Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави



Сторінка1/5
Дата конвертації28.10.2017
Розмір0,96 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5

Застосування прийомів технології розвитку критичного мислення на уроках історії України для 8 класу на тему «Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави»

(на основі досвіду В.Г.Головні)




Урок

Випереджувальне завдання

Урок 1. Богдан Хмельницький і причини Національно-визвольної війни 1648-1654рр.

Учні об’єднуються в 2 домашні групи «Біографи» й «Історики», досліджують біографію Богдана Хмельницького й перебіг історичних подій в Україні на початку визвольної війни («Я – дослідник»)

Урок 2. Битви українського козацтва

Учні об’єднуються в 4 домашні групи, досліджують перебіг битв і походів Хмельницького в 1648 р. («Криголам»)

Урок 3. Воєнні дії 1649-1651рр.

1 учень - «літописець» готує розповідь про воєнні події 1649-1651 рр.

Урок 4. Молдавські походи та битви 1652-1653рр.

Група з 3-4 учнів готує вдома міні-проект (або стіннівку) на тему «Тиміш Хмельницький»

Урок 5. Устрій держави Війська Запорізького

Учні отримують для самостійного вивчення тему досліджують її й розповідають на уроці товаришам («Карусель»)

Урок 6. Гетьманщина в системі міжнародних відносин.

Учні об’єднуються в домашні групи по троє й досліджують долю провідних історичних особистостей того часу, їх вплив на історію України (біограф-історик, критик, лідер)

Урок 7. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні події 1654-1655 рр.

Учні опрацьовують твори Тараса Шевченка, присвячені Богдану Хмельницькому («Розрита могила», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові», «Якби то ти, Богдане п’яний», «Чигирине, Чигирине»)

Урок 8. Урок узагальнення «Національно-визвольна війна українського народу середини XVІІ ст. Відродження української держави»

-

Під час вивчення теми «Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави» перед учнями будуть поставлені наступні завдання:



  • з'ясувати причини Національно-визвольної війни в Україні в 17 ст.,

  • розглянути події цієї війни, проаналізувати їх значення для встановлення авторитету України серед інших країн,

  • скласти історичний портрет Богдана Хмельницького як лідера цієї війни,

  • провести паралель між подіями з особистого життя Хмельницького та подіями Національно-визвольної війни 1648-1654рр.,

  • з'ясувати роль прибічників Хмельницького (Івана Богуна, Данила Нечая, Івана Виговського) та його ворогів (Яреми Вишневецького, Яна Казимира) у цій війні,

  • з'ясувати роль України на міжнародній арені під час перебігу подій, ставлення до держави сусідніх країн,

  • дослідити процес створення Гетьманщини – нової української держави, особливості її внутрішньої та зовнішньої політики,

  • дослідити роль Переяславської ради (українсько-московський договір) для подальшої долі України

  • закріпити дану тему роботою з тематичними картами, атласами та контурними картами.

Під час вивчення теми вчитель використовує на кожному уроці слайд-шоу, яке ілюструє перебіг подій. Бажано музичне оформлення.




Тема уроку. Богдан Хмельницький

і причини Національно-визвольної війни 1648-1654 рр.
Мета уроку:

  1. Залучити учнів до дослідження біографії гетьмана Богдана Хмельницького й причин Національно-визвольної війни, яку він очолив.

  2. Навчати дітей порівнювати біографічні й історичні події, розкривати особистісні мотиви й зовнішні чинники діяльності історичної особи, виділяти їх причинно-наслідковий зв'язок і проводити хронологічну паралель між ними.

  3. Розвивати пам'ять, аналітичне й критичне мислення, вміння робити висновки та аргументувати їх.

  4. Формувати навички роботи з історичними джерелами, історичною картою, атласами й контурними картами, аналізувати історичний матеріал і систематизувати його, працюючи із схемами й порівняльними таблицями.

  5. Виховувати повагу до історичних діячів України, патріотизм і любов до Батьківщини.


Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: урок-дослідження (з використанням мультимедійних технологій).
Обладнання:

  • підручники, карта «Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького в 1648 – 1654 рр.» (додаток 1), портрет Б. Хмельницького, стіннівки на тему «Козаччина та Богдан Хмельницький»,

  • повідомлення учнів та додаткова література,

  • мультимедійне обладнання (слайд-шоу).


Завдання уроку:

з’ясувати історичні передумови й чинники, які призвели до того, що саме Богдан Хмельницький став гетьманом України XVІІ ст., і з’ясувати особисті мотиви, які штовхнули гетьмана на визвольну війну.



Урок-дослідження «Богдан Хмельницький

і причини Національно-визвольної війни»

Учні об’єднуються в 2 домашні групи: група №1 «Історики» й група №2 «Біографи».

Група «Історики» отримує випереджувальне завдання: з'ясувати причини Національно-визвольної війни, роль Богдана Хмельницького в цій війні, перебіг головних битв, які він очолив, загальне значення війни для історії України й внесок Хмельницький як гетьмана та політичний діяча.

Група «Біографів» досліджує особисту біографію Хмельницького, його життя й сімейні обставини, які змусили Хмельницького розпочати визвольну війну проти Речі Посполитої.


Урок має бути побудований у вигляді обміну інформацією між 2 домашніми групами (метод «Я – дослідник»).


БІОГРАФИ

ІСТОРИКИ

інформація



інформація

Під час уроку учні по черзі роблять невеличкі повідомлення по своїй темі, працюють із підручником та контурними картами, заповнюють схеми й таблиці. Таким чином учні зможуть провести хронологічну паралель між біографією Хмельницького та історичними подіями, які розгортались в Україні в середині ХVІІ ст.

Можна використати під час уроку мультимедійну дошку або комп’ютер, щоб переглянути слайди до теми.

«Усі щасливі сім'ї схожі одна на одну,

кожна нещаслива – нещасна по-своєму».

(Лев Толстой).




Хід уроку
І. Етап організаційної діяльності.

Добрий день, діти.

Сьогодні на уроці нас чекає незвичайне завдання – розглянути один з найважливіших етапів у житті України 17ст. – Національно-визвольну війну 1648-1654рр.

Сьогодні ми продовжимо вивчення теми козаччини в Україні й поговоримо про Богдана Хмельницького – одного з найбільш відомих гетьманів України.

Але спочатку згадаємо поняття та події з попередніх тем.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

* «Незакінчене речення» (закінчіть речення).


  1. Козак – це... (вільна озброєна людина).

  2. Ворогами козаків були ... (татари, турки).

  3. Першим гетьманом був...(Вишневецький).

  4. Його прізвисько було...(Байда).

  5. Перша Січ була побудована на… (о. Мала Хортиця).

  6. Сагайдачний прославився…(морськими походами).

  7. На початку 17 ст. Україна знаходилась під владою таких держав:…(Російська імперія, Річ Посполита, Османська імперія).

  8. Причиною Хотинської війни була …(боротьба Османської імперії за Польщу).

  9. Козаки залишились незадоволені її результатом, тому що…(не отримали привілеїв, які їм обіцяли).

  10. Козацько-польські збройні конфлікти (Трясила, Сулими, Павлюка та ін.) були спричинені …(утисками з боку поляків).

  11. Ці повстання закінчились …(придушенням).

* «Кущ асоціацій» (робота біля дошки)

боротьба свобода

Січ оселедець

татари Козаччина воїни

гетьман демократія



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

* «Слово вчителя»

Часто на уроках історії нам доводиться вивчати долю різних історичних діячів. Александр Македонський та Юлій Цезар, Карл Великий та Ярослав Мудрий, Філіп Красивий та Іван Грозний – ціла плеяда великих людей постає перед нами. Коли ми звертаємось до вивчення цих тем, то часто вивчаємо реформи політичних діячів, досліджуємо битви та їхню роль для історії цілих країн. І забуваємо про них як про простих людей, які жили, творили, помилялись та уславлювались подвигами завдяки найсильнішому та найпрекраснішому почуттю на землі – завдяки коханню.

І ще рідше ми згадуємо безпосередньо про самих жінок, яких колись кохали великі полководці. Наполеон Бонапарт, Петро Перший, Володимир Великий, Чапаєв, маршал Рокосовський і ще багато інших – у житті всіх цих великих людей велику роль зіграло кохання, і на подвиги їх надихали кохані жінки.

Сьогодні ми з вами починаємо вивчати одну з найцікавіших тем усього нашого курсу – життя Богдана Хмельницького та його вплив на долю України в 17 ст. І саме сьогодні ми дізнаємось про велике кохання великого гетьмана, яке штовхнуло його на не менш велику війну, яка сколихнула всю Україну. Сьогодні ви побачите Хмельницького з іншого боку – не тільки як великого славного гетьмана, борця й патріота, а і як просту смертну людину, головною перемогою та головною поразкою якого стало кохання. Кохання всього його життя.

Хто ж була та жінка, яка стала причиною великих битв? Хто та Єлена Прекрасна, пристрасть до якої втягла у вир руйнації кілька величезних могутніх держав? Сьогодні ми отримаємо відповідь на це питання.

Випереджувальним завданням для вас було дослідити долю Хмельницького як політичного діяча та як звичайної людини, тому сьогодні ви об’єднались у 2 групи експертів, біографів та істориків. Протягом уроку ви ділитиметесь зібраною інформацією.



Завдання нашого уроку:

  1. Розглянути причини Національно-визвольної війни в Україні, перші битви.

  2. Визначити роль, яку відіграв Хмельницький у подальшій долі України.

  3. Встановити зв'язок між етапами особистого життя Богдана Хмельницького й етапами Національно- визвольної боротьби.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Богдан Хмельницький та причини Національно-визвольної війни
* «Слайд-шоу» (з музичним оформленням)
* «Я – дослідник» (учні об’єднуються в 2 домашні групи й починають обговорення теми).
«Цікаво знати» (учні-експерти з групи «Історики» по-черзі повідомляють інформацію, яку підготували).
Історик 1.

Історія України – це безперервна низка війн, повстань і боротьби за права й свободи. Здавна слов'яни славились своєю хоробрістю, непримиренністю до ворогів. Ні хазарські полчища, ні половецькі загарбники, ні татаро-монгольське іго не змогли зламати духу нашого народу.

XVІІ ст. не стало виключенням. Кревська унія, а потім Люблінський договір і Берестейська унія перекреслили надії українців на відновлення державності. І хоча експлуатація в південно-східних районах України була не такою жорсткою, як у західних, у суспільстві зрів вибух народного незадоволення. Приниження й постійні переслідування, утиски віри й знищення освіти, відсторонення від самоуправління, переслідування українських ремісників і купців, соціальне й національне безправ’я – саме такою побачив нашу Україну відомий французький дослідник Гійом Левассер де Боплан. У своїй книзі «Опис України» він детально описував систему панщини, від якої потерпали українці. Так само й «Літопис Самовидця» відобразив увесь відчай і безправ’я українців.

Саме в цей час на історичній арені України з’явилась нова постать – лицар-козак Богдан Хмельницький, який зумів повернути українцям віру в силу й міць своє рідної держави – віру в Україну.

В історії України особистість Богдана-Зиновія Хмельницького – це невід’ємна частина надій українського народу на незалежність. Його діяльність мала надзвичайно важливе значення й для долі сучасної України.

Відомий політик і полководець Англії, сучасник Хмельницького, Олівер Кромвель у своєму листі звертався до нього: «Богдан Хмельницький, вождь усіх козаків запорізьких, страх польського дворянства, завойовник кріпостей, гонитель антихристів». У цьому історичному документі до гетьмана розкривається краса героїзму й велич подвигу легендарного воїна й патріота Богдана Хмельницького.

У ті часи українські землі, які знаходились під владою магнатів і шляхти Речі Посполитої (держави, яка виникла в 1569 р. внаслідок об'єднання Польщі й Литви), занепали. Польська шляхта намагалась захопити неосяжні простори України, перетворивши людей у кріпаків. Відбувались постійні грабунки, вбивства й розорення. І народ, не в змозі витримати постійні приниження, піднімався на повстання. Лідерами цих повстань були Северин Наливайко, Тарас Трясило, Самійло Кішка й інші.
Історик 2.

Богдан – Зиновій Хмельницький народився 27. 12. 1595 р. Назвали його подвійним ім’ям, хоча ім'ям Зиновій Хмельницький ніколи не підписувався (слайди № 1).

Батько Богдана, Михайло Хмельницький, був представником старовинного роду. Він служив старості Чигирина Данилевичу. Хмельницький став сотником і переїхав на Чигиринщину на хутір Суботове.

Данилевич заміщав польського короля на Запоріжжі й мав гарні стосунки із козаками. Саме він порадив віддати Богдана на 5 років до Львівської єзуїтської школи. Пізніше Богдан вступив до кінноти батька.

Богдан швидко прославився своєю хоробрістю, а в одній з битв з Московією врятував короля Владислава ІV. З того часу з королем у нього встановились дружні стосунки.

У 1620 р. Богдан разом із батьком потрапив до турецького полону, з якого Михайло Хмельницький вже не повернувся. Богдан же за 2 роки вивчив турецьку мову й культуру. З полону його викупила мати, Анастасія Федорівна, і Хмельницький повернувся до Чигиринського полку. Мати Богдана скоро вийшла заміж і виїхала до Білорусії, а в 1625 р. Хмельницький і сам оженився на сестрі свого старого друга, Ганні Сомко. У них народилось десять дітей – троє синів і сім дочок.


Історик 3.

Однак спокійне життя було не для Хмельницького, і він попрямував на Запорожжя, де спочатку став сотником, а потім – писарем.

У ті роки проти Польщі прокотилась хвиля селянсько-козацьких повстань під проводом Жмайла, Тараса Трясила, Сулими, Павлюка, Гуні й інших, які були жорстоко придушені.

Польський історик писав: «Богдан Хмельницький був посібником Тараса Трясила, Острянина й Гуні, був учасником жахливої справи, яку самі бунтарі сплатили смертю, а він не отримав заслуженої страти».

Після цих поразок у 1637 р. Хмельницький підписав акт щодо капітуляції запорізького війська, самоуправління козаків зменшилось. Лідером замість виборного гетьмана став королівський комісар. Учасників бунтів вистежували й страчували. Ще більше посилилась експлуатація й приниження селян і козаків.

Богдан був відомий і далеко за кордоном.

Він разом із Сірко допомагав Франції у війні з Іспанією, а коли повернувся додому, дізнався, що його сусід, чигиринський підстароста Чаплинський, заявив свої права на хутір Суботове (слайди №4). Від побоїв помер молодший син Хмельницького Андрій.

Коли Хмельницький їхав з Варшави в Україну, він скрізь бачив жорстокість і релігійне пригнічення простих людей. На самому собі Хмельницький відчув, як безпощадно шляхта переслідує тих, хто їй не підкорюється.

«Так вони ставляться не тільки до мене, – говорив він. – Так ляхи ставляться до всього українського народу, який вважають бидлом. Чого ми тільки не терпіли! Вольності наші знищені, землі відібрані, велика частина лицарів перетворилась на холопів». З часом саме особисті образи змусили Хмельницького взятись за зброю та розпочати Національно-визвольну війну.
* «Аналітики» // «аукціон» (учитель читає уривки з документів 17 ст., учні слухають і аналізують їх, відповіді вчитель записує на дошці, заповнюючи схему).
* «Слово вчителя»

Послухайте уривки документів тих часів, подумайте й скажіть, які саме були причини спочатку боротьби, а з часом – Національно-визвольної війни українського народу, яка розгорталась на Україні в XVII ст.


Заповніть подану нижче схему «Причини Національно-визвольної війни».



1. З листа Богдана Хмельницького до польського короля (1647р.):

«Польські пани нещадно принижують нас, українців, забираючи не тільки майно, але й свободу. І тільки щось українцям знадобиться, забирають та вбивають, на смерть забивають, у тюрми кидають».


  1. Із жалоби волинських жителів:

«Таких знущань не знали й греки в турецькій неволі: відібрані у православних церкви, люди вмирають без причастя, не можуть ховати людей: через руйнування церков православні вимушені ховати своїх покійників у підвалах та будинках».

  1. Із записок польського публіциста:

«Маю визнати, що велику ненависть українців до поляків викликають високі податки. Спитайте в самих козаків, що заставило їх стати такими сміливими й безпощадними, і будь-який з них подасть цілий список образ, які терплять вони від поляків».



Схема «Причини Національно-визвольної війни»



Причини Національно-визвольної війни




соціально-економічний гніт

релігійний гніт

національний гіт

* «Мозковий штурм»

  1. Яку причину Національно-визвольної війни ви вважаєте найбільш вагомою? Чому?

  2. Чому до створення князівства Литовсько-Руського українці поставились позитивно, а до включення українських земель до складу Речі Посполитої – негативно?


* «Аналогії»

Чи зустрічали ви в історії випадки, коли саме особисті образи примушували людей не тільки мститись, а й піднімати цілі повстання? Наведіть приклади (С. Наливайко, К. Косинський тощо).



2. Богдан Хмельницький і початок Національно-визвольної війни
* «Кути» («Цікаво знати»)
Біограф 1.

Хмельницький завжди був зразковим сім’янином. Люблячий чоловік, ніжний батько, він ніколи не забував про сім’ю. Життя його протікало тихо й спокійно. Він користувався авторитетом серед козаків, та й польські шляхтичі теж були вимушені прислухатися до сотника. Гостинний господар, він часто збирав у себе козаків, обговорюючи спільні проблеми, допомагаючи друзям.

Можливо, так би й пройшло його життя, як у тисяч інших козаків, непомітно й досить спокійно, якби одного дня поріг його дому не переступила нова служниця – молода дівчина-полячка із збіднілої сім'ї шляхтичів.

З цього дня світ Хмельницького перевернувся. Він покохав Хелену з першого погляду.


Біограф 2.

До нашого часу не зберігся її портрет, але сучасники згадували, що ця юна дівчина, більш ніж на 20 років молодша за Хмельницького, була неймовірною красунею (слайди №5). Струнка фігура, густі русі коси й неймовірно великі сині очі приковували до себе погляди. Сім’я Хмельницького гарно прийняла нову служницю.

Дружина ж Хмельницького Ганна часто хворіла й скоро померла.

Хелена залишилась у будинку Хмельницького. Богдан вже не мислив більше свого життя без Хелени й навіть називав її своєю дружиною, не звертаючи уваги на незадоволення близьких і пересуди сусідів. Хелена не сумнівалась, що зустріла свою долю, і мріяла пов’язати своє життя з Богданом, не сумніваючись, що він запропонує їй руку й серце.


Біограф 3.

Хмельницький же, захоплений своєю службою й новим почуттям, не звернув уваги на те, що його хутір все частіше й частіше почав відвідувати його сусід, Данило Чаплинський, людина багата й поважна. Не знав Хмельницький і того, що Чаплинський теж покохав Хелену, адже він був упевнений у почуттях дівчини.

І дійсно, коли Чаплинський запропонував Хелені одружитись, дівчина відмовилась. Чаплинський більше не настоював, але від намірів своїх не відмовився й думок про одруження не залишив, вирішивши почекати підходящого моменту.

І такий момент настав.


Біограф 4.

Одного разу, проходячи повз кімнату Хмельницького, де він зазвичай збирався з козаками, Хелена почула, як Богдан розповідає товаришам-козакам про можливе одруження й просить їх знайти для нього багату наречену.

Увесь світ Хелени був зруйнований. Вона зрозуміла, що Богдан ніколи й не збирався одружуватися з нею, безприданницею. Образа й гнів душили її. Вона мріяла помститись Хмельницькому, розбити його серце так само, як він розбив її.
Біограф 5.

І в цей момент у Суботове приїхав Чаплинський. Він став єдиним, з ким Хелена могла поділитися своєю бідою. Чаплинський зразу ж запропонував Хелені втекти з ним, ставши його законною дружиною. Дочекавшись, коли Хмельницький поїхав на франко-іспанську війну, Чаплинський напав на Суботове, сильно побив молодшого сина Богдана, розорив помістя й забрав Хелену з собою.

Повернувшись додому, Хмельницький побачив лише руїни свого будинку.

Він кинувся до Варшави до короля Владислава ІV, вимагаючи покарати Чаплинського й повернути йому Хелену. Однак король вирішив не втручатись.

Пояснення також знайшлось – хутір з давніх часів належав Чаплинським, а віддали його Хмельницьким за службу.
* Метод-ПРЕС

Чому король Владислав, якому Хмельницький колись врятував життя, підтримав Чаплинського?


* «Аналітики» (робота з підручником, стр. 103).

Прочитайте текст «Підготовка до повстання».

Чому, на вашу думку, магнат Концепольський посміявся над спробою Хмельницького пожалітись королю й сказав: «Ось вам і король, та чи допоможе він вам, такі-сякі сини»?
Історик 4.

Польський суд відхилив претензії Хмельницького, не підтримав його й польський король Владислав. Хмельницький залишився й без будинку, і без сім'ї.

У 1646 р. Хмельницький пообіцяв королю Владиславу IV підготувати похід проти Туреччини. Він почав збільшувати реєстрове військо козаків, хоча насправді він вирішив із своїми соратниками Федором Вешняком, Кіндратом Бурляєм, Іваном Гирею й іншими козаками підняти визвольне повстання проти Польщі. Причиною цього рішення стали особисті образи гетьмана. Однак у 1647 р. змова була розкрита, і Хмельницький опинився у в’язниці.
Біограф 6.

Невідомо, чим би закінчилось це ув’язнення, але одного разу охорона вивела Богдана на вулицю й закрила за ним двері. Швидше за все, за Хмельницького вступились його друзі-козаки, однак існує версія, що вступитись за Хмельницького Хелена попросила Чаплинського.


Історик 5.

Залишатись у Чигирині було небезпечно, і Хмельницький у 1647 р. разом зі своїм старшим сином Тимошем (Тимофієм) відправився на Запорізьку Січ. Там він закликав козаків боротися за свої права: «Об’єднаємось, браття, та постанемо за віру православну, відродимо волю народу нашого й будемо єдині!». Козаки його підтримали.


Історик 6.

Роздумуючи про причини невдалих козацьких походів, Хмельницький зрозумів, що самі козаки не зможуть протистояти могутньому супернику, Речі Посполитій, і необхідно шукати союзника.

Хмельницький звернувся до кримського хана Іслам-Гірея ІІІ з пропозицією разом розпочати війну проти Речі Посполитої. Дипломатично зумівши використати напружені стосунки Польщі й Криму (поляки мали платити данину татарам протягом 100 років), Хмельницький зумів заручитись підтримкою Іслам-Гірея.
Історик 7.

Протягом усієї Національно-визвольної війни татари будуть союзниками Хмельницького, невірними, і принесуть багато бід Україні, але союзниками, без яких Хмельницький не зміг би обійтись.

Запорожці скликали Велику раду, на якій старшина звернулась до Хмельницького із словами: «Слава й честь тобі, Богдане! Сам Бог послав нам тебе, щоб ти повів нас проти панів, і ми всі готові скласти свої голови за святеє діло».

Рада обрала Хмельницького гетьманом, вручила йому бунчук, булаву з дорогоцінним камінням і срібну печатку війська Запорізького.

Так розпочалась Національно-визвольна війна України.
V. Закріплення нового матеріалу

* «Дерево запитань» (на намальованому дереві розташовані листочки із запитаннями).


  1. Які причини призвели до Національно-визвольної війни?

  2. Чи можна сказати, що Річ Посполита припустилась помилки щодо України, сама підштовхнула український народ до боротьби?

  3. Які причини примусили Хмельницького розпочати війну?

  4. Якими рисами характеру він мав володіти, щоб повести за собою сотні тисяч людей?

  5. Чи можна сказати, що ця війна була не лише визвольною, а й громадянською? Чому? Доведіть.

  6. Чи були подібні ситуації в історії України?


* «Історичний портрет» (робота за алгоритмом – додаток 4).

Складіть історичний портрет Богдана Хмельницького.


* «Гірлянда рішень» (колективна робота в зошитах).

Складіть логічну стрічку подій, які призвели до Національно-визвольної війни.


Люблінський договір Берестейська унія ….. …. ….. ….. Національно-визвольна війна.
(релігійний гніт, закріпачення, національне приниження, великі податки, економічне зубожіння українців, пропольська політика, закриття україномовних освітніх заходів).
* «Слово вчителя»

Сьогодні ми з'ясували з вами причини Національно-визвольної війни, яка розгорталась на території України, і познайомились з особою великого гетьмана Богдана Хмельницького. Але це не кінець, а лише початок нашого дослідження. На наступних уроках ви дізнаєтесь про битви, які відбувались під проводом великого гетьмана, про долю його дітей і сподвижників, про нових ворогів і нових союзників України. І, звичайно, ви дізнаєтесь, чи зустріне колись Хмельницький свою Хелену, чи будуть вони ще разом.

А для цього ви мені допоможете, підготувавши на наступний урок додаткову інформацію про битви, які відбуватимуться на початку війни.
VI. Оцінювання, результати уроку.

VII. Д/з: об’єднатись у 4 групи, дослідити перебіг перших 4 битв Хмельницького (на Жовтих Водах, Корсунську, Пилявецьку, Галицький похід) й скласти вільний конспект з теми.
* «Картограф» (випереджальне завдання)

Відкрийте атлас та контурну карту «Козацька держава за гетьмана Богдана Хмельницького». Вам потрібно знайти й позначити місця головних битв Національно-визвольної війни (додаток 2).




Робота з атласом

(стр. 10- 11)



робота в контурних картах (стр. 8)

Визначте кордони Гетьманської України, її столицю.


позначені оранжевим кольором

Обвести територію Гетьманської України

Знайдіть етноукраїнську територію.

позначені жовтим кольором

Зафарбуйте етноукраїнську територію

Знайдіть територію сусідніх країн.

Річ Посполита, Молдова, Кримське ханство, Московія

Позначте територію країн – сусідів України

Знайдіть стрілки, що вказують напрямки бойових походів Хмельницького. Назвіть місця битв.


Битви: на Жовтих Водах, Корсунська, Пилявецька, Збаразька, Зборівська, Берестецька, під Львовом, під Замостям

Позначте стрілками напрямки походів Хмельницького, його битви




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5

Схожі:

Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconУрок Початок національно визвольної війни. Урок Воєнно політичні події визвольної війни 1649 1651 рр
Урок Причини, характер, рушійні сили національно визвольної війни українського народу
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconПередумови та початок національно-визвольної війни українського народу в середині XVII ст. Мета
Розкрити роль Богдана Хмельницького в підготовці та початку національно-визвольної війни
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconКонспект уроку Тема 3 : Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Відродження української держави Тема уроку
Тема 3 : Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Відродження української держави
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconУрок : 8 клас ІсторіяУкраїни Тема: Передумови І причини Національно- визвольної війни українського народу в середині XVII ст. Мета
Розкрити роль Богдана Хмельницького в підготовці та початку національно-визвольної війни
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconУрок історії України, 8 клас
Наш край в роки Національно –визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Сподвижники Богдана Хмельницького: Іван Богун,...
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconУрок історії України. 8 клас/ Красноступ Майя Миколаївна вчитель історії Адампільської зош І-ІІІ ст. Старосинявської районної ради Хмельницької області Адампіль 2012 Тема уроку : «Розгортання Національно-визвольної війни в 1648 році
Б. Хмельницького, карта «Національно-визвольна боротьба українського народу в 1648-1654 рр.», схема-малюнок битви, художня література,...
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconНаціонально-патріотичне виховання на уроках математики
Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу,...
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconПередумови Національно визвольної війни. Б. Хмельницький І його сподвижники
Тема: Передумови Національно – визвольної війни. Б. Хмельницький І його сподвижники
Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави iconКартка планування навчальної програми
Називає час Реформації, релігійних війн у Франції, правління вказаних монархів; хронологічні межі Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка