Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна



Сторінка3/5
Дата конвертації10.03.2018
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4   5

СІЧЕНЬ

1

  • Новорічне свято.

  • 65 років від дня народження Валерія Андрійовича Смолія (1950), видатного фахівця у галузі історії України доби середньовіччя та раннього нового часу.

  • 55 років від дня народження Ярослава Йосиповича Грицака (1960), одного із найпродуктивніших істориків України.

  • 25 років тому (1990) набрав чинності «Закон про мови в УРСР», прийнятий Верховною Радою УРСР у жовтні 1989 р.

2

  • 140 років від дня народження Колларда Юрія Жерардовича (1875–1951), українськогогромадсько-політичного діяча, інженера, співзасновника Революційної української партії, міністра урядів УНР, письменника, співзасновника «Харківської української студентської громади» та Легії українських націоналістів.

  • 125 років від дня народженняМихайла Теодоровича Голинського (1890–1973), видатного українського оперного співака, тенора, ім'я якого стоїть поруч з такими постатями, як О. Мишуга, С. Крушельницька, О. Руснак, М. Менцинський.

3

  • 120 років від дня народження Бориса Миколайовича Лятошинського (1895–1968), видатного українського композитора, диригента і педагога, одного з основоположників модерного напрямку в українській музиці.

  • 240 років від дня народження Йогана Вільгельма Зюферна (1775–1829), німецького педагога, представника неогуманізму, послідовника І. Г. Песталоцці, автора проекту реорганізації школи, в основу якого було покладено ідеї єдиної школи та національного виховання.

4

  • 110 років від дня народження Івана Максимовича Шаповала (1905–2003), українського письменника, краєзнавця, ученого у галузі металургії.

  • 230 років від дня народження Якоба Грімма (одного з братів Грімм, 1785–1863), німецького письменника, відомого казкаря, професора Геттінгенського і Берлінського університетів, члена Прусської АН.

  • 140 років від дня народження Василя Григоровича Яна (Янчевецький, 1875–1954), письменника, автора історичних повістей «Фінікійський корабель», « Спартак», трилогії «Нашестя монголів»: романів «Чінгіс-хан», «Батий», «До останнього моря».

5

  • 430 років від дня заснування у Львові Ставропігійського братства (національно-релігійної громадської організації) (1585).

  • 135 років від дня народження Василя Миколайовича Верховинця (Костів, 1880–1938), українського композитора, диригента і хореографа, першого теоретика українського народного танцю, автора праці «Теорія українського народного танку», збірника дитячих ігор і пісень «Весняночка», пісень «Заграй, кобзарю», «Грими, грими, могутня пісне» та ін., що стали народними.

  • 80 років від дня народження Миколи Архиповича Шудрі (1935–2012), українського письменника, журналіста, кіносценариста, редактора часопису «Зоряний час», автора сценаріїв до фільмів «Сергій Подолинський» (1969), «Долаючи земне тяжіння» (1970), «Три храми на долоні» (1989), а також кінонарисів «Карби вічності», «Одвічна жарина», «Співучі джерела» та ін.

6

  • Святвечір. Багата кутя.

7

  • Різдво Христове (Книжкові виставки: «Колядують зорі на Різдво Христове», « Колядуємо усі – і дорослі, і малі!», «Дозвольте колядувати – дім звеселяти», «Христос родився! Мир цій хаті!», «Щедрівка й Коляда в нашу хату загляда»).

  • 90 років від дня народження Джеральда Даррелла (1925–1995), британського вченого-зоолога, засновникаДжерсійського тресту збереження диких тварин, письменника-анімаліста, автор книг-досліджень про фауну і флору країн Африки, Південної Америки, Австралії.

8

  • 80 років від дня народження Василя Андрійовича Симоненка (1935–1963), українського поета, журналіста, шістдесятника, автора книги для дітей Цар Плаксій та Лоскотон», збірок поезій «Тиша і грім», «Земне тяжіння», «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина» (Книжкові виставки: «Найчистіша душа незрадлива…», «Скільки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила мати…», «Тільки  тим  історія  належить, хто сьогодні бореться й живе»).



9

  • 140 років від дня народження Степана Теодоровича Томашівського (1875–1930), українського історика, публіциста і політика, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка (з 1999), голови НТШ у 1913–1915 рр., автора низки праць з історії української державності.

  • 125 років від дня народження Карела Чапека (1890–1938), чеського письменника, автора роману«Війна з саламандрами», п'єс «Біла хвороба», «Мати», «З життя комах», «РУР».

10

  • 110 років від дня народження Василя Степановича Міліярчука (1905–1958), видатного українського фізика, який досліджував питання атомної спектроскопії та мультипольного випромінювання атомів, професора ЛДУ імені Івана Франка, дійсного члена НТШ.

11

  • 140 років від дня народження РейнгольдаМоріцовичаГлієра (1875–1956), композитора, диригента, педагога, музично-громадського діячанімецько-польського походження, який значну увагу приділяв українській темі, зокрема творчості Т. Шевченка, автора музики до драматичної вистави «Гайдамаки» (1920), симфонічної поеми «Заповіт» (1941).

  • 100 років від дня народження Вітольда Антоновича Монастирського (1915–1992), талановитого українського художника, пейзажиста (картини: «Гуцульський гурток народних музик» (1951), «Верховинка» (1960), «Скелі над Чорним Черемошем» (1982)).

12

  • 135 років від дня народження Василя Васильовича Безкоровайного (1880–1966), українського композитора, диригента, піаніста, автора опери для дітей «Червона шапочка», багатьох романсів і пісень на слова Т. Шевченка та Олександра Олеся, хорових творів «Полуботок», «Народним лицарям», «Не схиляйте вниз прапора».

  • 125 років від дня народження Василя Яковича Єрошенка (1890–1952), письменника-символіста українського походження (незрячого з дитинства), поета, класика японської літератури, директора першого в Туркменії дитбудинку-інтернату для сліпих у Кушці.

14

  • Новий рік за старим стилем. День святителя Василя Великого.

  • 160 років від дня народження Опанаса Георгійовича Сластьона (1855–1933), живописця, архітектора, одного з основоположників українського архітектурного стилю, засновника Миргородського історико-краєзнавчого музею, талановитого ілюстратора творів Т. Г. Шевченка.

15

  • 200 років від дня народження Василя Івановича Подолинського (1815–1876), українського громадсько-політичного діяча у Галичині, публіциста, історика.

  • 100 років від дня народження Леоніда Григоровича Молодожанина (1915–2009), канадського скульптора українського походження, живописця, академіка Королівської Канадської Академії мистецтв, відомого творця пам’ятників Т. Г. Шевченкові у Вашингтоні (1964), Буенос-Айресі (1971), Санкт-Петербурзі.

  • 165 років від дня народження Софії Василівни Ковалевської (1850–1891), математика, письменниці, яка походила з білоруськоїшляхти, професора Стокгольмського університету, першої жінки, яку обрано членом-кореспондентом Петербурзької АН, автора праць з математичного аналізу, механіки, астрономії, художніх творів «Нігілістка», «Спогади дитинства», драми «Боротьба за щастя».

  • 220 років від дня народження Олександра Сергійовича Грибоєдова (1795–1829), російського письменника, автора комедій «Лихо з розуму», «Молоде подружжя», «Студент».

17

  • 145 років від дня народження Євгена Йосиповича Левицького (1870–1925), українського громадсько-політичного діяча, одного з ініціаторів створення першої української політичної партії – Української радикальної партії.

18

  • Святвечір водохресний. Голодна кутя.

  • 165 роківвід дня народження Івана Омеляновича Левицького (1850–1913), українського бібліографа, письменника, укладача фундаментальних праць «Галицько-російська бібліографія ХІХ століття» та «Галицько-руська бібліографія за роки 1772–1800», які були опубліковані в «Записках НТШ», збирача цінних матеріалів до бібліографічного словника письменників, митців, громадських діячів Галичини.

19

  • Богоявлення Господнє. Водохреще.

20

  • 150 роківвід дня народження Михайла Івановича Тугана-Барановського (1865–1919), українського вченого-економіста, який написав відомі в усьому світі праці з теорії кооперації, першого економіста-східноєвропейця, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків, одного із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автора численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку, одного із засновників Української академії наук.

22

  • День соборності України. (Книжкові виставки: «Соборність України – основа державності»,«Соборність України – понад усе!», «Соборність України – соборність нашої свідомості», «Соборність України: символ свободи та єднання України», «Сила нації – в її єдності»).

27

  • 20 років тому (1995) Верховна Рада України ухвалила Закон про бібліотеки і бібліотечну справу.

  • 225 років від дня народження Петра Петровича Гулака-Артемовського (1790–1865), українського літератора, автора віршів, романтичних балад, байок, найпопулярнішою з яких стала сатирична байка «Пан та собака», перекладача творів класиків світової літератури Й. В. Гете, А. Міцкевича та ін. (Книжкові виставки: «Бажаючи плакать, я смішу інших!», «Щоб полегшити свою долю і свої пекучі жалі,… я пишу забавні вірші», «Мої дні – це тканина з чудних контрастів: я живу плачучи, і я плачу сміючись»).

  • 100 років від дня народження Якова Яковича Гніздовського (1915–1985), одного із найвидатніших майстрів образотворчого мистецтва українського зарубіжжя, твори якого прикрашали кабінет Президента США Джона Кеннеді у Білому домі.

29

  • День пам’яті героїв Крут. (Книжкові виставки: «Ви за свободу гинули без скарги…», „Крути – символ героїзму і відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії”, „Крути – трагедія і гордість України”, «Ту гарячу кров святу повік Вкраїні не забути», «Нема любові понад ту, що окропила кров’ю Крути»).

  • 210 років тому (1805) відбулося урочисте відкриття університету в Харкові – першого університету на українських землях, ініціатором відкриття якого був відомий вчений і педагог Василь Каразін.

  • 155 років від дня народження Антона Павловича Чехова (1860–1904), російського письменника, драматурга-новатора, автора п’єс «Вишневий сад», «Три сестри», «Дядя Ваня», «Чайка».

30

  • 85 років від дня народження Всеволода Зіновійовича Нестайка (1930), українського дитячого письменника-гумориста, автора пригодницьких повістей для дітей та юнацтва «Тореадори з Васюківки» (трилогія), «Неймовірні детективи», збірок оповідань «Шурка і Шурко», «Космо-Натка», «Пригоди Грицька Половинки», казок «В Країні Сонячних Зайчиків», «Казкові пригоди Грайлика».

  • 110 років від дня народження Оксани Яківни Мешко (1905–1991), біолога, учасниці опозиційного руху в Україні в повоєнний період, фактичної голови Української Гельсінської групи в період масових арештів з боку КДБ в кінці 1970-х років.


ЛЮТИЙ

1

  • 20 років від дня створення Української бібліотечної асоціації (1995), незалежної всеукраїнської громадської організації з індивідуальним і колективним членством, яка об'єднує на добровільних засадах осіб, професійно пов'язаних з бібліотечною справою, бібліографічною та інформаційною діяльністю, та тих, хто зацікавлений у їх розвитку.

  • 85 років від дня народження Миколи Петровича Бідняка (1930–2000), українського художника, генія без рук, професора Львівської національної академії мистецтв, творця шедеврів «Ангел над Львовом», «Чорнобильська мадонна», «Українські квіти», автора монументальних полотен, розписів іконостасів у храмах Канади (м. Калгарі, м. Ошава, м. Кітченер).

2

  • 170 років від дня народження Івана Павловича Пулюя (1845–1918), українського фізика, вченого-новатора, який брав участь у створенні першої в Європі електростанції змінного струму в Празі, переклав у співпраці з П. Кулішем та І. Нечуєм-Левицьким із давньоєврейської Псалтир та з грецької Євангеліє (1871, 1880, 1887), які ввійшли в українську Біблію, видану Британським Біблійним товариством (1903).

4

  • 135 років від дня народження Климента Васильовича Квітки (1880–1953), українського вченого, фольклориста, музикознавця, одного з основоположників української музичної фольклористики та етнографії, автора досліджень творчості М. Лисенка, записів українських народних пісень із голосу Лесі Українки, І. Франка.

  • 130 років від дня народження Степана-Максима Володимировича Балея (1885–1952), українського і польського вченого-психолога, педагога, фахівця в галузі вікової та педагогічної психології, автора першого українського підручника з психології в Галичині «Нарис психології», праць, присвячених психології творчості Т. Г. Шевченка, Ю. Словацького.

6

  • 105 років від дня народження Михайла Бажанського (1910–1994), письменника української діаспори, фундатора музею-архіву та української бібліотеки (понад 12 тис. томів) при Українському науковому інституті Гарвардського університету, члена уряду Української Карпатської Держави (1938–1939), директораДослідн. Інституту України у Львові (1941–1943).

7

  • 145 років від дня народження Альфреда Адлера (1870–1937), австрійського психолога і педагога, учня і послідовника З. Фрейда, засновника наукової школи «індивідуальної психології» та виховних консультативних центрів (Адлеріанські центри).

  • 130 років від дня народження Гаррі СінклераЛьюїса (1885–1951), американського письменника, лауреата Нобелівської премії (1930), автора творів, які правдиво відтворюють панораму американського життя («Головна вулиця», «Беббіт», Королівська кров», «У нас це неможливо»).

10

  • 125 років від дня народження Бориса Леонідовича Пастернака (1890–1960), російського поета, перекладача творів Т. Шевченка, У. Шекспіра, Й. Гете, лауреата Нобелівської премії (1958), від якої відмовився.

11

  • 115 років від дня заснування РУП(1900), першої на теренах східноукраїнських земель (Харків) української політичної організації під керівництвом Миколи Міхновського, основною вимогою якої була національно-культурна автономія в межах Росії.

13

  • 150 років від дня народження Григорія Львовича Любомирського (1865–1937), українського музикознавця, педагога, композитора, автора підручників з теорії музики, співзасновника (разом із М. В. Лисенком) музичної школи в Києві (1904), яку згодом було реорганізовано у Вищий музично-драматичний інститут.

14

  • День Святого Валентина (книжкові виставки: «Де є любов, там є життя» (Ганді), «Розпитаю про любов» (Богдан Стельмах), «Де любов у хаті, там люди багаті», «Любов – найзначніший духовний дар», «Душа душу чує, а серце серцю вість подає», «І буде варт на світі жить, як матимеш кого любить» (Т. Шевченко)).

  • 140 років від дня народження Теодора Рожанковського (1875–1970), українського вченого, політичного і військового діяча, першого командувача Легіону українських січових стрільців.

15

  • Стрітення Господнє (книжкові виставки: «Навчімося терпеливо чекати, як старець Симеон», «Дідусю, колись і ти був дитям», «Немовля Ісус та старець Симеон – дві життєві зорі: вранішня і вечірня», «Кожний із нас постійно зустрічає Бога знову»).

18

  • 270 років від дня народження Алессандро Вольти (1745–1827), італійського фізика, винахідника першої електричної батареї, газу метану.

  • 235 років від дня народження Олексія Гавриловича Венеціанова (1780–1847), російського живописця, учасника визволення Т. Шевченка з кріпацтва, автора полотен «На ниві. Весна», «На жнивах. Літо», «Тік».

  • 160 років від дня народження Лева Платоновича Симиренка (1855–1920), українського вченого біолога-помолога, фундатора промислового садівництва й унікальної української садівничої наукової школи, автора книг «Кримське промислове садівництво» (у 3 т.), «Генеральний каталог» (із садівництва), «Помологія» (у 3 т.).

19

  • 155 років від дня народження Веніаміна Олександровича Кордта (1860–1934), українського історика і бібліографа, одного із засновників Всенародної бібліотеки України (тепер Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського), дослідника праць Г. де Боплана, знавця середньовічної картографії.

  • 150 років від дня народження Георгія Миколайовича Висоцького (1865–1940), видатного українського вченого, основоположника науки про ліс.

20

  • 110 років від дня народження Уласа Олексійовича Самчука (1905–1987), українського письменника, одного з організаторів створення Карпатської України, редактора газети «Волинь», автора романів «Гори говорять» (про визвольну боротьбу гуцулів), «Чого не гоїть вогонь» (про героїчну боротьбу Української повстанської армії на Волині), «На твердій землі» (про життя в Канаді українських переселенців), трилогій «Волинь», «Ост», повісті «Марія» (присвяченої матерям, які загинули голодною смертю в Україні 1932–1933 рр. (книжкові виставки: «Хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю» (У. Самчук), «Я тому письменник, що відчуваю обов'язок перед народом» (У. Самчук)).

21

  • Міжнародний день рідної мови (книжкові виставки: «Справжній син тебе не кине, рідна мово – гордість й біль» (В. Дуб), «Рідна мова – це моє життя, дихання. Це – як група крові, вона незмінна» (Марія Матіос), «Людина байдужа до рідної мови – дикун» (Костянтин Паустовський), «Хто… не любить рідної мови, той неук і в інших мовах» (В. Сухомлинський), «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» (Ліна Костенко), «О мово вкраїнська! Хто любить її, той любить мою Україну!”( В.Сосюра), «Я мовою своєю буду говорити, я щастя, миру хочу. І на тім стою» (Надія Красоткіна)).

  • 160 років від дня народження Тимофія Григоровича Лубенця (1855–1936), українського педагога, який працював над питаннями початкової освіти та навчання рідною мовою, виступав за проведення загального обов’язкового початкового навчання, за зв’язок школи із життям.

  • 110 років від дня народження Дмитра Нитченка (1905–1999), українського письменника, одного з найвідоміших українців Австралії, голови Української центральної шкільної ради в Австралії, засновника й керівника в Мельбурні клубу ім. В. Симоненка, автора книжок «Українці в Австралії», «Під сонцем Австралії», пригодницьких оповідань для дітей, науково-популярних досліджень і художніх нарисів, присвячених Т. Шевченкові, М. Заньковецькій, Лесі Українці, С. Васильченкові, Г. Хоткевичу.

  • 90 років від дня народження Ігоря Наумовича Шамо (1925–1982), українського композитора єврейського походження, першовідкривача-експериментатора жанру хорової фолк-опери («Ятранські ігри», в якій змальовується магічна краса купальського обряду), композитора-пісняра (300 пісень), автора музики до пісень «Києве мій», «Три поради», «Осіннє золото», «Проводжала мати».

23

  • День захисника Вітчизни.

24

  • 150 років від дня народження Івана Львовича Липи (1865–1923), українського письменника, одного із засновників і авторів програми нелегального товариства «Братство тарасівців», міністра віросповідань УНР, діяча одеської «Просвіти», засновника (разом з Ю. Липою-сином) видавництва «Народний стяг», автора збірок «Тринадцять притч», «Оповіді про смерть, війну і любов», казок.

25

  • 165 років від дня народження Володимира Григоровича Барвінського (1850–1883), українського письменника, історика, одного із засновників товариств «Рідна школа» та «Просвіта», редактора журналу «Правда», газети «Діло», автора повістей «Скошений цвіт», «Безталанне сватання».

  • 110 років від дня народження Павла Павловича Вірського (1905–1975), українського танцівника і хореографа, який на основі автентичного танцю створив новий виконавський жанр – народної сценічної хореографії.

26

  • 130 років від дня народження Миколи Івановича Федюка (1885–1962), українського живописця, завідувача кафедри графіки в у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, автора таких полотен, як «Автопортрет», «Каплиця у Льоврані», «Пейзаж з винників», «Білі троянди».

28

  • 120 років від дня народження Михайла Матчака (1895–1958), хорунжого УСС, співзасновника Української військової організації.




БЕРЕЗЕНЬ

1

  • 160 роківвід дня народження Явдохи Микитівни Сивак(псевдонім – Зуїха) (1855–1935), пісенного символу України, народної співачки, яка прославилася унікальною здатністю імітувати різні звуки природи, голоси багатьох пташок та тварин, блискуче передавати вимову, міміку та рухи людей.

4

  • 145 років від дня народження Євгена Оскаровича Патона (1870–1953), українського вченого у галузі зварювальних процесів і мостобудування.

5

  • 155 років від дня народження Ярослава Окуневського (1860–1929), військового лікаря, організатора Української санітарної місії УНР у Відні, керівника санітарними справами Державного секретаріату ЗУНР, першого розробника статуту медичної служби морського флоту.

  • 155 років від дня народження Євгена Григоровича Олесницького (1860–1917), українського правника, письменника, організатора кооперативного руху, голови товариства «Сільський господар».

  • 105 років від дня народження Дениса Лук’яновича Іванцева (1910–2003), українського художника, який намалював картини «Мойсей», «Зимовий похід Галицької армії», «Хрещення України», «Каменярі».

6

  • 85 років від дня народження Павла Казимировича Добрянського (1930–2011), українського письменника-гумориста,автора 20 книжок гумору, найвідоміші з яких — «Лукаві замашки», «Чоколядовий капелюх», «Веселий аптекар» та «Кіндрат Гичка увіковічнюється» — належать до золотого фонду української гумористичної літератури.

  • 540 років від дня народження Буонарроті Мікеланджело (1475–1564), італійського скульптора, живописця, керівника спорудження собору Святого Петра, автора скульптур «П’єта», «Давид», «Мойсей».

8

  • Міжнародний жіночий день (книжкові виставки: «Із любов’ю про жінку», «Жінка щаслива в коханні і у дитячій любові», «Пишайтеся, що ви жінки, бо живете чуттям серця»).

9

  • День народження Тараса Григоровича Шевченка (1814–1861), українського поета, художника, мислителя-просвітителя (книжкові виставки: «Беру «Кобзар» у руки знову, немов святий щоденний хліб» (Вадим Крищенко), «В щасливі дні і в дні сумні іду з дитинства до Тараса …» (Олександр Осадчий), «Тарас Шевченко живе і промовляє…», «Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі» (І. Франко), «Невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною…» (П. А. Грабовський)).

  • 135 років від дня народження Василя Івановича Сімовича (1880–1944), українського вченого-мовознавця, перекладача, дійсного члена НТШ, викладача учительської семінарії в Чернівцях, керівника шкіл, учительських курсів і редактора періодичних видань у таборах полонених українців в Австрії та Німеччині (1914–1919), ректора Українського педагогічного інституту в Празі, декана філологічного факультету Львівського університету, автора підручників з граматики української мови.

11

  • 170 років від дня народження Василя Петровича Єрмакова (1845–1922), українського математика і педагога, професора Київського університету, засновника і видавця «Журналаэлементарной математики» (для учнів і вчителів), одного іззасновниківКиївськогофізико-математичноготовариства.

13

  • 55 років від дня народження Юрія Ігоровича Андруховича (1960), українського письменника, перекладача, співзасновника літературної групи «Бу-Ба-Бу», автора прозових творів «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996).

14

  • 180 років від дня народження Всеволода Порфирійовича Коховського (1835–1891), українського письменника і педагога, автора праць з трудового виховання, початкової освіти, виховання в сім’ї, зокрема «З народних уст», «Лист до основ’ян» (публікувався в журналі «Основа»), «Пан Комарчук», популяризатора творчості Т. Шевченка.

19

  • 120 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895–1964), українського поета, перекладача, автора поетичних збірок «На білих островах» (1910), «Під осінніми зорями» (1918), «Синя далечінь» (1922), «Знак терезів» (1932), «Київ» (1935), автора кількох книжок поетичних перекладів, серед яких поема А. Міцкевича «Пан Тадеуш», трагедія В. Шекспіра «Король Лір» та ін. (Книжкові виставки: «Була у нього посмішка дитяти – блакиті української тепло…» (Дмитро Павличко), «Велетень української культури ХХ ст. Максим Рильський», «Побачиш ти в пісні моїй луну своїх власних надій…» (Максим Рильський), «Читачу, вглибися у те, чим я свою пісню зігрів…» (Максим Рильський)).

  • 85 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української письменниці-шістдесятниці, поетеси, матері Оксани Пахльовської, лауреата Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994), автора збірок поезій «Мандрівка серця» (1961), «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), історичного роману у віршах «Маруся Чурай» (1979) (Книжкові виставки: «Мені відкрилась істина печальна» (Ліна Костенко), «Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть» (Ліна Костенко), «Людині бійся душу ошукать…» (Ліна Костенко)).

  • 115 років від дня народження Фредеріка Жоліо-Кюрі (1900–1958), французького фізика, хіміка, засновника дослідного центру ядерної фізики і хімії, керівника запуску першого в Франції ядерного реактора, лауреата Нобелівської премії (1935, разом з Ірен Жоліо-Кюрі) за синтез нових радіоактивних елементів.

20

  • 90 років від дня народження Оксани Михайлівни Ашер (1925), відомого літературознавця, дослідника літературної, епістолярної та наукової спадщини М. Драй-Хмари – свого батька, автора передмов до видань творів письменника, перекладача віршів поета англійською мовою.

21

  • Всесвітній день поезії (Книжкові виставки: «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» (Ліна Костенко), «Не вмре поезія, поки душа бажає
    зирнути в ті краї, де око не сягне…» (Володимир Самійленко), «Поезіє, красо моя, окрасо…» (Василь Стус), «Поезія – це плід і роздумів, і вражень» (Леся Гурч), «Поезія – спосіб відірвати мить від плетениці часу…» (Роман Романюк), «Мені болить – тому читаю вірші…» (Богдан Козак)

22

  • Всесвітній день водних ресурсів.

  • 155 років від дня народження Порфирія Даниловича Демуцького(1860–1927), українського фольклориста, хорового диригента, композитора, автора вокальних творів «Дума про Федора Безрідного», «Заповіт» та ін. на тексти Т. Г. Шевченка, а також кантати «Б’ють пороги».

  • 120 років від дня народження Василя Кириловича Авраменка (1895–1981), українського балетмейстера, хореографа, актора, кінорежисера, педагога, одного із тих, хто втілив українські народні танці у форму професійного мистецтва, а в українській діаспорі відомий як «батько українського танцю», засновника Української кінокомпанії (1936), режисера (разом з О. Кошицем) фільмів-опер «Наталка Полтавка» (1937), «Запорожець за Дунаєм» (1939), автора підручника «Українські національні танці, музика і стрій» (1946).

  • 110 років від дня народження Григорія Михайловича Козінцева(1905–1973), режисера кіно і театру, найбільшим успіхом якого вважається екранізація повісті М. Гоголя «Шинель» (1926), роману М. Сервантеса «Дон Кіхот» (1957), трагедій В. Шекспіра «Гамлет» (1964) та «Король Лір» (1970).

23

  • Всесвітній день метеорології.

24

  • Всесвітній день боротьби із захворюванням на туберкульоз.

60 років від дня народження Ігоря Йосиповича Білозіра (1955–2000), українського композитора і виконавця, народного артиста України, лідера ВІА «Ватра» (Книжкові виставки: «Незгасима Ватра Ігоря Білозіра», «А в пісні я живий» (Ігор Білозір), «Він вимагав, як виконував… пісню, аби в ній була душа» (Марія Білозір), «Хочу злитися з дощем, … розділити серця щем» (Петро Запотічний), «Моя печаль, мої глибокі рани схиляються до Вічного вогню» (Вадим Крищенко), «Навіть коли промине наше тривання земне, Ти співай, співай» (Богдан Стельмах), «Солов’їну піснюзахищавти».

25

  • 105 років від дня народження Михайла Васильовича Дяченка (псевдо: «Гомін», «Марко Боєслав») (191–1952), поета УПА, журналіста, члена Української Головної Визвольної Ради (УГВР), референта пропаганди Карпатського краю, ідеолога, публіциста і пропагандиста українського збройного підпілля ОУН-УПА, редактора підпільного журналу «Чорний ліс» (1947–1950).

27

  • Міжнародний день театру. (Книжкові виставки: «Театр повчає так, як цього не зробити товстій книзі» (Вольтер), «Театр – як буря, сміх, сила, переворот», «Золотий вік українського театру», «Час корифеїв», «З історії українського професійного театру», «Видатні митці українського театру», «Світ українського театру».

  • 25 років тому (1990) створено Всеукраїнську спілку краєзнавців (на І Всеукраїнському краєзнавчому з’їзді в Києві). У 1991 р. Спілка заснувала премію імені Д. Яворницького, у 1993 р. відновила видання науково-популярного часопису «Краєзнавство».

  • 170 років від дня народження Вільгельма Конрада Рентгена (1845–1923), німецького фізика, дослідника властивостей кристалів, магнітного поля рухомих зарядів, відкривача ікс-проміння (названого рентгенівським промінням), лауреата Нобелівської премії (1901).

28

  • 90 років від дня народження Дмитра Михайловича Гнатюка (1925), українського співака і режисера, провідного співака Київського театру опери та балету (нині Національний академічний театр опери та балету ім. Т. Шевченка).

  • 145 років від дня народження Юліана Олександровича Бачинського (1870–1940), українського політичного і громадського діяча, члена Української радикальної партії, а з 1899 року — Української соціал-демократичної партії, автора праці «Україна irredenta», в якій першим обґрунтував необхідність створення незалежної держави.

  • 160 років від дня народження Миколи Миколайовича Любовича(1855–1935), історика-медієвіста, автора праць з історії реформації та контрреформації в Польщі, який передав до Кам’янця-Подільського давньосховища цінну літературу та старожитності.

30

  • 135 років від дня народження Ярослава Дмитровича Ярославенка(1880–1958), композитора і диригента, творця хорової партитури для Гімну України, засновника видавництва «Торбан».


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconЖиленко Ірина Володимирівна Біографія
Народилася 28 квітня 1941 року у Києві. Перший вірш написала у восьмирічному віці. Дебютувала 1965 року збіркою «Соло на сольфі»,...
Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconДубовенко Ірина Володимирівна, Скремінська Світлана Миколаївна, класні керівники днз «Житомирське вище професійне технологічне училище»
Обладнання: мультимедійний проектор, дошка, ноутбук, офісна техніка, цифровий фотоапарат, електронні та паперові носії, Інтернет-ресурси,...
Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconКилимиста Юлія Володимирівна Українська мова Тестові завдання у форматі зно
Килимиста Юлія Володимирівна, вчитель української мови та літератури, спеціаліст першої категорії
Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconТеорія та історія держави І права. Філософія права Л. В. Міхневич людмила Володимирівна Міхневич
Людмила Володимирівна Міхневич, заступ­ник завідувача кафедри юридичного факульте­ту Київського національного економічного університету...
Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна icon1 Я, Потураєва Ірина Василівна, працюю над проблемою
Я, Потураєва Ірина Василівна, працюю над проблемою: «Формування здорового способу життя на уроках хімії, біології та основ екології....
Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconНаталія Володимирівна Горішна Біографія

Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconДовідка москаленко валентина володимирівна

Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconГурська Марія Володимирівна Дата І місце народження

Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconГолець Ірина Михайлівна

Підготовила Літвенюк Ірина Володимирівна iconІрина барган повернись у реальність



База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка