Початок Української революції



Сторінка1/3
Дата конвертації15.03.2018
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3

Тема : Початок Української революції

Мета: з'ясувати причини Лютневої революції в Росії та її наслідки для України; розглянути перший етап Україн­ської революції та його особливості; розвивати навич­ки аналізу історичних фактів, вміння виділяти голов­не; сприяти формуванню національної свідомості учнів, їх історичної пам'яті, пошани до державотворчих тра­дицій в Україні.
Обладнання: карта України.
Основні поняття: революція; Тимчасовий уряд і Установчі збори;

Центральна Рада; Ради робітничих, солдатських і се­лянських депутатів; культурно-національна автономія.


Основні дати: лютий 1917 р.— буржуазно-демократична револю­ція в Росії; 2 березня 1917 р.— зречення Миколи II престолу, створення Тимчасового уряду; 4 березня 1917 р.— утворення Центральної Ради; березень—кві­тень 1917 р.— створення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Структура уроку
І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


  1. Лютнева революція в Росії.

  2. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.

  3. Утворення Центральної Ради.

  4. Українські політичні партії та організації.

  5. Український національний конгрес.

ІV. Узагальнення та систематизація знань та умінь учнів

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація
► “ Мозковий штурм”


  1. В складі яких держав перебувала Україна на початку 1917 року?

  2. Які наслідки спричинила Перша світова війна для Російської імперії?

  3. Коли в Росії розпочалась Лютнева революція?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Основні причини Лютневої революції: кризовий стан в імперії, гострота політичних, соціально-економічних і національних проблем, зростання активності політичних сил, падіння авторитету і слабкість реально існуючої влади.

Протягом надзвичайно короткого часу (з 23 лютого до 2 березня) самодержавство впало, Микола II 2 березня відрікся від влади Лютнева революція в Росії лише на певний час зняла політичну напругу в країні. Після падіння царизму перед суспільством гост­ро постали невідкладні проблеми. Першочерговими завданнями були:



  • створення нової стабільної держави;

  • визначеність у питанні про участь у війні;

  • подолання негативних тенденцій в економіці;

  • вирішення аграрного і національного питань.

Після Лютневої революції влада формально перебувала в руках Тимчасового уряду (ТУ), який отримав повноваження від лібераль­них кіл Державної думи. Основною опорою ТУ на місцях, і зо­крема в Україні, були торгово-промислова буржуазія, землевлас­ники, чиновництво та інтелігенція переважно кадетської орієнтації. Саме ці соціальні верстви почали створювати громадські ради і ко­мітети, які розглядалися ТУ як представницькі органи місцевої влади. Широка демократизація суспільства (проголошення полі­тичних прав і свобод, скасування національних та релігійних обмежень, смертної кари, ліквідація репресивних органів царсько­го режиму, оголошення амністії) зумовили попервах популярність нового уряду на місцях.

2. У країні, що скинула гніт корони дому Романових, ішов актив­ний процес розгортання соціального руху мас, який вилився у фор­му створюваних повсюдно Рад робітничих і солдатських депутатів.

У містах України в середині 1917 р. діяло 252 Ради, зокрема 180 — у Донбасі. Провідну роль у них відігравали загальноросійські соціалі­стичні партії есерів і соціал-демократів. Після приїзду до Петрограда у квітні 1917 р. В. Леніна більшовики взяли курс на завоювання біль­шості в Радах. їх основним гаслом стало «Вся влада Радам!».
Революція в Петрограді

Тимчасовий уряд Ради робітничих і

солдатських депутатів
Після Лютневої революції питання про самовизначення України опинилося в епіцентрі політичної боротьби. Незважаючи на суттєві розходження у вирішенні соціально-економічних питань, кадети, які домінували у ТУ, та есеро-меншовицький блок, що визначав політичну лінію Рад, значною мірою сходилися в поглядах на роз­в'язання національного питання. Обстоюючи унітарну форму росій­ської держави, ці політичні сили визнавали за Україною тільки право на національно-культурну автономію. Таке вирішення українського питання вже на початку 1917 р. не відповідало вимогам часу, якіс­но новому рівню національного руху і тому не тільки породжувало тертя, численні суперечності та протиріччя між різними політични­ми силами, а й зумовило появу в Україні ще одного альтернативно­го центру влади — Центральної Ради (ЦР) — громадсько-політично­го об'єднання, що утворилося 4 березня 1917 р. у Києві.

3. Важливу роль у визначенні основних напрямків діяльності ЦР відіграли партії Українських соціалістів-революціонерів (есерів), Українська соціал-демократична робітнича партія та Українська партія соціалістів-федералістів (колишнє Товариство українських поступовців). Головою ЦР було обрано М. Грушевського.

ЦР (4 березня) 1917 р.

Самостійники Тупівці (автономісти)


[УСДРП, УПСР, УНП]
Мета - автономія
Соціально-економічні питання

Аграрне питання ?

Робітниче законодавство
Чому ці питання переносились на майбутнє?
Резиденцією ЦР став Педагогічний музей (нині Республіканський Будинок учителя).

Поступово перетворившись на керівний орган національно-демократичної революції, ЦР проголосила себе передпарламентом і по­стійно заявляла про намір передати владу законно обраному парламенту — Всеукраїнським установчим зборам. Лідери Ради головною метою вважали закріплення демократичних завоювань у всеросійському масштабі на базі широкої автономії України, здійснення пе­ретворень, які привели б до соціалізму.

9 березня 1917 р. ЦР видала відозву «До Українського народу», в якій було висловлено сподівання на можливість творення українцями власної долі самостійно, в дружній сім'ї вільних народів. «...Уперше, Український тридцятип'ятимільйонний народе, ти бу­деш мати змогу сам за себе сказати, хто ти і як хочеш жити, як окрема нація».

4. Учні заповнюють таблицю:



Політичні партії в 1917 році


Назва партії

Мета

Лідери

УПСР

Автономія України, ліквідація поміщицького землеволодіння

Грушевський, Христюк, Голубович

УСДРП

Автономія України, демократизація суспільства

Винниченко, Петлюра, Порш

УПСФ

Автономія України, парламентська республіка, аграрна реформа із збереженням приватної власності

Дорошенко, Єфремов, Лотоцький

УДХП

Самостійна Україна, збереження приватної власності

Липинський, брати Шемети

УНП

Самостійна Україна

Міхновський, Макаренко, Андрієвський

► Логічний ланцюжок




ЦР

4 березня 1917 р.

автономія України




6-8 квітня

Всеукраїнський

Національний

Конгрес


автономія України




5-8 травня

І-й військовий з’їзд

українізація армії






ІV. Узагальнення і систематизація знань та умінь учнів
Тестування:

Дайте відповідь “так” або “ні”



  1. Лютнева революція 1917 року була другою буржуазно-демократичною революцією в Росії з початку ХХ ст..

  2. ТУ очолив князь Львов.

  3. М. Грушевський під час заснування ЦР перебував у Києві.

  4. Есери та меншовики висунули гасло “Вся влада Радам!”.

  5. ТУ передав виконавчу владу на місцях комісарам.

  6. Найбільшу кількість Рад робітничих і солдатських депутатів було створено на Правобережній Україні.

  7. ЦР виступала за створення незалежної України.

  8. Всеукраїнський Національний Конгрес відбувся 4 березня 1917 року.

  9. УСДРП, УПСР, УНП стали ініціаторами створення ЦР.

  10. І-й військовий з’їзд відбувся 5 – 8 травня 1917 року.



V. Підсумки уроку
ЦР стала на позиції автономістів тому, що…
VI. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника. Підготувати повідомлення про М. Грушевського та В. Винниченка.

Тема : Проголошення автономії України

Мета: виявити особливості другого етапу Української рево­люції, його основні події та характер; розкрити зміст І Універсалу; розвивати навички роботи з історичними документами; вдосконалювати навички складання іс­торичного портрета; сприяти формуванню національ­ної самосвідомості учнів, їх історичної пам'яті.
Обладнання: карта України.
Основні поняття: І Універсал; Мала Рада; Генеральний секретаріат.
Основні дати: квітень—травень 1917 р.— створення перших українських військових частин; 28 травня — 2 черв­ня 1917р.— І Всеукраїнський селянський з'їзд; 5—10 червня 1917 р.— II Український військовий з'їзд; 10 червня 1917 р.— І Універсал ЦР; 15 червня 1917 р.— створення Генерального секретаріату.
Тип уроку: комбінований.

Структура уроку
І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


  1. Розгортання національно-визвольного руху.

  2. І Універсал ЦР.

ІV. Узагальнення та систематизація знань та умінь учнів

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація
► “ Мозковий штурм”


  1. Про що свідчив процес формування української армії?

  2. Чому більшість у Військовому комітеті складали автономісти?

  3. Чому Тимчасовий уряд не погоджувався на проголошення автономії України?


ІІІ. Вивчення нового матеріалу


  1. У травні—червні 1917 р. тривав процес розгортання Української революції.

Спираючись на рішення І Українського військового з'їзду, Україн­ського національного конгресу, виражаючи революційні настрої та інтереси українського народу, ЦР дедалі активніше почала ставити перед ТУ питання про визнання і схвалення автономії України. З цією метою у травні 1917 р. до Петрограда виїхала делегація, очолювана В. Винниченком, М. Ковалевським та С. Єфремовим. Основні про­позиції ЦР формулювались у традиційній формі прохань. ТУ відхи­лив вимоги щодо автономії.

По-перше ЦР не обрана шляхом всенародного голосування, вона не може вловлювати волю усього українського народу. По-друге, проголошення автономії України могло б спричинити низку терито­ріальних та інших непорозумінь. По-третє, питання про адмініст-ративний устрій майбутньої Російської федеративної республіки вирішуватимуть тільки Всеросійські установчі збори, скликання яких планувалося на кінець року.

Чи були слушними причини відмови в автономії України?

28 травня — 2 червня 1917 р. у Києві відбувся Всеукраїнський селянський з'їзд. Найбільше уваги під час його роботи було приділено доповіді української делегації про переговори з ТУ. Делегації дорікали, що вона обрала роль покірного прохача. У деяких виступах пролунали заклики оголосити самостійність України. Коли із Петрограда надійшло повідомлення, що О. Керенський, який у новому складі ТУ став військовим міністром, наважився заборонити з'їзд делегатів від українізованих військових частин, гніву селян не було меж.

Виступаючи на з'їзді, М. Грушевський багатозначно заявив: «Свято революції скінчилося. Настає грізний час!» Це був справді час серйоз­них випробувань для молодої української демократії, адже на боці ТУ були державна і військова сила, тоді як ЦР могла розраховувати лише на свій моральний вплив та підтримку неорганізованих народ­них мас.

Селянський з'їзд обрав Раду селянських депутатів. Було ухвале­но, щоб вона увійшла до ЦР. Ця резолюція мала принциповий харак­тер, покладаючи початок перетворенню ЦР на реальний представ­ницький орган.

В умовах загострення українсько-російських відносин потрібні були нестандартні тактичні заходи у взаєминах із центром, які не дали б ТУ підстав утручатися в українські справи і водночас піднес­ли б вище хвилю національно-визвольних прагнень.

ЦР вирішила звернутися безпосередньо до народу з відповідним документом — універсалом, на зразок урочистих грамот українських гетьманів, визначивши в ньому засади майбутнього автономного устрою.

У цей період зібрався II Український військовий з'їзд (він про­ходив п'ять днів, із 5 по 10 червня), на якому 700 делегатів підтримали позицію ЦР щодо автономії України. З'їзд прийняв резолюцію про необхідність українізації армії, що стало логічним етапом у процесі переходу військових на бік ЦР. Було створено віче українських офіцерів, український військовий клуб ім. Полу­ботка на чолі з М. Міхновським, Український полк ім. Б. Хмель­ницького, підрозділи Вільного козацтва (почесним отаманом його було обрано генерала П. Скоропадського).

Негативно ставилися до створення регулярної української армії Грушевський і В. Винниченко. Вони розглядали її як неминуче зло, вважаючи національне військо лише формуваннями етнічних українців у складі армії Росії на період війни. Прихильники ж М. Міхновського бачили в українізації військових підрозділів за­сновок будівництва національної армії, більшість партій ЦР зводи­ла все до культурно-освітньої роботи.

Тим часом у збройних силах Росії на знак незгоди з повсюдним розвалом фронту залишають посади 120 вищих офіцерів, з-поміж них 75 командирів дивізій, 35 командирів корпусів, 8 командуючих арміями. У свою чергу, не маючи чіткої програми в постановці й ор­ганізації військової справи, ЦР самоусунулась від керівництва нею, до того ж усіх вищих офіцерів, за плечима яких були досвід, спеціаль­на освіта і професіоналізм, ЦР вважала наскрізь контрреволюцій­ним елементом і українофобами.

► Продовження логічного ланцюжка




28 травня – 2 червня

Всеукраїнський селянський з’їзд

Обрано представників до ЦР




5 – 10 червня

ІІ Український військовий з’їзд

Автономія України




10 червня

І Універсал ЦР

Проголошено автономію України




15 червня

Генеральний секретаріат

І Український уряд



2. 10 (23) червня 1917 р. виконавчий комітет ЦР схвалив текст І Уні­версалу і доручив В. Винниченкові оголосити його на військовому з'їзді перед його завершенням.

► Робота в малих групах над текстом І Універсалу.
І. Група

Визначає форму державного устрою згідно документа.


ІІ. Група

Визначає органи державної влади згідно Універсалу.


ІІІ. Група

Яке враження справив Універсал на суспільство?


ІV. Узагальнення і систематизація знань та умінь учнів
Тестування:

Дайте відповідь “так” або “ні”



  1. Всеукраїнський селянський з’їзд відбувся 25 травня 1917 року.

  2. Делегація ЦР відправилась в Петроград 16 травня 1917 року.

  3. І Універсал оголошено на І військовому з’їзді.

  4. І Універсал проголошено 10 червня 1917 року.

  5. І універсал висунув гасло незалежності.

  6. ТУ підтримав І Універсал.

  7. Генеральний секретаріат утворився 15 червня 1917 року.

  8. Уряд ЦР називався Генеральний секретаріат.

  9. Головою уряду був С. Петлюра.

  10. Уряд ЦР називався Мала Рада.


V. Підсумки уроку
Учитель здійснює оцінювання учнів за роботою у малих групах, засвоєння нового матеріалу.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника. Підготувати повідомлення про П. Христюка, С. Петлюру, С. Єфремова.

Тема : Розвиток Української революції

Мета: з'ясувати особливості суспільно-політичного життя даного періоду; удосконалювати навички учнів аналі­зувати історичні явища та співставляти історичні фа­кти; з'ясувати зміст II Універсалу, вдосконалюючи на­вички аналізу історичного документа; продовжити розвивати вміння аналізувати статистичний матеріал.
Обладнання: карта України.
Основні поняття: II Універсал ЦР; липнева політична криза; «Тим­часова інструкція для Генерального секретаріату Тим­часового Правительства в Україні»; Корніловський за­колот; загальнонаціональна криза; більшовизація Рад; з'їзд народів Росії.
Основні дати: 3 липня 1917 р.— II Універсал ЦР; 3—5 липня 1917 р.— липнева політична криза у Петрограді; 4—6 липня 1917 р.— виступ самостійників; 4 серпня 1917 р.— «Тимчасова інструкція для Генерального сек­ретаріату Тимчасового Правительства в Україні»; 8— 15 вересня 1917 p.— з'їзд народів Росії у Києві; вере­сень 1917 р.— більшовизація Рад.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Вивчення нового матеріалу


  1. II Універсал ЦР.

  2. Липнева політична криза. Виступ самостійників.

  3. ЦР – крайовий орган влади.

ІV. Узагальнення та систематизація знань та умінь учнів

V. Підсумки уроку

VІ. Домашнє завдання

Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація
► “ Калейдоскоп дат”


  • І Універсал ЦР.

  • Утворення ЦР.

  • І Український військовий з’їзд.

  • ІІ Український військовий з’їзд.

  • Утворення Генерального секретаріату.

  • І Всеукраїнський селянський з’їзд.

  • Всеукраїнський національний конгрес.


ІІІ. Вивчення нового матеріалу



  1. Активна державотворча діяльність (прийняття І Універсалу, ство­рення ГС) ЦР

викликала занепокоєння в Петрограді. ТУ в умовах | послаблення його позицій внаслідок червневих демонстрацій у столиці Росії, поразки на Південно-Західному фронті, що призвели до втрати Галичини, гострої політичної кризи, змушений був шукати порозуміння з українським урядом. Саме тому наприкінці червня до Києва прибула делегація у складі О. Керенського, М. Терещенка та І. Церетелі, маючи на меті утримати ситуацію під контролем.

Переговори на деякий час зняли напругу в стосунках ЦР з центром. Домовилися відкласти остаточне вирішення питання про статус України до Установчих зборів, тим часом «готувати автономний устрій».

2 липня на засіданні ТУ було розглянуто звіт делегації про переговори з ЦР та їх підсумки, а наступного дня опубліковано П Універсал ЦР.
► Робота в малих групах над текстом ІІ Універсалу.
І. Група

Визначає правовий статус Генерального секретаріату.


ІІ. Група

Порівнює зміст І і ІІ Універсалу.


ІІІ. Група

Дає оцінку ІІ Універсалу.





  1. Знайдений компроміс став причиною урядової кризи в Росії. Три міністри від партії кадетів виступили проти надання Україні авто­номії і на знак протесту вийшли з ТУ.

Започаткована II Універсалом криза ТУ стала прологом загальної політичної кризи в Росії, в основі якої лежали катастрофічні пораз­ки на фронті, погіршення економічного становища, посилення міжпартійного протистояння. За цих обставин спроба більшовиків З—5 липня розпочати збройне повстання в Петрограді проти ТУ ще більше загострила й ускладнила ситуацію. ТУ розігнав антивоєнну демонстрацію, почав переслідування більшовиків на чолі з В. Лені­ним. Внаслідок липневої кризи був сформований новий склад ТУ на чолі з О. Керенським.

Липнева криза сприяла зростанню популярності більшовицької партії. Оскільки есеро-меншовицька більшість Петроградської ради була солідарна з розгромом антивоєнної демонстрації, більшовики зняли з порядку денного гасло «Вся влада Радам!» і в серпні 1917 р. на своєму напівлегальному VI з'їзді оголосили про початок боротьби за владу через підготовку збройного повстання.

Якщо в Росії II Універсал засудили кадети, то в Україні проти нього виступили самостійники..
ІІ Універсал

Криза ТУ



Збройне повстання Виступ самостійників

в Петрограді в Україні

3 – 5 липня 4 – 5 липня




  1. Розгляд питання про реалізацію положення II Універсалу стосов­но поповнення ЦР представниками неукраїнської революційної де­мократії доцільно проводити з використанням статистичних даних.




МАЛА РАДА

Кількість членів

Склад

40

Представники українських організацій

18

Представники національних меншин



ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

Кількість членів

Склад

520

Представники Рад (селянських, військових, робітничих депутатів), загальноросійських (неукраїнських) Рад робітничих і солдатських депутатів

40

Представники загальноросійських партій

35

Представники єврейських партій

20

Представники українських партій

15

Представники польських партій

192

Представники професійних, освітніх, економічних, національних (молдовських, німецьких, грецьких, біло­руських та ін.) організацій

►Зробіть висновки за даними таблиці щодо національного, соціаль­ного складу ЦР.


У середині липня 1917 р. українська урядова делегація виїхала до Петрограда узгодити питання практичної реалізації II Універса­лу. У зв'язку з липневими подіями в Петрограді українська делега­ція пробула в Росії кілька тижнів і повернулась до Києва без жод­них результатів.

16 липня ЦР приймає «Статут вищого управління України», в яко­му визначила обов'язки, права і межі компетенції ГС. Фактично це була основа конституції, що базувалася на принципах автономного устрою. Проте ТУ не затвердив цього документа, а сам 4 серпня видав «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату Тим­часового Правительства в Україні» за підписом О. Керенського.


► Складіть порівняльну таблицю:


ІІ Універсал

“Тимчасова інструкція…”

Автономія України

ЦР – уряд тимчасового уряду

Влада ЦР поширювалась на 9 губерній

Склад ГС – 14 чоловік



Місцеве врядування

ГС – уряд ТУ

Влада ГС поширювалась на 5 губерній

Склад ГС – 9 чоловік


► Продовження логічного ланцюжка




3 липня

ІІ Універсал





4 – 5 липня

виступ самостійників






4 серпня

“Тимчасова інструкція...”





12 серпня

Державна нарада





25 серпня

Корніловський заколот






8 – 15 вересня

З’їзд народів Росії






ІV. Узагальнення і систематизація знань та умінь учнів
Тестування:

Дайте відповідь “так” або “ні”



  1. ІІ Універсал – компроміс між ЦР і ТУ.

  2. Делегацію ТУ очолив О. Керенський.

  3. ІІ Універсал проголошено 5 липня.

  4. ІІ Універсал призвів до урядової кризи.

  5. Виступ самостійників відбувся 3 липня.

  6. ТУ придушив виступ самостійників.

  7. Тимчасову інструкцію… було прийнято 4 серпня.

  8. Державна нарада відбулась в Києві.

  9. Згідно “Тимчасової інструкції…” влада ГС поширювалась на 5 губерній.

  10. З’їзд народів Росії відбувся 15 вересня в Петрограді.


V. Підсумки уроку
Учитель здійснює оцінювання учнів за роботою у малих групах, засвоєння нового матеріалу.
VI. Домашнє завдання
Опрацювати текст підручника. Підготувати повідомлення про М. Міхновського.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3

Схожі:

Початок Української революції iconПочаток Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави
Застосування прийомів технології розвитку критичного мислення на уроках історії України для 8 класу на тему «Початок Національно-визвольної...
Початок Української революції iconМатеріали, які допоможуть у підготовці заходів
Віктора Ющенка. Підставою став початок Помаранчевої революції у 2004 р. Тоді свято було назване Днем Свободи, І під таким іменем...
Початок Української революції iconПочаток Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження української держави
Цикл уроків з історії України для 8 класу на тему «Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Відродження...
Початок Української революції iconТворча спадщина Симона Петлюри як історичне та історіографічне джерело
С. Петлюри як людини, політика, громадського І ключового державного та військового діяча доби Української революції, одного з лідерів...
Початок Української революції iconТема україна в першій світовій війні
Назвіть подію Української революції, пов’язану з географічними об’єктами: а Крути; б Харків; в Житомир
Початок Української революції iconДержавобудівнича діяльність
Богдан Хмельницький творець Української козацької держави. Досягнення Богдана Хмельницького історики часто порівнюють зі здобутками...
Початок Української революції iconІнформація про виконання пунктів , статті та статті 3 Указу Президента України від 12 квітня 2007 року №297 "Про заходи з відзначення подій Української революції 1917 1921 років та вшанування пам'яті її учасників"
Указу Президента України від 12 квітня 2007 року №297 "Про заходи з відзначення подій Української революції 1917 – 1921 років та...
Початок Української революції iconМихайло Грушевський. Володимир Винниченко
Мета : охарактеризувати історичні портрети діячів Української революції 1917-1919років, проаналізувати їх роль в будівництві національної...
Початок Української революції iconЖуравков В. В. Від давніх часів до Революції гідності
Журавков В. В. Від давніх часів до Революції гідності. Інформаційний огляд джерел Інтернету. – Серія: державність україни: історія...
Початок Української революції iconДень Героїв Небесної Сотні Указом Президента України №69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні»
Києві музею, присвяченого подіям Революції гідності; проведення за участю Національної академії наук, музейних, архівних та наукових...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка