Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою



Сторінка8/8
Дата конвертації08.04.2017
Розмір1.57 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема: У чому сенс життя та щастя людини?

Мета: Сприяти вихованню в учнів доброти, чесності, порядності, людяності, великодушності, самопожертви, гуманного ставлення до оточуючих, працьовитості, відповідальності, любові до людей, до рідної землі.; закріпити уявлення учнів про моральні цінності людини; розвивати вміння аргументовано висловлювати свою думку; у доступній ігровій формі розглянути одне з філософських питань — питання про «сенс життя». Допомогти учням зрозуміти сенс людського життя, визначити своє місце в ньому. Навчати оволодівати мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги, пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального; бажання назавжди зберегти людську гідність.

Обладнання: аудіо запис повільних та жалісливих мелодій, ноутбук, мультимедійний проектор, презентація до години спілкування, відеоролики «Що це? Горобець…».

Форма проведення: заняття - форум

Хід заняття

Епіграф

Де відшукати скарб цей – сенс життя,

Де казка мрій й де цей острів щастя?

Вступне слово вчителя:

Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед і гірке , як полин.

Люди, їх мільйони... всі вони зовсім різні і чимось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Так життя кожної людини – це стежина, встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними і чорними тонами, як у пісні „червоне – то любов, а чорне - то журба”...

Бо й справді, кожне життя здається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки – пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері – землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.

Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? Куди прямує? Що таїть на своєму шляху?

Підлітковий вік – особлива пора людського життя, коли ти вже торкнувся притягальної сили землі, а легенькі крила дитинства ще піднімають тебе у небо де живе казка, де панує мрія.

Юність – це пік вашого життя. Зараз ви робите найвеличніше свої відкриття – відкриваєте самих себе. А відкриття самого себе – найпрекрасніше, що може відчути людина. У цих пошуках глибокий зміст: кожен може розкрити свої реальні, досі незнані можливості. Щоб виявити і використати їх, щоб знайти себе, треба себе пізнати, тобто вивчити і зуміти оцінити. А це і дасть можливість будувати , творити своє „Я”.

Чи хвилює кожного з вас питання: Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди іде моє життя? Що я залишу після себе? Чи хтось колись про мене згадає? Здається прості запитання, але дати на них відповідь все важче та важче.

Мотивація даного заходу

Людині, яка втрачає сенс життя дуже важко в житті знайти себе. Особливо, якщо вона не отримує підтримки і поради інших. Для чого ж потрібен сенс у житті? Як його можна знайти? Де люди шукають себе?100_4590.jpg

(виступ експерта з даного питання Гострик О. М.)

Вправа «Асоціація»

Вам було запропоноване домашнє завдання: зобразити сенс життя у вигляді символів та захистити свою роботу.

Приклади робіт восьмикласників:


  • Людський слід (залишити після себе слід на землі)

  • Корабель пливе у безкрайньому морі, орієнтуючись на світло маяка (людина може заплутатись в життєвих проблемах, але обравши сенс життя завжди отримає орієнтир у житті)

  • Будинок, дерево, дитина (побудувати будинок, посадити дерево, виховати дитину)

  • Лелека з пташеням на даху (мир на землі, в сім’ї, добробут)

  • Капустина (у кожної людини безліч інтересів та бажань (листя капусти), але на своєму життєвому шляху є найважливіша мета (качан)).

Основна частина

Тож сьогодні я зібрала вас тут величезною родиною учнів, батьків та вчителів, щоб спробувати дати відповідь на просте запитання: У чому сенс життя та щастя людини?

Гра «Ті, хто щасливі»

Зараз пропоную погратися в гру. Ті, хто мають те, що я називаю, підніміть руки.



  • Ті, хто мають телефони;

  • Ті, у кого довге волосся;

  • Ті, хто сьогодні в штанях;

  • Ті, у кого сережки;

  • Ті, у кого в щоденнику сьогодні 10 балів;

  • Ті, хто щасливі. (діти знітилися)

Так, важко визначитися, правда? Що ж таке щастя? Чи всі заслуговують на нього? Чи кожен зможе бути щасливим?

Послухайте притчу і скажіть, в чому ж щастя людини?



Притча про щастя

В одному селі жив чоловік, який мав власний будинок, дружину, дітей. Та не мав, як він вважав, щастя. І ось дізнався чоловік, як його знайти. Треба було йти 7 днів і 7 ночей до того місця, де твоє щастя.

Так він і зробив. Дорога проходила через ліс. Пройшовши половину шляху, чоловік стомився і ліг під деревом перепочити ногами в той бік, куди йшов. Та, коли спав, перекрутився, і вранці вставши пішов додому, думаючи, що йде у правильному напрямку.

Через 7 днів і 7 ночей дійшов чоловік до бажаного місця. Побачив він гарне село. І хоча воно нагадувало його рідне, здавалося чоловікові кращим. І будинок, так схожий на його, був більшим і красивішим. І господиня цього будинку здавалася привітнішою і лагіднішою, а діти — вихованішими і розумнішими. І подумав чоловік: яким би був він щасливим, коли б мав все це.

Що ж кожна людина вважає за щастя?(відповіді дітей)

Підсумок: Отак і ми часто шукаємо щастя десь далеко, не помічаючи, що воно зовсім поряд, тільки треба його побачити, відчути серцем і душею, навчитися цінувати те, що маємо від Бога, від батьків, від землі рідної.

Так і кожен із вас повинен знайти своє щастя, досягти свого острова, а там знайти

скарб — сенс життя.

Сьогодні під час години спілкування ми створимо з вами проект «Сенс нашого життя», куди на протязі форуму будемо прикріплювати надписи, що для нас є важливим у виборі сенсу власного життя.

А зараз я пропоную вам ситуації, які допоможуть нам визначити, що ж потрібно, щоб знайти свою стежину?

Ситуація 1. Лист від Марини, 15 років.

Читає листа: «У мене завжди були добрі стосунки з матір’ю. Я розповідала їй все: хто на мене звертає уваги, хто запросив танцювати. Але ось мене почав проводжати додому юнак мого віку. З ним цікаво спілкуватися. Коли я розповіла мамі про нього вона сказала, що мені ще зарано думати про такі серйозні речі, як хлопці, кохання. Я знаю, що обманювати недобре, але боюся ділитися з мамою своїми переживаннями, роздумами. Тож зовсім не знаю, як бути? »



  • Чи розповідали б ви мамі про подібну ситуацію, як ваші батьки б відреагували на неї? (відповіді дітей)

  • А як би ви відреагували на подібну заяву доньки? (відповідь мами)

Підсумок: В цій ситуації мама просто злякалася. Те що донька розповідала раніше, було дитячим, а тут мама відчула, що дівчина вперше захопилася юнаком. У душі мами і страх, і ревнощі, і думка, що дитина виросла і більше не буде сидіти вечорами вдома. Вам потрібно зрозуміти батьків, адже цей конфлікт виник через велику материнську любов.

  • А чи вважаєте ви кохання сенсом життя?

  • Чи потрібно прикріпити це почуття до нашого проекту?

Ситуація 2. Лист від Уляни, 17 років.

Мені 17 років, але мій досвід спілкування з юнаками дуже невеликий. Зараз мене кохає юнак і пропонує вийти за нього заміж. Я теж його кохаю, він прекрасна людина, але вся моя рідня вважає, що мій обранець некрасивий, ми не підходимо один одному.

Іноді слова близьких примушують замислитися, які в нас будуть діти, адже негарним людям нелегко в житті. Я намагаюся слухати своє серце, але під тиском близьких не погоджуюся одружуватися. Я боюся втратити своє кохання. Що ж робити?


  • Яке значення у стосунках ви надаєте зовнішності людини? Як ви розумієте вислів: «Негарним людям нелегко в житті?» Чи так це? (відповіді учнів)

  • А як ви поставитесь до того, що ваші діти зустрічаються з юнаком чи дівчиною, чия зовнішність не подобаються вас? (відповіді вчителів)

Підсумок: У народних прислів’ях говориться: «Не краса красить людину, а добрі справи», «Не родись красивою, а родись щасливою». Думаю, не тільки зовнішність є джерелом краси, не лише вона викликає захоплення, але і внутрішній світ людини – її думки, почуття, емоції відбивають її красу. Кажуть, що негарних людей не буває, кожна людина гарна по своєму. Потрібно лише вміти помітити цю красу.100_4594.jpg

  • Чи вважаєте ви зовнішність сенсом життя?

  • А духовний світ кожної людини?

  • То що ж ми прикріпимо до нашого проекту?

Ситуація 3. Лист від янгола.

«Любі мої донечки Оленка та Настя! Якщо ви читаєте цього листа, то вже, мабуть, дорослі, гарні та розумні дівчатка. Як ви вже зрозуміли, цей лист від вашої матусі. Ви мене не пам’ятаєте, бо були дуже маленькі, коли я від вас пішла, тобі, Оленко, було 2,5 рочки, а Настусі – 1 рік, який я ще встигла відсвяткувати. Тож хочу розповісти вам одну казочку….

Жила на світі одна принцеса. Була вона молодою, вродливою і, можна сказати щасливою, бо зустріла чудового красеня – принца, який покохав її палко і щиро, а тому запропонував руку та серце. Кохання було взаємним та ніжним. Вони плавали в ньому, неначе в теплих лагідних водах безмежного океану. Здавалося, в цьому океані щастя ніколи не буде ані бурхливих хвиль, ані чорних, налитих свинцем хмар, ані все руйнуючого на своєму вітру вітру. Молода королева була щасливою, коли на світ з’явилися дві малесенькі принцеси. Спочатку ти, Оленко, а потім і ти, Насте. Якби можна було чимось виміряти щастя, то з появою вас, найдорожчих у світі людей, воно збільшилося у тисячі разів!»

Та одного разу молода королева занедужала. Вона декілька днів хворіла в ліжку, а потім, ніби, все минуло. Здалося, сонце знову пробилося крізь хмари. Та, нажаль, ненадовго. Краса королеви почала згасати, вона зблідла, стала швидко втомлюватися, сили покидали її. І лише дві маленькі принцеси давали їй наснагу в житті. Король, як люблячий чоловік не міг не помітити стану дружини, тому наполіг на лікуванні, але я дуже боялася лікарів, тому запевняла татуся, що все минеться, все буде добре….

Одного сонячного ранку королева прокинулася від дитячого плачу. Поряд з її ліжком плакала принцеса Анастасія, яка дуже хотіла їсти. І ось тут уже подув сильний буревій, сонце затьмарили великі чорні хмари – королева через сильний біль у спині та шиї не змогла встати з ліжка, і не просто встати, а, навіть, поворухнутися. Поряд плакала і принцеса Оленка, яка нічим не могла зарадити, бо розуміла, що відбувається щось страшне. Вона з непідробним жахом в очах лагідно кликала маму. Плакала і сама королева, яка розуміла, що сталося непоправне, відбулося щось страшне та невідворотне. Цей жах тривав декілька годин, поки на обід не приїхав король.

А потім все розвивалося дуже стрімко. Королеву на ношах доправили до лікарні. Лікар, з дуже схвильованим виглядом, щось шепотів королю, який стояв блідий і зніяковілий. Здавалося, він, навіть, зістарився на декілька років. Король намагався через силу посміхнутися, але очі плакали. Ані натягнута посмішка, ані підбадьорливі фрази не могли приховати того невиразного смутку від непоправної втрати в таких коханих, рідних очах вашого тата. Намагаючись втішити мене він вперше назвав мене «Янголе мій!».

У мене виявився РАК. Пухлина пустила свої чорні щупальця по всьому організму. Метастази вже були навіть у кістках шийного відділу хребта.

Відійшовши від шоку після почутого, я намагалася зібрати доступну інформацію про моє захворювання, адже мріяла знайти хоч маленький шанс на порятунок. Адже вирок був однозначним – ЖИТИ ЗАЛИШИЛОСЯ ДЕКІЛЬКА МІСЯЦІВ! Якби хоч на мить я могла передати той душевний біль, смуток та відчай, які охопили мене в той момент, усім людям, то, напевно, здригнулася б вся планета. Та набагато жахливіше було почути, що ця хвороба виліковна на початкових стадіях, що після проведеного вчасно лікування люди живуть довго і щасливо.

Я прочитала, що для виявлення цієї хвороби достатньо один раз на рік проходити обстеження, що від цієї хвороби роблять щеплення і….. в той же час кожної хвилини на планеті гине одна людина! «Парадокс?» - запитала я себе. Ні, не парадокс. Це, навіть, не наше недбале ставлення до свого здоров’я, як кажуть зараз лікарі. Це егоїзм. Це потакання своїм страхам, лінощам. Це кара небесна за невиконання заповіді Божої про любов до своїх ближніх.

Як я себе карала за те, що своєю егоїстичною поведінкою завдала вам, мої найрідніші у світі люди, такого нестерпного болю! Адже любов до ближнього – це, насамперед, піклування про самого себе. Тільки здорова людина може подарувати любов! Лише здорова матуся зможе піклуватися про своїх дітей! І лише людина, яка любить себе, здатна полюбити інших людей! Але, на жаль, цю просту істину я зрозуміла дуже ПІЗНО! Конфуцій казав, що помилка – це те, що неможливо виправити. Ось я і допустилася найжахливішої помилки у своєму житті….

За моїми підрахунками, сьогодні, коли ви читаєте цього листа, 26 лютого 2015 року, спрощена неділя. Я прошу у вас пробачення, мої рідненькі донечки, за найголовнішу помилку мого життя. Я сподіваюсь ви зрозумієте мене і пробачите. Мене зараз з вами немає, хоча ні, я є. Я завжди поруч з вами. Татів «Янгол» став для вас янголом – охоронцем, який з неба стежить за вами, за кожним вашим кроком, за кожним подихом! Я поряд!

Дуже багато, ще хочеться сказати, але руки не слухаються. Головне, пообіцяйте, своїй матусі ніколи не робити своїм рідним боляче. Бережіть власне здоров’я.»



  • Чи вважаєте ви піклування про власне здоров’я сенсом життя?

  • Чи можна вважати здоров’я найголовнішою цінністю життя?

Вислів 4. Як ви розумієте вислів англійського філософа Френсіса Бекона «Гроші – дуже поганий господар, але доволі гарний слуга»?

  • Сьогодні поширена думка, що гроші – це головне в житті, що за гроші можна купити все. Чи так це?

  • Що не можна купити за гроші? (гарний настрій, повагу або любов близьких, самоповагу, дружбу, мир над головою)

Підсумок: Чим би ви не займалися в житті, пам’ятайте, що найдорожчі речі не мають ціни! Наприклад, здоров’я. Потрібно пам’ятати, що самі по собі гроші не приносять нещастя, а люди, які їх мають забувають про мораль, співчуття, допомогу.

А про те, що є найголовнішим у житті наш відео сюжет.



Ситуація 5. Відеосюжет «Що це? Горобець»

  • Чию поведінку ви засуджуєте?

  • А чи завжди ви терплячі зі своїми батьками? Чи завжди даєте відповіді на всі їхні запитання?

  • Чого навчає нас даний відеоролик?

  • Що ж є найголовнішим в житті?

Підсумок: Родина – це основа будь – якого суспільства. То ж кожен повинен пам’ятати та цінити свою рідню. Я проводила тестування серед батьків про сенс їхнього життя. 100 % батьків відповіло, що сенсом їхнього життя є саме ви. Пам’ятайте про це завжди!

Ситуація 6. Притча « Глечик з тріщинкою»

В однієї господині було два великих та гарних глеки. Вона часто носила ними воду від криниці. Але один глечик був тріснутий, тому вода з нього просочувалася крізь тріщинку. І господиня приносила додому лише половину глека води. Цілий глечик глузував з тріснутого, висміював його недоліки, його непотрібність господині. Тріснутий глечик дуже переживав з – за свого недоліку, тому одного разу запропонував господині викинути його на смітник. На що господиня відповіла:



  • А чи помітив ти, що з того боку з якого я несу тебе, завжди буяють квіти, росте трава, дерева та співають пташки. Я спеціально посіяла з цього боку насіння квітів, щоб вони квітли цілий рік і радували очі перехожих.

  • Чи багато в нашому житті людей, які мають вади зовнішності?

  • Чи потрібно про таких людей піклуватися?

  • Як ми можемо допомогти таким людям?

  • Як ви вважаєте, чи кожна людина має недоліки?

  • Як же від них звільнитися? Запитаємо наших гостей, за плечима яких багаторічний досвід, нехай поповнять колекцію мудрих порад — життєвих настанов, які ми залюбки візьмемо із собою у самостійне доросле життя.

Вправа «Ми вміємо піклуватися про людей з обмеженими можливостями»

Двоє дівчаток нашого класу знають азбуку глухих. Зараз ми проведемо для них випробування. Я показую на картці слова, а Ірина за допомогою положення пальців та долонь передасть Яні поняття, записані на картці. Яна нам скаже, що ж написано на картці.



  • А як саме ви прийшли до думки вивчати азбуку глухих?

  • Чи всього в житті можна навчитися?

  • Якщо захотіти навчитися грати на баяні? Можливо?

Пропоную показати дует вчителя музики та учениці нашого класу з українською піснею «Їхав, їхав козак містом».100_4596.jpg

Підсумок заняття

Сьогодні ми створили з вами проект «В чому сенс життя та щастя людини?»

Життя – як п’єса: важливо не те, скільки воно триває, а наскільки гарно зіграно.

І наостанок хочу розповісти вам давню китайську притчу.

Жив у одній китайській провінції пихатий мандарин – знатний вельможа. Купався він у розкошах та тільки тим і займався, що вихвалявся своїм розумом перед підданими. Та пішов якось поголос, ніби то в околиці містечка з’явився чернець мудріший за самого мандарина. Розсердився мандарин і вирішив запросити ченця на словесний турнір. А сам тим часом надумав обдурити ченця. ”Візьму я в руки метелика і заховаю за спиною. Задам я ченцю питання – що у мене в руках – живе чи мертве. Скаже живе – здушу метелика в долонях - стане мертве, а скаже мертве – відкрию долоні, хай летить.” Отак міркував підступний мандарин. Наступив день турніру. До палацу зібралося багато людей подивитися. Прийшов чернець – худорлявий непоказний чоловік. І питає його мандарин: "Що у мене в руках – живе чи неживе?”. Посміхнувся чернець і спокійно відповів: "ВСЕ В ТВОЇХ РУКАХ”. Мандарин не очікував такої відповіді, відкрив долоні і метелик полетів у світ, тріпочучи яскравими крильцями.



Я не даремно розповіла вам цю історію. Ви майбутнє України, ви завтрашній день, ви наше майбуття. У ваших руках яким воно буде – майбутнє, якого змісту набуде сенс буття. Ще раз погляньте на дошку. Це вже готовий рецепт успішного життя. Дозволю собі лише маленький штрих. "Якщо маленька людина в маленькому місті сумлінно робить свою маленьку справу – Всесвіт стає кращим.”


Зміст:

  1. Анкета

  2. Опис досвіду

  3. Презентація досвіду

  4. Матеріали з досвіду

  5. Сюжетні матеріали про педагогічну діяльність


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconРік народження: 12. 08. 1961р. Освіта: 1979р. – Львівське педагогічне уилище №1, спеціальність «Дошкільне виховання»
Львівське педагогічне уилище №1, спеціальність «Дошкільне виховання», кв вихователь дітей дошкільного віку
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою icon“Учитель не той хто вчить, а той у якого вчаться” Педагогічне кредо: Загальні відомості

Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою icon2013р. Моє педагогічне кредо
Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови І літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconМоє педагогічне кредо Учитель не той,хто вчить,а той у кого вчаться
Активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconРозвиток творчих здібностей шляхом інноваційних технологій. Моє педагогічне кредо
«Я виховую не геніїв, не професійних музикантів, не композиторів. У мене інше завдання – виховувати людину добру І чуйну до світу...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconІм. М. Драгоманова. Учитель вищої категорії. Педагогічний стаж – 22 роки. Моє педагогічне кредо
«Наше моральне обличчя»; проект «Учень року»; усні журнали; святкові концерти; бесіди, дискусії на морально-етичні теми та інші
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconПедагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»
...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconЗ досвіду роботи вчителя української мови та літератури
Педагогічне кредо:’’ Навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра. Розвивати...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconОсвіта. Виховання. Навчання
Вільне виховання та навчання дітей дошкільного віку за педагогічними ідеями Р. Штайнера та їх адаптація в українське педагогічне...
Педагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою iconЖити І працювати так, щоб поруч усім дихалось легко І спокійно, радісно моє педагогічне кредо
Любові, Толерантності. Звичайно, аби уроки були ефективними, досягали поставленої мети, потрібно, щоб вони відбувались за умови постійної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка