Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів



Сторінка8/18
Дата конвертації29.05.2017
Розмір2,73 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Полтавська область







Полтавський Хрестовоздви-женський монастир.

м. Полтава,

вул. Лисенка.



Хрестовоздвиженський чоловічий монастир, заснований 1650 року першим полтавським полковником Мартином Пушкарем на честь пере-моги над військами польської шляхти з дозволу Київського митрополита Сильвестра Косова.

Будову мурованого собору здійснили на кошти батька і сина Кочубеїв 1689-1709рр.

Хрестовоздвиженський собор є прекрасним взір-цем українського бароко. Це рідкісної форми семибанний храм. Всі його боки рівноцінні в архітектурному відношенні, тому основна ідея будівлі втілюється ясно і виразно. За композиційним планом цей храм наближається до відомих архі-тектурних споруд – Троїцького собору в Чернігові, Мгарського – в Лубнах.

Собор вигідно відтіняє збудована у 1786р. чотириярусна висока (47 м) і легка дзвіниця, у архітектурі якої проглядаються деталі вже пізнього бароко. Вона своїми пропорціями нагадує дзвіницю Києво-Печерської лаври. Монастир у 18-19 ст. був центром релігійної просвітницької діяльності.

У наш час це жіночий монастир.


вул. Леніна, 91

тел. (05322) 7-53-63,

вул.. Н.Левицького, 4

тел. (05322) 7-40-61.





Полтавський Успенський кафедральний собор

м. Полтава

вул. Соборна площа, 3



Значну роль в загальному силуеті міста мав собор, що знаходився в давнину в межах старої фортеці, збудований 1748-1770рр. (арх. Стефан Стебанський) в стилі українського бароко. Куполи собору та хвилеподібні фронтони створювали характерний для стилю бароко грайливий силует, імпозантність на фоні голубого неба. У 1934р. був знищений.

Поруч з храмом у 1801 році збудована дзвіниця, що збереглася до нашого часу. В її архітектурі відчувається поряд з рисами бароко риси нового стилю – класицизму.

У 2004 році в Полтаві на Соборному майдані на старому місці піднявся заново відроджений Успенський кафедральний собор, повертаючи Полтаві і полтавцям втрачену в період тоталітаризму незвичайну барокову чарівність.


вул. Леніна, 91

тел. (05322) 7-53-63,

вул. Н.Левицького, 4

тел. (05322) 7-40-61.





Спаська церква.

м. Полтава.


Однією із найстаріших культових споруд Пол-тави є дерев’яна Спаська церква, споруджена 1706 року – свідок облоги Полтави шведським військом у 1709 році. За переказами у ній Петро І відправив молебень за убитих воїнів у Полтавській битві.

Щоб зберегти цю дерев’яну споруду в 1845 році навколо неї за проектом архітектора К.А.Тона збудовано кам’яний футляр. Гонтова покрівля і форма купола дозволяють віднести Спаську церкву в архітектурному відношенні до давньоруського стилю.



вул. Леніна, 91

тел. (05322) 7-53-63,

вул. Н.Левицького, 4

тел. (код) 7-40-61.





Пам’ятники Круглої площі в Полтаві – пам’ятники містобудування ХІХ ст.

м.Полтава.

План забудови Полтави (губернського міста з 1802 року), складений губернською креслярнею, яку очолював талановитий архітектор М.Амвро-сімов – вихованець Московської архітектурної школи, якою керував російський архітектор М.Ф.Казаков. Цей план став один із кращих планів забудови українських міст. Основною композиційною віссю міста за цим планом стала головна вулиця, що йде від старих валів в напрямку поля Полтавської битви. За 700 метрів від валів створена Кругла площа, від якої радіусом розходились 8 широких вулиць, кожна з яких закінчувалась величною будовою. У центрі площі, на місці зустрічі захисників Полтави з військом Петра І після перемоги над шведами передбачалось спорудження величного монумента Слави.

Вісім адміністративних будівель розміщувалися по колу. Усі вони були збудовані в стилі російського класицизму за проектами відомих архітекторів М.Ф.Казакова, Є.Соколова до 1811 року. Будівля Петровського кадетського корпусу збудована за проектом Бонч-Бруєвича, 1840р.

Окрасою Круглої площі, її естетичним завершенням є Монумент Слави, збудований у 1811 році до 100-річчя Полтавської битви. Арх. М.Амвросімов, Тома де Томон, скульптори Щедрін, Мартос. Бронзові деталі монументу виготовлялись у майстерні Гордєєвим.

Чіткі та ясні символи пам’ятника, досконалі пропорції, величність увічнювали силу і славу російської держави. Пам’ятник Слави є візиткою Полтави.



вул. Леніна, 91

тел. (05322) 7-53-63,

вул. Н.Левицького, 4

тел. (05322) 7-40-61.





Пам’ятники та пам’ятки історії Полтавської битви в м.Полтаві.

м.Полтава,

вул. Шведська.




Державний історико-культурний заповідник „Поле Полтавської битви”, створений 1981 року площею 824,5 га (охоронна зона 300 га). На історичному Полі комплекс пам’ятників, пов’яза-ний із Полтавською битвою. До 200-річчя Полтавської битви встановлені пам’ятники: шведам від росіян, шведам від співвітчизників, пам’ятники на місці 10 редутів, пам’ятні знаки на місці розташування 1-го та 2-го таборів Петра І, пам’ятник на місці переправи російських військ, Сампсоніївська церква, Могила російських воїнів.

У межах міста до 100-річчя зведено Монумент Слави, а до 200-річчя – пам’ятник на місці відпочин-ку Петра І, пам’ятник славним захисникам Полтавської фортеці та її коменданту полковнику О.С.Келіну. Перший музей, що був створений у 1909 році видатним істориком Ф.Павловським, був розграбований у роки громадянської війни.

До 250 річниці Полтавської битви відкрито новий музей, єдиний на Україні, що входить до Міжнародної військово-історичної асоціації музеїв під егідою ЮНЕСКО.


вул. Леніна, 91

тел. (-5322) 7-53-63,

вул. Н.Левицького, 4

тел. (05322) 7-40-61.

Вул.Шведська могила, 32.

тел. (05322)2-27-48, 52-74-27.





Пам’ятники архітектури смт.Диканьки:


смт.Диканька.

Тріумфальна арка, розміщена на в’їзді в смт.Диканьку. Є її історичним символом. Побу-дована 1820р. (арх. Луїджі Руска) в стилі класи-цизму, як парадний в’їзд до садиби Кочубеїв, на честь приїзду імператора Олександра І. Це єдина пам’ятка культури, що увінчує тріумф перемоги Росії у Великій Вітчизняній війні з французами 1812р.

Миколаївська церква збудована 1794р. в стилі класицизму, за типом мурованої однобанної ротонди. Архітектор М.О.Львов вперше застосував систему подвійного купола. Зберігся різьблений іконостас із мореного дуба. У церкві знаходиться родинний склеп князів Кочубеїв. Поряд із церквою збудована дзвіниця (1810р., арх. Л.Руска). Ця церква є “хрещеною” М.В.Гоголя. Мати Гоголя, налякана смертю перших дітей, дали обітницю Миколі-Чудотворцю назвати живого сина його ім’ям.

Троїцька церква (1780р., арх.М.О.Львов). Збудована в стилі пізнього бароко в плані має форму хреста. Церква, пов’язана з творчістю М.В.Гоголя, змальована ним у “Вечорах на хуторі біля Диканьки” (оповідання “Ніч перед Різдвом”).

Державний історико-краєзнавчий музей ім.Д.Гармаша. Експонати розміщені в 9-ти залах і налічують до 8000 екземплярів. У залах розміщені матеріали з археології, історії, географії, етнографії, культури. В одній із зал ведеться розповідь про видатного земляка М.В.Гоголя, експонуються чудові ілюстрації до його творів.

Картинна галерея. У ній представлені роботи відомих майстрів живопису та скульптури, творчі доробки самодіяльних митців, твори декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю. У галереї відкрито меморіальну кімнату, присвячену життєвому і творчому шляху талановитої співачки і художниці, землячки М.К.Башкирцевої.


вул.Леніна, буд. 68

тел. 8(05351) 9-15-96.





Музей заповідник М.В.Гоголя.

с.Гоголево

Шишацького району.



Відкритий на території садиби батьків письмен-ника Гоголів-Яновських 1984р.

До складу заповідника входить будинок батьків, флігель, альтанка, грот, парк-сад і ставки. Експозиція музею розміщена в 10 залах. Експозиційні матеріали розповідають про дитинство М.В.Гоголя, його навчання в Полтавському повітовому училищі та Ніжинській гімназії вищих наук. Про Петербурзький період життя, літературну діяльність та значення його творчості у світовій культурі. Недалеко від садиби, на цвинтарі Різдва Богородиці церкви знаходяться могили батьків письменника.



тел. 8 (05352) 9-38-74,

9-38-73.




Музей М.В.Гоголя.

с.Великі Сорочинці Миргородського

району.


Відкритий у 1929р. у будинку лікаря М.Я.Тро-химовського, де народився М.В.Гоголь. Експози-ційні матеріали містяться в 5-ти залах. Експонати розповідають про дитинство, навчання у Ніжинській гімназії, петербурзький та московський періоди життя, літературну діяльність та увічнення його пам’яті. Цінні експонати – особисті речі Гоголя: портфель, циліндр, записник, жилет, рідкісні фотографії.

У В.Сорочинцях знаходиться перший пам’ятник письменнику, відкритий 1911р. (скульптор І.Я.Гінцбург) .



вул. Гоголя, 34

тел. 8(05355) 7-12-25.





Спасо-Преображенський собор.

с.Великі Сорочинці Миргородського

району.


Збудований 1732-1734р. в стилі українського бароко на замовлення гетьмана Д.Апостола як родинна усипальниця. У ній же поховано самого гетьмана і його дружину Уляну.

Ця церква одна з найвизначніших пам’яток монументальної мурованої архітектури та українського монументального мистецтва ХVIII ст. Особливу увагу привертає в інтер’єрі собору різьблений іконостас, утворений 3-ма іконостасами, що містять 100 ікон. У цій церкві був похрещений М.В.Гоголь.



вул. Гоголя, 34

тел. 8(05355) 7-12-25.





Більське городище.

с.Більськ Котелевського

району.


Серед багатьох археологічних пам’яток Полтавщини Більське городище має світове значення. Це унікальна археологічна пам’ятка скіфської епохи VII-ІІІ ст. до н.е., це – най виз-начніша і найбільша “перлина” серед “старожит-ностей” “землі Полтавської”. Площа цього найбільшого поселення доби раннього заліза близько 5200 га. Довжина валів – близько 35 км.

Воно складалося із Західного, Східного та Куземинського укріплень. Багато вчених ототож-нюють його з геродотівським легендарним містом Гелоном, побудованим на перехресті важливих торгівельних шляхів, що вели від грецьких міст-колоній Північного Причорномор’я до глибинних районів лівобережного лісостепу.



Полтавський педагогічний університет

тел. (05322) 7-27-25.





Меморіальний комплекс „Шумейкове урочище”.

с. Дрюковщина

Лохвицького району.



Відкритий у 1976р. біля с.Дрюківщина за 10 км від Лохвиці. Це величний меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту. На цьому місці 20 вересня 1941р. прийняли останній бій з німецькими загарбниками 800 бійців штабної колони на чолі з командуючим фронтом генерал-полковником М.П.Кирпоносом, членом Військової Ради М.О.Бурмистренком, дивізійним комісаром Є.П.Риковим, начальником штабу фронту В.І.Тупіковим і майже всі загинули. Тисячі солдат і командирів Південно-Західного фронту загинули в болотах по берегах річки Удаю та Сули, а сотні тисяч попали в полон. Загибель Південно-Західного фронту була найбільшою і найдраматичнішою поразкою Радянської Армії на першому етапі Вітчизняної війни.

Лохвицький краєзнавчий музей,

м.Лохвиця,

вул.Шевченка, б.48,

тел. 8(5356) 3-11-58.





Меморіальна садиба І.П.Котлярев-ського (філіал літературно-меморіального музею).

м.Полтава,

Соборна площа, 3.



Відкрита у 1969р. до 20-річчя з дня народження класика української літератури І.П.Котляревського (арх.М.Тертичний). За рішенням ЮНЕСКО ця дата відзначалася у 126 країнах світу. Відтворено меморіальний комплекс за малюнком Т.Г.Шевченка, за спогадами сучасників та за планом садиби, знайденим в архіві Полтави. До садиби входять: хата, комора, повітка, криниця. У будинку 5 кімнат, зі старого будинку вмонтовані 2 сволоки. Музей садиба зберігає меморіальні речі – люстерко, комод, ломберний столик, картини невідомого фламандського художника. Звідси вийшли в безсмертя “Енеїда”, “Наталка Полтавка”, “Москаль Чарівник”. Івановій горі доземно вклонялись Тарас Шевченко, М.Гоголь, М.Щепкін, Л.Українка, П.Мирний, М.Кропивницький, М.Заньковецька, багато інших діячів культури. Слава осяює це місце. Схились до святині”.

тел. 8(0532) 7-20-73.



Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні

(етнографічний пам’ятник).



Смт.Опішня

Зінківського району.



Музей створений на історичній території побудування гончарного промислу на Полтавщині в с.Опішня в 1989р. На базі раніше відкритого музею гончарства у 1986р. До складу національного музею-заповідника входять виставкові зали центру розвитку духовної культури; меморіальна садиба славетної гончарівни Заслуженого майстра народної творчості України Олександри Селюченко; меморіальна садиба-музей гончарської родини Пошивайлів. У фондах музею більше 30000 експонатів та величезна книгозбірня, серед книг якої багато видань ХІХ-ХХ ст. З 2001р. у приміщенні музею працює Інститут керамології – відділення Інституту народознавства НАН України. Музей та інститут є науковим центром гончарства на Україні. У музеї відвідувачі ознайомляться з монументаль-ною керамічною скульптурою видатних художників керамістів України, портретною галереєю опішнян-ських майстрів та малювальниць, колекцією декора-тивних тарелей та керамічних панно, з виставкою унікальних фотографій на тему гончарство кінця ХІХ початку ХХ ст. Тут постійно діє виставка опішнянської кераміки „Опішнянське диво”.

Смт.Опішня,

тел.


8(253) 4-24-16,

вул.Партизанська, 150.





Устимівський дендропарк (географічний об’єкт).

с.Устимівка Глобин-ського району.

Парк з 1983р. загальнореспубліканського значення, а з 1993р. загальнодержавного значення. Площа парку 8,92 га. Заклав парк надвірний радник, лікар за фахом Устимович у своєму маєтку 1893р. (Від його прізвища пішла назва села і парку).

Парк є маточним заповідником рідкісних дерев та чагарників і має важливе значення в зеленому будівництві та лісовому господарстві України.

Тільки ботанічна колекція складає 486 видів дерев, а всього тут зростає більше 12000 дерев з різних країн і континентів світу. Багато таких, що у природних умовах не живуть навіть на півдні України. Багаті колекції хвойних дерев, численна колекція листяних та ін. Дерев. Серед реліктів і екзотів – гінкго дволопатеве, бархат амурський, „Чекалін горіх”, що є живою емблемою парку.

Окрасою парку є гарно квітучі чагарники. На честь 100-річчя парку у 1993р. закладено парк магнолій.

Науково-дослідницьку роботу тут ведуть 11 спів-робітників Устимівської дослідницької станції Інституту рослинництва ім.В.Я.Юрьєва Української НАН.


Устимівська дослідна станція Інституту рослинництва Української НАН



Пам’ятка садово-паркового мистецтва загально-державного значення Ковпаківський лісопарк.

Смт.Котельва.

Розташований на обох берегах р.Ворскли, площа 196 га. До нього входять масиви широколистяних лісів, заплавних луків, степових схилів та соснові насадження, створені з ініціативи С.А.Ковпака у 1918р. на сипучих пісках.

У 70-ті роки ХХ століття на території лісопарку відтворені ділянки 10-ти етапів рейду партизан-ковпаківців від Путивля до Карпат. Створені посадки на цих ділянках, характерні для головних пунктів легендарного рейду. Ростуть в парку дерева, що мають власні назви: сосни Ковпака, сосна-Ліра, генеральська сосна, тополя партизанська, майорські тополі. Тут збудовано копію землянки двічі Героя Радянського Союзу С.А.Ковпака, що була на Брянщині. У лісопарку нараховується понад 100 видів дерева і чагарників, 400 видів вищих судинних трав’янистих рослин, 85 видів мохоподібних, близько 100 видів лишайників та понад 30 видів грибів. До лісопарку включене Більське джерело, відоме з ХV століття та 200-річний дуб Сковороди.



Полтаський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді,

тел. 8 (05322) 7-4124, 73213





Регіональний ландшафтний парк „Диканський” загальнодержав-ного значення.

Диканський район.

Ландшафтний парк схожий на всю Полтавщину в мініатюрі.

До РЛП „Диканський” входять природоохоронні об’єкти:

Фесенкові горби (70,2 га), загальнозоологічний заказник с.Писарівщина. На цій місцевості зростають степові, лучні рослини. Охороняються штучні поселення байбаків.

Ялиновий гай (4,5 га) ботанічна пам’ятка природи; насаджена 1907-1910рр., рідкісна для півдня лісостепу України – ялина європейська.

Бузковий гай (2 га)ботанічна пам’ятка природи, закладена Кочубеями у котловині на глибині 3-4 м ділянка багатьох видів бузку. У наш час це місце проведення обласного свята „Пісні бузкового гаю”.

Кочубеївські дуби (0,1 га) пам’ятка вікових дерев (4 дуби), віком 600-800 років), оспівані Пушкіним у поемі „Полтава”.

Писаревщинський лісопарк – пам’ятка садово-паркового мистецтва (16 га), закладений у ХІХ ст. на базі природної діброви.

Виходи піщаників – геологічна пам’ятка природи (знаходиться на в’їзді в Диканьку).

Парасоцький ліс – ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення – унікальний масив широколистяного лісу, відомий реліктовий центр Лівобережного лісостепу; тут проходить північно-східна межа розповсюдження граба в Україні. Налічує 360 видів рослин, 156 видів хребетних тварин.


РЛП „Диканський”,

вул. Гоголя, 1, тел.

8(251) 9-17-50,

Краєзнавчий музей,

вул. Леніна, 68,

тел. (код) 9-15-96.





Меморіал народної Скорботи “Голодомор 1932-1933рр.”

с.Мгар Лубенського району

на Горі Зажури.



Пам’ятник споруджений за ініціативою письмен-ника земляка Олекси Коломійця та українського фонду культури, автор проекту А.Ігнатенко. Домінантою меморіалу є насипаний курган, над яким встановлений великий дзвін, що завершується хрестом. До нижнього краю великого дзвону прикріплено 30 малих дзвонів – від усіх областей України, Президента, Слов’янського центру, Малої академії народних ремесел м.Івано-Франківська, кіностудії „Укртелефільму” та лубенців.

Лубенський краєзнавчий музей,

вул.Леніна, 30/25,

тел. 8(05361) 5-21-06, 20-012.




По Гоголівських місцях.


Полтава – Диканька – Гоголеве – Великі Сорочинці – Миргород – Полтава.

Подорож до батьківщини Миколи Гоголя. маршрут передбачає відвідування двох диканських церков – Свято-Миколаївської, до чудотворної ікони якої ходила вклонитися мати М.В.Гоголя Марія Іванівна та Свято-Троїцької, яку розписував славний коваль-маляр Вакула; музею-заповідника в родовому маєтку Гоголів-Яновських села Гоголеве; унікальної пам’ятки барокової архітектури Свято-Преображенської церкви В.Сорочинців, де хрестили письменника; етнографічного комплексу – заїжджого двору на хуторі Проні, де герої з творів М.В.Гоголя вітають відвідувачів.

Полтаський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді,

тел. 8 (05322) 7-4124, 73213.





До народних умільців.


Полтава – Решетилівка – Опішне – Полтава.


Знайомить з традиційними народними промислами Полтавщини, народним мистецтвом: вишивкою, гончарством, писанкарством, художнім різьбленням та їх центрами: Решетилівкою та Опішним.

У Решетилівці туристи знайомляться з виробничим об’єднанням “Українські промисли”.

Відвідування селище Опішне – гончароську столицю України. З 1989 року в селищі працює Національний музей-заповідник українського гончарства, до якого входять: виставкові зали центру розвитку духовної культури та меморіальні садиби славетної гончарки, заслуженого майстра народної творчості.


Полтаський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді,

тел. 8 (05322) 7-4124, 73213.





Православна Полтавщини.


Полтава – Лубни – Козельщина – Полтава.

Знайомство з цікавою історією діючих православних монастирів Полтавщини: Мгарсько-Лубенського Спасо-Преображенського (чоловічого), Полтавського Хрестовоздвиженського (жіночого) та Козельщинського Різдвяного-Богородицького (жіночого). Усі вони пройшли складний шлях становлення і випробувань стійкості віри.

Головний храм Мгарського монастиря – Спасо-Преображенський – вважається найкращим зразком вишуканої барокової архітектури Лівобережжя ХVІІІ ст. Поряд з монастирем знаходиться Курган Скорботи – з Меморіалом жертвам голодомору 1932-1933 року в Україні. Домінантою меморіалу є великий дзвін, що завершується хрестом. До великого дзвону прикріплені дзвони від усіх областей України.

Головний храм Полтавського монастиря – Хрестовоздвиженський собор – єдиний на Лівобережжі семибанний храм, що зберігся до наших днів, який має циліндричну форму бань. Собор містить келійний образ чудотворної ікони Скорботної Богоматері Уповання всіх кінців Землі – захисниці обителі і міста Полтави.

Наймолодшим монастирем колишньої Полтавської єпархії є Козельщинський, відомий величавим Різдвяно-Богородицьким собором початку ХХ ст. та чудотворною іконою Козельщинської Богородиці з Передвічним Немовлям.



Полтаський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді,

тел. 8 (05322) 7-4124, 73213.





Полтава – духовна перлина України.


м. Полтава.

Оглядова екскурсія проходить стародавньою частиною міста з неповторною архітектурою, тісно пов’язаною з історією Полтави. побуваєте в самому серці міста – на Івановій Горі, в садибі основоположника нової української літератури Івана Котляревського; прогулюючись схилами колишнього фортечного валу, милуватиметесь чудовими краєвидами Полтавського Подолу та Левади; побачите на власні очі перлину української барокової архітектури – комплекс Хрестовоздвиженського монастиря. Краєзнавчого музею та захоплююча подорож до історико-культурного заповідника “Поле Полтавської битви” – єдиного музейного закладу України, який входить до Міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу під егідою ЮНЕСКО.

Іван Котляревський, Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Панас Мирний, Володимир Короленко, Василь Капніст, Іван Бунін – у творчості цих письменників можна виділити „полтавський період” життя і творчості. Чим він був знаменний для кожного з них , дізнаєтеся з екскурсії “Літературна Полтава”. Ви переконаєтесь, що Полтаву не випадково вважають “духовною столицею” України.



Полтаський обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді,

тел. 8 (05322) 7-4124, 73213.



Каталог: sites -> default -> files
files -> Экзамен по литературе 8 класс
files -> Рибкіна Марина
files -> С. Й. Татаринов
files -> Конспект лекцій з курсу " історія зарубіжної літератури" (ХVІІ поч. ХІХ ст.) Для студентів гуманітарного факультету
files -> Феномен свт. Петра могили: ідентичність І вселенськість у духовному досвіді могилянського києва
files -> Бондарчук Андрій Іванович
files -> Тов “Кіноманія” – ексклюзивний дистриб'ютор фільмів кінокомпанії Warner Bros. Pictures в Україні
files -> Інформація про готелі для учасників конференції Адреса, контактні телефони 12 жовтня (вівторок) 10 00 13 00 Пленарне засідання
files -> Худзік Марта


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Схожі:

Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconНаукова бібліотека календар знаменних та пам’ятних дат на 2010 рік дніпропетровськ  2009
Україні як державні чи професійні свята, перелік ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, перелік...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconЗавдання ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії 8 клас 2013-14 н р. Завдання І
Розташуйте назви історико-географічних об’єктів, де відбувалося підписання різносторонніх угод періоду Руїни у хронологічній послідовності,...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconМетодичні рекомендації щодо вивчення географії у 9 класі 12-тирічної школи
На початку вивчення курсу пропонується ознайомлення з адміністративно-територіальним поділом України, тому що при вивченні майже...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconПрограма Краєзнавчих читань Читання відбудуться в Херсонському краєзнавчому музеї
Чорноморського державного університету (м. Миколаїв), голова Херсонської обласної Національної спілки краєзнавців України, доктор...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconЕпоха великих географічних відкриттів. Експедиція великого генуезця
Колумба; удосконалювати вміння працювати з різними джерелами географічних знань, складати повідомлення, робити висновки; формувати...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconЗнаменних та пам’ятних дат на 2012 рік дніпропетровськ  2011
Україні як державні або професійні свята, ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, найбільш значущих...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconЗнаменних та пам’ятних дат на 2011 рік дніпропетровськ  2010
Україні як державні або професійні свята, ювілейних дат видатних історичних постатей та визначних діячів сучасності, а також найбільш...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconДодавання звукових І відеооб'єктів до слайдових презентацій
Ще одним способом підготовки звукових І відеооб'єктів є захоплення та запис у файли звуку та відео з використанням спеціальних програм...
Перелік визначних краєзнавчих, географічних, етнографічних та історичних, об’єктів iconПерелік спеціальностей, за якими ведеться підготовка аспірантів та докторантів
Перелік документів, що подаються вступниками до відділу аспірантури (із зразками)


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка