Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок



Скачати 74,54 Kb.
Дата конвертації31.05.2017
Розмір74,54 Kb.

Цурканюк Ольга

ПЕРШІ БІОГРАФИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: ВАСИЛЬ МАСЛОВ ТА ЙОГО НАУКОВИЙ ДОРОБОК

Василь Павлович Маслов (справжнє прізвище – Маслій) відомий в Україні як письменник і перший біограф Тараса Шевченка.

За дослідженнями Петра Жура Василь Маслов походив із бідної родини. Його батько – штабс-капітан Каргопільського драгунського полку – одружився з сестрою Михайла Павловича Ярового, черкаського землеміра, який здійснював планування та розбудову Черкас. Але через 15 років овдовів: дружина померла від холери, залишивши двох діток – Євграфа та Василя. Михайло Яровий забрав маленького Маслія до себе в дім, а всі турботи про нього взяла на себе бабуся П. Ярова. Дев’ятирічний хлопчик у зв’язку з переїздом дядька опиняється в Києві, де навчається в гімназії. М. Яровий на запрошення управителя маєтку М. Воронцова І. Ягницького переїздить жити у Мошни . Сюди ж приїздить і молодий Маслій. Це містечко подарувало Василю Маслову нагоду зустрітися з Тарасом Шевченком.

Маслов захопився творчістю Кобзаря ще з юнацьких років, знав і цитував на пам'ять значну частину його творів. Багато часу він присвятив пошуку поезій Шевченка, сумлінно збирав та сам переписував вірші. Перше безпосереднє знайомство Василя Маслова з Тарасом Шевченком відбулося влітку 1859 року в містечку Черкаського повіту Мошни, де поет перебував під арештом. Майбутній біограф звернувся до Шевченка з проханням – бути у нього гостем, але отримав відмову, оскільки митець, перебуваючи під пильним наглядом поліції, сприйняв запрошення з недовірою та підозрою.

Друга зустріч Маслова з поетом відбулася у Грудзинського, імовірно, урядовця маєтку Михайла Воронцова (Тарас Шевченко, в одному з листів до брата Варфоломія, просив поцілувати Грудзинського та його матір). На цей раз Василь Маслов звернувся до Тараса Шевченка з іншої причини: надати йому можливість ознайомитись із «Українцем» Михайла Максимовича.

Втретє і востаннє вони зустрілися у поляка Ф. Ліппомана, службовця воронцовського маєтку, в Мошнах, куди Феліціан Йосипович переїхав 1855 року в чині губернського секретаря. Дружина його Юстина Антонівна прийняла поета дуже гостинно, перед від’їздом Шевченко попрощався з Ліппоманами, пізніше, в листі до Варфоломія Шевченка передавав Феліціану Йосиповичу щирий привіт.

Майбутній біограф починає листуватися з усіма, хто міг надати додаткові матеріали про Шевченка. Збереглося два листа Василя Маслова до Михайла Максимовича, 6.02.1860 р., 25.02.1868 р.; один лист до Вільяма Беренштама, 29.06.1880 р., та до Олексія Макшеєва, 12.11.1880 р.

Коли в першому листі до Михайла Максимовича мова йде тільки про знайомство з Шевченком, то в другому Маслов вже відкриває свій задум: «Я с некоторого времени задумал составить его биографию или, по крайней мере, собрать для нее материалы».1 Двадцятисемирічний Маслій відкрито розповідає про те, що початок біографічної роботи, присвяченої Шевченку, покладений був ще в Нижньому Новгороді, де хлопець вчителював біля двох років у гімназії. Саме там він встиг зібрати багато матеріалів як про перебування поета в Нижньому, так і про подорож його по Волзі під час повернення із заслання.

Майбутній біограф щиросердно звертається до М. Максимовича з проханням: «Будьте столь добры, глубокоуважаемый Михаил Александрович, не откажите и Вы в своем участии и поддержке моему труду».2 На превеликий жаль дослідника М. Максимович не дав навіть спогадів про перебування поета на Михайловій горі. Більш того, не радив починати втілювати у життя великий задум – створення життєпису Тараса Шевченка ( про це, зокрема, написав Михайло Чалий у книжці «Жизнь и произведения Тараса Шевченка», що вийшла в Києві 1882 р.).

1874 р. у Москві в Леонтьєвському провулку № 5 в типографії «А. И. Мамонтова і Ко» вийшла друком на 56 сторінках перша біографічна праця про Т. Шевченка В. Маслова. У листі до О. Макшеєва від 12.11.1880 р. В. Маслов зазначає: «В 1874 году издал сначала в журнале «Грамотей», а потом отдельной брошюрой биографический очерк о Т.Г. Шевченко, в котором первый раз хотя кратко, но с подобающей последовательностью и правдивостью рассказана вся страдальческая жизнь поета до последних ее минут, но в котором, однако, я воспользовался только самой малой частью из имеющихся у меня сведений о Шевченке, предполагая впоследствии составить более полную его биографию».3

Біографічний нарис складається з короткого вступу та п’яти частин. Вступ розповідає про минуле, пов’язане із закріпаченням народу та визволенням його з рабства. Автор вказує на ті чинники, що були породжені постійними заборонами та обмеженнями людської свободи: «С одной стороны невежество, крайний недостаток развития, с другой – давление чужой воли мешали росту нравственной природы крепостного человека… Нужны были сверъхестественные усилия и особенно счастливые условия для того, чтобы человек…выбился на самостоятельную дорогу»4. Біограф Шевченка дуже близько до серця сприйняв долю поета, зазначивши у вступі, що він, пройшовши складний шлях до здобуття особистої свободи, шукав її для інших. В. Маслов розділяє життєвий шлях поета на п’ять періодів: дитячі роки, юність, навчання в Петербурзі та перший приїзд на Україну, заслання та звільнення поета, останні роки життя.

У вступній частині до біографічного нарису В. Маслов одразу називає джерела, які він опрацював для написання біографії Тараса Шевченка: «Приводим здесь также и те печатные статьи и материалы, которыми мы пользовались при составлении нашей статьи»2. Це - «Автобіографія Шевченка», надрукована в журналі «Народное чтение», 1860 р., № 2; журнал «Основа», 1861-1862 рр.; стаття М. Костомарова «Воспоминание о двух малярах»; «Новые материалы до биографии Т. Г. Шевченка» М. Чалого, надруковані в журналі «Основа», 1862 р. № 5-6, спогади О. Чужбинського в журналі «Русское Слово», 1861р.

В. Маслов опрацював також критико-біографічний нарис про Шевченка польського журналіста Гвідо Баттаглії «Тарас Шевченко. Його життя й твори» (Львів, 1865р.), автор якого намагався дати об’єктивну оцінку україно-польським відносинам, і переказав з нього уривки.

Розкриваючи період перебування Т. Шевченка на засланні, біограф використав спогади Олексія Івановича Макшеєва, географа та дослідника Середньої Азії. На прохання Василя Маслова художник Євграф Сорокін, що був знайомий із Олексієм Макшеєвим, звернувся до останнього з листом (від 27.02.1871р.): «Сообщите, если можно, всё, что знаете и помните из его деяний времени пребывания его с вами и вообще пребывание в Орской крепости, чем заставите за вас вечно Бога молить меня и сего биографа хохла, преподавателя истории в нашем училище, Василия Павловича Маслова».6 У наступному листі, датованому приблизно березнем 1871 р., Є. Сорокін повідомляє О. Макшеєву: «Сведения ваши о Тарасе Григорьевиче Шевченко я передал Маслову в конце первой недели, он от них в восторге, они для него драгоценность».7

У зв’язку з браком біографічних даних весь зібраний матеріал Маслов подав дуже стисло, майже планово. Водночас біограф наводить невідомі раніше факти. Цінність праці В. Маслова полягає в тому, що він уперше вмістив інформацію про життя поета в Оренбурзі. О. Кониський негативно поставився до окремих епізодів, поданих В. Масловим. Зокрема, звертає увагу на перебування Шевченка в Аральській експедиції, яка, на його думку, не була для поета відпочинком, як стверджував Маслов: «Перший біограф Шевченків, небіжчик Маслов, розповів, що увесь похід з Орська Шевченко зробив пішки. Привілля широкого степу, яким переходила експедиція, нагадувало Шевченкові рідні його степи українські. . . .Не відомо мені, звідкіль Маслов добув такі звістки; гадаю, що від княжни Рєпніної . . . «Неісходима пустиня» - як називав Шевченко киргизький степ, не могла нагадати йому українських степів, не могли його розважити»8. Однак, О. Кониський, описуючи похід на Раїм, використав спогади О. Макшеєва, вміщені В. Масловим.

До четвертого розділу біограф додав репродукцію хати батьків Т. Шевченка: «Хата Шевченка, им самим рисованная, а для печати уменьшенная академиком К. А. Трутовским»9. Олександр Кониський, не зважаючи на критичне ставлення до нарису В. Маслова, не забуває згадати про це у своїй “Хроніці”: „До часу перебування його р. 1843 на Україні належать два малюнки: власний портрет, поданий при книзі Чалого, і вид батьківської хати, поданий при книзі Маслова”10.

З усього видно, що Василь Маслов, подавши короткий життєпис поета, усвідомлював, що матеріалу для створення повної біографії недостатньо. Уже в листі до упорядника творів Шевченка Вільяма Беренштама від 29.06.1880 р. біограф пише про задум видати більш повний життєпис Тараса Шевченка, до якого увійшли б нові ще неопубліковані спогади про поета, листи Т. Шевченка до різних осіб, серед них – десять невідомих, “Щоденник” поета, два недрукованих портрета, об’ємні передмова та післямова, бібліографія статей про нього. В. Маслов звертається до В. Беренштама з проханням: “Не откажите исполнить мою покорнейшую просьбу, именно – пришлите мне подлинную рукопись «Дневника» Шевченка, по которой и нужно печатать»11. Біограф, у зв’язку з складним матеріальним становищем, пропонує В. Беренштаму замість грошей 100 примірників майбутньої книги про життя Тараса Шевченка: “Предпологаемая книга должна выйти довольно объемистою, так что цену за нее можна назначить от 1 р. 50 к. до 2 р.»12. Василь Маслов мріяв видати нову біографію Тараса Шевченка великим тиражем – 1 200 примірників – і використав для здійснення задуму всі власні кошти: «Эта книга уже теперь стоит мне большого труда и издержек, а еще сколько понадобится того и другого при печатании!»8. На жаль, видання не було закінчене, бо в цьому ж році В. П. Маслов помер.

Від часу виходу в світ першої біографічної праці про Тараса Шевченка минуло 135 років. За цей період вийшов друком не один життєпис поета. Найдавніші – Михайла Чалого, Олександра Кониського. Серед сучасних біографічних досліджень – праці Петра Жура, Євгена Кирилюка, Івана Дзюби.

Серед розмаїття наукових досліджень у галузі шевченкознавства пересічна людина може розгубитись і навіть не звернути увагу на маленьку книжечку обсягом у п’ятдесят шість сторінок. Але не слід забувати, що цей нарис, як і вся подвижницька праця дослідника-шевченкознавця В. Маслова, стали міцним підгрунтям для нових шевченкознавчих досліджень.
1. Маслов В. Лист до М. Максимовича. – 25.02.2868 // Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. – Київ, 1966. – С. 47.
2. Там же. – С. 47-48.
3. Маслов В. Лист до О. Макшеєва. – 12.11.1880 // Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. – Київ, 1966 – С. 64.

4. Маслов В. Тарас Григорьевич Шевченко. Биографический очерк.- Москва, 1874. – С. 7.

5. Там же. – С. 6.

6. Сорокін Є. Лист до О. Макшеєва. – 27.02.1871 // Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. – Київ, 1966. – С. 50.

7. Сорокін Є. Лист до О. Макшеєва. - /березень/ 1871// Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. – Київ, 1966. – С. 50.

8. Кониський О. Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя. – Київ, 1991. – Упорядник В. Л. Смілянська. – С. 28.

9. Див. 4. – С. 36.

10. Див. 8. - С. 141.

11. Маслов В. Лист до В. Беренштама. // Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. Київ. - 1966 – С. 63.

12. Див. 11. – С. 63.



13. Див. 11. – С. 63.

Література


  1. Чалый М. Жизнь и произведения Тараса Шевченка. – Киев,1882.

  2. Жур П. Третя зустріч. – Київ, 1970.

  3. Комишанченко М. З історії українського шевченкознавства. – Київ, 1972.

  4. Неділько В. Шевченко в оцінці Гвідо Баттаглії // Радянське літературознавство. – 1963. – № 2.

Каталог: flash-point -> files -> web-site -> publication
publication -> Племянникова Андрія Васильовича портрет
publication -> Остафіїва Людмила
publication -> Думи Оссіана” Джеймса Макферсона
publication -> Бібліографічний покажчик
publication -> Шевченкознавство: Циганська тема у художній спадщині Тараса Шевченка
publication -> Надія Орлова Шевченкіана Лазаревських
publication -> Тема "блудного сина" у повісті "Близнецы"
publication -> Надія Орлова
publication -> Колектив Національного музею Тараса Шевченка бере активну участь у підготовці Повного зібрання творів Тараса Шевченка у 2 томах та Шевченківської енциклопедії у томах, що мають побачити світ до 2014 року
publication -> Національний музей Тараса Шевченка особливості зображення казахів на малюнках


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок icon«Віч-на-віч із собою». (Екскурсія до автопортретної галереї Тараса Григоровича Шевченка)
Ведучий. У перші березневі дні ми знову згадуємо ім’я великого генія словесності, талановитого художника Тараса Григоровича Шевченка....
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconКонкурсу дослідницьких робіт «Шевченко явище незбагненне» Напрямок: «Стежками долі Кобзаря»
Тараса Шевченка, осмислення та усвідомлення його ролі І місця у процесі самовизначення українців; дослідження фактів, що пов’язують...
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconВидання Вадима Модзалевського з колекції наукової бібліотеки Національного музею Тараса Шевченка
Тут зберігаються раритетні прижиттєві видання творів Тараса Шевченка та його сучасників І прижиттєві публікації поета в збірниках...
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconВасиль Симоненко. Творча біографія митця. Традиційність його лірики
Мета: закріпити вивчене про письменників-шістдесятників та їхній творчий доробок у скарбниці української культури
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconНаціональна премія України імені Тараса Шевченка (2007) за книгу «Василь Стус: життя як творчість»

Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconЗагальноклубний творчий проект
Тараса Григоровича Шевченка. Указом Президента України „Про додаткові заходи з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження...
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconТарас Шевченко. Розповідь про письменника. Україна часів Тараса іііевченка
Мета: ознайомити учнів із віхами життєвого шляху Т. Шевченка, зокрема його дитинством; Україною часів Тараса Шевченка; розвивати...
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconУрок з укр літератури для учнів 6 класу. ( Стежками Великого Кобзаря ) Тема. Дитинство та юність Тараса Шевченка
Мета : поглибити знання учнів про дитячі та юнацькі роки Тараса Шевченка від народження до його відʼїзду з паном Енгельгардтом в...
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconСвітова велич Тараса Шевченка
У статті розглядається питання висвітлення творчої діяльності Т. Г. Шевченка, його світова слава. На основі аналізу тогочасної мемуарної...
Перші біографи тараса шевченка: василь маслов та його науковий доробок iconЛітературний ерудит Шоу знавців життя І творчості Тараса Шевченка
Гора біля Канева, на якій похований Т. Шевченко, називалася … Тема Творчість Тараса Шевченка


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка