Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою



Сторінка1/8
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.57 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

вишивка 2.jpg

Педагогічне кредо:100_4587.jpg

Немає настільки поганої людини,

яку б добре виховання не зробило кращою.

В. Бєлінський

Хочу представити власний досвід у вигляді рушника, на якому я «вишила » все життя дитини в школі, кожну важливу якість, яку передавала своїм учням, що допомогло мені виростити, вивчити, виліпити з кожної дитини справжнього громадянина своєї держави, який буде конкурентоспроможним та компетентним у всіх галузях та питаннях життя, який зможе примножувати та нести людям те добро, яким наповнювала я його душу весь період навчання в школі. Тож, можливо, закінчивши школу кожен зможе пронести через все життя орнаменти «вишитого рушничка» моєї науки.

Дуже важливо, щоб кожен класний керівник знайшов у своїй роботі місце для творчості. Як вишивальниця підбирає кольори і відтінки ниток для своїх візерунків, порівнює і думає над тим, як їх поєднати, щоб вишивка стала і змістовним оберегом, і веселковим розмаєм, так і я повинна володіти різними методами та прийомами роботи, вміло і правильно поєднувати в своїй роботі вікові та індивідуальні особливості дитини, вміти чітко висловлювати думку, відчувати насолоду від результату спілкування з дітьми та їх батьками. Вишивання це - дуже складний процес, а хто сказав, що виховання легший? Отже, майстриня – вишивальниця, мріє зробити так, щоб вишитий рушник, став оригінальним, а я – щоб учень, якого я виховую став гідним громадянином, особистістю, яку поважатимуть інші, визнає суспільство.

Отже, вишивка це – образ будь – якої складної системи, яку хотілося б створити і милуватися результатом роботи, тобто підібрати «малюнок», який би підходив саме для цього випадку, поєднати «кольори», які гармонували б один з одним, зліпити «матеріал», який потрібно перетворити на шедевр. Ось де простір для експерименту та можливості для креативу! Тобто, зробити так, щоб всі учні класу брали участь в його житті, щоб всі батьки приходили на батьківські збори, не лише тому, що потрібно, а й тому, що цікаво й корисно спілкуватися з вчителем, батьками друзів власних дітей, щоб взагалі шкільне життя було наповненим, радісним і успішним для всіх – учнів, батьків, педагогів.

Здійснити це бажання можливо розглянувши окремі фрагменти орнаментів до мого рушника, які перетворили його в шедевр мого педагогічного досвіду «Формування морально - духовної життєвої компетентності особистості засобами колективної творчої справи»



Актуальність

Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Адже сучасне суспільство висуває нові вимоги не тільки до завдань, змісту, забезпечення освіти, але й до особистості педагога.

Сьогодення потребує від мене високого рівня професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання. А особливу увагу необхідно приділити вмінню постійно вчитися й самоудосконалюватися, творчому підходу під час виховання і навчання учнів.

Та іноді під час виховання учнів я стала відчувати, що не встигаю за величезним потоком інформації, не завжди можу знайти необхідну літературу. Ось одна з причин, яка спонукала мене до професійного розвитку від учителя – дилетанта до справжнього майстра своєї справи. Для розв’язання будь-якої значущої проблем я підбирала інновації, впровадження яких позитивно впливатиме на виховання учнів. Основними результатами моєї роботи стало розробка або впровадження педагогічної ідеї А. С. Макаренка, яка в подальшому трансформувалася в педагогічну технологію колективного творчого виховання. Тож я спробувала вплести першу стібочку в орнамент для рушника «Формування морально - духовної життєвої компетентності особистості засобами колективної творчої справи». Як на рушнику поєднуються кольори та орнаменти, стібочки та візерунки, так я в своїй роботі вирішила спробувати поєднати спільною справою учнів, батьків та педагогів. Адже виховання – це процес різнобічний, багатоплановий, але в той же час він і єдиний, цілісний, бо різні риси якості особистості завжди пов’язані між собою і формуються не ізольовано, а у взаємних відносинах в колективі. Саме колективна творча справа (КТС) допомогла мені досягти бажаного результату. Як матуся довгими вечорами з любов’ю кладе стібку до стібки на доріжку вибіленого полотна – рушника, що символізує довгу та щасливу дорогу її дитині, так і я вчу своїх вихованців долати непрості круговерті долі, не сама, а спираючись на колектив батьків, вчителів, психолога. Так як завжди вважала, що ми є партнерами у вихованні, бо об’єднанні спільною метою – вихованням нашого майбутнього, наших дітей.



Теоретичне підгрунття

Діти допитливі, з гострим розумом при imagescay860jw.jpg

правильному вихованні стають великими людьми

Я. А. Коменський



Як на рушнику переплітаються веселкові барви, так і своїй роботі я прагну сформувати морально – духовну життєву компетентність у своїх вихованців. Добре відомо, що компетентна це - знаюча, обізнана, авторитетна у певній області людина.

Сучасні підходи до проведення первинної профілактики адиктивної поведінки, на жаль, не дають стійких результатів, оскільки у сучасної молоді немає достатньо сформованої мотивації на збереження стану здоров’я. Найбільшу ефективність у закладах освіти показали програми поведінки побудовані на формування життєвих навичок, тобто формування життєвої компетентності.

Розвиток життєвих навичок – це процес підготовки дітей до життя, а також профілактика багатьох негативних соціальних і психологічних проблем у підростаючого покоління. Найголовніша мета в розвитку життєвих навичок дітей – навчити їх захищати своє здоров’я та зберігати добробут людей, які їх оточують.

Життєві навички – це здатність до адаптивної та позитивної поведінки, що дає змогу ефективно справлятися з повсякденними проблемами й потребами. Часто розвиток життєвої компетентності базується на розвитку психологічних навичок, що дає змогу молодим людям долати проблеми повсякденного життя. Це дало мені змогу навчати своїх вихованців приймати виважені рішення щодо власного життя, вирішувати повсякденні проблеми, критично аналізувати нові знайомства та відстоювати свої думки, розвивати міжособистісні стосунки й усвідомлювати свої потреби.

Перед людиною є три шляхи пізнання:imagesca5k2foi.jpg

Шлях мислення – найблагородніший,

Шлях наслідування – найлегший,

Шлях особистого досвіду – найважчий.

Першим у педагогічній діяльності використав технологію колективного творчого виховання А. С. Макаренко. Вся діяльність його колонії імені М Горького та комуни імені Ф. Дзержинського була заснована на ідеях цієї технології: колективне рішення і виконання всіх дій; зміна складів зведених загонів; система перспективних ліній.

Згодом санкт-петербурзький учитель І. П. Іванов, узагальнивши ідеї А. С. Макаренка. розробив та апробував технологію колективного творчого виховання.

Створення технології колективного творчого виховання стало вимогою часу. В середині 50-х років у країні відбулося відродження гуманістичних ідеалів і цінностей, творчого духу народу, змінилися акценти у вихованні.

До початку 60-х років визначилися два напрями у вихованні. Сутнісно-самодіяльний підхід, що спирався на творчу думку та моральну активність самих дітей, втілював І. П. Іванов. Емоційно-романтичний мажорний стиль у житті дитячого колективу здійснював С. Шмаков.

Результатом клопіткої праці майстрині є барвистий рушник - оберіг, на якому поєднанні різні орнаменти: патріотизм, любов до землі, милосердя, товариськість, так і на моєму рушникові виховання зерна чужого досвіду та власну «родзинку» я реалізувала в своїй практичній діяльності, що дало мені змогу вплести наступну стібочку в орнамент до мого рушничка. imagescah90gqa.jpg



Те, чому сьогодні навчають у школі

одне покоління, стане нормою життя наступного.

А. Лінкольн

Поєднуючи кольори мого досвіду в один орнамент, я зрозуміла, що колективна творча справа — це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення умов суспільного життя. Це сукупність певних дій, спрямованих на загальну користь. Це справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени коллективу: учні, батьки, педагоги, що в наш час є важливим, оскільки вчителі та батьки – колеги, які повинні не сперечатися під час зустрічей, а обмінюватися досвідом, спільно шукати шляхи вирішення нагальних питань. Це творча справа, оскільки на кожній стадії її здійснення всі вихованці разом із вихователями мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх. Колективні творчі справи є важливим фактором розв'язання виховних завдань. Виховні завдання, які висувалися мною у процесі КТС, розв'язувалися непомітно: члени колективу визначали ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе. Участь вихованців у підготовці та проведенні КТС якнайкраще сприяло їх залученню до активної соціальної діяльності, а отже, створювалися оптимальні умови для набуття життєвої компетенції, тобто професійних навичок, освідченості, ініціативності, громадськості, патріотизму, почуття власної гідності, впевненості в собі, відповідальності за власні вчинки та прийнятті рішення, повагу до думки інших людей, взаємин, правових навичок, навичок поведінки в суспільстві, безпеки, досвіду самореалізації, саморозвитку, адаптованості в сучасному світі.

Моїм же завданням стало прокласти нові стібки на рушничок життя, тобто спрямувати КТС на збагачення колективу й особистості соціально цінним досвідом, вдосконалення кращих людських здібностей, потреб і стосунків.



Провідна ідея

Провідною ідеєю мого досвіду стало вироблення певної сукупності технологій навчання, що сприяло створенню та винайденню методів та прийомів, спрямованих на забезпечення яскравого, наповненого працею і грою, творчістю і дружбою, мрією і радістю шкільного життя.



Результативність досвіду

Впроваджуючи досвід в роботу, я бачу, що відбувається спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому що їх творять, виконують, організовують, задумують, розв’язують, оцінюють спільно – діти, педагоги, батьки.



Інноваційний потенціал

За інноваційним потенціалом мій досвід носить комбінований характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє мені творчо інтерпретувати різні підходи до організації виховного процесу, а не заглиблюватися в суть однієї технології.



Не бійтеся вчитися у своїх колег та учнів, imagescaslcept.jpg

на семінарах та курсах, за книгами та журналами.

Використовуйте принцип: «Нехай ті, які знають,

розкажуть тим, які не знають».

Ходжі Насреддін

Я зрозуміла, що методика КТС – це спосіб організації життя дитячого колективу, за якого діти та дорослі як товариші в спільній справі піклуються про поліпшення, зміну навколишнього життя та самих себе, планують, організовують, аналізують свою діяльність усі разом через накопичення, осмислення та вибір думок, припущень, ідеї кожного, формуючи в діяльності стосунки дружби, поваги та взаєморозуміння і турботи. Отже, методика КТС – це методика людяності, діяльності, творчості.

КТС, як виховна технологія, є сукупністю пов’язаних етапів. (додаток 1).

Колективна творча діяльність тобто, спосіб організації яскравого, наповненого працею та грою, творчістю та товариськістю, мрією та радістю життя. Творчість – це двигун усіх шкільних справ: навчання, праці, позакласної роботи. Вважаю, що необхідно виховувати особистість, яка зуміла б творчо та різнобічно реалізувати свої здібності у житті. Ну а, школа, як і будь-який навчальний заклад – це лише ланка суспільного життя, яка дуже впливає на розвиток людини. Тому новітні технології навчання та виховання насамперед орієнтуються на розвиток творчої особистості, здатної реалізуватися в соціумі. Творча особистість – це результат виховання. Тому моя система виховної роботи передбачає допомогу кожному учневі свідомо обрати лінію життя, позицію й осмислити потреби свого я. Виховання творчої особистості – це підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для повноцінного і змістовного життя. Це ролі громадянина, трудівника, сім’янина і товариша, людини, яка в скрутну хвилину підставить дружнє плече або простягне руку допомоги.




Очікуванні результати моєї трудової діяльності:

На протязі трьох років я працюю над даною технологією «створення українського рушника». Я разом з колективом батьків та учнів вибрали напрям роботи з переважаючими елементами патріотичного виховання. Було створено флотилію «Я - новобужанин». Використання КТС не самоціль, а засіб створення умов доброзичливості й порозуміння, любові до рідного краю, людей, які нас оточують, турботливого ставлення до людей похилого віку, інвалідів, менших товаришів, ветеранів Великої Вітчизняної війни, сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, воїнів – інтернаціоналістів. Даний проект допоміг мені виховати у своїх вихованців почуття любові: до Батьківщини, людей, які проживають у скрутних життєвих умовах, один до одного; почуття колективізму: вміння співчувати, доводити почату справу до кінця, почуття обов’язку та боязнь підвести колектив; почуття справедливості: вміння відстоювати свою життєву позицію, вміння існувати в громаді, вміння боротися й досягати цілі, яку перед собою поставив.

Створюючи кожну колективну справу розробляю алгоритм роботи над нею. Я запропонувала учням взяти участь у створенні та презентації газети «Повний вперед» (додаток 2), яку представлено в класному куточку флотилії «Я - новобужанин». Завдання конкурсу – привернути увагу до професії журналіста, забезпечити широку відкритість навчально - виховного процесу і всього життя, використовуючи всі наявні шкільні засоби масової інформації; заохочувати юнкорів та батьків загальноосвітньої школи до активного відображення у своїх матеріалах суспільних процесів, спрямованих на розвиток громадянського суспільства в Україні та світі.

На кожному етапі (додаток 3) здійснення цієї колективної справи всі учні мого класу мали змогу виявити свої творчі можливості в пошуку засобів, методів і прийомів, які і забезпечили успіх спільної справи, що допомогло мені прокласти останні стібки на полотні при виборі професії моїх вихованців.

Мною було запропоновано створення куточку Бойової Слави в приміщенні школи. В дану роботу включилися не лише учні та їх батьки, а й педагогічний колектив школи. Зараз учні мого класу з задоволенням проводять екскурсії, тематичні виставки в даному куточку, продовжують збирати матеріал не лише про визволителів нашого міста, а й про Героїв Радянського Союзу, які проживали в нашому степовому містечку та героїв Трудової Слави, які трудилися на благо розвитку нашого району. (додаток 4).

На протязі минулого року учні мого класу збирали матеріал, фото та відео сюжети для створення фільму про рідне місто Новий Буг. І хоча фільм виявився любительським, це допомогло мені збагатити їх знання про визначні місця нашого міста, про архітектурні пам’ятки, парки та сквери для відпочинку. (додаток 5)


Висновок

Використовуючи технологію колективної творчої справи в своїй роботі з класним колективом, я переконалася, що така технологія дозволяє організувати тісний зв'язок між класним керівником, учнями, батьками, вчителями – предметниками, педагогом – організатором, психологом.

Кожна робота значуща, адже створена в результаті діяльності, творчого пошуку. А діти бачать результати своєї роботи, які можуть практично використати (пам’ятки, плани діяльності, описи роботи, твори – роздуми, листи до ветеранів, хворих та інвалідів, діалоги та інтерв’ю з учасниками та очевидцями бойових дій, екскурсії, фільми). Завдяки цьому виникає впевненість у своїх силах, справжній колектив, де кожен підтримує один одного, допомагає вийти зі складної ситуації, протягує руку допомоги.

Виховання творчої особистості – процес складний і багатогранний. А так як поряд зі мною команда однодумців, то я дістаюсь найвищих висот, втілюю в життя найцікавіші ідеї, впроваджую найсміливіші задуми. Мені стало все під силу.



КТС дає можливість учню:

  • Реалізувати і розвивати свої креативні здібності.

  • Розширити знання про оточуючий світ.

  • Проявити організаторські вміння.crayons-05.gif

  • Закріпити комунікативні вміння.

  • Сформувати здібність до рефлексії.

Вчителю:

  • Розвивати творчий потенціал.

  • Удосконалювати організаторські здібності.

  • Вивчити класний колектив.

  • Об’єднати учнів, батьків, вчителів.

  • Керувати процесом розвитку вихованців.

Батькам:

  • Приймати участь в житті школи та класу.

  • Займатися вихованням дитини, під наглядом спеціаліста.

  • Спостерігати за творчим ростом дитини.

  • Виявити нахили та здібності власної дитини.

Коли в учнів виростають крила, вони здатні облетіти увесь світ, а ти стаєш причетним до найбільшого досягнення – навчити літати. Адже творчість породжує політ, діти досягають нових вершин у пошуку найнеймовірніших відкриттів. І ніщо не повинно стояти на заваді такому розвитку. Тому роль самоврядування має таку вагу, у проектній діяльності розкриваються нові горизонти, назустріч яким іти легко та впевнено. А колективні творчі справи дають можливість об’єднати спільні зусилля і створити той неймовірно багатий досвід, який стане запорукою успіху у дорослому життя.

Отже, технологія КТС, як один із видів інноваційної педагогічної діяльності, дає змогу мені, як класному керівнику зробити процес виховання привабливим, допомогти кожному вихованцю сформувати життєву компетентність, тобто сьогоднішні учні – майбутні випускники, виходячи зі стін рідної школи зможуть в серці та душі залишити часточку орнаменту мого рушника, тобто понесуть в світ добро, любов, щирість, патріотизм, милосердя, співчуття, що для мене є найкращим визнанням.



Використана література

1. Зміст і методика позакласної виховної роботи.//Автор. Колектив: О.В.Безпалько, І.О.Трухів, А.Й.Капська та ін.. – К., 1993.

2. Пильнік Р.О. Розвиток навчально – творчої діяльності школярів //Наука і сучасність: Зб. наук. пр. – Т.41. –К.; Логос,2003. – с.184-191

3.Лиса С. Плекаємо творчу особистість// Школа. – 2007. - №5

4.Основні орієнтири виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, затверджені наказом МОН України від 17.12.2007р.№113. http//mon.gov.ua/

5.Метод проектів з використанням мультимедійних технологій// Школа. – 2006. - №7

6.Сухомлинський В.О. Вибрані твори:У 5Т. – Т..І –К.: Рад. Школа, 1976.

7. Технології виховання/ упор. Н. Л. Мурашко. – К.: Шк. Світ, 2011. – 128 с.

8. В. П. Созонов. Організація виховної роботи в класі. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. – 160 с.

9. Ворожейкіна О. М. Щоб життя в класі було цікавим. – Х.: ВГ «Основа», 2012. - 223с.



Додаток 1

Алгоритм реалізації проекту

І етап – тема й напрямок справи

На цьому етапі я допомагаю дітям обрати тему й напрям справи. Слід зробити так, щоб це ініціювали самі діти: прийняти участь у конкурсі, створити газету, пропозиції чи проект. А дорослі (вчитель та батьки) нарівні з дітьми беруть участь у конкурсі, пропонуючи власні варіанти. Проводимо загальні збори, де заслуховуємо й обговорюємо всі варіанти. Один із них відбираємо для здійснення – і створюємо вільний проект.



ІІ етап – рада справи

Вибираємо раду справи, куди входить і дорослий організатор. Ради справи, спираючись на пропозиції первинних колективів, опрацьовують обраний варіант. Дорослий організатор спрямовує роботу мікроколективу й допомагає «по секрету». Зі свого боку, я піклуюся передусім про те, щоб забезпечити активну участь кожного вихованця і батьків у колективній творчій справі.



ІІІ етап – підготовка справи

На цьому етапі колективно готуємо справу: уточнюємо, корегуємо план її підготовки і правила проведення. Організатор спрямовує увагу на заохочення ініціативи кожного учасника. А учні та батьки беруть активну участь у його реалізації.



IV етап – проведення справи

Цей етап передбачає проведення КТС, коли втілюється конкретний план зі всіма корективами, що були внесені учасниками на попередніх етапах. Головне для мене, як класного керівника – створити на цьому етапі дух бадьорості, почуття впевненості у власних силах, бажання приносити людям радість, прагнення подолати будь – які труднощі.



V етап – підсумки справи

Колективне підбиття підсумків КТС. Збираємо загальні збори учасників проведеної справи. Спочатку учасники в мікроколективах аналізують питання, що стосуються позитивних сторін проведення підготовки та КТС, а потім – негативних. Я зі свого боку підхоплюю та розвиваю ціні ідеї, систематизую та узагальнюю висловлені думки й пропозиції разом з учнями. Забезпечую оцінювання КТС шляхом бесід чи анкетування, випуску стіннівок чи брошур з творчими рапортами.



VІ етап – післядія справи

Під час цього етапу виконуються рішення, ухвалені загальними зборами. Мій обов’язок спрямувати виконання рішення КТС засобами розв’язання виховних завдань, виявом спільної турботи про розвиток кожного її учасника, а згодом і про розвиток турботи про розвиток школи, турботу про громадян (людей похилого віку та інвалідів), які її потребують, на відкриття невідомої сторінки історії свого краю.



Додаток 3

Етапи реалізації КТС. Газета «Повний вперед»

Опрацювання Опитування Ознайомлення Забезпечення Підбір

матеріалу на предмет з правилами роботи ілюстративних

передової актуальності створення групи. матеріалів.

С статті. теми газети.

висвітленої в

статті.

Написання Узагальнення Створення макету,

статті. матеріалів, редакція матеріалу.

створення ескізів

для газетиeleve_prof-01.gif

002.gif


Оформлення газети:

змістовне та ілюстративне

забезпечення.
Презентація на класному і шкільному рівні.

Додаток 4

Етапи реалізації КТС. Створення куточку Бойової Слави

Задум створити куточок Бойової Слави, на місці фольклорного куточку


Створення координаційної ради, поділ на творчі мікрогрупи
Збір матеріалу Організація ремонтних робіт Оформлення куточку
Створення куточку Бойової Слави
Урочисте відкриття куточка Бойової Слави
Виконання рішень КТС

  1. Організації тематичних виставок

  2. Підготовка учнів – екскурсоводів

  3. Організація екскурсій: до Дня партизанської слави, до 75 – річчя створення Миколаївської області, до дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні, до дня визволення Нового Бугу від німецько – фашистських загарбників

  4. Збір та поповнення новою інформацією куточка Бойової Слави


изображение 247.jpg изображение 246.jpg



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconРік народження: 12. 08. 1961р. Освіта: 1979р. – Львівське педагогічне уилище №1, спеціальність «Дошкільне виховання»
Львівське педагогічне уилище №1, спеціальність «Дошкільне виховання», кв вихователь дітей дошкільного віку
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою icon“Учитель не той хто вчить, а той у якого вчаться” Педагогічне кредо: Загальні відомості

Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою icon2013р. Моє педагогічне кредо
Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови І літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconМоє педагогічне кредо Учитель не той,хто вчить,а той у кого вчаться
Активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconРозвиток творчих здібностей шляхом інноваційних технологій. Моє педагогічне кредо
«Я виховую не геніїв, не професійних музикантів, не композиторів. У мене інше завдання – виховувати людину добру І чуйну до світу...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconІм. М. Драгоманова. Учитель вищої категорії. Педагогічний стаж – 22 роки. Моє педагогічне кредо
«Наше моральне обличчя»; проект «Учень року»; усні журнали; святкові концерти; бесіди, дискусії на морально-етичні теми та інші
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconПедагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»
...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconЗ досвіду роботи вчителя української мови та літератури
Педагогічне кредо:’’ Навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра. Розвивати...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconОсвіта. Виховання. Навчання
Вільне виховання та навчання дітей дошкільного віку за педагогічними ідеями Р. Штайнера та їх адаптація в українське педагогічне...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconЖити І працювати так, щоб поруч усім дихалось легко І спокійно, радісно моє педагогічне кредо
Любові, Толерантності. Звичайно, аби уроки були ефективними, досягали поставленої мети, потрібно, щоб вони відбувались за умови постійної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка