Переклад: european islamic research center (eirc)



Сторінка7/8
Дата конвертації11.04.2017
Розмір1.7 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Це Христос?

Заключний етап доказу того, що Новий Завіт не є словом Божим, вказує на деякі з характеристик і вчинків, котрі Новий Завіт приписує Ісусу. Ці ознаки невластиві благородним та мудрим мужам. Як вони можуть бути приписані Ісусу (мир йому), якого Всемогутній Господь послав як гарний приклад для людства?

Новий Завіт майоріє уривками, які ображають Ісуса, а звеличення його в інших віршах нічого не змінює.

- Марк стверджував, що Ісус нехтував проповідуванням маловірним: "І, як остався Він на самоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм. І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! Як же тоді ви зрозумієте всі притчі? ... І такими притчами багатьма Він їм слово звіщав, оскільки вони могли слухати.... І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе". (Марка 4:10-34)

Виходячи зі слів Марка, Ісус пояснював своє вчення тільки учням, а з іншими говорив притчами: "…оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли", - і зробив він це, аби ввести їх в оману: "…щоб вони не поверталися і бути прощені".

В Євангеліях згадується порада Ісуса щодо наших матерів і батьків. Однак, вони розповідають, що пророк образив свою матір, коли був на весіллі в Кані. Іван повідомляє, що мати Ісуса прийшла і попросили його перетворити воду на вино. Тоді Ісус сказав їй: "Що тобі, жоно, до Мене? Не прийшла ще година Моя!" (Івана 2:4)

Такими словами він звертався до грішної жінки, яку наказав побити камінням: "…промовив до неї: Де ж ті, жінко?" (Івана 8:10)

Коли один з учнів прийшов і сказав Ісусові, що його мати і брати чекають на нього, аби поговорити з ним, пророк відмовився зустріти та привітати їх. Замість цього він сказав (за словами Матвія): «А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: Хто мати Моя? І хто браття Мої? І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: Ото Моя мати та браття Мої! Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!» (Матвія 12:48-50)

Хіба міг Христос проігнорувати свою матір? Хіба не була вона чистою та праведною, перед якою постали ангели?

Ісус далекий від того, що стверджують Євангелія. Він був добрим до своєї матері, як сказав про себе в Священному Корані: " Вiн зробив мене ... бути шанобливим до матерi моєї й не зробив мене зверхнiм, нещасним". (Священний Коран, Мар’ям:32)

В іншому вірші Євангелії звинувачують пророка у розпиванні вина. Матвій переказує, що Ісус сказав юдеям: "Прийшов же Син Людський, що їсть і п'є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п'яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами". (Матвія 11:19)

Ось так канонічні писання відкликаються про Ісуса і його матір. Іван приписав Марії виготовлення вина для гостей на весіллі. Тоді як, Священний Коран називає її найчистішою та невинною серед всіх жінок: "I сказали ангели: «О Мар’ям! Воiстину, Аллах обрав тебе i зробив пречистою. Вiн обрав тебе перед жiнками усiх свiтiв!" (Аль-Імран: 42)

Павло завершив трагедію, коли попросив людей пити вино: «Води більше не пий, але трохи вина заживай ради шлунка твого та частих недугів твоїх». (1 Тимофію 5:23)

Крім того, в книзі Прислів’я він розглядає вино як ліки від проблем бідних людей, це змушує їх забути про свої біль: «Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим: він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!» (Прислів’я 31:6-7)

Однак, християни не вживають вино потрохи, як вчив Павло, серед них десятки мільйонів алкоголіків. Ось іще один приклад впливу Біблії.

Лука переказує немислимі слова від Ісуса: "Коли хто приходить до Мене, і не зненавидить свого батька та матері, і дружини й дітей, і братів і сестер, а до того й своєї душі, той не може буть учнем Моїм!" (Луки 14:26)

Далі він продовжує: "Так ото й кожен із вас, який не зречеться усього, що має, не може бути учнем Моїм" (Луки 14:33). Ці умови не тільки несумісні з людською природою, як я вже говорив раніше, але і неможливі. До того ж, ненавидіти родичів є ознакою аморальності, і малоймовірно, що Ісус закликав людей ненавидіти своїх батьків і матерів, але любити своїх ворогів, в тому числі і Сатану.

Неблагопристойно приписувати Ісусу, який був пророком миру, жахливі слова. Цитуючи Ісуса, Матвій сказав: "Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча. Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її. І вороги чоловікові домашні його!" (Матвія 10:34-36)

Це наймерзенніша образа великого пророка, яка ще раз доводить брехню авторів, яких християни вважають богонатхненними.

Так само сказав Лука: «Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав! Я ж маю христитися хрещенням, і як Я мучуся, поки те сповниться! Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ! Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох. Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!...» (Луки 12:49 -53)

Чи правдиві слова євангелістів, які називають пророка миру аморальним?

За переказами Матвія, чоловік послідував за Ісусом, бажаючи мати честь супроводжувати його, а потім він попросив, аби Ісус дав йому дозвіл на поховання батька, та пророк відмовив і сказав: "А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!" (Матвія 8:22)

Невже добрі люди так вчиняють? Який вплив справляє цей вірш на читачів двадцять першого століття? Чи поважає він сімейні відносини в християнських громадах?

Інший учень попросив Ісуса дозволу попрощатись із родиною, але той відмовив і попередив його: "А інший сказав був: Господи, я піду за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми домашніми. Ісус же промовив до нього: Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга та назад озирається, не надається до Божого Царства!" (Луки 9:61-62)

Таким чином, учень не заслужив Царства Божого. Що це за релігія і вчення, які схиляють віруючих до таких вчинків? Немає жодних сумнівів в тому, що ці вірші послугували причиною розпаду сімей в Європі і на Заході.

Ще однин образ Ісуса, описаний Матвієм: "І як вони до народу прийшли, то до Нього один чоловік приступив, і навколішки впав перед Ним, і сказав: Господи, змилуйсь над сином моїм, що біснується у новомісяччі, і мучиться тяжко, бо почасту падає він ув огонь, і почасту в воду. Я його був привів до учнів Твоїх, та вони не могли вздоровити його. А Ісус відповів і сказав: О роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене сюди його! Потому Ісус погрозив йому, і демон вийшов із нього. І видужав хлопець тієї години!" (Матвія 17:14-18)

Немає жодних підстав звинувачувати пророка у роздратуванні та відмові допомагати нужденним.

Євангелії ображають Ісуса, розповідаючи історію хананеянки: "І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам.. Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала". (Матвія 15:22-28)

Він не змилостивився над нею і не допоміг їй, доки та не визнала, що є однією із собак – язичницею: "І Він їй сказав: За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки!" (Марка 7:29)

Жодних підстав для такої різкості немає. Як пророк міг відмовити в допомозі бідній жінці, і як він міг назвати її, як і всіх язичників, собакою?

В іншому вірші, згідно з Євангеліями, він сказав, що всі іновірці подібні свиням: "Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми". (Матвія 7:6)

Вони приписують Ісусу неприпустимий расизм, адже він, переконані автори, прийшов для спасіння всього світу.

У своїй книзі "Історія цивілізації" Вілл Дюран сказав: "В Євангеліях можна знайти суворі і гіркі місця, які суперечать тому, що говориться про Ісуса в інших уривках. На перший погляд здається, що вони далекі від справедливості, сповнені гіркого глузування і ненависті".

Новий Завіт називає Ісуса проклятим. Прокляття – це виключення з милості Божої, і це покарання для злочинців, грішників, і тих хто не дотримується Божих Заповідей і Закону. Див. Повторення закону 27:15-26.

Однак, Павло вирішив за потрібне розглянути Ісуса (мир йому) як одного з цих грішників і злочинців.

Павло сказав: "Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві". (Гал 3:13)

Він не знайшов способу об’єднати проклятих, повішених відповідно до Закону Мойсея, і своє твердження про розп'ятого Христа. Натомість Христос постає проклятим у дещо філософському значенні, ніби він проклятий замість всіх грішників і злочинців.

Іван звинувачував Ісуса у неправдивості. Він зазначив, що учні попросили Ісуса піти в Єрусалим на свято, аби показати свої чудеса. Ісус, за словами Матвія, сказав: "Ідіть на свято самі, а я поки що туди не піду, оскільки для мене час ще не настав». Сказавши це, він залишився в Галілеї. Потім, коли його брати вирушили на свято, він теж пішов, але так, щоб про це ніхто не знав". (Івана 7:8-10)

Він сказав їм, що не збирався туди, а потім таємно відправився, щоб вони не виявили його брехню? Ісус далекий від таких звинувачень.

Якщо канонічні писання приписують нещирість втіленому Богові, то чого нам очікувати від людей? Усе це вигадки і огидна брехня, християни не повинні приписувати Ісусу (мир йому) подібне. Не слід дивуватись, коли християни, прочитавши і повіривши у цю брехню, самі так вчиняють.

Хтось може здивуватись наготам на християнському Заході. Однак тих, хто читав історію Ісуса в Євангелії від Івана, це зовсім не дивує: «Устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується. Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний. І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені? Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш. Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною. До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову! Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі. Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі. Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?» (Івана 13:4-12)

Ті, хто описав наготу Ісуса не відчувають сорому приписувати її і учням. За словами Івана, учні пішли плавати і Семен був роздягнутий - голий, Ісус не впізнав його: "Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: Це ж Господь!... А Симон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе одежину, бо він був нагий, та й кинувся в море..." (Івана 21:7)

Крім того, Євангелії цитують слова прокльонів, які Ісус посилав на юдеїв. Однак, це не могло сходити з вуст пророка, якого Бог послав, аби направляти і навчати його людей доброті і моральності. Такого не могла сказати людина, якій належать слова: «Любіть ворогів ваших і моліться за тих, хто переслідує вас» (Матвія 5:44).

Як він міг сказати: «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри ... О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?» (Матвія 23:​​13-33)

Чи міг то, хто просив любити ворогів сказати: "Ви дурні!" (Луки 11:40) Чи назвав би він людей собаками і свинями? "Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свинями, щоб вони не потоптали їх ногами своїми" (Матвія 7:6)

Згідно з Євангеліями, Ісус ображав своїх учнів. Двом учням, яких Ісус не міг розпізнати, він сказав: "О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!" (Луки 24:25)

Петру він сказав: "Відійди від мене, сатано!" (Матвія 16:23)

І вдруге промовив: «Нащо усомнився, маловірний» (Матвія 14:31)

Згідно з Матвієм, Ісус погрожував тим, хто зчинить навіть менше: «А хто скаже: “Ти нікчемний дурень!” — заслуговуватиме покарання у вогняній геєні». (Матвія 5:22)

Павло вилаявся і сказав подібні слова:" Бережись для собак, бережись увагу на лиходіїв". (Филимона 3:2)

Тоді він зазначив, що п'яниці, злодії і шахраї не успадкують Царства Божого: "Ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони!" (1 Коринфян 6:10)

Можливо, він мав на увазі себе і Ісуса, або ж вони обидва стали виключенням? Чи це був обман, аби приписати нісенітниці одному з найбільших посланників і продовжувати запевняти, що це слово Боже?

Євангелії продовжують зводити наклепи на Ісуса, який не має генеалогії, приписуючи йому рід. Генеалогію Йосипа-теслі вони пов’язали з Ісусом, який не мав батька. Жодного кровного зв’язку між Ісусом і Йосипом-теслею не існує. Дане твердження наповнилося б сенсом, якби родовід йшов від Марії, а не Йосипа.

Євангеліст багато разів згадує, що Йосип-тесля був батьком Ісуса. Лука сказав: "Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе…" (Луки 2:43-48)

Зв’язок Ісуса з Йосипом, незважаючи на вигадку, підтверджує слова юдеїв та написане в їхньому Талмуді про Діву Марію та її сина.

Коли ми читаємо родовід Ісуса в Євангелії від Матвія, то бачимо, що він згадав чотирьох бабусь: Тамару, жінку хіттеянина Урія, Рахав і Рут. Хтось запитає: в чому полягає секрет згадки чотирьох бабусь? Вони були незвичайними жінками? Який урок ми можемо для себе винести, пов'язуючи пророка з ними?

Старий Завіт згадує гріх кожної з цих чотирьох бабусь. Тамара була матір'ю байстрюка Переція від батька її чоловіка, який одружився на ній. (Див. історію з Іудою, Буття 38:2-30).

Вірсавія, жінка хіттеянина Урії, та, яку Тора безпідставно звинувачує у перелюбі. Вона була дружиною Урії, командира армії, а зачала від Давида, який підштовхнув її чоловіка до смерті і одружився на ній. Серед їхніх дітей був Соломон, один з дідів Ісуса. (Див. історію 2 Царств 11:1-4)

Рахав була дружиною Соломона і матір’ю Вооза. Обидва, за словами Матвія, є дідами Ісуса. Про неї Ісус сказав : "Повія, чиє ім'я Рахав". (Нав 2:1)

Рут, моавитянка, була дружиною Вооза і матір'ю Обіда. Тора говорить: "Не ввійде на збори Господні аммонітянин та моавітянин, також десяте їхнє покоління не ввійде на збори Господні, аж навіки". (Повторення закону 23:3)

На щастя, Ісуса прокляття оминуло: він був у тридцять другому поколінні Рут. Тим не менше, бабуся моавітянина краща від інших трьох, бо Біблія не згадує, що вона вчинила перелюб, вона просто спокусила Вооза після її мачухи: "А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити. І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити. А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю. І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її". (Рут 3:3- 6)

Хто запитає: то в чому полягає привід для занепокоєння стосовно цих чотирьох бабусь? Я не можу знайти ніякого пояснення, крім того, що вони хотіли завдати шкоди честі та репутації пророків, починаючи з Ноя і закінчуючи Ісусом (мир їм усім).

У своїй інтерпретації Євангелія від Матвія, відчайдушно намагаючись виправдати помилку Матвія і приниження Христа, пастор Тадрос Яків Малаті сказав: "Христос взяв на себе ці нечисті відносини, щоб очистити їх: "Той, хто прийшов за грішників, був народжений від грішників, щоб очистити гріхи всіх".

Отець Матта аль-Міскін розглянув чотирьох бабусь: “Чотири дорогоцінних каміння, узятих з бруду народів, аби прикрасити груди Ісуса, Спасителя грішників. Перлове намисто з імен перелюбниць можна побачити лиш з відкритими очима і з великим серцем".

Вірю, що я не з тих, хто вподобав перлове намисто з імен перелюбниць, яке прикрашає груди Христа, та я невпевнений, чи читач такий же, як і я, чи він належить до тих, хто з відкритими очима та великим серцем схиляється перед іменами, котрі прикрашають груди пророка?

Я не дозволю вам шкодувати про те, що ви дізнались про Христа (мир йому). Великий посланник не був таким, як його зображують.

Аби заспокоїти вас, хотів би процитувати Ернеста Ренана, відомого історика. У своїй книзі "Життя Ісуса" (с. 15) він сказав : "Якщо ми напишемо про життя Ісуса тільки те, у чому впевнені, то отримаємо лише кілька рядків"

Я упевнений, що ці кілька рядків не нестимуть шкоди і принижень, як сторінки Євангелія.

Сподіваюся, ви погоджуєтесь зі мною, що образи, які сходять з вуст євангелістів на Ісуса (мир йому) є доказом того, що канонічні писання не словом Божим. Слово Боже далеке від згадки мерзенних речей про Його почесних посланців і пророків, в тому числі і Христа (мир йому).
Висновок

Цей довгий шлях закінчимо словами, що ми, мусульмани, віримо в Євангеліє, послане Богом Всемогутнім Христу (мир йому) в якості істинного напрямку і світла для людства, і як добру звістку про пророка Мухаммада (мир йому і благсловення Аллаха).

Однак, християни втратили істинне Євангеліє: I з тими, якi говорять: «Ми — християни», взяли Ми завiт. I забули вони ту частину [Писання], яку їм треба було пам’ятати. I посiяли Ми серед них ворожiсть i ненависть одне до одного аж до Дня Воскресiння. I покаже тодi їм Аллах, що вони чинили!" (Аль-Маїда:14)

Послання Нового Завіту, без жодних доказів стверджують, що ці записи є словами Бога, та оскільки вони були перекручені, а значить втрачені. Ми також побачили, що Новий Завіт не може бути приписаний учням, скоріше це праці невідомих авторів, які запозичили ​​історії від стародавніх язичників. Ми стали свідками, як невідомі письменники копіювали одне одного, будучи неправдивими.

Дослідження книг Нового Заповіту довело, що автори не були богонатхненними, через величезну кількість помилок, яких вони припустились.

Більше того, вони не претендували на визнання своїх праць натхненними, та церква вирішила інакше. Рішення отців, з-між сотні інших рукописів, визнало книги святими, а читання інших писань вважали злочином, який карається прокляттям і смертю.

Новий Завіт не вирізняється і своєю високою мораллю. Він пропонує цінності, які нищать людство і цивілізацію. Більше того, він ображає Ісуса Христа (мир йому), що доводить його непричетність до Бога Вседержителя.

Всемогутній Господь правий. Він каже: Горе тим, хто пише Писання власноруч, а потiм говорить: «Це — вiд Аллаха!» - щоб продати це за мiзерну цiну! Горе їм за те, що написали вони, i горе їм за те, що вони собi здобули!" (Аль-Бакара:79)

Багато людей сформували таку ж думку про Новий Завіт. Ті, хто не слідує йому сліпо, а бере до уваги факти і докази.

Серед них був Філсан Шалі, який сказав: "Рідко церковні праці є автентичними і дійсно належать тим, кому вони приписуються. Частіш за все, це змішані і спотворені праці, з великою кількістю змін і доповнень. Вони, так чи інакше, є результатом діяльності людини, і не можуть бути словами Бога".80

Насамкінець, дякую читачу за прочитання цих рядків, і з задоволенням запрошую його ознайомитись з наступною частиною цієї серії: «Аллах (Святий Він та Великий): Єдиний чи Триєдиний?»

Ми просимо Господа нашого (Аллаха (Святий Він та Великий) вести нас шляхом істини, бо Він Єдиний на це спроможний.


Зміст



1

ПОДЯКА




2

ВСТУП




3

НОВИЙ ЗАПОВІТ




4

КОДЕКСИ НОВОГО ЗАПОВІТУ




5

ВІДМІННОСТІ НОВОЗАВІТНІХ КОДЕКСІВ




6

Автори Нового Завіту були натхненні, заперечення даного твердження




7

Зведення нанівець твердження, що автори Нового Завіту були посланцями




8

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ПРИПИСУВАНЬ ЄВАНГЕЛІЙ І ПОСЛАНЬ УЧНЯМ




9

Євангеліє від Матвія




10

Євангеліє від Марка




11

Євангеліє від Луки




12

Четверте: Євангеліє від Івана




13

Послання у Новому Заповіті




14

Стародавні язичницькі джерела Нового Завіту




15

Євангеліє Христа (мир йому)




16

Документальне підтвердження і канонізація Нового Завіту




17

Помилки Євангелій




18

Зміни в Новому Завіті




19

Протиріччя Євангелій




20

Законодавчий та моральний вплив Нового Завіту




21

Це Христос?




22

Висновок





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Переклад: european islamic research center (eirc) iconПереклад european islamic research center (eirc)
Скажіть: Ми увірували в Аллаха І у те, що зіслано нам, І що зіслано Ібрагіму, Ісмаїлу, Ісхаку, Якубу та колінам із нащадків їхніх;...
Переклад: european islamic research center (eirc) iconМ.Є. Салтиков-Щедрін. Переклад з російської мови. Історія одного міста. К79р.=50грн
Степан Руданський. 1,2,3 том(3 книги). Співи, листи, переклад "Іліади". Пісні, приказки, байки, співи. К73р.=100грн
Переклад: european islamic research center (eirc) iconР. П. Зорівчак Художній текст є надзвичайно складною структурою. А художній переклад це двоаспектний процес, який знаходиться під впливом численних перемінних факторів, зокрема питання, чи повинен переклад орієнту
Він – у нових умовах – повинен бути на передньому плані турботи про культуру, про ментальність народу, про мову
Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет

Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет

Переклад: european islamic research center (eirc) iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Практика перекладу з англійської мови" для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit system інформаційний пакет психолого-педагогічного факультету напрями підготовки: 030102 Психологія

Переклад: european islamic research center (eirc) iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет освітньо-кваліфікаційний рівень –бакалавр Напрям підготовки 050903 Телекомунікації

Переклад: european islamic research center (eirc) icon«european quality» держава І право
Оборотов І. Г. кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін мнц онюа
Переклад: european islamic research center (eirc) iconВведення до Біблії Переклад Павла Смука



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка