Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень



Скачати 112,97 Kb.
Дата конвертації15.09.2017
Розмір112,97 Kb.
ТипКонспект

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ

Тернопільської обласної державної адміністрації

Заклад освіти І-ІІІ ступенів

«Тернопільський обласний навчально-реабілітаційний центр»




КОНСПЕКТ УРОКУ

з української літератури на тему:
«Поетична спадщина Г. Сковороди.

«Сад Божественних пісень».
(проведений у 9 класі)

Вчитель

Городецька Г. З.

Тернопіль-2013 р.


Мета: познайомити учнів із поетично-пісенною спадщиною Г.Сковороди, охарактеризувати збірку його поетичних творів (пісень); розкрити ідейно-художній зміст програмових віршів митця, показати вплив Біблії на літературно-естетичні погляди письменника, розкрити красу «божественних пісень» і співзвучність думок поета нашому часові; закріпити вивчене про риму;

розвивати увагу, пам'ять, спостережливість, уміння глибоко мислити, надавати власну оцінку, відповідний коментар;

прищепити доброту, чуйність, людяність; інтерес до історичного минулого.

Корекційна робота: вдосконалення техніки читання, виразності мовлення; розвиток зв’язного мовлення ( Куба І., Дуденко В., Мищук А.).

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети Г. Сковороди, В. Капніста, Вал. Шевчука, І.Франка; ілюстрації, репродукції, відеозаписи пісень Г. Сковороди, навчальний компакт-диск «Українська література. Хрестоматія. 9клас. Част. 1», презентація «Г. Сковорода. «Сад божественних пісень».

Хід уроку

І. Опитування.

1. Хто такий Г. Сковорода? Що ви знаєте про нього як про філософа, байкаря, поета?

2. Які легенди про Сковороду ви знаєте?

3. Який факт з його життя вас найбільше зворушив?



ІІ. Мотивація навчання школярів.

Григорій Сковорода був найвидатнішою постаттю в культурному й літературному житті України ХVIIIст. Його творчість – остання ланка переходу від давньої до нової української літератури. Г. Сковорода – один із тих філософів-письменників, вчення яких відповідає їхньому життю, гармоніює із життям народу, який їх породив, бо базується воно на біблійних засадах. Про це свідчить чудова збірка його пісень, що вже назвою своєю вказує на її ідейно-художній напрямок.



ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

  1. Мова поезій Г. Сковороди.

Насамперед розглянемо питання власне мови Г.Сковороди. Треба відмітити, що разом із створенням нації створюється її мова, яка досі існувала у двох варіантах – книжному й простонародному. Перехідний період завжди складний.

У своїх писаннях Сковорода ще не смів користуватися мовою селян, але й не хотів продовжувати книжні застарілі тенденції, оскільки книжна мова вже стала мертвою. Мова мислителя, байкаря і поета була своєрідною мішаниною української (в основі), старослов’янської, латинської і, звичайно, російської, оскільки царське самодержавство з самого початку зазіхало на нашу мову і твори.



2. Загальний огляд збірки «Сад Божественних пісень».

Переяславський період – важлива віха в житті Г. Сковороди. Як свідчать факти, протягом 1753-1785 років поета часто відвідувала муза, що й спричинило появу збірки «Сад Божественних пісень», куди ввійшло 30 віршів, окремі з яких стали народними піснями.

До таких належать «Ах поля, поля зелені» та «Ой ти, птичко жовтобока» і «Стоїть явір над водою» ( останні дві створені з одного вірша «Ой ти, птичко жовтобока»). Це перші народні пісні літературного походження того типу, коли автор точно відомий.
3. Техніка віршування.

Сковорода був новатором у поетичному мистецтві. Хоч у техніці віршування він вважається силабістом, більшість віршів у нього тонізовані (прослідковується певне чергування ненаголошених і наголошених складів). Іншими словами, силабічний вірш Сковороди тяжіє до силабо-тонічного. Поет вніс багато нового у римування. До нього ніхто не вживав так званих «вільних», тобто неточних рим типу «рики – дикий, ізбранне – Богдане». Науковці підкреслюють, що у цього поета напрочуд багата строфіка. У такій невеликій збірці є зразки всіх 9-ти традиційних родів силабічного вірша, як це подано, наприклад у поетиці Гедеона Словінського, яку мусив читати і детально вивчати Сковорода, якщо вчився у Києво-Могилянській академії. У своєму творі «Дорога в тисячу років» В. Шевчук називає збірку поезій Сковороди антологією віршованих розмірів.



4. Тематика поезій збірки «Сад Божественних пісень».

Хоча збірка «Сад Божественних пісень» - цілком новаторське явище в українській літературі ХVIIIст., проте тематика та образи її пісень ґрунтуються на улюбленій духовній книзі українського народу – «Псалтирі». Є всі підстави твердити, що Сковорода був добре знайомий із українським перекладом книги Псалмів Давида, а також чудово орієнтувався в Святому Письмі. Підтверджує це і повна назва збірки



«Сад Божественних пєсней, прозябшій из зерн священного писанія».

Епіграфи до своїх пісень автор підбирає з книги Буття, книг пророків Ісаї, Захарії, Авакума, Книги Приповістей Соломонових, Пісні над піснями та ін., взагалі, епіграф у його творчості грає ключову роль. Сковорода брав біблійні вислови як «зерно», вічне зерно мудрості, з якого проростає його «Сад Божественних пісень».

Сучасні науковці поділяють вірші Сковороди на 4 групи:

релігійні, ліричні, сатиричні, привітальні.

1) Релігійні вірші. Частина пісень поета прямо наслідує біблійну тематику. Наприклад, 4 і 5 присвячені народженню Ісуса Христа,

7 і 8 – воскресінню Христа.

( відеозапис 4-ї пісні «Ангели знижайтеся»)

Слід відмітити, що Сковорода трактує біблійні образи не буквально, а алегорично. Але навіть і ті пісні, що, на перший погляд, видаються цілком світського характеру, здебільшого ґрунтуються на біблійних морально-етичних засадах.



2) Ліричні вірші. Життєстверджуючий світогляд, оптимістичний настрій, переконаність у тому, що настане час загальнолюдського щастя – все це стає домінуючим у ліричній поезії Сковороди.

Поет одним із перших в українській літературі звертається до чарівної природи рідного краю, оспівує красу зелених полів, степових просторів.


Виразне читання пісні «Гей, поля, поля зелені»

Пісні «Гей, поля, поля зелені» та «Ой ти, птичко жовтобока», написані під безпосереднім впливом фольклорних джерел, здобули особливу популярність в народі. Вони приваблювали своєю безпосередністю і простотою, зворушливістю і променистою радістю.

Щиро, просто, народнопісенно звучать слова 18-ї пісні. Через приклади із життя природи (на які часто посилається і Біблія) Сковорода радить, щоб людина жила у природному їй суспільному стані, до якого звикла, у якому почуває себе невимушено, комфортно, а не прагнула неспорідненої праці та високих чинів. При цьому він спирається на послання апостола Якова 4:6 та Перше послання апостола Петра 5:5 : «Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать»
Виразне читання вірша «Ой ти, птичко жовтобока»
«Ой ти, птичко жолтобоко...» За свідченням дослідни­ків, ця поезія була написана після розмови з губерна­тором, який умовляв Сковороду зайняти одну з вигідних адміністративних посад. Очевидно, у вірші поет в образній формі висловив ті аргументи, які виклав високому начальнику, відмовляючись від пропонованих життєвих благ.

У пейзажній частині твору автор малює нібито іди­лічну картину літньої природи. Однак і тут гостре око поета-гуманіста бачить вияви жорстокості і несправед­ливості.



  • Виділіть у тексті рядки, що підтвердили б висловлену думку. Які з наведених тут художніх деталей мають алегоричний зміст? Розкрийте ці алегорії.

Милуючись красою природи, автор відчуває її все­сильну владу над собою, усвідомлює себе часткою рідного краю. З гордістю він говорить про свій кровний зв'язок з трудовим людом і засуджує тих, хто прагне від нього відірватися, зрікаються його, щоб заслужити високе ста­новище в суспільстві й матеріальні вигоди.

  • Знайдіть у тексті відповідні рядки, випишіть їх у зошит і вивчіть напам'ять.

Поет мріє жити скромно, в згоді з природою, сподіваючись, що так його «мине... все лихо», і він буде щасливим. У вірші знайшло відтворення одне з положень просвітництва: проповідь життя, близького до природи, простого і морально здорового.

Своїм змістом, мовою, системою образів, художніми засобами, ритмічним ладом поезія «Ой ти, птичко жол­тобоко...» близька до народних пісень. Сьомий рядок її є переспівом першого рядка пісні «Стоїть явір над водою».



  • Перечитайте поезію «Ой ти, птичко жолтобоко...», поясніть, які художні засоби, характерні для народних пісень, використані тут. Ви­явіть особливості її віршової форми.

(Образ птаха, що звиває гніздо в небезпечному місці, явора над водою: «Буйні вітри повівають, Руки явору ламають». І народнопісенна ритмомелодика, і поширений у пісенному фольклорі засіб психологічного паралелізму, у пісні паралеллю до явищ природи подані події людського життя).

За жанром ці пісні є романсами. Тобто невеликими вокальними (чи інструментальними) творами ліричного змісту для одного виконавця.



(Відеозапис пісень).

Російський поет В. Капніст переспівав цю поезію Г. Сковороди у творі «Чижик». Капніст походив з української поміщицької родини, яка мала маєток на Полтавщині, і міг знати вірші Сковороди, що поширювалися тоді в численних списках. Як бачимо з цих поезій, Сковорода наголошує на єдності природи з Богом. На його думку, веління природи – це веління Бога в людині, а пізнання природи – це пізнання Бога.



(Поезію В. Капніста «Чижик» виконує вчитель світової літератури Коваленко Л. В.)

Поряд з цими поезіями помітне місце у творчому доробку Сковороди займають вірші з сильним соціальним струменем. Він виступає істинним просвітителем-демократом, переконаним гуманістом. Як і всі гуманісти, поет-філософ над усе ставив свободу, вважав її найвищим благом людини, палко бажав її покріпаченому люду. Особливо яскраво оспівав він свободу у вірші «De libertate».


Виразне читання вірша «De libertate».

Бесіда за змістом твору.

  • Чому воля окремої людини в цій поезії невіддільна від волі нації?

  • З якою метою згадано Б. Хмельницького?

  • Які рядки у вірші є афористичними? Чому?

Цей вірш є зразком високої патріотичної лірики і виявом громадянської мужності поета в період посилення кріпацтва. Поет на кожному кроці бачив закріпачений люд і пристрасно жадав для нього волі – свої роздуми з приводу цього висловив у вірші. В ньому оспівано волю, як найбільше багатство людини. Золото порівняно зі свободою – ніщо, «болото». Найбільша турбота ліричного героя про те, щоб не позбутися волі.

Л. Маховець вважає, що написаний цей вірш приблизно в 1757-1758 рр., в період служби філософа у поміщика Томари, коли і сам він міг «вольности лишитись», тобто стати кріпаком. Так що це був, очевидно, драматичний період у житті Сковороди, тож рядки



О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольності отче, Богдане герою! –

це не просто набір слів, а реальне відображення тієї конкретної історично-суспільної ситуації, яку глибоко розумів, а можливо, й багато в чому передбачав Сковорода.

Тому автор і славить Б. Хмельницького, називає його героєм, батьком вольності. У своїх творах поет-любомудр відбив мрію народу про кращі часи, коли земля стане «царством любові … без ворожнечі і чвар».

3) Сатиричні вірші. Проти ворогів щастя трудової людини спрямовує автор сатиричні стріли свого найкращого поетичного твору – «Всякому місту – звичай і права».

Виразне читання пісні.

Виділіть у творі рядки, в яких автор говорить:


  1. про спосіб життя, інтереси і прагнення поміщиків та купців;

  2. про тлумачення чиновниками законів з вигодою для себе, їхнє крючкотворство;

  3. про чинодралів і віршомазів-панегіристів, які прагнуть прислужництвом і підлабузництвом заслужити в «сильних світу» чини, що давали добрі прибутки;

  4. про схоластичну систему освіти, яка завдавала «спудеям» важких мук.

    • Поясніть ставлення автора до зображуваних персонажів.

Створивши окремі художні деталі, які відображали різні соціальні пороки, Сковорода намалював широку . картину тогочасних суспільних порядків, дав їм оцінку. Таку силу має мистецтво слова.

Як ви вже помітили, кожна строфа вірша складається з шести рядків. У чотирьох перших автор відображає ті чи інші риси живої дійсності, а в двох наступних, що звучать як рефрен, протиставляє їм свої роздуми. Спочатку він не повідомляє, яка ж думка «не йдет с ума». Про це дізнаємося з рефрену в передостанній стро­фі. Ні царів, ні інших владик земних не боявся вільний філософ-правдолюб, не страшною йому була й сама смерть. Його турбує лише одне: «Как би умерти мнЪ, не без ума», тобто не зійти з шляху, який він обрав у житті, не піддатися звабам забезпеченого існування.

За своїми жанровими ознаками аналізований нами вірш є сатирою.


  • Виходячи зі змісту й форми цього твору, визначте ознаки сатири як жанру лірики (предмет зображення, тон викладу, форма та художні засоби мови, головна думка).

Давайте розглянемо ритмічні особливості цього вірша. Кожний рядок має однакову кількість складів з іншими, римування паралельне. Можна сказати, що перед нами силабічний 10-складник з цезурою після шостого складу. Проте більша упорядкованість наголосів у середині ряд­ків та суворо витримана чоловіча рима наближають його до чотиристопного дактилю, що є одним з розмірів силабо-тонічної системи, яка в той час утверджувалася в російській літературі. Наявна тут і характерна для на­родного віршування неточна рима: косо — волосов.

У вірші «Всякому городу нрав и права...» Сковорода виразив думки й настрої трудового люду, що й обумовило велику популярність цього твору в народі. Він став улюб­леною піснею ще й тому, що ритмічний лад його був близький до народного. Цей вірш співали селяни й мі­щани, лірники й кобзарі. Популяризатори пісень друкували його в різних збірниках.

Ця популярна пісня проголошує біблійну позицію про суєтність, тимчасовість земного буття та розвінчує прагнення більшості людей пристосувати мораль до своїх інтересів. Автор зауважує, що в кінці життя можливості всіх вирівнюються, і лише людина з чистою совістю може не боятися смерті й мати у серці спокій і мир Божий.

Недарма ця пісня сьогодні на часі, як ніколи, чудово виконується сучасними митцями і сприймається слухачами, як протест проти нинішньої деморалізації суспільства. Своїм змістом вірш дещо нагадує відому кобзарську думу «Про Правду і Кривду». Цей твір має аж 50 варіантів. Один із них використав І.П.Котляревський (відеозапис пісні).


Бесіда за змістом твору.

  • Як ви вважаєте, чому ліричний герой протиставляє себе світові?

  • Які пороки суспільства зображено в цій поезії?

  • Чи подобається вам позиція ліричного героя, яка співпадає з позицією автора?

Мрія письменника про красу вільної творчої праці як основи чесного, справедливого, корисного людям життя, уславлення миру між народами, гнівний осуд загарбницьких воєн звучить у пісні « Кто серцем чист и душею» (звучить аудіозапис пісні).



4) Привітальні вірші. Серед поезій збірки трапляються панегірики («Іде, хоче нас лишити», «На день народження Томари»), але від панегіричних віршів попередників Сковороди вони відрізняються чистотою й щирістю почуттів, простотою образів.


  1. Закріплення вивченого.

Творчість народного любомудра сприяла створенню передумов для початку нового етапу в історії українського письменства. Ним захоплювався

Т. Шевченко, І. Франко вказував на «життєрадісну гуманність» його творів. Гуманістичні, волелюбні ідеї філософа знайшли подальший розвиток і збагачення в літературі, культурі наступних етапів розвитку.



І сьогодні творча спадщина Г. Сковороди хвилює наших сучасників, хвилюватиме і наступні покоління пошуками відповіді на запитання, що лягло в основу назви пісні 21-ї «Щастіе, гдъ ты живеш?» (звучить аудіозапис пісні).


  1. Підсумок уроку.

Домашнє завдання: ст. 68-71; вивчити напам’ять вірш «De libertate».
Каталог: bitstream -> 123456789 -> 1376
123456789 -> Творчість А. Міцкевича апогея польського романтизму
123456789 -> Ключове запитання: Справжній Митець… Який він? Для реалізації проекту було створено групи „Біографи”
123456789 -> В. Стефаник. Новаторство письменника. Експресіонізм у його творчості
123456789 -> Урок 1 Тема. Як не любить той край Матеріал уроку. Володимир Сосюра "Як не любить той край "
123456789 -> Конспект уроку із світової літератури для 7 класу Тема. Поетизація давньоруської минувшини в баладі О. С. Пушкіна «Пісня про віщого Олега»
123456789 -> 5 клас Тема уроку. Шлях Мауглі від вихованця джунглів до їх володаря. Мета уроку
1376 -> Леонід Глібов та його віршовані загадки. Акровірш


Поділіться з Вашими друзьями:

Схожі:

Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconТема. Поетична творчість Г. Сковороди. Збірка «Сад божественних пісень». Вірші «Всякому місту звичай І права», «De libertate»
Тема. Поетична творчість Г. Сковороди. Збірка «Сад божественних пісень». Вірші «Всякому місту – звичай І права», «De libertate»
Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconМузика в житті григорія сковороди якщо спитати пересічну людину: Хто такий Сковорода?
«Сад божественних пісень» та байки. Дехто знає, що то був мандрівний філософ, учитель. Хтось згадає афоризм Сковороди, хтось рядок...
Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconТема. Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних пісень»
Тема. Григорій Сковорода. Життя І творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних...
Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconГ. Сковорода. Життя І творчість. Збірка поетичних творів «Сад божественних пісень». Збірка байок «Байки харківські»

Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconЖанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору Українська пісня – геніальна поетична біографія українського народу
Жанрово­тематичне розмаїття пісень. Трагічний І героїчний пафос козацьких І чумацьких пісень тл: пафос твору
Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconСад гетсиманський
Отім І герої його роману. 1945 року змушений був емігрувати з СРСР. У фрн були написані романи «Сад Гетсиманський», «Огненне коло»,...
Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconЛеся Українка “Співець” Мета І завдання
Увійшла до збірки "На крилах пісень"(перша поетична збірка Лесі Українки), що вийшла 1893р у Львові
Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconДипломна робота Поетична спадщина Адама Міцкевича
Франко особливо підкреслював, що А. Міцкевич не тільки словом, але й ділом доводив свої творчі та життєві стремління, інакше „великим...
Поетична спадщина Г. Сковороди. Сад Божественних пісень iconГумільов Микола Степанович
«сад» (іноді «зоологічний» сад «небесних звірів»,як вони названі в прозі Гумільова), Чумацький Шлях, комети раз у раз виникаютьв...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка