчя й світлі очі. Такі світлі й зелені, що в темряві вони, мабуть, блимають, як світлячки, її кругле ніжне підборіддя схоже було на яблуко, а припечений сонцем кирпатенький ніс скидався на жовту лісову грушку, яка вистигла проти сонця аж на верхівці дерева.



(О. Донченко)

ІІ. Мово рідна, слово рідне!



Хто вас забуває,

той у грудях не серденько,

а лиш камінь має.

Як ту мову мож забути,

котрою учила

нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?!

От тому плекайте, діти,

рідненькую мову.

І учіться говорити

своїм рідним словом!

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

але камінь має!

(С. Воробкевич)
Питання і завдання для самостійної роботи:

        1. Послуговуючися словниками, з’ясуйте дефініції понять: «сила голосу», «тембр», «висота голосу», «діапазон», «звучність (дзвінкість)», «темп», «політ голосу».

        2. Як Ви думаєте, чи залежить чистота звука від темпу (швидкості) мовлення? Чому?

        3. Подумайте, кому з Ваших одногрупників варто змінити свій темп мовлення, щоб говорити виразніше? Як це зробити?

        4. Як Ви думаєте, чи залежить чистота звука від фізичного стану органів мовлення, зокрема здоров’я органів дихання, зубів, носової порожнини тощо?

        5. Що, на Вашу думку, спільного між дикцією та орфоепією?

        6. Що таке словесний наголос і наголос фразовий?

        7. Прочитайте вголос дитяче оповідання (програмне) на вибір. Визначте авторський задум, підтекст. Зробіть партитуру уривку тексту.

        8. Прочитайте одну з народних казок: «Дідова дочка й бабина дочка», «Рукавичка», «Як квітень до березня у гості їздив», «Пан Коцький», «Кривенька качечка». Визначте тему і основну думку казки. Створіть свої «бачення» персонажів: зовнішність, поведінка, характери. Що взято за основу для вашого «малюнка» образу?

        9. Вивчіть напам’ять вірш Максима Рильського «Річка» (Савченко О. Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 146-147). Визначте авторський задум, підтекст:

Річка

Хлюпоче синя річка –

Ой річка, ой ріка!

Юрба нас невеличка,

Зате ж бо гомінка!

І співи тут, і крики,

І радість тут, і сміх.

Навколо, як музики, –

Гурти пташок дзвінких.

І кожна ж то співає,

І кожна поклика:

«Ой небо, ой безкрає,

Ой річка, ой ріка!»

От риби затремтіли,

Пливуть із глибини.

Коли б співать уміли,

Співали б і вони.

А так за них співає

Компанія лунка:

«Ой небо, ой безкрає,

Ой річка, ой ріка!»
Завдання на розвиток творчих здібностей:

1. Підготуйте для читання й аналізу тексту з дітьми оповідання та вірші (власний вибір із читанок чи інших джерел). Навчіться читати їх відповідно до творчих завдань наскрізної словесної дії.

2. Підберіть кричалки, шумелки, лічилки (фольклорні або літературні), інші віршовані твори, які, на Вашу думку, можна використовувати для тренування сили голосу.

3. Пригадайте, знайдіть в збірках або складіть самі декілька скоромовок зі складним поєднанням звуків.

4. Прочитайте прислів’я вголос, дотримуючися вимовних норм, поясніть значення. Перепишіть їх, підкреслюючи ненаголошені е, и, о в коренях слів.

1). Грім гримить буде хліб родить. 2). Сонце блищить, а мороз тріщить. 3). До завірюхи треба кожуха. 4). Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде. 5). Чим тепліше літо, тим холодніша зима. 6). Вітер у січні зі сходу несе добру погоду. 7). Тиха вода береги ломить.

5. Прочитайте в дійових особах байку Л.Глібова «Коник-стрибунець» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 3 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – С. 131-132). Прокоментуйте інтонаційні малюнки:



Коник-стрибунець

У степу, в траві пахучій,

коник, вдатний молодець,

і веселий, і співучий,

і проворний стрибунець,

чи в пшениченьку, чи в жито,

досхочу розкошував

і цілісенькеє літо,

не вгаваючи, співав;

розглянувася на всі боки,

все байдуже, все дарма…

Коли гульк – аж в степ широкий

суне злючая зима.

Коник плаче, серце мліє;

кинувсь він до Мурав’я:

Дядьку, он зима біліє!



От тепер же згину я!

Чуєш – в лісі ворон кряче,

вітри буйнії гудуть?

Порятуй, порадь, земляче,

як це лихо перебуть!

  • Опізнився, небораче, –

одказав земляк йому, –

хто кохав життя ледаче,

непереливки тому.

  • Як же в світі не радіти?

Все кругом тебе цвіте, –

каже Коник, – пташки, квіти,

любе літечко на те;

скочиш на траву шовкову –

все співав би та співав. –

На таку веселу мову

Муравей йому сказав:

  • Проспівав ти літо Боже, –

вдача вже твоя така, –

а тепер танцюй, небоже,

на морозі гопака!

6. Зробіть партитуру вірша Марійки Підгірянки «Розмова про сонце» (Савченко О. Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 146-147). Визначіть тему, ідею твору. Вивчіть вірш напам’ять:



Розмова про сонце

Дитина. Скажи мені, мати,



Де йде сонце спати?

Мати. За високу гору,



в золоту комору.

Дитина. А хто йому стелить



на білій постелі?

Мати. Зіронька вечірня,



гарна, як царівна.

Дитина. Хто ж його колише



усе тихше й тихше?

Мати. Соловей піснями,



тиха нічка снами.

Дитина. А які сни має,



коли засипає?

Мати. Сняться йому квіти,



що вдень для них світять.

Дитина. А хто його збудить,



як світати буде?

Мати. Пташечки веселі



збудять із постелі.

Дитина. А на що, як встане,



то найперш погляне?

Мати. На дітей, серденько,



чи встають раненько.

Література:

–основна: 1, 2, 3, 4, 5, 8, 11, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 27, 31, 32, 35, 36, 37, 40;

–додаткова: 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14, 16, 23, 24, 25, 28, 30, 33, 35, 37, 40, 45, 47.

Практичне заняття № 7


Логіка мовлення та читання. Інтонація як мовний засіб вираження думки. Акцентуальні особливості української мови

Питання:

  1. Поняття про логічний наголос. Логіка мовлення. Різновиди наголосу в мовленні, основні функції його.

  2. Поняття про ЗЛЕВЧ. Мовні такти та їх різновиди.

  3. Поняття про паузи. Акцент як засіб виразності мови і мовлення.

  4. Поняття про мелодику, темп мовлення. Позначення мелодики на письмі. Динаміка мовлення.

  5. Інтонаційна виразність. Функція розділових знаків у мовленні. Інтонаційний малюнок тексту.

Завдання:

        1. Підготуйте відповіді на запропоновані питання у вигляді конспекту.

        2. Доберіть науково-популярну статтю. Прочитайте її вголос, перекажіть, оживляючи сюжет мовностилістичними засобами образності. Поясніть, чим зумовлюється специфіка виразного читання нарису і статті.

        3. Розкрийте універсальність теоретичного способу членування тексту на мовні такти.

        4. Розчленуйте текст на мовні такти, поясніть процес і тривалість пауз:

Спи, моя мамо! Нехай тобі сниться

В нашому полі висока пшениця…

А за пшеницю, там, у долині,

Льон розцвітає, мов оченьки сині.

Полем веселим ідеш ти у ланку…

Спи, моя мамо – до ранку.

(М. Познанська)

5. Доберіть уривок із дитячого оповідання (1 сторінка). Зробіть партитуру тексту. Визначте логічні центри. Скажіть, яку функцію виконують логіко-граматичні паузи?

6. Вивчіть напам’ять вірш Варвари Гринько «Мова» (Савченко О. Я. Читанка: підручник для 3 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – С. 10). Визначте слова, на які падає логічний наголос. Якими засобами можна скористатися для виділення наголошених складів (вимовляння з більшою силою голосу, виділення паузами, підвищення голосу, зміна темпоритму тощо?):

Мова

Сію дитині

в серденько ласку.

Сійся-родися

ніжне «Будь ласка»,

вдячне «Спасибі»,

«Вибач» тремтливе –

слово у серці,

як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,

«Світлої днини», –

щедро даруй ти

людям, дитино.

Мова барвиста,

мова багата,

рідна і тепла,

як батьківська хата.

7. Доберіть п’ять прислів’їв чи приказок. Визначте слова, на які падає логічний наголос, поясніть, на основі якого правила виділяється логічний наголос (логічний центр). Підкресліть логічні центри, прочитайте виразно вголос, виділяючи наголошені слова. Зробіть партитуру двох речень.

8. Прочитайте вірш так, щоб підвищення і пониження висоти голосу відповідало змісту:

Щоб оволодіти грудним регістром,

Я стаю аквалангістом.

Все нижче опускаюся, нижче!

А дно морське ближче, ближче!..

І ось вже в царстві я підводному!

Хоч занурився глибоко,

Але голосом грудним, вільним

Розпоряджаюся я легко.

Щоб оволодіти грудним регістром,

Корисно стати аквалангістом.

9. Підготуйте до виразного читання вірш Ганни Чубач «Два маленькі баранці». Створіть стрічку бачення, дібравши відповідні інтонації:



Два маленькі баранці

Два маленькі баранці

Напекли собі млинців.

Біля столу сіли

І все зразу з’їли.

Два маленькі баранці

Захотіли ще млинців.

Та вже масла – мало

Й борошна – не стало.

Два маленькі баранці

З-за наспечених млинців

Билися рогами,

Тупали ногами.

А, коли втомилися,

Біля столу всілися.

І листком капусти

Щиро поділилися.
Питання і завдання для самостійної роботи:

      1. Доберіть з дитячої літератури два вірші, різні за жанрами, настроєм, спілкуванням. Зробіть партитуру текстів. З’ясуйте, від чийого імені ви будете їх читати. Хто ви: співавтор, однодумець, свідок, людина, яка передумала, пережила прочитане у творах?

      2. Підберіть уривок з твору для дітей з прямою мовою героїв. Проаналізуйте, яким тоном треба читати репліки. Які засоби в тексті допомагають правильно вибрати тон мовлення?

      3. Утворіть від поданих дієслів форми теперішнього часу, поставте в них літературно-нормативні наголоси..

Нести, поманити, палити, осудити, оперезати, зайняти, ятрити, вернутися, шептати, торжествувати, посадити, давати, ніжитись, клеїти, кувати, довбати, жити, лити, взутися, полоти, дати, підіймати, зійтися, плескати, могти, братися, спати, гудіти, вертіти, лишати, простити, в’язати, говорити, гуркотіти, шепотіти, тонути, ніяковіти, відповісти, маячити, вразити, юрмитись, завихритися, полегшати, змилостивитись, розгордитись, прострочити, відносити, вилітати, виповзати, знаходитися, діждатися.

4. Підготуйте одну з казок (О. Зима «Закляття золота й вогню», А. Дімаров «Для чого людині серце») для переказування її близько до тексту (для учнів початкової школи). Створіть партитуру уривку для переказування. Визначте її кульмінацію. З’ясуйте, яку роль відіграє інтонування казки, мова персонажів. З’ясуйте, за умови яких факторів розкриваються характери героїв. Проведіть уявне фантазування, створіть портрети дійових осіб. Скажіть, яка роль мовного оформлення й інтонування казки для молодших школярів.

5. Вивчіть напам’ять вірш Володимира Лучука «Найрідніші слова» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 3 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – С. 11). Зробіть партитуру тексту, інтонаційний малюнок, уявні картини. Все це підтвердіть рядками вірша. Які почуття викликав у вас цей вірш? Як передаєте Ви це під час читання? Зробіть словесний малюнок:

Найрідніші слова

Не шуми, зелений верше, –

хай почує вся земля,

як дитина слово перше,

слово Мама промовля.
Ген тополя серед поля,

що додолу вітром гне;

хай дитина в слові Воля

незглибимий зміст збагне.
Тополиний лист в діброві

шелестить своє весні, –

таємниче в Рідній мові

одкривається мені…
То, згинаючись, раїна,

гей, шумить за небокрай,

що країна Україна –

мій коханий диво-край!
Завдання на розвиток творчих здібностей:


  1. Розкрийте зміст вислову «Скажи мені, як ти читаєш, і я скажу тобі, чи розумієш ти прочитане» (В. Шереметьєвський).

  2. Підготуйте звітну доповідь на студентські збори про роботу профспілкового комітету групи.

  3. Визначте, яким тоном розмовляють з Попелюшкою батько, мачуха, сестри, фея, принц. Слова для довідок: добрий, злий, захоплений, байдужий, грубий, ніжний, здивований, переляканий, сумний, офіційний, дружній. Створіть мовленнєву ситуацію (на вибір: батько, мачуха, сестри, фея, принц).

  4. Розкажіть про запізнення студента на лекцію від імені викладача, що читав лекцію, самого студента, вахтера.

  5. Придумайте мовленнєву ситуацію, в якій про одну і ту ж подію можна розповісти від імені різних героїв. Зверніть увагу на тон мовлення.

  6. Вслухайтесь уявно в музику (вальс, полька, сучасні народні ритми…) і, враховуючи темпоритми музичних творів, створіть розповіді, які б асоціювалися з ними.

  7. Підготуйте прозовий уривок (за власним вибором) у двох варіантах. Доведіть, що звучання тексту можливе у запропонованих Вами двох інтонаційних варіантах.

Література:

–основна: 3, 12, 15, 18, 21, 25, 27, 31, 35, 36, 37, 40; 41, 42;



–додаткова: 3, 6, 7, 8, 9, 11, 12, 14, 16, 23, 24, 25, 28, 30, 33, 35, 37, 40, 45, 47.

Практичне заняття № 8


Принципи аналізу художнього твору

Питання:

  1. Тема, ідея, проблематика.

  2. Композиція, сюжет твору.

  3. Образи художнього твору для дітей.

  4. Закономірності логіки мовлення та її основні компоненти.

  5. Партитура тексту.

Завдання:

        1. Опрацюйте теоретичний матеріал, укладіть конспект.

        2. Скажіть, що треба знати вчителю, щоб підготувати текст для читання й аналізу його з дітьми?

        3. Охарактеризуйте два етапи підготовки до виразного читання в початковій школі.

        4. Розкрийте значення, мету і послідовність другого етапу роботи над текстом.

        5. Розкрийте роль виразного читання творів для початкової школи на уроках російської та української мови.

        6. Розкрийте значення і подайте класифікацію жестів, які використовуються у звичайному спілкуванні та виразному читанні.

        7. Розкрийте значення міміки для процесу читання. Як і чим вона зумовлюється?

        8. Поясніть, яке значення мають позамовні (рухові) засоби виразності читання для відтворення змісту тексту?

        9. Прослухайте читання одного й того самого твору двома студентами з різним ставленням, із різним підтекстом. Чи припустимі ці читацькі варіанти? Чи доносять вони задум автора, його ставлення до героїв, до подій? Запропонуйте свій варіант підтексту.

        10. Прочитайте оповідання В.Сухомлинського «Сергійкова квітка» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 3 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – С. 61-63). Визначте тему, ідею, проблематику твору:

Сергійкова квітка

Сьогодні передостанній день навчання. Четверо хлопчиків прийшли до школи рано-ранесенько. Посідали під високим дубом і почали хвалитися батьківськими подарунками.

Петро показав хлопцям ножик. Це був чудовий ножик з мідною колодочкою, а на колодочці намальований кінь і на ньому вершник.

  • Добрий ножик, – сказали хлопці.

  • Це мій ножик, – похвалився Петро.

Максим показав хлопцям ліхтарик. Такого ліхтарика вони ніколи не бачили. На білій ручці його було вирізьблено дивовижного птаха.

  • Добрий ліхтарик, – сказали хлопці.

  • Це мій ліхтарик, – сказав Максим.

Гриць показав металевого соловейка. Доторкнувся до нього губами, подув, і той заспівав.

  • Добрий соловейко, – сказали хлопці.

  • Це мій соловейко, – похвалився Гриць.

Хлопці чекали: а що ж у кишені в Сергійка?

  • Ходімо зі мною.

Він повів хлопців у гущавину чагарника й показав квітку. Вона цвіла під кущем акації. Це була прекрасна квітка. На її блакитних пелюстках тремтіли краплини роси, і в кожній краплині горіло по маленькому сонцю.

  • Яке диво! – зітхнули хлопці.

  • Але ж це не твоя квітка, – сказав Петро. – Ти ж не можеш узяти її з собою…

  • А навіщо мені брати квітку з собою? – запитав Сергійко.

  • Ти ж не можеш її на щось поміняти, – доводив Максим.

  • А навіщо мені квітку міняти? – усміхнувся Сергійко.

  • Пхе, і я можу сказати: це моя квітка, – мовив Гриць.

  • А хіба від цього вона стане гіршою? – здивувався Сергійко.


Питання і завдання для самостійної роботи:

              1. На основі аналізу оповідання Сергія Носаня «Мудра книга» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 41-42) визначте «виразність», завдяки якій слухачі мають зрозуміти характери і стосунки персонажів, їхні дії, зовнішній вигляд. Яку роль відіграє бачення у передачі мови персонажів?

Мудра книга

Оленка стоїть на колінах, пригнулася й пильно так розгортає траву, видивляється…

Що ти шукаєш там? – обзиваюся.

А квіти й різна травичка дружать між собою?

Думаю, що дружать.

Інакше вони б не росли так близенько, еге, тату? Ось, глянь, зозулин цвіт і материнка за руки взялися. Листочок до листочка… А деревій – яким тісним гуртом стоїть!

Ми блукаємо мішаним лісом. Переважають у ньому високі старі сосни, але трапляються й дуби, липи, кущі глоду, крушини. Зупиняємося біля молодого ясена. Низом, при стовбурі, що в цятках зеленувато-жовтого моху, росте різне зело.

А я чистотіл знайшла! – гукає донька. Вона розглядає соковито-зелене, легенько припудрене сивизною лапчасте листя, білясте знизу. На зламі стебла виступає йодиста рідина.

А чого він зветься чистотіл, тату?

Бо він лікує різні виразки. Он у тебе на нозі шкрябина, ожинником поранилась. Бачиш, аж кров сочиться? Помасти тією краплиною – і до завтра заживе.



Донька мастить рудуватим чистотіловим соком шкрябину і кривиться. Пече!

Чистотіл корисний людині. Його збирають, сушать, здають до аптеки.



У низині біля старого дуба ми знаходимо кущі кропиви, стебла ожини і ще багато-багато різних трав… І це тільки під одним дубом стільки різних квітів і трав, а скільки їх по наших лісах, на сонячних галявинах… Не перелічити!..

Тату, а ось лісовий дзвіночок стоїть! Поглянь, який він веселий. А сонячний зайчик з його чашечки росу п’є.



Далі ступаємо тихо, обережно, ніби гортаємо сторінки нескінченної мудрої книги природи.

2. Зробіть партитуру вірша Тараса Шевченка «Зоре моя вечірняя…» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 57). Визначте тему, ідею твору. Вивчіть вірш напам’ять:



Зоре моя вечірняя,

зійди над горою,

поговорим тихесенько

в неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

сонечко сідає,

як у Дніпра веселочка воду позичає…
Завдання на розвиток творчих здібностей:

1. Прочитайте драматичний твір. З’ясуйте ремарки що до того чи іншого персонажа. Придумайте біографію одного з героїв і аргументуйте її достовірність. На основі чого ви «нафантазували» біографію? Чи відповідає ваша словесна дія задуму автора? Чи таким він бачив свого героя? Як це ви доведете?

2. Прочитайте уривок з оповідання Всеволода Нестайка «Космонавти з нашого будинку» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 4 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2004. – Ч. ІІ. – С. 135-145):

а) з’ясуйте, що насамперед привертає вашу увагу – події чи дійові особи. Вмотивуйте свій висновок;

б) прочитайте ті епізоди, в яких автор розповідає про головного героя. Створіть його характеристику, дофантазуйте невідоме;

в) визначте кульмінацію в розвитку характеру Вадьки. Що це дасть читцеві під час пошуків потрібної інтонації?

3. Поміркуйте, якими рухами можна супроводжувати вірш А.Барто?

Лівою, правою. Лівою, правою!

На парад йде загін.

На парад йде загін.

Барабанщик дуже радий.

Барабанить, барабанить

Півтори години підряд.

Лівою, правою. Лівою, правою…

4. Складіть свої завдання на розвиток таких якостей голосу, як сила, рухливість, темп, чітка дикція, щоб робота над технікою мовлення супроводжувалась рухами.

5. Підберіть рухи до наступної довгопромовки:

Йшли з Африки до Саратова сім відчайдушних піратів. Бачать напис на стовпі. Продовжуй: і тобі, і тобі. Йшли з Африки до Саратова...

6. Уявіть, що Ви на виставці книг одного з письменників для дітей. Розгляньте експонати. З яким твором чи образом він асоціюється у Вашій уяві. Прочитайте уривок з цього твору чи прочитайте вірш, весь час тримаючи в уяві образи з тексту. Яка функція інтонаційного малюнку в створенні певного настрою?



Література:

–основна: 3, 4, 8, 10, 12, 13, 20, 22, 23, 25, 27, 29, 31, 36, 37, 40; 41, 42;

–додаткова: 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 15, 18, 19, 25, 28, 30, 33, 35, 39, 40, 41, 45, 50, 51.
Практичне заняття № 9

Особливості читання та розказування різножанрових епічних і драматичних творів. Особливості виконання ліричних творів

Питання:


  1. Поняття про казку. Своєрідність казки як жанру народної творчості. Роль інсценізації та драматизації під час роботи над казкою.

  2. Персонажі казки та їх характеристика. Мова персонажів.

  3. Особливості виконання творів гумористичного змісту.

  4. Поняття про байку. Основні властивості байки як алегоричного епічного твору.

  5. Поняття про лірику. Особливості виконання ліричних творів. Поетична милозвучність.

  6. Поняття про вірш. Силабічне, силабо-тонічне, тонічне віршування; особливості цих систем.

  7. Партитура ліричних творів.

Завдання:

  1. Опрацюйте теоретичний матеріал, укладіть конспект.

  2. Прочитайте твір Павла Глазового «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – [3-тє вид.]. – К.: Освіта, 2010. – Ч. ІІ. – С. 116-119). Здійсніть повний аналіз твору. Запропонуйте варіанти підтекстів.

  3. Підготуйте текст байки Л.Глібова «Чиж і Голуб» (Савченко О.Я. Читанка: підручник для 3 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – С. 133) для читання й аналізу з дітьми: розробіть партитуру, визначте підтекст, мету словесної дії кожної частини:

Чиж і Голуб

Весною Чижик молоденький,

Такий співучий, проворненький,

В садочку все собі сказав

Та якось у сильце й попав;

Сердега в клітці рветься, бється…

А Голуб бачить та сміється:

А що? Попавсь? От тобі й на!



Вже, певно, голова дурна…

Не бійсь, мене б не піддурили,

Хоч як би не хитрили,

Бо я не Чижик! Ні… оце! –

Аж гульк – і сам піймавсь в сильце.

Ото на себе не надійся,

Чужому лихові не смійся!

  1. Прочитайте вірш Лесі Українки «Мамо, іде вже зима…» (Савченко О. Я. Читанка: підручник для 3 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – С. 59-60). Визначте жанровий вид лірики, основне виконавське завдання. Встановіть розмір вірша, дайте слухачам можливість відчути жанрові особливості, темпоритм і настрій твору:

Мамо, іде вже зима…

«Мамо, іде вже зима…,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?» –

В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна, – одказує мати, –

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати –

Ще зосталась пташина маленька».

«Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека?»

«Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна».

Мамо, ті сиві пташки

Сміливі, певно, ще й дуже,

Чи то безпечні такі, -

Чуєш, цвірінькають так,

Мов їм про зиму байдуже!

Бач – розспівалися як!»

«Не байдуже цій пташці, мій синку,

Мусить пташка малесенька дбати,

Де б водиці дістати краплинку,

Де під снігом поживку шукати».

«Нащо ж співає? Чудна!

Краще б шукала зерна!»

«Спів пташині потіха одна, -

Хоч голодна, співа веселенько,

Розважає пташине серденько,

Жде, що знову прилине весна».

Твоя слава на віки в пам'яті зостане,

5.З’ясуйте, яку систему віршування використано при написанні вірша. Відповідь обґрунтуйте.



Поки Дніпр наш із Дністром, рибою багаті,

Будуть плинуть, всі тебе мають пам'ятати.

Не пірнеш ніколи ти в забуття глибоке,

І мовчанню не дадуть довгі тебе роки...

(Касіян Сакович, "Вірші на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного...". Переклав Володимир Крекотень)

6.Прочитайте виразно уривки. Визначте в них звукову анафору. Поясніть, як вона впливає на звукове оформлення тексту.



А в тій кузні коваль клепле,

А в коваля серце тепле,

А він клепле та співа,

Всіх до кузні іззива

(І.Франко)

Ішли дівки через двір, через двір

На них сукні, як мак цвів, як мак цвів!

Стали сукні сяяти, сяяти,

Стала діброва палати, палати!

(Нар.творчість)

Як хороше, як весело

На білім світі жить!..

Чого ж у мене серденько

І мліє, і болить?

(Л.Глібов)

7. Подайте визначення звукової епіфори, наведіть приклади. Поясніть, як вона впливає на звукове оформлення тексту.


Питання і завдання для самостійної роботи:

  1. Охарактеризуйте відомі Вам класифікації народних казок.

  2. Окресліть вимоги, які висуваються до виразного читання казки? У чому виявляється правильне відтворення характерних особливостей дійових осіб казки?

  3. Прочитайте українську народну казку «Рукавичка» (Савченко О. Я. Читанка: підручник для 2 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2002. – Ч. І. – С. 38-40). Зробіть повний аналіз твору, визначте надзавдання і підтекст. Розкрийте взаємозв’язок цих понять.

  4. Яким першорядним, на вашу думку, є завдання читця віршів? Відповідь обґрунтуйте.


Завдання на розвиток творчих здібностей:

  1. Вивчіть напам’ять вірш Нузета Умерова «Диктант» (Савченко О. Я. Читанка: підручник для 3 класу / О. Я. Савченко. – К.: Освіта, 2003. – Ч. І. – С. 20-21). Зробіть партитуру тексту, інтонаційний малюнок, уявні картини. Все це підтвердіть рядками вірша. Які почуття викликає у Вас цей вірш? Як передаєте Ви це під час читання? Зробіть словесний малюнок:

Диктант

Диктант. Лунає в класі мова

Співуча, наче джерело.

Вслухаюсь я у кожне слово,

Щоб не зробити помилок.

Пишу. За вчителем слідкую.

І раптом… Що це? От дива!

Я з уст його знайомі чую,

З дитинства звичнії слова.

Щораз звучить татарське слово.

Хіба це українська мова?

Пливуть, пливуть слова до мене,

Ті, до яких я змалку звик:

Майдан, базар, газ, кава, нене,

Кавун, баштан, тютюн, сірник,

Кушак, джерела, килим тощо…

Звідкіль їх корені ідуть?

Бахчисарай? Чи Львівська площа?

Звучання те саме і суть.

А, може, серед українців

(у бабці попитаю я)

В якомусь дальньому колінці

В моїм роду була рідня?

  1. Пригадайте та продекламуйте тексти, які вивчають у середній школі напам’ять, автори: Тарас Шевченко, Іван Франко, Андрій Малишко, Василь Стус, Іван Драч, Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Василь Симоненко та ін.

  2. Прочитайте вірш. Поміркуйте, як у тексті поєднуються засоби милозвучності з іншими фонетичними засобами. Знайдіть порушення милозвучності. Чим це пояснити?

Вже онде щось і сіють у долині.

Вже долітає пісня з далини.

Вже горлиця аврукає в бруслині,

Стоять в заплавах золоті лини.

Тут коло нас така зелена балочка,

Там озеро, не видно йому дна.

Вже прилетіла голуба рибалочка,

Ніс в неї довгий, довший, ніж вона.

Вже й дикі гуси в небі пролітали, вже й лебеді кричали крізь туман.

Вже ходять в болотах біля Полтави

Ходумінчик, крохаль і турухтан.

Воскреслі люди, хоя який хто кволий,

Після облоги схожі на примар.

І монастир з цвітіння тих жарделей

Пливе у небо, як з рожевих хмар.

(Л.Костенко)

Література:

–основна: 3, 4, 8, 10, 12, 13, 20, 22, 23, 25, 27, 29, 31, 36, 37, 40; 41, 42;

–додаткова: 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 15, 18, 19, 25, 28, 30, 33, 35, 39, 40, 41, 45, 50, 51.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Схожі:

Основи культури І техніки мовлення iconРобоча програма навчальної дисципліни дитяча література з основами культури І техніки мовлення
Циклова комісія викладачів української мови, методики навчання та дитячої літератури
Основи культури І техніки мовлення iconРозвиток техніки у другу половину індустріального суспільства. Короткі відомості з історії розвитку техніки
Мета. Засвоєння знань про історію розвитку техніки та роль машин у сучасному виробництві І побуті як знарядь праці; поглиблення І...
Основи культури І техніки мовлення iconРеферат з дисципліни: «Основи інформатики»
Людство пройшло довгий шлях, перш ніж досягло сучасного стану засобів обчислювальної техніки
Основи культури І техніки мовлення iconТема Уявлення про культуру в епоху Античності, Середньовіччя та Відродження
Розуміння культури в релігійній філософії Середньовіччя Біблійні основи в середньовічному розумінні культури
Основи культури І техніки мовлення iconТема основи бібліотечно-інформаційних знань як складова інформаційної культури Документ, документний фонд

Основи культури І техніки мовлення iconМовні норми. Мовленнєві помилки
Мовлення людини — це своєрідна візитна картка, це свідчення рівня освіченості людини, її культури, а разом з тим, через сукупну мовленнєву...
Основи культури І техніки мовлення iconУрок розвитку мовлення «Плекайте рідну мову культури нашої основу !»
Урок розвитку мовлення «Плекайте рідну мову – культури нашої основу !». Суржик та антисуржик
Основи культури І техніки мовлення iconМовно літературна вікторина, 6 клас «Мово рідна, слово рідне»
Мета: поповнення словникового запасу учнів, розвиток інтелектуально-аналітичних, творчих здібностей учнів, прищеплення навичок культури...
Основи культури І техніки мовлення iconУсне та писемне зв'язне мовлення знаходить своє вираження у трьох своїх основних типах мовлення розповіді, описі й роздумі. Тип мовлення визначається метою спілкування
Певна своєрідність типів мовлення, звичайно, не виключає й наявності ряду спільних ознак. Такими спільними рисами для всіх текстів,...
Основи культури І техніки мовлення iconУрок пам'яті В. А. Чабаненка «Про сина вірного шумить Великий Луг»
Чабаненка українського мовознавця, лексикографа, фольклориста, доктора філологічних наук, професора, заслуженого діяча науки І техніки...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка