Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6



Сторінка1/6
Дата конвертації11.09.2017
Розмір1,27 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Додаток
Затверджено

ухвалою міської ради

від _________ № _____
Стратегічний план залучення інвестицій до м. Львова до 2020 року
Зміст

Перелік рисунків




Рис. 1. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5

Рис. 2.Етапи стратегічного планування 6

Рис. 3.Структура цілей стратегічного напрямку А “Інвестиційна промоція“ 14

Рис. 4.Структура цілей стратегічного напрямку В “Інвестиційна політика“ 17

Рис. 5.Структура цілей стратегічного напрямку С “Інвестиційні об’єкти“ 22


І. Вступ
Відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“, постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2006 № 1001 “Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року“, наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 29.07.2002 № 224 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку“, а також на підставі Угоди про співпрацю щодо реалізації проекту “Місцевий економічний розвиток міст України“ (надалі – проект МЕРМ) у місті Львів між Федерацією канадських муніципалітетів та Львівською міською радою, підписаної 23.12.2010, реалізовано заходи з розробки Стратегічного плану залучення інвестицій до м. Львова до 2020 року (надалі – Стратегічний план).

Необхідність розробки цього документа була визначена у діючій Стратегії підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року, затвердженій ухвалою міської ради від 07.05.2010 № 3460 “Про Стратегію підвищення конкурентоспроможності міста Львова до 2015 року“.

Залучення інвестицій – це стратегія, метою якої є залучення нових інвестицій у бізнес м. Львова. Територіальні громади, котрі бажають досягти успіху в реалізації інвестиційних стратегій, націлених на розширення або приваблення комерційних та промислових підприємств, як правило визначають низку ключових компонентів своїх планів щодо залучення інвестицій на основі сили громади, оптимізації громадських ресурсів громади, розвитку зв’язків між ланцюжками постачання, формування кластерів та використання відповідного синергетичного ефекту, постійних інновацій та підвищення продуктивності, інвестування у людський капітал.

Ресурсами для втілення цієї стратегії є адміністративні ресурси та кошти на операційні витрати для виконання плану дій.

Очікуваний результат від втілення Стратегічного плану:

1) Залучення інвестицій на основі сили громади.

2) Постійні інновації та підвищення продуктивності.

3) Розширення числа та різноманіття робочих місць.

4) Економічна диверсифікація та підвищення доходів громади.

Стратегічний план спрямований на місцевий економічний розвиток як процес стратегічного партнерства влади, громади та бізнесу, який допомагає прискоренню зростання продуктивності місцевої економіки через стимулювання інвестицій у нові і існуючі підприємства, виробництво найбільшої кількості благ та створення максимальної кількості робочих місць за рахунок реалізації переваг конкурентоспроможності міста у порівнянні з іншими містами та регіонами України.

Розпорядженням міського голови м. Львова Андрія Садового від 05.05.2011 № 172 “Про Дорадчий комітет з забезпечення реалізації проекту “Місцевий економічний розвиток міст України“ (МЕРМ)“ з метою виконання спільних заходів у рамках Угоди про співпрацю створено Дорадчий комітет з економічного розвитку (надалі – Дорадчий комітет) у складі 14 осіб (представники міської ради, виконавчого комітету, бізнесу та громадських організацій), а розпорядженням міського голови від 16.05.2011 № 70 створено Робочу групу зі стратегічного планування (надалі – Робоча група) у складі 12 осіб (фахівці управлінь та відділів міської ради, керівники підприємств та установ, підприємці, представники громадських організацій).

Перше засідання Дорадчого комітету відбулося 7 квітня 2011 року.

Підготовче засідання Робочої групи відбулося 3 серпня 2011 року, на якому члени групи ознайомилися з методологією процесу розробки Стратегічного плану, обговорили та затвердили робочий план на весь період роботи, визначили обсяги необхідної інформації та її джерела для оновлення Профілю міста.

Обгрунтування положень Стратегічного плану здійснено на основі статистичних показників по Україні, Львівській області, місту Львову та аналітичної і оперативної інформації управлінь та відділів Львівської міської ради.

У процесі актуалізації Стратегічного плану фахівці проекту МЕРМ здійснювали методичне забезпечення, експертний аналіз даних і результатів досліджень, отриманих під час здійснення процесу планування, забезпечували надання консультаційних послуг з питань, які належать до всіх аспектів стратегічного планування.

ІІ. Методологія
Економічний розвиток включає стратегії та програми, здійснення яких дозволяє громаді пристосуватися до економічних змін через поліпшення свого конкурентного положення з огляду на вирішальні фактори виробництва: людські ресурси, інформацію та технології, капітал та інфраструктуру.

Стратегічне планування – системний шлях до управління змінами і досягнення консенсусу в усій громаді, а також створення спільного бачення економічного майбутнього громади, творчий процес визначення проблем та погодження реалістичних цілей, завдань і стратегій, здійснення яких вирішить ці проблеми. Стратегічне планування є також потужним інструментом об’єднання лідерів бізнесу та посадовців місцевої влади для створення публічно-приватних партнерств, що має позитивний вплив на місцевий діловий клімат та конкурентне становище громади, а також на вирішення інших питань, пов’язаних з рівнем життя всіх громадян.

Модель Стратегічного плану підбирається і виходить з потреб територіальної громади міста або економічного регіону.
1. Етапи розробки Стратегічного плану
1.1. Організація роботи
Робоча група – колектив осіб, який створюється для роботи над планом стратегічного розвитку міста. Саме на засіданнях Робочої групи будуть презентувати, обговорювати усі напрями роботи та ухвалювати відповідні рішення. Завданнями Робочої групи є:

1) Здійснення стратегічного аналізу внутрішнього потенціалу та зовнішнього середовища.

2) Проведення соціологічних опитувань.

3) Формування бачення майбутнього міста та головних пріоритетів (напрямків) його розвитку.

4) Формування ієрархії цілей головних напрямків (стратегічні, оперативні цілі).

5) Формування плану дій для реалізації Стратегічного плану (завдання у рамках системи цілей, проекти).

6) Формування механізму управління Стратегічним планом.

7) Прикінцеве ухвалення проекту Стратегічного плану.

8) Промоція (популяризація) процесу стратегічного планування серед громади та у зовнішньому середовищі.

9) Презентація та сприяння ухваленню проекту Стратегічного плану депутатськими комісіями та громадськістю (громадські слухання).

10) Сприяння затвердженню Стратегічного плану міською радою.
1.2. Проведення аналізу
Принципи і методики забезпечення громади регіональними та місцевими даними мають бути доступними для задоволення потреб громад у одержанні достатніх знань щодо самих себе, щоб робити реалістичні й достовірні висновки щодо свого економічного сьогодення і майбутнього.
1.3. Визначення місії, бачення, напрямків розвитку
Робоча група починає з визначення місії міста та бачення бажаного стану територіальної громади або соціально-економічної системи у майбутньому, яке може бути означено конкретною датою. Коректне формулювання бачення з точним зазначенням складових загальної мети розвитку є дуже важливим для успішного впровадження, подальшого моніторингу та оцінки виконання Стратегічного плану. Декларуючи місію міста, громада самовизначається: “Хто ми є і що ми робимо“.

SWOT-аналіз – це аналіз внутрішніх чинників, що впливають та формують специфіку економічних процесів у місті, та аналіз зовнішніх чинників (оцінка основних загроз і можливостей), що визначаються впливом зовнішнього середовища щодо міста. SWOT-аналіз може проводитися як в цілому по місту так і у розрізі визначених пріоритетних напрямків розвитку і у розрізі відібраних галузей.

Зовнішній та внутрішній аналізи забезпечують визначення основних проблем економічного розвитку територіальної громади і разом з даними Профілю міста слугують для формулювання пріоритетних напрямків розвитку на певний період часу.

Стратегічне бачення відображає те, куди громада має прийти в результаті реалізації Стратегічного плану розвитку та відображає той конкретний результат, який громада бажає досягти у майбутньому.

Стратегічні напрямки вказують на способи досягнення саме цього стратегічного бачення та визначаються Робочою групою зі стратегічного планування на підставі зібраних даних Профілю міста та проведених досліджень середовища та території міста.
1.4. Розробка планів дій
На цьому етапі розробляються стратегічні (загальні) цілі, на основі яких потім формулюються цілі нижчого порядку – оперативні цілі, які фактично є проектами. Після того як стратегічні й оперативні цілі встановлено, робочі підгрупи узгоджують конкретні заходи, які мають бути вжиті для досягнення загальних і конкретних цілей. Завдання передбачають визначення відповідальних за їх виконання, встановлення термінів виконання та визначення необхідних ресурсів. План дій розробляється по кожному стратегічному напрямку і представляє собою “дерево цілей“. Він формується, виходячи із принципу “від загального до конкретного“, та несе у собі високий ступінь деталізації. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану зображена на рисунку 1.
Рисунок 1



  1. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану

1.5. Громадське обговорення та ухвалення стратегії


Склавши Стратегічний план включно з Планом моніторингу виконання, Робоча група ініціює проведення громадських слухань (або використовуються інші форми громадського обговорення, ефективні для територіальної громади). Після проведення громадського обговорення, доопрацьований Стратегічний план подається на розгляд і ухвалення міській раді в якості політики міста.
1.6. Моніторинг та впровадження
Для забезпечення належного рівня відповідальності за реалізацію Стратегічного плану необхідно створити систему моніторингу її впровадження. Така система має включати Орган з моніторингу (створюється з врахуванням особливостей територіальної громади), Документ (Положення) про систему моніторингу виконання Стратегічного плану. У Стратегічному плані має бути окремий розділ з описанням системи моніторингу виконання стратегії.
2. Часові рамки Стратегічного плану
Загальний період реалізації Стратегічного плану визначений до 2020 року. Саме таким є прогнозований період актуальності стратегічних напрямків та стратегічних цілей. При цьому стратегічне бачення сформоване на період 10-15 років. У межах кожної стратегічної цілі визначено ряд оперативних цілей. При цьому часовий термін, на який розроблені оперативні цілі, складає 3 роки (2012-2014 рр). Ці обрані часові рамки співпадають з періодом середньострокового фінансового (ресурсного) планування і створення фінансових механізмів та установ, що керуватимуть реалізацією Стратегічного плану.
3. Опис процесу роботи
Процес роботи над Стратегічним планом розпочався 3 серпня 2011 року з презентації проекту МЕРМ для представників Робочої групи. На першій стадії робіт зі стратегічного планування було здійснено аналіз існуючої ситуації у сфері залучення інвестицій. Фахівці міської ради та виконавчого комітету за підтримки консультантів проекту МЕРМ підготували Профіль м. Львова, який містить демографічну інформацію про місцеве населення, інформацію про місцеву економічну базу, комунальну та технічну інфраструктуру, стан довкілля та умови життя тощо. Інформація до цього документу була надана виконавчими органами міської ради, управлінням статистики та іншими установами.

Також за сприяння Львівської міської ради було проведено опитування підприємців та керівників підприємств міста. Аналітичні висновки за результатами опитування були відображені у Звіті про опитування суб’єктів підприємницької діяльності Львова. Етапи стратегічного планування зображені на рисунку 2.

Рисунок 2


  1. Етапи стратегічного планування

Презентація Профілю міста та Звіту про опитування суб’єктів підприємницької діяльності міста відбулася під час засідання Робочої групи зі стратегічного планування 9 листопада 2011 року. Учасники засідання обговорили інформацію зібрану у Профілі міста, відзначили низьку активність підприємців та керівників підприємств у проведені анкетування. Зокрема, було зазначено, що велика кількість підприємств мають юридичну адресу поза межами міста і здають звітність за місцем реєстрації. Це не дає можливості достовірно оцінити виробничі потужності місцевих виробників. Багато підприємств з іноземними інвестиціями зареєстровані у Києві і, відповідно, там сплачують частину податків. З огляду на це прийнято рішення частково врахувати опитування підприємців при розробці Стратегічного плану.

Використовуючи отриману інформацію з Профілю міста та Звіту про опитування суб’єктів підприємницької діяльності, 23 листопада 2011 року був проведений SWOT-аналіз економічної ситуації м. Львова. Проаналізовано сильні та слабкі сторони міста (аналіз внутрішніх чинників), а також можливості і загрози (зовнішні чинники). Зазначено як одну із суттєвих переваг міста – можливий прихід інвесторів після проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року на ділянки та об’єкти розміщені поруч зі стадіоном.

Робочою групою було розглянуто стратегічне бачення та місія міста напрацьовані під час розробки стратегії конкурентоздатності Львова. Було прийнято рішення не створювати нові формулювання, а використати вже опрацьовані попередниками.

Також внаслідок групової роботи визначено 3 стратегічні напрямки залучення інвестицій до м. Львова:

1) Інвестиційна промоція.

2) Інвестиційна політика.

3) Інвестиційні об’єкти.

На засіданні Робочої групи 9 грудня 2011 року були визначені оперативні цілі, які було б доцільно досягнути впродовж найближчих кількох років.

Членами Робочої групи було запропоновано залучити до опрацювання Стратегічного плану фахівців з Канади та Польщі для використання досвіду цих країн у ділянці практичної роботи з інвесторами.

У проміжку між засіданнями робочих груп були проведені консультації з підрозділами виконавчого комітету Львівської міської ради щодо корегування напрацювань Робочої групи з огляду на внутрішні процедури міської ради, компетенції та відповідальність підрозділів за певні ділянки роботи. Після цього список оперативних цілей дещо змінився. Були видалені оперативні цілі на виконання яких місто в існуючому законодавчому полі не має впливу.

На засідання Робочої групи, яке відбулося 23 січня 2012 року, був запрошений польський експерт – Адам Пуза, який на своєму професійному шляху був міським головою, старостою повіту, директором однієї з найуспішніших вільних економічних зон у Польщі, депутатом сейму Республіки Польща та головою комітету з регіонального розвитку. Він був долучений до опрацювання понад 50 стратегій від локального до національного рівня.

Членам Робочої групи було представлено бачення зі сторони України та Львова зокрема, у світовій системі розподілу інвестицій, а також вказано на фактори, що сприяють та перешкоджають приходу великих закордонних інвесторів.

Були висловлені рекомендації експерта щодо процесу опрацювання Стратегічного плану, її впровадження та моніторингу. Члени Робочої групи прийняли до уваги висловлені рекомендації та перейшли до наступного етапу: структурування оперативних цілей на період до 2014 року та визначення відповідальних за опрацювання проектних листків до кожної з оперативних цілей.

На завершальному засіданні Робочої групи 23 березня 2012 року були розглянуті проектні листки по опрацьованих оперативних цілях. Представники управління комунального майна та власності департаменту економічної політики вказали на недоцільність створення окремого реєстру інвестиційно привабливих об’єктів, які мають туристичну цінність, а зробити сортування по районах і весь Галицький район, як центр міста, віднести до туристично привабливого. Управління архітектури департаменту містобудування відзначило недоцільність опрацювання техніко-економічного обгрунтування розміщення логістичних центрів у м. Львові з огляду на відсутність обліку та прогнозів вантажних потоків через м. Львів.

Було прийнято рішення доопрацьований документ Стратегічного плану подати на розгляд профільним депутатським комісіям і у подальшому міській раді на затвердження.

До участі у обговоренні залучались працівники виконавчих органів та депутати міської ради, представники підприємств, а також інші особи – спеціалісти, які забезпечували наявність необхідного досвіду і спеціальних знань.

Головні висновки Стратегічного плану:

Стратегічний план є результатом роботи представників трьох секторів громади – місцевої влади, бізнесу, неурядових громадських організацій, що дозволило отримати достатньо пропозицій щодо планів, дій та завдань від усіх зацікавлених сторін для забезпечення сприйняття мешканцями міста рішень, які прийматимуться у процесі затвердження та реалізації Стратегічного плану.

Стратегічний план підкреслив конкурентні переваги міста, сфокусував увагу на існуючих ресурсах, які при належній організації та об’єднанні зусиль можна використовувати для вирішення проблем місцевого економічного розвитку. Тому Стратегічний план зосереджений на напрямках, які нададуть для економічного розвитку найбільші шанси у майбутньому.

Питання інфраструктури, розвитку місцевих підприємств і залучення інвестицій взаємопов’язані, тому успішна робота над ними можлива лише за умови сприйняття їх як цілісної системи. Поліпшення в одному з питань сприятиме поліпшенню в інших.

Стратегічний план пов’язаний з іншими документами стратегічного характеру і довгостроковими цільовими програмами, які вже прийняті міською радою і виконуються її виконавчим комітетом.

Стратегічне планування – це не одноразова подія з певним початком і кінцем, а навпаки, це ефективний інструмент менеджменту і нескінченний процес, який повинен тривати безперервно, бо зовнішні і внутрішні чинники постійно змінюються. Для підвищення ефективності від застосування цього управлінського інструменту Стратегічний план потрібно постійно коригувати.

ІІІ. Коротка характеристика міста


  1. Головні факти про Львів

Населення – 750 000 жителів.

7-ме найбільше місто України.

Площа: 171 кв. км.

Найбільш комфортне місто для життя в Україні (згідно з дослідженнями видання “Фокус“, 2009).

Перша історична згадка – 1256 рік.

Довготривала історія австро-угорських та польських традицій.

Центр міста охороняється UNESCO: 366 пам’яток архітектури (55 відсотків від усіх культурних пам’яток України) та 1,5 млн. експозицій (19 відсотків від всіх експонатів України).

Понад 25 музеїв, 8 театрів, 6 кінотеатрів, 20 художніх галерей,100 храмів різних конфесій.

Львів визнаний культурною столицею України (2009).


2. Економічний, науковий та освітній Львів


873,1 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій (надалі – ПІІ) станом на 1 січня 2012 року.

3C+ довгостроковий кредитний рейтинг за міжнародною шкалою.

Фінансовий центр Західної України – більше 100 банків, 2 біржі цінних паперів.

Визнано одним з 30 найпривабливіших міст світу для розвитку ІТ-сфери (визнано KPMG, 2009).

38 вищих навчальних закладів (138 000 студентів у місті).

Перше українське місто, що стало членом Європейської Асоціації “Energy Cities“ (2010).

Львів став єдиним містом в Україні, що приймало саміт 9 глав держав Східної та Центральної Європи (1999).

Місто, у якому проводилась фінальна частина чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Міжнародний аеропорт з прямим сполученням до Києва, Варшави, Відня, Мюнхена, Москви.

Міжнародні транспортні коридори A3 та A5 проходять через місто.

Генеральні консульства Польщі, Чехії, Росії та 13 почесних консульств.

8 установ Національної Академії Наук України,


40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів.
3. Інвестиційна діяльність
Згідно з дослідженням “Financial Times“ (“European Cities & Regions of the Future 2010/11“) Львів посів 3-тю позицію у рейтингу стратегії залучення ПІІ. За весь період інвестування на 1 липня 2011 року обсяг прямих іноземних інвестицій, вкладених у економіку міста, становив 837,3 млн. доларів США. Станом на 1 липня 2011 року було залучено інвестиції у 561 підприємство міста. Обсяг прямих іноземних інвестицій у м. Львові з розрахунку на одне підприємство на 1 липня 2011 року становив 1,5 млн. доларів США.

Основними країнами-партнерами львівського регіону у зовнішній торгівлі товарами та послугами традиційно виступають країни ЄС, а також країни СНД. Географія експорту налічує 76 країн світу, імпорту – 101 країну. У першому півріччі 2011 року експорт послуг м. Львова становив 24,1 млн. доларів США, що на 5,1 млн. доларів США, або на 27,1 відсотка більше порівняно з першим півріччям 2010 року, імпорт товарів у м. Львові становив 952,1 млн. доларів, у порівнянні з першим півріччям 2010 року імпорт товарів зріс на 72,3 відсотка.

Наявність привабливих для інвесторів факторів призводить до притоку іноземних інвестицій, більша частина яких приходять з Німеччини, Польщі, Росії та Австрії.

Найбільші інвестори в економіку м. Львова:

1) “METRO Cash & Carry Ukraine“ (Німеччина) – 19,5 млн. доларів США.

2) “Rewe Group“ (Німеччина) – 24,6 млн. доларів США.

3) “Siemens“ (Німеччина) – 6,5 млн. доларів США.

4) “Energie AG“ (Австрія) – 3,0 млн. доларів США.

5) “Prochnik“ (Польща) – 13,3 млн. доларів США.

6) “Carlsberg“ (Данія) – 31,1 млн. доларів США.

7) “Comarch“ (Польща) – 19,4 млн. доларів США.

8) “Klingspor“ (Австрія) – 14,6 млн. доларів США.

9) “Nikitova“ (США) – 6,4 млн. доларів США.

10) “UniKredit Bank“ (Італія) – 35,8 млн. доларів США.

11) “Renaissance Capital“ (Росія) – 35,8 млн. доларів США.

12) “PriceWaterhouseCoopers“ (США) – 2,8 млн. доларів США.

Варто відмітити, що Львів володіє унікальними активами, які на сьогодні не у повній мірі використовуються для розвитку міста. Львів є відомий як ворота з України у Європейський Союз – міжнародні транспортні коридори А3 та А5 проходять через м. Львів. Львів володіє унікальною світовою історичною спадщиною, враховуючи 750 років історії і збереження австро-угорських, польських та українських культурних традицій. Експерти нараховують 366 історичних пам’яток, що було відмічено внесенням центру м. Львова до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО.

Інвесторів приваблює конкурентна середня заробітна плата. У 2010 році заробітна плата становила 573 долари США (з врахуванням “сірих“ зарплат), а це на 74 відсотки менше ніж у Києві і у 2,7 рази менше ніж у Вроцлаві та Будапешті.

Львів є відомою студентською столицею Західної України. Тут знаходяться 38 навчальних закладів, у яких навчається 130 000 студентів, з них 31 відсоток вивчають економіку, комерційну діяльність, 22 відсотки – інженерні науки, 23 відсотки – медицину, гуманітарні науки та право. Така ситуація створює значний потенціал людських ресурсів у місті. Згідно з рейтингом газети “Financial Times“: “European Cities & Regions of the Future 2010/11“ місто зайняло 4-е місце серед великих міст Європи та регіонів у категорії “Людські ресурси“.

Слід також відмітити західну ментальність мешканців м. Львова, що пов’язано з близькістю розташування до Європи, а також з історичним минулим Львова. Значна частина молодого населення міста має бажання отримати західну освіту та західний досвід ведення бізнесу. Це поєднується з підприємницьким духом, зокрема 59 відсотків людей воліють радше мати свій бізнес, а 16 відсотків планують розпочати власну справу у найближчому майбутньому.



На сьогодні у Львові є близько 700 підприємств з іноземними інвестиціями переважно з Польщі, Німеччини, США, Чехії та Канади. Місто вважається третім провідним центром у сфері інформаційних технологій в Україні.
4. SWOT-аналіз залучення інвестицій до м. Львова
Засідання Робочої групи зі стратегічного планування для проведення аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників, можливостей та загроз відбулося 9 листопада 2011 року. Проаналізувавши статистичну інформацію, зібрану у Профілі міста, а також результати опитування керівників підприємств та підприємців міста, члени Робочої групи визначили сильні та слабкі сторони, можливості та загрози для залучення інвестицій у м. Львів. При проведенні SWOT-аналізу враховувались вимоги наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 29.07.2002 № 224 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо формування регіональних стратегій розвитку“.


Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Близькість до кордонів ЄС та європейських столиць.

  2. Наявність транспортних шляхів, коридорів, гарне повітряне, залізничне сполучення.

  3. Наявність вільних земельних ділянок та виробничих площ, потенційний ресурс – 300 га території навколо нового футбольного стадіону.

  4. Затверджений генеральний план міста.

  5. Велика кількість молоді. Близько 130 тис. студентів у навчальних закладах міста.

  6. Розгалужена мережа закладів вищої та професійно-технічної освіти.

  7. Вартість робочої сили нижча по відношенню до європейських країн.

  8. Велика частка кваліфікованої робочої сили зі знанням іноземних мов.

  9. Наявність бізнес-інфраструктури: підрозділи сприяння інвестиціям у виконавчих органах міської ради, бізнес-асоціації.

  10. Кластерний підхід до економічного розвитку.

  11. Центр міста знаходиться у переліку спадщини ЮНЕСКО.

  12. Одне з найсприятливіших міст світу для розвитку аутсорсингу бізнес-послуг (дані KPMG).

  13. Найкомфортніше для проживання місто України (дослідження журналу “Фокус“ 2009 року).

  14. Активна інвестиційна промоція міста (веб-сайт, участь у спеціалізованих заходах, акції).

  15. Започаткування масштабних проектів з використанням публічно-приватного партнерства (“єдиний квиток“ і “паркування“).

  1. Брак галузевих маркетингових досліджень.

  2. Зменшення кількості населення міста.

  3. Мала частка трудових ресурсів робітничих професій.

  4. Не проведена повна інвентаризації землі та майна.

  5. Розпорошеність функцій та компетенцій щодо залучення інвестицій серед підрозділів міської ради.

  6. Низький кредитний рейтинг міста.

  7. Низький рівень співпраці виконавчих органів та депутатів міської ради.

  8. Застаріла технічна інфраструктура міста.

  9. Неефективне енергоспоживання.

  10. Значна частка тіньової економіки та тіньової зайнятості.

  11. Високий рівень корупції, адміністративний тиск на бізнес.

Можливості

Загрози

  1. Вступ України у зону вільної торгівлі ЄС.

  2. Затвердження Верховною радою України нових (розширених) меж міста.

  3. Проект “Олімпійська надія 2022“.

  4. Децентралізація профтехосвіти та підвищення уваги до вивчення іноземної мови у школі сприятиме підвищенню рівня кваліфікації кадрів.

  5. Зростання світового попиту на аутсорсинг бізнес-послуг, логістику.

  6. Покращення законодавства щодо створення бізнес-парків.

  7. Збільшення повноважень місцевого самоврядування: дозвільні процедури, відведення земельних ділянок, преференції для інвесторів.

  8. Чітке законодавче регулювання господарської діяльності (митний, трудовий кодекси).

  1. Зростання зарегульованості дозвільних процедур.

  2. Монополія на ринках енергопостачання.

  3. Високі нарахування на фонд оплати праці та високі податки.

  4. Міській владі не підпорядковані інституції, що надають дозволи та погодження щодо земельних питань та будівництва.

  5. Висока вартість позичкових коштів.

  6. Законодавче обмеження можливостей міської ради надавати податкові пільги для розвитку бізнесу.

  7. Напружена внутрішньополітична ситуація в Україні та стосунки з Росією та ЄС.

  8. Надмірна централізація влади у країні обмежує бюджетні можливості місцевого самоврядування.

  9. Олігархічна модель розвитку економіки.

  10. Відсутність механізмів реалізації законодавчих норм щодо режиму іноземного інвестування та сертифікації готелів.

Каталог: inteam -> uhvaly.nsf


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 iconКонспект уроку 9 клас Тема уроку. Соціально побутова драма «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Наталка як уособлення кращих рис української дівчини, що
Тема уроку. Соціально – побутова драма «Наталка Полтавка» І. Котляревського. Наталка як уособлення кращих рис української дівчини,...
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 iconПсихологічні особливості прийняття стратегічного життєвого рішення з визначення власної життєвої позиції
У сучасному українському суспільстві незаперечним прикладом людини, яка реалізувала свій духовний, особистісний та професійний потенціал,...
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 iconІ. П. Котляревський «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Петро І Микола
Тема уроку: І. П. Котляревський «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Петро І микола
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 icon1. (1 б.) На рис показано світловий промінь, який падає на плоске дзеркало. Укажіть правильне твердження
На рис показано світловий промінь, який падає на плоске дзеркало. Укажіть правильне твердження
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 iconУрок для 11 класу. Соценко Наталія Федорівна
«Перший письменник третього тисячоліття» Милорад Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 iconТема: О. Генрі. «Останній листок». Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів. Втілення в образі Бермана найкращих людських рис. Гуманізм новели

Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 icon2 класифікація екскурсій
Класифікація екскурсій – це розподіл екскурсій на групи та види, виділення в кожній з них основних рис, які визначають характер її...
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 iconПрограма з предмета «Новітні цифрові технології у кінознавстві»
Перша – виховання у школярів глядацької культури. Це – вміння аналізувати побачене на екрані, вміння відокремити візуальний продукт...
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 icon«Перший письменник третього тисячоліття» серб Милорад Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму
А систематизувати знання учнів про постмодернізм, дослідити життєвий шлях письменника та познайомити учнів з творчістю сербського...
Перелік рисунків Рис. Схема побудови структури цілей Стратегічного плану 5 Рис. Етапи стратегічного планування 6 iconБазові навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія»
«Всесвітня історія» має за мету вивчення та інтерпретацію історичних фактів та суспільних явищ різних країн, регіонів та цивілізацій,...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка