Переклад: european islamic research center (eirc)



Сторінка6/8
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.7 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
- Ми повинні любити чи ненавидіти своїх батьків?

Ще одне протиріччя Лука пов’язав з Ісусом: "Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!" (Луки 14:26)

А в іншому вірші Лука згадує, що чоловік запитав Ісуса про вічне життя, і Ісус відповів: "Шануй свого батька та матір". (Луки 18:20)

В Євангелії від Марка Ісус сказав: "Люби свого ближнього, як самого себе!" (Марк 12:31)

Учні повинні любити і поважати, чи ненавидіти своїх батьків?

- Чи можливо, що Пекло є долею Христа (мир йому)?

Матвій переказує “зі слів” Христа, що той, хто ображає своїх братів, приречений на вогонь.

«Хто ж зневажить свого брата ганебними словами, відповідатиме перед найвищим судом. А хто скаже: “Ти нікчемний дурень!” — заслуговуватиме покарання у вогняній геєні». (Матвія 5:22)

Однак, Лука стверджував, що Христос образив двох своїх учнів, які не впізнали його після воскресіння: "Тоді Він сказав їм: о, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!" (Луки 24:25)

Він також сказав Петру: «Відступися від Мене, сатано» (Матвія 16:23). А в іншому вірші сказав йому: "Маловірний, чого усумнився?" (Матвія 14:31)

Чи стверджують християни, що Пекло – доля Христа, чи вони вважають ці уривки протиріччями?



Протиріччя між Старим і Новим Завітом

Євангелісти суперечать авторам Старого Завіту в різних питаннях, яких вони не розділяли: серед них і історичні, і богословські.



Протиріччя в характеристиках Бога

Іван був правий, коли сказав: "Ніхто ніколи не бачив Бога" (Івана 1:18). Однак, це суперечило Торі. Яків сказав: "Бо я бачив Бога лицем у лице". (Буття 32:30)

Те ж саме зустрічається в книзі Вихід, коли Мойсей запевняв, що бачив Бога: "Далі Господь сказав: «Стань ось тут, на цій скелі. Коли я проходитиму повз тебе і ти побачиш мою славу, я сховаю тебе в западині скелі та прикриватиму своєю рукою, поки не пройду. Потім я заберу руку, і ти побачиш мене зі спини, але мого лиця ти не побачиш". (Вихід 33:21-23)

Крім того, Іван суперечить тому, Луці, який повідомляє, що Степан бачив Божий образ і славу: "А Степан, сповнений святого духу, глянув на небо і побачив Божу славу та Ісуса, який стояв праворуч від Бога. І Степан сказав: «Дивіться! Я бачу розкрите небо та Сина людського, який стоїть праворуч від Бога". (Дії Апостолів 7:55-56)

Іоанн сказав, що ніхто не чув голос Бога-Отця: "Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили". (Івана 5:37)

Тож ніхто не чув голос Бога, що суперечить сказаному в Торі, ніби народ Ізраїлю чув голос Бога, коли Той розмовляв з ними: " І промовляв Господь до вас із середини огню, голос слів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голосу". (Повторення Закону 4:12)

Чи чули люди голос Бога, чи ні?

Павло описав Бога належним чином: "Бо Бог не є Богом безладу, але миру". (1 Коринфян 14:33)

Однак він суперечить книзі Буття: "І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто. І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі." (Буття 11:6-9)

- Чи вся їжа є дозволеною?

Тора розповідає про дозволену і заборонену їжу. (Левіт 11:1-47)

Одначе Марк сказав, що Ісус виступив проти сказаного і зробив всю їжу дозволеною: "І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте! Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює". (Марка 7:14-15)

Учням було важко зрозуміти його слова, тому, вони знову запитали, і він відповів: “Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює”. (Марка 7:19)

Це найбільш дивний спосіб очищення їжі, який суперечить законам Тори.

- Хто купив землю Сихем?

Існує протиріччя між книгою Дій Апостолів і книгою Буття з приводу того, хто з сім'ї Гамора купив землю Сихем: Авраам чи Яків?

У книзі Діянь: "І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки. І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового". (Дії Апостолів 7:15-16)

В книзі Буття: "І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом. І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема за сто срібняків". (Буття 33: 18-19)

Помилку допустив автор книги Дії Апостолів, бо земля, яку купив Авраам, знаходилась на території Хеврон (Галілея). Він купив її у Ефрона, яка стала місцем поховання Сари, і сам пророк там спочиває.

У книзі Буття читаємо: "І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, чотири сотні шеклів срібла купецької ваги. І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо, купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його. І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, це Хеврон у землі ханаанській". (Буття 23:​​16-19)

Хто купив землю Сихем: Авраам чи Яків?

- Скільки років Саул правив народом Ізраїлю?

У книзі Самуїла, Саул правив народом Ізраїлю протягом двох років: "Рік був, як Саул зацарював, і два роки царював над Ізраїлем". (1 Самуїла 13:1)

Вона суперечить книзі Діянь Апостолів: "А потім забажали царя, і Бог дав їм Саула, сина Кісового, мужа з Веніяминового племени, на чотири десятки років". (Дії Апостолів 13:21)

Саул правив протягом сорока чи двох років?



- Хто є сином Божим, якого пророкував Давид?

Павло в своєму листі до Євреїв згадує обіцянку Бога Давиду про його сина Соломона. Однак це пророцтво він пов’язав з Христом (мир йому): “А тепер, наприкінці цих днів, він промовляв до нас через Сина, якого призначив спадкоємцем усього і через якого створив різні віки. Він — віддзеркалення слави Бога, точне відображення його сутності, і він підтримує все могутнім словом. Очистивши нас від гріхів, він сів на височині праворуч від Величного. Він успадкував ім’я, славетніше від імен ангелів, і став набагато вищим від них. Кому з ангелів Бог колись говорив: «Ти мій син, нині я став твоїм батьком» а також: «Я стану йому батьком, а він буде мені сином?” (Євреїв 1:2-5)

Павло цитує уривок з 2 книги Самуїла (7:14), і приписує пророцтво Христу: "Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина". (2 Сам 7:14)

Павло вірив, що цей уривок пророкував прихід Христа (мир йому), тому процитував його у своєму посланні.

Однак, ці слова розходяться з істиною, бо мова йде про Давида. Бог наказав пророку Натану сказати Давиду: "А тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: ... Коли виповняться твої дні, і ти ляжеш із своїми батьками, то Я поставлю по тобі насіння твоє, що вийде з утроби твоєї, і зміцню його царство. Він збудує дім для Ймення Мого, а Я зміцню престола його царства навіки. Я буду йому за Батька, а він буде Мені за сина. Коли він скривить дорогу свою, то Я покараю його людською палицею та поразами людських синів. Та милість Моя не відхилиться від нього, як відхилив Я її від Саула, якого Я відкинув перед Тобою. І буде певним твій дім та царство твоє аж навіки перед тобою. Престол твій буде міцно стояти аж навіки! Як усі ці слова, як усе це видіння, так говорив Натан до Давида". (2 Самуїла 7:8-17)

Передбачення стосувалось нащадка Давида, який буде правити народом Ізраїлю після смерті його. Він збудує дім Божий і Бог його покарає, якщо той не слідуватиме закону. Згідно Торі, всі ці описи справдились за життя Соломона.

Книга Хронік каже, що цією людиною був Соломон: "Ось народиться тобі син, він буде муж мирний, і Я дам йому мир від усіх ворогів його навколо, бо Соломон буде ім'я йому, і Я дам на Ізраїля за його днів мир та тишу. Він збудує храм для Мого Ймення, і він буде Мені за сина, а Я йому за Батька, і Я міцно поставлю трона царства його над Ізраїлем аж навіки!" (1 Хронік 22:9-10)

- Кого покликали з Єгипту?

Інше викривлення пророцтва стосується повернення Ісуса з Єгипту за його дитинства. Матвій сказав: "І він там зоставався аж до смерті Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого". (Матвія 2:15) Він стверджував, що справдилось пророцтво, оповіщене в книзі Осії. (Осії 11:1-2 )

Однак, в книзі Осії нічого не говориться про Христа, мова йде про повернення народу Ізраїлю з Мойсеєм із Єгипту. Це стосується Якова і його синів, їхнє повернення з Єгипту, ідолопоклонство і ігнорування Божих закликів: " Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, і з Єгипту покликав Я сина Свого. Як часто їх кликав, так вони йшли від Мене, приносили жертви Ваалам, і кадили бовванам". (Осії 11:1-2)

Уривок не має нічого спільного з Христом. Ідолопоклонство існувало до приходу Христа. Це не стосується тих, хто жив за часів Христа, бо юдеї покаялися і припинили поклонятися ідолам ще за п'ятсот тридцять шість років до народження Христа, після того, як їх було звільнено з Вавилона. Вони не вдавались до ідолопоклонства після каяття, як розповідає Біблія і доводить історія.



Християни між визнанням протиріч і зарозумілістю

Християнські вчені докладали відчайдушні і наївні зусилля заради об'єднання протирічь і висвітлення їх як сумісних і таких, що доповнюють одне одного. Однак, всі ці спроби часто виявлялись марними, а об’єднання не підковані жодними доказами.

Тому, юдейський критик і філософ Еспіноза був правий у своїх висловлюваннях про Тору, те саме стосується і Нового Завіту: "Якщо хтось думає, що я говорю загалом, без достатніх на те підстав, прошу його надати нам суттєві і беззаперечні докази, які можуть бути знайдені в працях істориків. Перше, в процесі узгоджень інтерпретацій цих питань, слід враховувати умови, методи і способи поєднання слів та їх роз’яснення так, щоб ми могли підтверджувати припущення фактами. Я буду кланятися в знак поваги тим, хто зможе виконати цю роботу, і я готовий назвати Аполлоном.

Мушу визнати, що мені не вдалось знайти людину, яка б погодилася на цю справу, незважаючи на мої довгі пошуки. Хоч з дитинства я був просякнутий загальним

сприйняттям Біблії, не дійти до того, до чого дійшов я було просто неможливо. В будь-якому випадку, немає сенсу витрачати час читача і пропонувати йому виклик на марні намагання".77

Тих, хто визнає істину, зовсім мало. Серед них редакція християнського журналу "Відверта правда». У липневому номері 1975 року ми читаємо: "Існує багато тверджень, які свідчать про суперечності в Біблії, котрі вчені так і не змогли до сих пір вирішити. Вона сповнена речей, які задовольняють кожного невіруючого і атеїста. Вчені досі борються з деякими труднощами. Ніхто не заперечує цей факт, за винятком того, хто нічого не знає про Біблію".


Законодавчий та моральний вплив Нового Завіту

Христос сказав: "Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається. Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!" (Матвія 7 / 15-20)

Мусульмани представили цей біблійний уривок і попросили християн розсудити його, а результати покажуть істину і хибу.

- Реальність християнських спільнот

Спостерігаючи за християнськими громадами в цілому, вчені зафіксували поширення ряду осудливих речей, таких як перелюб, гомосексуалізм, самогубства, злочини, расова дискримінація, розпад сім'ї, негативні соціальні відносини, алкоголь і наркотики, відчуження від релігії, панування атеїзму, жорстокість до інших народів.

“Понтій”, німецький журнал, опублікував статистичні дані про вірування німців, за результатами статистики: 65% німців вірять в Бога, а 50% вірять в життя і суд після смерті.

У Південній Африці частка християн становить 98%, інцест між білими займає 8%, а кількість залежних від алкоголізму в Сполучених Штатах, за даними Джимма Свегарта, становить сорок чотири мільйони на додаток до десяти мільйонів п'яниць.

Джон Уестон навів дослідження, проведене в 1978 році, результат якого показав, що 4% американського суспільства практикує гомосексуалізм або лесбіянство протягом усього свого життя, а 10% практикують їх протягом трьох років.

Представництво батьківської організації у Великобританії свідчить, що половина дівчат-підлітків у віці до 16 років вчиняють перелюб.



- Як Новий Завіт сприймає цю реальність?

Можна було б задатися питанням: як Євангеліє має виправляти ці лиха і дані епідеміологічних досліджень. Яке відношення Канонічне писання має до цих цифр?

А відповідь досить проста: неспроможність законодавства Євангелія вилікувати ці хвороби в християнських громадах. Це буде зовсім не наклеп, якщо ми скажемо, що Біблія, так чи інакше, є однією з причин розколу таких суспільств.78

Відповідальність канонічних писань за пороки залежить від їх впливу, бо разом вони містять першопричину і коріння проблем. А це означає, що вони не є словом Божим, бо Господь послав пророків зі Своїми книгами, аби направляти людей і вивести їх із темряви і зла до керівництва і світла.



Новий Завіт суперечить людській природі

Уривки Євангелій відображають те, що суперечить людській природі. Ці речі справили негативний моральний або соціальний вплив на читача:

Новий Завіт закликає залишити шлюб і стати холостяком. Павло сказав: "Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я" (1 Коринфян 7:8). В іншому вірші він каже: "Думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може" (Рим 8:7). Посилаючись на слова Павла, можна зробити вивід: якщо люди п’ють, їдять, сплять, одружуються і задовольняють інші людські потреби – вони противляться Господу.

Павло сказав це через помилкові уявлення, які переповнювали його, тобто через ворожнечу між тілом і духом: "Бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу, і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете". (Гал 5:17)

Це означає, що конфлікт між духом і тілом спотворює людське життя, яке не зможе досягти щастя, поки не зіллються воєдино потреби тіла і бажаннями душі.

Яків перебільшував, коли застерігав від любові до світу земного, не проводячи відмінності між добром і злом. Він сказав: "Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається" (Якова 4:4). Хіба любов до блага, батьків чи навіть потреб людини, таких як шлюб, народження, їжа і питво є ворожими по відношенню до Бога? Матвій розповідає, що Христос закликав відмовлятися від благ світу, в тому числі основних і насущних потреб гідного людського життя. Один чоловік прийшов до Христа і сказав, що запам'ятав всі заповіді: "Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. Ісус же сказав Своїм учням: правду кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти! Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?» (Матвія 19:20-25)

Цей уривок та інші, виступають проти основ життя, які будують цивілізацію.

Так само, ми зустрічаємо вірш, який закликає до розбещеності та ліні, де людство буде знищено, якщо вчинить так. Лука сказав: "І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного? Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся? Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!" (Луки 12:22-31)

Ще один конфлікт з людською природою простежується у нерозумних ідеях Нового Завіту. Цитуючи Христа, Матвій сказав: «А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує». (Матвія 5:44)

Незважаючи на те, що любов до ворогів є чимось неможливим, і християни ніколи так не вчиняли, малоймовірно, що Христос заповідав би любити Сатану, найлютішого ворога людства. Те ж саме можна сказати про демонів людства, яких Бог не любить, і люди відчувають неприязнь до них.

Дивно, що Писання закликає віруючих любити своїх ворогів, незалежно від того, що вони заподіяли, в той час як в інших віршах їм наказують ненавидіти тих, хто робить їм добро, батьків, братів та синів. Як стверджував Лука, ненависть є однією з основних вимог, щоб стати одним з учнів Ісуса: "Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!" (Луки 14:26)

Законодавчі прогалини Нового Завіту

Закони Євангелій нездатні забезпечити надійне, гармонійне життя, і жити згідно Євангелій – неможливо.

Матвій приписує Христу слова: «А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, підстав йому й другу». (Матвія 5:39)

Писання пропонує альтернативу безкарності, скасування закону відплати або морального боргу. Це вказує на повну відсутність розуму, адже заклик прийняти скарги та несправедливість, безсумнівно, веде до виникнення розладу та беззаконня.

Лука сказав: "Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки. І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай" (Луки 6:29-30). Чи стане мудрий чоловік робити такі речі? Якби люди так вчиняли, скільки несправедливості, пригноблення і зла було б?

Тут, ми задаємося питанням: якщо слова лунали з вуст Христа, то чому він не згадує їх, коли слуги первосвящеників побили його? Він не підставив іншу щоку, замість цього сказавши: «Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?» (Івана 18:23)

Існує й інше запитання, яке потребує відповіді: чи застосувала церква цю мораль хоч раз? Чи вислів цей позбавлений здорового глузду, бо якщо церква і Христос не змогли так вчинити, то інші люди тим паче?

Новий Завіт забороняє розлучення, хіба якщо один із подружжя вчинив перелюб: "Тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!" (Матвія 19:6)

Зазначений закон є однією з причин поширення перелюбу. Це рішення і вихід для тих, хто має проблеми зі шлюбом через життєві негаразди і відмінності людських натур, і тих, кому Новий Завіт заважає будувати своє життя начисто.

Це дивний припис не може дарувати гармонію нашому життю. Існує безліч ситуацій, які роблять життя між подружжям нестерпним, і єдиний вихід – це розлучення, а його заборона може завдати лише шкоди.

Саме тому протестантська церква дозволила розлучення, інші церкви намагаються затвердити його, аби вийти з цього дивного положення.

Твердження Матвія про причини заборони розлучення (19/6): "Тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує", - не відповідає дійсності, бо шлюб не є божественним поєднання між людьми. Це лише згода між двома вступити до шлюбу відповідно до закону Божого.

Ще одне упущення в законодавстві Нового Завіту полягає у забороні одружуватися на більш, ніж одній жінці, як це видно з послань (1 Коринфян (1-7) 5), хоча воно узгоджується із різними християнськими церквами.

Статистичні дані показують безперервне зростання кількості жінок. В Англії жінки перевищують кількість чоловіків на чотири мільйони, в Німеччині на п'ять мільйонів і на вісім мільйонів в Америці.

Як Новий Завіт вирішуватиме цю проблему, яка буде постійно зростати, якщо християни підуть за словами Павла, відмовляючись від шлюб і залишаючись холостяками? "Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися". (1 Коринфян 7:8-9)

Такі вчення стали результатом численних потрясінь, які вражають церкву кожен день, і доводять, що люди не можуть подолати свою природу, і що подібне керівництво - не слово Боже, бо Бог знає, що краще для його творінь.



Роль заперечення закону в поширенні беззаконня і розпаду

Все, що ми згадали – лише побічні ефекти покарання. Основною проблемою, з якою стикаються християнські громади, є доктрина про порятунок і спокуту. Це вчення підносить віру в розп'яття Христа на достатній рівень для порятунку, і звільняє людину від прокляття закону і заповідей. Павло відмінив покарання для тих, хто звершував різні пороки: перелюб, вживання алкоголю, вбивства і беззаконня.

За його словами, віра в Христа, який був розіп'ятий за нас, спокутує наші гріхи, незалежно від того, наскільки вони великі. Отже, віруючі можуть вчиняти будь-які гріхи без страху покарання Божого.

Павло називає Божий закон, який регулює поведінку людини, прокляттям: "Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві" (Гал 3:13). Він оголосив, що після розп'яття Ісуса в ньому немає ніякої необхідності: "Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою. А як віра прийшла, то вже ми не під виховником". (Гал 3:24-25)

Він запевнив скасування закону словами: «Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й Він Своєю наукою знищив Закона заповідей» (Ефесян 2:14-15). Павло також сказав: "А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!" (Гал 2:16)

Апостол вважав тих, хто наполягає на дотриманні закону, ворогами Христа: "Ви, що Законом виправдуєтесь, полишилися без Христа, відпали від благодаті!" (Гал 5:4)

Він запевняє, що немає необхідності робити добрі справи: «Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!» (Гал 2:21)

Павлу належать і такі слова: "Тож де похвальба? Виключена. Яким законом? Законом діл? Ні, але законом віри. Отож, ми визнаємо, що людина виправдується вірою, без діл Закону”. (Рим 3:27-28)

Він вважає, що віра Христова є шляхом до праведності і спасіння без закону і діянь: "Що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів. А тепер об'явилась через з'явлення Спасителя нашого Христа Ісуса, що й смерть зруйнував, і вивів на світло життя та нетління Євангелією". (2 Тимофія 1: 9-10)

Апостол запевнив логічність такої заяви словами: «А коли з'явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас не з діл праведності, що ми їх учинили були, а з Своєї милості через купіль відродження й обновлення Духом Святим». (Тит 3:4-5)

Таким чином, богослов виступав проти Тори і оголосив що будь-яка їжа є дозволеною (Повторення Закону 14:1-24). Він сказав: "Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічого нечистого в самому собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому воно нечисте". (Рим 14:14)

Він також повідомив: «Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних нечисте ніщо, але занечистилися і розум їхній, і сумління» (Тит 1:15). "Кожне бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою". (1 Тим 4:4)

Праведників Павло охарактеризував згідно з вченням своїм: "Але дарма виправдуються Його благодаттю, через відкуплення, що в Ісусі Христі, що Його Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів, за довготерпіння Божого, щоб виявити Свою правду за теперішнього часу, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса". (Рим 3:24-26)

Проголошуючи нові умови для порятунку, він сказав: "Бо коли ти устами своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся". (Рим 10:9)

Те ж саме зустрічається в Євангелії від Марка: "Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде". (Марк 16:16)

В іншому вірші, Павло заявив, що порятунок вготований для всього людства: "…але видав Його за всіх нас". (Рим 8:32)

Сказання Івана пояснюють ці слова:" Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу". (1 Ів 2:1-2)

Він запевнив, що: "І ми бачили й свідчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу". (1 Ів 4:14)

Таким чином, порятунок від усіх гріхів чекає на всіх людей, незалежно від скоєного. Згідно з цим вченням, люди, які зійдуть на небо (у Царство Боже) є найгіршими і найаморальнішими серед людей. Ці вірші справили великий вплив на християн: з уривків вони зрозуміли, що все дозволено.

Мартін Лютер, один із засновників течії протестантів, сказав: "Євангеліє не заповідає нам щось роботи заради спасіння, навпаки, відкидає наші діяння. Для того, аби наша праведність була очевидною, безліч тяжких гріхів повинні нас полонити".

У своїй книзі "Божественні місця" Міла Нектон каже: " Не хвилюйтеся, якщо ви злодій, зрадник чи грішник. Просто не забувайте, що Бог дуже добрий, і він пробачив ваші гріхи задовго до їхнього звершення".79

Таким чином, ми виявили, що те, що відбувається у Європі і в християнських суспільствах в цілому сталося через Писання, яке християни, незважаючи на великі помилки, вважають керівним словом Божим, котре веде до праведності і неба.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Переклад: european islamic research center (eirc) iconПереклад european islamic research center (eirc)
Скажіть: Ми увірували в Аллаха І у те, що зіслано нам, І що зіслано Ібрагіму, Ісмаїлу, Ісхаку, Якубу та колінам із нащадків їхніх;...
Переклад: european islamic research center (eirc) iconМ.Є. Салтиков-Щедрін. Переклад з російської мови. Історія одного міста. К79р.=50грн
Степан Руданський. 1,2,3 том(3 книги). Співи, листи, переклад "Іліади". Пісні, приказки, байки, співи. К73р.=100грн
Переклад: european islamic research center (eirc) iconР. П. Зорівчак Художній текст є надзвичайно складною структурою. А художній переклад це двоаспектний процес, який знаходиться під впливом численних перемінних факторів, зокрема питання, чи повинен переклад орієнту
Він – у нових умовах – повинен бути на передньому плані турботи про культуру, про ментальність народу, про мову
Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет

Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет

Переклад: european islamic research center (eirc) iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit system інформаційний пакет психолого-педагогічного факультету напрями підготовки: 030102 Психологія

Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет освітньо-кваліфікаційний рівень –бакалавр Напрям підготовки 050903 Телекомунікації

Переклад: european islamic research center (eirc) icon«european quality» держава І право
Оборотов І. Г. кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін мнц онюа
Переклад: european islamic research center (eirc) iconВведення до Біблії Переклад Павла Смука



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка