Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області



Скачати 312,39 Kb.
Дата конвертації07.10.2017
Розмір312,39 Kb.

Петрівська загальноосвітня школа І ступеня

Петрівська районна рада, Кіровоградської області

З досвіду роботи вчителя

Коломоєць Т.Г.

Петрове


2014

Упорядник:

Коломоєць Т.Г. – вчитель початкових класів Петрівської

загальноосвітньої школи І ступеня

В збірці представлено досвід роботи вчителя початкових класів Коломоєць Тетяни Григорівни з проблеми: «Гуманне ставлення до природи – основи екологічного виховання молодших школярів».

Відповідальний за випуск:

Огир Т.Ю. – заступник директора з навчально-виховної роботи Петрівської загальноосвітньої школи І ступеня

Схвалено на засіданні

Методичної ради школи

(протокол №5 від 05.06.2013 р.)



Прізвище Коломоєць

Ім’я Тетяна

По-батькові Григорівна

Рік народження 1961

Спеціальність учитель початкових класів

Стаж педагогічної роботи 28 років

Місце роботи Петрівська ЗШ І ступеня

Кваліфікаційна категорія спеціаліст вищої категорії

Життєве кредо «Я відповім малечі на всі їх запитання, нехай горять їх очі, хай світяться бажанням!»

Сучасна екологічна ситуація складалась стихійно в ході діяльності людей, спрямованої на задоволення їхніх потреб. Людина досягла висот сучасної цивілізації завдяки тому, що постійно змінювала природу у відповідності зі своїми цілями. Люди досягали цілей, на які розраховували, але одержали наслідки, яких не чекали. Тож уже багато років поспіль людство стоїть на порозі екологічної катастрофи.

Екологічні проблеми мають глобальний характер і закорінені в тих структурах людського буття, що стосуються світоглядних систем, суспільних норм, міжетнічних та людських взаємин, культури взагалі. Тому визначальним для розв’язання екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості кожної особистості.

Екологічна свідомість – вищий рівень психічного відтворення природного середовища, рефлексія щодо місця й ролі людини в біологічному, фізичному та психічному світі, а також саморегуляція відтворення, що реалізується через людський світогляд. Розглядаючи екологічну культуру, як наслідок виховання, не можна зводити її лише до суто зовнішніх впливів. Людину, наділену екологічною культурою, вирізняє вміння досягати гармонії не лише з зовнішнім, а й із внутрішнім світом. Звідси сутність екологічного виховання, розвиток особистості як суб’єкта культури ( інтелектуальної, чуттєвої, етичної, естетичної) у стосунках із природою шляхом рефлексії свого внутрішнього світу.

Відтак перед школою постають важливі завдання екологічного виховання підростаючого покоління.

На думку В.О.Сухомлинського , природа лежить в основі дитячого мислення, почуттів і творчості. Видатний педагог вважав, що формування в людини ставлення до рідного краю як частки природи слід починати з раннього віку.

Я почала працювати над проблемою з 2008 року. Творчі пошуки нового, неординарний підхід до процесу навчання та виховання сприяють творчій атмосфері на уроці: в класі не побачиш нудьгуючих облич, відсутніх і неуважних поглядів. Уроки будую так, щоб діти відчували себе дослідниками, мали змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину. Я намагаюся глибоко проникнути в індивідуальність, внутрішній світ кожної дитини, відшукую ті методичні шляхи, які б сприяли її збагаченню і розвитку. Постійно дбаю, аби сформувати в дітей знання, уміння і навички, передбачені програмою, та не менш важливим вважаю розкривати здібності кожного, бажання і вміння вчитися, відчувати радість пізнання.

Працюючи над проблемою «Гуманне ставлення до природи – основа екологічного виховання», я дійшла висновку, що потрібно перетворити навчання в радісне для дитини заняття. Наснагу для творчості черпаю з творів В.О.Сухомлинського, таких різнопланових і багатоаспектних. Постійно створюю такі заняття, на яких уроки переплітаються зі святами, часто звучить чарівна музика природи, рідна мова, серце вихованців полонить і захоплює казка, пісня, гра. Впроваджую педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського на уроках та в позаурочний час. Адже твори Василя Олександровича допомагають розвивати навчальні можливості учнів, пізнавальну діяльність вихованців, їх мислення, впливати на їх емоційно – чуттєву сферу.

На кожному уроці діти вчаться не тільки читати, писати, рахувати, а й почуватися громадянами, шанувати батьків, допомагати тим, хто цього потребує: людям, тваринам, рослинам. А формується почуття співпереживання через казку, гру, через наближення до природи, бо як стверджував В.О.Сухомлинський, казка – свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки. Казка в житті дитини – це природа, яка оточує її, а саме – росинка на пелюсточці троянди, черв’ячок між зеленою травичкою, сонечко і хмаринка в небі, верба біля річки.

Виховуючи любов до природи, дбаю про екологічне виховання школярів, гуманне ставлення до природи.

Екологічні проблеми мають глобальний характер і закорінені в тих структурах людського буття, що стосуються світоглядних систем, суспільних норм, міжетнічних та людських взаємин, культури взагалі. Тому визначальним для розв’язання екологічних проблем сучасності є формування екологічної свідомості кожної особистості.

Екологічна свідомість – вищий рівень психічного відтворення природного середовища, рефлексія щодо місця й ролі людини в біологічному, фізичному та хімічному світі, а також саморегуляція відтворення, що реалізується через людський світогляд.

Розглядаючи екологічну культуру, як наслідок виховання, не можна зводити її лише до суто зовнішніх впливів. Людину, наділену екологічною культурою, вирізняє вміння досягати гармонії не лише з зовнішнім, а й з внутрішнім світом. Звідси сутність екологічного виховання, розвиток особистості як суб’єкта культури (інтелектуальної, чуттєвої, етичної, естетичної) у стосунках із природою шляхом рефлексії свого внутрішнього світу.

Концепція національного виховання, як концепція гуманістичної освіти, є елементом нової ідеології освіти, яка повинна працювати на процес державотворення, створення народу України, як політичної нації.

Одним із основних напрямків національного виховання – є формування екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи. Це викликано багатьма причинами і, насамперед, наслідками Чорнобильської катастрофи, високим рівнем радіаційної, хімічної забрудненості навколишнього середовища. Нашим дітям вкрай необхідні відчуття відповідальності за природу, як національну і загальнолюдську цінність, основу життя на землі, господарський, гуманний принцип природокористування. З вищесказаного випливає актуальність вибраної мною проблеми. Об’єктом роботи є процес виховання в учнів бережливого ставлення до природи, екологічне виховання.

Для формування у дітей екологічного світогляду я використовую між предметні зв’язки. Вже першокласників навчаю вести спостереження за навколишнім, розпізнавати рослини, птахів, звірів, комах, стежити за розвитком, змінами в різні пори року. Свої щоденні маленькі «відкриття» діти фіксують у класному календарі, де вміщена пам’ятка «Знай, люби, оберігай свій рідний край». На основі здобутих у такий спосіб знань у них формується переконання у необхідності дбайливого ставлення до всього живого.

На уроках читання, коли матеріал містить природничі факти, використовується художнє слово, картини, музичні твори тощо. Так, вивчення теми «Весна» у другокласників починається з прослуховування музики П.І.Чайковського «Пори року». Я коротко розповідаю дітям про життя і діяльність композитора. Слухаючи музику, кожний по-своєму уявляє дзюрчання весняних струмочків, спів птахів. Під час розгляду репродукції картин О.К.Саврасова «Граки прилетіли» І.І.Левітана «Велика вода» дітей принагідно ознайомлюю з історію написання цих творів. Вони пригадують побачене і пережите, зіставляють ці уявлення з музикою.

Для розширення поняття про природу діти прослуховують грам записи творів Ф. Тютчева, О.Толстого, В.Жуковського, О.Пушкіна, М.Некрасова,Лесі Українки, Т.Г.Шевченка, та інших у виконанні артистів або слухають декламування учнів, котрі мають добру дикцію, чи сама читаю. При цьому звертаю увагу дітей на те, як митці по-різному сприймають і передають у своїх творах те саме явище чи пору року.

Уроки читання створюють у дітей певний настрій, стимулюють інтерес до вивчення природничого матеріалу, спостережень за навколишнім.

На уроках української мови учні складають і записують речення природничого змісту, відповідають на численні запитання за картинами.

У 2, 3 і 4 класах на уроках природознавства школярі докладно ознайомлюються з об’єктами і явищами природи. Кожний урок починається практичною роботою у зошитах спостережень: з’ясовуються погодні умови, зміни, що відбулися в житті рослин і тварин. Діти вчаться встановлювати взаємозв’язки між об’єктами і явищами: з настанням потепління оживають рослини, прилітають птахи, змінюється сільськогосподарська праця людей тощо.

Я часто використовую матеріали періодичної преси, де висвітлюються прояви екологічної кризи на планеті, наголошую на відповідальності громадян за порушення правових природоохоронних норм. Учнів ознайомлюю з Червоною Книгою України, відшукуємо в них рослини і тварини нашого краю. Діти дізналися, що забороняється рвати в лісах деякі трави (конвалію, ряст, дзвоники, проліски); що люди, збираючи букети з польових і лісових квітів , завдають природі великої шкоди. Рослини з обірваною кореневою системою гине, без квітки вона не дає насіння, отже, не залишає потомства.

У класі діти доглядають за кімнатними рослинами, спостерігають за їх ростом і розвитком. Кожен учень подарував у клас свою улюблену квітку, і стежить за нею протягом чотирьох років. Завдяки дитячій старанності класна кімната перетворилася в оранжерею.

Люблять школярі ставити досліди: висівають у ящики з ґрунтом пророщене і не пророщене насіння, порівнюють строки появи сходів і органів рослин, роблять висновки.

Надзвичайно зацікавив дітей дослід, який доводить, що по гілочці рослина вбирає воду і поживні речовини. Ми зрізали кілька гілочок бузку, поставили у дві склянки. В одному була налита чиста вода, а в іншому – вода з синькою. Через тиждень в обох склянках з’явилися на гілочках перші листочки. Яке ж було здивування дітей, що листочки у склянці із синькою зафарбувалися у синій колір! Діти самі переконалися , що рослини з ґрунту разом із водою вбирають і поживні речовини.

Важливою складовою у формуванні бережливого ставлення до природи є вивчення тваринного світу рідного краю. Цікаві книжки читають учні про звірів і птахів, довідуються, які види населяють місцевість, розповідають про їх повадки залежно від умов проживання. Окремо розказую дітям про комах, що завдають шкоди сільському і лісовому господарству. І знову висновок: треба добре знати комах, щоб ненароком не знищити поряд із шкідливими і корисних ( бджіл, сонечок, джмелів), які, опилюючи рослини, підвищують їх урожайність. Діти знають, що мурашники – друзі лісу і їх руйнування недопустиме.

Я переконала школярів у необхідності захищати від безглуздого знищення жаб, бо ці істоти живляться комахами, серед яких є і шкідливі.

Часто на уроках проводимо бесіди про користь птахів. Учні знають, чому не можна розоряти гнізда, брати яйця, турбувати пташенят. Восени ми прикрашали ялинку для птахів намистом із шматочків хліба, сала, гарбузового насіння.

Використовую на уроках натуральні об’єкти, гербарії, колекції, ілюстрації, науково популярну і художню літературу природничого змісту, а також приказки, прислів’я, загадки про життя і розвиток флори і фауни.

Уроки-екскурсії у природу перетворюються на уроки мислення. У парку чи біля річки мої вихованці навчаються спостерігати, аналізувати, порівнювати. У них формується уміння розуміти навколишнє, бачити його з усіма притаманними властивостями. Та головне – діти усвідомлюють, що нехтувати законами взаємозв’язку та взаємообумовленості явищ у природі може призвести до загибелі життя на Землі; тому обов’язок кожної людини – берегти природу не тільки в ім’я власного благополуччя, в й усіх людей планети.

Працюю за алгоритмами екологічно – виховної роботи: досліджую → дивуюся → допомагаю. Створювали екологічні проекти за такими напрямками:


  • Естетична своєрідність природи («Компліменти природі», «Сон старої верби»)

  • Природні об’єкти – друзі людини («Книга скарг і пропозицій», «Екологічні знаки», «Прикрашаємо ялинку для птахів»)

Другий крок – алгоритм – це організація безпосереднього емоційно чуттєвого контакту дітей з природою ( уроки милування, екскурсії) та розвиток художньо – образного мислення учнів на матеріалі відтворення природи в мистецтві ( уроки образотворчого мистецтва, розвитку зв’язного мовлення).

Третій крок – практичні проекти та екологічні справи («Пташина їдальня», «Посади вербичку», «Чисте шкільне подвір’я»).

На екскурсіях у природу, під час спостережень за рослинами та тваринами перед школярами розкривається краса рідного краю, його неповторність. Одночасно вони помічають і згубний вплив людини на навколишній світ. Щоб навчити учнів відчувати ці контрасти, співпереживати і розмірковувати, доцільно складати з ними екологічні казки. «Якщо дитина придумала і пов’язала у своїй уяві декілька навколишніх предметів, можна впевнено сказати, що вони навчилися мислити» (В.О.Сухомлинський)

З досвідом переконуюсь, що робота з екологічним змістом не тільки сприяє розвитку мислення школярів, а й впливає на їхні моральні якості. Ось приклади творів на екологічну тему:



Якби птахи і звірі вміли говорити

У наш час діти які ходять відпочивати на природу, не вміють себе гідно поводити. Після відпочинку вони залишають на тому місці багато сміття, запалене вогнище. Ще вони жбурляють камінням по птахах, звірах. Якби звірі і птахи могли говорити, то сказали б, що вони теж живі істоти, теж хочуть жити. Ще б вони запитали у людей, щоб вони зробили на місці цих малих, беззахисних звіряток і пташок?..

Олександр Р.

***

Якби птахи і звірі вміли говорити, то вони б закликали берегти природу. Природа наша мати. Вона дає нам їжу, чисту джерельну воду. А коли засуха, то вона дає все одно воду рослинам, тваринам і людям. Тому потрібно берегти природу. Птахи і звірі були б дуже раді, якби ми берегли нашу матінку природу, а не шкодили їй.

Олександр Ш.

***

Якось пішли друзі до лісу відпочивати. Обідаючи, жбурляли сміття в різні боки. Лисичка, зайчата і птахи дивилися на них переляканими очима. Якби вміли говорити, вони б розповіли, яку діти роблять шкоду звірам і природі.

Гинуть птахи і звірі. Зберігайте навколишнє середовище в чистоті, не смітіть і прибирайте за собою!

Сергій Щ.

Два роки була активним слухачем і учасником обласного семінару з екологічного виховання, який вела старший викладач кафедри методики дошкільного виховання й початкової освіти КОІППО ім..В.Сухомлинського Мантула Тетяна Іванівна. Використовую у власному досвіді роботи ті поради і новації, які отримала на семінарі. В першому класі на уроках читання і письма діти паралельно з «Букварем» М.С.Вашуленка вчаться читати за посібником Т.І.Мантули «Від А до Я про природу». Учні не лише читають, а й поглиблюють знання про живу та неживу природу, пристосування представників флори й фауни до умов середовища; властивості корисних копалин та способи їх використання людиною; причини виникнення явищ природи та їх вплив на довкілля.

На уроках читання, Я і Україна, Навколишній світ, Природознавства формую основи екологічно доцільної поведінки в природному середовищі, поглиблюю знання учнів з предметів, використовуючи при цьому спеціальні схеми, таблиці, знаки, добірку речень про природу для зорових диктантів.

Для учнів молодших класів природа – це дещо цілісне, єдине, що викликає яскраві позитивні емоції. У їхньому життєвому досвіді триває процес накопичення перших вражень, отриманих від спілкування з природою. Для кожного вона відкривається в особливих особистісно значущих життєвих обставинах: дехто запам’ятав на все життя квітучий травневий бабусин садок, хтось відчув непереборний потяг до природи після першої мандрівки до осіннього лісу, для когось наближенням до природи стало безпорадне цуценя, яке чуйна матуся дозволила прихистити.

У молодших школярів засвоєння знань відбувається через процеси аналізу, систематизації, узагальнення, формування понять та суджень про природні явища, їх взаємозв’язки. З’являються інтелектуальні почуття здивування та задоволення від самого процесу пізнання таємниць природи. Отже, природні явища поступово набувають значення джерела позитивних вражень. З огляду на ці вікові особливості, можна стверджувати, що молодший шкільний вік , є оптимальним у психологічному аспекті для виховання любові до природи, дбайливого ставлення до неї.

Письменник Джерральд Даррел говорив, що ми отримали у спадок неймовірно прекрасний і багатий сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва. Із зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це із благодушним самовдоволенням неповнолітнього, який шматує ножицями картину Рембранта.

Нам жити на Землі, нам жити у цьому домі, і від нас залежить – яким буде це життя. «Бачу горизонт Землі. Така гарна куля – ця маленька блакитна планета», - казав Юрій Гагарін. Та без нашої підтримки вона може перетворитися на страшний, сірий, безжиттєвий простір.

Д О Д А Т К И



Урок екологічного виховання. 4 клас.

Тема: Забруднення світового океану нафтою та його вплив на живі організми.

Мета: Підвищити сприйнятливість учнів до проблем навколишнього середовища, сприяти розумінню ними необоротності деяких екологічних змін. Повторити основні властивості нафти, її використання в народному господарстві.

Обладнання: Гас (бензин), олія, машинне мастило, пісок, серветки( паперові), газети, пір’я птахів, вода, банка.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація знань.

Загадка ( склав Саша Швець )

У воді не тоне,

Але й на воді горить (нафта ).

ІІІ. Повторення.


  1. Робота в парах.

  • Назвати основні властивості нафти.

  • Нафта – рідка, темно – коричневого кольору, масляниста, легша від води, має характерний запах. Основна властивість нафти – горючість, причому, під час згорання вона дає більше тепла, ніж кам’яне вугілля.

  1. Робота в групах.

Складання оповідання « Використання нафти в народному господарстві» .

Нафта – одна з основних корисних копалин, без якої неможливе сучасне життя. Із нафти виробляють продукти, без яких автомобіль не поїде, літак не полетить, потяг не зрушить з місця, промисловість зупиниться.

У результаті переробки нафти одержують ліки, парфуми, штучні волокна.

Нафта для будь – якої країни – велике багатство. Її недаремно називають «чорним золотом».



  1. Бесіда.

  • Як транспортують нафту?

  • Перекачують по трубах, перевозять залізницею у цистернах, річковими та морськими кораблями.

  • На морських танкерах перевозять нафту морями й океанами. Як ви вважаєте, що може пов’язувати морського вченого – біолога, що вивчає океан, і танкер для перевезення нафти?

  • Під час транспортування нафти трапляються аварії, а нафта легша за воду, тому розтікається по поверхні , забруднюючи моря й океани. Біолог вивчає життя або лікує птахів і тварин, що постраждали.

  • На цьому уроці ви дізнаєтеся( із газетного повідомлення та оповідання) про аварію на танкері та наслідки, які викликав витік нафти у прибережній зоні. Але спочатку скажіть , чи можна врятувати тварин, що потрапили в нафтову пляму?

  • Чи читали ви раніше що- небудь про витік нафти в океан?Якщо «так», то що найбільше запам’яталося?

ІV. Новий матеріал.

  1. Читання повідомлення з газети «Катастрофа в Чорному морі».

  2. Читання оповідання «Ця людина – морський біолог».

  3. Робота в групах . Експеримент.

-Налийте невеличку кількість олії в банку з водою. Чи змішуються ці рідини? Добре потрусіть банку, піднесіть до світла і уважно роздивіться. Спостереження запишіть.

Дайте банці постояти деякий час і подивіться, чи не з’явиться осад. Що залишилося на дні?



  1. Читання оповідання.

Продовжуйте читати оповідання ( до речення «Морські птахи вкриті густим пір’ям”).

  1. Робота в групах. Експеримент.

  • Давайте проведемо дослідження, як впливає нафта на пір’я птахів і на пісок. Розгляньте перо птаха. Зверніть увагу на його зовнішній вигляд і вагу. Покрийте перо машинним мастилом.Тепер з допомогою води, бензину (гасу) і щітки спробуйте його почистити. Чи вдалось вам це? (Запишіть.)

  • Покрийте машинним мастилом пісок. Найдіть спосіб його очищення. Який метод ви застосували і настільки успішно?

  1. Читання оповідання до кінця.

v. Закріплення і узагальнення знань.

1. Обговорення оповідання.

-Що нового дізналися про роботу морського біолога?

-Які рослини і тварини були пошкоджені або загинули від нафти?

-Яке значення для людей мають морські водорості, як вони були пошкоджені?

2. Гра «Мікрофон».

-Що ви сьогодні дізналися і відчули?

vІ. Підсумок уроку.



  1. Робота в групах «Дуель» - «екологи».

-Подумайте , що конкретно ви можете зробити корисного для Землі?

Пропозиції учнів: 1. Прибрати сміття у шкільному дворі та біля будинку.



  1. Посадити дерева, квіти.

  2. Озеленити клас, школу.

  3. Економити світло, воду, газ.

  4. Піклуватися про чистоту річок, лісів, парків, селища.

2. Висновок. Дискусійна шкала.

-Земля – наш дім. Можливо, це єдина заселена планета в неосяжному Всесвіті.Хіба не заслуговує вона на нашу любов?!

Забули ми про те, що кожний із нас – кожна людина і все людство – годується від Землі. Погано їй – і нам недобре.


  • Чи потрібно щось міняти в екології на Землі? Чи все саме вирішиться?

НІ 0 ТАК

vІІ. Домашнє завдання.



  1. Взяти інтерв’ю у батьків про те, що вони думають з даної проблеми.

  2. Написати твір – роздуми «Земля кличе на допомогу».

Тема: П.Тичина. де не глянь – колоски. Т.Коломієць «Хліб».

Мета: Вчити дітей виразно читати, формувати уміння переказувати, виділяти

основну думку прочитаного, збагачувати словниковий запас школярів

розвивати пам'ять, увагу; виховувати бережне ставлення до хліба.

Обладнання: індивідуальні таблиці № 4, малюнки різновидів хліба, ілюстрації,

фото стенд «Мої рідні хлібороби».

Хід уроку

І Організація класу

ІІ Перевірка домашнього завдання.


  1. Мовна розминка:

а)Гра «Знайди зайве слово»

РІДНИЙ КРАЙ, ЗЕМЛЯ БАТЬКІВ, КНИГА, ВІТЧИЗНА, БАТЬКІВЩИНА, ХЛІБ, ПОЛЯ, КОЛОСОЧКИ, ПРАПОРЕУЬ, ХЛІБОРОБ. СЕЛА, ХАТИ, САДКИ, СТЕЖЕЧКИ, СТІЛ, РІЧКИ.



б) Чистомовка.

На –на –на – рідна…. (сторона).

Ай – ай – ай – наш рідненький… (край).

Жу –жу-жу – землю… (бережу).

Ба-ба-ба- золоті… (хліба).

Ті-ті-ті- руки.. (золоті).



в) Розчитування.

Індивідуальні таблиці.

Таблиця № 4, 6 рядок з голосними (е, і, о).

г) Скоромовки:

на печі, на печі смачні та гарячі.

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі – не лежи на печі.



  1. Читання тексту «Древній Київ».

  2. Гра «Продовж речення».

  • Древній народ, який оселився над Дніпром – (поляни).

  • Були три брати – (Кий, Щек, Хорий), і сестра – (Либідь).

  • Збудували брати місто і назвали – (Києвом).

  • Річка стала називатися - (Либіддю)

ІІІ Оголошення теми і мети уроку.

1. Вступне слово вчителя

- «Хліб наш щоденний, дай нам сьогодні…» - промовляємо ми в молитві. Відколи себе пам’ятаємо, щодня споживаємо хліб. Здається, що хліб був завжди. Чи це так?

Вчені вважають, що в давнину люди споживали зерна дикорослих рослин

, коли їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали розмочувати у воді, роздрібнювати на камені. Минуло ще багато років і люди навчилися випікати на розпарених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.

Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба – калача, короваю – минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, а пекарі випікають величезну кількість хлібних виробів – близько 800 видів.

Як бачите, такий звичний для всіх хліб має давню і цікаву історію. Тому й написано на цю тему багато казок, розповідей, книжок.

Сьогодні на уроці ми прочитаємо твори українських письменників про хліб.

2. Цікаві повідомлення учнів – Що таке хліб?

Хліб – продукт харчування, випечений з борошна;

- це зерно, яке перемелюється на борошно;

- поле, засіяне зерновими рослинами;

- прожиток; заробляти на хліб;

- насущний – це щоденні, звичайні харчі.



IV Новий матеріал

1. Вірш П.Тичини «Де не глянь колоски».

- читання вчителя;

- шепотінням учнів;

- відповіді на питання;



  • Яка картина природи рідного краю постала в твоїй уяві?

  • У що одягнені колоски?

  • Що роблять колоски на сонці?

  • На що схожі ліски за полем?

+ читання «ланцюжком» (вчитель – учень,…)

+ читання по строфам (І- хлопці, ІІ- дівчата).

+ виразне читання (2 учні).

Фізкультхвилинка

«Два півники…»

2. Оповідання Т.Коломієць «Хліб»

+ читання тексту учнями



  • Прочитайте перший абзац.

  • Чи може він бути зачинок?

  • Чи може в ньому (зачині) розповідь?

- Прочитайте другий і третій абзац.

- Чому хліб золотавий?



  • Дочитайте текст до кінця.

  • Про що ви дізналися із закінчення?

+ Пояснення значення слів:

ЗОЛОТАВА ШКОРИНКА

ЗОЛОТЕ ЗЕРНО

ЗОЛОТЕ КОЛОССЯ

ЗОЛОЧЕНА СТЕБЛИНА

ЗОЛОТЕ ПРОМІННЯ

ЗОЛОТІ РУКИ

+ Бесіда за фотовиставкою «Мої рідні хлібороби».



  • Діти, у ваших дідусів, бабусь, тат,, дядів теж золоті руки, бо вони вирощують хліб на нашій рідній Петрівській землі.

  • Ви розкажете чиї фото у нас на виставці:

  1. Кравченко Олександра Михайлівна, Кравченко Валерій Анатолійович, Кравченко Сергій Анатолійович.

  2. Донченко Володимир Іванович

  3. Корж Василь Іванович

  4. Тороп Василь Іванович

  5. Фурса Василь Григорович

+ Гра «Продовж речення».

+ читання ланцюжком (по реченю).

+ виразне читання.

- Яка головна думка оповідання?

+ переказування (принесли, поклали, змололи, посіяли, гойдався, доглянули, зібрали, спекли, лежить, шануйте).


  1. Додаткове читання.

Оповідання «Харитя» (скорочено) М.Коцюбинського.

Читають сильні учні.



  • Діти, про який хліб ви почули в цьому оповіданні?

  • Чи легко Хаприті давався хліб?

  • Які у вас почуття виникли до дівчинки?

  • Якщо вашого серця торкнулася доля Хариті, можете самі почитати оповідання.

V Підсумок уроку

1. Закінчити прислів’я:

+ Хліб – усьому… (голова);

+ Хліб – батько , а вода - … (мати).

+ Не той хліб, що в полі, а той, що в … (коморі)

+ Грім гримить – хліб буде… (родить).

+ Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде добрий… (урожай).

+ Як у травні дощ надворі, то восени хліб у … (коморі).

+ Радість на обличчях, бо врожай на … (полицях).

+ Багато снігу – багато … (хліба).

+ Добре там живеться, де гуртом сіється і … (жнеться).

+ Д е трактор ходить, там золота пшениця… (родить).

+ Комбайном косим – ніколи хліба не … (просим).

+ Коли жне комбайн у полі, маєш хліба… (доволі).

2. Розвиток зв’язного мовлення.

- З давніх - давен в Україні є чудова традиція: усіх гостей зустрічають хлібом. Для нашого народу хліб не просто страва це основа нашого життя, н6айдорожча святиня. Сьогодні гостей ми вітаємо золотим короваєм.

- Поради, як і чому треба берегти хліб:

1) Ві старших людей вчитися шанувати хліб.

2) Не відрізуй собі шматочка більшого, аніж можеш з’їсти.

3) Пам’ятай, що хліб – це жива душа землі, сонце і неба.

4) Не кидайсь хлібом, поважай працю хліборобів.

VI Домашнє завдання


  1. чит. ст. 57-58

  2. переказ

  3. інтерв’ю або вірш про хліб, працю хліборобів.

  4. Продовж поради.

Година спілкування

Бесіда: «Рух пішоходів за містом»

Мета:

Розширювати знання дітей про поведінку на дорозі за містом. Розвивати навички правильної поведінки на дорогах за містом, на залізницях, уміння орієнтуватися на дорогах. Виховувати увагу на дорогах, повагу до ПДР, бажання їх виконувати, щоб зберегти життя і здоров’я.



Обладнання: Таблиці, дорожні знаки, малюнки, кросворд.

Хід бесіди

І Вступ. Учитель

Скоро літо, жде нас море,

Синій обрій, дивний гай.

Десь димлять Карпатські гори…

Тож усе в похід збирай.

Вже дорога нас чекає –

Всі ми знаємо про те,

У природі все співає

І все довкіл цвіте.

Перед тим як вирушати

В гори, в ліс, в зелений гай,

Треба правила всі знати,

Їх вивчати починай.

Бо в дороги що за містом.

Особливий є секрет.

Там машинам надається

Для їзди пріоритет.

Тротуарів там немає,

Лиш узбіччя є для вас.

Далі ще кювет буває

Щож, ідіть! У добрий час.

Отож, почнемо з дороги, що за містом. Вона складається з ПРОЇЖДЖНОЇ ЧАСТИНИ, яка може бути багаторядною з двостороннім або одностороннім рухом. Якщо вона з двостороннім рухом, то розділена поздовжньою роздільною лінією, яка ділить її на дві суміжні частини.

На деяких ділянках заміської дороги пішохідна доріжка з твердим покриттям може бути відділена від проїжджої частини. По ній можна рухатися пішоходам з правого боку. А далі з обох боків проїжджої частини іде узбіччя. На ній можуть у разі потреби зупинятися машини. За узбіччям іде кювет – це водостічна канава уздовж шляху і залізничного полотна. Чи знаєте ви, діти, де повинні ходити пішоходи. Коли немає пішохідної доріжки? Йти треба по узбіччю, а не по проїжджій частині і обов’язково зліва, назустріч транспорту. Це для того, щоб людина бачила машину, яка їде назустріч, і орієнтувалася, що їй робити: призупинитися, відійти далі від проїжджої частини чи відійти на край кювету, якщо машина змушена зупинитися, чи спокійно рухатися обраним маршрутом. А якщо б ви йшли справа, то весь час повинні були б оглядатися, щоб на вас ззаду не наїхала машина.

Тому за містом, де немає пішохідної доріжки, пішоходам треба рухатися з лівого боку назустріч транспорту. Запам’ятайте це! І переходити таку дорогу досить небезпечно. Оскільки переходити там, як правило, не вказані. Над швидкісними дорогами найчастіше бувають надземні переходи – естакади, схожі на мости. От по них і переходьте, а коли їх немає, то доведеться зачекати, поки з жодного боку близько не буде машин. Ніколи не зупиняйтеся на середині дороги, щоб зачекати поки проїде транспорт, тому це дуже небезпечно. Постійно треба стежити і за дорожніми знаками, бо вони багато про що можуть вам розповісти.

Ось дорога привела нас до залізничного переїзду. Він може бути як регульований, так і не регульований. Залізничний переїзд – це будь –яке пересічення дороги із залізницею на одному рівні. На регульованому переїзді є шлагбаум зі світловим і звуковим сигналом – це пристрій для припинення руху автомобільного та іншого транспорту через залізничний переїзд. На такому переїзді може бути людина, яка керує переїздом, або це робиться автоматично. Про наближення поїзда сповіщає шлагбаум, який починає маячити червоним світлом, це підсилюється звуком і шлагбаум перекриває дорогу. Але є ще переїзди нерегульовані, на яких немає шлагбаума. Переїзд через нього вимагає особливої пильності і треба обов’язково зупинитися, щоб пересвідчитися, чи не їде потяг. А якщо видимість обмежена або недостатня, то треба вийти з машини і подивитися, чи немає поїзда, і лише тоді переїжджати переїзд. Так само і пішоходам треба спочатку пересвідчитися, що потяга немає, а тоді переходити переїзд. Ніколи не перебігайте залізницю перед переїздом, який наближається. Не можна виходити на насип, коли рухається потяг, бо рухається він швидко і стоячи поруч з потягом. Який їде, дуже небезпечно. Поблизу залізниці гратися також забороняється.

ІІ. Складання правил.


  1. Гра «Розсипанка».

  • Діти , пригадайте, що не можна:

  1. Ходити поблизу колії. залізницю.

  2. Гратися через залізничному.

  3. Перебігати по залізниці. перед полотну.

  4. Переходити по біля потяга,

  5. Ходити близько який

  6. Стояти потягм. насипу.

рухається.

  1. «Продовж слово»

Тож живуть усім на диво,

Гарно, весело, … (щасливо).

І про себе завжди дбайте –

Добре правила … (вивчайте).

І за містом йти важливо,

Транспорту назустріч … (зліва)!

Щоб було все видно й чути

І щоб ви могли … (звернути).

Бо ж за містом - свій секрет:

Є обачна й … (кювет).

По обочині ступайте.

Зліва йдіть! … (не забувайте)!

І про поїзд не забудьте,

Пильні та уважні …(будьте).

Тільки правила всі знайте,

Ніколи їх ніде … (не забувайте).

Всі ті Правила для вас,

Тож ідіть! У добрий .. (час).



IІІ. Підсумок бесіди

  1. Кросворд

По горизонталі

  1. З чого складається дорога за містом?

По вертикалі

  1. Залізничний …?

  2. Звідки рухатися пішоходам за містом?

  3. Де на дорозі небезпечно зупинятися за містом?

  4. Як називаються боки дороги?

  5. Що йде за узбіччям?

  6. Обмежена що …?

  7. Що є з обох боків залізничної колії?

3

с

е

р

з е

л д

і и у к

в н з ю

а а б в

● ● і е в



п р о ї ж Д ж а ● ч а с т и н а

е у О ч д а

Р х Р я и с

е О м и

ї Г і п

з И с

д т


ь

Урок- свято з основ здоров’я

Тема: Здоровим будь

Мета: формувати уявлення про взаємозв’язок понять «здоров’я» та «гігієна»; прищеплювати санітарно – гігієнічні навички догляду за тілом;сприяти зміцненню здоров’я дітей, покращенню настрою; виховувати прагнення бути здоровими.

Хід уроку



І Організаційний момент

Девіз:

Про себе треба знати,

Про себе треба дбати.

ІІ Актуалізація знань

Загадка

Вона все тіло нам вкриває,

Вкупі все його тримає.

І не дає вона мікробам

В організм нести хвороби. (Шкіра)

ІІІ Практична діяльність

1. Дослідження

- Торкніться своєї руки біля зап’ястя. Що ви відчуваєте?

- Чи можна побачити кістку?

- Чому?

- Чи різниться на дотик шкіра на руці і на щоці?



- Чи однакова шкіра у різних людей?

- Розгляньте свою руку. Зігніть пальці у кулак. Що сталось зі шкірою? (Натягнулась). Шкіра рухається, вона може розтягуватись і стискатись. Потягніть себе за мочки вух, вщипніть за руку, надміть щоки. Які у вас гарні щоки - круглі, рум’яні! А коли у людини щоки бліді, на що це вказує?

Діти. Людина або хвора, або має шкідливі звички.

2. Розгляд піктограм, на яких зображено жах, спокій, здивування, біль, радість.

- Що відбито на цих піктограмах?

- Відобразіть той стан, яки побачите на малюнках.

(Діти відображають)

Коли учні відображають радість, учитель пропонує:

- Поверніться один до одного, усміхніться, і нехай усмішка залишається з вами на все життя. Адже добрий настрій – показник гарного здоров’я.

IV Мотивація діяльності

Учень читає вірш «Гімн здоров’я» В.І.Фостій.

Здоров’я – основа усього на світі,

Здоровими бути бажають всі діти.

Для цього потрібно щоденно вмиватись,

Робити зарядку і тепло вдягатись.

Себе гартувати водою і сонцем,

І солодко спати з відкритим віконцем,

І їсти усе, що на стіл подають,

Бо ж страви нам росту і сил додають.

Поводитись добре, усіх шанувати,

Не плакать, не киснуть, не капризувати.

Не гратись з вогнем, не стрибать під машини,

Що мчать по дорогах щодня без упину.

Себе берегти для матусі і тата,

Накази їх всюди виконувать свято.

Учитель. Діти, давайте пригадаємо, від яких факторів залежить наше здоров’я.

Діти. Правильне харчування, дотримання режиму дня, заняття фізичними вправами і спортом, загартування, дотримання правил техніки безпеки, дружелюбність, чистота – ось що допомагає нам бути здоровими.

Учитель. Я вам розповім коротку історію про хлопчика Юрка, який не дружив із водою і захворів. Юрко любив грати в м’яча, але не мив руки після нього. Він любив їсти овочі та фрукти, але не мив їх. І ще він не любив чистити зуби, у хлопчика почав боліти живіт. Лікар сказав, що в Юрка інфекційна хвороба.


  • Чому? – подумав хлопчик.

  • Може, ми допоможемо Юркові знайти відповідь на запитання? (Відповіді дітей)

V Робота над розкриттям теми заняття

Чути стук у двері. заходить листоноша з листом від Мийдодіра. Зачитує його.

Любі діти! Я пишу вам

Віршиками цими,

Щоб щодня ви умивались,

Не були брудними.

При колодязі чи в мисці,

В річці, біля ставу,

Але мийтесь! Бо приїду –

Перевірю справу.

Мийтесь дочиста, кажу вам,

Хлопчики й дівчатка,

Щоб були – таки ви дітки,

А не поросятка!

Милом, губкою, щітками

Мийте руки й ніжки1

Будьте чисті! З побажанням

Мийдодір із книжки.



  • А ще Мийдодір вам загадки підготував. Спробуйте відгадати.

  1. Зубів багато, а нічого не їсть. (Гребінець)

  2. Двоє лисенят завжди поруч сидять. (Вуха)

  3. Ношу їх багато років, а ліки їм не знаю. (Волосся)

  4. Гладеньке й пухнасте, миє чисто. (Мило)

  5. Зубасте, а не кусається, як воно називається? (Гребінець)

  6. Кістяна спинка, на черевці щетинка, по брамі стрибала. Всі крихти виганяла.

(Зубна щітка)

  1. Невеличке корито білими гусьми набито. (Зуби)

  2. Чим більше миється, тим менше стає. (Мило)

Діти дякують листоноші й обіцяють виконувати побажання Мийдодіра.

Учитель. Давайте пригадаємо прислів’я і приказки про охайність.

  • Акуратність – запорука успіху.

  • Не думай бути красивим, а думай бути охайним.

  • Хто охайний, той людям приємний.

  • Бруд і неохайність в одязі – це зневага до свого здоров’я.

  • Нечепурність – це неповага не тільки до себе, а й до оточуючих людей.

  • Брудні руки бруднять і обличчя.

  • Мило сіре та миє біло.

  • На неохайній людині всяка одежа погана.

  • Руки мив ще тоді, як мати в кориті купала.

  • Так одягається, що й корова лякається.

Розгадування кросворду

  1. Волосся зачесане певним чином. (зачіска)

  2. Чим більше миється, тим менше стає (Мило)

  3. Предмет особистої гігієни. (Люстерко)

  4. Їстівні плоди дерев та кущів, що містять вітаміни. (Фрукти)

  5. Збудники захворювань (Мікроби)

  6. Речовина для чищення зубів. (Паста)

  7. Речовина для миття волосся. (Шампунь)

VI Підсумок заняття.

Індивідуальне заняття з обдарованими дітьми

Тема: Складання оповідань за прислів’ями.

Мета: Збагатити словниковий запас учнів, сприяти розвитку усного та писемного мовлення; удосконалювати уміння дітей застосовувати набуті знання з орфографії та синтаксису; розвивати творчі здібності; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання : Збірка прислів’їв, ілюстрації до прислів’їв, словники : «Тематичний словник школяра» та «Словник дивосвіт».

Хід роботи



І Організація класу.

ІІ Мовна розминка.

  1. Гра « Пошир речення»

КЛАС ПОЇХАВ.

НАШ КЛАС ПОЇХАВ.

УВЕСЬ НАШ КЛАС ПОЇХАВ.

УВЕСЬ НАШ КЛАС ПОЇХАВ НА ЕКСКУРСІЮ.

УВЕСЬ НАШ КЛАС ПОЇХАВ НА ЕКСКУРСІЮ ДО КИЄВА.


  1. Підбери синоніми.

Обрії, горизонти, небокрай.

Шофер, водій, таксист.

Вогнище, багаття, полум’я.

Тривога, хвилювання, неспокій.



  1. Поясни фразеологізми:

Без муки нема науки і доки не научаєшся доти не научишся;

вчитися – це великий труд.

ведмежа послуга – зайва послуга;

слон на вухо наступив – відсутній слух;

водити за носа – обманювати.

ІІІ. Складання оповідань.


  1. Пояснення значень прислів’їв.

ХОВАЄТЬСЯ ВІД РОБОТИ, НЕМОВ СОБАКА ВІД МУХ.

ДО ЇЖІ – ВОВК, А ДО РОБОТИ – ЗАЄЦЬ.

ПОСТАВИЛИ ЦАПА ГОРОД СТЕРЕГТИ.

КРАЩЕ ВМІТИ РОБИТИ ЩОСЬ ОДНЕ, ТА ДОБРЕ, НІЖ УСЕ, ТА ПОГАНО.



  1. Складання зачину тексту.

  2. Розгляд ілюстрації.

  3. Написання оповідань.

IV. Підсумок заняття.


Каталог: Files -> downloads
downloads -> «Це склад книжок» так скептик говорив, «Це храм душі» естет йому відмовив, Тут джерело всіх радощів земних, І їх дарують нам без цінним словом…»
downloads -> Для вчителів зарубіжної літератури
downloads -> Методичні рекомендації щодо викладання світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році // Зарубіжна літератури в школах України. 2013. №7-8
downloads -> Талант людини це божий дар
downloads -> Василь Стус постать,що єднає
downloads -> Антон павлович чехов
downloads -> Остап Вишня. Трагічна доля українського гумориста. Моя автобіографія
downloads -> Урок 1 т ема. Вступ. Роль художньої літератури у формуванні життєвих цінностей людини


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconУрок «Вічне диво, Ім`я якому Книга. Незвичайні книги світу.»
Комунальний заклад. Навчально-виховне об`єднання №32. «Спеціалізована Загальноосвітня школа» Школа мистецтв. Кіровоградської міської...
Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconЗагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 ім. О. С. Пушкіна Кіровоградської міської ради Кіровоградської області презентує

Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconКалендарно-тематичне планування уроків світової літератури, 5 клас Небога Світлана Миколаївна
Комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №18 – Дошкільний навчальний заклад – Центр...
Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconСвітловодська районна рада Кіровоградської області
Першу сесію районної ради шостого скликання відкриває голова районної виборчої комісії Полохан Іван Іванович
Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconСкладні речення, їх види
Йосипівського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської...
Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconТема: Зірка Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі»
Йосипівського нвк «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Новомиргородської районної ради Кіровоградської...
Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconНаукове товариство учнів «Ерудит» цдют м. Ульяновка
«Ульяновський навчально-виховний комплекс №2 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Ульяновської районної...
Петрівська загальноосвітня школа І ступеня Петрівська районна рада, Кіровоградської області iconВідділ освіти Ратнівської райдержадміністрації Районний методичний кабінет Загальноосвітня школа І – ІІІ ступеня №2 смт Ратне Літературна скарбничка Довідник Ратне – 2014
Літературна скарбничка. – Довідник. – Загальноосвітня школа І – ІІІ ступеня №2 смт Ратне, 2014. – с


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка