Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера



Сторінка9/12
Дата конвертації09.04.2017
Розмір2.47 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

4.4. Функціонування міфу про американську мрію в контексті мультикультурності та глобалізації
Міф про американську мрію, успішність людини пов’язується із технічним прогресом, який забезпечить комфортні умови життя, відкриє нові можливості для розвитку. Технічний прогрес виступав також як важливий елемент «плавильного тигля», в якому різні культури, носіями яких були іммігранти, зливались у єдину національну культуру американської спільноти. Однак у той час, коли глобаліазційні процеси вийшли за національні межі, у США посилюється мультикультурність суспільства, збереження і співіснування в ньому різних етносів зі своїми звичаями, традиціями. За таких умов змінюється ставлення різних груп суспільства до центральної національної ідеї – американської мрії.

Відповідно, постає завдання визначити ставлення П. Остера до функціонування міфу про американську мрію в умовах глобалізації, утвердження мультикультурності американського суспільства, співіснування національної та глобальної культур. Дослідження цього аспекту творчості письменника здійснюється на основі роману «Ніч Оракула».

У романній творчості П. Остера доволі виразно простежується критичне ставлення до глобалізації, яка визначається швидкими темпами науково-технічного прогресу. Навіть спосіб життя письменника є своєрідним протестом проти комп’ютеризації. Як неодноразово заявляв митець у своїх інтерв’ю, він не відчуває потреби у комп’ютері. Усі романи автор пише або від руки, або на друкарській машинці. Образ письменника в більшості романів П. Остера є ще одним прикладом такого протесту, оскільки всі вони пишуть твори від руки, а зошит стає окремим персонажем його творів, оскільки він впливає на розвиток подій, наділяється здатністю зцілювати, розкривати таємниці тощо.

У романі П. Остера «Ніч Оракула» до оповідача, який був письменником, після тривалої хвороби повертається здатність писати. Слід зауважити, що натхнення повертається до нього саме після відвідування магазину канцтоварів, яке стає відправною точкою розповіді головного героя. Створюючи образ крамниці, П. Остер використовує прийоми гіперболізації та гротеску, що підкреслює її таємничість та символічність. Назва «Паперовий палац» видається до комічного перебільшеною для невеличкої крамнички посеред шумної вулиці. Це тим дивніше, якщо зважати на те, що його власник – М.Р. Чанг, китаєць за походженням. Ситуація прочитується як натяк на те, що східна мудрість, поміркованість, прагнення до гармонії занепадають у американському мегаполісі.

Інша деталь, яка підкреслює контраст між гамірним урбаністичним світом машин і технологій та крамничкою канцтоварів – це тиша, яку помічає протагоніст Сідні Орр під час першого візиту. У магазині можна було почути лише скрип олівця продавця, який оповідач позначає як зав’язку своєї історії. Тиша посилює протилежність між галасливою вулицею, надшвидким пульсуючим темпом життя мегаполісу і спокоєм, який панує у світі без техніки. Така полярність символізує прірву між внутрішнім світом письменника і оточуючим його безладом: тяжка хвороба, підозри у зраді дружини, її небажання народити дитину.

Водночас специфічний топос магазину є своєрідною квінтесенцією усіх Сполучених Штатів. Його площина міфологізована та насичена різноманітними національними символами. Так, оповідачеві впадає у вічі оформлення вітрини: « I gathered that it hadn’t been there long, but in spite of its newness, and in spite of the clever display in the window (towers of ballpoints, pencils, and rulers arranged to suggest the New York skyline), the Paper Palace looked too small to contain much of interest» [16, р. 3-4]. Маленький магазин стає своєрідною «Чарівною крамницею», де закони фізики не діють. Простір Манхеттену, символу культурного життя Нью-Йорку, та й усіх Сполучених Штатів Америки, виступає у вигляді маленького макету, вміщеного у вітрину крамнички. Цікавим є і сам її опис, адже для національної міфології США символ вежі є особливо важливим. Традиційно він трактується як сила, підйом та цнотливість, що одразу ж відсилає нас до закликів перших переселенців Америки – пуритан – збудувати «місто на пагорбі», тобто нову державу, міцну та безгріховну. У більш ранньому романі письменника «Скляне місто» міфологемі Вавилонської вежі присвячено особливу роль у контексті теорії становлення американської нації. У «Ночі Оракула» автор майстерно поєднує міфологічне минуле країни з його сучасністю, трактуючи побачені макети споруд як сучасні хмарочоси, які також вже стали символами величності держави.

Окрім цього у романі підкреслюється і мультикультурність сучасної Америки. Власником крамнички є китаєць М. Р. Чанг, який поєднує в собі дві культури. Це пов’язано з тим, що герой, хоча він підкреслено відмовляється від власного коріння і намагається ідентифікувати себе з американцями, не може повністю стати одним з них. З його вуст лунають такі вирази як «американська мрія», «по-американськи». Він прагне наситити свою мову американськими ідіомами, натомість використовує архаїзми, які роблять образ китайського бізнесмена комічним. Автор підкреслює, що відмінність культур не може бути подолана так легко, а у випадку з М. Р. Чангом говорити, як американці, ще не означає думати, як вони.

Американська мрія у образі М. Р. Чанга міфологізується. У романі він єдиний, хто ще сподівається втілити її, однак скептичність інших героїв підкреслює її міфічність. Вона залишається символом нації, але у романі позбавляється реального підґрунтя. Для самого М. Р. Чанга вона також є способом приєднатися до американської національної спільноти. Це символічне визнання міфів та символів є першим кроком на шляху до асиміляції. Та поверхове розуміння національної культури країни не дає персонажеві можливості стати іншим. Відмова від своєї національності сприймається як нелогічний вчинок, що, у свою чергу, позбавляє логіки практично всі його дії. Дружба з Сідні Орром закінчується через дивне непорозуміння, адже М. Р. Чанг, який душею не є американцем, не може зрозуміти приятеля. Їхня система цінностей не співпадає, те, що для одного є прикрим непорозумінням, для іншого видається смертельною образою.

Таким чином, національні міфи, які є виразниками колективної пам’яті певної спільноти, не можуть бути штучно засвоєні представниками інших національних груп. Причина дисгармонійності образу М. Р. Чанга криється в ідентифікації героя, оскільки його бажання перейняти американський стиль життя та неможливість позбавитись усіх маркерів національності, привносять розкол у його особистість.

Іншим яскравим образом роману «Ніч Оракула» виступає синій зошит, який купує головний герой у крамничці М. Р. Чанга. Своєрідність задуму письменника полягає у тому, що він стає самостійним персонажем твору. Можна провести паралель з червоним зошитом у більш ранній «Нью-Йоркській трилогії», де наприкінці першого роману «Скляне місто» він відділяється від свого власника і стає єдиним свідком подій, які зображувались у романі: «As for Quinn, it is impossible for me to say where he is now. I have followed the red notebook as closely as I could, and any inaccuracies in the story should be blamed on me» [14, р. 133]. Тлумаченню цього образа була присвячена окрема дискусія, в якій брав участь і сам автор. Вочевидь, письменник приділяє особливу увагу образам носіїв писемного слова. У цьому контексті цікаво розглянути проблему їхньої кольорової гами. Про свідомий вибір письменником червоного та синього для обкладинок та білосніжного кольору аркушів свідчить зацікавлення П. Остера символікою кольорів, яке відбилося на сторінках роману «Ніч Оракула». Очевидно, що червоний, синій та білий є потужними національними символами для американського суспільства, оскільки вони є кольорами прапору США.

Гра барвами стає важливою складовою романів. Білий колір аркушів, який символізує чистоту та невинність, втрачає свій первинний вигляд, коли головний герой починає робити у зошиті записи. Синій, який є символом справедливості, наполегливості, стає глухим кутом для героїв нового роману Сідні Орра. А червоний, що тлумачиться як хоробрість, звитяга, перетворюється на пристрасть та одержимість. Отже, ці кольори здатні по одинці змінювати своє значення, що призводить до переосмислення їхньої єдності в національному прапорі і є прикладом постмодерністського прочитання традиційних символів.

Таким чином, у романах П. Остера яскраво простежується сила національних символів, міфів, які культивуються та використовуються державою і суспільством. Ними є велика місія народу, ідеали демократії, американська мрія тощо. Необхідність їх функціонування спричинено потребою об’єднання суспільства. Такі зв’язки, без сумніву, є уявними, однак вони допомагають організувати хаос, викликаний емоційним схвилюванням.

Американська мрія Гектора Манна (роман «Книга Ілюзій») зображується Остером в контексті міфу про «плавильний тигель», в якому іммігранти, представники різних етносів і культур інтегруються у єдину американську спільноту. Життя Гектора Манна виступає як взірець реалізації доволі стандартної для епохи німого кіно мрії – стати кінозіркою. Він як іммігрант зазнає численних труднощів, змінює декілька професій і занять і стає успішним кіноактором. Його життя зображується як частка великих подій – криза і розпад великих імперій Австро-Угорської і Російської. Поневіряння, еміграція батьків, його самого формують світогляд, світо­сприйняття, поведінку і його образ, імідж, який він створює у німому кіно.

Остер, однак піддає сумніву реальність «плавильного тигеля». Гектор Манн, успішний, знаменитий кінокомік, відчуває свою неповноцінність у суспільстві як іммігрант. У своїх інтерв’ю він постійно змінює моменти своєї біографії з метою приховати своє «зарубіжне походження». Він намагається видати себе за людину з «американської глибинки», яка протиставляється Нью-Йорку, «місту іммігрантів». Ілюзію «американської мрії» довершують нещасні і несподівані події, які змушують Гектора Манна зникнути, змінити прізвище і вести усамітнений спосіб життя.

Модель «плавильного тигеля» Остер випробує також на долі героїв свого роману «Містер Вертіго», події співпадають у часі з життям Гектора Манна у 20-ті роки ХХ ст. Спроби Майстра Йєгуда створити з невеликої громади, у якій представлені основні етноси Америки, єдину спільноту на основі біблійно-християнських цінностей і чеснот, зазнають краху. Расове марновірство, діяльність Ку Клус Клану стає на заваді цього процесу.

Висновки до IV розділу
Американська мрія у творах Остера спонукає людину до активної діяльності в річищі, визначеному давнім міфом. Водночас герої постійно зазнають криз через неможливість досягти повноти мрії, яка полягає у єдності матеріального і духовного. Досягнення мрії завжди виступає в однобічному вигляді. Єдність духовного і матеріального благополуччя є короткочасною, миттєвою.

Концепт національної мрії у національній міфології є матрицею і ментальною мапою поведінки і життя людини. Герої Остера живуть і діють в системі координат американської мрії. Однак, шлях до її реалізації завжди має драматичний й навіть трагічний характер. Впевненість у досягненні мети спонукає героїв до активної діяльності, надає їм життєву енергію і натхнення, однак за першими успіхами і надіями починаються процеси руйнації мрії. Реалізована мрія завжди виглядає однобокою й породжує специфічні образи невдах, гангстерів, соціальних маргіналів.

Деконструкція міфу про американську мрію в романах Остера відбувається шляхом зображення глибокого протиріччя між матеріальним і духовним, між ідеалом суспільного блага і втратою або відсутністю звичайного людського щастя. Трагізм цього протиріччя посилюється тим, що досягнення американського стандарту життя, матеріального благополуччя супроводжується глибокими психологічними кризами героїв, розчаруванням і пошуками істинного сенсу життя.

ВИСНОВКИ

У романній творчості П. Остера національна міфологія виступає як одна із ключових форм цілісного сприйняття Америки, її історії і національної ідентичності в умовах глобалізаційних процесів і постмодерністського світогляду.

Міфологія США є важливим чинником формування національної свідомості, моральних ціннісних орієнтирів суспільства, збереження традицій та історичної пам'яті, самоідентифікації як спільноти, так і окремої особистості. Сила і впливовість міфологічного світогляду полягає у його масовому характері, беззаперечній довірі широких верств до його змістовної складової.

Національна свідомість американської спільноти визначається наявністю стрижневих міфологічних комплексів, які складають основу культури суспільства, визначають вектор його подальшого розвитку. До таких комплексів належать пуританський міф про виникнення та історичну місію держави, міфи про фронтир та американську мрію.

У романіах П. Остера пуританські міфі та образи окреслюють контури американської державності і національного характеру, акумулюють в собі ідеали американського суспільства; міфологія фронтиру має ключове значення для формування американського характеру, діяльної, активної людини; різноманітні міфологічні концепти американської мрії містять в собі ціннісні орієнтири і ментальні установки. Ці міфологічні комплекси і традиції в творах письменника виступають не ізольовано одна від одної, а постійно взаємодіють і перетинаються між собою. Внаслідок такої дифузії формуються цілісні міфологічні образи, що відображають особливості американського суспільства, нації, національних героїв.

Нагромадження міфологічних мотивів, різноплановість міфів, їх типів, від архаїчних до модифікованих варіантів християнської міфології, ускладнює визначення стрункої міфологічної системи творів Остера. Радше можна говорити про різнопланове функціональне навантаження міфів, які надає їм автор в залежності від ситуації. Такий прийом створює міфологічний колаж, своєрідну гру з різними міфами. Автор виступає як інтелектуал, який намагається задіяти весь арсенал різних культурних шарів, епох і народів. Погляд на світ через міф дає можливість осягнути суть реальності і надати їй знайомих рис, повторювальності та нескінченності.

Через специфічні інтерпретації міфологічних сюжетів, історичних подій, національних символів та міфологічних образів, Остер вдається до осмислення проблем сучасності. Шляхом інтелектуальної гри, введенням в канву подій різних історичних персонажів, символічних для національної свідомості постатей письменник актуалізує міфологеми, які мають національний вимір.

У романах Пола Остера поставлена низка проблем, які торкаються перегляду і переоцінки фундаментальних цінностей американської нації в умовах глобалізації, зміни культурної парадигми від ідеї плавильного котла до мультикультуралізму. У центрі міфологічного дискурсу письменника домінує тема відхилення американського суспільства від первісних значень національних міфів, від сформульованих в них базових, класичних концептів, ідеальних моделей та цінностей. Герої його творів постійно відчувають розбіжності між національними ідеалами, які є серцевиною міфології, і реальною дійсністю, вдаються до різних форм діалогу із міфологемами минулого. Така діалогічність виявляє глибокі зміни, відхилення від початкових форм того чи іншого міфу, а в окремих випадках доведення його до абсурду.

Міфологічні комплекси про пуританське походження держави, фронтиру і американської мрії побудовані на засадах ентелехії, в рамках якої дії героїв передбачають досягнення певної мети. Однак у творах П. Остера міфологічні ідеали не можуть повною мірою реалізуватися у сучасному світі, намагання втілити їх у життя має інший, часто трагічний фінал. Пуританський міф про Божу гармонію, «Місто на Пагорбі» обертається «новим Вавилоном», божевільними проектами; міфологема фронтиру, тріумфального поступу цивілізації – відчуженням людей у цивілізованому світі; американська мрія – крахом надій, втратою соціальних орієнтирів. Ідея гармонійного поєднання духовності і матеріального благополуччя, багатства виступає в романах П. Остера як утопія, що призводить героїв до втрати душевної рівноваги, життєвих орієнтирів.

Архаїчні міфи, які письменник вводить у сюжети свої романів, передбачають розвиток подій від хаосу до порядку і соціальної гармонії. Сюжети, пов’язані із життям героїв, обертаються навколо подолання хаосу в душі, в суспільстві, намаганнями визначити сенс і мету свого існування, знайти відповіді на ключові питання буття. Комплекс національних міфів визначає розвиток життя людини як передбачуваний процес, який через ризики і негаразди, через падіння і злети призводить до реалізації мрії. В романах П. Остера деконструкція міфічної ентелехії відбувається через абсолютизацію випадку, несподіваних й водночас доленосних подій, миттєвих просвітлінь героїв, які здатні різко змінювати характер свого життя.

У романах Остера фігурують різні епохи історії США, починаючи від ХІV ст. до сучасності. Окрему увагу автор приділяє добі письменників-трансценденталістів, історії освоєння фронтиру, періоду Великої депресії тощо. Така структура романної творчості створює можливості простежити еволюцію різних національних міфів.

Час розгортається у вигляді численних потоків, які перетинаються, зустрічаються у дивовижному полілозі. Антропоцентризм часопростору визначається людськими долями, що створює їхнє часто малоймовірне переплетіння, залежне від випадковостей. Парадоксальність часу зумовлена зустрічами минулого і сучасності, в результаті яких твориться майбутнє. Формула класичного історизму: минуле визначає сучасність і майбутнє – у творах Остера зазнає деконструкції. Автор використовує цезури, розриви часу, зустрічі і зіткнення різних часових просторів. Ключове значення має формула про швидкоплинність не тільки історичного часу, а й часу окремої особистості, яка переживає багато життів, одне за іншим. Такі різкі, часто несподівані й неочікувані зміни в житті особистості виступають ще одним елементом руйнації сталих міфів.

Остер постійно акцентує увагу на змінності фундаментальних національних міфів, символів. Тим не менше вони зберігають основи національного світогляду; персонажі романів продовжують жити, мислити і діяти в рамках матриць, визначених загальнонаціональними міфами, в межах констант, які визначають параметри американської національної свідомості. Давні міфи, пов’язані із становленням американської нації, виступають як ідеали, яким намагаються слідувати герої романів П. Остера, однак вони розчаровані перетворенням національних міфів на соціальні і політичні утопії, внаслідок чого реальне суспільство виглядає далеким від означених ними контурів. Разом з тим, вони намагаються дати старим міфам нове прочитання, і не поривають із вірою в утопію. Навіть у критичному ставленні до дійсності вони звертаються до національної міфології, міфу про «Новий Ханаан» протистоїть міф про «Новий Вавилон».

Першорядну роль П. Остер відводить комплексу пуританських міфів про походження американської держави і суспільства. На основі пуританського міфологічного дискурсу, представленого широким спектром образів, фреймів, він реконструює національний міфологічний образ пілігрима та мотив мандрів, сюжети про пошуки пуританами своєї землі обітованої у сучасних реаліях. На противагу цьому письменник підкреслює беззмістовність і відсутність мети мандрів головних героїв своїх романів, втрату ними орієнтирів, визначених пуританською міфологією. У такий спосіб він наголошує на найбільш болючих проблемах сьогодення – самотності та розгубленості, складних стосунках особистості з соціумом, втратою національної ідентичності. У цьому контексті міфологічна модель держави, омріяної пуританами, піддається критиці й деконструюванню.

Деконструкції зазнає також міфологічний образ пілігрима, який долає неабиякі фізичні труднощі заради духовного пошуку, задля реалізації Божого задуму, великої мети. Рух у часопросторі у постмодерному світі викликаний духовними кризами людини, намаганнями порвати із своїм минулим життям, відшукати сенс свого буття. Мандри героїв, їхня здатність до карколомних змін свого існування споріднюють їх із першопрохідцями і першими поселенцями, Однак, відсутність високої мети, чітко окреслених завдань, прагнення знайти і будувати нову батьківщину відрізняють їх від архетипів американського пілігрима. В його романах простежується поступ героїв від пілігримів до туристів, суголосний дослідженню Зігмунда Баумана.

Герої романів П. Остера мають риси характеру, притаманні першопрохідцям, переселенцям, мігрантам. Однак втрату батьківщини, батьківства вони переживають як внутрішню психологічну кризу, вдаються до пошуків нового образу життя у невідомому для них локусі, сповненому небезпек і несподіванок.

Одинаки часів класичного фронтиру виступали як герої, індивідуалісти, які готові були освоювати нові землі, бути лідерами і пастирями інших. Постмодерні герої П. Остера шукають усамітнення, свідомо створюють атмосферу одинокості, ізольованості заради креативності, творчості, пошуку сенсу свого буття. Вони здатні на відчайдушні, несподівані вчинки, мають сміливість почати нове життя, ризикують собою, однак, на відміну від міфічних героїв, які мали конкретну мету, були омріяні великими ідеями будувати нову батьківщину, життя персонажів П. Остера у сучасному світі визначається низкою випадків, несподіваними обставинами. Фетишизація випадковості, яка змінює життя людини, ставить в залежність він неї вольові зусилля людини, деміфологізує героїчну епопею американського поступу в сучасних умовах.

Письменник звертається до пуританського комплексу міфів про «Місто на пагорбі», до «Нового Едему», «Нового Єрусалиму» й моделює різні близькі до пуританських прагнень спільноти в нових історичних умовах. Герої його романів намагаються слідувати міфологічним концептам шляхом їхнього нового прочитання та інтерпретацій, часто своєрідних, вони прагнуть до перетворення дійсності. Відчуваючи різкий контраст між міфом і реальністю, між задумом перших поселенців й сучасною американською спільнотою, герої романів не поривають з утопією, а творять нову. У такий спосіб письменник маркує генетичний зв'язок між міфом про походження держави, її історичною місією і реальністю.

П. Остера використовує такі архетипи, притаманні пуританському дискурсові, як пастир, вчитель, наставник. Міфологічний образ пастиря реалізується в образі Майстра («Містер Вертіго»), якого письменник наділяє і суто національними характеристиками. Образ Майстра лише вказує на велику місію Американського народу, однак саме поєднання різних культурних комплексів, які представлені різними етнічними групами, створює повну картину суспільства Сполучених Штатів. Образ мультикультурної комуни у романі є алюзією на сучасне американське суспільство, і водночас відсилає нас до пуританської традиції. Деконструкція пуританської міфології та переосмислення її елементів, допомагає авторові закцентувати увагу на внутрішній суперечності сучасної Америки, на примарності та ілюзорності її ідеалів.

Одне з центральних місць в романах П. Остера посідає логоцентрична проблематика, яка виступає в контексті дискусії навколо «плавильного тигля» і мультикультурності сучасного американського суспільства. «Лінгвістичні вправи» персонажів романів П. Остера (письменництво, ведення щоденників, з’ясування смислу і значення слів та понять, спроби віднайти прамову, звернення до філософсько-лінгвістичних трактатів) мають чітко визначене національне забарвлення. Міф про те, що Америка була створена силою пуритансько-біблійного слова, яке завжди визначало бачення її майбутнього, має значний вплив на світобачення і поведінку героїв його творів.

Пуританський логоцентричний дискурс творення реальності письменник поєднує з ідеями сучасної лінгвістичної філософії, постмодерним ставленням до слова як до визначального структурного чинника в житті суспільства. Більшість героїв його романів діють в умовах десакралізованого слова й не переймаються високими пуританськими завданнями, однак вони намагаються за його допомогою знайти первинний смисл речей, визначити їхнє значення і надати сенс своєму буттю.

Натомість вони постійно відчувають, що слова, які раніше визначали дії і вчинки людей, в нових умовах виявляються недостатніми для пізнання реальності. Взаємне нерозуміння між носіями однієї мови зумовлене тим, що слова полісемантичні, мають різне смислове наповнення в залежності від ситуацій і обставин, в яких діють персонажі романів.

Важливою рисою романів П. Остера є інтермедіальність та екфрастичність. Персонажі його творів намагаються поєднати слово з візуальними засобами передачі смислу речей. Письменник створює масштабну панораму розвитку американської культури, яка охоплює класичну літературу, живопис, німе кіно і постмодерне концептуальне мистецтво. Однак зі зміною візуальних засобів наскрізним у мистецтві залишається слово, яке сформувало національне єство Америки, ментальність народу.

У своїй концепції міфу про американську мрію П. Остер намагається в концентрованій формі показати не лише ідеали американського суспільства, а й шляхи їх досягнення. Такий прийом дає можливість показати у гострій формі конфлікти особистості з офіційним суспільством, його інституціями та ідеалами. В романах письменника національна мрія нерозривно пов’язана з історичним корінням формування американського характеру в процесі освоєння фронтиру, одного із джерел американської національної історії і міфології. У сучасному світі з лінійно-просторового (завоювання Заходу) він трансформується на уявні кордони між людьми, етнічними і соціальними групами всередині цивілізованого світу, між світом мегаполісу і природнім ландшафтом, між індивідуумом і суспільством, між окремими особистостями. Із героїчного індивідуалізму він перетворюється на проблему відчуження людей, дисбалансів в межах цивілізованого простору.

Американська мрія стає матрицею, в межах якої діють герої. У той же час, в романах П. Остера персонажі, які прагнуть досягти своєї «американської мрії», керуються різними ментальними орієнтирами в межах концепту успіху. Часто кордони між героями та антигероями розмиті. Самі персонажі зазнають трансформацій, їхні життєві орієнтири не є статичними, а їхнє уявлення про «мрію» постійно змінюється.

У центрі дисгармонії є конфлікт особистості та офіційного соціуму, який культивує ідеї щастя, свободи, віри в майбутнє. Однак культові елементи міфу (свобода, демократія) внаслідок спекуляцій ними стають мертвими, перетворюються на симулякри, а національні ідеали суперечать реаліям життя.



Розчарування в ідеалах, дисгармонія між особистими життєвими орієнтирами і офіційними цінностями створюють підстави для деконструкції міфів. Однак попри скептичне і критичне ставлення до них вони залишаються дієвими, такими, що продовжують бути важливими чинниками ідентифікації національної спільноти.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconДипломних робіт з курсу "Українська література І пол. ХІХ ст."
Поетика національно-історичної істини в художній творчості Т. Шевченка
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconПубліцистика романа іваничука: проблематика І поетика
Робота виконана на кафедрі історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені...
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconЗарубіжна література 8 клас урок №17 Тема. Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія І комедія. Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і
Основні жанри давньогрецької драми – трагедія І комедія. Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми І театру. «Прометей...
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconПоетика новели в рецепції сучасного літературознавства

Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера icon«Празька школа» поетів. Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Мотиви творчості. Особливість художнього стилю
Мета: розкрити учням значення творчості поетів «Празької школи» у розвитку національного літературного процесу; ознайомити з біографією...
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconУкладач: Дудкіна Олена Олександрівна – керівник гуртка «Світова література» обласного Будинку художньої творчості, викладач кафедри української літератури та методики навчання Миколаївського національного університету імені В
Дудкіна Олена Олександрівна – керівник гуртка «Світова література» обласного Будинку художньої творчості, викладач кафедри української...
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconСтівен Джобс Біографія
Стівен Джобс народився в містечку Маунтін-В'ю, штат Каліфорнія. Його дитинство І юність пройшли там же, у прийомній сім'ї Пола І...
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconГорлач Мар’яна аспірант кафедри світової літератури Літературна археологія в романній дилогій Доріс Лессінг «П’ята дитина»
Великобританії зайняла Маргарет Тетчер, яка розпочала нову еру в історії країни. В житті держави почали відбуватися фундаментальні...
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconХудожні засоби у творчості тараса шевченка та у віршах тамари голобородько
...
Поетика національного міфу в романній творчості Пола Остера iconСтівен джобс видатна людина у цілому світі
Стівен Джобс народився в містечку Маунтін-В'ю, штат Каліфорнія. Його дитинство І юність пройшли там же, у прийомній сім'ї Пола І...


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка