Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати



Скачати 288,68 Kb.
Дата конвертації11.07.2017
Розмір288,68 Kb.
ТипУрок

Херсонський професійний ліцей харчової промисловості

Методична розробка уроку

з української літератури

на тему:

«Патріотична тематика

та героїчний пафос

у творчості О.Довженка воєнного періоду

(оповідання «Мати»,

«Ніч перед боєм»,

«На колючому дроті")»

Підготувала

викладач української літератури

вищої категорії

Ейсмонтович О.М.

Дата проведення _______ група ________


Тема уроку: Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О.Довженка воєнного періоду (оповідання «Мати», «Ніч перед боєм», «На колючому дроті»)
Мета уроку: розкрити силу Довженкового слова у змалюванні трагедії українського народу, яку приніс із собою німецький окупаційний режим в роки Великої Вітчизняної війни; навчити учнів, спираючись на тексти творів, розуміти взаємозв’язок конкретного із загальним, засудити війну як прояв злочину проти людства і людяності; розвивати в учнів уміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей; формувати вміння визначати тему, проблематику творів, обговорювати їх з позиції сьогодення, вміння аналізувати, вільно мислити і висловлювати власну точку зору;

культивувати пам’ять про героїчні і трагічні сторінки історії України; виховувати національну самосвідомість, почуття патріотизму, повагу до минулого свого народу та відповідальність за його майбутнє.


Тип уроку: комбінований
Методи навчання, прийоми: метод «бесіда за Сократом», метод дослідження, демонстрація відеофільмів, інсценізація, робота з текстами творів (цитування), робота з опорним конспектом, інтерактивні методи: складання інформаційного грона, метод «Прес».
Форма організації навчальної діяльності учнів: дослідження
Основні терміни і поняття:
Міжпредметні зв’язки: історія України «Велика Вітчизняна війна»
Наочність: відеосюжет «Велика Вітчизняна війна», «О.Довженко», відеоуривки із оповідання «Мати», «На колючому дроті», відеоролик «Молитва за Україну», «Хвилина мовчання», книжкова виставка творів О.Довженка, епіграфи до уроку, опорний конспект, плакат «Карта України», портрет О.Довженка, тексти оповідань О.Довженка, малюнки до оповідань, терновий, барвінковий і український вінки.
Технічні засоби навчання: мультимедійна система


Хід уроку:

Довженко безсмертний. Він безсмертний тим,

що любив свій народ і землю, яка була його колискою.

А. Малишко
Книги і фільми про нашу правду, про народ мусять тріщати од жаху,

страждань, гніву і нечуваної сили людського духу.

О.Довженко
«Довженко – рідкісний приклад палкої відданості митця народові, своїй нації.

Його творчість – неповторна. Він родоначальник не тільки в кіно, а й в літературі…»

Б. Аменгаль
І. Організаційний момент.

- Доброго всім дня!

- Чи всі присутні на уроці? Кого немає? (Відмічаю присутність учнів)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Де гнеться під вітром висока тополя

І хвиля Дніпрова встає,

Твій син, Україно, лежить серед поля

І дивиться в небо твоє.

І ти йому тихо шепочеш: «Дитино!»

Схиляєшся ніжно над ним,

Моя Україно, сумна Україно,

Вклонися ти низько над ним!
(Відеосюжет «Велика Вітчизняна війна»)

Велика Вітчизняна війна увірвалася страшним буревієм, вихором, ба навіть смерчем у мирне життя людей і стала трагедією ХХ століття. Це найжорстокiша і найкривавіша війна в історії людства. Це жах, про який «не забудуть і потомки в віках», бо це таке горе, яке «лежить за межами обурення і відчаю».

70 років відділяє нас від Дня Перемоги, але рани кровоточать і досі. Для історії це небагато, а для людини — це майже все життя. Та не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах ветеранів, в суворому монументі, на сторінках книг.

Будь-яка війна вдягає в жалобу тисячі материнських сердець. У війни холодні очі, у війни свій рахунок, своя безжальна арифметика. Перемога була одна на всіх, хто вступив у двобій з нацистською навалою. І ніхто не стояв за ціною. Для України ця ціна становить, за різними даними, від 8 до 10 мільйонів людських життів.

Чи треба взагалі згадувати про війну! Деякі кажуть, що не треба. Я думаю, що треба. Треба до тих пір, поки людство не скаже: «Ми не тільки не хочемо війни, ми зробили все, щоб її не було, і її не буде!». Нам, нащадкам переможців над фашистською нечистю, слід пам’ятати уроки історії, бо історія, на жаль, повторюється.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Історія – це святая святих народу, недоторкана для злодійських рук” – писав О.Довженко.


Бесіда

  • Що для вас є війна? Які асоції війна викликає у вас? (Наприклад, війна — смерть, каліцтво, біль, розруха, сльози, втрати, жорстокість...)

  • Хто із відомих письменників звертався до теми війни? (Ліна Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі», А. Малишко «Не плачте, мамо» та "Прометей", П.Тичина, М.Рильський "Слово про рідну матір" та «Моєму краєві», О. Гончар "Прапороносці", О. Коломієць, Гр. Тютюнник, О.Довженко та інші).


ІV. Повідомлення теми й мети уроку.

Олександр Довженко — один із тих письменників, яким випало жити в цей надзвичайно важкий час. «Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство» - писав він. Ця тема на довгі роки буде основною у його мистецтві. Отож записуємо тему нашого уроку: «Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О.Довженка воєнного періоду». (Записуємо число і тему уроку)

Протягом уроку ми будемо заповнювати схему-опору, яка лежить на вашому столі і яку ви вклеїте у свої зошити.

Сьогодні ми спробуємо дослідити та зрозуміти, в чому сила Довженкового слова у змалюванні війни, спробуємо дати відповідь на дуже важливі запитання: для чого народжується людина на світі, яке її призначення, хто ми є, чи любимо свою державу, свою землю, свій народ так, як любив її письменник?


V. Засвоєння нових знань.
«Довженко – рідкісний приклад палкої відданості митця народові, своїй нації. Його творчість – неповторна» - писав Б. Аменгаль.
Складання інформаційного грона «О.П.Довженко»


  • Згадайте зі шкільного курсу, хто ж такий Олександр Довженко? Записуємо у схему. (З’являтиметься на слайді по порядку, а учні записують у схему-опору)


«Мученик за народ»


«Підкошена тінь довічного засланця»


«Вигнанець

з вовчим білетом»


Мислитель і філософ краси


Письменник


Видатний кінорежисер і сценарист


Майстер слова


Художник

Засновник поетичного кіно


Публіцист

Довженко

Олександр
f:\сохраненное изображение 2015-3-29_18-3-54.743.jpg
Учні: видатний кінорежисер і сценарист,, засновник поетичного кіно, мислитель і філософ краси, публіцист, художник, письменник, майстер слова, оратор, «поет слова і кадру, віртуоз монтажу», митець

Він був людиною багатогранного таланту. Але на Батьківщині він, як сам говорив, – «вигнанець з вовчим білетом», «підкошена тінь довічного засланця і мученика за народ».


Олександр Довженко - одна з найталановитіших і найтрагічніших постатей ХХ ст. За своє творче життя Довженко поставив 12 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв та кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел. Його кінотворчість набула світової слави, а фільми визнані шедеврами кіномистецтва. Він лауреат Міжнародного венеціанського кінофестивалю, двох Сталінських і Ленінської премій та інших нагород. Творчий доробок Олександра Довженка — це справжня школа патріотизму, де центральним є образ України.
А. Малишко говорив: Довженко безсмертний. Він безсмертний тим, що любив свій народ і землю, яка була його колискою”.


  • Яким же бачив своє призначення О.Довженко? І в чому трагедія його життя?

Щоб краще це зрозуміти, передивімось відеоуривок.

(Відеосюжет «О.Довженко»)

  • Яким же бачив своє призначення О.Довженко? («Я народився для добра і любові») Заповнюємо схему (записують)

  • В чому трагедія життя? (Довженко приречений був жити і працювати у Москві без права повернення на Україну - це була найбільша його кара, любов до свого народу вважали націоналізмом, у нього стався конфлікт із системою, піддавався гострій критиці, письменник зазнав тяжких образ і звинувачень, які підірвали його здоров’я, гнітючим каменем лягли на серце і душ.)

  • В чому сила його таланту? (Писати тільки правду, не зраджувати її ні при яих обставинах)

  • За який гріх письменник переніс такі страждання? (За любов до України, до свого народу)


Постановка проблемного запитання

В серці Довженка Україна займала найважливіше місце. Її він любив, за неї переносив тяжкі муки, за неї страждав, як страждала і його Батьківщина сотні літ. Дорога його життя була тернистою, а любов до України – його хрестом, який він з гідністю ніс. (Звертаюся до карти України, на якій зображено Довженка). Гірко звучать слова прощання письменника з Україною-матір’ю, великим болем відбилися в багатьох його творах. Тільки Довженко, як справжній патріот і син України, міг сказати: «Чи може бути надмірною любов до Батьківщини? Ні. Немає такої любові. І моя не була, хоч я і вмер від неї». Чи можна любов до свого народу вважати націоналізмом? Чи націоналізм у невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?”. На ці та інші запитання ми спробуємо дати сьогодні відповідь, розглядаючи оповідання митця. До них ми повернемося наприкінці уроку. Проблемне запитання записуємо у схему. (Записане на дошці, на слайді!)

Найяскравішими і найбільш хвилюючими є його твори про війну. «Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу. Україна мусить родити найстрашніші твори про війну, бодай один твір» - говорив Довженко.

Перу митця воєнного періоду належить такі оповідання, як «Незабутнє», «Стій, смерть, зупинись!», «Воля до життя», «Відступник», а також кіноповісті «Повість полум’яних літ» та «Україна в огні», яка стала його Голгофою і роз’яттям, та інші... (Звернення до книжкової виставки).

Сьогодні ми будемо аналізувати деякі з них, зокрема «Мати», «На колючому дроті», «Ніч перед боєм». Випереджальним завданням для вас було прочитати ці твори та виписати цитати до характеристики героїв оповідань, їхнього ставлення до рідної землі, дітей…

«Бесіда за Сократом»


  • Що поєднує ці оповідання «Мати», «На колючому дроті», «Ніч перед боєм» Довженка? (зображення війни і людей на війні, тема любові до рідної землі, до України і її дітей) Записуємо тему, яка є спільною для цих творів у таблицю схеми-опори.




  • Якою змальовує Україну у роки війни Довженко? Чому?(Україна змальована страдницею, кривавою, попаленою, розбитою, поруйнованою, обездоленою, бо по Україні двічі прокотилася війна, яка принесла тільки смерть і розруху)



  • А хто може пожертвувати соїм життям заради дітей? (Звичайно, мати. Мати є берегинею роду, уособленням життя і святості. На своїх плечах лише мати винесе найбільше лиха, жорстокості, ганьби, насильства.)



  • Назвіть головних героїв оповідання «Мати». Запишіть їх у таблицю схеми.



  • Переглядаючи відеосюжет, скажіть, якою постає перед нами Марія Стоян?

(Відеосюжет з оповідання «Мати»)


  • Що вразило вас найбільше? З ким уособлюється її образ?(Марія Стоян, рятуючи льотчиків росіян, керується материнським почуттям, сподівається, що може хтось врятує чи допоможе її дітям. Вона лине думкою, турбується, чи догляне хто їх, чи заплаче, якщо загинуть. Заради дітей мати ладна знести приниження, знущання. Доля дітей для матері понад усе. Її любов до дітей, до сім’ї сильніша за все на світі. Марія уособлює Україну, її долю, і як Божа Мати, жертвує своїм життям, щоб врятувати чужих дітей. Вона здійснює подвиг.


Цитата «… Плакала вночі і вдень, згадуючи своїх синів Івана й Василя. Хто ж їх нагодує, хто пригріє у лиху годину? Де вони? Може, лежать уже десь у полі, мов скляні, чи висять на шибеницях у німецькій неволі і вороня клює їм очі на морозі. І ніхто й не гляне вже, і не спитає, не заплаче!.. Так багато смерті навкруги. Діти, діти...»)

Зараз ми прослухаємо уривок із оповідання.



Інсценізація (монолог учениці)

Мамо, де ви? Це я, Василь, живий! Івана вбито, мамо, а я живий... Я вбив їх, мамо, коло двох сотень... Де ви?..



Підбіг Василь до двору. Отут був двір під самою горою.

Мамо, матінко моя, де ви? Рідна моя, чому ж ви не стрічаєте мене? Чом не чую вашого тихого голосу? Де ви, голубко, матінко моя сива?



Спинивсь Василь коло хати, а хати немає. Василь у двір — нема двору. У сад — нема саду. Тільки одна стара груша, а на груші мати.

О тихий жах... О незабутній смутку...

Довго лежав Василь на снігу коло груші. Ніхто не чув ні стогону, ні туги, ні скреготу зубів. Під самий уже ранок, коли од морозу скаменіло його серце і грізний гук возвістив зорю, Василь примовк, немов заснув од великої втоми. Потім, підвівшися з землі, він поцілував холодну материну руку.

Прощайте, мамо... Усю свою добрість і лагідну вдачу, що подарували ви мені, я лишаю отут з вами коло груші, мамо.



Потім він підійшов до хатища, взяв жменю попелу і загорнув у хустку.

Оце я, мамо, заберу з собою, щоб не втомлялися ні ноги мої, ні руки, ні серце.



  • Про що цей монолог? (Цей монолог – сповідь перед матір’ю, біль і жаль за її смерть. У Василя серце розривається з болю, він не може пережити найбільшої втрати у житті – смерті матері))



  • Знайдіть рядки, які свідчать про синівську любов? Запишіть їх.

Цитата: «Усю свою добрість і лагідну вдачу, що подарували ви мені, я лишаю отут з вами коло груші.»)

  • Знайдіть рядки, в яких звучить гімн красі матері. (Цитата: «Вічна слава вашому імені, мамо Маріє, красоті вашій. Не мандрували ви по світу, по закордонах. Ви, як та пчілка, були зайняті, поки не одняли у вас життя недолюдки з Європи. Але закордон ще приїде до вас, подивитися на ваш пам’ятник, і якщо є на світі хоч краплина сумління, він поклониться вашій красі, дорога наша мати, слов’янко, українко дорога. Хай же знає весь світ, як висіли ви, мамо, на старій груші за други своя у велику всесвітню війну в українському кривавому селі на Вкраїні кривавій»)




  • То якою постає перед читачем Марія Стоян? (Марія – любляча мати цілого роду, відважна, здатна на самопожертву. Ми повинні вклонитися її подвигу, на який не всі здатні, її красі.)

(Записують у схему-опору: Марія Стоян – любляча мати цілого роду, відважна, жертовна, горда)

Люблячою, самозреченою і гордою змалював О. Довженко матір. І сини російських матерів для неї рідні, бо в них спільний шлях і мета — боронити рідну землю від загарбників. О. Довженко схиляється перед красою вчинків і подвигу Марії Стоян.




  • Що вражає у поведінці українців на війни? (Вражає героїзм і відвага, ставлення до смерті.)

  • Чиї ще героїзм і патріотизм викликали у вас захоплення? (Подвиги Петра Чабана і Мотрі Левчихи із оповідання «На колючому дроті»)




  • Хто є головними героями оповідання «На колючому дроті»? Запишіть їх у таблицю. (Петро Чабан, Максим Заброда та Мотря Левчиха)

Перегляньте відеосюжет із оповідання «На колючому дроті».


(Відеосюжет з оповідання «На колючому дроті»)


  • Скажіть, якими постають перед нами головні герої твору?

(Петро Чабан - сміливий, мужній і безстрашний. Він слухає тужливу пісню, що передає невимовний біль за долю України і її синів. Він три дні і три ночі сидів у коморі замкнений, без їжі і води, чув, як розстрілюють односельчан, як гниють їхні тіла, бачив шибеницю, на якій висіли люди, але страху в його очах не було, він презирав смерть, але не боявся її.

Цитата:

«Під осіннім холодним небом табір здавався великим кладовищем розритих могил, де лежали на дні живі небіжчикиРозмах смерті був такий велетенський, що Чабанові на одну мить його власна смерть, і катування, і все, все здалося таким маленьким… Що смерть моя і смерть моїх дітей? — думав Чабан. — І що мої мізерні муки, коли зникають в небуття тисячі наших людей? Гинуть родини, гинуть роди без числа і краю».

  • Які рядки характеризують Петра Чабана? (Записати у схему-опору: «Що смерть моя і смерть моїх дітей? І що мої мізерні муки, коли гинуть родини, гинуть роди без числа і краю.)




  • Яким змальовує Довженко Заброду? За що його так ненавидить Петро Чабан?

(Петро Чабан ненавидить Заброду за те, що той став зрадником, що вбив Левчиху – цю святу жінку, що топтав хліб святий. Закликає згадати, що для кожного є його Батьківщина. Він називає Заброду Іудою, нечистою силою, запроданцем. І питає: «Невже породила тебе земля наша?». Презирає зраду. Ці слова свідчать про те, що такі як Чабан не здаються, не падають духом. Він теж боровся до кінця. І жадоба до життя виявилася сильнішою.) (Записати у схему-опору: Максим Заброда - Іуда, нечиста сила, запроданець)

«Горе тому,— зазначає Довженко,— хто по злобі, мізерності, по нікчемності душі своєї піддається в фатальну хвилину слабодухості, своїм низьким інстинктам і кине товаришів своїх і народ свій в ім’я мнимого врятування особистого життя... Відвернеться від нього гнівна Вітчизна і забуде його...»

  • Якою ж постає перед читачем Мотря Левчиха?

(Левчиха – літня жінка, мати партизана, прагне допомогти Чабанові і несе йому до табору їжу. Вона усвідомлює, що ця дорога може бути останньою і за давнім звичаєм одягає нове вбрання, готоване для смерті. Вона готова до самопожертви, підносить її подвиг. Левчиха теж виступає як мати цілого роду, тому і йде на смерть заради Петра Чабана. Левчиха порівнюється навіть з чайкою, що є символом України, знівеченої ворогами, і бідної матері, яка літала над могилою та кричала. І Марія Стоян, і Мотря Левчиха вірять у перемогу, розуміють свою місце в боротьбі.

Також Левчиха стає опорою і підтримкою для Петра Чабана у тяжкий для нього час. Вона говорить: «Терпи, не піддавайся. Перенеси всі муки, що впали на тебе. Прийми всі страждання, як приймали колись твої прадіди запорожці на палях, сміючись ворогу в лице. Будь мужнім, щоб не зневажали живі твого імені, щоб славили тебе, брата - товариша. Мовчи, така вже нещаслива земля наша»

(Записуємо в таблицю схеми-опори: Левчиха - свята жінка, мати – берегиня всього роду)


  • Які рядки є і яскравим свідченням героїзму і відваги Левчихи? (Записуємо в таблицю схеми-опори: «Будь мужнім, щоб не зневажали живі твого імені, щоб славили тебе, брата»)




  • Для чого Довженко створив ці образи? (Щоб показати: доки існують такі українці – Україна буде жити вічно!)

Довженко створив ці образи, щоб довести, що душа і дух народу не зломлені, ніяка сила у світі не зможе їх зламати, а народ не втратив своєї національної самосвідомості.

  • Без чого не можна перемогти на війні? (Без віри і любові до своєї Батьківщини, без патріотичного духу, без прикладу для наслідування)




  • Хто став прикладом патріотизму, героїзму і відваги для Петра Колодуба, капітана, Героя Радянського Союзу з оповідання «Ніч перед боєм»? (дід Платон і дід Савка)


Записуємо в таблицю героїв твору – Петро Колодуб, дід Платон, Іван Дробот.


  • Чим так вразив дід Платон Колодуба? (Дід Платон дуже боляче спримав відступ, бо вважав це великим соромом. Він з гіркотою і презирством говорить про це. Цитата:

«… кому на війні судилося вмерти, ніякий човен тебе не врятує. Війна своє візьме...

Чим далі витікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові. П'єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п'єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино. А жаль — це не ваше занятіє. Жаль підточує людину, мов та шашіль. Перемагають горді, а не жалісливі! Яка ж ціна цій ненависті, коли умирать не вмієш?»)




  • Які слова характеризують діда Платона якнайкраще? (Записати у схему-опору: «Перемагають горді, а не жалісливі!». Дід Платонмужній, відважний, готовий пожертвувати життям, сміливий…)




  • Чим завдячував Колодуб дідові Платону? (Колодуб вдячний був за те, «… що не пожалів нас, не окропив нашу сумну стежку сльозами, що викресав з мого серця огонь уночі...»


Колодубу було соромно за їх відступ, тому говорить: «Правдо, чом же ти часом така гірка та солона!. Потім я побіг назад, до Десни. Я мусив щось сказати на прощання дідові Платону.

Прощайте, діду. Простіть нас, що не доглянули вашу старість…»



Колодуб хотів повернутися і поклонитися діду в ноги, але було пізно: дід Платон і дід Савка потопили цілий човен німців, принесли в жертву своє життя, бо ненавиділи фашистів і хотіли хоч якось прислужити своїй Батьківщині»


  • В чому полягав внутрішній секрет Колодуба? (Цитата: «…Але, де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід Платон... Що наше життя? Що наша кров, коли страждає вся наша земля, увесь народ? — голос капітана зазвучав, як бойова сурма. — Я, хлопці, у бою сторукий, помножений стократ на гнів і ненависть!..» (Записати у схему-опору)




  • Що згуртовувало бійців на війні? (Почуття єдиної сім'ї, величезна ненависть до ворогів і спільна мета — боронити рідну землю від загарбників, патріотичний дух, віра у перемогу за будь-яку ціну) (Записати у схему-опору)




  • Для чого Довженко написав усі ці твори? Не ради сліз, і розпачу, й скорбот, і не в ознаку гіркого прокляття, - фашизм і так уже проклятий всім світом, - а задля слави нашого роду написано і во ім'я любові про цю високу смерть». Ці рядки характеризують усі оповідання письменника, тому що всі герої ненавиділи фашистів, боронили свою землю і хотіли знищити ворога.)




  • Поясніть наступні рядки. «Всього народила родюча земля українська. Добре і щедро угноєно її вже з давніх-давен. Багато лицарів і сіятелів орали її списами і ралами. Багато нечисті угноювало її гноєм і смітило сміттям. Багата і трудна душа народна. А люди...» (на слайд)




  • Про яких людей йде мова?




  • Про що говорять ці рядки? «Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке, неначе, звиняйте, віл покропив». (на слайд)



  • А якою є душа українського народу і кожного з нас на даному етапі? (актуальність творів)



  • Чи можна ці слова пов’язати із сьогоденням?



  • В чому сила Довженкового слова у змалюванні війни? Чого вчать його оповідання? (Оповідання Довженка вчать мужності, відваги, героїзму, патріотизму, любові до рідної землі, до матері, до України, нескореність людського духу, волі до життя, стійко переносити страждання за свої переконання, стояти на смерть заради своєї Батьківщини, ніколи не зраджувати свою землю і свій народ, захищати надбання народу – суверенітет і незалежність…)



  • Який народ не можна перемогти? (Сильний духом, патріотичний, героїчний, мужній, волелюбний, нескорений, гордий, гідний; народ незнищенний, коли має міцне духовне коріння, народ, який не боїться покласти своє життя на алтар заради майбутнього своїх дітей і внуків)



  • Які проблеми порушує письменник у своїх творах? (незламності і незнищенності людського духу, ненависті до ворогів, Україна і українці, проблема материнської любові) (Записуємо у схему-опору)




  • Чому Україна і Довженко на плакаті зображені у терновому вінку? (Доля України і українського народу завжди була і є дуже тяжкою, українці завжди боролися за свою незалежність, заплатили і продовжують платити за неї дуже дорогу ціну, терновий вінок символізує їх страждання. Україну можна порівняти із розп’яттям Ісуса Христа, який прийняв страждання і муки за гріхи людей. Довженко страждав за любов до України, до свого народу.) (Звертаюся до плакату)

Повертаючись до пробленого запитання, скажіть,

  • Чи може бути надмірною любов до Батьківщини? («Ні. Немає такої любові. І моя не була, хоч я і вмер від неї»)



  • Чи міг він мовчати, чи міг стримати сльози, коли таку трагедію переживав його народ, його Україна?



  • Невже любов до свого народу можна назвати націоналізмом?



  • Чим є Україна для кожного з вас? Якою ви її бачите?

(Я знаю, що український народ перемогти нікому і ніколи не вдасться.

Я свято вірю, що Україна житиме у віках, її не можна знищити, а український народ поставити на коліна, і тому я хочу замість страждань прикрасити свою рідну землю квітками, щоб вона цвіла і процвітала, множилися її багатства.
А я бажаю Україні миру.) (Учні приклеюють квіти на плакат)


  • Що є символом миру у світі? (голуб)


Напишіть побажання Україні та наступним її поколінням на голубах, які лежать на ваших столах і прикріпіть до карти. (Діти пишуть, озвучують і приклеюють навкруги карти)

Вчитель

Довженко серцем проходив через випробування, що випали на долю його народу. Він не втратив своєї козацької гідності, не став яничаром, і тому тема національної краси і величі українського народу є наскрізною в його творчості. Тож помолимося за нашу славну Україну, за наш безсмертний народ, за всіх тих, хто поклав життя заради України.


Відеосюжет «Молитва за Україну»
Пам’ятаймо тих, хто виборював перемогу, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, хто поліг у боях, хто кров'ю своєю скропив землю, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив у цій смертельній війні. Схилимо голови перед світлою їх пам'яттю. Запалимо свічку та вшануємо їх хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання

VI. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.


  • Які висновки ви зробили для себе після уроку? Дайте відповідь, користуючись схемою.


Метод «Прес»

–    я вважаю,


–    тому що …
–    отже, ….




  • Кому видався урок цікавим? Підніміть руки.

  • А кому було нецікаво?


Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє завдання та його інструктаж.

Напишіть послання або вітальне слово ветеранам Великої Вітчизняної війни, тим героям, які віддали своє життя за Україну.



Заключне слово вчителя

Хочеться вірити, що Довженкова любов до України розбудить в наших серцях вогонь патріотизму, гордості за своє походження, за свій нескорений духом і трагічними сторінками життя народ. Довженківська правда змушує поміркувати про цінність людського життя, про те, що може залишити людина після себе. Нехай у вашому серці завжди буде Бог, а не людина. Нехай вашу душу осяює молитва, а не емоції. Нехай вашими руками керує Господь, а не світ...

Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconЖанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу
Жанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconОптимістичний пафос оповідання «Доля людини». Уславлення людського духу І віра в людину
Мета: розкрити основну думку І пафос оповідання, розкрити риси характеру Андрія Соколова, розвивати уміння досліджувати та аналізувати...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconВчитель української мови
...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconКруглий стіл на тему: ‘’Історична пам’ять у творах О. Довженка’’
Мета: Поглибити знання учасників круглого столу з історії українського кінематогрофа,виховання емоційно-ціннісного ставлення до творчості...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconУрок української літератури в 11 класі тема життєвий І творчий шлях олександра довженка мета: ознайомити учнів із життєвим І творчим шляхом Олександра Довженка
Ладнання: портрет О. Довженка, карта «Історико-етнографічні регіони України», чистий аркуш (ватман із заголовком) «Велич І безсмертя...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconТема. Ігровий кінематограф. Світове значення творчості О. Довженка. «Поетичне кіно». Творчий портрет І. Миколайчука. Мета
Мета: ознайомлювати учнів з історією розвитку ігрового українського кінематографа, творчістю видатних діячів кіно – О. Довженка та...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconМетодичні рекомендації для проведення у загальноосвітніх навчальних закладах Ніжинського району заходів, присвячених 120-річчю
«О. П. Довженко – письменник, режисер, кіномитець і художник», «Особливості вивчення окремих творів Олександра Довженка на уроках...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconУрок №1 Тема уроку: Довга дорога до спасіння. Огляд життя І творчості Джека Лондона. Робота над змістом оповідання «Жага до життя»
Змістом та героями оповідання, вчити вдумливому читанню; розвивати навички виразного читання І переказу художнього твору, вміння...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconУрок літератури рідного краю
Тема: Гумористична творчість Павла Глазового. Тематика та основні мотиви гуморесок «Родичі», «Чого жінці шкода», «Виряджала мати...
Патріотична тематика та героїчний пафос у творчості О. Довженка воєнного періоду оповідання Мати iconТести за біографією та творчістю Т. Г. Шевченка раннього періоду І періоду «Трьох літ» Коли народився Т. Г. Шевченко?



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка