Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»



Скачати 149,72 Kb.
Дата конвертації17.08.2017
Розмір149,72 Kb.

Відділ освіти Катеринопільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет


Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»

А. Дистервег


Тема досвіду: Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом особистісно орієнтованого підходу до навчання на уроках світової літератури


Автор досвіду: Пономаренко Надія Миколаївна, вчитель світової літератури, категорія вища, відмінник освіти, старший вчитель, стаж роботи – 40 років


Адреса досвіду: Катеринопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів№2 Катеринопільської районної ради Черкаської області

Досвід вивчався протягом 2013-2014 р.р. адміністрацією Катеринопільської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 та районним методичним кабінетом


Катеринопіль

2014


Тема досвіду відображає головну проблему реформування сучасної освіти: озброєння школярів уміннями і навичками саморозвитку особистості, яке значною мірою вирішується шляхом упровадження нових технологій організації процесу навчання та виховання, та надання учневі можливостей самореалізації і самовираження.

Новизна досвіду полягає в оригінальному використанні технології особистісно орієнтованого навчання, інших технологій (інтерактивного навчання, методу проектів, проблемного навчання, колективного взаємонавчання, ІКТ, елементів дослідницької роботи) в урочній та в позаурочній діяльності. Заслуговують на увагу особливості педагогічного стилю вчителя у проектуванні навчального процесу, у доборі навчального матеріалу та форм і методів реалізації проблеми на уроці і в позаурочний час.

Актуальність досвіду полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку освіти та суспільних відносин зростають вимоги до особистості як суб’єкта всіх соціальних процесів, виникає необхідність врахування фактору психологічної готовності молодої людини до здійснення тих чи інших дій у сучасних умовах, забезпечення шкільної молоді ефективним інструментарієм самореалізації та самовираження для досягнення життєвого успіху.

Теоретичною основою досвіду є технологія особистісно зорієнтованого навчання. Теоретично осмислив проблеми ОЗОН давньогрецький філософ Левкіпп та Демокріт (V ст. до н. е.), які розуміли індивідуалізацію як принцип основи філософського пояснення буття. Основою технології є вчення таких педагогів як Я. Коменський, С.Русова, Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинський. Серед сучасних досліджень – праці І. С. Якиманської «Особистісно орієнтоване навчання в сучасній школі», І. Д. Беха «Особистісно орієнтоване навчання», А. М. Фасолі та О.В. Гаврилюк «Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології», роботи С. Подмазіна, Ш. Амонашвілі – технологія гуманізації та демократизації стосунків, педагогіка співробітництва.

Сутність досвіду полягає в особливостях проектування педагогічного процесу, який базується на основі раціонального поєднання елементів названих вище інноваційних технологій, традиційних засобів навчання та розвитку особистості.

Практична значущість досвіду полягає в тому, що реалізація особистісного підходу до навчання учнів дозволяє підняти на якісно новий рівень педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень, забезпечує психолого - емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість школярів, готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності.

Технологія досвіду містить у собі багатий арсенал форм, методів традиційної та інноваційної діяльності вчителя та учнів на уроці і в позаурочний час. Особливо цінним є творчий підхід педагога до створення системи роботи на різних етапах особистісного уроку в залежності від рівня підготовки учнів та можливостей учителя.

Технологія досвіду сприяє вирішенню наступних проблем:



  • диференціація навчального процесу;

  • підвищення ефективності уроку як основної одиниці навчально-виховної діяльності;

  • активізація навчальної діяльності учнів на уроках літератури, підвищення інтересу до предмета та читацької активності;

  • використання нетрадиційних форм роботи (суд, інсценізація, подорожі, звіт, дослідження…) не як самоціль, а як засіб досягнення навчальної мети уроку;

  • надання можливостей учням із різним рівнем підготовки, здібностей та психологічного стану самореалізуватися під час уроку;

  • розвиток навичок самостійної та спільної діяльності;

  • оптимізація соціально - особистісного росту школяра, формування готовності до подолання труднощів навчання та життя, стійкості до стресів і фрустрацій

  • формування компетентної дієздатної особистості


Тема дослідження: вивчення досвіду вчителя Катеринопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 Пономаренко Надії Миколаївни щодо упровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес.

Мета дослідження: визначення рівня ефективності педагогічної діяльності вчителя щодо розвитку особистості засобами технології особистісно орієнтованого навчання, інших інноваційних технологій.

Завдання дослідження:

  • дослідити особливості педагогічного стилю вчителя;

  • відслідкувати форми та прийоми навчальної інноваційної діяльності;

  • розкрити технології реалізації вчителем основної педагогічної ідеї та її складових;

  • сприяти поширенню досвіду серед освітян району та області


Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом особистісно орієнтованого підходу до навчання на уроках світової літератури
Одним із шляхів відродження духовності, національної самосвідомості українського народу є розбудова національної освіти. Це вимагає від учителя виховання всебічно розвиненої людини. Тому актуальна сьогодні така організація уроку, де вчитель підтримує розвиток природних здібностей учнів, допомагає осмислювати ситуації чи проблеми, надає можливість проявити особисті нахили. На уроці дитина повинна відчувати педагогічну підтримку розвитку інтелектуальних здібностей та емоційних вражень. Це відповідає головному завданню сучасної школи – розвитку особистості на засадах особистісно орієнтованого підходу. Свій підхід до навчання та виховання вчитель вищої категорії, відмінник освіти, старший вчитель Пономаренко Н.М. виклала у педагогічному есе «Дитяче життя – велика цінність»: учитель бере на себе відповідальність і турботу за кожного, кого йому довірили, тому головне правило її роботи – не зашкодити Дитині. Життєве кредо вчительки - «Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом» (Л. Костенко) – повністю відображає основний принцип діяльності Надії Миколаївни. Педагогічне кредо базується на особистісно орієнтованому навчанні, принцип якого полягає у гуманному, демократичному ставленні до учня, який має бути помічником учителя, рівноправним партнером на уроці - це слова філософа й педагога А. Дистервега: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!»

Пономаренко Н.М. працює над проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом особистісно орієнтованого підходу до навчання на уроках світової літератури». Сьогодні учень прагне спостерігати, досліджувати, складати діалог, творити. Задоволення цих потреб у щоденній роботі Пономаренко Н.М. виявляється у використанні можливостей технології особистісно орієнтованого навчання. За традиційного підходу до навчання (з орієнтацією на «середнього» учня) слабкі діти не встигають осягнути матеріал, а здібні не знають, куди себе подіти на уроці. Особистісно орієнтоване навчання дає змогу:



  • розподілити клас на динамічні групи, які опрацьовують завдання залежно від рівня здібностей і можливостей;

  • використовувати рольову гру, евристичну бесіду для поглиблення аналізу конкретного твору чи проблеми;

  • застосовувати діалогічні та дискусійні методики;

  • під час роботи з текстом: читання з позначками, формулювання запитань до тексту, складання простого та складного планів, методика незакінчених речень, складання асоціативних рядів;

  • використовувати нетрадиційні форми роботи (суд, інсценізація, подорожі, звіт, дослідження…) не як самоціль, а як засіб досягнення навчальної мети уроку;

  • надавати можливість обдарованим учням виявити свої здібності під час уроку, а не тільки на позакласних заходах (особисте дослідження, власний вірш, пісня, малюнок…).

Тому вчителька упевнена, що, спираючись на досвід учнів, їхні інтереси, рівень підготовки у сучасній школі необхідно впроваджувати особистісно зорієнтовані технології. На думку Надії Миколаївни, саме особистісно орієнтована педагогіка є запорукою успіху кожного вчителя, бо її суть полягає у «створенні оптимальних умов для розвитку особистісних структур учня, формування його життєвих компетентностей та вироблення власної освітньої продукції».

Теоретично осмислив проблеми ОЗОН давньогрецькі філософи Левкіпп та Демокріт (V ст. до н. е.), які розуміли індивідуалізацію як принцип основи філософського пояснення буття. До речі, тут слід згадати про вчення таких педагогів, як Я. Коменський, С.Русова, Ш. Амонашвілі, В. Сухомлинський. Зараз, коли ми зрозуміли сутність людини й особистості, природи її розвитку, обдарованості, ми знову повернулися до практики й теорії особистісно орієнтованого навчання. Після опрацювання найбільш яскравих сучасних досліджень ( І. С. Якиманської «Особистісно орієнтоване навчання в сучасній школі», І. Д. Беха «Особистісно орієнтоване навчання», А. М. Фасолі та О.В. Гаврилюк «Особистісно зорієнтоване навчання: сутність, основи, технології», роботи С. Подмазіна, Ш. Амонашвілі – технологія гуманізації та демократизації стосунків, педагогіка співробітництва, О.Пометун та Л. Пироженко (інтерактивні технології) Н.М.Пономаренко почала застосовувати елементи ОЗОН у своїй практиці. Саме таке навчання має на меті створення оптимальних умов для стимулювання і задоволення потреб кожного учасника навчально – виховного процесу.

Урок в особистісно орієнтованому навчанні (з урахуванням типу уроку) відрізняється усталеною структурою і в цій частині теоретичних основ має риси технології: послідовне дотримання визначеного порядку є обов’язковим. Найчастіше використовується комбінований урок. Упроваджуючи ОЗОН у поурочну практику, потрібно знати, що довільне маніпулювання етапами – щось включаємо, щось вилучаємо – руйнує ОЗОНівський урок. Довільно, але доречно вчителька обирає методи, прийоми, форми діяльності, які можуть застосовуватися на різних етапах (робота з цілями уроку, темою; визначення рівня домагань; оцінювання власної та колективної діяльності; озвучування очікуваних результатів; прийом незакінчених речень, есе, вільне письмо, інтерв’ю, створення асоціативних рядів, формування запитань до автора (тексту), рефлексійні запитання; читання з позначками, створення опорних конспектів, активне слухання, метод ПРЕС, триступеневе інтерв’ю, дебати, мозковий штурм, акваріум, мозаїка, кубування, організаційно - ділові ігри та інше).

Оскільки метою своєї педагогічної діяльності Надія Миколаївна вважає створення необхідних умов для формування життєвої та навчальної компетентностей учнів, розвитку та виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей, це спонукає до постійного пошуку шляхів реалізації цього завдання. Змінюються позиції учня й педагога, відбувається взаємодія між учителем і учнями, заснована на паритетності. Такі стосунки допускають прийняття педагогом думок і активної позиції учнів, визнання за ними права на самостійність суджень, відмову від переконання в тому, що єдино правильна думка належить учителеві. Навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Коли навчання активне, учень постійно перебуває у стані пошуку, хоче отримати відповідь на запитання, потребує інформації, щоб вирішити проблему, або розмірковує разом з іншими над способом виконати завдання. Ось тому у своїй практиці учитель застосовує також елементи технологій проблемного навчання, розвивального навчання, критичного мислення, технологію навчання на основі диференціації та колективних форм навчання, ігрові технології, проектні технології.

Головну мету своєї роботи вчителька бачить у педагогічній підтримці дитини на уроці. Для цього на уроці необхідно: створити позитивний настрій перед навчальною роботою і під час неї; підтримувати найменші позитивні зрушення, поважати нерозуміння й незнання; враховувати індивідуальні психолого – фізіологічні особливості дітей відповідного віку; створювати проблемні ситуації, вчити не тільки запам’ятовувати, а й досліджувати і навіть відкривати; формувати вміння самостійно здобувати знання тощо.

Забезпечення реалізації принципів особистісно орієнтованого навчання досягається вчителем через відповідну організацію уроку:



  1. Мотиваційний етап (з’ясування емоційного стану, забезпечення емоційної готовності до уроку тощо);

  2. Актуалізація суб’єктивного досвіду та опорних знань.

  3. Цілевизначення та планування діяльності.

  4. Опрацювання навчального матеріалу.

  5. Рефлексивно – оцінний етап.

Як зробити урок світової літератури особистісно зорієнтованим на учня, цікавим, захоплюючим для нього? Як традиційні методи вивчення літературного твору зорієнтувати на особистість учня і до яких нетрадиційних вдатись? – ось що хвилює учителя упродовж не одного року. Тому навчальний процес включає у себе різні види пізнавальної діяльності учнів і кожний з них активізує дітей, пробуджує їх самостійність, творчу думку, виховує. Одним з таких видів є літературна гра. Вона в рівній мірі сприяє як засвоєнню знань, активізуючи цей процес,так і розвитку особистості. Тому гра – це не тільки діяльність молодших школярів, але й необхідний вид діяльності для підлітків і старшокласників. Єдине, що Надія Миколаївна вважає дуже важливим: визначити, виходячи з вікових особливостей учнів, форму гри і органічно вплести її в полотно уроку. Результативним є використання на уроках пізнавальних та рольових ігор, зокрема таких: за опорними словами і датами відновити біографію письменника; «Четвертий зайвий», «Упізнай автора»; «Хто це?»: за цитатою впізнати літературного героя; «Виправ помилку у твердженні»; літературна вікторина; інтерв’ю з письменником, літературним героєм; «Хто більше»: учні, працюючи в групах, записують позитивні чи негативні риси героя; «Стрілки»: учні з’єднують стрілками імена персонажів і властиві їм риси характеру та багато інших. Наприклад, підсумковий урок з вивчення літературної казки, що спирається на її пообразно – проблемний аналіз, учителька проводить у формі нетрадиційній, театралізованій. Учні – глядачі називають героїв інсценізованих уривків з казок; інсценізація може тривати один урок або протягом усього казкового тижня. Завершується урок вікториною. Урок – подорож «Шляхами Робінзона Крузо» також цілком можна назвати особистісно – проблемною грою, оскільки учні повинні звернутися до власного досвіду. Наприклад:

  • Що, на вашу думку, відчув Робінзон, коли морська хвиля викинула його на берег?

  • Що могло б статися з героєм, якби у нього опустилися руки?

Такі запитання вчителя потребують від учнів власної думки щодо можливих дій у подібній ситуації. Учні Надії Миколаївни охоче беруть участь у театралізованому (з елементами проблемного) занятті. Адже гра особистісна за своєю сутністю, вона активізує сприймання ними казкових героїв, вчить відчувати їхню проблемність. Саме участь учня у з’ясуванні навчальної проблеми й робить урок особистісним.

Література моделює життя, а реальність складніша від будь – якого літературного твору. Тому не лише до художнього тексту, а й до кожної відповіді своїх учнів ставиться вчителька дуже обережно: не треба бути категоричним, не заперечувати одразу, адже інтерпретація тексту, особливо під час вивчення модерністських творів у старших класах, ніколи не буває єдино правильною.

Особливе місце у співпраці вчителя з учнями посідає використання на уроці інформаційних технологій (виклад власного бачення певної проблеми при аналізі тексту у вигляді структурно - логічної динамічної схеми, проведення тематичної атестації, організація самостійної пошуково – творчої роботи учнів тощо).

Одним із найважливіших шляхів удосконалення викладання світової літератури та читацької активності учнів Н.М. Пономаренко вважає використання компаративістики або окремих її елементів. Адже порівняння творів світового письменства з кращими зразками рідної літератури зумовлює вивчення предмета саме як мистецтва слова. Таке вивчення сприяє глибшому осягненню теми, розширює можливості естетичного виховання, підвищує інтерес учнів до предмета, до художнього слова, вчить всебічно сприймати світ і самостійно віднаходити своє місце в ньому - тобто стимулює особистісне зростання. Як відомо, програми з української та світової літератури в старших класах побудовані за єдиним хронологічним принципом, тому вони мають багато спільного. Звичайно, в українській літературі є деякі відмінності від загального розвитку світової літератури, але окремі етапи збігаються, існують спільні напрями й течії, культурні епохи й жанри. Так, під час вивчення здобутків французьких поетів – модерністів (П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме), аналізується, як їхні ідеї та поетику розвинули українські модерністи (О. Олесь, М. Вороний, П. Тичина та інші); розглядаються типологічні зв’язки при вивченні «Міщанин – шляхтич» Мольєра, «Мартин Боруля» І. Карпенка – Карого та «Мина Мазайло» М. Куліша; новелами О. Генрі «Останній листок» та В. Стефаника «Кленові листки»; «Пігмаліон» ірландця Бернарда Шоу та «Мина Мазайло» українця Миколи Куліша. Цікаво відбувається зіставлення також функціонування образу Мазепи у творах англійця Байрона, француза В.Гюго та українця В.Сосюри. Порівняльний аналіз застосовується й під час вивчення історії написання твору. Особливо дієвим це є коли аналізуються твори біблійної тематики: без конкретних біблійних текстів навряд чи можна проаналізувати «Давидові псалми», «Ісаїя. Глава 35» Т. Шевченка, поему «Мойсей» І. Франка; роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні» П. Мирного та І. Білика, повість «Земля». О. Кобилянської. Вивчаючи твір Ч. Діккенса «Різдвяна пісня у прозі», вчитель ставить завдання на уроці – розглянути, які моральні проблеми вирішують у своїх творах російський письменник М. Гоголь в оповіданні «Ніч перед Різдвом», український письменник П.Мирний в оповіданні «Морозенко» та англійський – Ч. Діккенс в оповіданні «Різдвяна пісня у прозі». Учні поринають у світ літературних героїв різних народів, така робота вимагає детального аналізу на рівні теми, сюжету, системи образів, жанрової специфіки тощо.

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активності у цьому процесі. Цього можна досягти за допомогою інтерактивного навчання. Щоб учень відчував свою причетність до створення уроку, Надія Миколаївна застосовує різні форми інтерактивного навчання. Найефективнішими з них є: робота в малих групах, метод гронування, «мозковий штурм», «обери позицію: засуджую, виправдовую», «мікрофон», «акваріум» тощо.

Уроки літератури є основною формою людинопізнання: саме на них учні відкривають нам свої серця, довіряють нам свої думки, судження, висловлюють свою точку зору. Але урок – це і основна форма оволодіння учнями тією системою знань, умінь і навичок, яка необхідна підростаючій людині для повноцінного сприймання словесного мистецтва, розвитку художньої культури, мови, творчих здібностей. Ці завдання уроку будуть вирішені тільки тоді, коли учень навчиться спілкуватись з найвеличнішими надбаннями людства – книгами. Читання книги – це складна, кропітка і дуже цікава робота. Тому на уроках світової літератури педагог активно намагається формувати повноцінного читача, здатного відбирати, читати та розуміти книги, сприймати процес читання як етап власної творчості і духовного розвитку. Курс літератури дає можливість прилучити учнів до духовного і естетичного досвіду людства – в особистісному вимірі через конкретний художній твір. У процесі читання дитина пізнає себе, а урок літератури є засобом для самовираження школяра. Щоб створити відповідні умови, вчитель мусить бути координатором, співучасником пізнання і проникнення учня в текстові глибини, а не виконувати роль старшого, якому вже відомі всі істини,що належить відкрити учням. Учень у Надії Миколаївни не пасивний спостерігач готових знань, а разом з учителем активний інтерпретатор тексту. Саме використання літературного аналізу дозволяє поєднати, злити в єдине ціле навчальну й виховну мету, спрямовує урок на естетичний розвиток учнів. Як результат пізнання учнями змісту твору – їхні ілюстрації, які діти з великим бажанням створюють, а потім захищають. Це завдання розвиває і художні здібності дітей, художнє уявлення, сприяє естетичному вихованню.

Для активізації пізнавальної діяльності учителька використовує різні типи уроків: урок – дослідження, урок – диспут, урок – зустріч в колі літературних героїв, урок – подорож, урок літературно – музична композиція. У виборі структури таких уроків вона орієнтується на зміст матеріалу, на рівень підготовки класу, на вікові особливості учнів, на складність твору і на свої можливості як учителя.

На думку Надії Миколаївни, кожному вчителеві слід постійно поповнювати, збагачувати свої знання, щоб не втратити професійної майстерності, авторитету серед учнів, батьків, колег. Тому завжди стежить за новинками художньої літератури, методичної преси, постійно займається самоосвітою, аналізом своєї роботи, а лейтмотивом творчого підходу до роботи є слова В.Сухомлинського: «Хто намагається розібратися у хорошому і негативному на своїх уроках, у своїх взаємовідносинах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».



Серед методичних напрацювань учителя доповіді: Використання компаративного аналізу при вивченні художніх творів із зарубіжної та української літератури; Формування особистісно орієнтованого підходу до навчання на уроках зарубіжної літератури; Інноваційні педагогічні технології в процесі вивчення світової літератури; Формування особистісно орієнтованого підходу до виховання учнів в позаурочний час; Форми і методи роботи з обдарованими дітьми на уроках зарубіжної літератури. Методичний посібник «Віктор Гюго. «Собор Паризької Богоматері». Заочна екскурсія визначними місцями Парижа» отримав сертифікат обласної виставки «Освіта Черкащини», автора занесено до каталогу ППД Черкаської області.

Пономаренко Н.М. активний учасник семінарів, методичних об’єднань: виступила з проблем «Культурологічні підходи до викладання словесності в школі», «Використання елементів компаративістики в процесі викладання світової літератури», «Інтегроване навчання на уроках світової літератури». Отримала сертифікати ВГ «Основа» за використання передових педагогічних здобутків, опублікованих на шпальтах журналів ВГ «Основа» і підвищення свого фахового рівня та за участь у курсі Харківської Дистанційної Академії «Підготовка до атестації: як оформити власне портфоліо».
Каталог: Inform
Inform -> Диктатура Гая Юлія Цезаря
Inform -> Науково-методичний центр
Inform -> Науково-методичний центр
Inform -> Урок №7 Тема. Мова програмування як один із способів представлення алгоритму Мета. Навчальна
Inform -> Програма гуртка «Зарубіжна література»
Inform -> Зякун Олександр Сергійович керівник гурткової роботи Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю
Inform -> Методичні рекомендації до проведення Першого уроку, присвяченого 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» icon2013р. Моє педагогічне кредо
Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови І літератури – один із напрямів активізації пізнавальної діяльності...
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconЗ досвіду роботи вчителя української мови та літератури
Педагогічне кредо:’’ Навчати та виховувати так, щоб у кожному дитячому серці запалити вогник пізнання, мислення, добра. Розвивати...
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» icon“Учитель не той хто вчить, а той у якого вчаться” Педагогічне кредо: Загальні відомості

Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconЖити І працювати так, щоб поруч усім дихалось легко І спокійно, радісно моє педагогічне кредо
Любові, Толерантності. Звичайно, аби уроки були ефективними, досягали поставленої мети, потрібно, щоб вони відбувались за умови постійної...
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconМоє педагогічне кредо Учитель не той,хто вчить,а той у кого вчаться
Активізація самостійної пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconРозвиток творчих здібностей шляхом інноваційних технологій. Моє педагогічне кредо
«Я виховую не геніїв, не професійних музикантів, не композиторів. У мене інше завдання – виховувати людину добру І чуйну до світу...
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconПедагогічне кредо: Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою
Тож, можливо, закінчивши школу кожен зможе пронести через все життя орнаменти «вишитого рушничка» моєї науки
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconІм. М. Драгоманова. Учитель вищої категорії. Педагогічний стаж – 22 роки. Моє педагогічне кредо
«Наше моральне обличчя»; проект «Учень року»; усні журнали; святкові концерти; бесіди, дискусії на морально-етичні теми та інші
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconОсвіта. Виховання. Навчання
Вільне виховання та навчання дітей дошкільного віку за педагогічними ідеями Р. Штайнера та їх адаптація в українське педагогічне...
Педагогічне кредо вчителя: «Намагайтеся викликати інтерес до навчання всією своєю особистістю!» iconКвітковий рай Катерини Білокур
Катерини Білокур; викликати інтерес до її творчості, зацікавити дітей змістом картин, вчити їх сприймати, вдало висловлюватися про...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка