Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району



Сторінка3/3
Дата конвертації16.03.2018
Розмір0.65 Mb.
1   2   3

*– орієнтовна площа



РОЗДІЛ VІІ

Пам’ятки Центрального району
Свято-Миколаївська соборна церква
17 грудня 1789 року, через рік після взяття Очакова, М.Л. Фалєєв проінформував архієпископа Катеринославського, Херсонського і Таврійського Амвросія (Серебренникова) про намір спорудити в Миколаєві храм на честь Святого Миколая Чудотворця. Здійснення цього доброго наміру дуже тісно пов'язане з греками-переселенцями, які відіграли значну роль в економічному і культурному житті міста.

1790 року був закладений дерев'яний Грецький храм на честь Святого Миколая (на розі нинішніх вулиць Пушкінської та Потьомкінської). Він проіснував близько 20 років.

Його опис або зображення не збереглися. Кам'яний Грецький Свято-Нікольський храм (нині – Свято-Нікольський собор) будували з 1803 до 1817 року. Тривале будівництво порівняно невеликого храму пояснюється, перш за все, браком коштів. Храм будували на пожертвування прихожан.

Окрім грошей, жертвували будівельні матеріали. Храму були даровані ікони Святого Миколая Чудотворця та Божої Матері. Храм побудований в класичному стилі. З часу освячення (1817 рік) храм ніколи не закривався надовго. Навіть у 20-30 роки двадцятого століття в ньому проводилися богослужіння.

Після створення Миколаївської і Вознесенської єпархій, коли місто Миколаїв став єпархіальним центром, Свято-Нікольському храму був наданий статус собору. Храм був відреставрований, на дзвіниці з'явилися дзвони. У південній частині собору був споруджений бічний вівтар на честь Покриву Пресвятої Богородиці.

Собор внесений до списку архітектурних пам'ятників державного значення.

Адреса: м Миколаїв, вул. Фалєєвська, 4 тел. (0512) 37-68-27.
Римсько-католицький костьол Святого Йосипа

Вже через три роки після заснування міста з'явилася офіційно зареєстрована католицька громада, яка вела активне релігійне, культурне, просвітницьке та суспільне життя. Вона стала однією з перших християнських парафій в Миколаєві. У 1794 р. один з державних будинків був переданий католицькій церкві, безперечно, з метою залучення в місто поселенців цього віросповідання, в основному з країн Західної Європи. Цей будинок був перебудований у перший католицький храм Святого Йосипа і освячений 20 травня 1796 року. Він знаходився на місці двору нинішнього костьолу, виходив фасадом на вулицю Молдаванську (нині - Декабристів).

Із 1874 року настоятелем, протягом багатьох років, був священик Никодим Черняхович, який вважав за необхідне будівництво нового храму. 1880 року він отримав дозвіл на початок збору грошей. Будівельні роботи почалися 1891 року. 1893 року будівля була зведена, а 1895 – остаточно завершена. Нова Миколаївська церква булла урочисто освячена у вересні 1896 року.

Церква була побудована в еклектичному стилі за проектом Одеського архітектора Владислава Домбровського. У церкві був встановлений новий орган, німецького виробництва, вартістю 100 тисяч рублів.

Після революції почалися гоніння і репресії проти католиків, оскільки більшовики нещадно втручалися в справи церкви. Мізерні архівні матеріали тих літ закінчуються лаконічним рішенням міськвиконкому: «Миколаївський римсько-католицький храм закрити». Рішення ухвалене в жовтні 1935 року.

Почалася друга світова війна. Окупанти спершу відкрили храм для богослужінь, а потім закрили його і влаштували в храмі бійню.

Після війни храм знаходився у віданні міськвиконкому. Спочатку воно було передано військово-будівельній організації під клуб, потім – обласному управлінню профтехосвіти під Будинок культури. З метою розміщення чиновницького апарату, в будівлі була проведена «реконструкція». Прекрасне приміщення з унікальною акустикою було перегороджено горизонтальним перекриттям, і на другому поверсі, що утворився, був розміщений великий зал. На баштах, замість хрестів, повісили зірки, на місці вівтаря влаштували сцену. У такому вигляді будівля простояла до часів Перебудови.

У середині 80-их років католики Миколаєва звернулися до властей з проханням про офіційну реєстрацію римсько-католицької общини і повернення храму. І лише 25 листопада 1991 року облвиконком ухвалив рішення про передачу будівлі храму місцевій католицькій общині. 15 лютого 1992 року храм урочисто освятив єпископ Кам’янець- Подільський, отець Ян Ольшанський. Першочерговими задачами були ремонт храму і формування общини. За ці роки розібрали залізобетонне перекриття; були встановлені хрести на дзвіницях, замінений дах, проведено внутрішнє штукатурення, білення, побудований гараж. У місцевих художників замовлені прекрасні скульптури, відреставрували вхідні двері, було встановлено акустичне устаткування.

2005 року настоятелем храму став отець Ярослав Гижицький. Він провів підготовчу роботу для встановлення дзвонів, які були освячені 2006 року о. Юрієм Нагорним, з нагоди 110-річчя храму. Німецькі католики з міста Бохума подарували великий орган. Інструмент вироблений 1950 року фірмою Братів Штокман з м. Верль у Вестфалії. 28 березня 2009 року орган був урочисто освячений єпископом Броніславом Бернацьким.

Адреса: м Миколаїв, вул. Декабристів, 32 тел.(0512) 47-06-36.


Кафедральний собор Касперівської ікони Божої Матері

Православний собор у Миколаєві, розташований на розі вулиці Садової та проспекту Центрального. Собор відрізняється давньоруськими архітектурними формами, будівництво храму розпочалося в 1904 році за проектом архітектора Федора Еппінгера, будівництво тривало три десятиліття.

У 1908 році відбулося освячення храму в ім'я Касперівської ікони Божої Матері.

У 1934 році будівлю було передано під клуб суднобудівного заводу імені 61комунара. Під час Другої світової війни храм був відкритий для богослужінь, знову закритий у 1949 році.

У 1992 році будівлю храму передано громаді Української православної церкви Київського патріархату. Храм отримав статус кафедрального собору Миколаївської та Богоявленської єпархії.

З 1994 по 2004 рік реконструювалася зовнішня частина собору. До 2010 року було завершено відновлення внутрішніх приміщень.

Адреса: м. Миколаїв, вул. Садова, 12.
Каплиця Святого Миколая

До революції поруч з цим місцем, на перетині вулиць Адміральської та Соборної, знаходився головний храм Миколаєва - величний Адміралтейський собор. Храм Св. Миколая спроектував арх. А. Доморацький. Висота від заснування до хреста - 16 метрів.

Ідея побудувати в честь покровителя міста - Святого Миколая - каплицю належала підприємцю Г. Жильцову. Після зведення стін каплиці подальше будівництво було призупинено через фінансові труднощі підприємця.

У 2007 році інший підприємець Миколаєва - І. Данішевський, отримавши благословення Архієпископа Питирима, продовжив будівництво. Вже не каплиці, а храму - місця, де проводиться богослужіння православної церкви - Божественна Літургія. Відповідно до нового архітектурного плану, дві раніше збудовані стіни знесли, спорудили притвор і розширили вівтарну частину. Над купольною частиною фахівці працювали близько двох років.


Скульптура Святого Миколая Чудотворця
Скульптура Святого Миколая Чудотворця покровителя міста Миколаєва, відкрита в Каштановому сквері в 2005 р. в ознаменування 216-річчя міста. Св. Миколай Угодник здавна вважається покровителем мореплавців, який оберігає їх кораблі в далеких походах. Пам'ятник Чудотворцю виготовлений з сіро-блакитного мармуру (архітектори А. Павлов і А. Бондар, скульптор І. Булавицький), створювався 1,5 року. Каштановий сквер - одне з найулюбленіших місць відпочинку жителів Миколаєва. Біля входу в сквер

встановлені мармурові скульптури левів, що стояли біля входу до будинку сім’ї Аркасів по вул. Соборній, 2 (зараз – Каштановий сквер).


Парк Перемоги
Парк закладено в 1945 році на честь Перемоги над гітлерівською Німеччиною. Парк розтягнувся уздовж Київського шосе (проспект Героїв України) на правому березі Інгулу і зайняв площу близько 60 гектарів, він є однією з визначних пам'яток Миколаєва, найбільший у місті. У парку проводяться театралізовані свята, святкові гуляння, спортивні змагання, танцювальні вечори та концерти, які перетворили парк в центр культурного життя міста. Ця територія стала справжньою рекреаційною та найпопулярнішою зоною відпочинку городян.
Парк Народний сад (Парк імені Г.І. Петровського)

Територія, на якій планувалося розбити сад для народних гулянь, одна з найбільш «стародавніх» в місті. У 20-ті роки ХIХ століття тут була Військова площа, що межує з офіцерськими будинками і казармами. Згодом на площі виник облаштований ринок, який успадкував назву «Військовий». Наприкінці ХIХ століття це місце позначалося на карті міста топонімом «Площа Військового ринку».

Військовий ринок на початку ХХ століття перестав бути ринком. На місці торгових рядів з'явилися численні трактири. За збереженими рапортами наглядача тут відбувалися бійки з різаниною і вбивствами, збувалося крадене добро, а майстрові пропивали свою зарплатню. Район був головним болем поліції і небезпечним для обивателів. Саме на місці цієї «п'яної калюжі» виник перший міський сад тверезості. У 1903 році тут закрили всі питні заклади і знесли старі будови торгових рядів.

Комітет тверезості пильно стежив за ходом будівельних робіт. Майбутній сад був розбитий радіальними алеями на зелені зони, які сегментами виходили на центральну алею. Лавки для відпочинку і тінисті альтанки розташувалися на головній прогулянковій доріжці від входу до оркестрового майданчика.

Перший міський сад тверезості мав унікальну флору. До 1910 року народний сад тверезості № 1 знайшов популярність серед городян. Він став місцем сімейного відпочинку представників усіх станів. Оркестр 58-го Празького піхотного полку, розквартированого в Миколаєві, грав тут увечері по четвергах і суботах.

У 1922 році він був перейменований в парк Г.І. Петровського на честь першого голови Всеукраїнського ЦВК.

У 2016 був перейменований в парк «Народний сад» (історична назва).
Флотський бульвар

Флотський бульвар - колишній Морський - заснований на місці старого звалища адміралом А.С. Грейгом. Простягнувся бульвар над Воєнною гаванню вздовж берега річки Інгул, від Адміральського будинку (будинок командувача Чорноморським флотом) до Адміралтейської стіни.

Відкрито бульвар у 1826 році, назва «Морський» пов'язане з видом, що з нього відкривався - Адміралтейство, Військова гавань і ряд інших військово-морських об'єктів. Також з бульвару можна помилуватися Бузьким лиманом, провідним до Чорного моря. Після війни до ювілею адмірала С.О. Макарова з "Морського бульвару" був перейменований в "Бульвар Макарова", а пізніше - під Флотський, як історичне нагадування про міцний зв’язок міста з Чорноморським флотом.

Флотський бульвар є своєрідним історичним музеєм міста корабелів. Дві стели, встановлені на бульварі, розповідають про розвиток кораблебудування на півдні нашої країни - жителях Миколаєва. Атрибути-символи історії міста (корабельна гармата, світильники з якорями, якір) надають бульвару своєрідний вигляд.

Флотський бульвар імені адмірала Макарова радує городян вже багато років. Найулюбленіше місце відпочинку і прогулянок в будь-який час доби і в будь-яку погоду з моменту заснування. У народі називається БАМ. З висоти добре видно нижню набережну та Інгульський міст, що з'єднує центральну частину міста з мікрорайонами Соляні і Північний.

У Центрі бульвару стоїть пам'ятник адміралу Макарову, який народився в Миколаєві і прославив наше місто.

Поруч з пам'ятником знаходяться шаховий клуб і старовинна альтанка, які є ровесниками бульвару. Навпроти шахового клубу стоїть пам'ятний знак у вигляді куба, виготовлений з високоміцного сплаву металів, на ньому зображені відомі кораблі,побудовані на верфях міста.

Сам бульвар і нижня набережна поєднуються трьома сходами. На бульварі є ще два пам'ятника - одному із засновників Миколаєва М.Л. Фалєєву і православний кам'яний хрест на честь 2000-річчя Різдва Христового.


Водолікарня доктора Кенігсберга

На замовлення невропатолога Кенігсберга в 1901 році місто Миколаїв отримує розкішну і корисну пам'ятку - водолікарню. Зроблена вона у мавританському стилі за проектом одеського інженера Рейхенберга під керівництвом міського архітектора Штукенберга, вони створили пишність, якою захоплювалось не одне покоління миколаївців та гостей міста. В інтер'єрах застосовували дерево, ліпнину, технічні новинки початку ХХ століття.

Протягом 60-80 років лікарня була методичним центром надання кваліфікованої фізіотерапевтичної та методичної допомоги, міської та сільської охорони здоров'я. Тут діяли кабінети: лікувальної фізкультури, функціональної діагностики, зубний кабінет і відділення субаквальних ванн, що дозволяло щодня приймати 450-500 хворих. Тоді ж її перейменували в обласну фізіотерапевтичну лікарню.

З 1978 р. лікарня носить звання «Установа високої медичної культури». Протягом 100 років існування Миколаївської водолікарні - змінювалися її назви, а суть залишалася та ж - повертати здоров'я людям.

Адреса: м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 27, тел. (0512) 37-81-79.
Сіті – центр

Сіті-центр - це зона розваг. Тут городяни та гості міста мають можливість відпочити і відмінно провести дозвілля з друзями. Сіті-центр - це територія в 25 000 квадратних метрів, де є магазини і бутіки, багатозальний кінотеатр «Мультиплекс».

Для любителів активних видів відпочинку завжди відкриті боулінг і більярдний зал. На території Сіті-центру є чотири кафе, піцерія, а також ресторан японської кухні та багато іншого.

У Центрі знайдуться розваги навіть для найменших, є ігрова бухта «Маленькі пірати», обладнана системою відеоспостереження, можна бути абсолютно впевненим у безпеці дітей.

Сіті-центр за здоровий спосіб життя і регулярно проводить різні спортивні заходи, від змагань з вуличного баскетболу до чемпіонатів з більярду.

Адреса: м. Миколаїв, пр. Центральний, 98.


Кінотеатр «Батьківщина» центральний кінотеатр міста

У найстарішого з сучасних кінотеатрів багата історія, яка починається задовго до 1963 року, коли відкрився великий екран. Вона бере свій початок з 1913-го року, прізвиська "червоний дім" та прізвища Лебедєв. За свої півстоліття один з кращих кінотеатрів у республіці кілька разів переживав періоди занепаду, але незабаром наполегливо відроджувався.

Глядацький зал відремонтований, у ньому - м'які іспанські крісла. Їх, до речі, стало менше - 478, а не 700, як раніше, зате з'явилася vip-зона (дивани), самі крісла тепер широкі і зручні, збільшилося місця для проходу.

Адреса: м. Миколаїв, вул. Московська, 9, тел. (0512) 37-32-91


Кінотеатр Піонер

Розташований в історичному центрі міста Миколаєва. Він відкрився в 2003 році. Для глядачів працюють два зали, де можна приємно провести час з сім'єю і друзями.

Адреса: м. Миколаїв, вул. Декабристів, 21, тел. (0512) 36-10-52, 50-03-72.
Варварівський міст

Вперше наплавний міст через Південний Буг у Миколаєві був побудований в 1827 році. Вочевидь дані про нього не збереглися. Замість нього в 1856 році було побудовано новий міст, що проіснував до Другої світової війни. Його наплавна частина складалася з ялинових колод, по яких були укладені прогони й настил. До берегів примикали дерев'яні палі естакади. З лівого берега частина річки пересипалась земляною дамбою між кам'яними підпірними стінками. Рівень проїзду не перевищував одного метра над водою. Наплавну частину мосту кріпили ланцюгами перетином від 22 до 50 міліметрів до якорів. Довжина мосту становила близько 1 кілометра, ширина проїжджої частини — 6,25 метра.

Після війни міст був відновлений на колишньому місці в колишньому вигляді. По мосту здійснювався односторонній рух з обмеженням ваги екіпажів до 8 тонн і швидкості до 5 км/год. Для пропуску річкового і морського судноплавства щоденно проводилося до 5 розведень тривалістю до 1 години. У зимові місяці, майже щорічно, міст руйнувався штормами і льодом, що припиняло рух на тиждень і більше.

У 1957 році будівництво нового мосту було доручено «Мостопоєзду № 444» тресту «Мостострой № 1» під керівництвом лауреата Ленінської премії Льва Георгійовича Карелі за проектом інституту «Киевгипротранс».

У спорудженні Варварівського мосту взяли участь працівники Чорноморського суднобудівного заводу, заводу підйомно-транспортного обладнання, заводу ЗБВ та інших миколаївських підприємств.

Рух мостом було відкрито 18 липня 1964 року, а 27 серпня він був зданий Державній комісії. З липня по жовтень 1991 року проводилася заміна металоконструкцій ортотропної плити розвідного прольоту та асфальтобетонного покриття.

У 2001—2004 роках проводилися роботи з ремонту проїжджої частини мосту.

У 2008 році проектний інститут «Київсоюзшляхпроект» опублікував висновок, в якому обгрунтовано необхідність термінового ремонту мосту і розписані ті дії, які необхідно здійснити з його реконструкції.

Станом на 1964 рік це був найбільший автодорожній міст в СРСР.

Будівництво мосту через річку Південний Буг включено до списку об'єктів показового будівництва Мінтрансбуду СРСР. Досвід будівництва враховувався при будівництві найбільшого на той час в Європі мосту через річку Волгу в Саратові та на будівництві мосту метро в Києві.

Довжина мосту через Південний Буг — 750,7 метрів. Загальна довжина разом з насипною частиною становить близько 2 кілометрів.

Інгульський міст

Перший міст через Інгул збудовано у 1792—95 роках як наплавний,прокладений на понтонах.

Новий Інгульський міст побудовано протягом 1974 – 1980 років. Це розвідний міст черезрічку Інгул, призначений для пропуску суден з суднобудівного заводу імені 61 комунара. Довжина мосту 422 метри, ширина – 18,5 метра (чотири автодорожні смуги, два тротуари завширшки 2,25 метра). Розвідна частина – 76,25 метра. Розвідний прогін забезпечив проходження габариту завдовжки 55 метрів, заввишки 60 метрів.

Спроектовано міст проектними інститутами Ленпромбудміст і київською філією Союздорпроекту. Збудовано Мостопоїздом №444 Мостобуду № 1 (зараз—Мостозагін № 73).

Унікальність Інгульського мосту – це найбільша в Європі підйомна частина. Міст розвідний, а це вимагає постійної уваги. У порядку повинні знаходитись усі механізми, що «піднімають» частину мосту, щоб дати можливість пройти крупним суднам. Тому найголовніше для мосту – міцні і надійні опори, які його «тримають».

Мабуть, чи не кожен мешканець Миколаєва знає понтонний пішохідний міст через річку Інгул. Ним щоденно користується не одна тисяча людей. Збудований близько 40 років тому, міст продовжує функціонувати.



Перелік пам’яток м. Миколаєва, які пов’язані

з подіями Великої Вітчизняної війни та взяті на держаний облік пам’яток


п/п

Найменування, дата


події та встановлення,

автори


Місце знаходження

Дата взяття на

держаний облік



Категорія

1. Пам’ятки історії
Будинки, які є пам’ятками історії



Будинок, в якому проходило 1-ше організаційне

засідання Комітету

підпільної організації

“Миколаївський центр”

30 вересня 1942 р.

(встановлена меморіальна

дошка)


вул.5-а Воєнна,35

Розпорядження

Миколаївської

облдержадміністрації

08.09.99 №556-р



місцевого

значення




Будинок, у якому розміщувалась школа, де навчався юний розвідник,

член підпільної організації “Миколаївський центр” Шура Кобер 30-40 рр.

ХХ ст. (встановлена меморіальна дошка)


вул. Косіора,1

(Госпітальна,1)



Рішення

Миколаївського

облвиконкому

02.07.71 №357



місцевого

значення




Будинок, в якому мешкав

Герой Радянського Союзу

В.О.Гречишников 1941 р.

(виготовлена нова

меморіальна дошка)


вул. Гречишникова,

17


Рішення

Миколаївського

облвиконкому

20.07.78 № 370



місцевого

значення




Будинок, в якому в роки

Великої Вітчизняної війни

мешкав розвідник,

Герой Радянського Союзу

В.О.Лягін 1941 – 1943 рр.

(встановлена меморіальна

дошка)


вул. Лягіна, 5

Рішення

Миколаївського

облвиконкому

02.07.71 №357



місцевого

значення




Будинок, в якому була

школа де навчався

В. Хоменко, юний

розвідник, учасник

підпільної організації

«Миколаївський центр»

1941-1942 рр.

(встановлена меморіальна

дошка)


вул. Нікольська,34

Рішення

Миколаївського

облвиконкому

02.07.71 № 357



місцевого

значення




Будинок, в якому мешкав

член підпільної організації, групи В.О.Лягіна О.П.Сидорчук

1941 – 1942 рр.

(встановлена меморіальна

дошка)


вул. Соборна, 4

Рішення

Миколаївського

облвиконкому

02.07.71 № 357



місцевого

значення

Пам’ятні знаки



Пам’ятний знак на місці

диверсії миколаївських

підпільників

1941 р., 1942 р.



Парк «Народний сад»

(парк імені

Г.Петровського)



Рішення

Миколаївського

облвиконкому

20.07.78 № 370



місцевого

значення




Пам’ятний знак на місці формування 38 комуністичного добровольчого інженерного полку

1941 р.


Сиваський сквер


Рішення

Миколаївського

облвиконкому

20.07.78 № 370



місцевого

значення




Пам’ятний знак на місці

диверсії миколаївських

підпільників 1942 р.


Парк Перемоги


Рішення

Миколаївського

облвиконкому

20.07.78 № 370



місцевого

значення

Інші пам’ятки історії



Меморіальний комплекс на честь 68-ми десантків-ольшанців 1944 р.,. 1965р., 1974 р.
Автори: скульптор

Поммер Ю.П.,

архітектори Душкін В.П.,

Попов В.П., Попова О.П.



Cквер десантників

(перетин вул. Адміральської та вул. Соборної)

(дві одиниці обліку: 1. братська могила

2. Пам’ятник)




Рішення

Миколаївського

облвиконкому

02.07.71 № 357


Рішення

Миколаївського

облвиконкому

15.09.81 №498



пам’ятка історії місцевого значення та

пам’ятка монументального

мистецтва

місцевого

значення




Братська могила радянських воїнів та пам’ятник воїнам-односельцям 1944 р., 1941-1945 рр., 1970 р.

(до комплексу входить

пам'ятник та поховання)


Тернівка, біля будівлі територіального управління

Рішення

Миколаївського

облвиконкому

20.07.78 № 370



місцевого

значення




Братська могила радянських воїнів (до комплексу входе пам’ятник та поховання) (також зараз тут встановлені плити з прізвищами воїнів-односельців)

Варварівка

(біля стадіону)



Рішення

Миколаївського

облвиконкому

20.07.78 № 370




місцевого

значення




Братська могила військовополонених та мирних жителів, яких було страчено німецько-фашистськими окупантами 1941-1944 рр.,1984 р.

с. Темвод, пр. Героїв

України


Розпорядження

Миколаївської

Облдержадміністра ції

08.09.99 № 556-р



місцевого

значення

2. Перелік виявлених об’єктів культурної спадщини м. Миколаєва, які пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни, але не включені до державного переліку пам’яток


№ п/п

Назва об’єкту культурної спадщини

Адреса



Меморіал воїнам-визволителям та воїнам –односільчанам

Матвіївка



Будинок, в якому неодноразово зупинявся маршал Жуков Г.К. (встановлена меморіальна дошка)

вул. Громадянська, 22


3. Перелік інших пам’ятників, пам’ятних знаків меморіальних дощок м. Миколаєва,

які пов’язані з подіями Великої Вітчизняної війни, але не включені до державного переліку пам’яток та щойно виявлених об’єктів культурної спадщини

п/п


Назва

Місце знаходження

Ким встановлений



Пам’ятний знак на честь

воїнів-танкістів трьох

братів Пухалевичів


на території

ЗОШ № 32


Встановлений ЗОШ №32

на благодійні внески





Пам’ятна стела на честь

Героїв Радянського Союзу та Героїв Соціалістичної праці, які є уродженцями Миколаївщини або отримали це звання за подвиги на території області



Флотський бульвар

Миколаївський обком

Компартії України

(60-ті роки ХХ ст.)




Пам’ятний знак на честь десантного загону 130-ї Таганрозької орденів Леніна, Суворова ІІ ступеня Червонопрапорної стрілецької дивізії, бійці якого під командуванням майора О.К. Семеренка, форсувавши р. Інгул, першими увірвалися в ніч з 27 на 28 березня 1944 року на північно-східну окраїну м. Миколаєва, зайняту німецько-фашистськими військами

вул. 2 Набережна,1

Встановлений Міським

притулком для громадян

похилого віку та інвалідів

на благодійні внески





Меморіальна дошка на честь Героя Радянського Союзу Стрельникова В.П.

вул. Набережна,5 (будинок, в якому він жив)

Рішення виконкому міської

ради від 28.04.1995 ,



замовник – Миколаївська обласна організація Соціалістичної партії України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3

Схожі:

Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconНовопсковська районна державна адміністрація соціально-економічний паспорт Новопсковського району Луганської області за 2012 рік новопсков 2013 загальні відомості
На території району протікають 6 річок, найбільша з них – Айдар, довжиною 264 км
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconПовідомлення про Пленум Центрального Комітету Комуністичної партії України 21 лютого 2009 року в м. Києві відбувся Пленум Центрального Комітету Комуністичної партії України. На Пленумі розглянуто питання
Про постанову Президії Центрального Комітету Комуністичої партії України від 26 грудня 2008 року
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconЗвіт Центрального комітету Профспілки працівників державних установ України про роботу в період з грудня 2010 р по листопад 2015 р
Центрального комітету Профспілки працівників державних установ України про роботу в період з грудня 2010 р по листопад 2015 р
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconБіля центрального входу училища грає духовий оркестр. Чергові учні зустрічають гостей. Реєстрація гостей
Наше свято – це визначна подія в нашому навчальному закладі. І сьогодні до нас завітали поважні гості
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconКалендар знаменних І пам'ятних дат по Чернігівському району на 2014 рік
Знаменні І пам’ятні дати по Чернігівському району на 2014 рік : календар / Центральна бібліотека цбс чернігівського району; уклад....
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconЛітня Школа з англійської мови Університету Центрального Ланкаширу
Мовні курси розроблені для вдосконалення у студентів розмовних навичок, слухових, словникових, граматичних, читання та письма використовуючи...
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconХроніка культурно-мистецького життя чернівецької області за серпень 2013 року Загальні питання
Центрального палацу культури м. Чернівців; 25 серпня культурно-розважальна програма «В гостях у казки» пройшла у Центральному парку...
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconНаказ №72 Про підсумки Тижня профорієнтації в навчальних закладах району
Пдют «істок» та дюсш №11 району для учнів 1-11 класів було проведено Тиждень профорієнтації
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconМаловисківська районна державна адміністрація відділ освіти
Про підсумки розвитку освіти Маловисківського району у 2011-2012 навчальному році, перспективи на 2012-2013 навчальний рік та готовність...
Паспорт центрального району м. Миколаєва м. Миколаїв 2018р. Адміністрація Центрального району iconШтрихи до біографій івана боберського та петра І тараса франків
Анотація. Епістолярні джерела з фонду родини Грушевських Центрального державного історичного архіву України у м. Києві доповнюють...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка