Остап Вишня «Мисливські усмішки»



Скачати 87,21 Kb.
Дата конвертації28.05.2017
Розмір87,21 Kb.
ТипУрок

Урок позакласного читання

у 8 класі

Остап Вишня «Мисливські усмішки»

Підготувала учитель української мови та літератури Шабастівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Монастирищенського району

Потурнак Тетяна Олександрівна

2012 р.
Тема: Остап Вишня. «Мисливські усмішки»: «Відкриття охоти», «Лось», «Дикий кабан або вепр». Щирий, доброзичливий і наївний сміх усмішок.


Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю Остапа Вишні, проаналізувати окремі гуморески; розкрити літературне поняття «усмішка»; розвивати навички роботи з літературним твором; культуру зв’язного мовлення; формувати стійкі читацькі інтереси; виховувати в школярів високі моральні якості, почуття любові та поваги до рідної природи.

Обладнання: портрет О. Вишні, бібліотечка-виставка творів гумориста, малюнки учнів до циклу гуморесок письменника, тестові завдання, презентація творчості О.Вишні.


Остап Вишня , хто він для нас?

Країна веселої мудрості.

Слава України, її невмируща краса.
Олесь Гончар

Хід уроку
І. Створення емоційного настрою уроку.


  1. Виразне читання усмішки Остапа Вишні «Моя автобіографія».

(учень заздалегідь підготовлений).

ІІ. Актуалізація досвіду й опорних знань.

  • Обмін враженнями від прочитаного твору

(«Незакінчене речення»: «Слухаючи усмішку, я відчув…думав…мене схвилювало…був уражений…мене розсмішило…»).

  • Які твори і яких авторів ви вивчали у 8 класі в розділі «Український гумор і сатира?

Євген Дудар «Слон і мухи», «Червона шапочка», «Лісова казка».

  • До чого вони спонукають?

  • Яке значення має усмішка в житті людини?

  • У чому полягає єдність людини і природи?

  • Що трапляється тоді , коли людина завдає школи оточуючому середовищу?



ІІІ.Оголошення теми і мети уроку.
ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Вступ учителя ( слайд 2)

Сьогодні, діти, до нас завітала чудова і весела людина, життєлюб і оптиміст – Остап Вишня.У найскладніших умовах він не втрачав оптимізму, віри в людину, в її душевну красу, творчу вдачу, Він любив природу, любив і знав і, що найголовніше, відчував народну пісню, дотеп та гумор. Його ім*я оповите ореолом слави. Воно живе в пам*яті мільйонів щирих любителів нашого слова, того іскрометного та задушевного сміху, що його так щедро дарував незабутній Остап Вишня.

Чи замислювались ми над тим, чому нам стає смішно, коли читаємо твори Остапа Вишні?

Розкрити природу гумору видатного майстра усмішки – одне із завдань, яке ми розв’яжемо сьогодні на уроці.



2. Біографія Остапа Вишні (слайд 3)

Народився Павло Михайлович Губенко – Остап Вишня 11.11.1889 року

На Полтавщині.

1. Дружна родина Губенків (17 дітей)

2. «Ріс, як і всі ростуть,-….. (слайд 4)

3. Початкова освіта. Глухівська семінарія.

4. 1917 рік – Київський університет (освіту не здобув).

5. 1933 рік – звинувачено в організації замаху на Постишева ,

приговорений до розстрілу, який був замінений 10-ма роками ув’язнення.

8. 1944 рік- звільнення.

9. 1955 рік – реабілітовано.

28 вересня 1956 року перестало битися серце Остапа Вишні. Не судилося здійснитися великим творчим планам письменника. Але те, що письменник написав за своє життя, увійшло до золотої скарбниці української літератури.

У післявоєнний період О.Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок», в основі яких лежать життєві факти, реальна дійсність, а основне – глибока любов до рідної природи.. Герої Остапа Вишні – люди високих і благородних поривів, чистої моралі та душевної краси.

Остап Вишня був і сам затятим мисливцем і рибалкою. Щоправда, на полювання збирався з гаслом: «Хай живуть зайці



(слайд 5)

Ось запис із його щоденника, зроблений 23 грудня 1951 р.: «Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічо­го. Для мене це—типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому "попом", без нічого,—всі спокійні. Всі: жона, донька, зять і навіть онучок, Павлушка, зовсім байду­же заявляє: "Ді (дід)! Зайць (заєць) ма! (нема!)". Зайця, як завжди, нема.



І от одного разу я приношу зайця. Факт! Ціла трагедія. Як? Дід убив зайця? Не може бути!

І пішло!

Дружина з кимось говорить по телефону:

  • А ви знаєте —у нас заєць!

  • Ну?

  • Факт! Павло Михайлович приніс. (Приніс!) І от я мучусь уже тиждень: хто вбив того зайця?».

(слайд 6)

Ще запис 23 січня 1952 р.: «їздили полювати. Це—не вперше і не востаннє. Нічого!



І як радісно, що я нічого не вбив!

І як радісно буде, що я нічого не вб'ю.

Одне тільки: Павлуша, онук, чекає від діда зайця.

А дід —без зайця та й без зайця!

Перед онуком незручно!».

Він надзвичайно любив природу, ліси, поля, річки, чарів­ні краєвиди українського степу. З батьківською турботою ставився до звірів і птахів. Тому так подобалося йому ходити на полювання, де відпочивав душею, заспокоювався від міської метушні. Дуже часто полював разом із Максимом Рильським, особливо в останні роки свого життя.

Остап Вишня постійно писав усмішки про мисливців і рибалок.

У 1958 р. вийшло найповніше видання цього циклу під назвою «Мисливські усмішки». Схоже, що це була одна з його найулюбленіших тем. Не тому, що сам був мисливцем і рибалкою. В таких усмішках не було необхідності кривити душею.



«Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літе­ратурі— явище унікальне. У них спостерігаємо оригіналь­ний синтез народного анекдоту і пейзажної лірики. Пейза­жі ці досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою:

(слайд 7) «...Покотилася зоря. Булькнув у воду водяний щур... Закахкало спросоння криженя... Пискнула очеретянка... Десь далеко прогув паровик...

Сіріє...

  • Фіть-фіть-фіть! —прорізало повітря чиря...

  • Б-б-бах!

Перший постріл!

Полювання відкрито!».—Так закінчується усмішка «Від­криття охоти».


  1. Робота з текстом усмішок

«Відкриття охоти»(виразне читання твору з коментарем).

  • До кого звертається і з ким радиться письменник, вирішуючи питання куди їхати?

  • Як передає О.Вишня хвилювання мисливця напередодні охоти?

  • Які засоби допомагають письменнику передати психологічний стан мисливця?

  • Яка ж основна думка гуморески? (полювання може бути не тільки смертельною загрозою птахам і звірам, а й спілкуванням з природою)

У «Мисливських усмішках» письменник звертається до птахів і звірів, як до людей, дає їм поради і висловлює співчуття. Тварини в його творах пустуни і гумористи, хитрі і дотепні, як і мисливці.

  • Які ж приклади діалогів з тваринами ви можете навести?

  • Розмова з сікачем у творі «Дикий кабан, або вепр)

  • Діалог між мисливцем та лосем в усмішці «Лось» Розмова автора з мудрим зайцем.

Письменник чи його герої, а найпевніше численні читачі творів розмовляють з вепром сікачем і перепілкою, лосем і сомом, дрохвою і мудрим зайцем. В Остапа Вишні дуже багато методів і прийомів, за допомогою яких він досягає комічного ефекту.

  • Які це прийоми?(слайд 8)

  • Вміння автора пояснювати те, що й так усім зрозуміле.

  • Широке використання дотепів із народного побуту.

  • Використання професійно-мисливської термінології.

  • Вживання лексичних прийомів.



  1. Рольова гра. Учитель пропонує виступити у ролі Остапа Вишні й відповісти на запитання поставлені учнями (учитель допомагає восьмикласникам сформулювати їх). Вони можуть бути такі:

  • Охарактеризуйте Вашого оповідача. (Герой-оповідач трохи хитрий, трохи дива­куватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця чи лисиці, в поверненні здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки, але завжди іронічний, доброзичливий і наївний, наче дитина).

  • Звідки Ви берете теми для написання мисливських усмішок? (Чимало мисливських усмішок пересипані розповідями невдах-полювальників (як і сам я) про якісь неймовірні мисливські подвиги чи бувальщини).

  • Що бачили люди у ваших усмішках? У моєму сміхові завжди бачив народ: хорошого чоловіка, привітну жінку, дівчину веселооку, дитину, бабу з дідом... І так мені хотілося, щоб посміхнулися вони, щоб веселі вони були, радісні, хороші...»).

  1. Слово учителя.

У великому творчому доробку письменника представлено різноманітні жанри малої прози, але скрізь присутній іронічно усміхне­ний автор у ролі мудрого, дотепного оповідача. Він мовби сам усміхається, розповідаючи. Остап Вишня ввів в україн­ську літературу і утвердив у ній новий різновид гуморис­тичного оповідання, що його сам же і назвав усмішкою. Лаконізм, влучність, дотепність, іронічність, обов'язкова присутність автора (в ліричних відступах, окремих репліках оповідача) створюють загальну викривальну тональність такого твору. В Остапа Вишні є цілі тематичні цикли усмі­шок: сільські, кримські, закордонні, реконструктивні, київ­ські, мисливські тощо.

  1. Літературознавча хвилинка. (слайд 9)

Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею. Зараз вживають терміни «народні усмішки», «усмішка-жарт», «усмішка-нарис» та ін..
IV. Підсумок уроку.

«Мікрофон». «На сьогоднішньому уроці мені найбільше сподобалося…»


V. Домашнє завдання.
Додаток

Тестування

Завдання 1—6 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА правильна. Виберіть правильну відповідь і запишіть її у листок відповідей.


  1. Вкажіть рядок, у якому правильно вказано місце народження Остапа Вишні (за усмішкою «Моя автобіографія»)

  1. У капусті

  2. У картоплі

  3. Витягли з колодязя

  4. У кукурудзі

  1. «Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє…»

  1. Картопля

  2. Коноплі

  3. Бур’яни

  4. Природа

  1. Вкажіть, яка подія раннього дитинства Остапа Вишні «твердо врізалася в пам’ять”

  1. Лайка матері

  2. Падіння з коня

  3. Навчання у школі

  4. Розмова з батьком

  1. Вкажіть назву книги, «що найсильніше … враження справила в моїм житті»

  1. «Катехізис» Філарета

  2. «Оракул» Соломона

  3. «Руський паломник»

  4. «Кобзар» Т. Шевченка

  1. Вкажіть рядок, у якому правильно названо цикл усмішок, що розглядався на уроці

  1. «Вишневі усмішки»

  2. «Сільські усмішки»

  3. «Мисливські усмішки»

  4. «Київські усмішки»

  1. Вкажіть рядок, у якому правильно подано визначення літературного терміна «усмішка»

  1. Невеликий за розміром твір, побудований за законами віршованої мови

  2. Прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету

  3. Різновид фейлетону та гуморески

  4. Міркування, яке різко відрізняється від традиційного, загальноприйнятого, а іноді розходиться із здоровим глуздом


Завдання 7-8 мають по шість варіантів відповідей, з яких КІЛЬКА пра­вильних. Виберіть правильні відповіді й запишіть їх у листку відповідей.


  1. Зазначте рядки, у яких названо усмішки, що розглядалися на уроці

  1. «Лисиця»

  2. «Моя автобіографія»

  3. «Самі собі шкідники»

  4. «Дикий кабан або вепр»

  5. «Відкриття охоти»

  6. «Дика гуска»

  1. Вкажіть рядки, у яких зазначено прийоми комічного, що їх використовує Остап Вишня у своїх усмішках

  1. Використання професійно-мисливської термінології

  2. Багато подробиць, часто – надмірних

  3. Вміння автора пояснювати те, що й так усім зрозуміле

  4. Опис статистичних незмінних деталей: колір волосся, риси обличчя, фігура

  5. Зображення кумедної поведінки людей, смішних випадків із життя

  6. Гумористична персоніфікація і гіперболізація елементів природи

Відкрите тестове завдання

  1. Запишіть справжнє прізвище Остапа Вишні.






































Каталог: public -> oipopp -> repository -> dcr
dcr -> Щоб урок був цікавішим. Нестерчук Л. М., вчитель світової літератури
dcr -> Згадайте, чому Міцкевич опинився в Криму в 1825 р. Згадайте, чому Міцкевич опинився в Криму в 1825 р
dcr -> Славнозвісне місто Канів
dcr -> 1. Історичні умови розвитку літератури в Західній Україні до 1939 р
dcr -> На навчальний рік 5 год. На тиждень год
dcr -> Анатолiй Георгiйович Костецький Про нього (1948 2005)
dcr -> Поезія “срібного століття” Символізм
dcr -> Власне обличчя здавалось художнику зручним об’єктом для спостережень І експериментів
dcr -> Пригадується (І сміх І гріх ), якось у квітні 1981 року на засланні дивився з «соузниками» кінохроніку. “Дивлюсь – очам не вірю, мов справді бачу
dcr -> Вільям Шекспір — великий поет І драматург доби Відродження. «Шекспірівське питання». Розкриття особливостей ренесансного сприйняття кохання в сонетах В. Шекспіра. Хід уроку


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconТема. Упч. Остап Вишня. «Мисливські усмішки»: «Екіпіровка мисливця», «Ружжо», «Відкриття охоти». Щирий, доброзичливий І наївний сміх усмішок. Мета
Мета. Зацікавити восьмикласників особою Остапа Вишні, його творчістю; розкрити літературне поняття «усмішка»; розвивати навички роботи...
Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconТема. Остап Вишня. Лікар людських душ. Нелегка доля майстра української гумористичної прози. Усмішки. «Моя автобіографія»

Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconУрок №19 Тема: Остап Вишня
Тема: Остап Вишня. Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність І значення його усмішок у 1920-ті роки. Засоби...
Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconОстап Вишня Виконала учениця 11 класу: Маміна Анастасія
Остап Вишня) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський...
Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconОстап Вишня Том 1 твори вчотирьох томах усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 київ 1988
Оста­па Вишні (Губенка Павла Михайловича, 1889—1956). З перших кроків своєї літературної діяльності видатний український радянський...
Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconОстап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
Тема: Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. «Моя автобіографія» гумористична розповідь письменника про свій життєвий...
Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconОстап Вишня (1889-1956)
Твори про колишнє та сучасне навчання школярів
Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconОстап Вишня Біографія Оста́п Ви́шня (Губенко Павло Михайлович) Народився 13 листопада 1889

Остап Вишня «Мисливські усмішки» iconОстап Вишня (Губенко Павло Михайлович),— український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ століття
Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович),- український письменник, новеліст, класик сатиричної прози ХХ століття


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка