Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації



Сторінка12/14
Дата конвертації13.02.2018
Розмір2.89 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

3.3. Емпіричні дослідження процесу прийняття рішень студентською молоддю

На основі дескриптивного підходу до вивчення процесу прийняття рішення нами досліджено особливості прийняття рішення молоддю у переліку ситуацій, пов’язаних з виявом політичної участі. У першому дослідженні вивчалися якості прийнятих рішень студентською молоддю, у другому − якості рішень, прийнятих лідерами молодіжних політичних організацій, їхні рішення порівнювалися з рішеннями молоді без вираженої політичної активності.


3.3.1. Диференційна шкала оцінки якостей рішення

Відповідно до поставленої мети виникла необхідність в інструментарії для вимірювання якостей рішення. Для дослідження якостей рішення було розроблено авторську тримірну диференціальну шкалу якостей рішення, яка дає змогу вимірювати екстернальність/інтернальність, раціональність/ірраціональність та стабільність рішень.

В. Джеймс [9] розрізняв у потоці свідомості субстантивні та транзитивні елементи (substantive and transitive parts), які слідують один за одним. Описуючи потік свідомості, Г. Гуссерль також наводить два якісно відмінних елементи, а саме субстантивний і транзитивний. Перший пов’язаний з актом мислення і несе в собі певний зміст, доступний для вербалізації. Другий – транзитивний елемент потоку свідомості – характеризується недоступністю для раціонального аналізу, неможливістю охопити його зміст. Пізніше Ліншотен (J . Linschoten, 1961) наводить перелік попарно протилежних характеристик, що описують ці елементи потоку свідомості. Спираючись на припущення про наявність інтернальної та екстернальної складових у процесі прийняття рішення та на наведені Г. Гуссерлем та Дж. Ліншотеном характеристики транзитивного і субстантивного елементів потоку свідомості, було запроваджено диференціальні субшкали: екстернальності/інтернальності та раціональності/інтуїтивності для оцінки відповідних якостей рішення.

Запровадження субшкали екстернальності/інтернальності спирається на припущення про можливість інтернального й екстернального зумовлення прийнятих рішень. Під інтернальним обґрунтуванням рішення слід розуміти сукупність факторів, що належать до внутрішнього світу суб’єкта і, на думку суб’єкта, вплинули на прийняття рішення. Як екстернальні розглядатимемо фактори, що, на погляд суб’єкта, лежать поза його власним внутрішнім світом, але вплинули на прийняття рішення. Субшкала раціональності/інтуїтивності має на меті вимірювання відповідної якості рішення у континуумі раціональність/інтуїтивність. Як раціональне розглядається рішення, що спирається на достатньо свідомий аналіз передумов, на свідому аргументацію рішення та характеризується розгорнутим перебігом прийняття рішення в часі. Якості субстантивного елемента свідомості було покладено в основу створення полюса шкали, що описує раціональні та екстернальні рішення. Навпаки, якості транзитивного елемента було використано для описання полюсів субшкали, що відповідають інтуїтивним та інтернальним рішенням. Як інтуїтивне розглядається рішення, що приймається без детального розгляду ситуації, розгорнутої аргументації та оцінюється самим суб’єктом як інтуїтивне. Аргументація такого рішення складно піддається вербалізації, і воно, як правило, потребує мало часу для прийняття.

На відміну від Дж. Роттера, який розглядав екстернальність/інтернальність як локус контролю поведінки, ми використовуємо ці поняття для оцінки суб’єктивного сприймання рішення як продукту власної діяльності. Запропоноване нами розуміння екстернальності/інтернальності ближче до запропонованого В. В. Століним, який трактує феномен екстернальності/інтернальності в межах уявлення про самосвідомість. Оскільки самосвідомість існує в формі внутрішнього діалогу, локус контролю набуває діалогічності. Тож орієнтація щодо екстернальності/інтернальності маніфестує себе у внутрішній мові суб’єкта. За нашим припущенням, внутрішній діалог стосовно екстернальності/інтернальності покладається також в основу оцінювання суб’єктом якостей прийнятого рішення.

Крім зазначених двох субшкал, додатково було розроблено субшкалу стабільності рішення. Вона описує ступінь суб’єктивної впевненості у завершеності рішення. Визначається, чи справді суб’єкт упевнений в рішенні та чи не передбачає він необхідність його змінювати. Стабільність рішення – це багатоаспектний фактор, який мав би враховувати стабільність умов, за яких приймається рішення, а саме: стабільність множини пропозицій, мотивів суб’єкта та його цілей, а також наслідків (останні припускаються як такі, що випливають з даного рішення). Але в запропонованій шкалі йдеться про суб’єктивно сприйняту стабільність рішення на момент опитування, тому ця субшкала не враховує окремо кожний із зазначених факторів. Вони подаються в інтегрованому вигляді, поєднуючись у суб’єктивності оцінки стабільності рішення.

В цілому шкала представлена 12-ма біполярними твердженнями по 4 на кожну із субшкал, за якими оцінюються якості прийнятого рішення. Перевага даної шкали полягає в тому, що вона не пов’язана з певним переліком рішень і може застосовуватись для вивчення якостей рішень у будь-яких сферах життєдіяльності. Для цього необхідно підготувати описання відповідних проблемних ситуацій, стосовно яких має бути прийнято рішення, та поєднати їх із шкалою оцінки якостей рішення. Звичайно, додатковий перелік ситуацій, щодо яких прийматиметься рішення, це додаткові витрати на розробку інструментарію, але разом з тим це також певна гарантія, що особливості прийняття рішення будуть вивчені саме стосовно тих ситуацій, які є предметом дослідницького інтересу. В цьому сенсі розроблені ситуації повинні бути релевантними саме до того конструкту, який має вивчатись.

При вивченні політичної участі молоді тестові ситуації розроблялися так, щоб відображати різні рівні і складові політичної участі, властиві поведінці зазначеної групи досліджуваних. В цілому методика оцінювання якостей прийняття рішення щодо політичної участі застосовується таким чином. Досліджувана особа ознайомлюється окремо з кожною із проблемних ситуацій і приймає рішення стосовно своїх дій у кожній з них. Кожне рішення кодується в системі «так» – «ні» і таким чином описує готовність особи до певної поведінки. Відразу після прийняття рішення щодо конкретної проблемної ситуації особа має оцінити властивості свого рішення за зазначеною тримірною шкалою.

На основі отриманих таким чином даних можна побудувати функції:

ПС=F(Екстернальність/Інтернальність), ПС=F(Раціональність/Інтуїтивність) та

ПС = F(Стабільність),

де ПС – це прийняте суб’єктом рішення щодо поведінки у сконструйованих ситуаціях. Або будується інтегральна функція ПС=F(Екст./Інтерн.; Рац./Інт.; Стаб.), яка відображає взаємодію характеристик за трьома шкалами та їхній зв’язок з прийнятим рішенням. Якщо ситуації відображають заданий психологічний конструкт, наприклад політичну участь, то у наведених вище рівняннях поведінка в проблемній ситуації (ПС) може бути замінена на змінну, що відображає цей конструкт. Відповідно може бути побудована функція: Рівень політичної участі = F(Екст./Інтерн.; Рац./Інт.; Стаб.).

З одного боку, використання тримірної шкали якостей прийнятого рішення у комбінації з переліком певних проблемних ситуацій розширює поле її можливого застосування, потребуючи лише додаткової розробки проблемних ситуацій відповідно до предмета досліджень. З другого боку, це знімає також питання про встановлення однозначних норм для якостей рішення, які б могли застосовуватись безвідносно до галузі досліджуваних рішень. В цьому сенсі зарано сподіватись на встановлення якихось єдиних загальних норм якостей різних за змістом рішень, які приймаються, наприклад, щодо політичної участі, у сфері фінансів чи в особистому житті.

3.3.2. Скорочений варіант опитувальника
рівня політичної участі (КОРПУ)

Політична участь є доволі складним утворенням, в якому поєднуються мотиваційні, пізнавально-когнітивні та інші складові (див. розділ 1). Запропонована модель політичної участі утворює базис для вивчення процесу прийняття рішень і визначає ті прояви участі, стосовно яких вивчатиметься прийняття рішення. Як центральні складові політичної участі визначаються три: пізнавально-когнітивна, вербально-комунікативна і поведінково-вольова, кожна з яких має три рівні. При цьому припускається, що на кожному рівні кожної із складових політичної участі процес прийняття рішення має певні властиві йому ознаки. Для того щоб вивчити прийняття рішення на кожному з рівнів, розроблено дев’ять ситуацій, які мають бути релевантними до повсякденного життя молоді. Три рівні пізнавально-когнітивної складової представлено трьома такими ситуаціями. (1) Перед Вами постав вибір – подивитись по телевізору програму про події політичного життя або подивитись іншу програму. Як Ви вчините? (2) Чи будете Ви докладати зусиль до пошуку інформації стосовно політичних подій? (3) Чи будете Ви детально аналізувати програми та пропозиції політичних партій, перш ніж зробите стосовно них свій вибір? Відповідно до рівнів прояву вербально-комунікативної складової було взято такі три ситуації. (1) Уявіть, що Ви підійшли до друзів і чуєте, що вони обговорюють політичну ситуацію в країні. Чи приєднаєтесь Ви до цього обговорення? (2) Уявіть, що Ви почули політичні новини стосовно подій у країні. Чи будете Ви говорити про ці події у себе вдома з родичами або із своїми товаришами? (3) Чи зможете Ви переконати у своєму виступі аудиторію (групу людей) у певних політичних поглядах і необхідності певних політичних дій? Поведінково-вольова складова була представлена такими трьома ситуаціями. (1) Чи вступили б Ви в якусь громадську чи політичну організацію (партію)? (2) Чи виконували б Ви систематично певні доручення, пов’язані з діяльністю якоїсь політичної сили? (3) Чи будете Ви активно і систематично брати участь у розробці і реалізації політики певної політичної сили? Кожна з наведених ситуацій потребує прийняття рішення щодо власних дій. Позитивні і негативні рішення позначаються як відповіді «так» та «ні». Нейтральна відповідь на кшталт «не знаю» не пропонувалась як така, що демонструватиме фактичну відсутність рішення.

Описані дев’ять ситуацій являють собою скорочений варіант опитувальника для визначення рівня політичної участі
(КОРПУ) з відповідними трьома субшкалами: вербально-комунікативною, поведінково-вольовою та пізнавально-когнітивною. Приймаючи рішення стосовно кожної із ситуацій, досліджуваний заповнює опитувальник з тією різницею, що кожне з питань він розглядає як ситуацію, в якій опинився особисто і щодо якої йому зараз необхідно прийняти рішення. При цьому дев’ять позитивно прийнятих рішень відбиватимуть найвищий рівень політичної участі. І навпаки, дев’ять негативних рішень засвідчать повну апатію до політичного життя країни і, відповідно, найнижчий рівень політичної участі.
3.3.3. Прийняття рішень
студентською молоддю

Під рішенням будемо розуміти вибір певної альтернативи аі з непустої множини альтернатив Аі ¹ Æ, і Î І, із застосуванням множини критеріїв С, тоді рішення можна подати як функцію d=fі,C) (H. Jungermann, H.-R. Pfister, K. Fischer). Відповідно до нашого припущення множина критеріїв позначається трьома вимірами: екстернальністю/інтернальністю, раціональністю/інтуїтивністю та суб’єктивною впевненістю у вірності рішення. З огляду на зазначене у запропонованому дослідженні було зосереджено увагу на лівій частині цього рівняння, а саме на суб’єктивно сприйнятих якостях рішення. Сприймання суб’єктом якостей свого рішення відкриває шлях до розуміння меж дискусійності такого рішення та формування підходів для впливу на нього. Предмет даного дослідження – це суб’єктивне сприймання якостей власного рішення студентами у ситуаціях, релевантних для маніфестації політичної участі. Мета дослідження полягала у вивченні якостей рішень щодо політичної участі та у випробуванні ефективності комбінованого застосування диференційної шкали для визначення якостей рішення разом з тестовими проблемними ситуаціями, релевантними для виявлення політичної участі.



Метод. Дослідження проводилося на вибірці студентів Тернопільського національного економічного університету у вересні 2007 р. напередодні виборів до Верховної Ради України. Як стимульний матеріал використовувалась комбінація шкали оцінки властивостей рішення і проблемні ситуації. Кожна з проблемних ситуацій супроводжувалась окремо шкалою для визначення якостей рішення, як це бачимо нижче.

Ваша стать (обвести кружечком необхідне): Чол. Жін.
Ваш вік ______р.


Сьогоднішня дата: ________ 2007 р.
1. Уявіть, що на наступних вихідних відбудуться вибори до Верховної Ради України. Вам зараз необхідно прийняти рішення, чи підете Ви на вибори, чи ні? Підкресліть свій вибір з переліку запропонованих:

а) піду на вибори; б) не піду на вибори.


Щойно Вами було прийнято рішення щодо участі у виборах.

Будь ласка, пригадайте, як Ви приймали рішення, і оцініть за наведеною шкалою якості Вашого рішення.


Моє рішення:







Цілком згоден

Згоден

Скоріше згоден

0

Скоріше згоден

Згоден

Цілком згоден










-3

-2

-1

0

+1

+2

+3




1


Спирається на почуття






















Спирається на роздуми

2


Кінцеве






















Невизначене

3


Викликане моїм внутрішнім станом






















Викликане зовнішніми обставинами

4


Чуттєве






















Раціональне

5


Попереднє






















Остаточне

6


Багатоетапне






















Миттєве

7


Прийняте після тривалих
роздумів






















Прийняте блискавично

8

Розмите






















Чітке

9

Його наслідки вплинуть на мене






















Його наслідки вплинуть на інших

10

Інтуїтивне






















Розсудливе


11

Я впевнений в моєму рішенні























Я сумніваюся в моєму рішенні

12

Рішення спирається на зовнішні фактори






















Рішення спирається на мої інтереси

2. Уявіть, що на наступних вихідних відбудуться вибори до Верховної Ради України. За яку з політичних партій Ви б проголосували? Поставте «хрестик» (Х) відповідно до Вашого вибору з переліку запропонованих.




1

Партія зелених України




6

Блок Литвина

2

Комуністична партія України (оновлена)




7

Блок Юлії Тимошенко

3

Прогресивна соціалістична партія України




8

Комуністична партія
України

4

Всеукраїнське об’єднання «Свобода»




9

Блок «Наша Україна – Народна самооборона»

5

Соціалістична партія України




10

Інша

6

Партія регіонів




11

Проти всіх

3. Уявіть, що Вам запропонували взяти участь у політичній демонстрації чи в політичному пікеті. Як Ви вчините, чи візьмете Ви участь в цій політичній акції? Підкресліть свій вибір з переліку запропонованих:

а) так, візьму участь; б) не братиму участі.

4. Уявіть ситуацію: Ваш знайомий сказав Вам, що не збирається йти на парламентські вибори, які мають відбутися в наступні вихідні. Чи будете Ви його переконувати в необхідності піти на вибори і проголосувати? Підкресліть свій вибір з переліку запропонованих:

а) так, я спробую переконати його піти на вибори;

б) ні, не буду переконувати йти на вибори.

5. Уявіть, що Вам запропонували підписати звернення під ініціативою проведення всенародного референдуму щодо вступу України до
НАТО. Чи підтримаєте Ви проведення такого референдуму? Підкресліть свій вибір з переліку запропонованих:

а) підтримаю проведення референдуму;


б) не підтримаю проведення референдуму.
Опитувані. У дослідженні добровільно на безоплатній основі взяли участь 50 студентів, з них 22 чоловічої статі. Середній вік опитуваних склав 21,2 року. Диференційна шкала якостей рішення подавалась окремо після кожної проблемної ситуації. Заповнення опитувальника не обмежувалось у часі.

Результати.

Розглянемо спочатку окремо якості рішень, прийнятих стосовно кожної з проблемних ситуацій. Відповідаючи на перше запитання, респондент приймав рішення стосовно того, чи піде він на вибори, якщо вони відбуватимуться у наступні вихідні. Відповіді розподілились так: 48 осіб (96%) вирішили йти на вибори, 2 особи (4%) відмовилися від участі у виборах. Було проаналізовано якості тільки позитивного рішення, бо для достовірного аналізу негативного рішення кількість даних виявилась недостатня.

Якості прийнятого рішення у зазначеній ситуації (ПС) за субшкалами раціональності/ірраціональності, екстернальності/інтер-нальності та стабільності описуються таким чином: ПС=F(Рац./Ірр.)=1,53; ПС=F(Екст./Інтерн.)=0,33; ПС= F(Стаб.)=1,76.

Тобто рішення про власну участь у виборах сприймається суб’єктом як раціональне з незначною тенденцією до екстернальності та з високою стабільністю. В цілому рішення щодо ситуативної поведінки описується як функція: ПС = F(Рац.-Ірр.; Екст.-Інтерн.; Стаб.) = F(1,53; 0,33; 1,76).

Наступне питання стосувалось вибору певної політичної партії з переліку запропонованих у бюлетенях для голосування. Зазначимо, що дане опитування не має на меті вивчення розподілу голосів у вибірці студентів. У переліку для вибору було запропоновано дев’ять найбільш рейтингових на той час українських партій та дві додаткові опції: можливість вписати самому назву політичної партії та голосувати проти всіх. Відповіді розподілилися так: 72,7% студентів віддали голоси за БЮТ, 18,2% надали перевагу НУ-НС та 9,1% проголосували проти всіх. Тож аналіз якостей рішень можливий лише стосовно цих трьох результатів вибору. Рішення голосувати за БЮТ характеризується такими параметрами: ПС = =F(Рац./Ірр.)=1,5; ПС = F(Екст./Інтерн.)=0,56; ПС = F(Стаб.)=1,443.

Для рішення проголосувати за НУ-НС отримано такі показники: ПС=F(Рац./Ірр.)=1,25; ПС=F(Екст./Інтерн.)=0,313; ПС= =F(Стаб.)=2,188. Зазначимо, що рішення, до якого вдалась більшість досліджуваних суб’єктивно сприймається як найбільш раціональне на рівні індивіда. Дещо вища стабільність рішення спостерігається у меншій за чисельністю групі прихильників НУ-НС, що, ймовірно, свідчить про належність до цієї групи осіб з більшою ригідністю, кількість яких зазвичай важко піддаватиметься зростанню в подальшому. Навпаки, можливе їх зменшення через частковий перехід до групи, налаштованої голосувати проти всіх, за умови поширення песимістично-фаталістичних настроїв у суспільстві. Рішення голосувати проти всіх має такі показники: ПС = =F(Рац./Ірр.)=1,375; ПС=F(Екст./Інтерн.)=0; ПС=F(Стаб.)=1,5.


Ця група виявляє активну готовність до вираження протестних дій. Зазначені студенти не вдалися до пасивної відмови від участі у виборах, а беруть в них участь з метою висловити своє незадоволення політиками всіх спрямувань. При цьому їхнє рішення має високу стабільність і суб’єктивну раціональність.

Трете питання стосувалося рішення щодо того, брати чи не брати участь у політичній демонстрації. Воно цікаве тим, що розкриває особливості прийняття рішення стосовно відкритих протестних дій. Серед студентів 37,5% прийняли рішення про участь в такій політичній акції. Відмовилися ж 62,5%. Рішення про участь у акції протесту виглядає вже менш раціональним ПС=F(Рац./Ірр.)=1,083, у нього помітно зросла екстернальність ПС=F(Екст./Інтерн.)=0,525, тобто зовнішні події розглядаються як можливе обґрунтування рішення брати участь у демонстрації. Істотно знизилася стабільність такого рішення ПС=F(Стаб.)=0, що вказує на високу вірогідність його зміни в момент, коли буде потрібно насправді брати участь в акції протесту. Зменшення стабільності могло відбутися завдяки уявленню про небезпеку, яку потенційно несе відкрита демонстрація владі свого протестного настрою. У тих студентів, що відмовилися від участі, рішення описується такими якостями: ПС=F(Рац./Ірр.)=0,603. Раціональність рішення знизилася порівняно з попередніми рішеннями і навіть порівняно з рішенням про участь у політичній демонстрації. Відмова від активних дій виглядає як менш раціональна поведінка, яка набуває вкрай незначної інтернальної обґрунтованості (ПС=F(Екст./Інтерн.)=


=0,018). Збільшення інтернальності може випливати із зростання тривоги за особисто значущі наслідки відкритої участі у протестних діях. Однак це рішення характеризується достатньою стабільністю: ПС=F(Стаб.)=1,115. Тож якщо серед тих, хто вирішив брати участь у політичній демонстрації, значна частина може відмовитися від свого рішення, то серед тих, хто відразу відмовився від активної участі, маловірогідно, що хтось змінить вже прийняте рішення, принаймні без попередньої істотної зміни інших аргументів: ситуації, пропозицій, подій, прогнозу щодо ймовірних наслідків. Отриманий результат мав би враховуватися у вивченні протестної поведінки на великих вибірках у соціологічних дослідженнях. Тобто не кожна заявлена готовність до участі у протестних акціях спирається на суб’єктивно стабільні рішення, а тому вона може бути з великою вірогідністю скорегована у бік пасивної позиції: а) самим суб’єктомі, б) керованим впливом на ситуацію.

У четвертій проблемній ситуації досліджуваний приймав рішення стосовно того, переконувати чи ні знайомого у необхідності йти на вибори і голосувати. Йдеться фактично про вияв активної громадянської позиції, яка, на відміну від участі у політичній акції протесту, не несе потенційних загроз досліджуваному, хоча й потребує певних часових витрат та застосування навичок комунікації. В цьому випадку 56% респондентів вирішили переконати знайомого піти на вибори, що відображає збільшення політичної активності залежно від ситуації і можливих наслідків. Відповідно 44% відмовилися від такої спроби. Рішення тих, хто дав позитивну відповідь, характеризується таким чином: ПС=F(Рац./Ірр.)=1,463; ПС=F(Екс./Інтерн.)=0,158; ПС=F(Стаб.)=1,873. Таке рішення виглядає як раціональне, з незначною тенденцією до екстернальності та є доволі стабільним. Відмова ж переконувати у необхідності йти на вибори має значно нижчу раціональність: ПС=F(Рац./ Ірр.)=0,205. З урахуванням відповідей на запитання у попередніх проблемних ситуаціях можна дійти висновку, що саме активна позиція має серед молоді більшу вірогідність бути оціненою як раціональна та більш бажана. Негативне рішення має також незначну, але дещо більшу екстернальність: ПС=F(Екст./Інтерн.)=0,363 та значно меншу суб’єктивну стабільність: ПС=F(Стаб.)=0,07. Якщо порівняти цей результат з негативною відповіддю на трете запитання, а саме з відмовою від участі у політичній демонстрації, то слід зауважити, що стабільність прийнятого рішення значно зменшується, коли йдеться: а) про рішення щодо активних, але потенційно небезпечних дій (F(Стаб.)=0) або ж навпаки; б) коли рішення стосується вибору пасивної і безпечної лінії поведінки (F(Стаб.)=0,07). Не виключено, що вагання щодо стабільності прийнятого рішення відбуваються під впливом індивідуального досвіду ефективності активної позиції та соціальної бажаності активної громадянської позиції, від якої в обох наведених випадках частина досліджуваних відмовилася.

П’ята проблемна ситуація стосувалася прийняття рішення про підтримку всенародного референдуму щодо вступу України в НАТО. Дослідники мали на меті вивчити якості рішення про підтримку проведення референдуму і ніяким чином не встановлювати кількість прибічників чи супротивників вступу країни у НАТО. Ідею проведення референдуму підтримали 80% опитаних, 20% висловились проти референдуму, очевидно, передбачаючи його негативний результат щодо їхньої власної позиції. Ці 20% не були противниками референдуму як такого, а радше відмовилися від нього на підставі незадовільного для них самих результату референдуму. Рішення тих, хто підтримав ідею проведення референдуму має такі якості: ПС=F(Рац./Ірр.)=1,238; ПС=F(Екст./Інтерн.)=0,8; ПС=F(Стаб.)=1,115. Екстернальність цього рішення сягнула найбільшого значення для всіх п’яти досліджуваних ситуацій. Рішення ж супротивників референдуму отримало зовсім інші властивості: ПС=F(Рац./Інт.)=0,8; ПС=F(Екст./Інтерн.)=0,5; ПС=F(Стаб.)=0,35. У супротивників референдуму істотно зменшилися раціональність, екстернальність і значно зменшилася стабільність прийнятого рішення. Можна припустити, що за таких показників виникає можливість зміни рішення цією частиною респондентів у разі: а) зміни зовнішньої ситуації; б) надання аргументів на користь проведення референдуму, що сприйматимуться як раціональні.

Три аргументи, на які спирається прийняття рішення, характеризуються також певним внутрішнім взаємозв’язком. Із досліджених п’яти проблемних ситуацій було обрано відповіді, що свідчать про активну позицію респондентів, тобто відповіді суб’єктів, які беруть участь у виборах та проголосували б за певну політичну силу, а не проти всіх, які погодилися взяти участь у політичній демонстрації, переконати знайомого піти на вибори та висловилися на підтримку референдуму. У множині цих відповідей знайдено негативну кореляцію (r=-0,41) для раціональності та екстернальності. У міру зменшення екстернальності прийнятого рішення збільшується його суб’єктивна раціональність. Негативна кореляція (r=-0,55) характеризує також зв'язок між екстернальністю і стабільністю рішення, що вказує на можливість зміни прийнятого рішення у разі зміни ситуації (зміни переліку пропозицій або множини очікуваних наслідків). Позитивно корелює раціональність зі стабільністю (r=+0,648), тобто чим більша раціональність рішення, тим більш стабільним воно сприймається суб’єктивно. Ця кореляція зберігається навіть тоді, коли поєднано разом надані позитивні і негативні рішення (r=+0,694).

Результати свідчать, що, оцінюючи власні рішення, досліджувані радше тяжіють бачити їх раціональними. До настання наслідків прийнятого рішення і до оцінювання рішення на предмет досягнення поставленої мети воно сприймається як переважно раціональне. Ознак же ірраціональності воно може набути після настання небажаних для суб’єкта наслідків. Люди системно уникають ірраціональних рішень, що, з одного боку, гарантує адаптивність поведінки, а з другого – дає можливість впливу на прийняття рішення. В цьому сенсі соціальна бажаність раціональності рішень відображає один з механізмів підтримки адаптивної поведінки.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Схожі:

Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації icon1 розділ предмет, структура І методологія курсу "релігієзнавство"
Соціальні, гносеологічні, онтологічні та психологічні чинники релігії
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconМіністерство освіти, науки, молоді та спорту України Відділ освіти,молоді та спорту Хмельницької рда
Основне завдання сучасної середньої загальноосвітньої школи – дати молодому поколінні глибокі, міцні знання з точних наук, виробити...
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconПрограма навчальної дисципліни воєнно-політична історія україни
Метою викладання навчальної дисципліни “Військово-політична історія України” є засвоєння студентами знань з основних питань військово-політичної...
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconСекція мовознавство гендерні чинники в політичному дискурсі
...
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconУкраїни в умовах сучасної системної реформи ХVIII всеукраїнська студентська науково-практична конференція 03 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Україна
Пріоритетні напрями розвитку економіки та фінансів України в умовах сучасної системної реформи
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconПолітична реклама як невід’ємна складова виборчого процесу
Рівень та характер політичних знань, оцінок та дій громадян, на яких здійснює вплив політична реклама, визначає стан політичної культури...
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconАнотація дисципліни
У ній виділяється низка напрямів: політико-психологічні аспекти макрополітичних явищ; психологічні особливості політичних систем;...
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconВпровадження методів активізації
У цій ситуації на допомогу вчителям прийдуть активні та інтерактивні методи ( або методи активізації пізнавальної діяльності ), що...
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconГромадськість у функціонуванні судової влади кравчук валентина Миколаївна
Конституції України, та принципу участі громадян в управлінні державними справами, встановленого ст. 38 Конституції України, важливими...
Політична участь молоді сучасної України: психологічні чинники активізації iconТема політичні наслідки Другої світової війни для України
Плани семінарських занять з курсу «Політична історія України» для студентів 4 курсу факультету журналістики


База даних захищена авторським правом ©biog.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка