Петро Антонович Косач



Дата конвертації29.04.2018
Розмір445 b.



Петро Антонович Косач

Петро Антонович Косач  — український юрист, громадський діяч, освітянин. Батько Лесі Українки та Михайла, Ольги, Оксани, Миколи, Ізидори Косачів, чоловік Олени Пчілки.

Біографічні відомості

  • Народився 20 грудня 1841 року в місті Мглині Чернігівської губернії. Семирічним втратив матір. Проявивши в пансіоні тітки, яка виховувала племінника після смерті сестри, в гімназії, інтерес до математики, історії, літератури, Петро Косач вступив до Петербурзького університету на математичний факультет, але через рік перейшов на юридичний. Після «студенческих беспорядков» перевівся до Київського університету.

  • Брав участь у роботі української «Громади», пізніше перейменованої в «Стару громаду», до якої входили Михайло Драгоманов, Володимир Антонович , Павло Житецький, Костянтин Михальчук, Орест Левицький, Микола Лисенко, Михайло Старицький. Члени об'єднання навчали по недільних школах для дорослих, видавали «метелики» (популярні книжечки українською мовою), записували українські пісні та думи. Перший збірник пісень Лисенка Петро Косач видав своїм коштом (у Лейпцигу), вважаючи це за суто дружню послугу і тримаючи це в таємниці.

  • Після закінчення університету у 1864 році вступив до Київської палати карного суду кандидатом на судового слідчого. Після подання дисертації його затвердили в ступені «кандидата законоведення», в 1865 році виконував обов'язки помічника правителя канцелярії по судовому відділі, був призначений секретарем Київського губернського «по крестьянским делам присутствия». В 1866 році відряджений виконувати обов'язки голови Новоград-Волинського мирового з'їзду, в 1878 році переведений на посаду Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників, в 1886 році — голови Луцько-Дубенського повітового чиншових справ «присутствия», в 1891 році — на посаду голови Ковельсько-Володимир-Волинського з'їзду мирових посередників. Був на посаді Ковельського повітового «предводителя дворянства» (1897), членом від влади Київського губернського по селянських справах «присутствия» (1899), призначений членом Київської тимчасово створеної «пропинационной комиссии» (1899), призначений в склад Київського комітету «попечительства о народной трезвости» (1901), чиновником особливих доручень по селянських справах при Київському, Подільському і Волинському генерал-губернаторі (1902).



Олена Пчілка

  • Оле́на Пчі́лка (псевдонім Ольги Петрівни Косач — українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук (1925); мати Лесі Українки, сестра Михайла Драгоманова.



Біографічні відомості

  • Народилася 5 (17 липня) 1849 року в містечку Гадяч на Полтавщині в родині небагатого поміщика Петра Якимовича Драгоманова. Початкову освіту отримала вдома. Батьки прищепили їй любов до літератури, до української народної пісні, казки, обрядовості. В 1866 році закінчила київський «Зразковий пансіон шляхетних дівиць».

  • Влітку 1868 року разом з чоловіком виїхали на Волинь до місця служби П. А. Косача у містечко Звягель (нині Новоград-Волинський), де записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. 25 лютого 1871 року тут народилася дочка Лариса, яка ввійшла в світову літературу як Леся Українка. Два сини й чотири дочки виростила сім'я Косачів.

  • Свій творчий шлях розпочала з перекладів поетичних творів Пушкіна і Лермонтова. 1876 року вийшла друком у Києві її книжка «Український народний орнамент», яка принесла Олені Пчілці славу першого в Україні знавця цього виду народного мистецтва, в 1881 році вийшла збірка перекладів з Миколи Гоголя і з Олександра Пушкіна й Михайла Лєрмонтова «Українським дітям», видала своїм коштом «Співомовки» С. Руданського (1880). З 1883 року почала друкувати вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», перша збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Одночасно брала діяльну участь у жіночому русі, в 1887 році разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший Вінок».

  • Навесні 1879 року О. П. Косач з дітьми приїхала в Луцьк до свого чоловіка, якого було переведено на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників. У Луцьку вона вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.

  • У 1890-х роках жила в Києві, у 1906—1914 роках була видавцем журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908—1914). Національні і соціальні мотиви становили основний зміст творів Олени Пчілки, в яких вона виступала проти денаціоналізації, русифікації, проти національного і політичного гніту, проти чужої школи з її бездушністю та формалізмам, показувала, як національно свідома українська молодь в добу глухої реакції шукала шляхів до визволення свого народу.



Рід Косачів

Традиційний початок родоводу Косачів

Родовід Косачів, який сучасні історики (наприклад, Богдан Янишин) називають традиційним, було складено приблизно у другій половині XVIII століття. Згідно з традиційним родоводом, представники Косачів виводять початок роду із часів сербського намісника Боснії і Герцеговини Стефана Косача, а вже далі — від «шляхтича польської корони» Петра Косача зі Стародубщини — найпівнічнішої з українських історичних земель (нині це південно-західна частина Брянської області Російської Федерації; історичний центр цієї землі — місто Стародуб).

Степан Косач і його сини

Степан Косач і його сини

Онук Петра Косача та син Василя Косача — Степан Васильович (народився близько 1705 року) — був писарем стародубського полкового суду (1732), згодом — полковим осавулом (1748) та писарем (1757—1763). Як маршал шляхти погарського повіту брав участь у виборах до Комісії законодавчої 1767—1768 років.

Степан Васильович Косач мав кількох синів, з яких відомі Петро, Григорій, Василь і Федір.

Петро Степанович Косач 1763 року заступив батька на уряді полкового писаря, а у 1768—1778 роках виконував обов'язки стародубського полкового судді, відтоді служив бунчуковим товаришем, у 1782—1785 роках став погарським повітовим суддею, 1784 року дістав чин колезького асесора, у 1785—1789 роках за обранням дворянства головував у Новгород-Сіверському верхньому земському суді, а у 1791—1793 роках служив погарським повітовим маршалком.

Косачі в XIX—XX століттях

  • Косачі в XIX—XX століттях

  • Деякі представники мглинської лінії Косачів стали визначними діячами українського літературного та громадського життя другої половини XIX — XX століття. Саме з цієї гілки походили Петро Антонович Косач (1842—1909) і Олена Антонівна Косач (1845—1927, у заміжжі — Тесленко-Приходько). Антон Григорович, батько Петра, був внуком Матвія Максимовича.

  • Петро Косач і його діти

  • Сестри та брати Петра Косача



Фотогалерея сім‘ї Лесі Українки







Каталог: ld
ld -> Ахматова Анна Андріївна Ахматова Анна Андрі́ївна (Горенко) — російська поетеса, родом з України, представниця акмеїзму. Лауреат міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна»
ld -> Творчість
ld -> Освіта. Виховання. Навчання бабенко, Тамара Василівна
ld -> 49 науково-дослідних робіт із 52, які виконувалися за договорами із замовниками у 2013 році, були складовими частинами державних і галузевих програм (планів)
ld -> Альбер Камю. Життєвий І творчий шлях. Філософські й естетичні погляди. Камю І екзистенціалізм. Провідні мотиви творчості
ld -> Програма для загальноосвітніх навчальних закладів
ld -> Проект змін до програми Робоча група
ld -> Художня спадщина: студії
ld -> В. Домонтович Доктор Серафікус. Без ґрунту [Романи]
ld -> Державна науково-педагогічна бібліотека україни


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Петро Антонович Косач iconАнатолій Антонович Перерва Перерва Анатолій Антонович
Перерва Анатолій Антонович, український поет, журналіст. Народився 12 квітня 1949 року в с. Вербівка Балаклійського району на Харківщині...
Петро Антонович Косач iconПетро конашевич-сагайдачний
Цей Петро Конашевич, муж рідкісної мудрості й зрілого судження у справах, винахідливий у словах І вчинках, хоча за походженням, способом...
Петро Антонович Косач icon12 липня 1900 р. – народився Петро Григорович Нестеренко
Оскільки земля не могла прогодувати родину, батько подався на заробітки до Донбасу, де й син Петро, отримавши початкову освіту, вже...
Петро Антонович Косач iconМах Петро Петрович
Бугом. У квітні 1941 року батько Петро Олексійович трагічно загинув від рук польського шовініста, І мати Анастасія Дмитрівна взяла...
Петро Антонович Косач iconОлександр Антонович Захаренко

Петро Антонович Косач icon1690 р. – народився Петро Іванович Калнишевський
Петро Іванович Калнишевський, останній кошовий Запорозької Січі, який після її знищення був засланий на Соловки. Помер у Соловецькій...
Петро Антонович Косач iconIssn 2312-1165 Державний вищий навчальний заклад
Редакційна рада: Микола Кугутяк, Олег жерноклеєв, Леонід Зашкільняк (м. Львів), Петро Круль, Василь Марчук, Борис Савчук, Михайло...
Петро Антонович Косач iconIssn 2312–1165 Державний вищий навчальний заклад
Редакційна рада: Микола Кугутяк, Олег жерноклеєв, Леонід Зашкільняк (м. Львів), Петро Круль, Василь Марчук, Борис Савчук, Михайло...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка