Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних


Розділі 3. Принципи формування фонду житла для бездомних



Скачати 409.07 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації23.05.2017
Розмір409.07 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3

Розділі 3. Принципи формування фонду житла для бездомних.

В розділі розроблено соціально-архітектурну модель житла для бездомних, запропоновані основні принципи розміщення житла для бездомних в структурі міста і житлових районів, викладено основні функціонально-типологічні характеристики будинків і житлових одиниць, окреслено основні вимоги до архітектурно-композиційних вирішень пропонованих закладів.

Узагальнення і систематизація вітчизняного і зарубіжного досвіду, аналіз основних чинників, які впливають на формування житла для бездомних, дали підстави запропонувати соціально-архітектурну модель житлової політики стосовно подолання явища бездомності в Україні. Вона визначає, які типи закладів для бездомних потрібні відповідно для кожної категорії бездомних, які траєкторії руху (перебування) в цих закладах бездомні долатимуть на шляху від стану бездомності до повноцінного самодостатнього члена суспільства. Ключові засади пропонованої моделі:

- основні зусилля в боротьбі з бездомністю пропонується зосередити на соціальній реабілітації бездомних, поверненні їх до суспільства, до повноцінного самостійного життя - набагато дешевше забезпечити бездомних постійним (орендним) житлом, аніж утримувати тимчасові притулки або допомагати тим, хто ночує на вулицях;

- долати бездомність в 2-3 етапи: від першочергової допомоги бездомним (ночівля, відновлення документів, харчування, охорона здоров’я), до житла з функціями соціальної реабілітації (психологічна допомога, навчання, опанування професіями, праця), далі перехідне житло з підтримкою, частковим або повним забезпеченням місцями праці, згодом - соціальне орендоване помешкання без права приватизації та продажу, в майбутньому власне житло. Не всі бездомні мусять проходити всі етапи. Деякі категорії (наприклад вихованці дитячих будинків, що досягли повноліття, або особи, що вийшли із місць позбавлення волі) можуть стартувати з проміжних етапів;

- для оптимального забезпечення бездомних житлом, (досягнення задовільного рівня комфорту, максимального соціального ефекту, при мінімумі економічних затрат) необхідно розширити типологію закладів для бездомних відповідно до соціально-демографічної структури контингенту;



Тип 1– Будинок нічного перебування (нічліжний будинок) з міським центром обслуговування та центром обліку. Для тимчасового поселення на термін від 1 до 3 місяців хронічно бездомних (безнадійні: алкоголіки, наркомани, бродяги) ті, що знаходяться в стані бездомності більше ніж 5 років і це для них звичний спосіб життя, який вони не намагаються змінювати. Послуги, які надає даний тип будинку: нічліг, соціально-побутові, психологічні, юридичні, інформаційні.

Тип 2 – центр реінтеграції для бездомних громадян та центр соціальної адаптації для осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Заклад призначено для бездомних, які вирішили змінити свій теперішній стан бездомності: алкоголіки, наркомани, люди з незначними психологічними та фізичними вадами здоров'я, колишні ув’язнені, що потребують соціальної адаптації. Такий тип закладу надає послуги: соціально-побутові, з працевлаштування, соціально-педагогічні, медичні, психологічні, юридичні, інформаційні та інші.

Тип 3 – соціальний гуртожиток з виробничими, торговими та реабілітаційними приміщеннями для бездомних:

- які пройшли реабілітацію в попередніх типах житла і які самі будуть виконувати в житлі функції прибирання, приготування їжі, прання одягу; - випадкових (із-за розлучення, сімейні конфлікти, жертви шахрайства, втратили близьких, родину, вигнані з дому родичами і т.п.); - вихідців з дитячих будинків-інтернатів, колишні ув'язнені.



Даний тип житла орієнтований для бездомних, що не мають постійної роботи. Для будинків у сільській місцевості передбачається зайнятість бездомних на сільськогосподарських роботах, на периферії міста - у виробничих майстернях, на підприємствах і на будівництві. У закладах такого типу необхідні навчальні класи де бездомні зможуть навчатися, чи здобути нову для себе професію. Для закладів в структурі міської забудови, можуть бути відкриті приміщення для обслуговування мешканців, що живуть поруч з даним будинком (загальна пральня, авто майстерня, магазин, перукарня, кафе, тощо), які можуть обслуговуватись бездомними. Такий тип закладу дозволить бездомним пройти соціальну адаптацію, дасть змогу відновити нормальне фізичне і психічне здоров'я, забезпечить їх роботою, засобами до існування та дасть можливість хоча б частково покрити вартість свого проживання у даному типі закладу.

Тип 4 – соціальний готель для бездомних, що пройшли соціальну реабілітацію та можуть почати жити самостійно - перехідне житло між гуртожитком для бездомних та постійним житлом. Це житло для категорії випадкових бездомних, сімейних, та тих людей, що працюють і мають змогу платити за комунальні послуги та орендну плату. Таке житло надається в оренду, не підлягає приватизації, продажу, успадкуванню, здачі в суборенду. Житло даного типу може бути розміщено як в місті так і на околиці або в сільській місцевості. Термін проживання не лімітується.

Тип 5 – хата у сільській місцевості із присадибною ділянкою для ведення особистого господарства. Надається із пустуючих фондів місцевого самоврядування в оренду бездомним сім’ям з дітьми, невеликим групам чи одиноким бездомним. Такий тип житла не потребує особливих функціональних та планувальних характеристик. Тривалість проживання не лімітується.

Тип 6 – дисперсне розселення бездомних у вигляді спеціально запроектованих квартир покімнатного заселення на 5-7 осіб вирішує проблему трудової зайнятості частини працездатних бездомних шляхом розміщення при житлових та громадських комплексах одиночних службових квартир для розселення обслуговуючого персоналу (охорони, прибиральниць, двірників, садівників).Така форма розселення зводить до мінімуму соціальну сегрегацію бездомних і дає змогу уникнути масового скупчення бездомних громадян. Вона підходить для випадкових бездомних, сімейних та одиноких. Тривалість проживання не лімітується.

Тип 7 – житлові осередки для бездомних в структурі монастирів у вигляді притулків переважно для осіб старшого віку, хворих та немічних, як для чоловіків так і для жінок. Всі побутові та обслуговуючі функції буде виконувати ченці монастиря, при якому буде притулок. Тривалість проживання не лімітується.

Локалізація об’єктів для бездомних в структурі міста може бути досить різноманітною: від центральних районів до територій масової житлової забудови, околиць міста і навіть сільської місцевості, а також поблизу центрів ділової активності, поблизу місць праці. При розміщені об’єктів для бездомних в структурі масової житлової забудови необхідно передбачати превентивні архітектурно-планувальні заходи, покликані нейтралізувати або мінімізувати негативи від близького сусідства бездомних і звичайних мешканців, ліквідувати соціально-психологічний бар’єр між двома контингентами:

- обмежити присутність бездомних на територіях житлової забудови шляхом влаштовування на території притулку окремого подвір'я, ізольованого від навколишніх будинків. Територія закладу для бездомних повинна бути огороджена по периметру для додаткової ізоляції від мешканців, що живуть поруч з даним закладом;

- багатьох зайвих конфліктів можна уникнути, якщо заклади для бездомних забезпечити окремим приміщенням для очікування доступу в притулок, щоб звести до мінімуму їх перебування на території поблизу житлових будинків;


  • потрібно передбачити окреме чи декілька приміщень в нічліжці для ночівлі бездомних, які знаходяться у нетверезому стані або під впливом наркотиків, щоб уникнути ночівлі цих людей у під’їздах, на горищах навколишніх будинків, на лавах прибудинкового благоустрою, (сьогодні їх не допускають в нічліжку в такому стані).

- для звичайних багатоквартирних житлових будинків, що знаходяться поруч з нічліжкою потрібно облаштувати окремі дворики, при квартирах нижніх поверхів, обмежити доступ посторонніх на дитячі майданчики і території для відпочинку при будинках, на господарські майданчики;

- віддалі між об’єктами для бездомних, призначених обслуговувати щоденно один і той же контингент, мають бути в межах пішохідної доступності, щоб уникати необхідності користування громадським транспортом з боку бездомних.

Центри реабілітації і соціальної адаптації з наданням робочих місць доцільно розміщувати на околицях міста, чи у сільській місцевості, але з особливою умовою забезпечення роботою на території цього закладу.

Як правило, з боку сусідніх мешканців завжди буде невдоволення, а можливо і опір розміщенню поруч закладу для бездомних. Але як показує зарубіжний і вітчизняний досвід, після початку робіт на місцевості в межах приблизно року опір та невдоволення зникне і люди звикнуться з новою ситуацією.



Місткість закладів для бездомних, з огляду на цінності соціальної роботи та існуючий зарубіжний досвід, має бути невеликою – у межах 20 – 60 осіб, максимум – 100, не зважаючи на економічну доцільність створення крупних закладів. За таких умов соціальні працівники зможуть працювати індивідуально з бездомними, враховуючи особливості характеру, можливості та схильності, що дасть змогу обрати для них ті програми, які найбільшою мірою відповідають їх потребам.

Невелика місткість закладів для бездомних дасть змогу краще інтегрувати останніх у загальну спільноту, уникнути явища геттоїзації, з усіма його негативними наслідками для суспільства. Окрім того, за таких умов набагато менший ризик виникнення конфліктів і незадоволення з боку мешканців того району, де розміщено заклад для бездомних.



Поверховість об’єктів для бездомних детермінується в першу чергу економічними чинниками і можливостями контингенту бездомних:

1-поверхові - хати у сільській місцевості, притулки при монастирях, нічліжки (у випадку пристосування під нічліжку існуючих одноповерхових колишніх складських чи виробничих приміщень);

4-поверхові безліфтові будинки – нічліжки, центри реабілітації та соціальної адаптації, соціальні гуртожитки і готелі;

5-6-ті поверхи (мансарди), надбудовані над 4-5-поверховими безліфтовими житловими будинками перших масових серій – соціальні гуртожитки і готелі для вихованців дитячих будинків, що досягли повноліття, бездомних працездатного віку;

5 і більше поверхів в будинках з ліфтами - окремі квартири покімнатного заселення, дисперсно розміщені в структурі житлового фонду (для поселення бездомних за місцем праці).

Планувальна структура житла для бездомних визначається необхідністю забезпечення комунікаціями великої кількості невеликих житлових одиниць. Тобто при концентрованому розселенні це в першу чергу коридорні та галерейні схеми планування, як найбільш економічні, при дисперсному - секційні, як такі, що забезпечують вищий рівень приватності.

Елементи обслуговування. В зоні входу на першому поверсі слід розміщати кабінет соціального працівника, сестри-господині, лікаря, камери для дезінфекції одягу, кімнату для прання одягу. В таких закладах бажано передбачати навчальні класи та виробничі приміщення (майстерні), в яких бездомні могли б опановувати нові для себе професії і заробляти на прожиття. Якщо характер виробничих функцій не сумісний з житлом, їх доцільно розміщувати в окремих будівлях, звичайно за умови, що це жодним чином не зашкодить навколишній забудові.

Щодо перукарні, кінозалу, кафе та інших елементів обслуговування, що їх регламентують діючі проектні норми, то їх впровадження в реальні проекти може бути рекомендоване тільки після того, як будуть забезпечені першочергові вимоги до персонального житлового простору, санвузлів, кухонь і виробничих приміщень.



Типи житлових одиниць. В дисертації розроблено і проаналізовано десятки моделей житлових одиниць, визначено типи, які здатні забезпечити економічне і відносно комфортне розселення бездомних різних категорій. Застосування того чи іншого типу житлової одиниці залежить від контингенту бездомних і конкретної проектної ситуації. Однак в роботі вдалося встановити деякі базові рекомендації щодо застосування житлових одиниць:

  • житлові одиниці нічліжок дортуарного типу планування місткістю по 15-18 осіб в кімнаті із спільними вигодами і спільною кухнею доцільно проектувати тільки у випадках пристосування під житло для бездомних існуючих великопрольотних приміщень (виробничих, складських, тощо). Причому доцільно їх розділяти перегородками висотою близько 1,8-2м на індивідуальні спальні бокси (без вікна) розміром приблизно 2х2м, аналогічно утворенню індивідуальних робочих місць в офісних установах з великою глибиною корпусу, з тією лиш різницею, що для бездомних все має бути набагато простіше, лаконічніше і вхід в бокс повинен мати двері; у всіх інших випадках проектування нічліжок рекомендуються житлові одиниці місткістю по 6 осіб (в перспективі – на 4 особи) в кімнаті із спільними вигодами і кухнями (площа осередку на 1 особу приблизно: 3,5-4м² житлова; 6,3-6,8 м² загальна; 0,4 м²-кухня);

  • житлові одиниці центрів інтеграції і реабілітації доцільно формувати із двох кімнат на 3 особи кожна (в перспективі – на 2 особи), і спільного на них роздільного санвузла і загальної на 30 осіб кухні (з розрахунку 0,4 м² на особу) (площа осередку на 1 особу приблизно: 4,2-4,4м² житлова; 6,8-7,3 м² загальна; 0,4 м²-кухня);

  • житлові одиниці соціальних гуртожитків рекомендується проектувати готельного типу: з окремої кімнати на 4 особи (в подальшому на 3 особи і в перспективі – на 2 особи) із суміщеним санвузлом (душ+умивальник+унітаз) і кухні-ніші в передпокої. Площа осередку на 1 особу приблизно: 3,5-4,2м² житлова; 6,3-8,3 м² загальна);

  • житлові одиниці соціальних готелів рекомендується проектувати на основі з окремої персональної кімнати площею 6 м². Мінімальний варіант на сучасному етапі роздільні санвузли можуть бути спільними на 15 осіб (1,1 м² на особу), кухня – загальна на 30 осіб – загальна площа осередку на 1особу 9,7 м². В подальшому рекомендуються комфортніші житлові осередки, що складаються з 2-х одномісних кімнат площею по 6м² (в перспективі - 8 м²), суміщеного санвузла (душ+умивальник+унітаз) і кухні-ніші в передпокої. Загальна площа осередку на 1 особу 12,6 м²).

Надалі комфортність проживання може збільшуватись за рахунок зменшення кількості мешканців в житлових кімнатах з поступовим переходом на забезпечення бездомних осіб окремими кімнатами площею до 8 м² і у віддаленій перспективі – мінімальними квартирами готельного типу загальною площею 18 м².

Квартири з кімнатами на одну особу для дисперсного розселення бездомних слід формувати з 4-7 кімнат площею 6м² (в перспективі 8 м²), роздільного санвузла і кухні-їдальні площею 14-20 м². Загальна площа на одну особу – 12,0-14,0 м².



Архітектурно-композиційні особливості формування житла для бездомних мають відображати внутрішню дрібнокоміркову структуру житлової частини будівель і відмінні від них параметри крупних приміщень спільного користування. Зовнішнє опорядження, колористика обєктів не повинна вносити дисгармонію в сприйняття житлової забудови в цілому і жодним чином не акцентувати нижчий соціальний статус житла для бездомних.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

  1. Бездомність – явище досить поширене у світі, особливо в крупних містах, яке не вдається ліквідувати навіть у високорозвинутих країнах. В Україні більшість бездомних це самотні особи у працездатному віці, що мають середню та середньо-технічну освіту, кожен п’ятий має вищу освіту. Більшість бездомних за професією раніше були робітниками, були зайняті сфері обслуговування, на сільськогосподарських роботах. Тобто це не тільки моральна проблема суспільства, але і соціально-економісчна, оскільки подолання бездомності дає державі додаткові трудові ресурси.

  2. Виявлено, що в силу психологічних деформацій свідомості бездомних, спричинених тривалим перебуванням в стані бездомності, проблема житла для цих членів суспільства не може бути вирішена тільки простим наданням помешкань бездомним. Вони потребують юридичної, медичної, психологічної допомоги, працевлаштування, а також тривалого процесу соціальної реабілітації і реінтеграції в структуру суспільства, що вимагає створення спеціальних типів житла, покликаних надати таку допомогу.

  3. Світовий досвід формування житла для бездомних ілюструє надзвичайну широку палітру проектних рішень як в плані типів закладів для різних категорій бездомних, так і прийомів планувальної організації будівель, житлових осередків різного рівня комфорту і вартості. В Україні набули поширення недержавні заклади для бездомних, які успішно функціонують, не зважаючи на невідповідність по багатьох параметрах, особливо по номенклатурі допоміжних приміщень, чинним проектним нормам.

3. Пріорітетним чинником комфортності житла для бездомних є наявність у кожної особи персонального житлового простору. Задоволення цієї первинної потреби можливо або наданням кожному бездомному персональної житлової кабіни площею 3,5-4,0м², або окремої житлової кімнати площею 6м². В якості проміжного етапу можна розглядати персональну спальну зону в житловій кімнаті на 2-4особи. Щодо перукарні, кінозалу, кафе та інших елементів обслуговування, що їх регламентують чинні проектні норми, то їх впровадження в реальні проекти може бути рекомендоване тільки після того, як будуть забезпечені першочергові вимоги до персонального житлового простору, а також створені якісні побутові умови.

  1. Встановлено, що при формуванні житлової політики необхідно робити основний акцент не на притулках (нічліжках) для бездомних, які орієнтовані переважно на «хронічних» бездомних, а на житлі з функціями реабілітації і соціалізації бездомних в суспільство, оскільки в кінцевому рахунку для держави вигідніші одноразові більші витрати на повернення бездомного до стану самодостатньої людини, що сама себе утримує, ніж постійна опіка над «хронічно» бездомними. Функції соціальної реабілітації передбачають введення в структуру житла для бездомних навчальних класів та виробничих приміщень, в яких бездомні могли б опановувати нові для себе професії і самостійно заробляти на прожиття.

  2. Встановлено, що соціальної реабілітації бездомних доцільно проводити в 2-4 етапи (кількість етапів, рівень початкового етапу і тривалість кожного етапу залежить від категорії бездомних). Для кожного етапу доцільно використовувати певний тип закладу для бездомних:

Тип 1 – Будинок нічного перебування (нічліжка) з міським центром обслуговування та центром обліку для хронічно бездомних, що знаходяться в стані бездомності більше ніж 5 років, для яких це звичний спосіб життя, який вони не намагаються змінювати.

Тип 2 – центр реінтеграції та соціальної адаптації для осіб, звільнених з місць позбавлення волі, тобто для цієї категорії населення, яка вже вирішила змінити свій теперішній стан.

Тип 3 – гуртожиток для бездомних з виробничими, торговими та реабілітаційними приміщеннями - для бездомних, які пройшли реабілітацію в попередніх типах житла, для випадкових бездомних і для вихідців з дитячих будинків-інтернатів та колишніх ув'язнених.

Тип 4 - соціальний готель для бездомних, що пройшли соціальну реабілітацію та можуть почати жити самостійно – орендне перехідне житло між гуртожитком для бездомних та постійним житлом. Це житло для категорії випадкових бездомних, сімейних, та тих людей, що працюють і мають змогу платити за комунальні послуги та орендну плату.

Тип 5 – хата у сільській місцевості із присадибною ділянкою для ведення особистого господарства. Надається із пустуючих фондів місцевого самоврядування в оренду бездомним сім’ям з дітьми, невеликим групам чи одиноким бездомним.

Тип 6 – дисперсне розселення бездомних в структурі житлового фонду у вигляді спеціально запроектованих квартир покімнатного заселення на 5 - 7 осіб для випадкових бездомних, які мають роботу, заробітчан, мігрантів, вихідців з дитячих будинків-інтернатів, сімейних.

Тип 7 – житлові осередки для бездомних в структурі монастирів у вигляді притулків для осіб старшого віку, хворих та немічних, як для чоловіків так і для жінок.

  1. При розміщенні житла для бездомних в структурі міста неприпустима сегрегація останніх від суспільства, яка може призвести до явища геттоїзації. Однак розміщення об’єктів для бездомних в структурі житлової забудови передбачає запровадження превентивних архітектурно-планувальних заходів, покликаних нейтралізувати або мінімізувати негативи від близького сусідства бездомних і звичайних мешканців, ліквідувати соціально-психологічний бар’єр між двома контингентами. В роботі ці заходи оформлені у вигляді конкретних рекомендацій.

  2. Дослідженням визначені оптимальні архітектурно-типологічні характеристики всіх типів закладів для різних категорій бездомних: вмістимість, поверховість, елементи обслуговування, планувальна структура, вимоги до архітектурно-композиційного вирішення.

  3. Розроблено оптимальну номенклатуру житлових одиниць для різних категорій бездомних з вказанням орієнтовних розрахункових площ одиниць в цілому і окремих основних приміщень:

    • житлові одиниці нічліжок дортуарного типу планування місткістю по 15-18 осіб в кімнаті із спільними вигодами і спільною кухнею; доцільно проектувати тільки у випадках пристосування під житло для житло для бездомних існуючих великопрольотних приміщень (виробничих, складських, тощо). Причому доцільно їх розділяти перегородками висотою близько 1,8-2м на індивідуальні спальні бокси (без вікна) розміром приблизно 2х2м,

    • житлові одиниці центрів інтеграції і реабілітації доцільно формувати із двох кімнат на 3 особи кожна (в перспективі – на 2 особи), і спільного на них роздільного санвузла і загальної на 30 осіб кухні;

    • житлові одиниці соціальних гуртожитків готельного типу: з окремої кімнати на 4 особи (в подальшому на 3 особи і в перспективі – на 2 особи) із суміщеним санвузлом і кухні-ніші в передпокої.;

    • три варіанти житлових одиниць соціальних готелів на основі з окремої персональної кімнати площею 6 м².

    • квартири з 4-7 кімнатами на одну особу площею 6м² (в перспективі 8 м²) для дисперсного розселення бездомних

9. При проектуванні житла для бездомних необхідно вже сьогодні в обов’язковому порядку передбачати заходи проти його морального старіння в майбутньому (шляхом більш комфортного заселення або реконструктивних дій). В майбатньому комфортність проживання може збільшуватись за рахунок зменшення кількості мешканців в житлових кімнатах з поступовим переходом на забезпечення бездомних осіб окремими кімнатами площею до 8 м² і у віддаленій перспективі –квартирами готельного типу загальною площею до 18 м².

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових виданнях

1. Соловій Л. С. «До питання бездомності в Україні: масштаби, соціальні аспекти, проблеми забезпечення житлом» // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: КНУБА, 2008.- № 19. ст.299-307.

2. Соловій Л.С.«Соціально-демографічна характеристика контингенту потенційних споживачів житла для бездомних». // «Архітектурний вісник» видавництва «Львівська політехніка» Львів 2008 № 632. ст. 80-84.

3. Соловій Л.С.«Житло для бездомних в зарубіжній проектно-виробничій практиці» // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: КНУБА, 2008.- № 20.ст.332-342.

4. Соловій Л.С.«Історична еволюція житла для бездомних у вітчизняній та зарубіжній практиці» // Проблеми теорії і історії архітектури. Одесса 2009 № 9 ст. 215-220.

5. Соловій Л.С. «Типологічна структура житла для бездомних в Україні та за кордоном». // «Архітектурний вісник» видавництва «Львівська політехніка» Львів 2009 № 656. ст. 123-125.

6. Соловій Л.С.«Типи житлових будинків та осередків для бездомних громадян» // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: КНУБА, 2010.- № 24.ст. 397-407.

7. Соловій Л.С.«Проблеми проектування житла для бездомних» // Дизайн, архітектура, образотворче мистецтво. Полтава №6 ст. 205-211.

8. Гнесь І.П. Соловій Л. С. «Принципи формування типів житла для бездомних». // «Архітектурний вісник» видавництва «Львівська політехніка» Львів 2010 № 674. ст. 20-26.

Інші публікації


  1. Соловій Л.С. «Житло для бездомних» у християнському часопису «Пізнай правду» Львів 2008,№ 2 (85) ст. 28-30.

  2. Матеріали конференцій

1. Соловій Л. С. CAG – 2007 «Проблеми бездомності в Україні: масштаби, соціальні аспекти, можливі варіанти їх вирішення».

2. Соловій Л. С. CAG – 2009 «Особливості архітектурно- планувальних рішень для бездомних».

3. Соловій Л. С. Міжвідомчий науково-технічний збірник Полтавського інституту економіки і права ВНЗ ВМУРоЛ «Дизайн, архітектура, образотворче мистецтво випуск №6«Проблеми проектування житла для бездомних.

4. Соловій Л. С. CAG – 2010 «До питання вдосконалення проектно-нормативної бази проектування житла для бездомних».

5. міжнародна наукова конференція молодих вчених та студентів «Будівництво, реконструкція та дизайн сучасного містобудування» (Луцький національний технічний університет м. Луцьк 7- 9 квітня 2011 року.


Каталог: bitstream -> ntb
ntb -> Харук андрій Іванович авіаційна промисловість україни як складова військово-промислового комплексу у
ntb -> Роль бібліотекаря-бібліографа та його місце у вузівській бібліотеці в умовах інформаційного суспільства Рева Ніна Максимівна
ntb -> І їх розвиток в україні
ntb -> Видавнича діяльність відділу наукової бібліографії войтович Ірина Остапівна
ntb -> Принципи формування бібліотеки вченого-гуманітарія у середині XX століття (на прикладі Івана Крип’якевича) Литвин Тамара Олександрівна
ntb -> Рукописний фонд Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника: особливості комплектування І збереження Дядюк Мирослава Степанівна
ntb -> Енциклопедичні видання ХIХ початку ХХ століття у фонді бібліотеки Національного університету «Львівська політехніка» Оробчук Олександра Михайлівна


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної педагогічної корекції
Програми з української літератури та англійської мови розроблені для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів інтенсивної...
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconПрограми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних закладів для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconКласів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату літературне читання
Навчальні програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового...
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconМетодичні рекомендації до навчальної програми факультативного / спеціального курсу «Православна культура Слобожанщини» для учнів 8-хкласів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів І форм власності з українською
«Православна культура Слобожанщини» для учнів 8-хкласів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності з українською,...
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconПрограма для проведення курсів підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів і форм власності
Програма навчальної дисципліни для курсів підвищення кваліфікації вчителів загальноосвітніх навчальних закладів різних типів І форм...
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconПрограма з корекційно-розвиткової роботи
Для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальними порушеннями
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconМузичне мистецтво
Навчальні програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з порушеннями опорно-рухового...
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconПояснювальна записка Курс «Літературне читання»
Навчальні програми для підготовчого, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями...
Особливості формування спеціальних типів житла для бездомних iconПояснювальна записка Українська література 5 клас, учні з тпм
Навчальні програми для 5-9 (10) класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з тяжкими порушеннями мовлення


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка