Петро володимирович



Сторінка1/5
Дата конвертації08.07.2017
Розмір0,93 Mb.
  1   2   3   4   5



Серія «Портрети вчених Національного університету
ДПС України»



МЕЛЬНИК

ПЕТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ



ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ
СЛУЖБИ УКРАЇНИ


НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Серія «Портрети вчених Національного університету
ДПС України»


До 90 річчя навчального закладу


МЕЛЬНИК

ПЕТРО

ВОЛОДИМИРОВИЧ
БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

Ірпінь

2012

УДК 016

ББК 91.9:74.9(4Укр)58

М48

Науковий редактор

С.Я. Цимбалюк, к.е.н.


Редактор

С.М. Романчук, к.філол.н.

Серія «Портрети вчених Національного університету ДПС України»

Заснована 2012 року

Мельник Петро Володимирович: біобібліогр. покажч. / [уклад.:



М47 Н.П. Фурман, С.Ж. Йовженко, М.І. Кочур; ред. С.М. Романчук; наук. ред. С.Я. Цимбалюк]; Державна податкова служба України, Наукова бібліотека національного університету ДПС України. – Ірпінь, 2012. – 92 с. – (Серія «Портрети вчених Національного університету ДПС України»).

ISBN 978-966-337-288-4

Біобібліографічне видання висвітлює основні віхи життя та діяль­ності ректора Національного університету державної податкової служби України, народного депутата України, доктора економічних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, державного радника податкової служби 1-го рангу, заслуженого економіста України Мельника Петра Володимировича. До покажчика ввійшли монографії, підручники, навчально-методичні посібники, статті з наукових збірників та періодичних видань, публікації про П.В. Мельника.

Видання адресовано науковцям, викладачам, студентам, аспірантам та усім, хто цікавиться розвитком податкової науки.

УДК 016

ББК 91.9:74.9(4Укр)58

© Національний університет



ISBN 978-966-337-288-4 ДПС України, 2012

Від укладачів
Біобібліографічний покажчик видано до 90-річчя навчаль­ного закладу та 55-річного ювілею ректора Національного універ­си­тету державної податкової служби України Петра Володи­мировича Мельника – державного радника податкової служби 1-го рангу, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України, депутата Верховної Ради України, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України.

Мета праці – систематизувати науковий доробок ученого. У науково-допоміжному покажчику зафіксовано всі доступні публікації його наукових праць, відомості про багатогранну діяльність. Це, зокрема, журнальна і газетна періодика, фахові (з питань економіки та права) наукові збірники, монографії, підручники та навчальні посібники, навчально-методичні матеріали.

Значну допомогу в укладанні запропонованого покажчика надали В.В. Бриштіна, Ю.І. Ляшенко, О.А. Сластьоненко та П.В. Цимбал. Саме завдяки статтям цих науковців створено різнобічний портрет Петра Володимировича Мельника.

Видання складається з двох частин. У першій подано викладацьку та наукову позицію сподвижника, ентузіаста, працелюба.

У другій – бібліографію Мельника Петра Володимировича, до якої увійшли праці з 1992 по 2011 рр.

Список праць у покажчику розташовано в хронологічній послідовності, у межах року – в алфавітному порядку. Відбір матеріалу до бібліографічного покажчика завершено у грудні 2011 р.

Бібліографічний опис здійснено за ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Бібліографічний опис джерел виконано мовою видання. Опис здійснено відповідно до правил сучасного українського правопису. Довідковий апарат містить: «Від укладачів», «Іменний покажчик», «Алфавітний покажчик праць».

Сподіваємося, запропонована праця стане корисною науковцям, викладачам, студентам, а також усім, хто цікавиться розвит­ком податкової науки.



Мельник Петро Володимирович
Щасливий той, хто знайшов свою справу;

хай він не шукає іншого блаженства.

У нього є справа і мета життя.

Т. Карлейль
Народився 18 червня 1957 року на Рівненщині у робочій багатодітній сім’ї.

У виписці зі шкільної характеристики про учня Петра Мельника сказано: «Проявив себе як активний учень, хороший товариш, мав добрі та відмінні знання з усіх предметів, був активним учасником художньої самодіяльності, багато читав літератури, займався спортом».

1972 року брати Мельники з п’ятьма ровесниками з села Чемерного вступили до Ірпінського індустріального технікуму на гірничо-торфове відділення. І з того часу життя та діяльність Петра Мельника постійно пов’язана з Ірпінським регіоном.

У технікумі Петро Мельник був серед кращих учнів, практично всіма предметами оволодівав легко, особливо гуманітарно-історичного напряму. Під час навчання отримував підвищену стипендію.

Після проходження переддипломної практики на Озерецькому підприємстві в Росії захистив дипломний проект на «відмінно». 1976 року одержав диплом із відзнакою.

Два роки служив у Центральній групі радянських військ у Чехословаччині. Після служби повернувся до технікуму. Деякий час працював слюсарем-інструментальником, потім очолив комітет комсомолу.

1984 року здобув вищу освіту в Київському технологічному інституті легкої промисловості. А звання магістра ділового адміністрування – 1996 року в Київському економічному університеті. Цього ж року захистив науковий ступінь кандидата економічних наук. 2002 року закінчив юридичний факультет Академії ДПС України.

З 1991 року Петро Володимирович очолив Ірпінський індустріальний технікум. П.В. Мельник – керівник нової генерації, сформований умовами незалежності України. Його нові прогресивні погляди на значення вищої освіти у формуванні нового покоління громадян України дали можливість широко застосувати нестандартні підходи освітнього процесу.

Петро Володимирович став першим ректором новоствореного Українського фінансово-економічного інституту, а згодом і Академії державної податкової служби України. Нині він – ректор Національного університету державної податкової служби України.

Основні дати життя та діяльності П.В. Мельника
Мельник П.В. народився 18 червня 1957 року в с. Ремчиці Сарненського району Рівненської області, громадянин України.

З 1972 р. по 1976 р. – студент Ірпінського індустріального технікуму місцевої промисловості України.

З 1976 р. по 1978 р. – служба у Збройних силах, курсант, командир відділення, заступник командира розвідувального взводу.

З 1978 р. по 1979 р. працює слюсарем-інструментальником в Ірпінському індустріальному технікумі місцевої промисловості України.

З 1979 р. по 1983 р. – секретар комітету ЛКСМУ (на правах райкому) Ірпінського індустріального технікуму місцевої промисловості України, до 1986 року – перший секретар Ірпінського міськкому ЛКСМУ.

У 1984 р. закінчив Київський технологічний інститут легкої промисловості.

1996 р. здобув другу вищу освіту в Київському державному економічному університеті.

З 1986 р. по 1991 р. працює заступником директора з навчальної роботи в Ірпінському індустріальному коледжі місцевої промисловості України.

З 1991 р. по 1996 р. – директор Ірпінського індустріального коледжу місцевої промисловості України.

З лютого 1996 р. по листопад 1996 р. – ректор Українського фінансово-економічного інституту Міністерства фінансів України.

З грудня 1996 р. по 1998 р. – ректор Українського фінансово-економічного інституту державної податкової адміністрації України.

З 1998 р. по 2002 р. – народний депутат України, член комітету з питань фінансової і банківської діяльності, голова підкомітету, заступник голови комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, голова Наглядової ради Академії державної податкової служби України на громадських засадах.

З 2002 р. по 2003 р. – ректор Академії державної податкової служби України.

З 2003 р. по 2005 р. – ректор Національної академії державної податкової служби України.

З 2007 р. – ректор Національного університету державної податкової служби України.

Народний депутат України ІІІ, V та VI скликань.

Сімейний стан: одружений. Дружина, Мельник Тетяна Володимирівна, 1960 р.н. Має доньку Мельник Олену Петрівну, 1981 р.н., та сина Мельника Максима Петровича, 1989 р.н.


Мельник Петро Володимирович –
ректор НУДПС України

Мельник Петро Володимирович – ректор Національного університету державної податкової служби України, народний депутат України, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, державний радник податкової служби першого рангу, заслужений економіст України. Кавалер орденів «За трудові досягнення» ІV ступеня, «За заслуги» ІІ та ІІІ ступенів, срібного ордена Святого князя Володимира ІІ ступеня, лицар ордена «Святого Дмитра Солунського» III ступеня. Має медаль «За трудові заслуги». Нагороджений Кришталевим мечем Справедливості та срібним мечем у петлицю. Відзначений нагрудними знаками: «Відмінник освіти України», «Почесний працівник податкової служби України», «Відмінник податкової міліції України» та «За честь і службу». Є членом Клубу ректорів Європи та Почесним професором Міжнародного Віденського університету. Народний депутат України III, V та VI скликань.

Історія Національного університету державної податкової служби України бере початок у 1921 році з Українського торф’яного технікуму, що розташовувався у Києві по вул. Тимофіївській,12. Технікум вважався вищим навчальним закладом, після закінчення якого слухачам присвоювали кваліфікацію інженера-торфмейстера і техніка з торфодобування. Перший випуск за скороченою програмою відбувся у 1922 році. 22 червня 1941 року 40 випускників були призвані до лав армії, з якої, на жаль, майже ніхто не повернувся. Усього у боротьбі з фашистами у роки Великої Вітчизняної війни брали участь близько 3 тисяч студентів, викладачів і співробітників Ірпінського торф’яного технікуму. Сьогодні в університетському парку знаходиться Меморіал пам’яті, створений на честь пам’яті про викладачів та студентів навчального закладу, які віддали своє життя за перемогу у Великій Вітчизняній війні.

Десятиліття наполегливої творчої праці колективу навчального закладу принесли благодатні плоди. Навчальний заклад зростав, розвивався, нарощував навчально-технічну та виробничу базу. Віхами на шляху розвитку стали: Український торф’яний технікум, Ірпінський торф’яний технікум, Ірпінський гірничо-паливний технікум, Ірпінський індустріальний технікум-коледж, Український фінансово-економічний інститут, Академія державної податкової служби України. За роки свого існування навчальний заклад підготував понад 60 тисяч фахівців. У 2011 році навчальний заклад відзначив 90-річчя з дня свого існування.

Його випускники множать славу рідної Альма-матер, працюючи у різних галузях народного господарства України та за її межами.

Сьогодні Національний університет є базовим навчальним закладом Державної податкової служби України, який розташований на 23 га паркової зони, за 25 км від Києва у мальовничому місті Ірпінь. В університеті створена потужна матеріально-технічна база, яка складається з шести навчально-лабораторних корпусів. Підготовка фахівців здійснюється на шести факультетах: податкової міліції, обліково-економічному, фінансів та банківської справи, економіки та оподаткування, юридичному, заочному, до складу яких входить 31 кафедра, де здобувають освіту понад 12 тисяч юнаків та дівчат з усіх регіонів України.

Навчають майбутніх податківців, економістів, фінансистів, юристів близько 700 науково-педагогічних працівників, з них: 7 академіків, 61 професор, 68 докторів наук, 322 кандидати наук, 208 доцентів.

Науково-педагогічні працівники університету працювали над пропозиціями до ухваленого Верховною Радою України Бюджетного кодексу та Науково-практичними коментарями до Податкового кодексу України.

В університеті є аспірантура, докторантура, спеціалізовані ради по підготовці кандидатів наук з економіки та правознавства.

Завдяки своїй науковій і політичній далекоглядності П.В. Мельник вивів університет на рівень міжнародної співпраці. Налагоджено конструктивні наукові зв’язки з рядом міжнародних організацій, навчальних і наукових установ США, Німеччини, Канади, Великобританії, Швеції, Данії, Польщі, Росії, Білорусі, Узбекистану, Молдови та інших країн. Особливо пожвавилася міжнародна діяльність та зарубіжні контакти університету з часу підписання на початку 2004 р. договору про співробітництво закладу з Міністерством закордонних справ України – єдиного подібного договору в нашій державі. Це відкрило перспективу активнішої участі університету в Європейському освітньому Болонському процесі, обміну студентами з університетами інших країн, стажування молодих учених та проходження практики обдарованими студентами за кордоном.

Університет одним із перших в Україні розпочав впровадження Болонського процесу з метою інтеграції у європейську освітню систему. Підтримуючи зв’язки з навчальними закладами Польщі, Росії, Франції, Іспанії, Хорватії, університет постійно перебуває на вістрі наукової думки, має можливість впроваджувати сучасні надбання педагогіки, економіки, права, податкової справи, менеджменту.

У структурі навчального закладу є Інститут післядипломної освіти, Науково-дослідний центр з проблем оподаткування, Науково-дослідний інститут фінансового права, Київський фінансово-економічний коледж. З метою надання можливості отримання якісної освіти в інших регіонах України працюють регіональні філії навчального закладу в Житомирі, Сімферополі, Вінниці, Кам’янці-Подільському (Хмельницька область), Сторожинцях (Чернівецька область).

Гордістю навчального закладу, його практичним надбанням є створений у 2003 році Навчально-практичний центр «Юридична клініка «Справедливість». З перших днів свого існування студентська Юридична клініка започаткувала створення сучасної технічної та інформаційної бази, у тому числі й власної правової бібліотеки. Понад 100 курсантів факультету податкової міліції та студентів юридичного факультету надають безкоштовні правові послуги жителям міст Ірпінь, Боярка, Буча, Вишневе, селищ міського типу Бородянка, Коцюбинське, Ворзель, Гостомель, сіл Києво-Святошинського району. В юридичних клініках готують та подають позовні заяви до суду й органів державної влади, а останнім часом для школярів Приірпіння проводять лекторії з правових питань.

Візитівкою та гордістю Національного університету ДПС України є Культурно-мистецький центр «Сузір’я» – це 20 різножанрових творчих колективів та студій, це свято музики, поезії, танцю, де розвивають свої здібності більше 500 учасників. Творчі колективи центру відомі не тільки в Україні, але й у Польщі, Німеччині, Іспанії, США, Канаді, на Кіпрі. Багато зведених столичних київських концертів, зокрема в Національному палаці «Україна», проходять за участі пісенно-хореографічних номерів центру «Сузір’я».

На базі спортивного комплексу університету діє сучасний стадіон, манежі, ігрові та спортивні зали. Функціонує 16 спортивних секцій із різних видів спорту. Тренування проводять досвідчені тренери, більшість із яких мають звання заслуженого тренера України та майстра спорту міжнародного класу.

У 1999 р. на території студентського містечка з ініціативи ректора П.В. Мельника та голови ДПА України М.Я. Азарова було споруджено осередок духовної освіти для майбутніх податківців – храм святителя Миколая. Понад 10 років свята служба в храмі сприяє духовному розвитку студентства та усіх мешканців Ірпеня, нагадує про вічні цінності, закони честі та моралі.

Важливим складником виховного процесу студентів є розвиток студентського самоврядування, формування у майбутніх фахівців управлінських та лідерських навичок. З 2000 року в університеті діє студентський ректорат, який є самостійним органом самоврядування та працює за принципом: «Робити все, що можемо, застосовуючи те, що маємо, перебуваючи там, де ми є».

Крокуючи у майбутнє, колектив ставить перед собою амбітну мету – стати не лише кращим університетом у державі, але й увійти до числа провідних університетів світу. Для цього в нього є досвід, знання, прагнення та безмежна відданість обраній справі. У цьому переконаний як ректор навчального закладу, так і науково-педагогічні працівники і студентство.

З цікавим та різноманітним життям закладу можна ознайомитися на сторінках газети «Податкова академія» і в Інтернеті на сайті www.asta.edu.ua.



Мельник Петро Володимирович –

народний депутат України
«Коли я відчув свою професійну силу, коли здобув життєву мудрість і зрозумів, що можу ухвалювати рішення державного характеру, вирішив балотуватися до Верховної Ради», – згадує Петро Володимирович. З 1998 року він – народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. У його депу­татському доробку 8 законопроектів, понад 200 поправок та доповнень до законопроектів, ухвалених Верховною Радою України.

2001 року Верховна Рада України прийняла, а Президент України підписав Закон України «Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в м. Ірпені, селищах Ворзель, Буча, Гостомель, Коцюбинське Київської області», співавтором якого був Петро Мельник.

Серед важливих напрямів роботи народного депутата Петра Мельника – питання законотворчої діяльності. Вони спрямовані на вирішення проблем бюджетно-податкової політики держави, проблемних сторін діяльності місцевого самоврядування, фінансування окремих соціальних програм, забезпечення бюджетного процесу держави.

Ключові документи, над якими працював Петро Володимирович протягом останніх років, – це Бюджетний кодекс та Податковий кодекс України. Законопроекти не тільки безпосередньо опрацьовувалися, ухвалювалися та вдосконалювалися, а й здійснювалася масштабна науково-організаційна та роз’яснювальна робота.

Народний депутат України Петро Мельник під час розробки та ухвалення Податкового кодексу України вніс 133 поправки до законопроекту, з яких 69 враховано повністю, а 4 – частково.

Основна кількість пропозицій Мельника була спрямована на захист прав платників податків і спрощення процедур адміністрування. Всі пропозиції, внесені Петром Володимировичем, створюють передумови для чіткого, однозначного тлумачення податкового законодавства, уникнення непорозумінь та забезпечення зручностей для платників податків.

За сприяння Мельника створено «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України», який у стислі терміни підготовлено провідними науковцями України. При цьому враховувалися не лише внесені зміни до законодавства, а й судова практика, звернення громадян і підприємців з найбільш проблемних питань.

Значна кількість законодавчих ініціатив – надати можливість здійснювати ефективний контроль за рухом бюджетних коштів, їх цільовим призначенням та ефективним використанням головними розпорядниками бюджетних коштів.

Задля підвищення бюджетного фінансування окремих програм у Києво-Святошинському районі, Ірпені та Київській області загалом, було внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.». Завдяки зусиллям Петра Мельника Київська область отримала із Державного бюджету додаткове фінансування. Додаткові дотації надійшли на оплату праці медичним працівникам (4,5 млн грн), на реалізацію пріоритетних напрямів розвитку регіону (39,9 млн грн), на придбання медичного обладнання для облаштування Київської обласної клінічної лікарні (20 млн грн), на придбання медичного обладнання для лікарень та поліклінік Києво-Святошинського району та Ірпінського регіону на 85 млн грн було закуплено прилади для рентген-, МРТ- та УЗД-діагностування.

Нещодавно здана в експлуатацію автомобільна дорога «Київ-Ірпінь» довжиною 10,32 км. Її будівництво – безпосередня заслуга Петра Мельника. Для студентів та жителів Приірпіння, які тепер дістаються столиці найкоротшим шляхом і в найстис­ліші строки, – це справжня подія.

Питання фінансового забезпечення, виконання робіт із розвитку транспортної мережі й утримання автомобільних доріг загального користування та комунальної власності – у сфері особливої зацікавленості народного депутата Петра Мельника. За його клопотаннями збільшено субвенцію місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності. Реалізація проекту поліпшить транс­портну інфраструктуру міст, створить умови для інтенсивного розвитку підприємництва в усіх галузях економіки та сферах суспільного життя, розвантажить рух на автостраді «Київ-Ковель-Варшава», по якій здійснюється транспортне сполучення з аеропортом міжнародного значення в селищі Гостомель, підви­щить інвестиційну привабливість регіону.

З метою надання можливості громадянам Київської області звернутися до народного депутата України П.В. Мельника функціонують громадські приймальні. Досвідчені працівники надають первинну допомогу громадянам, а також у відповідні дні прийом здійснює Петро Володимирович Мельник. Станом на сьогодні функціонує 20 громадських приймалень, за період роботи було прийнято 13582 громадянина, які зверталися за захистом своїх порушених прав. Також від імені народного депутата було направлено 806 письмових звернень до різних органів державної і недержавної влади з метою вирішення проблем, викладених громадянами у своїх письмових заявах до народного депутата.

Нині функціонують громадські приймальні народного депутата України Петра Мельника у містах Боярка, Вишневе, Ірпінь, смт Ворзель, Гостомель, Коцюбинське та у селах Петропавлівська і Софіївська Борщагівки, Шпитьки, Білогородка, Крюківщина, Михайлівська Рубежівка, Петрівське.

П.В. Мельник проводить активну громадську діяльність. Він обраний до Науково-консультативної ради при Верховному Суді України, є заступником голови Союзу юристів України, членом Колегії ДПА України, представником Всесвітньої асоціації юристів в Україні. Він обраний співголовою Ради міжнародної громадської організації «Ліга захисту прав платників податків», членом координаційної ради Всеукраїнської громадської організації «Антикорупційний форум».

Обраний до Верховної Ради України по багатомандатному загально-державному округу, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Петро Мельник сповнений віри у правильності обраного шляху.

Ті, хто йшов поруч
Олександр Андрійович Сластьоненко,

вчений секретар Національного університету

державної податкової служби України,

заслужений працівник освіти України,

почесний працівник Державної податкової служби України
Біографія кожної людини тісно пов’язана з історією своєї держави та її суспільним ладом. І ці чинники впливають на формування особистості, але й особистість, якщо вона працює творчо, ініціативно та цілеспрямовано іде до поставленої мети, також впливає на розвиток держави та її суспільні відносини.

За понад 55 років мого трудового стажу доводилося спілкуватись та працювати з відомими постатями, які багато робили для нашої неньки-України як державні діячі. Але були і прості трударі міста та села, у яких я набирався життєвого досвіду. Більше симпатизував вихідцям із села, які своєю працею домоглися визнання у суспільстві.

На мою думку, жителі сіл більше цінують людей праці, у них краще розвинуте почуття шани до старших, батьків і близьких, вони раніше стають на шлях самовизначення свого майбутнього.

Ці слова саме і характеризують життя і діяльність нашого Петра Володимировича, керівника навчального закладу, який він очолює понад 20 років, і дякуючи якому, навчальний заклад із технікуму сьогодні має статус Національного університету державної податкової служби України.

Мені приємно зазначити, що становлення, утвердження і досягнення значних успіхів як ватажка молоді, керівника навчального закладу, політика і державного діяча Петра Володимировича Мельника відбувалося на моїх очах і часто за моєї безпосередньої участі. Цим я і пишаюсь.

Сьогодні Петро Володимирович – доктор економічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, заслужений економіст України, повний кавалер орденів «За заслуги» І, ІІ, ІІІ ступенів, народний депутат України, ректор Національного університету ДПС України, визнана у державі та суспільстві людина.

Це сьогодні він такий знаний, а починалось усе з його юнацьких років самостійного буття як учня Ірпінського індустріального технікуму. В 1972 році Петро Володимирович прибув на навчання із мальовничого села Чемерне, що в Рівненській області, для одержання спеціальності механіка торфового підприємства. У ті роки я працював завідувачем відділу пропаганди й агітації Ірпінського міськкому партії. При проведенні загальноміських масових заходів були потрібні диктори для озвучування свят. Я звернувся до Володимира Івановича Павленка, колишнього директора технікуму, щоб він порекомендував для виконання даної роботи когось із викладачів. Володимир Іванович вислухав мене і сказав, що у них є обдарований юнак, краще від якого ніхто не виконає цю місію. Дійсно, коли ми почули голос Петра Володимировича і його вміння швидко реагувати на обставини, то всі одностайно доручили йому озвучувати загальноміські заходи.

Крім артистичних, Петро Володимирович мав хороші й організаторські здібності та був відмінником у навчанні. Цим завоював авторитет не лише серед учнів технікуму, а й у всього педагогічного колективу.

Після закінчення у 1976 році технікуму він проходив дійсну військову службу, після демобілізації з лав Збройних сил у 1978 році його було обрано секретарем комітету комсомолу технікуму, який діяв на правах райкому. На цій посаді він утвердився як ватажок молоді.

На той час я працював уже заступником директора технікуму з виховної роботи, і ми разом із Петром Володимировичем майже десять років плідно працювали із учнівською молоддю.

Сьогодні багато говорять про студентське самоврядування, але я з повною відповідальністю можу констатувати, що у ті роки було дійсно студентське самоврядування, бо комітет комсомолу, який очолював Петро Володимирович, проводив таку організаторську і виховну роботу з молоддю, що до нас у технікум їхали за досвідом роботи з інших навчальних закладів. І це сприяло тому, що тодішній індустріальний технікум став базовим навчальним закладом не лише в Україні, а й у СРСР, а випускники технікуму направлялися на роботу на найпередовіші підприємства на рівні із випускниками таких вузів, як КПІ (Київський політехнічний інститут), КІНГ (Київський інститут народного господарства) та багатьох інших ВНЗ.

Комітет комсомолу і його секретар Петро Володимирович організовував будівельні і сільськогосподарські загони, проводив тематичні вечори та вечори відпочинку молоді, інші цікаві заходи. Цю працю Петра Володимировича гідно оцінили у місті. У 1983 році його обирають першим секретарем Ірпінського комітету комсомолу, де він проявив себе справжнім лідером міської комсомолії.

У 1986 році Петра Володимировича призначають заступником директора технікуму з навчальної роботи, і він розпочав цілеспрямовану діяльність щодо створення вже на базі технікуму коледжу із перспективою на відкриття інституту.

До 1991 року я працював директором Республіканського науково-методичного кабінету при Мінвузі України і допомогав Петрові Володимировичу налагоджувати ділові стосунки із провідними ВНЗ України щодо створення в коледжі філіалів кафедр та організації спільної підготовки фахівців із вищою освітою.

Коли в липні 1991 року помер Володимир Іванович Павленко, директор коледжу-технікуму, то постало питання, хто ж продовжить його справу в навчальному закладі. До мене приїжджали і приходили «ходаки» від колективу технікуму, щоб я дав згоду на обрання мене директором коледжу-технікуму.

Але я мав хорошу роботу в Мінвузі України, розумів, що просто так мене не відпустять і порадив Петрові Володимировичу бути готовим стати директором навчального закладу.

На зборах трудового колективу Петра Володимировича було обрано директором, а я продовжував працювати в Мінвузі. Проте через 2 місяці Петро Володимирович запропонував мені повернутися в Ірпінь на посаду першого заступника директора коледжу-технікуму.

Я приступив до роботи в коледжі-технікумі 17 вересня 1991 року, пропрацював рівно 3 роки на посаді заступника директора коледжу-технікуму. Маючи певний досвід роботи у Мінвузі та засвоївши досвід багатьох навчальних закладів республіки, ми почали активно реалізовувати на практиці ступеневу підготовку фахівців спільно з такими провідними вузами України, як: Університет ім. Т.Г. Шевченка, КПІ, Інститут легкої промисловості, Інститут народного господарства, Рівненський інститут інженерів водного господарства. Петро Володимирович цілеспрямовано проводив роботу щодо створення навчального закладу нового типу. Це сприяло тому, що у 1996 році нашому навчальному закладу було надано статус вищого навчального закладу України, який найменували «Український фінансово-економічний інститут».

Сьогодні простіше реалізовувати ступеневу освіту та принципи Болонської декларації, а у ті роки (на початку 90-х) ніхто чітко не міг пояснити її суті. Стратегом реалізації цих питань у нашому ВНЗ був директор, а пізніше – ректор Петро Володимирович.

У 1997 році Петро Володимирович призначає мене вченим секретарем інституту. Розпочалася напружена праця щодо створення вузівських структур, зміцнення та розвитку матеріальної бази навчального закладу, кадрового та методичного забезпечення навчально-виховного процесу, розвитку вузівської науки.

Петро Володимирович сам ішов попереду і вів за собою колектив навчального закладу, беручи за приклад досвід провідних навчальних закладів України та зарубіжжя щодо підготовки висококваліфікованих фахівців.

Уміння Петра Володимировича працювати на перспективу та досвід роботи з молоддю іще в молоді роки дали змогу йому на базі інституту в 1999 році створити Академію державної податкової служби України, а у 2003 році – Університет державної податкової служби України, а згодом за його ініціативи та завдяки напруженій праці навчальному закладу було надано статус національного.

Сьогодні навчальний заклад нараховує понад 12 тисяч студентів та курсантів і майже 700 осіб науково-педагогічних працівників. Серед них 8 академіків та членів-кореспондентів, 69 докторів наук, 61 професор, 317 кандидатів наук та 208 доцентів. З них понад 60 % працюють в університеті на постійній основі.

У складі університету діють: Науково-дослідний центр з проблем оподаткування, Науково-дослідний інститут фінансового права, Інститут післядипломної освіти, докторантура, аспірантура, дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій. Ініціатором і організатором їх створення завжди був Петро Володимирович.

Переважна більшість науковців – це колишні викладачі технікуму та випускники навчального закладу.

Сам Петро Володимирович є хорошим прикладом щодо досягнення мети: він без відриву від виробництва захистив кандидатську і докторську дисертації, опублікував майже 200 наукових та навчально-методичних праць.

Крім науково-педагогічної діяльності, він докладає багато зусиль для розвитку регіону і, зокрема, вирішення таких важливих соціальних питань, як: будівництво дороги «Ірпінь-Київ», створення робочих місць та проведення великої культурно-масової роботи в регіоні.

Крім того, за ініціативи Петра Володимировича та його безпосереднього керівництва в університеті створена сучасна навчальна і спортивна база, багато робиться хороших справ і за іншими напрямами діяльності.

Напередодні його 55-річчя від дня народження можна з усією відповідальністю сказати, що Петро Володимирович за свою працю заслужив визнання і слова подяки від колег – науково-педагогічних працівників, випускників навчального закладу, студентів та жителів регіону, а його досвід від ватажка первинного колективу молоді виріс до політичного діяча держави.

Життєвий досвід Петра Володимировича заслуговує на увагу та є зразком для наслідування молоддю.



Каталог: wp-content -> uploads -> 2016
2016 -> Рекомендована література
2016 -> Літературна вікторина Т. Г. Шевченко – великий син України Коли І де народився Т. Г. Шевченко?
2016 -> Тема. Життєвий І творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм
2016 -> Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
2016 -> Замилування переплітається зі смутком. Ганна Чубач «Зупинюся над рікою» Мета
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітнього ступеня "магістр"
2016 -> Програма комплексного фахового випробування при вступі на навчання за програмами освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст"


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Петро володимирович iconАвтобіографія дорошенко Юрій Володимирович
Дорошенко Юрій Володимирович, народився 11 серпня 1976 році у м. Павлодар республіка Казахстан
Петро володимирович iconАвтобіографія кандидата у народні депутати України Я, Веніславський Федір Володимирович
Я, Веніславський Федір Володимирович народився 16 травня 1969 року в смт. Олика Ківерцівського району, Волинської області у сім’ї...
Петро володимирович icon«сучасна соціологія у пошуках адекватної методології та теорії» Керівники секції: Танчер Віктор Володимирович
Танчер Віктор Володимирович – доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології та психології Київського національного університету...
Петро володимирович iconПетро конашевич-сагайдачний
Цей Петро Конашевич, муж рідкісної мудрості й зрілого судження у справах, винахідливий у словах І вчинках, хоча за походженням, способом...
Петро володимирович icon12 липня 1900 р. – народився Петро Григорович Нестеренко
Оскільки земля не могла прогодувати родину, батько подався на заробітки до Донбасу, де й син Петро, отримавши початкову освіту, вже...
Петро володимирович iconПетро Антонович Косач
Петро Антонович Косач — український юрист, громадський діяч, освітянин. Батько Лесі Українки та Михайла, Ольги, Оксани, Миколи, Ізидори...
Петро володимирович iconМах Петро Петрович
Бугом. У квітні 1941 року батько Петро Олексійович трагічно загинув від рук польського шовініста, І мати Анастасія Дмитрівна взяла...
Петро володимирович icon1690 р. – народився Петро Іванович Калнишевський
Петро Іванович Калнишевський, останній кошовий Запорозької Січі, який після її знищення був засланий на Соловки. Помер у Соловецькій...
Петро володимирович iconIssn 2312–1165 Державний вищий навчальний заклад
Редакційна рада: Микола Кугутяк, Олег жерноклеєв, Леонід Зашкільняк (м. Львів), Петро Круль, Василь Марчук, Борис Савчук, Михайло...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка