Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр



Скачати 401,7 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації15.10.2017
Розмір401,7 Kb.
ТипУрок
  1   2

Резан Олена Михайлівна,

Вчитель історії та права



Славутицької ЗОШ І-ІІІ ступенів №4

Плани-конспекти розробок модульних уроків

з історії України в 11-му класі

до розділу: ”Післявоєнна відбудова й

розвиток України в 1945-на початку 1953 рр.”

План

тем уроків за модульною системою

до розділу “Післявоєнна відбудова і розвиток України

в 1945-на початку 50-х рр.”

п/п

Тема

Тип

1.

Україна в період повоєнної відбудови

Оволодіння новими знаннями

2.

Радянізація західних областей України

Оволодіння новими знаннями

3.

Культурне життя в Україні у другій половині 40 – на початку 50-х рр..

Оволодіння новими знаннями

4.

Тестування за розділом, захист індивідуальних творчих робіт, рольова гра

Адаптивно-перетворюючий

5.

Значення періоду відбудови для подальшого розвитку України в другій половині ХХ ст. (частина перша)

Урок корекції раніше отриманих знань

6.

Значення періоду відбудови для подальшого розвитку України в другій половині ХХ ст. (частина друга)

Повторювально-узагальнюючий

(конференція)

7.

Значення періоду відбудови для подальшого розвитку України в другій половині ХХ ст. (частина друга)

Повторювально-узагальнюючий

(конференція)


Тема: Україна в період повоєнної відбудови
Мета: 1. Ознайомити з основними принципами модульної системи вивчення даного розділу; головними ідеями й проблемами його; труднощами й досягненнями періоду відбудови на Україні.

2. Навчити виділяти основні ідеї та проблеми даної теми. Розвивати вмiння: аналiзувати, узагальнювати, порiвнювати iсторичнi подiї, факти та їх наслiдки на основi отриманих знань; працювати з додатковою літературою, документами та картами до теми, ІКТ.

3. Виховувати критичне ставлення до iсторичного минулого країни; повагу й розумiння історії свого народу, які б протиріччя вона не містила; формувати активну життєву позицiю на основi толерантностi.
Тип: урок оволодіння новими знаннями.
Структура:

  1. Територіальні зміни в УРСР.

  2. Внутрішньополітичне положення.

  3. Зовнішньополітичні акції УРСР.

  4. Стан народного господарства. Втрати у війні.

  5. Демілітаризація народного господарства.

  6. План післявоєнної відбудови.

  7. Голод 1946-1947 рр.

  8. Матеріальне становище населення.


Проблема (записана на дошці):

  • Вплив командно-адміністративної системи на економіку, внутрішню і зовнішню політику УРСР в 1945-І-ій половині 1950-х рр.


Обладнання: карта “Відбудова і розвиток народного господарства СРСР (1945-1958 рр.); виставка додаткової літератури до розділу, документи до теми лекції; зображення гербів і прапорів УРСР (до 1949 р. й після реформи 1949 р.); копії фотографій того часу, атласи з історії України для 10-11-го кл.; портрети керівників держави; таблиця “Внесок українського народу в Перемогу”; комплекс ІКТ з доступом до Інтернету.
Мiжпредметнi зв’язки: географiя, образотворче мистецтво, полiтологiя, всесвітня історія, інформатика.
Література: 1. Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – с. 419-431.

2. История и сталинизм / Сост. Мерцалов А.Н. – М.: Политиздат, 1991. – 448 с.

3. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України. Частина друга (1939-початок ХХІ ст.): Підручник для 11-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. – Вид. 5-те, доопрацьоване й доповнене. - К.: Генеза, 2007. – 384 с.: іл., карти.

4. Тронько П.Т. Навічно в пам’яті народній: З історії боротьби комсомольців і молоді України проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни. – К.: Молодь, 1995. – 160 с.: іл.

5. Довідник з історії України (А-Я): Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

6. Веб-ресурси: http://ru.wikipedia.org, http://uk.wikipedia.org, http://www.yandex.ua/


Хiд уроку:


    1. Вступне слово вчителя про завдання, етапи і мету даного уроку. Запис плану уроку.

    2. Актуалізація знань учнів: «Коли і вході яких операцій відбулося визволення території України?»

  • Відповіді учнів - повне визволення України – 28.10.1944 р., Східно-Карпатська, Львівсько-Сандомирська.

    1. Коротке ознайомлення з виставкою додаткової літератури до теми (учні роблять відповідні помітки в зошитах, складають список літератури до теми).

    2. Актуалізація знань учнів: «Які втрати понесла Україна в роки Другої світової війни?»

  • Використовуючи таблицю, зроблену в зошитах на останньому уроці з вивчення Великої вітчизняної війни, учні називають цифри.

  • Вчитель доповнює даними з таблиці “Внесок українського народу у перемогу над фашизмом” (дивитись нижче).

Внесок українського народу в Перемогу


  • > 6 млн. чол. – воювали в лавах Радянської армії

  • > 40 тис. чол. – воювали в лавах ОУН-УПА

  • 235 чол. – українців серед радянських генералів

  • 2,5 млн. чол. – українці, що нагороджені орденами та медалями

  •  10 тис. чол. – орденами і медалями за виконання інтернаціонального обов’язку

  • > 2 тис. чол. – Герої Радянського Союзу

  • 32 чол. – двічі Герої Радянського Союзу

  • 1 чол. – І. Кожедуб – тричі Герой Радянського Союзу

 8,5 млн. чол. – загинули на фронтах і у ворожому тилу


1.5. Вiдмiчається актуальнiсть даної теми в свiтлi чергової рiчницi визволення України вiд нiмецько-фашистської окупацiї.

Запис тезового плану. Узагальнення оголошеного фактичного матеріалу.


2.1. Актуалізація знань учнів: «Які території вже були приєднані до УРСР в період з 1939 до 1944 рр.?».

  • Учні працюють біля настінної дошки та за атласами.


2.2. Вчитель розповідає про територіальні зміни в УРСР, що сталися в період після повного визволення її землі. Акцентується увага на порушенні демократичного підходу при вирішення територіальних питань з Польщею (Західна Україна ), Румунією (Північна Буковина, Бессарабія), Чехословаччиною, Угорщиною (Закарпаття). Підкреслюється значення двосторонніх угод підписаних цими країнами та СРСР у 1945-1947 рр.

  • Учні занотовують в зошити основні дати та події, роблять висновки.

Адміністративна карта України


3. Коротка характеристика вчителем внутрішньо-політичного становища в Україні:

а) переселення в прикордонних регіонах Західної України;

б) вибори до Верховної Ради УРСР 1947 р.;

в) зміна символіки УРСР в 1949 р.;

г) створення в 1944 р. Наркомату закордонних справ УРСР, який очолив Д. Мануїльський, як символ певних змін статусу УРСР у складі СРСР;

г) висновки.














Герб УРСР (1937-49 рр.)

Герб УРСР (1949-92 рр.)





  • Прапор УРСР з 1937 р.

Прапор УРСР з 1949 р.


4.1. Актуалізація знань учнів: “Коли, де і за яких умов була створена ООН?”

  • Відповіді учнів.

  • “Чому Україна вважається співзасновницею ООН?”

  • Відповіді учнів.

Прапор ООН


4.2. Розповідь вчителя про участь України в діяльності ООН, її комітетів та інших міжнародних організаціях. Короткі висновки.





Засідання Ради безпеки ООН

Мануїльський Д.З.


4.3. Завдання учням: прочитати стор. 75-77 підручника. Підготувати короткі виступи за розділом «Реакція сталінського режиму».

Вчитель ставить уточнюючі питання до виступів.
5.1. Актуалізація знань учнів: “Чому ми можемо сказати про двостороннє розорення українських земель за роки ІІ світової війни?”

  • Відповіді учнів про евакуацію промислового, сільськогосподарського та людського потенціалу на Схід і неповернення його, про вивезення окупантами ресурсів та багатств України.

  • “Якими були репараційні надходження до економіки СРСР з переможених країн?

  • Відповіді учнів.


5.2. Коротка розповідь про досягнення у відбудові народного господарства на 1945 рік та загальні втрати республіки у війні. Коментуються фотографії зруйнованого і відбудованого Хрещатика, київських мостів, Дніпрогесу. (дивитись нижче).





Дніпрогес. 1941 рік.

Працююча ГЕС





Вид на вулицю Прорізну з Хрещатика, 1941р.

Проект Олексія Тація. 1944 р.





Міст імені Євгенії Бош, 1941 р.

Дарницький залізничний міст . 1949р.


6.1. Актуалізація знань учнів: “Що таке демобілізація та коли вона проходить?”

  • Відповіді учнів.

  • “Які проблеми вона створить у країні?”

  • Відповіді учнів.

  • “Чому СРСР не провів повну демілітаризацію країни та економіки?”

  • Відповіді учнів.

  • “Як традиційно, з кінця 1920-х рр., планувався розвиток економіки СРСР?”

  • Відповіді учнів.

  • “Чому не було вигідно радянській системі провести заходи по демократизації суспільного життя та ліквідувати, наприклад, павутину ГУТАБу (ГУЛАГу)? ”

  • Відповіді учнів.





Сталін Й.В.

Хрущов М.С.






Мельников Л.Г.





6.2. Розповідь вчителя про особливості плану повоєнної відбудови в Україні:

а) прийняття та основні напрямки;

б) відсутність ринкових засад та жорстка централізація;

в) відбудова сільського господарства;

г) післявоєнна промисловість;

г) висновки.


6.3 Робота учнів з документом № 1, ст. 85 та підготовка відповіді на запитання до нього:

  • “Які висновки про економічну політику керівництва СРСР у відношенні до України можна зробити, аналізуючи вказані цифри? Які методи використовувались?”

  • Відповіді учнів.


7.1. Актуалізація знань учнів: “ Що ми називаємо голодомором?”

  • Відповіді учнів.

  • “Скільки голодоморів пережила Україна у ХХ ст.?”

  • Відповіді учнів.

  • “Як ви думаєте, на що було направлено післявоєнний голодомор і чи можна його було уникнути?”

  • Відповіді учнів.


7.2. Розповідь вчителя про основні прояви трагедії та чотири версії подій 1947-1947рр.:

    • ніякого голоду не було у ці роки;

    • голод був, але його причиною стали виключно несприятливі погодні умови;

    • була посуха, трагічні наслідки якої були посилені антинародною політикою центральних властей;

    • у всьому винна комуністична влада, як центральна, так і місцева.





Масові захоронення

Сільська дівчинка


7.3 Робота учнів над документами: 1-й ряд опрацьовує № 1 ст. 91; 2-й ряд – документ №2 (1 частина) ст.91, 3-й ряд – документ №2 (2-у частину) ст.92.

Підготовка відповіді на запитання:

  • Якою була реакція Й.Сталіна на катастрофічне становище, що складалося в Україні у 1946-1947 рр.?

  • Наскільки детально і точно було ознайомлене вище керівництво СРСР і УРСР зі становищем у селі в 1946-1947 рр.? Аргументуйте свій висновок.

  • Яку з чотирьох версій, наведених вище, на ваш погляд, можна підтвердити наведеними документами? Чому? Якщо у вас є власна версія, обґрунтуйте її.

  • Відповіді учнів.

  • Чому документи такого характеру стали публікуватись лише в останні роки?

  • Відповіді учнів.


8.1. Розповідь вчителя, що характеризує рівень життя та побуту населення:

а) житлова проблема;

б) проблема розвитку галузей, що виробляють продовольство та предмети першої необхідності;

в) рівень заробітної плати;

г) мета, умови та результати грошової реформи 1947 р.;

г) наслідки скасування карткової системи;

д) рівень медичного обслуговування;

е) розвиток торгівельної мережі та побутового обслуговування;

є) висновки.
8.2. Робота учнів з документами №3 ст. 92 і №4 ст. 93, підготовка відповідей на запитання:


  • “Чому наведений лист не дійшов до Польщі? Як оцінена в листі робота офіційних ЗМІ?”

  • Відповіді учнів.

  • “Як ви можете прокоментувати прочитане в документі №4? З чим ви б не погодились?”

  • Відповіді учнів.


9. Закріплення:

    • Які територіальні зміни відбулися в УРСР після війни?

    • Вкажіть напрямки подолання післявоєнної розрухи в Україні.

    • Як впливала командно-адміністративна система (КАС) на економіку?

    • Як впливала КАС на внутрішнє життя в Україні?

    • Чому КАС обмежувала самостійність України в зовнішніх відносинах?


10. Підведення підсумків вивченої теми, заключне слово вчителя:

Перше повоєнне десятиліття становить особливий період новітньої історії України. Об’єднаний у межах СРСР український народ в ці роки відбудував народне господарство і в складних умовах тоталітарного режиму досяг поступу в усіх сферах економічного і соціально-культурного життя.


11. Домашнє завдання: читати за підручником Ф.Г. Турченка ст. 73-93;

  • відповідати на запитання в кінці розділу;

  • ознайомитись з рекомендованою додатковою літературою;

  • визначитись з темою доповіді до підсумкової конференції,

  • провести анкетування, взяти інтерв’ю у сучасників вивчених подій,

  • принести по одній фотографії тих часів із сімейних архівів для коментованої виставки.

Список

рекомендованих тем до підсумкової конференції:
1. Відбудова по-сталінськи: чи була їй альтернатива?
2. Україна в ООН: держава чи колонія?
3. Голод 1946-1947 рр. : із спогадів людей старшого покоління.
4. Боротьба ОУН-УПА: бандитизм чи боротьба за незалежність?
5. Якою ми бачили Україну в 1944-1945 рр. (за спогадами корінних жителів та учасників будівництв).
6. Західна Європа і Україна: різні наслідки соціальних реформ у повоєнні роки.
7. Причини та наслідки політичної реакції в культурі України та СРСР другої половини 1940 – на початку 1950-х рр.
8. Вплив об’єднання українських земель у складі УРСР на подальший їхній розвиток.
Методичні рекомендації: враховуючи специфіку м.Славутича, де відсоток людей, що пам’ятають ті роки, досить незначний і більшість з них немісцеві , необхідно виконати слідуюче:

а) розглядати кожну тему з двох точок зору – старшого покоління і особистих позицій, людини ХХІ ст.;

б) враховувати й спогади людей, що жили в різних куточках СРСР, і були сучасниками процесів, які обговорюються.

Тема: Радянізація західних областей України
Мета: 1. Ознайомити з процесами радянізації, що охопили всі сфери життя Західної України в повоєнний період, та її наслідками.

2. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати отриману інформацію, яка повинна бути позбавлена ідеологічної упередженості; опрацьовувати документи та оповіді очевидців подій.

3. Виховувати розуміння впливовості процесів радянізації на подальший розвиток Західних областей України; толерантного ставлення до різних політичних поглядів.
Тип: Оволодіння новими знаннями.
Структура: 1. Відновлення радянської влади.

2. Індустріалізація і колективізація.

3. Доля УГКЦ.

4. Боротьба ОУН-УПА. Р.Шухевич.

5. Операція “Вісла”.

6. Наслідки радянізації.


Проблеми (записані на дошці):

  • Неоднозначність радянізації.

  • Міфічність тези: церква відділена від держави.

  • Причини невдач руху ОУН-УПА.

  • Бійці УПА – герої боротьби з фашизмом німецьким та радянським тоталітаризмом.

  • Шляхи прикордонного урегулювання.


Обладнання: карта “Відбудова та розвиток народного господарства СРСР (1945-1958 рр.)”; фото М.Хрущова, Р. Шухевича, А. Шептицького, Й. Сліпого, Т. Строкача, подій операції «Вісла»; виставка літератури до теми, комплекс ІКТ з доступом до Інтернету.
Міжпредметні зв’язки: географія, всесвітня історія, фотомистецтво, інформатика.
Література: 1. Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – с. 419-431.

2. История и сталинизм / Сост. Мерцалов А.Н. – М.: Политиздат, 1991. – 448 с.

3. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України. Частина друга (1939-початок ХХІ ст.): Підручник для 11-го класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів. - Видання 5-те, доопрацьоване й доповнене. – К.: Генеза, 2007. – 384 с.: іл., карти.

4. Довідник з історії України (А-Я): Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

5. ОУН: минуле і майбутнє. – К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1993. – 303 с.: фотоілюстрації.

6. Хто є хто. Політичні портрети ( Упоряд. В.Десятников) – К.: Радянська Україна, 1991. – 120 с.

7. Книш З. Становлення ОУН. – К.: Вид-во ім. О.Теліги, 1994. – 128с.

8. Квітковський Д. Боротьба за українську ідею: Зб-к публіцист. творів. – Детройт-Нью-Йорк-Торонто, 1993. – (Науково-досл. ін-т ім. О.Ольжича. Дослідна фундація ім. О. Ольжича у ЗСА).

9. Історія України. Хрестоматія: У 2-х т. – Частина друга. – К., 1996. – С. 207.

10. Депортації. Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. У 3-х т. – Т.2. – 1946-1946 рр. – Львів, 1998. – С. 57-58.

11. Веб-ресурси: http://ru.wikipedia.org, http://uk.wikipedia.org, http://www.yandex.ua/
Хід уроку:
1. Організаційний момент, оголошення мети й етапів уроку, запис плану.

2. Актуалізація знань учнів минулої теми:


  • Покажіть на карті території надбані УРСР за 1939-1946 рр.

  • Як змінився міжнародний статус УРСР?

  • Які плани відбудови провадились у життя?

  • Які найбільші проблеми відбудови українських сіл ви можете назвати?

  • Вкажіть причини, масштаби й наслідки голоду 1946-1947 рр.

  • Які заходи по зміні соціального становища населення були прийняті? Як це вплинуло на матеріальний стан більшості людей України?

  • Відповіді учнів.


3.1. Лекція вчителя з елементами бесіди: Відновлення мирного життя переживали і нещодавно приєднані землі Західної України. Але цей процес на даній території мав свої особливості. Згадайте, будь ласка:

  • Яку політику проводив сталінський режим в Західній Україні з вересня 1939 до червня 1941 років?

  • Наскільки великим і патріотичним був розмах руху Опору в 1941-1944 роках?

  • Які методи використовувала УПА в боротьбі з фашистами та радянською владою?

  • Відповіді учнів.

Вчитель: Можна зробити висновок, що радянізація Західної України буде по своїй суті уніфікацією соціально-економічного, політичного, культурного та інших сторін життя у відповідності з нормами, встановленими режимом в інших регіонах СРСР. Для її здійснення були надіслані в післявоєнний період кваліфіковані кадри спеціалістів всіх галузей господарства, освіти, парткерівники, адміністративні посадовці, які складали близько 20 тисяч чоловік. Місцеві кадри у 8-10 разів мали менше доступу до управління у цьому регіоні. Фактично встановлюється колоніальне управління.

  • Які елементи економічного реформування в СРСР вважались необхідними для побудови соціалістичного суспільства?

  • Учні розповідають про планову економіку, індустріалізацію та колективізацію в довоєнний період.

Вчитель: Розвиток промисловості Західної України проходив двома шляхами:
Відновлення і реконструкція Розвиток нових галузей

традиційних галузей


Нафтова Деревообробна Машинобудівна Приладобудівна



Хімічна Електротехнічна
Швейна
Збільшився видобуток інших сировинних і мінеральних ресурсів. За рахунок СРСР і Німеччини доставлялось обладнання для заводів (електроприладів, електроламп, телеграфно-телефонної апаратури, сільгоспмашин, автопогрузчиків та інших). На 1949 р. В західних областях працювали – 2500 великих і дрібних підприємств. Збільшилась підготовка кваліфікованих кадрів, але керівники – більшість не місцеві.

  • Якими методами здійснювалась колективізація на Західній Україні в 1939-1941 рр.?

  • Учні розповідають про використання добровільних записів до колгоспів на першому етапі радянізації та про перехід до примусової колективізації напередодні війни, яка завадила розгортанню цих процесів.

Вчитель: Примусові методи дозволили з 1945 року, коли колгоспів було тільки 145, до 1950-го збільшити їх кількість до 7200, тобто 93% всіх селянських господарств були радянізовані. Але негативне:
Примусовість Невдоволення селян,

Антинародна податкова політика поповнення рядів УПА,



Командні методи хлібозаготівель вступ до підпілля ОУН.
3.2. Вчитель пропонує протягом 2 хв. опрацювати документ хрестоматії, підготувавши відповіді на запитання:

  • Дайте характеристику методам, що використовувались владою для ліквідації УГКЦ?

  • Чому влада вирішила ліквідувати УГКЦ?

Із виступу М.С. Хрущова перед керівництвом західноукраїнських областей 16 липня 1945 р.

Удар, який ми завдали Сліпому, виявився дуже вдалим. Необхідно підтримати ініціативну групу по переходу до православя, підтримати священників, які переходять від уніатства до православної віри …

Якась кількість уніатів необхідна для того, щоб мати свою агентуру... Нам вигідно, щоб уніати перейшли в православну віру. Це політика, щоб відірвати від Риму і прилучити до православної церкви ...


  • Відповіді учнів.





М.С. Хрущов

Йосип Сліпий


Вчитель: Продекларована в сталінській конституції свобода совісті грубо попиралась на практиці. Церква не тільки контролювалась владними структурами з допомогою агентів, але і була ареною проведення певних політичних рішень. Право кожної людини вибирати собі релігію або не обирати жодної проігнорувалось і 1945-1946 рр. на Західній Україні. Українська Греко-католицька церква, яка на 1945 р. мала більше 3 тис. общин, більше 4 тис. церков, більше 120 монастирів, близько 4 тис. священнослужителів і більше 5 млн. віруючих, вважалася опорою національно-визвольної боротьби в регіоні. Тому була оцінена як потенційний ворог радянської влади.

11 квітня 1945 р. – арешт митрополита Йосифа Сліпого і багатьох єпископів.

8 березня 1946 р. – “Собор греко-католицької церкви” у Львові скасував унію греко-католицької церкви з Римом і підпорядкував її Російській православній церкві. Керував цим Гаврііл Костельник.

Негативні наслідки:

- не враховані побажання прихожан;

- церква перейшла на нелегальне положення; збільшення кількості

- невдоволення владою; прибічників збройної

- Г.Костельник вбитий. боротьби проти рад. вл.
3.3. Вчитель пропонує опрацювати протягом 2 хв. документ №2 ст. 99 підручника та підготувати відповіді на питання:


  • Яку нову інформацію про методи боротьби з УПА і націоналістичним підпіллям містить цей документ?

  • Чи могли б учасники подібних операцій розраховувати на гарне ставлення жителів Західної України?

  • Відповіді учнів.





Генерал-лейтенант Т. А. Строкач.

Головнокомандуючий УПА Роман Шухевич


Вчитель: Документальні свідчення завжди дають нам уявлення про кілька сторін однієї і тієї ж проблеми. Що для жителів Західної України було боротьбою за волю, для офіційних радянських чиновників було бандитизмом, хоча і вони визнавали жорстокість деяких методів своїх же підлеглих. Але історія повинна бути об’єктивною. Сьогоднішні довідники наприклад, так говорять про керівника загонів ОУН-УПА Р. Шухевича (Тараса Чупринку).

  • Учні зачитують із “Довідника з історії України” дані про Р. Шухевича (с. 1100-1101).

  • Про що свідчать ці факти з біографії?

  • Відповіді учнів.


Вчитель: У 1945-1949 рр. склалося протистояння між

ОУН-УПА загонами МВС-МДБ



регулярними військами

знищувальними загонами

групами


самооборони місцевих активістів

Методи
- Знищення партійних, - дискредитація діячів ОУН-УПА;

радянських працівників; - бойові операції;

- протидія призову в - депортації населення (примусове виселення);

радянську армію; - репресії, в т.ч. розстріли;

- терор; - амністії бійцям загонів УПА

- партизанська боротьба;

- рейди по Польщі,

Чехословаччині,

Угорщині, Румунії,

Східній Прусії


1946 р. – новий наступ НКВС втрати ОУН-УПА до 40%

1948 р. – частина підрозділів УПА, зазнавши поразку, перейшла на територію Польщі, потім до західної зони Німеччини.






Зміна тактики – великі загони розділись на дрібні

В лісах – партизани в селах – підпільні “боївки”


1950 р. – Р.Шухевич із загоном був оточений поблизу Львова силами МВС-МДБ. Шухевич був убитий, загін знищений.

Починається боротьба окремих груп, яка продовжувалась, за деякими даними, до початку 1960-х років.



  • Спробуйте назвати причини невдач ОУН-УПА в післявоєнний період?

  • Учні роблять висновок про те, що не вистачало озброєння, сил, була відсутня допомога з-за кордону, несли великі втрати, спирались тільки на місцеве населення й т.д.


3.4. Перш ніж перейти до наступного пункту теми, вчитель пропонує протягом 2 хв. опрацювати запропонований документ 2 стор. 79-80 та підготувати відповіді на запитання:

  • Радянська пропаганда стверджувала, що українці Польщі добровільно прагнули переселитися в Радянську Україну. Чи так це було в дійсності?

  • Яку мету прагнули досягти польське та радянське керівництво, здійснюючи широкомасштабні акції з переселення сотень тисяч людей? Наскільки ця мета відповідала інтересам народів України та Польщі?

Із листівки УПА з приводу виселення українців з українських етнічних земель в Польщі:



Смерть тиранії!

Воля людині!

Воля народам!

До українського населення за “лінією Керзона”

У нас, в цілій Україні, шаліє далі жорстокий нелюдський терор НКВД, а нас, українців, жителів Лемківщини, Надсяння, Грубешівщини, Холмщини і Підляшшя, намагаються большевицько-польські людоїди вигнати з наших рідних осель.



Українці!

Ніхто з нас не сміє на це мовчки погодитися. Не сміємо вгнутися перед чужим терором, але мусимо виступити до рішучої оборони і мусимо своїми ділами доказати перед цілим світом і перед майбутньою історією, що це є насильство, безправство й масовий злочин людоїдства. Не позволимо себе нікому застрашити, стероризувати й вивезти, ми не вівці і не худоба, щоб нас безправно переганяти з місця на місце, виселювати, вивозити, знищувати. На тій землі, в тих хатах і в тих наших рідних селах, прожили наші предки тисячі років. І ми хочемо далі жити в них. У тих наших стареньких церквах і гробах – святі кості наших батьків, які проклянуть тих, що їх зрадять і покинуть...

Лютий 1946 р.

Українські повстанці


  • Відповіді учнів.


Вчитель: Нове розмежування кордонів супроводжувалось новими актами насильства над мирним населенням.

1944-1946 рр. – із Галичини, Волині, Рівненської області в Польщу переселились майже мільйон поляків. Із Польщі в Україну переїхали 520 тис. українців, але більшість з них - в русифіковані південні і східні області.

Квітень-травень 1947 р. – польська комуністична влада провела операцію “Вісла”. Головний мотив – необхідність повної ліквідації залишків УПА. Наслідок – переселення 150 тис. українців, що були відправлені з прикордонних обжитих районів в Західні та Північні регіони Польщі. Майно їх конфіскували, розмістили на незнайомих, гірших землях, в зруйнованих та спустошених господарствах. Багато людей загинули від голоду і хвороб. Про ці факти стало широко відомо тільки після проголошення незалежності України.






Пам’ятна дошка

Переселення українців


3.5. Вчитель пропонує учням назвати наслідки радянізації Західної України та запрошує для запису на дошці одного учня, при необхідності коректує формулювання дітей. Повинні вималюватись наступні тези, наприклад:



Позитивні наслідки

Негативні наслідки

  • розвиток промисловості (підтримка старих та стимулювання нових галузей);

  • створення нової структури сільського господарства;

  • покращення медичного обслуговування населення;

  • створення системи всіх рівнів освіти;

  • значні капіталовкладення в економіку регіону

  • насильницькі методи колективізації;

  • ліквідація УГКЦ;

  • репресії, депортації;

  • великі жертви серед мирного населення під час боротьби з ОУН-УПА;

  • засилля немісцевих партійних та господарських кадрів;

  • непродуманість прикордонного врегулювання

Таким чином, радянізація здійснювалась жорсткими методами, що викликало відповідну протидію населення, яке неоднозначно сприймало нововведення сталінського режиму.


4. Закріплення вивченого на уроці:

  • Які заходи включає радянізація?

  • Чому вигідно було об’єднання УГКЦ і Російської православної?

  • Висловте своє судження – бійці ОУН-УПА – герої чи бандити?

  • Яку мету переслідували, проводячи операцію “Вісла”?

  • Чи можна однозначно оцінити наслідки радянізації? Чому?


5. Домашнє завдання:

опрацювати стор. підручника Ф.Г. Турченка 93-100;

підготувати історичні портрети Й. Сліпого, Р.Шухевича;

повторити розділ «Культура України роки війни».


Тема: Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр.
Мета: 1. Ознайомити з основними напрямками розвитку культурних галузей післявоєнного періоду; труднощами; ідеологічними впливами “космополітизму”, “жданівщини” та “лисенківщини” на науку та мистецтво; боротьбою з “українським буржуазним націоналізмом”, який завдавав шкоди розвитку творчості українських митців.

2. Розвивати вміння аналізувати, зіставляти, робити висновки, працювати з різними джерелами інформації.

3. Виховувати учнів на кращих культурних традиціях та здобутках українського народу.
Тип: Оволодіння новими знаннями.
Структура: 1. Відбудова та реформування освіти.

2. Розвиток науки. “Лисенківщина”.

3. Література та мистецтво. “Жданівщина”.

4. Творча інтелігенція та боротьба з “космополітизмом”.


Проблема:

  • Ідеологічний наступ сталінського режиму на культуру.


Обладнання: карта “Відбудова і розвиток народного господарства СРСР (1945-1958 рр.)”; виставка літератури по темі; ксерокопії портретів відомих діячів культури цього періоду, комплекс ІКТ з доступом до Інтернету.
Міжпредметні зв’язки: українська література, образотворче мистецтво, географія, політологія, всесвітня історія, інформатика.
Література: 1. Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю.І. Шевчука; Вст. ст. С.В. Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – с. 419-431.

2. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., Тимченко С.М. Новітня історія України. Частина друга (1939-початок ХХІ ст.): Підручник для 11 класу середніх загальноосвітніх навчальних закладів. – Видання 5-те, доопрацьоване й доповнене. - К.: Генеза, 2007. – 384 с.: іл., карти.

3. Українське народне малярство ХІІІ – ХХ століть: Світ очима митців: Альбом / Авт.-упор.: В.І. Свєнціцька, В.П. Откович. – К.: Мистецтво, 1991. – 304 с.: іл.

4. Митці України: Енцикл. довід. Упор.: М.Г. Лабінський, В.С. Мурза. За ред. А.В. Кудрицького. – К.: УЕ, 1992. – 848 с.: іл.

5. Довідник з історії України (А-Я): Посібн. для серед. загальноосв. навч. закл. / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид., доопр. і доповн. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.

6. Веб-ресурси: http://ru.wikipedia.org, http://uk.wikipedia.org, http://www.yandex.ua/




Хід уроку:

1. Організаційний момент, оголошення мети, очікуваних результатів та етапів уроку.
2. Активізація знань учнів з теми ”Культура України в роки війни”:

  • Які труднощі переживала народна освіта в роки війни?

  • Яку політику в галузі освіти проводили в Україні гітлерівці?

  • Як працювали евакуйовані на Схід українські вузи?

  • Який внесок української науки у Перемогу ?

  • Чому сталінське керівництво допускала подвійні стандарти про оцінюванні творчості українських митців?

  • Який вплив мала принесла війна на культурне життя України?


Узагальнюючи результати бесіди, вчитель наголошує на тому, що не зважаючи на всі труднощі та перепони, українська культура розвивалася в роки війни і створювала оптимістичну основу для майбутньої перемоги.
3.1. Вивчення нового матеріалу.

Перемога у Другій світовій війні сприяла зростанню національної свідомості українців. Побачене страхіття вдома, допомога іншим народам, участь в русі Опору – все це дало сподівання, що після величезних жертв і страждань українці заслуговують на покращення матеріального життя та демократизацію державного ладу. Але сталінський режим відреагував на це посиленням ідеологічного тиску і терору на населення, особливо на інтелігенцію. Яка відрізнялася, у більшості своїй, здатністю критично оцінювати заходи сталінського режиму.

Так було і з освітою, яка не тільки давала знання, але і була трибуною поширення державної ідеології. Основні моменти лекції занотовуйте у вигляді схем і таблиць.
- В 1950 р. відновлена мережа шкіл та вузів.
- Створений фонд всеобучу, надавав матеріальну допомогу

Відбудована система освіти дітям із незабезпечених сімей.

--В 1953 р. запроваджена обов’язкова семирічна освіта, вечірня і заочна форми навчання.

--Посилилась русифікація.

--Зберігалась плата за навчання у старших класах.

3.2. Вчитель пропонує опрацювати документ 1 підручника на с. 109 і підготувати відповідь на запитання:


  • Чим, на ваш погляд, пояснюється вболівання О.Довженка в питанні ставлення керівництва країни до української мови?

  • Відповіді учнів.


3.3. Вчитель: Іншої галуззю культури, що була сповнена проблем була наука. Поряд з досягненнями існувала і шкода, яку наносили “патріоти від науки”, підтримувані офіційною владою.

Досягнення у розвитку науки

Шкода, завдана розвитку науки

  • В 1946 р. був здійснений запуск першого в СРСР атомного реактора.

  • Створена лабораторія моделювання і обчислювальної техніки при Інституті електроніки. В 1948-1951 рр. тут створили першу малу електронно-обчислювальну машину (ЕОМ).

  • Під керівництвом Є. Патона створений автомат зварювання металів (Інститут електрозварювання)

  • В деяких галузях (ракетно-космічна техніка, технічна кібернетика, фізика атомного ядра, кристалів, танко- і літакобу-дування) Україна (як і СРСР) досягла значних успіхів.

- В 1948 р. На серпневій сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Т.Лисенко, якого підтримував Й.Сталін, отримав перемогу над прибічниками генетики. Почались переслідування і репресії проти генетиків і вчених біологів – “лисенківщина”.

- Звинувачення в “буржуазній псевдо науковості” (наприклад, С.Лєбєдєва – творця обчислювальної техніки).

--Матеріальні та політичні умови не давали науковим закладам працювати на рівні світової науки, що викликало відставання в НТР.

Але паралельно з цим проголошувалось, що радянські вчені є продовжувачами справи російських першовідкривачів, які дали світу найвідоміші винаходи останніх століть: паровоз, трансформатор, електролампочку, радіо та інше. Над цими перекрученнями сміялися навіть вчені. Процеси в науці знаходили свою оцінку сучасниками, наприклад, лояльними до радянської пропаганди літераторами. Спираючись на фрагмент виступу О.Корнійчука, спробуйте визначити його ставлення до особи і оточення Т. Лисенка (с.110, документ №2).



  • Після двоххвилинного опрацювання звучать відповіді учнів.


3.4. Вчитель пропонує опрацювати за рядами документи підручника: 1-й – с. 108-109, 2-й – ст. 110 №3, 3-й – ст. 110 №4 та підготувати відповіді на запитання:

  • Які почуття викликає у вас твір В.Сосюри? Що ви можете сказати про громадянську позицію цього автора?

  • Як М.С. Хрущов оцінив критику творчості М. Рильського Лазарем Кагановичем?

  • Чим оперував Л.Каганович у своєму виступі? Чи можете ви погодитись з його словами?

  • Відповіді учнів.


Вчитель: Перемога над фашизмом викликала той емоційний підйом, що виплеснувся через творчість діячів літератури та мистецтва. Але, як ви тільки що зрозуміли, сталінська тоталітарна ідеологія не сприймала плюралізму думок, навіть якщо вони належали відомим людям. Тому слід відмітити, що:

1) Література і мистецтво розвивались у складних умовах

-З 1946 р. посилюється контроль партійного апарату над культурою




Від діячів культури вимагається дотримуватись класового підходу та принципу партійності у своїй творчості.




-ЦК КП(б)У відповідно до рішення ЦК




ВКП(б) приймає критичні постанови з питань літератури, діяльності театрів, журналів, творчості окремих письмен- ників, художників, поетів.

2) Починається переслідування багатьох талановитих діячів культури – “жданівщина” – політика контролю та репресій в га лузі культури (за прізвищем А Жданова - секретаря ЦК ВКП(б), головного ідеолога країни).

О.Вишня підданий принизливій критиці, звинувачений у відступі від радянської ідеології.





І.Сенченко (письменник) звинувачений у співробітництві з М.Хвильовим і у ворожості до радянського ладу




Ю.Яновський, М.Рильський, вся редакція журналу “Дніпро” звинувачені в націоналізмі.




В.Сосюра за вірш “Любіть Україну” звинувачений в націоналізмі.

Але, незважаючи на величезний ідеологічний тиск, українським письменникам вдалося створити твори високого художнього рівня. Наприклад, трилогія О.Гончара “Прапороносці”; роман М.Стельмаха “На нашій землі”; “Київські оповідання” Ю.Яновського; гумористичні оповідання О.Вишні, книга В.Некрасова “В окопах Сталінграда” та багато інших.




3) Переглядається відповідно до постанов ЦК КП(б)У репертуар театрів Вимагається оспівування соціалісти- чного будівництва.

Обов’язковим стає переважання спек- таклів на сучасні теми.




-Засуджена опера К.Данькевича Бог- дан Хмельницький”.

Традиційно високим був рівень театрального мистецтва як такого. Люди із задоволення ходили на спектаклі з участю таких майстрів сцени як: Б. Гмирі, С. Козака, К. Огневого, М. Литвиненка-Вольгемута, Н. Ужвій, Г. Юри.



4)Кіномистецтво кінематографа

Основною продукцією стали революційно-патріотичні фільми: С.Герасимова «Молода гвардія», О. До- женка “Мічурин”(“Жизнь в цвету”).








3.5. Вчитель: Але під впливом постійних підозр та загрози звинувачення в якому-небудь уклоні, в колі творчої інтелігенції поступово стали накопичуватись взаємна недовіра та доносительство, яке підтримувалось тоталітарним режимом. Який період історії СРСР це вам нагадує?

  • Учні розповідають про аналогічність ситуації в 1920-30-і рр.

Вчитель: Тому досвід нагадував, чим можуть закінчитися такі звинувачення. В 1948 році розгорнулося переслідування літературних і театральних критиків, євреїв за національністю, їх звинуватили в космополітизмі, анти патріотизмі, “низкопоклонстве перед Западом”.

Космополіт – це людина, яка дотримується байдужого ставлення до своєї батьківщини, народу, національної культури, визнає приорітет загальнолюдських цінностей (космополітизм).

В 1950 р. ліквідували Кабінет єврейської історії АН УРСР, арештували ведучих співробітників.

Арештували 18 єврейських письменників у зв’язку з так званою справою Єврейського антифашистського комітету.

І тільки смерть Й. Сталіна (березень 1953 р.) поклала початок політичній “відлизі”. Перед українською культурою, культурами всіх народів СРСР відкрилась можливість відродження і дійсного розквіту.


4. Закріплення:

  • Які основні проблеми треба було вирішити післявоєнній освіті?

  • Які науки постраждали найбільше від “лисенківщини”?

  • Що обмежувало творчість українських митців?

  • Що ми називаємо “жданівщиною”?

  • Проти кого були направлені звинувачення у “космополітизмі”?


5. Домашнє завдання:

Опрацювати сторінки підручника Ф.Г. Турченка 100-115,

повторити розділ, вивчити дати, терміни;

підготувати історичні портрети О.Довженка, А.Жданова.



Тема: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945-на початку 1950-х рр.
Мета:1. Перевірити рівні засвоєння учнями знань та навичок отриманих раніше. Намітити шляхи корекції тем, що неповністю опрацьовані учнями у ході підготовки до даного уроку.

  1. Розвивати в учнів навички відтворення (рефлексії) отриманих знань, самостійно вибравши рівень складності, тобто критично оцінити свої можливості.

  2. Виховувати у школярів інтерес до національної історії.


Тип: адаптивно-перетворюючий.
Обладнання: 15-16 екземплярів питань (по одному на кожну парту), карта “Відбудова і розвиток народного господарства СРСР (1945-1958 рр.), зошити для контрольних та перевірочних робіт, можливе використання програми My Test.
Хід уроку:

      1. Оголошення мети уроку.

      2. Пояснення особливостей роботи – самостійність, самооцінка можливостей при виборі рівня.

      3. Письмова робота учнів за запропонованими питаннями.

      4. Домашнє завдання: повторити матеріал розділу.


ПІСЛЯВОЄННА ВIДБУДОВА І РОЗВИТОК УКРАЇНИ

В 1945 – НА ПОЧАТКУ 50-х рр.
ЗАВДАННЯ

IІІ-IV-го рiвнів складностi:


  1. Доведіть, чому УРСР вважають однією з фундаторів ООН? Якi були наслiдки цього?

  2. Заповніть таблицю «Територiальнi змiни УРСР пiсля II свiтової вiйни» за схемою:

Рiк

Договiр

Територiї, що вiдiйшли до УРСР










  1. Охарактеризуйте дипломатичну дiяльнiсть уряду УРСР в пiслявоєнні роки.

  2. Доведiть, чому возз’єднання українських земель в єдинiй державi є актом iсторичної ваги.

  3. Проаналiзуйте наслiдки возз’єднання та радянізації захiдно-українських земель в УРСР. Заповнiть таблицю:

Позитивнi наслiдки

Негативнi наслiдки







6. Як проходила відбудова народного господарства (можна розповісти на прикладі окремого об’єкту)?

7.Визначте причини та наслiдки голоду 1946–1947 р.р. в Українi. Заповнiть таблицю:



Причини

наслiдки













8.За перiод 1946–1950 рр. економiка УРСР була майже повнiстю вiдроджена. Чи є це заслугою командно-адмiнiстративної системи. Доведiть свою точку зору.

9.Охарактеризуйте економiчне становище України в повоєннi роки.

10.Виділіть спiльнi риси та особливостi, якi вiдрiзняють колективiзацiю на Захiднiй i Схiднiй Українi. Заповнiть таблицю:


Спiльнi риси

особливостi













11.На яких умовах проведена грошова реформа 1947 р. в СРСР? Якi вона мала наслiдки в Україні?

12.Якi наслiдки принесла вiдмiна карткової системи в 1947 р. в Україні?

13.Проаналiзуйте дiяльнiсть ОУН-УПА у повоєннi роки, її мету, засоби досягнення, причини поразки дiй ОУН-УПА.

14.Дайте характеристику вiдносинам мiж радянською владою та греко-католицькою церквою в Україні.

15.Складiть iсторичний портрет: «Кардинал Йосип Слiпий».


  1. В чому полягала операцiя «Вiсла». Складiть таблицю:

Причини

Привiд

Хiд операцiї

Характер

Наслiдки































17. Складіть історичний портрет Р.Шухевича (Тараса Чупринки).

18. Визначте змiни в сферi суспiльно-полiтичного життя УРСР в повоєнний перiод.

19.Розкрийте причини i наслiдки полiтики «жданiвщини» в Українi в повоєннi роки. Заповнiть таблицю:


Причини

Основнi заходи

Наслiдки



















20.Охарактеризуйте розвиток української лiтератури в умовах тоталiтарного режиму в повоєннi роки.

21.В чому виявилась згубнiсть «лисенкiвщини» для бiологiчної науки, зокрема генетики? Як це позначилося на розвитку останньої?

22.Заповнiть таблицю «українська культура в повоєннi роки»:


Галузь культури

Дiячi

Твори

Музика

Лiтература

Живопис

Кiномистецтво












23.Складiть iсторичний портрет: «А. Жданов – iдеолог сталiнiзму в галузi культури».

24.Складіть історичний портрет: “О.П. Довженко – кіномитець і пророк”.

25.Складiть розгорнутий план за темою «культура в українi в повоєнне 10-лiття».

26.Порівняйте ставлення до ідей космополітизму в 1940-і роки і наш час. Висловте своє ставлення до цих процесів.




Каталог: konspekt
konspekt -> «Михайло Стельмах «Гуси-лебеді летять»
konspekt -> Іі семестр музичне мистецтво в нашому житті. Урок 17 Тема: Джаз Мета: Ознайомити з особливостями сучасних музичних явищ (джазом),розглянути особливості понять «імпровізація»
konspekt -> Урок 1 Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва
konspekt -> Навчально-методичний комлекс
konspekt -> Урок літератури рідного краю. Шкільна літературна творчість
konspekt -> Життєвий І творчий шлях американського письменника Ернеста Хемінгуея. Особливості його поетики й стилю
konspekt -> 1. Задачі на визначення масштабу
konspekt -> Урок художньої культури у 11 класі Російський балет. Видатні композитори та
konspekt -> Ознайомити шестикласників з основними моментами з життя і творчості відомої дитячої письменниці, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст повісті
konspekt -> Урок української літератури у 8 класі з теми «Національна драма»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2

Схожі:

Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconУрок №1 Тема. Срср у 1945 1953 роках
Основні поняття І терміни: повоєнна розруха, відбудова, «Ленінградська справа», «Справа лікарів», «Жданівщина»
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconТелебачення. Кіно. Музика клас Мазур О. Г. с. Покутинці,2014. – 69с. Посібник являє собою плани-конспекти уроків до теми
Посібник являє собою плани-конспекти уроків до теми «Мистецтво». (Телебачення. Кіно. Музика) до підручника А. М. Несвіт (Підручник...
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconПлани-конспекти уроків до курсу світова література в 2 класі
Бондар Світлана Андріївна, Ващук Світлана Петрівна, Кравець Любов Василівна, Остапюк Мирослава Іванівна, вчителі початкових класів...
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр icon"Центри різноманітності та походження культурних рослин"
Розділ Плани-конспекти уроків біології з використанням матеріалу про вітчихняних вчених-біологів
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconО. П. Глазова рідна мова плани-конспекти уроків 9 клас Другий семестр
Текст як поняття лінгвістики тексту. Змістова цілісність тексту
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconОрієнтовні плани-конспекти уроків для 5 класу з факультативного курсу «Біблійна історія та християнська етика» Дніпропетровськ, 2013
Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Лист іітзо мон укра
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconТест 17. Новітня історія України Наддніпрянська Україна на початку ХХ ст. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Культура України на початку ХХ ст. У завданнях 1—4 вкажіть одну правильну
Оберіть місто, в якому було відкрито перший стаціонарний про­фесійний театр на Україні
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconУроків /Т. В. Абросимова, О. В. Абросимова. Х.: Ранок-Веста, 2002. 222 с. Сер. "На допомогу вчителю"
Абросимова, Т. В. Німецька мова: 6 кл.: Плани-конспекти уроків /Т. В. Абросимова, О. В. Абросимова. – Х.: Ранок-Веста, 2002. – 222...
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconВідповіді на тести зно з історії України 2010 року (І сесія) Історія України. Відповіді на завдання тесту з історії України зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року. Перша сесія
Основна сесія №1 зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року з історії України від найдавніших часів до початку XXI століття
Плани-конспекти розробок модульних уроків з історії України в 11-му класі до розділу: ”Післявоєнна відбудова й розвиток України в 1945-на початку 1953 рр iconПлани-конспекти уроків із теми: «Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХІХ століття. Література 70-90 років ХІХ століття: Михайло Старицький»
Учитель-методист вищої категорії української мови І літератури Червонозаводської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лохвицького...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка