Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію



Сторінка5/5
Дата конвертації21.03.2018
Розмір1.36 Mb.
1   2   3   4   5

ПIСЛЯСЛОВО


«… Отже ляндшафт не можна з достатнім успіхом трактувати в літературі в звичний описовий спосіб. Та коли б якийсь письменник напав би на думку пересунути взаємні ролі ляндшафту і дійових осіб, то це була б зовсім інша справа. Дійові особи, трактовані як прості картонні ляльки, як рухомі декорації, можуть одначе надати потрібний рух ляндшафтному описові (через природну тенденцію читача стежити за їхнім рухом, ніби вони є реально живі люди) і таким способом ˝ляндшафтне оповідання˝ могло б бути зроблене цілком читабельним. Але досі ніхто свідомо не ставив перед собою такої задачі».

Так! Любий серцю моєму читачу і ще миліша очам моїм читачко! Те, що ви зараз прочитали, є переклад англійської цитати, вміщеної перед книгою.

Зі скрухою на серці і не сміючи підвести очі свої, автор смиренно признається, що на протязі всього Прологу і всієї Подорожі нахабно водив вас, прекрасні читачу і читачко, за ваші (клясичні) носи. Автор удав, ніби він (як усякий порядний літератор) збирається показати вам справжніх людей і справжні їхні мандри по декоративних місцях з табличками «Степ» і «Місця коло Коропових хуторів». Натомість автор цей, сильно бажаючи вам показати справжні ляндшафти степів та лісостепів, змалював їх з усією серйозністю і щирістю, на які він був здатний, і для того не пошкодував ніяких зусиль.

Але, міркував автор, ні розумний читач, ні прекрасна читачка не схочуть читати про самі ляндшафти і покинуть книгу, не допливши й до третьої сторінки. Тож автор удався до хитрощів.

Із декоративного картону він вирізав людські фігури, підклеїв під них дерев'яні цурпаки, грубо розмалював їх умовними фарбами, крізь картонні пупи протягнув їм дріт і весело засовав цими фігурами під палючим сонцем живого, справжнього степу й під вогким риззям справжніх яворів Слобожанської Швайцарії. А щоб читач, бува, не подумав, що фігури ті живі, автор у найпатетичніших місцях, розірвавши їм картонні груди, просував крізь них свою патлату голову, а подекуди (нехай сто разів вибачить йому розумний читач і прекрасна читачка) і просто поливав їх із театральної пожарної шланги холодною водою.

Отож, любі мої, не сердьтеся на дроти й картон, і патлату авторову голову, і на холодні душі, і на те, що фігури в безглуздому танці з'являються, зникають, повертаються до вас спиною і взагалі морочать вам голову своєю абсурдною поведінкою. Ніде не написано, що автор у літературному творі зобов'язався водити живих людей по декоративних пейзажах. Він може спробувати, навпаки, водити декоративних людей по живих і соковитих краєвидах.

І коли ви, розумний читачу і прекрасна читачко, не заснувши, прочитали до кінця цю книгу Пейзажу, то скільки ви б не сердились на автора за картонні і дротяні його фиґлі, він уважає, що виконав свою задачу (хоча тепер і не зовсім певний, що варт було таку задачу перед собою встановляти). Тож а Dios! — прощавайте — як кажуть еспанці.


________________________________

Примітки


Повість уперше була оприлюднена на сторінках харківського журналу «Літературний ярмарок» як два окремих твори: «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альцести у Слобожанську Швайцарію» (№ 1, 1928 р.; перша і друга книги), і «Неймовірні авантури дона Хозе Перейри у Херсонськім степу» (№ 8, 1929 р.). Поєднані однією композицією, ці два сюжети склали основну версію повісті, що була надрукована у книзі: «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (Харків, Пролетарій, 1930 р.; пролог, дві книги та епілог). У наступному виданні у книзі: «Оповідання» (Харків, Рух, 1932 р.), — автор додає до «Подорожі…» третю книгу-розв’язку, (яка сюжетними лініями пов’язується з іншими творами збірки, зокрема з «Оповіданнями слюсаря Шарабана», таким чином продовжуючи композиційний експеримент); а також «Післяслово».

Повість подається за виданнями 1930 і 1932 років.

Збережено лексичні, стилістичні та правописні (за незначними винятками) особливості авторського тексту. (Примітка верстальника).

В деяких сучасних публікаціях епілог розташований між третьою книгою та післясловом. В даній публікації він, як і у книжному виданні 1930 року, поміщений після другої книги.

Представлені нижче коментарі додані до даної інтернет-публікації 2017 року, крім однієї, позначеної як «Примітка автора», що належить до друкованої публікації.



Coelum, non animum mutant qui trans mare currunt. – Небо, а не душу змінюють ті, хто через море йде. (латин.) (Цитата з епістол Горація (1,11,27))
only dull... ...deliberately attempted. – Переклад цієї англійської цитати автор помістив у «Післяслові».
(From an unpublished essay on «Landscape in the Litterature» by the Author. Quoted for the use of critics only). – (З неопублікованого есе автора за темою «Пейзаж в літературі». Цитується лише для використання критиками) (англ.).
... і він незабаром дістався б у відомий латвійський порт, що фігурує в стародавніх анекдотах на цю тему. – Певно натяк на ідіоматичний вираз «їхати до Риги», що означає – блювати. Походить від схожості назви латвійського портового міста Риги зі словом «ригати».
... конкретний і рельєфний як меццо-тинто... – Меццо-тинто – старий ручний спосіб виготовлення гравірувальних форм на металі, призначених для глибокого друку; малюнок, видрукований за допомогою такої форми.
... дурила нас блискучою рінню... – Рінь – крупний пісок, гравій, галька і т. ін.; берег або дно річки з крупного піску, гравію, гальки і т. ін.  
... тремтить містична блискуча юга. – Юга – те саме, що імла.
... куркуль Довб зачепив рубля мотузом, зігнув його ще, так що здоровенний рубель застережливо рипнув, і замотав мотуза за належні виступи на гарбі. – Рубель (тут) – довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж.
... узяв зайця в тороки... – Тороки – ремені для прив’язування речей.
... конфіскував усю сметану і шомполку дядька Мусія. – Шомполка – рушниця застарілої конструкції, що заряджається з дула за допомогою шомпола. Персонажі на ім’я Мусій фігурують і в творах Майка Йогансена «Кінець Майкла Паркера» (у збірці «Оповідання про Майкла Паркера») і «Дядько Мусій і заєць» (у збірці «Джан та інші оповідання»).
... будував машину, щоб летіти з Дунькою на Марс і приєднатися там до інженера Менні. – Інженер Менні – марсіянин, персонаж науково-фантастично-утопічного роману Олександра Олександровича Богданова «Червона зірка», виданого вперше 1908 року, перевиданого у 1918 та 1929 роках. У романі йдеться про подорож російського революціонера із марсіянськими розвідниками (що конспіративно перебували на Землі під виглядом землян, ховаючи справжній вигляд під масками людських облич) на Марс, де марсіяни побудували комунізм.
... як прозора киновар. – Киновар (зазвичай – кіновар) – червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті.
... щоб їхати в Слобожанську Швайцарію... – Слобожанська Швейцарія – неофіційна назва місцевості південніше від Харкова, найменована так через красу краєвидів.
А в Харкові Дінець поганий! – Дінцем в повісті називається річка Сіверський Дінець (або Донець). Насправді Сіверський Дінець не протікає в Харкові. В Харкові є вузенькі річки Лопань, Харків та Уди. Уди уливаються у Сіверський Дінець, але відносно далеко від Харкова. Тож баба у Харкові вважала за Дінець іншу річку. Проте у середньовіччі Уди називалися Дінцем, але тоді не було міста Харкова. Одначе баба напевно не знала цього історичного факту.
... фотограф Довбня... – Напевно мається на увазі харківський фотограф Веніамін Михайлович Довбня, 1875 року народження (рік смерті невідомий). Представник українського дворянського роду. 30 листопада 1928 року був заарештований ОДПУ за антирадянську агітацію і засуджений до ув’язнення у концтаборі. Реабілітований посмертно у 1996 році.
... бачив також Нову Баварію. – Нова Баварія – район у західній частині Харкова. Була відома насамперед броварнею, де виготовлялося пиво з тією ж назвою, та однойменною залізничною станцією.
... десь за Мжею. – Мжа – річка на Харківщині, у місті Змієві вливається у Сіверський Дінець.
... в Слобожанській Столиці... – Тобто у Харкові.
... степового тура, що так безрезультатно носив на своїх рогах князя Мономаха. – Київський князь Володимир Мономах у своєму «Повчанні», адресованому його дітям, розповідаючи зокрема про небезпеки, що їх він пережив під час полювань, написав, що «тура мене два метали на рогах і з конем».
... лежала на бушприті. – Бушприт, або бугшприт – передня похила, горизонтальна щогла судна. 
... це той самий Перебийніс... – Максим Перебийніс (або Кривоніс, загинув 1648 року) – Черкаський полковник, герой Визвольної війни. У перші дні Визвольної війни пристав до Богдана Хмельницького, зробився його найближчим другом і сподвижником. Брав участь як проводир Черкаського полку в усіх головних бойовищах з польсько-шляхетським військом 1648 р. Деякі історики припускали, що він мав шотландське походження.  
... як той іґдразил... – Іґдразил (швед. Yggdrasills, Yggdrasil) – Світове дерево (дерево життя) в германо-скандинавській міфології – велетенський ясен (або тис), у вигляді якого скандинави уявляли собі всесвіт. Згадується у «Молодшій Едді», «Старшій Едді» та інших пам’ятках середньовічної германської писемності.
... увійшли низенькими дверима у біле слобожанське шале... – Шале (фр. chalet) – невеликий сільський будиночок в Альпах у швейцарському стилі. Невелика дача (закордонне).
... колосальне червоне гало... – Гало – (від грец. Ἅλως – коло, диск; також аура, німб, ореол) – оптичний феномен, кільце, що світиться навколо джерела світла. Гало зазвичай з'являється навколо Сонця і Місяця. Існує безліч типів гало і викликані вони переважно крижаними кристалами в перистих хмарах на висоті 5-10 км у верхніх шарах тропосфери. Вид гало залежить від форми і розташування кристалів.
... клацаючи по дорозі замком берданки і закладаючи в неї патрон. – Берданка – однозарядна рушниця зразка 1870 року.
... номер італійської газети «Воче-Дель-Пополо». – “La Voce del Popolo” – в перекладі з італійської «Голос народу». Відомі чотири періодичні видання з цією назвою, що були засновані ще у XIX столітті: дві газети і два журнали. Але одна з газет видається не в Італії, а в Хорватії (італійською мовою), а один з журналів отримав цю назву 1933 року, а до того, у час написання повісті Йогансеном, називався інакше.
... дугою зігнулася куга... – Куга (діалект.) – рогіз.
... круглий і глибокий, як макотерть. – Макотерть, або макітра – вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором.
... до самих брам сонячного ґалаґану. – Ґалаґан (тут) – старовинна мідна монета, а також мідна монета взагалі.
... сонце вже скрадалося підліссям, шукаючи в цьому ундервуді грибів... – «Undеrwood», товаришки машиністки, значить «підлісся», да просвітить світ істини ваші кучеряві голови. (Примітка автора). «Undеrwood» – назва дуже поширеної в ті часи друкарської машинки.
«Червоний Перець» – український сатирично-гумористичний двотижневий журнал, що видавався у Харкові з 1927 по 1934 рік (перша спроба видавати його була зроблена ще 1922 року, але тоді через економічну скруту видання припинилося після другого номеру). Видання було ліквідовано 1934 року через арешти співробітників. Лише через сім років у Києві став видаватися журнал «Перець» як наступник харківського «Червоного Перцю».
... генерал Санхурхо, що оце недавно провалився з монархічним путчем. – Хосе Санхурхо-і-Саканель (ісп. José Sanjurjo Sacanell, 1872-1936) – іспанський воєначальник, генерал. Організував та очолив спробу військового перевороту, яка привела до початку Громадянської війни в Іспанії.
Деркач – невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперенням, який відзначається характерним скрипучим криком. 
Крижні – великі дикі качки.
... якісь вечірні смоли і смовді... – Смовдь –  багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних.
... геть у неймовірну нігич. – Нігич (присл.) – нічого, зовсім ніскільки.
... за таку нахабну авторову презумпцію (хоча ні одна з них, прекрасних читачок, не знає, на жаль, що таке презумпція). – Презумпція (лат. praesumptio — «припущення») — припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що спираються на зв'язок між фактами, які припускаються, та такими, що існують, і це підтверджується життєвим досвідом. Презумпція є не достовірним фактом, а фактом, що припускається з великою ймовірністю і застосовується в правовій практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирішенні юридичної справи.
... поросли замість щетини райським крином... – Крин – лілея.
Спотонову він зробив пантаґрюелічні, ґуліверівські висновки... Спотонову – спочатку, попервах. Пантаґрюелічні, ґуліверівські – тобто гігантські, велетенські, перебільшені (Пантаґрюель і Ґуллівер були велетнями, але останній – лише з погляду ліліпутів).

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5

Схожі:

Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію icon560 років від дня народження Леонардо да Вінчі
Леонардо да Вінчі (італ. Leonardo da Vinci, 5 квітня 1452 в Анкіано, коло Вінчі — травня 1519 в замку Кло-Люсе, Амбуаз) — видатний...
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію iconЛеонардо да Вінчі найвидатніший вчений та живописець епохи Відродження, скульптор, інженер й архітектор, геній усіх епох. Леонардо першим винайшов багато досягнень цивілізації, здійснити які вдалося тільки незадовго до наших днів
Леонардо першим винайшов багато досягнень цивілізації, здійснити які вдалося тільки незадовго до наших днів. Йому належать перші...
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію iconСценарій усного журналу: Підготувала учитель хімії, заступник директора з виховної роботи
Шановні друзі, сьогодні ми зібрались з нагоди 300 – річчя від дня народження Михайла Васильовича Ломоносова – видатного ученого,...
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію iconПодорож моєї мрії
Кожен із нас має найзаповітнішу мрію – відвідати якісь країни, побачити цікаві місця. Сьогодні, ми всі разом здійснимо подорож І...
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію icon«Життя і творчість Леонардо да Вінчі»
Найбільш повно й виразно Відродження виявило себе у мистецтві – у його ідейній спрямованості, виборі тем, характері образів, використанні...
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію iconУрок 13 Тема: Живопис Ренесансу. Леонардо да Вінчі «Мадонна в скелях»
Тема: Живопис Ренесансу. Леонардо да Вінчі «Мадонна в скелях», Л. да Вінчі «Джоконда», С. Рафаель «Сикстинська мадонна», Л. да Вінчі...
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію iconПраця Аркадія Жуковського, що подається нижче, є його дисертацією, за яку він здобув у січні 1969 р ступінь доктора від Філософічного факультету Українського Вільного Університету. Треба додати, що дисертація д-ра А

Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію icon«Моя країна Україна»
Ми відправляємось у подорож Україною, щоб дізнатися, якими ж скарбами володіє наш народ. А здійснимо ми цю подорож у вигляді гри
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію icon1916 світи івана франка
Академія в одній особі”, виданий 2001 р бібліотекою імені Івана Франка, яка з 1943року носить його ім’я, відкривається літературним...
Подорож ученого доктора Леонардо І його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію iconКонкурс «єднаємо серця»
Виявлення І підтримки талановитих дітей та молоді у різних видах мистецтва І творчості, в організації прекрасної атмосфери


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка